Верховний Суд

​Неодноразове передання інформації про переміщення ЗСУ, зокрема перевезення військової техніки та розвантаження зброї, через чат-бот у месенджері «Telegram» оператору тематичної групи, публікації в якій безсумнівно свідчать про ворожий, пропагандистський та проросійський характер цього телеграм-каналу, кваліфікується за ч. 3 ст. 114-2 КК України – ККС ВС   У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 3 ст. 114-2 КК України за те, що вона, використовуючи власний мобільний телефон, в інтернет-месенджері «Telegram» долучилася до тематичної групи «На самом деле в Днепре», у якій неодноразово, шляхом надіслання текстових повідомлень, поширювала інформацію невстановленому досудовим розслідуванням оператору чат-боту з ідентифікатором про переміщення ЗСУ за можливості їх ідентифікації на місцевості, зокрема про здійснення перевезення великої кількості військової техніки, розвантаження військової зброї. У касаційній скарзі захисник вважав, що діяння засудженої кваліфіковано неправильно, оскільки вона не заперечує факту поширення інформації, вказаної в судових рішеннях, однак жодними доказами не підтверджується те, що вона мала на меті надання цієї інформації представникам держави, яка здійснює збройну агресію проти України. Детальніше

​Огляд судової практики Верховного Суду щодо витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві   В огляді узагальнено правові позиції Верховного Суду, сформовані за результатами касаційного перегляду судових рішень в адміністративних справах за січень 2018 року – травень 2026 року.   Правові висновки суду систематизовано за такими основними напрямами:   1) загальні положення про витрати на професійну правову допомогу в адміністративному судочинстві, зокрема щодо критеріїв оцінювання витрат і меж повноважень суду здійснення такої оцінки, принципу змагальності під час вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, строків та належного способу звернення до суду щодо відшкодування таких витрат;   2) обґрунтованість і співмірність витрат на професійну правничу допомогу, зокрема стосовно обставин, що підлягають перевірці при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, принципу співмірності й умов його застосування при стягненні витрат на правничу допомогу; доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості й погодинного розрахунку;   3) гонорар адвоката та інші складові витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, щодо фіксованого розміру гонорару адвоката як складової витрат, ключового критерію оцінки «гонорару успіху» при визначенні суми відшкодування витрат; захисту від стягнення необгрунтованих витрат на правничу допомогу;   4) розподіл витрат на професійну правничу допомогу в разі закриття провадження у справі через відмову від позову або самостійне усунення порушення суб’єктом владних повноважень;   5) додаткове судове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зокрема про правову природу, підстави, порядок та процесуальні форми ухвалення такого рішення.   Цей огляд планується періодично оновлювати новими правовими висновками Верховного Суду.

​Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи – ОП КЦС ВС   Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є / може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку та ін. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов’язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами тощо.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Відділення Антимонопольного комітету України можуть здійснювати свої повноваження за межами відповідного регіону за дорученням Голови Антимонопольного комітету України – КГС ВС   Законодавство не встановлює спеціальних вимог до форми, змісту чи назви доручення Голови Антимонопольного комітету України. Вирішальне значення має зміст документа і його спрямованість, а не те, чи має він назву «доручення».   Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.   Детальніше  

​Огляд Верховного Суду про обчислення строку досудового розслідування   В огляді висвітлено правові позиції Верховного Суду про загальні засади обчислення строку досудового розслідування. Зокрема, проаналізовано період, який не включається до строку досудового розслідування, акцентовано на скеруванні обвинувального акта до суду та приділено увагу питанню щодо продовження строку досудового розслідування. Крім того, в огляді відображено висновки касаційного суду про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в ході підготовчого судового засідання. Звернено увагу й на обчислення строку досудового розслідування в умовах воєнного стану.   Таке видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.

​​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за травень 2026 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_05_2026.pdf В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про: ✅ підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцю; ✅ порядок визначення розміру одноразової грошової допомоги повнолітній дитині загиблого військовослужбовця; ✅ незворотність дії закону в часі при визначенні кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця; ✅ відсутність підстав для звільнення з військової служби у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком суду; ✅ орган, до повноважень якого віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; ✅ застосування показника середньої заробітної плати при переведенні з пенсії державного службовця на пенсію за віком на загальних підставах; ✅ визначення обсягу спожитої теплової енергії в будівлі, не обладнаній засобом комерційного обліку теплової енергії; ✅ правомірність врахування витрат на придбання інвестиційного активу в разі припинення зобов’язання шляхом поєднання боржника і кредитора у випадку ліквідації іноземної компанії; ✅ звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, у разі відсутності переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; ✅ незастосування РРО при внесенні депозитів та виплаті виграшів у букмекерській діяльності в мережі «Інтернет»; ✅ класифікацію кавомашин як торговельних автоматів або обладнання для приготування напоїв. Упродовж травня 2026 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних і судових палат касаційних судів, а також зі справою, прийнятою до розгляду Великою Палатою ВС, відповідно до ухвал про передачу та прийняття, внесених до ЄДРСР із 29 червня 2026 року по 5 липня 2026 року. Детальніше

​Друзі, настав час підсумувати інформаційний тиждень разом із добіркою найактуальніших матеріалів Верховного Суду в нашій щосуботній рубриці «Ключове за тиждень».   Судові рішення:   🔹ВП ВС: наявність хоча б однієї з визначених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом’якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та визнання обвинуваченим своєї вини є обов’язковими підставами для призначення більш м’якого покарання на підставі ст. 69-1 КК України   🔹 ОП КГС ВС дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від раніше сформованого висновку щодо продовження строку нарахування штрафних санкцій на період карантину   🔹 ОП КЦС ВС: судовий контроль за виконанням рішень щодо боржника-банкрута здійснюється в межах справи про банкрутство 🔹 Верховний Суд розглянув справу про законність обмеження народних депутатів України у праві виїзду за межі України інакше як у службове відрядження 🔹 КГС ВС: повторне відчуження боржником частки в товаристві на користь пов’язаної особи за обставин, коли аналогічний договір уже був визнаний фраудаторним, також є фраудаторним договором, а кредитор має право вимагати як визнання договору недійсним, так і витребування частки   🔹 КЦС ВС: у трудових спорах між банком, що ліквідується, та його працівником належним відповідачем є банк, а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб чи його уповноважена особа   Новини:   📎 У Верховному Суді обрали 12 делегатів на ХХІ позачерговий з’їзд суддів України   📎 Верховний Суд є активним учасником утвердження конституціоналізму в умовах війни – Секретар ВП ВС Сергій Погрібний   📎 У Верховному Суді відбулася зустріч із представниками Європейського парламенту під час Другого засідання Підкомітету Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС», присвяченого питанням вступу України до Європейського Союзу   📎 Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко провів зустріч із представниками Комісії з проведення незалежного зовнішнього оцінювання (аудиту) ефективності діяльності АРМА   Авторські колонки:   1. Стаття судді ВС у КГС Віталія Зуєва щодо виконання окремої ухвали Верховного Суду у справі про використання земель аграрного фахового коледжу 2. Стаття судді ВС у КЦС Юлії Черняк щодо правових підстав і порядку передачі судом своєї юрисдикції суду іншої держави (transfer of jurisdiction) Інтерв’ю: 📌Заступник голови ККС ВС Наталія Антонюк – про кримінальну відповідальність за ДТП, позбавлення права керування транспортними засобами та актуальну судову практику

​ОП КГС ВС дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від раніше сформованого висновку щодо продовження строку нарахування штрафних санкцій на період карантину   Неоднорідність законодавчого регулювання строків, змінених у період карантину, та наявність різних підходів до тлумачення відповідних норм самі по собі не свідчать про необхідність відступу від раніше сформованого висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у взаємозв’язку з п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України щодо можливості нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк у період дії карантину.   Такого висновку дійшла ОП КГС ВС.   Детальніше  

​Міністерство освіти і науки України посилило контроль за використанням земель закладів освіти на виконання окремої ухвали Верховного Суду   На виконання окремої ухвали Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року та ухвали про застосування заходів процесуального примусу від 25 травня 2026 року у справі № 918/1181/24 Міністерство освіти і науки України повідомило про вжиті заходи для усунення виявлених недоліків та запобігання подібним випадкам у майбутньому.   Окрема ухвала була постановлена під час розгляду справи щодо використання земель аграрного фахового коледжу.   Детальніше

​У трудових спорах між банком, що ліквідується, та його працівником належним відповідачем є банк, а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб чи його уповноважена особа – КЦС ВС   Банк, який виводиться з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення не позбавлений правосуб’єктності і залишається самостійним учасником правовідносин. Оскільки трудові відносини виникають безпосередньо між працівником і банком як юридичною особою, саме до банку мають пред'являтися вимоги щодо виконання обов’язків роботодавця. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноважена особа лише представляють банк і виконують функції його органів управління, тому вони не набувають самостійних прав та обов’язків у цих правовідносинах.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше      

​Повторне відчуження боржником частки в товаристві на користь пов’язаної особи за обставин, коли аналогічний договір уже був визнаний фраудаторним, також є фраудаторним договором, а кредитор має право вимагати як визнання договору недійсним, так і витребування частки – КГС ВС   Якщо судом уже встановлено фраудаторність аналогічного правочину між тими самими учасниками щодо того самого майна, то повторне відчуження цього майна боржником за подібних обставин також може бути кваліфіковане як фраудаторне. Відсутність арешту на майно на момент укладення нового договору не виключає його фраудаторності, якщо правочин спрямований на унеможливлення звернення стягнення на майно боржника.   Належним способом захисту інтересів кредитора є як позов про визнання недійсним фраудаторного договору, укладеного між боржником та першим набувачем майна, так і вимога про витребування цього майна від подальшого набувача на користь боржника для подальшого звернення стягнення.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше    

​Наявність хоча б однієї з визначених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом’якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та визнання обвинуваченим своєї вини є обов’язковими підставами для призначення більш м’якого покарання на підставі ст. 69-1 КК України – ВП ВС   Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшують покарання, з пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б) відсутність обставин, які обтяжують покарання; в) визнання обвинуваченим своєї вини.   Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.   Детальніше

​Судовий контроль за виконанням рішень щодо боржника-банкрута здійснюється в межах справи про банкрутство – ОП КЦС ВС   Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника всі майнові спори та вимоги, вирішення яких може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси, підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, у тому числі скарги, подані в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо такого боржника.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 22 по 28 червня 2026 року.   Справи, передані на розгляд ВП ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 16 квітня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для конкретизації її висновку щодо питання про можливість вибору продавцем способу захисту в разі прострочення оплати товару (стягнення неотриманих коштів або розірвання договору).     2. Ухвалою КЦС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС про те, що ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (суду господарської юрисдикції) після їх перегляду в апеляційному порядку не можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.   3. Ухвалою КЦС ВС від 10 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу  для відступу від висновку КГС ВС щодо визначення належного способу захисту в разі знищення майна, а саме про те, що належним та ефективним способом захисту в разі знищення майна є позов про скасування державної реєстрації права власності на знищене майно із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.    4. Ухвалою КГС ВС від 25 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу  для вирішення виключної правової проблеми та необхідності формування єдиної правозастосовчої практики, що виникла у зв’язку зі скасуванням ВП ВС своєї постанови від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, яка містила висновки щодо непропущення банком трирічного строку для звернення до нотаріуса про вчинення виконавчого напису.   Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 10 червня 2026 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що розмір пайового внеску в розвиток інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва.   Справа, передана на розгляд ОП КЦС ВС: Ухвалою КЦС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості розгляду в порядку цивільного судочинства позовів, у яких відповідачем зазначено філію чи представництво юридичної особи.  

​Друзі, за нашою щосуботньою традицією нагадуємо вам про найважливіші дописи Верховного Суду за тиждень, що минає.   Судові рішення:   🔹Верховний Суд підтвердив законність застосування санкцій до митрополита УПЦ МП   🔹ВП ВС переглянула справу з урахуванням висновків ЄСПЛ у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України» і повернула її на новий розгляд до КАС ВС   🔹ОП ККС ВС: для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, а встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд   🔹ОП КЦС ВС: учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі   🔹КЦС ВС вказав на алгоритм процесуальних дій суду під час подання позову, якщо місце проживання/ реєстрації відповідача позивачу невідоме   🔹КГС ВС: саме по собі недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору не є підставою для відмови в позові про визнання договору укладеним, якщо його укладення є обов’язковим за законом   🔹КГС ВС: членство в релігійній громаді визначається її статутом, а відсутність передбаченого статутом фіксованого членства виключає можливість обмеження кола учасників зборів лише особами, внесеними до окремих реєстрів   Огляди судової практики: Огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за травень 2026 року   Новини:   📎 Інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень та Бази правових позицій Верховного Суду   📎 Голова ВС Станіслав Кравченко долучився до круглого столу з нагоди 30-річчя з дня ухвалення Конституції України   📎 Проблеми й перспективи виконання рішень ЄСПЛ щодо України: у Верховному Суді відбулася зустріч із делегацією Ради Європи   Анонси:   ✅У Верховному Суді оберуть делегатів на ХХІ позачерговий з’їзд суддів України   ✅Верховний Суд організовує ІХ Міжнародну науково-практичну конференцію «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Публічні фінанси в умовах війни: особливості правового регулювання та правозастосування»

​Членство в релігійній громаді визначається її статутом, а відсутність передбаченого статутом фіксованого членства виключає можливість обмеження кола учасників зборів лише особами, внесеними до окремих реєстрів – КГС ВС   Якщо статут релігійної громади не встановлює фіксованого членства, порядку прийняття до громади та ведення реєстру її членів, рішення про запровадження таких механізмів не можуть змінювати положення статуту без внесення до нього відповідних змін. У такому разі членство в релігійній громаді визначається виключно статутом громади і положеннями законодавства про свободу совісті та релігійні організації.   Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі – ОП КЦС ВС   Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачами у справі. Покладення обов'язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Велика Палата Верховного Суду переглянула справу з урахуванням висновків ЄСПЛ у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України» і повернула її на новий розгляд до КАС ВС   23 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила заяву ТОВ «М.С.Л.» про перегляд за виключними обставинами судових рішень, ухвалених у справі № 800/162/16 за його позовом про оскарження Указу Президента України в частині накладення на нього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).   Підставою для оскарження судових рішень за виключними обставинами стало ухвалене 16 жовтня 2025 року Європейським судом з прав людини рішення у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України», у якому ЄСПЛ констатував порушення Україною гарантованих ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. 13 Конвенції прав товариства у зв’язку з блокуванням його активів, яке не супроводжувалося достатніми процесуальними гарантіями від свавілля, а також відсутністю в нього ефективного національного засобу юридичного захисту у зв’язку з його скаргами.   Відповідно до висновків ЄСПЛ у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України» судовий контроль у справах про застосування санкцій обов’язково має включати встановлення та оцінку фактологічної основи рішення про накладення санкцій і перевірку того, чи не є таке рішення свавільним.   Враховуючи висновки ЄСПЛ та характер констатованих ним порушень Конвенції, ВП ВС дійшла висновку, що належним заходом відновлення порушених прав товариства буде реалізація в цій справі принципу restitutio in integrum.     Отже, за результатами розгляду заяви товариства ВП ВС постановила рішення у справі № 800/162/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.   Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2026 року у справі № 800/162/16 буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.

​Верховний Суд підтвердив законність застосування санкцій до митрополита УПЦ МП   23 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі про оскарження Указів Президента України в частині накладення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) на керуючого Роменською єпархією УПЦ МП, митрополита Роменського і Буринського Іосифа.   Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про правомірність застосування до позивача санкцій у зв’язку з виправдовуванням ним збройної агресії російської федерації проти України, публічною глорифікацією осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, схваленням дій російської федерації та її збройних сил, а також діями позивача, які створюють загрозу релігійного розколу в суспільстві.     Погодившись із висновком КАС ВС про відмову в задоволенні позову, Велика Палата Верховного Суду водночас уточнила та доповнила мотивування його рішення з урахуванням стандартів судового перегляду в цій категорії справ.   Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2026 року у справі № 990/109/23 буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.