Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉

Гомер до епохи ШІ: як працював живий генератор тексту ⚔️ Хто написав «Іліаду» й «Одіссею»? Одна людина? Кілька поколінь співців? Чи перед нами тексти, які століттями складалися, змінювалися й передавалися усно?На початку ХХ століття так зване гомерівське питання вже давно розділяло філологів. І саме тоді американський дослідник Мілмен Перрі вирішив шукати відповідь не лише в античних рукописах, а серед живої усної традиції Балкан. У 1930-х роках він вирушив до тодішньої Югославії з незвичною для філолога експедицією. Замість самих книжок – важка звукозаписувальна апаратура. Замість університетських аудиторій – кав’ярні, заїжджі двори й місця, де ще можна було почути народних співців, які виконували величезні епічні оповіді. 🎙️Саме там Перрі та його співробітники зустріли людей, які практично не користувалися письмом, але могли годинами складати й виконувати тисячі поетичних рядків.Найвідомішим серед них став Авдо Меджедович – неписьменний гусляр, здатний створювати надзвичайно довгі епічні пісні. Одна з записаних від нього поем –«Весілля Смаїлагича Мехо» – налічувала понад 12 тисяч рядків. За обсягом – майже як гомерівська «Одіссея». 📜Але найцікавіше було інше. Авдо не тримав у пам’яті дванадцять тисяч рядків готового тексту. Він створював поему під час виконання.Як це можливо? Перрі побачив, що усний співець працює з величезним запасом готових словесних конструкцій – формул, типових образів, сюжетних схем і ритмічних моделей. Вони не диктували текст слово в слово, а давали можливість щоразу складати його заново.І раптом знайомі зі школи гомерівські вислови — «хитромудрий Одіссей», «рожевоперста Еос», «хмарогонець Зевс», «прудконогий Ахілл» — постали в зовсім іншому світлі.Це не просто красиві поетичні прикраси. Це формули. Вони точно вписуються в ритм гекзаметра й допомагають співцеві миттєво будувати наступний рядок, продовжувати оповідь, змінювати її, розгортати знайомий сюжет у новій ситуації. 🧱Тож античний епос можна уявити не як текст який одного разу написав автор і який потім усі повторювали, а як систему породження текстів.І тут виникає майже провокаційна аналогія із сучасністю. У певному сенсі давній аед працював як живий генеративний алгоритм: він мав величезний «корпус» засвоєних формул, сюжетів і образів, знав правила їх поєднання – і безпосередньо перед слухачами щоразу створював нову версію оповіді. 💻Він не просто відтворював текст. Він його генерував.Саме дослідження Перрі, продовжені згодом його учнем Альбе ртом Лордом, стали основою усно-формульної теорії й істотно змінили наше розуміння гомерівського епосу.Тож, можливо, найцікавіше питання сьогодні звучить уже не так: «Чи існував Гомер?» А так: «Що означало бути автором у культурі, де текст ще не був остаточно відокремлений від живого голосу?» І якщо дозволити собі сучасну метафору, Гомер постає не просто «письменником» у звичному для нас сенсі, а геніальним носієм і оператором величезної культурної пам’яті – живої інформаційної системи античного світу. #гомерівські_нотатки

Коли чуєш від Людей, що займатися античною проблематикою - нудно 😄😁😉 #іронія_античності

На наступному тижні вже буде верстка і узгоджена обкладинка видання перекладу «Економіки» Арістотеля - аж не віриться..

Операція «Карфаген», «Муза»…не так я собі уявляв рецепцію античності в сучасній Україні #рефлексії_антикознавця

Вийшов третій том єдиного у світі журналу, присвяченого філософській папірології Вийшов друком третій том міжнародного журналу «Philosophical Papyri: A Journal of Ancient Philosophy and the Papyrological Tradition» («Філософські папіруси: журнал античної філософії та папірологічної традиції») за 2025 рік. Журнал видається Istituti Editoriali e Poligrafici Internazionali (Pisa–Roma) та є першим спеціалізованим науковим періодичним виданням, повністю присвяченим філософським папірусам. На його сторінках публікуються нові критичні видання папірусних текстів, їх реконструкції та коментарі, а також дослідження з античної філософії та папірології. Третій том має обсяг 256 сторінок і містить кілька особливо цікавих матеріалів. Зокрема, Кіліан Фляйшер (Kilian Fleischer) публікує нове видання, вступ і коментар до перших дев’яти колон Index Stoicorum Філодема (PHerc. 1018), присвячених життю Зенона Кітійського, засновника стоїчної школи. Розанна Малафронте (Rosanna Malafronte) представляє масштабне критичне видання з коментарем фрагментів PHerc. 1025 — невизначеного морально-філософського твору Філодема (Opera morale incerta). Серед інших матеріалів номера: – Giuseppe Mendicino — нове прочитання PTebt. III 694 як елліністичного трактату з гармоніки та дослідження його зв’язків із піфагорійською традицією; – Enzo Puglia — реконструкція розповіді про останні години життя Платона та його бесіду з халдеєм у Філодемовому Огляді академіків; – Irene Gasperini — дослідження фізичних, бібліологічних і палеографічних характеристик PHerc. 1032, що містить твір епікурейця Колота проти платонівського «Евтидема»; – Marco Beconi — нове дослідження нещодавно опублікованого папірусу з Антифонтом — POxy. LXXXVII 5583. Окремий розділ тому становлять рецензії на новітні видання та дослідження філософських папірусів — зокрема праці про Філодема, Дервенійський папірус та папірус Демада. Таким чином, третій том «Philosophical Papyri» особливо цікавий матеріалами, пов’язаними з раннім стоїцизмом, епікуреїзмом, платонізмом і піфагореїзмом, а також новими реконструкціями й прочитаннями Геркуланських та Оксіринхських папірусів. Зі змістом тому можна ознайомитися на сайті видавництва: https://www.libraweb.net/sommari.php?chiave=167 #антична_філософія #папірологія #антикознавча_світова_періодика

Цими стежками ходили Фалес і його учні…тут народжувалась західна, європейська, антична філософія - археологічні залишки стародавнього міста Мілет. #антична_філософія

Цікаво, що новогрецькою «русалка» 🧜‍♀️ буде «γοργόνα» (Горгона) #грека

Всіх Друзів і Колег - Студентів та Викладачів щиро вітаю з прийдешнім початком нового навчального року 🥳 Сердечно бажаю усім учасникам освітнього процесу - поменше будь-якого виду тривог і переживань та побільше сил і натхнення на нові успіхи та звершення 🙏🏻🤩😎

Адміну ТГ-каналу на днях запропонували співпрацю у найближчій перспективі з одним Видавництвом стосовно наукового редагування перекладу з давньогрецької ще цілої добірки цікавих текстів елліністичної доби, певною мірою навіть езотеричних. Дякую хто Довіряє та Надихає 🥰🤗☺️

Які часи, такі і «Агамемнони» 😸😄😁 #іронія_античності

Бережи Господь усіх Шановних Підписників/Підписниць і Ваші Родини у цю ніч… 🙏🏻

Інтернет ресурс - "Грецькі запозичені слова коптською мовою" Для тих, хто в класичних студіях бере до уваги напрацювання і тексти (манускрипти) давньогрецьких авторів, збережені коптською мовою, пропоную увазі онлайн словник "Діоскор" - https://dioskoros.org/ Онлайн-база даних проєкту DDGLC названа на честь нотаріуса та поета Діоскора з Афродіти: як єгиптянин, який також розмовляв і писав грецькою мовою; як мешканець верхньоєгипетського села, який також здійснював подорожі до Константинополя; як християнин і адміністратор монастиря, який, тим не менш, водночас був шанувальником грецької міфології та поезії; як нотаріус і автор деяких найдавніших коптських юридичних документів, які раніше були можливі лише грецькою мовою, – у всіх цих аспектах Діоскор, якого випадково збережений архів папірусів документує надзвичайно різноманітним чином, представляє елліністично-християнський культурний синтез та двомовність пізньоантичного Єгипту. Як зразковий представник коптсько-грецького мовного контакту, і особливо завдяки своїм лексикографічним зусиллям зі складання греко-коптського глосарію, Діоскор є ідеальним епонімістом для бази даних грецьких запозичених слів коптською мовою. #електронні_ресурси #грека #семітська_філологія

Персні мікенської та мінойської еліти були викувані з метеоритного заліза Дослідження аналізує 91 залізний предмет бронзової доби та показує, що правителі Греції використовували небесний метал для своїх ювелірних виробів, тоді як земне залізо не стало поширеним до руйнування палаців. Протягом п'яти років французько-грецька команда відвідала дев'ятнадцять музеїв та тридцять три археологічні пам'ятки, щоб розгадати загадку, яка залишалася без відповіді протягом десятиліть: чи використовували мікенці та мінойці метеоритне залізо для виготовлення своїх предметів, як це робили інші культури бронзової доби? І більше того, коли вони насправді почали виплавляти залізо земного походження? Результати, опубліковані в журналі Journal of Archaeological Science, змінюють те, що ми знали про використання цього металу в Греції другого тисячоліття до нашої ери. Дослідження, очолюване Матьє Гунелем з Французького національного музею природної історії та Елені Манцурані з Національного та Каподистрійського університету Афін, проаналізувало хімічний склад 91 залізного предмета бронзової та ранньої залізної доби. З них тринадцять містять значну кількість нікелю, елемента, який служить безпомилковим відбитком пальця позаземного походження. І всі тринадцять цих об'єктів є кільцями. Тринадцять об'єктів, виключно кільця для пальців, містять значну кількість нікелю, гарного індикатора метеоритного походження, стверджують автори у статті. З цих тринадцяти дев'ять дуже ймовірно мають метеоритне походження, одне цілком ймовірно, а решта три заслуговують на подальше дослідження. Але унікальною цю знахідку робить не лише наявність нікелю, а й контекст, у якому з'явилися ці кільця. Докладніше за наступним покликанням - Matthieu Gounelle, Eleni Mantzourani, Iron in Greece in the second millennium B.C.E. Journal of Archaeological Science, vol.192, August 2026. doi.org/10.1016/j.jas.2026.106622 #історичні_нотатки #культурологічні_нотатки

В Італії вийшла книга вітчизняного науковця, присвячена латинській філософії та грецькій вірі у ранньомодерній Києво-Могилянській Академії Монографія «Latin Philosophy and Greek Faith: The Kyiv-Mohyla Academy on the Intellectual Map of Early Modern Europe»(Латинська філософія і грецька віра: Києво-Могилянська академія на інтелектуальній мапі ранньомодерної Європи). доктора філософії з галузі «філософія», наукового співробітника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Миколи ФЕДЯЯ опублікована в Флоренції видавництвом Firenze University Press. https://media.fupress.com/files/pdf/24/16974/51167?fbclid=IwRlRTSATtRiZwZG9mAWZkaWQWUMhCifibU6iJnGQYBQDcQrCayleW6mV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR77ag3TCU8hZqJ47MUoS0dT2Y4TGsuzqRGkNjQx3efaaWBG4UPW0cY_c2nLTw_aem_Pj9KpW97njZOchdqWX9IUg #латина #класика_в_Україні

Завершив сьогодні наукове редагування «Гелени» Евріпіда - далі продовжую редагувати інші «жіночі» трагедії видатного драматурга…гадаю через певний час запустити рубрику #евріпідові_нотатки - Думаю…буде цікаво ? ☺️

Лекція. Гомерова «Одіссея» в екранізаціях та українських прекладах Зустріч відбудеться у четвер 03 вересня 2026 року о 19:00 Місце проведення: онлайн (Zoom) Тривалість: 2 години Запис: так, для учасників Якщо ви хочете отримати тільки запис, то просто реєструйтесь - усі учасники отримують запис. Людина ХХІ століття стикається з тими самими викликами, які стояли перед гомерівськими героями. В глобалізованому світі, де часто розмивається ідентичність, ми досі тужимо за димом з рідного краю. З цього погляду, Одіссей постає абсолютно новим типом людини, для якої важливі не традиційні в міто-поетичному світі цінності, а невловні зв’язки, що не дають втратити власну гідність. Тож що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану?   — Українська культура має два повноцінні переклади «Одіссеї»: Петра Ніщинського та Бориса Тена, які пропонують не лише різні перекладацькі стратегії, а й різні візії гомерівського світу. — Переклад, якому півтораста років, залишається цікавим сучасним читачам не через формальні засоби нострифікації грецької поеми, а завдяки зануренню в рідномовну стихію. — Завдання редактора давнього українського перекладу полягало в тому, щоб самому опинитися в тому часі. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.   Лектор: Любомир Коблик — редактор «Одіссеї» в  перекладі Петра Байди-Ніщинського. посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/safb8d48ed519 Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

На днях випадково гортав свій щоденник і побачив запис за серпень 2️⃣0️⃣1️⃣1️⃣ року: «мабуть, подальше наукове життя повʼяжу з антикознавством»…Дякую сердечно Вчителям, Рідним, Близьким та усім, хто протягом 15 років надихав та досі підтримує і допомогає на цьому моєму скромному шляху 🙏🏻🤝🫶