Верховний Суд

​КЦС ВС вказав на алгоритм процесуальних дій суду під час подання позову, якщо місце проживання / реєстрації відповідача позивачу невідоме   Неможливість встановити офіційну реєстрацію відповідача через державні бази даних не дозволяє суду повертати позов. Суд повинен відкрити провадження у справі за останньою відомою адресою відповідача, забезпечивши його повідомлення через вебпортал судової влади.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше    

​Інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень та Бази правових позицій Верховного Суду Друзі! Відтепер шукати релевантну практику Верховного Суду стало ще простіше. Ми інтегрували Єдиний державний реєстр судових рішень та Базу правових позицій Верховного Суду, щоб зробити пошук судової практики швидшим, зручнішим і ефективнішим. ✔️У Реєстрі вже доступна нова опція – «Релевантна практика ВС». Щоб скористатися нею, достатньо відкрити будь-яке судове рішення в Реєстрі та натиснути відповідну кнопку. Система автоматично перенаправить вас до Бази правових позицій, де буде сформовано добірку найбільш релевантної практики Верховного Суду щодо конкретного питання. Звертаємо увагу, що новий функціонал наразі працює в тестовому режимі, тому можливі певні неточності чи технічні помилки. Будемо вдячні за ваші відгуки та повідомлення про них. Водночас слід враховувати, що практика Верховного Суду сформована ще не з кожного правового питання. У таких випадках система може не знайти релевантних правових позицій. Ми переконані, що новий інструмент допоможе швидше знаходити відповіді на правові питання та ефективніше працювати із судовою практикою. Інтеграцію реалізовано завдяки останнім оновленням Бази правових позицій Верховного Суду за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice». У межах оновлення також удосконалено функціональність Бази, забезпечено її інтеграцію з Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (ЄСІКС), оновлено інтерфейс користувача, розширено аналітичні можливості та створено нові інструменти для використання технологій штучного інтелекту. Запрошуємо випробувати новий функціонал. Будемо вдячні за зворотний зв’язок!

​Для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, а встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд – ОП ККС ВС   Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 369/11891/22.   Детальніше  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 15 по 21 червня 2026 року.   Справи, передані на розгляд ВП ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для конкретизації її висновків щодо юрисдикції спорів про відшкодування шкоди / стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває на посаді державної / публічної служби, за позовом суб’єкта владних повноважень.   2. Ухвалою КАС ВС від 11 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості оскарження ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду як суду апеляційної інстанції у справах щодо застосування санкцій,  особливості розгляду яких визначені в ст. 283-1 КАС України.   3. Ухвалою КГС ВС від 9 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС про застосування ст. 265 КАС України щодо наслідків визнання протиправним і нечинним п. 9.3 гл. 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (у редакції постанови НКРЕКП № 46) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року у справі № 640/4069/21.   Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що недотримання процедури виселення із жилого приміщення саме по собі не може бути підставою для вселення особи у приміщення в межах окремого цивільного спору.   2. Ухвалою КЦС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку ОП КЦС ВС про пріоритет відомостей на паперових носіях перед відомостями на електронних носіях у разі виявлення розбіжностей між ними.   Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що набуття відповідачем права власності на об'єкт лізингу може свідчити про збагачення відповідача за рахунок позивача, а саме за рахунок набуття у власність об'єкта лізингу, відшкодування частини вартості якого позивач здійснив під час виконання умов договору фінансового лізингу.    

​Друзі, сьогодні до вашої уваги – добірка актуальних публікацій Верховного Суду в рубриці «Ключове за тиждень».   Судові рішення:   🔹Велика Палата Верховного Суду залишила в силі рішення ВРП щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ексочільника ОАСК   🔹Важливе рішення ЄСПЛ щодо витребування на користь держави земельної ділянки лісогосподарського призначення – Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine   🔹ОП ККС ВС: рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає з огляду на всі обставини провадження: складність обставин справи або правових питань, наявність викладених раніше позицій, наявність інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи   🔹ОП ККС ВС: у ст. 46 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, не вказано про неможливість її застосування до «двооб’єктних» кримінальних правопорушень   🔹ОП КГС ВС: несвоєчасне надання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договір не передбачає таких наслідків   🔹Висновок Верховного Суду щодо умов виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця від захворювання   🔹КГС ВС: податковий борг фізичної особи – підприємця не може бути визнаний безнадійним і списаний лише на підставі того, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність   🔹КЦС ВС визначив умови, за яких право дитини бути заслуханою та принципи міжнародних договорів впливають на процедуру визнання іноземних рішень про батьківську відповідальність   🔹КГС ВС: воєнний стан продовжує чинність патентів, строк дії яких спливає під час його дії   Огляди судової практики:   📌 Огляд судової практики КГС ВС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу   📌 Огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2026 року   📌 Огляд актуальної судової практики КЦС ВС за травень 2026 року   Новини:   📎 Підвищення рівня доступу ветеранів війни та членів їхніх сімей до правосуддя: у Верховному Суді відбулося засідання профільної Експертної групи   📎 Послаблення системи стримувань і противаг, політизація правосуддя, ризик фальсифікації електронних доказів – загрози правосуддя як основні теми Конференції Мережі голів верховних судів ЄС за участю Голови ВС   📎 Від пілотного проєкту до державної політики: у Верховному Суді говорили про спеціалізацію суддів у справах дітей  

​Воєнний стан продовжує чинність патентів, строк дії яких спливає під час його дії – КГС ВС   Закон України від 1 квітня 2022 року № 2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» поширюється не лише на строки для вчинення процедурних дій у сфері інтелектуальної власності, а й на строки чинності самих майнових прав інтелектуальної власності. Якщо строк дії патенту спливав під час воєнного стану, такий патент вважається чинним до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за травень 2026 року   В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

​Несвоєчасне надання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договір не передбачає таких наслідків – ОП КГС ВС   Сам по собі факт несвоєчасного подання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договором прямо не передбачено втрати такого права. При вирішенні спору визначальним є своєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, тоді як сертифікат ТПП є лише доказом їх існування та може бути отриманий пізніше.   Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Важливе рішення ЄСПЛ щодо витребування на користь держави земельної ділянки лісогосподарського призначення – Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine   Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави переслідувало легітимну мету забезпечення дотримання принципу верховенства права і відповідало суспільним інтересам, а заявниця, придбаваючи таку ділянку, не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з її придбанням.   За обставинами справи у 2008 році заявниця придбала земельну ділянку в компанії «N» на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2011 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про витребування цієї земельної ділянки від компанії «N» та заявниці з мотивів того, що відповідні землі були землями лісового фонду та перебували в державній власності.   Остаточне рішення у справі було ухвалено 22 червня 2016 року: суди трьох інстанцій задовольнили позов, встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розпоряджатися якими уповноважений виключно Кабінет Міністрів України, а не селищна рада, яка вилучила цю земельну ділянку з державного лісового фонду та віднесла їх до земель рекреаційного призначення.   Пізніше, в червні 2017 року, заявниця звернулася до суду з позовом до сільської ради та КМУ про відшкодування вартості майна. Суди відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що вимоги про компенсацію мали бути пред’явлені до її контрагента за договором купівлі-продажу – компанії «N».   Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, ЄСПЛ не встановив порушення справедливого балансу між суспільними та приватними інтересами.   Суд наголосив, що заявниця мала проявити особливу обачність перед укладенням договору купівлі-продажу, оскільки могла знати про належність ділянки до особливої категорії земель і ризик припинення права власності на неї, зважаючи на судові провадження про право розпорядження цією землею, які тривали у 2004–2010 роках.   ЄСПЛ також звернув увагу на істотну різницю між ціною, сплаченою заявницею за земельну ділянку (75 055 грн, приблизно 6800 євро), та її оціночною вартістю (528 366 грн, приблизно 48 500 євро), що викликало сумніви в законності укладеного договору купівлі-продажу.   З огляду на ці обставини ЄСПЛ дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність перспективи отримання компенсації за вилучене майно, заявниця не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з придбанням спірної земельної ділянки, а тому підстав для висновку про порушення справедливого балансу інтересів у цій справі немає.   Ознайомитися з офіційним текстом рішення Galyna StepanivnaNOGA v. Ukraine можна на вебсайті Європейського суду з прав людини за посиланням: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-249740. Нагадуємо й про Платформу обміну знаннями ЄСПЛ-KS, що містить матеріали практики ЄСПЛ українською мовою, яка доступна за посиланням: https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks/.

​Огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2026 року   В огляді висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.   ✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки стосовно: ▪ правочинів, вчинених всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів; ▪ умов визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність; ▪ підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за відсутності схваленого плану санації.    ✓ У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо: ▪ поширення на упаковці косметичного засобу відомостей про лікувальні властивості без належного підтвердження як прояву недобросовісної конкуренції;  ▪ меж перевірки АМК заяви про недобросовісну конкуренцію на стадії відкриття справи.   ✓ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про: ▪ належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ;  ▪ визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юридичної особи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту;  ▪ необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві;  ▪ позачергову оплату витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах як витрат на збереження активів банку.    ✓ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно: ▪ підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності;   ▪ зменшення суми безпідставно збережених коштів на розмір сплаченого земельного податку при стягненні плати за фактичне користування земельною ділянкою, коли власник земельної ділянки не був визначений законом як належний розпорядник земель;  ▪ звільнення самостійно зайнятої несформованої земельної ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону).   

​У ст. 46 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, не вказано про неможливість її застосування до «двооб’єктних» кримінальних правопорушень – ОП ККС ВС   Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК України. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.   Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 629/612/25.   Детальніше

​Європейські стандарти в українській практиці: презентуємо електронну версію унікального двомовного огляду щодо захисту прав інтелектуальної власності   Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підготував актуальний огляд судової практики у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу. Видання охоплює ключові рішення, внесені до ЄДРСР за 2023–2025 роки, та відображає сучасний етап гармонізації національного судочинства з правом ЄС. Цей матеріал став важливим кроком у забезпеченні єдності судової практики, в ньому запропоновано правничій спільноті не просто систематизацію рішень, а фундаментальний інтерпретаційний орієнтир. Унікальність огляду полягає в застосуванні формату case-based: європейський правовий стандарт не викладається абстрактно, а безпосередньо корелюється з конкретними категоріями українських господарських спорів та відповідними постановами Верховного Суду. Це дозволяє глибше зрозуміти, як практика Суду справедливості ЄС допомагає в тлумаченні гармонізованих норм щодо функцій прав інтелектуальної власності та меж їх судового захисту.   Видання серед інших аналітичних матеріалів вирізняють такі особливості: ✔️двомовність: огляд підготовлено двома мовами (українською та англійською), що не лише відкриває українську судову експертизу для міжнародної спільноти, а й сприяє наповненню глобальної бази даних WIPO Lex-Judgments; ✔️глибока спеціалізація: матеріал фокусується на найбільш складних аспектах, таких як статус добре відомих марок, дострокове припинення дії свідоцтв через невикористання, реєстрація кольору як торговельної марки, визнання знаків загальновживаними; ✔️інноваційність у патентах: окрему увагу приділено механізму додаткової охорони для фармацевтичних винаходів, що має стратегічне значення для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.   Огляд є прикладною працею, розрахованою на суддів, адвокатів, патентних повірених і науковців. Він слугує дієвим методичним інструментом для побудови правової аргументації та оцінки ведення спорів у суді у світлі стандартів Європейського Союзу.   Ознайомитися з оглядом можна тут:   українськомовний варіант   англомовний варіант

​КЦС ВС визначив умови, за яких право дитини бути заслуханою та принципи міжнародних договорів впливають на процедуру визнання іноземних рішень про батьківську відповідальність   Реалізація права дитини на висловлення власної думки має оцінюватися крізь призму добросовісності учасників справи, оскільки неможливість її заслуховування в іноземному суді з вини одного з батьків не може бути підставою для відмови у визнанні судового рішення на території України. Пріоритет міжнародних договорів передбачає визнання рішень щодо батьківської відповідальності без проведення спеціальної процедури, що обмежує повноваження національних судів лише контролем за дотриманням процесуальних гарантій.   Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Податковий борг фізичної особи – підприємця не може бути визнаний безнадійним і списаний лише на підставі того, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність – КГС ВС   Для списання податкового боргу фізичної особи в процедурі неплатоспроможності недостатньо лише встановити, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі. Господарський суд повинен з’ясувати момент виникнення податкового боргу відповідно до ПК України, перевірити майновий стан боржника, його добросовісність, результати перевірки декларацій та дотримання процедур реструктуризації. За відсутності встановлення цих обставин висновок про визнання податкового боргу безнадійним і його списання є передчасним.   Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає з огляду на всі обставини провадження: складність обставин справи або правових питань, наявність викладених раніше позицій, наявність інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи – ОП ККС ВС   У разі проведення розгляду без адвоката суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.   Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 285/1242/17.   Детальніше    

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 8 по 14 червня 2026 року.   Справи, передані на розгляд ВП ВС:   1. Ухвалою КГС ВС від 8 квітня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу шляхом уточнення від висновку ВП ВС про те, що систематична несплата орендної плати є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України без дослідження істотності порушення та обставин, які об’єктивно вплинули на можливість виконання орендарем своїх зобов’язань.   2. Ухвалою КЦС ВС від 13 травня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС щодо питання юрисдикційності спорів за позовом прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування до фізичної особи – власника спірної земельної ділянки, в частині позовних вимог, пред’явлених до співвідповідача – чинного орендаря спірної земельної ділянки.   3. Ухвалою КЦС ВС від 27 травня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити лише ті вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК України.   4. Ухвалою КГС ВС від 4 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості визнання недійсними умов правочину через їх невідповідність п. 197.15 ст. 197 ПК України, зокрема щодо віднесення цієї норми до актів цивільного законодавства та можливості її застосування в сукупності зі статтями 203, 215 ЦК України як правової підстави для визнання недійсними окремих положень правочину як таких, що суперечать актам цивільного законодавства, а також для формування єдиного підходу щодо тлумачення наведеної норми ПК України.   5. Ухвалою КГС ВС від 8 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС та КГС ВС про те, що відповідальність за шкоду, завдану внаслідок неналежного стану люка оглядового каналізаційного колодязя на смузі руху автомобіля, несе балансоутримувач дороги,  а не балансоутримувач каналізаційних мереж.    Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС: 1. Ухвалою ККС ВС від 26 травня 2026 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС про те, що зайняття особою посади з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в незаконному комунальному унітарному підприємстві, створеному на тимчасово окупованій території, охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.   2. Ухвалою ККС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС про те, що апеляційний суд, встановивши підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, вправі закрити кримінальне провадження на підставі  ст. 49 КК України без розгляду по суті апеляційних скарг на виправдувальний вирок суду першої інстанції.   Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 29 квітня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що розмір моральної шкоди, заподіяної громадянину внаслідок перебування під дією нескасованого після закриття кримінального провадження запобіжного заходу, слід визначати, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць протягом періоду, який починається після закриття кримінального провадження та закінчується скасуванням відповідного запобіжного заходу.   2. Ухвалою КЦС ВС від 13 травня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про відсутність правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяв на стадії виконання судового рішення.  

​Друзі, як і щосуботи, всі найактуальніші публікації Верховного Суду за тиждень – в одному дописі.   Судові рішення:   🔹ВП ВС: вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є ефективним способом захисту прав її власника, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою   🔹ВП ВС направила на повторний розгляд дисциплінарну справу щодо судді, встановивши істотні процедурні порушення, допущені Вищою радою правосуддя під час розгляду скарги   🔹ОП ККС ВС: органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку   🔹КГС ВС: поняття «зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України» та «зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України» не є тотожними, що обумовлюється правовою суттю та правовими наслідками   🔹КЦС ВС розмежував мобінг і реалізацію роботодавцем прав щодо організації та оплати праці   🔹КГС ВС: умова корпоративного договору про повідомлення щодо зміни учасників товариства є виконуваною та відповідає принципу свободи договору   🔹КАС ВС: при визначенні строку на оскарження податкового повідомлення-рішення під час воєнного стану підлягає встановленню момент, коли платник фактично дізнався або об’єктивно повинен був дізнатися про прийняття такого рішення   Огляди судової практики:   Тематичний огляд судової практики ККС ВС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень за 2025 рік   Новини:   📎У Верховному Суді обговорили пріоритетні напрями подальшої співпраці з представниками проєкту «Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права» (3*E4U)   📎Функціонування кримінальної юстиції в реаліях війни та пріоритетні напрями розвитку національної системи судочинства обговорили в межах ІХ Київського полілогу   📎 Досвід і перспективи запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей обговорили у Верховному Суді

​При визначенні строку на оскарження податкового повідомлення-рішення під час воєнного стану підлягає встановленню момент, коли платник фактично дізнався або об’єктивно повинен був дізнатися про прийняття такого рішення – КАС ВС   У спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень сам по собі факт їх направлення контролюючим органом за податковою адресою платника не є достатньою підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду. Для вирішення цього питання суд повинен встановити, коли особа фактично дізналася або об’єктивно могла дізнатися про прийняття такого рішення.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.   Детальніше

​Умова корпоративного договору про повідомлення щодо зміни учасників товариства є виконуваною та відповідає принципу свободи договору – КГС ВС   Умова корпоративного договору, за якою сторона зобов’язується повідомляти про зміну або можливу зміну складу учасників товариства, стосується управління спільним бізнесом, відповідає межам корпоративного договору та принципу свободи договору. Така умова є виконуваною і не може визнаватися недійсною лише через те, що одна зі сторін згодом вважає її невигідною.   Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше

​КЦС ВС розмежував мобінг і реалізацію роботодавцем прав щодо організації та оплати праці   Дії роботодавця щодо зміни робочого місця, посади, розміру оплати праці, вчинені в порядку, встановленому трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, не є мобінгом (цькуванням). Незгода працівника з такими рішеннями роботодавця сама по собі не свідчить про систематичний психологічний чи економічний тиск, спрямований на приниження його честі, гідності або ділової репутації.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше