Верховний Суд

​Судовий контроль за виконанням рішень щодо боржника-банкрута здійснюється в межах справи про банкрутство – ОП КЦС ВС   Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника всі майнові спори та вимоги, вирішення яких може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси, підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, у тому числі скарги, подані в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо такого боржника.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 22 по 28 червня 2026 року.   Справи, передані на розгляд ВП ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 16 квітня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для конкретизації її висновку щодо питання про можливість вибору продавцем способу захисту в разі прострочення оплати товару (стягнення неотриманих коштів або розірвання договору).     2. Ухвалою КЦС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС про те, що ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (суду господарської юрисдикції) після їх перегляду в апеляційному порядку не можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.   3. Ухвалою КЦС ВС від 10 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу  для відступу від висновку КГС ВС щодо визначення належного способу захисту в разі знищення майна, а саме про те, що належним та ефективним способом захисту в разі знищення майна є позов про скасування державної реєстрації права власності на знищене майно із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.    4. Ухвалою КГС ВС від 25 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу  для вирішення виключної правової проблеми та необхідності формування єдиної правозастосовчої практики, що виникла у зв’язку зі скасуванням ВП ВС своєї постанови від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, яка містила висновки щодо непропущення банком трирічного строку для звернення до нотаріуса про вчинення виконавчого напису.   Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 10 червня 2026 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що розмір пайового внеску в розвиток інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва.   Справа, передана на розгляд ОП КЦС ВС: Ухвалою КЦС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості розгляду в порядку цивільного судочинства позовів, у яких відповідачем зазначено філію чи представництво юридичної особи.  

​Друзі, за нашою щосуботньою традицією нагадуємо вам про найважливіші дописи Верховного Суду за тиждень, що минає.   Судові рішення:   🔹Верховний Суд підтвердив законність застосування санкцій до митрополита УПЦ МП   🔹ВП ВС переглянула справу з урахуванням висновків ЄСПЛ у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України» і повернула її на новий розгляд до КАС ВС   🔹ОП ККС ВС: для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, а встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд   🔹ОП КЦС ВС: учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі   🔹КЦС ВС вказав на алгоритм процесуальних дій суду під час подання позову, якщо місце проживання/ реєстрації відповідача позивачу невідоме   🔹КГС ВС: саме по собі недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору не є підставою для відмови в позові про визнання договору укладеним, якщо його укладення є обов’язковим за законом   🔹КГС ВС: членство в релігійній громаді визначається її статутом, а відсутність передбаченого статутом фіксованого членства виключає можливість обмеження кола учасників зборів лише особами, внесеними до окремих реєстрів   Огляди судової практики: Огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за травень 2026 року   Новини:   📎 Інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень та Бази правових позицій Верховного Суду   📎 Голова ВС Станіслав Кравченко долучився до круглого столу з нагоди 30-річчя з дня ухвалення Конституції України   📎 Проблеми й перспективи виконання рішень ЄСПЛ щодо України: у Верховному Суді відбулася зустріч із делегацією Ради Європи   Анонси:   ✅У Верховному Суді оберуть делегатів на ХХІ позачерговий з’їзд суддів України   ✅Верховний Суд організовує ІХ Міжнародну науково-практичну конференцію «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Публічні фінанси в умовах війни: особливості правового регулювання та правозастосування»

​Членство в релігійній громаді визначається її статутом, а відсутність передбаченого статутом фіксованого членства виключає можливість обмеження кола учасників зборів лише особами, внесеними до окремих реєстрів – КГС ВС   Якщо статут релігійної громади не встановлює фіксованого членства, порядку прийняття до громади та ведення реєстру її членів, рішення про запровадження таких механізмів не можуть змінювати положення статуту без внесення до нього відповідних змін. У такому разі членство в релігійній громаді визначається виключно статутом громади і положеннями законодавства про свободу совісті та релігійні організації.   Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі – ОП КЦС ВС   Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачами у справі. Покладення обов'язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Велика Палата Верховного Суду переглянула справу з урахуванням висновків ЄСПЛ у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України» і повернула її на новий розгляд до КАС ВС   23 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила заяву ТОВ «М.С.Л.» про перегляд за виключними обставинами судових рішень, ухвалених у справі № 800/162/16 за його позовом про оскарження Указу Президента України в частині накладення на нього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).   Підставою для оскарження судових рішень за виключними обставинами стало ухвалене 16 жовтня 2025 року Європейським судом з прав людини рішення у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України», у якому ЄСПЛ констатував порушення Україною гарантованих ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст. 13 Конвенції прав товариства у зв’язку з блокуванням його активів, яке не супроводжувалося достатніми процесуальними гарантіями від свавілля, а також відсутністю в нього ефективного національного засобу юридичного захисту у зв’язку з його скаргами.   Відповідно до висновків ЄСПЛ у справі «ТОВ "М.С.Л." проти України» судовий контроль у справах про застосування санкцій обов’язково має включати встановлення та оцінку фактологічної основи рішення про накладення санкцій і перевірку того, чи не є таке рішення свавільним.   Враховуючи висновки ЄСПЛ та характер констатованих ним порушень Конвенції, ВП ВС дійшла висновку, що належним заходом відновлення порушених прав товариства буде реалізація в цій справі принципу restitutio in integrum.     Отже, за результатами розгляду заяви товариства ВП ВС постановила рішення у справі № 800/162/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.   Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2026 року у справі № 800/162/16 буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.

​Верховний Суд підтвердив законність застосування санкцій до митрополита УПЦ МП   23 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі про оскарження Указів Президента України в частині накладення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) на керуючого Роменською єпархією УПЦ МП, митрополита Роменського і Буринського Іосифа.   Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про правомірність застосування до позивача санкцій у зв’язку з виправдовуванням ним збройної агресії російської федерації проти України, публічною глорифікацією осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, схваленням дій російської федерації та її збройних сил, а також діями позивача, які створюють загрозу релігійного розколу в суспільстві.     Погодившись із висновком КАС ВС про відмову в задоволенні позову, Велика Палата Верховного Суду водночас уточнила та доповнила мотивування його рішення з урахуванням стандартів судового перегляду в цій категорії справ.   Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2026 року у справі № 990/109/23 буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.

​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за травень 2026 року   У сфері кримінального права акцентовано, що:   – у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції;   – встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій ТЦК та СП, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Якщо обсяг медичного огляду особи неправомірно звужений, а оформлення результатів ВЛК про придатність до військової служби здійснено з порушенням встановленої процедури, це свідчить про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 ККУкраїни;   – користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого проживання в Україні в особистому профілі поширює матеріали проросійського характеру, стає частиною російської інформаційної пропаганди, спрямованої проти України, а тому його дії підлягають кваліфікації за ст. 436-2 КК України як такі, що вчинені на території України. Місцем вчинення цього кримінального правопорушення є не інформаційний простір, а територія, де воно було вчинене. Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК України не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 436-2 КК України.   У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:   – автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в розумінні НСРД та є допустимим доказом;   – проведення експертизи в установі, що належить до системи СБУ, слідчі якої проводили досудове розслідування у кримінальному провадженні, не може вказувати на упередженість експерта за відсутності інших конкретних даних про таке;   – ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем в журнал судового засідання. КПК України не містить вимог щодо внесення у вирок суду клопотань учасників процесу, що були вирішені усно, без виходу в нарадчу кімнату.    

​Саме по собі недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору не є підставою для відмови в позові про визнання договору укладеним, якщо його укладення є обов’язковим за законом – КГС ВС   Якщо законом передбачено обов’язковість укладення договору, а сторони не досягли згоди щодо його істотних умов, суд не може обмежитися констатацією такої незгоди та відмовити в позові. Завдання суду в переддоговірному спорі полягає саме у вирішенні розбіжностей між сторонами та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства і позицій учасників спору.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​КЦС ВС вказав на алгоритм процесуальних дій суду під час подання позову, якщо місце проживання / реєстрації відповідача позивачу невідоме   Неможливість встановити офіційну реєстрацію відповідача через державні бази даних не дозволяє суду повертати позов. Суд повинен відкрити провадження у справі за останньою відомою адресою відповідача, забезпечивши його повідомлення через вебпортал судової влади.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше    

​Інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень та Бази правових позицій Верховного Суду Друзі! Відтепер шукати релевантну практику Верховного Суду стало ще простіше. Ми інтегрували Єдиний державний реєстр судових рішень та Базу правових позицій Верховного Суду, щоб зробити пошук судової практики швидшим, зручнішим і ефективнішим. ✔️У Реєстрі вже доступна нова опція – «Релевантна практика ВС». Щоб скористатися нею, достатньо відкрити будь-яке судове рішення в Реєстрі та натиснути відповідну кнопку. Система автоматично перенаправить вас до Бази правових позицій, де буде сформовано добірку найбільш релевантної практики Верховного Суду щодо конкретного питання. Звертаємо увагу, що новий функціонал наразі працює в тестовому режимі, тому можливі певні неточності чи технічні помилки. Будемо вдячні за ваші відгуки та повідомлення про них. Водночас слід враховувати, що практика Верховного Суду сформована ще не з кожного правового питання. У таких випадках система може не знайти релевантних правових позицій. Ми переконані, що новий інструмент допоможе швидше знаходити відповіді на правові питання та ефективніше працювати із судовою практикою. Інтеграцію реалізовано завдяки останнім оновленням Бази правових позицій Верховного Суду за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice». У межах оновлення також удосконалено функціональність Бази, забезпечено її інтеграцію з Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (ЄСІКС), оновлено інтерфейс користувача, розширено аналітичні можливості та створено нові інструменти для використання технологій штучного інтелекту. Запрошуємо випробувати новий функціонал. Будемо вдячні за зворотний зв’язок!

​Для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, а встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд – ОП ККС ВС   Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 369/11891/22.   Детальніше  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 15 по 21 червня 2026 року.   Справи, передані на розгляд ВП ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для конкретизації її висновків щодо юрисдикції спорів про відшкодування шкоди / стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває на посаді державної / публічної служби, за позовом суб’єкта владних повноважень.   2. Ухвалою КАС ВС від 11 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості оскарження ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду як суду апеляційної інстанції у справах щодо застосування санкцій,  особливості розгляду яких визначені в ст. 283-1 КАС України.   3. Ухвалою КГС ВС від 9 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС про застосування ст. 265 КАС України щодо наслідків визнання протиправним і нечинним п. 9.3 гл. 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (у редакції постанови НКРЕКП № 46) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року у справі № 640/4069/21.   Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що недотримання процедури виселення із жилого приміщення саме по собі не може бути підставою для вселення особи у приміщення в межах окремого цивільного спору.   2. Ухвалою КЦС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку ОП КЦС ВС про пріоритет відомостей на паперових носіях перед відомостями на електронних носіях у разі виявлення розбіжностей між ними.   Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що набуття відповідачем права власності на об'єкт лізингу може свідчити про збагачення відповідача за рахунок позивача, а саме за рахунок набуття у власність об'єкта лізингу, відшкодування частини вартості якого позивач здійснив під час виконання умов договору фінансового лізингу.    

​Друзі, сьогодні до вашої уваги – добірка актуальних публікацій Верховного Суду в рубриці «Ключове за тиждень».   Судові рішення:   🔹Велика Палата Верховного Суду залишила в силі рішення ВРП щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ексочільника ОАСК   🔹Важливе рішення ЄСПЛ щодо витребування на користь держави земельної ділянки лісогосподарського призначення – Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine   🔹ОП ККС ВС: рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає з огляду на всі обставини провадження: складність обставин справи або правових питань, наявність викладених раніше позицій, наявність інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи   🔹ОП ККС ВС: у ст. 46 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, не вказано про неможливість її застосування до «двооб’єктних» кримінальних правопорушень   🔹ОП КГС ВС: несвоєчасне надання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договір не передбачає таких наслідків   🔹Висновок Верховного Суду щодо умов виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця від захворювання   🔹КГС ВС: податковий борг фізичної особи – підприємця не може бути визнаний безнадійним і списаний лише на підставі того, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність   🔹КЦС ВС визначив умови, за яких право дитини бути заслуханою та принципи міжнародних договорів впливають на процедуру визнання іноземних рішень про батьківську відповідальність   🔹КГС ВС: воєнний стан продовжує чинність патентів, строк дії яких спливає під час його дії   Огляди судової практики:   📌 Огляд судової практики КГС ВС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу   📌 Огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2026 року   📌 Огляд актуальної судової практики КЦС ВС за травень 2026 року   Новини:   📎 Підвищення рівня доступу ветеранів війни та членів їхніх сімей до правосуддя: у Верховному Суді відбулося засідання профільної Експертної групи   📎 Послаблення системи стримувань і противаг, політизація правосуддя, ризик фальсифікації електронних доказів – загрози правосуддя як основні теми Конференції Мережі голів верховних судів ЄС за участю Голови ВС   📎 Від пілотного проєкту до державної політики: у Верховному Суді говорили про спеціалізацію суддів у справах дітей  

​Воєнний стан продовжує чинність патентів, строк дії яких спливає під час його дії – КГС ВС   Закон України від 1 квітня 2022 року № 2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» поширюється не лише на строки для вчинення процедурних дій у сфері інтелектуальної власності, а й на строки чинності самих майнових прав інтелектуальної власності. Якщо строк дії патенту спливав під час воєнного стану, такий патент вважається чинним до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за травень 2026 року   В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

​Несвоєчасне надання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договір не передбачає таких наслідків – ОП КГС ВС   Сам по собі факт несвоєчасного подання сертифіката Торгово-промислової палати України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договором прямо не передбачено втрати такого права. При вирішенні спору визначальним є своєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, тоді як сертифікат ТПП є лише доказом їх існування та може бути отриманий пізніше.   Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Важливе рішення ЄСПЛ щодо витребування на користь держави земельної ділянки лісогосподарського призначення – Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine   Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави переслідувало легітимну мету забезпечення дотримання принципу верховенства права і відповідало суспільним інтересам, а заявниця, придбаваючи таку ділянку, не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з її придбанням.   За обставинами справи у 2008 році заявниця придбала земельну ділянку в компанії «N» на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2011 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про витребування цієї земельної ділянки від компанії «N» та заявниці з мотивів того, що відповідні землі були землями лісового фонду та перебували в державній власності.   Остаточне рішення у справі було ухвалено 22 червня 2016 року: суди трьох інстанцій задовольнили позов, встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розпоряджатися якими уповноважений виключно Кабінет Міністрів України, а не селищна рада, яка вилучила цю земельну ділянку з державного лісового фонду та віднесла їх до земель рекреаційного призначення.   Пізніше, в червні 2017 року, заявниця звернулася до суду з позовом до сільської ради та КМУ про відшкодування вартості майна. Суди відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що вимоги про компенсацію мали бути пред’явлені до її контрагента за договором купівлі-продажу – компанії «N».   Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, ЄСПЛ не встановив порушення справедливого балансу між суспільними та приватними інтересами.   Суд наголосив, що заявниця мала проявити особливу обачність перед укладенням договору купівлі-продажу, оскільки могла знати про належність ділянки до особливої категорії земель і ризик припинення права власності на неї, зважаючи на судові провадження про право розпорядження цією землею, які тривали у 2004–2010 роках.   ЄСПЛ також звернув увагу на істотну різницю між ціною, сплаченою заявницею за земельну ділянку (75 055 грн, приблизно 6800 євро), та її оціночною вартістю (528 366 грн, приблизно 48 500 євро), що викликало сумніви в законності укладеного договору купівлі-продажу.   З огляду на ці обставини ЄСПЛ дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність перспективи отримання компенсації за вилучене майно, заявниця не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з придбанням спірної земельної ділянки, а тому підстав для висновку про порушення справедливого балансу інтересів у цій справі немає.   Ознайомитися з офіційним текстом рішення Galyna StepanivnaNOGA v. Ukraine можна на вебсайті Європейського суду з прав людини за посиланням: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-249740. Нагадуємо й про Платформу обміну знаннями ЄСПЛ-KS, що містить матеріали практики ЄСПЛ українською мовою, яка доступна за посиланням: https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks/.

​Огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2026 року   В огляді висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.   ✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки стосовно: ▪ правочинів, вчинених всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів; ▪ умов визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність; ▪ підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за відсутності схваленого плану санації.    ✓ У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо: ▪ поширення на упаковці косметичного засобу відомостей про лікувальні властивості без належного підтвердження як прояву недобросовісної конкуренції;  ▪ меж перевірки АМК заяви про недобросовісну конкуренцію на стадії відкриття справи.   ✓ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про: ▪ належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ;  ▪ визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юридичної особи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту;  ▪ необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві;  ▪ позачергову оплату витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах як витрат на збереження активів банку.    ✓ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно: ▪ підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності;   ▪ зменшення суми безпідставно збережених коштів на розмір сплаченого земельного податку при стягненні плати за фактичне користування земельною ділянкою, коли власник земельної ділянки не був визначений законом як належний розпорядник земель;  ▪ звільнення самостійно зайнятої несформованої земельної ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону).   

​У ст. 46 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, не вказано про неможливість її застосування до «двооб’єктних» кримінальних правопорушень – ОП ККС ВС   Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК України. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.   Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 629/612/25.   Детальніше