Верховний Суд

​Друзі, пропонуємо вам пригадати найцікавішу практику Верховного Суду за останній час і найактуальніші новини за тиждень, які ми зібрали для вас в одному дописі.   Судові рішення:   🔹ОП КГС ВС: сплата первісним лізингоодержувачем частини вартості предмета лізингу не створює обов’язку нового лізингоодержувача компенсувати йому ці кошти, якщо це не передбачено договором   🔹КГС ВС: спадкоємець учасника ТОВ має право оскаржувати рішення загальних зборів, прийняті до його вступу до товариства, якщо вони порушують його законний інтерес   🔹КЦС ВС роз’яснив правила застосування строків звернення до суду за стягненням заробітної плати, у тому числі з урахуванням неконституційності закону   🔹ККС ВС: публічні заклики у відеозверненні до агресивної війни, розв'язування воєнного конфлікту без вказівки на зміну меж конкретної території або державного кордону України підлягають кваліфікації за ст. 436 КК України   🔹КГС ВС: оскарження боржником наказу Мін’юсту, яким анульовано рішення реєстратора про поновлення його права власності на майно, має приватноправовий характер і підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство   Огляди судової практики:   📌 Огляд актуальної судової практики КАС ВС за серпень 2026 року   📌 Огляд судової практики ВС щодо протидії зловживанням правами у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (2018 рік – червень 2026 року)   Новини:   📎Правила життя після війни: відбулося підбиття підсумків «Парламентського діалогу» щодо розроблення нового Цивільного кодексу України   📎Голова ВС Станіслав Кравченко: Ефективні правові механізми і гарантії захисту прав та інтересів учасників господарських відносин створюють сприятливе бізнес-середовище   📎Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко розповів про роль ВС в утвердженні європейських стандартів правосуддя на конференції, присвяченій стратегії діяльності й інституційному лідерству органів суддівського врядування в умовах євроінтеграції

​Сплата первісним лізингоодержувачем частини вартості предмета лізингу не створює обов’язку нового лізингоодержувача компенсувати йому ці кошти, якщо це не передбачено договором – ОП КГС ВС Сплата первісним лізингоодержувачем частини вартості предмета лізингу не створює обов’язку нового лізингоодержувача компенсувати ці кошти. Право на таку компенсацію визначається умовами договору про передання прав та обов’язків за договором фінансового лізингу. Якщо договір не передбачає компенсації, раніше сплачені лізингодавцю платежі не є безпідставно набутим майном нового лізингоодержувача в розумінні ст. 1212 ЦК України, навіть після набуття ним права власності на предмет лізингу. Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Детальніше

​Оскарження боржником наказу Мін’юсту, яким анульовано рішення реєстратора про поновлення його права власності на майно, має приватноправовий характер і підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство – КГС ВС   Визначальним для розмежування судової юрисдикції у цій справі є не сам факт прийняття наказу Міністерством юстиції України як суб’єктом владних повноважень, а характер права, на захист якого спрямовано позов, і зміст спірних правовідносин. Оскарження наказу було спрямоване на захист приватного майнового права ТОВ «Регіональні Ресурси», який перебуває у процедурі банкрутства на стадії санації, та безпосередньо пов’язане зі спором між ним і ТОВ «Укрбуд Девелопмент» щодо правового титулу на майно. Тому спір не є публічно-правовим, а має приватноправовий характер і з огляду на суб’єктний склад сторін та положення ст. 7 КУзПБ підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство позивача.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Огляд судової практики щодо зловживання правами у процедурах банкрутства (неплатоспроможності), в якому охоплено рішення, внесені до ЄДРСР (за 2018 рік – червень 2026 року) Видання узагальнює правові позиції Верховного Суду щодо дотримання принципу добросовісності боржниками, кредиторами та іншими учасниками справ про банкрутство (неплатоспроможність), а також щодо виявлення й запобігання зловживанню матеріальними та процесуальними правами. Основні аспекти огляду: ✅ Неплатоспроможність фізичних осіб: добросовісність боржника як умова відкриття провадження, наслідки приховування або неповного розкриття відомостей про майновий стан, використання процедури для списання боргів і перевірка реальності позикових правовідносин. ✅ Відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи: маніпулювання територіальною підсудністю шляхом зміни місцезнаходження боржника, ініціювання провадження на підставі непідтверджених вимог або боргу, щодо якого сплив строк позовної давності, створення штучного спору, звернення пов’язаного кредитора та використання процедури банкрутства для обходу санкцій. ✅ Зловживання процесуальними правами під час розгляду справ про банкрутство: створення фіктивної заборгованості та штучне формування кредиторських вимог, зокрема тих, що підтверджені судовими рішеннями, з метою впливу на перебіг процедури банкрутства. ✅ Фраудаторні правочини боржників – юридичних осіб: відчуження майна з метою уникнення звернення стягнення, створення заборгованості перед «дружнім» кредитором і повернення до ліквідаційної маси майна, відчуженого за фраудаторними правочинами.

​Публічні заклики у відеозверненні до агресивної війни, розв'язування воєнного конфлікту без вказівки на зміну меж конкретної території або державного кордону України підлягають кваліфікації за ст. 436 КК України – ККС ВС   У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ст. 436 КК України за те, що він за місцем проживання у м. Хоролі Полтавської області в усній формі висловив та записав на свій мобільний телефон публічне відеозвернення, адресоване військовослужбовцям зс рф, із закликом до агресивної війни, розв'язування воєнного конфлікту, та розповсюдив його невизначеному колу осіб через месенджер. У касаційній скарзі прокурор наголошував на тому, що місцевий суд безпідставно перекваліфікував протиправні дії обвинуваченого із ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 110 КК України (пособництво у зміні меж території України) на ст. 436 КК України (заклики до агресивної війни), хоча досліджені фактичні дані повністю доводять вину останнього саме в посяганні на територіальну цілісність України. Детальніше

​КЦС ВС роз’яснив правила застосування строків звернення до суду за стягненням заробітної плати, у тому числі з урахуванням неконституційності закону   Суд не може відмовити у стягненні заробітної плати через пропуск строку, передбаченого нормою права, визнаною неконституційною, лише з посиланням на те, що спірні правовідносини виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України. Водночас у спорах про виплату сум, належних працівникові при звільненні, суд має врахувати спеціальні правила обчислення строку звернення до суду та положення ЦК України про позовну давність під час воєнного стану.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Спадкоємець учасника ТОВ має право оскаржувати рішення загальних зборів, прийняті до його вступу до товариства, якщо вони порушують його законний інтерес – КГС ВС   Спадкоємець учасника ТОВ, який набув статусу учасника товариства, може оскаржувати рішення загальних зборів, ухвалені до його вступу, якщо вони порушують його права чи законний інтерес.   Рішення загальних зборів, ухвалені одноособово учасником, частка якого не забезпечує необхідну кількість голосів, встановлену законом або статутом, є недійсними. При визначенні необхідної кількості голосів повинні бути враховані голоси померлого учасника, крім випадків ухвалення рішень, передбачених ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».       Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за серпень 2026 року В огляді відображено правові позиції КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:   ✅ вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення в порядку судового контролю (палатна); ✅ приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником; ✅ використання Публічної кадастрової карти як офіційного джерела інформації щодо фактичних меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду; ✅ вичерпність підстав для зняття з військового обліку з метою виїзду на постійне місце проживання за кордон; ✅ наслідки розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК або направлення на повторний чи контрольний медичний огляд; ✅ правомірність врахування витрат на отримання гарантії та оцінку ділової мети господарської операції в умовах воєнного стану; ✅ розрахунок штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з урахуванням карантинного мораторію та перехідного періоду воєнного стану; ✅ штраф за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування.  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних палат касаційних судів, а також зі справами, прийнятими до розгляду Великою Палатою ВС, відповідно до ухвал про передачу та прийняття, внесених до ЄДРСР з 5 до 11 жовтня 2026 року.   Детальніше  

​Друзі, тиждень, що минає, був наповнений важливими подіями, новинами на юридичну тематику й дописами про найсвіжіші рішення Верховного Суду. Про все це – в нашій щосуботній рубриці.   Судові рішення: 🔹ОП КЦС ВС: суд не може поновити незаконно звільненого працівника на іншій рівнозначній посаді або зобов’язати роботодавця змінити штатний розпис   🔹ККС ВС: якщо в оскаржуваному судовому рішенні вказано персональні дані особи, яка вважає себе заінтересованою, або чіткі індивідуальні ознаки, що дають змогу її ідентифікувати, то апеляційний суд не має права відмовити цій особі у відкритті апеляційного провадження   🔹КГС ВС: про наслідки укладення компанією з управління активами без погодження наглядової ради корпоративного фонду правочину, щодо якого передбачено таке погодження   🔹КЦС ВС: у справах про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, витрати на юридичну допомогу відшкодовуються незалежно від пропорційності задоволених позовних вимог   🔹КГС ВС: стягнення коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без укладеного договору оренди регулюється цивільним, а не податковим законодавством   Новини:   📎Протокол № 16 до Конвенції: Велика палата ЄСПЛ розглянула другий запит Верховного Суду щодо пропорційності податкового штрафу   📎Відбулася церемонія складення присяги новопризначеними суддями   📎Застосування тримання під вартою не може бути формальним – Голова ВС Станіслав Кравченко під час круглого столу «Застосування запобіжних заходів та розвантаження СІЗО в умовах війни: стандарти захисту прав людини та національна практика»

​У справах про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, витрати на юридичну допомогу відшкодовуються незалежно від пропорційності задоволених позовних вимог – КЦС ВС Суми, сплачені громадянином за юридичну допомогу під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, відшкодовуються на підставі прямої вказівки Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Таке відшкодування не є розподілом витрат на професійну правничу допомогу в цивільному процесі, тому його розмір не визначається пропорційно до задоволених позовних вимог. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. Детальніше

​Стягнення коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без укладеного договору оренди регулюється цивільним, а не податковим законодавством – КГС ВС Відносини фактичного користування земельною ділянкою комунальної власності власником розташованого на ній нерухомого майна без укладеного договору оренди є кондикційними та регулюються гл. 83 ЦК України, а не податковим законодавством. Строк давності, встановлений ст.102 ПК України для визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків, не застосовується до вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки такі правовідносини виникають не між платником податків і контролюючим органом, а між власником земельної ділянки та фактичним користувачем. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Детальніше

​Протокол № 16 до Конвенції: Велика палата ЄСПЛ розглянула другий запит Верховного Суду щодо пропорційності податкового штрафу   Запит Р16-2026-001 стосувався спору між приватним підприємством та податковим органом про правомірність і пропорційність штрафу в розмірі 63 860 222, 48 грн, накладеного за продаж палива й алкогольної продукції через РРО, зареєстрований у податкових органах, але не внесений до додатків до ліцензій: підприємство вважало санкцію неспівмірною зі своїм статусом суб’єкта малого підприємництва, тоді як податковий орган наполягав на обов’язку внести зміни до ліцензій у місячний строк і доведеності порушення (ухвала Касаційного адміністративного суду у складі ВС)   Верховний Суд звернувся до ЄСПЛ з двома питаннями:   ✅ 1) з урахуванням імперативного характеру норм податкового права, чи уповноважений національний судовий орган не застосувати прямі положення законодавства, які визначають фінансові санкції за невиконання вимог податкового законодавства, застосувавши натомість нижчий розмір санкцій, який законом не передбачено?   ✅ 2) за якими критеріями можна вважати санкцію, передбачену ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», такою, що є непропорційним втручанням у право, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод?   Велика палата ЄСПЛ одноголосно постановила такий консультативний висновок:   ✅ 1. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що будь-яке втручання органу державної влади у право на мирне володіння майном має бути законним і переслідувати законну мету. Договірні Держави мають забезпечити, щоб у їхніх національних правових системах, узятих у цілому, існували гарантії, здатні запобігти непропорційному тягарю з огляду на обставини кожної справи. Щодо накладення фінансових санкцій за невиконання вимог податкового законодавства, то має бути забезпечено справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Це передбачає встановлення того, чи змушена була відповідна особа нести індивідуальний і надмірний тягар. У зв’язку з цим рішення у сфері податків, інших зборів або штрафів зазвичай передбачають оцінку політичних, економічних і соціальних питань, які Конвенція залишає в межах компетенції Договірних Держав. Це виправдовує надання національним органам, що формують політику, особливо широкої свободи розсуду.   Попри те, що практика Суду містить численні приклади критеріїв оцінювання пропорційності санкції, встановленої законом, вона не передбачає вичерпного переліку, який можна було застосовувати в кожній конкретній ситуації. Вибір критеріїв, застосовних у кожній конкретній справі, залежить від оцінки всіх відповідних обставин цієї справи. Визначальним з погляду Конвенції є те, щоб національна правова система, розглянута в цілому, була здатна запобігати непропорційним наслідкам в окремих справах.   ✅ 2. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не визначає механізм, за допомогою якого має забезпечуватися пропорційність. Вона не забороняє існування встановлених законом автоматичних санкцій для покарання за певну поведінку – за умови, однак, що сама санкція, встановлена законом, є пропорційною.   Забезпечення дотримання цього положення залежить не від обраного механізму, а від того, чи забезпечує правова система в цілому гарантії, здатні запобігти непропорційному тягарю. Вибір належних засобів у цьому аспекті належить до компетенції Договірних Держав. Конвенція не наділяє національні суди та не вимагає наділення їх будь-якими конкретними повноваженнями щодо коригування. Питання про те, чи існують такі повноваження згідно з національним законодавством, належить до сфери національного правопорядку.   ✅ З текстом консультативного висновку можна ознайомитися за посиланням: https://hudoc.echr.coe.int/?i=003-8648077-12325389.

​Про наслідки укладення компанією з управління активами без погодження наглядової ради корпоративного фонду правочину, щодо якого передбачено таке погодження – КГС ВС   Якщо договором про управління активами прямо встановлено заборону компанії з управління активами укладати договори щодо активів корпоративного фонду на суму, що перевищує межу, визначену регламентом цього фонду, без попереднього затвердження наглядовою радою, то укладення такого правочину без відповідного затвердження свідчить про перевищення повноважень компанії з управління активами та є підставою для визнання правочину недійсним.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Якщо в оскаржуваному судовому рішенні вказано персональні дані особи, яка вважає себе заінтересованою, або чіткі індивідуальні ознаки, що дають змогу її ідентифікувати, то апеляційний суд не має права відмовити цій особі у відкритті апеляційного провадження – ККС ВС   У цій справі в ухвалі місцевого суду про закриття кримінального провадження було вказано прізвище та ініціали особи, яка її оскаржувала.   Верховний Суд наголосив, що суддя апеляційного суду на етапі відкриття апеляційного провадження має переконатися, що оскаржуване судове рішення може стосуватися прав, свобод та інтересів певної особи. Зокрема, якщо в оскаржуваному судовому рішенні безпосередньо вказано прізвище, ім’я та по батькові певної особи або наведено такі індивідуальні відомості, що дозволяють встановити конкретну особу, суд апеляційної інстанції не має права відмовити їй або її представнику у відкритті апеляційного провадження з метою подальшого вивчення і з’ясування питання про те, чи дійсно згадка особи в оскаржуваному судовому рішенні стосується її прав, свобод чи інтересів.   Детальніше

​Суд не може поновити незаконно звільненого працівника на іншій рівнозначній посаді або зобов’язати роботодавця змінити штатний розпис – ОП КЦС ВС   Поновлення працівника на роботі означає його повернення на посаду, яку він обіймав до незаконного звільнення. Суд не може поновити працівника на іншій рівнозначній посаді чи зобов’язати роботодавця внести зміни до штатного розпису, оскільки визначення організаційної структури та штатної чисельності належить до компетенції роботодавця. Створення відповідної посади може стосуватися порядку виконання рішення про поновлення на роботі, але не способу судового захисту.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних і судових палат касаційних судів, а також зі справою, прийнятою до розгляду Великою Палатою ВС, відповідно до ухвал про передачу та прийняття, внесених до ЄДРСР із 28 вересня до 4 жовтня 2026 року. Детальніше

​Друзі, актуальні новини про ключові рішення та зручна систематизація практики Верховного Суду — у нашій традиційній добірці найважливішого за останній тиждень.   Судові рішення:   🔹ОП КЦС ВС вказала на можливі способи судового захисту особи, яку фактично виселили з іпотечного житла без рішення суду   🔹 ОП КЦС ВС: якщо забудовник відчужив майнові права на майно та отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно в кінцевого набувача   🔹КГС ВС: недоліки звіту про оцінку не є підставою для скасування державної реєстрації права на предмет іпотеки, якщо оцінка майна була достовірною   🔹 ККС ВС: у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим процесуальні витрати на залучення з ініціативи сторони обвинувачення експерта мають покладатися на обвинуваченого   🔹КГС ВС: відсутність у справі витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сама по собі не спростовує розрахунок шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за наявності сукупності інших належних доказів   Огляди судової практики:   Огляд актуальної судової практики КЦС ВС за серпень 2026 року

​Відсутність у справі витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сама по собі не спростовує розрахунок шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за наявності сукупності інших належних доказів – КГС ВС   Відсутність у матеріалах справи окремих витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є підставою для відмови у стягненні шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, якщо розрахунок здійснено відповідно до затвердженої уповноваженим органом методики, а відповідач визнав факт порушення. Сукупність акта перевірки, припису, протоколів лабораторних досліджень ґрунту, розрахунку шкоди за обов'язковою методикою та визнання відповідачем факту порушення є достатньою для встановлення всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування шкоди.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Якщо забудовник відчужив майнові права на майно та отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно в кінцевого набувача – ОП КЦС ВС   Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна в кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом було скасоване.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше