Стійкість для стійких
Канал веде Світлана Ройз. Проєкт твориться в партнерстві і за підтримки ГО Вчися
Mostrar más📈 Análisis del canal de Telegram Стійкість для стійких
El canal Стійкість для стійких (@stijkist) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 12 982 suscriptores, ocupando la posición 1 619 en la categoría Psicología y el puesto 4 642 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 12 982 suscriptores.
Según los últimos datos del 23 septiembre, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de 514, y en las últimas 24 horas de -2, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: No verificado
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 32.95%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 19.12% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 4 278 visualizaciones. En el primer día suele acumular 2 483 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 270.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como ройз, світлана, натхнення, роздум, підліток.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Канал веде Світлана Ройз. Проєкт твориться в партнерстві і за підтримки ГО Вчися”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 24 septiembre, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Psicología.
Carga de datos en curso...
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 24 septiembre | 0 | |||
| 23 septiembre | +1 | |||
| 22 septiembre | +1 | |||
| 21 septiembre | +1 | |||
| 20 septiembre | +5 | |||
| 19 septiembre | +3 | |||
| 18 septiembre | +13 | |||
| 17 septiembre | 0 | |||
| 16 septiembre | +9 | |||
| 15 septiembre | 0 | |||
| 14 septiembre | 0 | |||
| 13 septiembre | +6 | |||
| 12 septiembre | 0 | |||
| 11 septiembre | 0 | |||
| 10 septiembre | +8 | |||
| 09 septiembre | 0 | |||
| 08 septiembre | +6 | |||
| 07 septiembre | +7 | |||
| 06 septiembre | +27 | |||
| 05 septiembre | +290 | |||
| 04 septiembre | 0 | |||
| 03 septiembre | +18 | |||
| 02 septiembre | +21 | |||
| 01 septiembre | +1 |
| 2 | Сьогодні в моєму календарі - попри ще одну складну ніч - День «Скільки в тобі котиків».
Ви ж знали, що ми створені з котиків? Навіть ті, хто їх не любить. Котиків, від яких не буває алергії.
Є дні, коли в нас прокидається один кіт. Хочеться згорнутися клубочком, знайти найтепліше місце, ні з ким не розмовляти й щоб ніхто не чіпав.
А є дні, коли їх прокинулося одночасно багато. Один хоче їсти. Другий - спати. Третій - щоб його погладили. Четвертий - щоб його взагалі не чіпали. П’ятий - раптом побігти кудись вештатись, бо життя ж прекрасне.
А є той, який демонстративно відвертається і показує, що йому нічого і нікого не треба. Чи шипить і скидає все з поличок.
Ми не завжди встигаємо обрати, яким котиком бути. І не завжди їх в собі помічаємо.
Але сьогодні точно ми пам’ятаємо, що ми котики. А можливо, ціла котяча банда.
Який котик прокинувся саме зараз?
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 2 266 |
| 3 | Безпеки всім ❤️ | 2 234 |
| 4 | Мені подарували книгу, яку я сама буду купляти на подарунки.
«Люди надії» - книга есеїв про стійкість, яку написав прекрасний Олег Романчук.
Подивіться, як книга світиться. Її обкладинка - ніби витинанка, і крізь візерунок можна побачити сонце. Не знаю, чи саме це закладали дизайнери, я її сприйняла саме так.
Я читаю дуже повільно книгу і піймала себе на думці, що у нас з вами є ця незбагненна здатність - які б дивні і складні візерунки доля не пропонувала, бачити за ними сонце.
У пана Олега, якого я люблю і поважаю, є дар - створювати простір, в якому ти ніби прислухаєшся до його голосу, але все виразніше починаєш слухати свій власний. І після кожного есея я зупиняюсь, щоб почути себе.
Сьогодні я зупинилась на рядках: «…формула проста: злість має стати силою меча нашої боротьби, що тримаємо у правиці. Але наше серце не має озлобитися, воно має бути сповненим любові. Тому і наш казак Мамай-— з мечем і кобзою, бо боротьба теж має виходити з наших цінностей, з нашої Пісні…»
А якраз сьогодні я другу писала про те, що вірю, що в кожному з нас є внутрішня музика. Я прислухаюсь до своєї, щоб не втратити себе. Часто питаю саму себе – чим ти звучиш сьогодні.
Сьогодні я думала, що, можливо, моя внутрішня пісня - це і є пісня надії.
Обіймаю всіх людей надії.
Книгу можна купити тут: https://press.ucu.edu.ua/book/lyudi-nadiyi-dnk-ukrayinskoyi-stiykosti/
Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз | 2 608 |
| 5 | Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" #практика для впливу на виличний м'яз.
Великий виличний м’яз (musculus zygomaticus major) тягне кутики губ угору і вбік, саме він формує усмішку.
Малий виличний м’яз (musculus zygomaticus minor) піднімає верхню губу - додає усмішці виразності.
Вони починаються від виличної кістки і прикріплюються до губ.
Під дією стресу м’язи можуть бути в гіпер чи гіпотонусі.
В такому випадку наше обличчя виглядає напруженим, і навіть, коли ми усміхаємось, обличчя все одно може залишатися наче застиглим. І поглиблюються носогубні зморшки.
М’яз іннервується гілками лицьового нерву.
При зняття м'язового спазму активізується парасимпатична система, і ми можемо повернутися до більш спокійного стану.
Масажем ми допомагаємо нормалізувати тонус м'язів, передаємо нервовій системі сигнал про безпеку і впливаємо на те, як ми виглядаємо зовні.
В цій практиці - будьте до себе особливо уважні, якщо при доторках та вібраційних рухах боляче - регулюйте силу проминань.
Всього кілька хвилин для краси та нашого хоч відносного спокою
Відновлення нам! ❤️
@stijkist Світлана Ройз | 3 044 |
| 6 | Сьогодні в моєму календарі - День найзручнішої пози.
Ми дуже багато часу проводимо в позах, які не обирали. Точніше, позах, які самі обирали нас. Щоб не розслаблятись, виглядати зібрано, витримати.
Іноді навіть відпочивати ми вміємо якось дуже правильно. І так, щоб можна було одразу швидко схопитися і нестися.
Сьогодні день, коли можна і важливо пошукати свою найзручнішу позу.
Сісти, лягти, витягти чи на щось покласти ноги, спертися.
У тіла точно є свої бажання.
Найзручніша поза - це взагалі не про тіло.
Це про місце, в якому нам нарешті можна бути собою. місце зовні і місце всередині.
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 2 870 |
| 7 | А я хотіла попередити, що сьогодні не зможу бути на зв'язку ❤️ до завтра | 2 602 |
| 8 | Сьогодні в моєму календарі - попри все, що відбувається вночі - День внутрішнього шеф-кухаря.
У кожного з нас є свій внутрішній шеф-кухар.
Той, хто знає, що і з чого можна приготувати. Що саме зараз залишилося в холодильнику. Чого хочеться саме сьогодні. І що точно не варто змішувати.
Іноді ми дивимося на своє життя і думаємо: ну і що з цього всього можна скласти? Трохи (не трохи) втоми. Дещо з тривоги. Кілька непростих розмов. Бааааагатооо невизначеності. Те, що не встигли. Те, що втратили. І залишилася ціла величезна банка надії.
Наш внутрішній шеф-кухар знає: не обов'язково мати ідеальні інгредієнти, щоб приготувати щось добре. Майстерність - готувати з того, що є в наявності.
Сьогодні ми готуємо свій день – для себе - з того, що є. Поживний і смачний: у близькості, доброті, щирості. Не ідеальний день, як і наше неідеальне життя.
Щось, що допоможе нам сьогодні.
Обов’язково потрібно додати до нього любові. Вона ж завжди доречна.
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 3 263 |
| 9 | Сьогодні, 21.09 - День вдячності, або подяки.
У 1965 році з'явилася традиція World Gratitude Day. Її пов'язують із Майклом Маккомбсом - письменником, який запропонував зробити один день року днем, коли люди в різних країнах одночасно свідомо висловлюють вдячність - людям, організаціям, світу.
Ідея була зовсім простою: не чекати особливої нагоди і події, щоб сказати людині «дякую», а зробити саму подяку приводом для зустрічі й контакту.
Тобто вийти на контакт усвідомлено просто для того, щоб сказати: «Дякую».
Мені здається, що подяка, навіть якщо це лише слово - це дія. Іноді внутрішня, іноді зовнішня.
Нещодавно на практикумі я розповідала про те, що наша подяка стає більш щирою, щедрою і відчутною, коли ми не просто кажемо «дякую», а називаємо за що і кажемо, що це для нас.
Я щиро вдячна всій нашій тутешній спільноті за довіру. І за те, що нам усім разом вдалося створити тут простір затишку, де можна ділитись і знати, що тут захищено і це точно простір турботи.
Дякую за наше спільнотворення. Для мене самої тут - окремий світ, де точно можна бути собою.
В світі, де ще вміють піклуватися та дякувати, точно стає тепліше.
Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз | 2 662 |
| 10 | Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе", поки я без відео, #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти Як.
Майже осіння, дощова практика втілеснення. Її можна пропонувати дітям і дорослим.
Відновлення ❤️
@stijkist Світлана Ройз | 3 111 |
| 11 | Сьогодні в моєму календарі - попри складну ніч - День «Ну і ладно».
У нас іноді проявляється така здатність - по кілька разів прокручувати розмову, яка була тиждень тому. Думати, що тоді треба було сказати. Як треба було вчинити.
Можемо ще довго стояти біля зачинених дверей і переконувати себе, що якби ми постукали трохи інакше, все було б по-іншому.
Сьогодні день, коли ми точно можемо сказати: «Ну і ладно». І просто йти собі далі у своє життя.
Це не означає, що нам байдуже.
Можна сумувати, злитися через те, що не склалося. Іноді ми помиляємося, іноді помиляються ті, хто поруч.
Наше «Ну і ладно» просто означає, що є ще життя. Є інші двері. І нам іноді просто потрібно йти далі.
Є кава, яку треба випити, дитина, яку треба обійняти, і є те, що тільки ми можемо зробити.
Сьогодні день, коли ми можемо дозволити собі відпустити те, що вже не можемо змінити. І йти далі.
«Ну і ладно!»
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 3 168 |
| 12 | Я подивилася галерею телефону, а там за кілька тижнів жодного фото природи. Згадала, що я майже і не виходила на прогулянку селом.
Мені не вистачає мого звичного споглядання.
Я так багато разів розповідала: коли ми помічаємо щось красиве, зворушливе, незвичне - наша нервова система отримує можливість хоча б трохи перемикнути увагу з пошуку небезпеки. Для нашої нервової системи це моменти регуляції.
Наш мозок налаштований сканувати простір на предмет загроз. І ми можемо усвідомлено шукати інші - протилежні сигнали. Загрозу він і так знайде.
Сьогодні на ділянці мене зустріла така краса. На тлі сірого неба троянда виглядала особливо виразно і красиво.
Цей тиждень був дуже стрімким. Не зчулася, як уже п’ятниця.
Дякую за те, що ми були в ньому разом.
Доброї безпечної ночі і вихідних. До понеділка ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз | 3 485 |
| 13 | Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» нова #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. Для дорослих та дітей від 10 років.
Я її назвала Трикутник.
Спробуйте її і напишіть, як вам ☀️
Нагадаю, як така нейрогімнастика працює з дорослими та дітьми. Але з точки зору обробки травматичного досвіду.
Під час переживання травматичного досвіду змінюється активність мозолевого тіла - воно інтегрує роботу півкуль. Робота мозку стає «асиметричною».
Права півкуля зазвичай бере на себе більшу частину навантаження: вона фіксує відчуття страху, можливий тілесний спазм, зорові й аудіальні образи травми - усі сенсорні подразники.
Ліва півкуля, пов’язана з логічним осмисленням, мовою, послідовністю дій, часто «вимикається».
Ось чому людина після травми не може чітко описати, що сталося, або згадує подію фрагментарно.
Подібні вправи дають можливість інтеграції емоційного (права півкуля) та логічного (ліва півкуля) компонентів спогадів.
А ще - ми стимулюємо утворення нових нейронних зв’язків, це допомагає мозку в роботі з «переписування» травматичних спогадів.
І повертаємо відчуття контролю – обов’язковий етап роботи з травмою.
Пам'ятаєте, що подібні вправи - додають енергії, їх не варто робити перед сном.
Відновлення ❤️
@stijkist Світлана Ройз | 3 837 |
| 14 | Сьогодні в моєму календарі - День проростання в собі.
Ми частіше звикли помічати, коли щось проростає назовні. Нове листя. Перша зелень після зими. Чиїсь успіхи.
Іноді нам може здаватися, що в нас нічого не змінюється. А в цей час усередині може проростати щось важливе.
Нове розуміння. Нова чутливість. Нове знання про свою витривалість. Сміливість сказати «ні». Нова любов - зовсім іншої глибини та сили.
Сьогодні день, коли ми помічаємо своє проростання в собі - коли зупиняємося і запитуємо себе: як ти? Коли помічаємо свої бажання, усміхаємося своїм помилкам і пишаємося успіхами.
Зараз кожен наш такий складний день - уже успіх.
Нам не можна тягти себе за листочки. Ми й так живемо у світі вимог.
Сьогодні день проростання в піклуванні про себе, у відчутті свого тіла, своїх бажань, своїх мрій.
День проростання в собі. І в житті.
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 3 545 |
| 15 | Коли старший син був ще маленьким, майже 25 років тому, я була заражена раннім розвитком дітей.
Коли ми приїхали з пологового, на стінах уже висіли вирізані літери, на поличках були картки Домана, рамки-вкладиші Монтессорі. Педіатриня, яка приходила на плановий огляд, сміялася і казала: «Просто вчіть дитину музики».
Гра на будь-яких музичних інструментах - те, що я зараз «прописую» і дорослим, і дітям. Сама мрію, щоб у нашому селі оселилася викладачка фортепіано.
Музика - складна діяльність, у якій одночасно працюють слух, рух, увага, зорове сприйняття, двостороння координація, пам'ять, емоції. Розвивається просторове сприйняття, активно працюють мозочок і базальні ганглії.
Коли дитина вчиться розрізняти ноти, висоту звуку, ритм, вона тренує слухову обробку інформації - і ті процеси, які важливі й для розуміння мовлення та подальшого читання.
Уявіть, заняття музикою можуть підтримувати і розвиток виконавчих функцій, наприклад, здатності контролювати свої імпульсивні реакції.
Колись читала дослідження про те, що діти з РАС можуть мати труднощі з розпізнаванням емоцій на обличчях людей, але при цьому досить точно розрізняти емоційний зміст музики. Мене тоді дуже вразила сама можливість того, що музика може бути окремим шляхом до емоційного розпізнавання і розвитку.
А ще музика має математичну структуру. Дитина, яка займається музикою, постійно працює з ритмом і часовими інтервалами, послідовностями, поділом цілого на частини.
Наприклад, музичний розмір 4/4, поділ ноти навпіл, ритмічні дроби - це фактично робота з математичними відношеннями. (Завжди давалося мені так складно.)
Музичне навчання може підтримувати розвиток просторового мислення, яке важливе для геометрії та просторових математичних задач. Хоча, звісно, немає чарівної формули: «фортепіано - і дитина стає математиком». А хотілося б 😊
Я іноді підходжу до моєї колекції музичних інструментів - у мене їх штук 200, маленьких і великих. Так сумую за часом, коли ми їх використовували в Студії. Вчора замовила ще один невеличкий.
Якби я мала право дати комусь домашнє завдання, просила б із будь-якого предмета, який зараз під руками, створити інструмент. Відстукати ложкою ритм пісні. Проклацати язиком. Знайти звук у чашці з чаєм, пробулькотіти водою.
Особливо нам важливий ритм. Він нам так потрібен для відчуття передбачуваності, синхронізації та налаштування на відпочинок.
Доброї безпечної ночі. З музикою, яку ми обираємо. ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз | 3 465 |
| 16 | Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» ще одна нова #практика для впливу на трапецієподібний м’яз - musculus trapezius.
Докладно писала про механізм дії вчора.
Мені ця вправа подобається тим, що схожа на росах крил. І водночас впливає і на активність мозолевого тіла.
Нагадаю, цей м'яз з'єднує череп, шию, лопатки та хребет. Ще один м’яз, який реагує на стрес.
Вона першою реагує на психологічне навантаження, затискаючи наше тіло.
Постійний спазм навіть заважає розслабитися під час сну і підтримує наш і без того високий рівень тривожності.
А ще, порушення в ньому лімфообігу приводить до набряклості обличчя.
Відновлення нам ❤️
@stijkist Світлана Ройз | 3 964 |
| 17 | Сьогодні в моєму календарі - попри ще одну складну ніч - День, коли наша внутрішня білка виходить із колеса.
Мені здається, у багатьох із нас усередині живе така білка. Вона прокидається разом із нами й одразу починає бігти. Комусь треба відповісти. Щось треба зробити. Треба не забути. Треба встигнути. Треба ще ось це. І ось це теж.
Іноді колесо вже давно не крутиться, іноді ми вже можемо зупинитись, а ми все одно біжимо.
Сьогодні можна уявити, що наша внутрішня білка раптом зупинилася. Чи хоча б уповільнилася. Можна розпочати з того, щоб навіть, коли ми чистимо зуби – подивитись в дзеркало. Зупинитись. І усміхнутись собі.
І уявити, що наша внутрішня білка вилізла з колеса. Сіла поруч. і сказала: «Слухай, а можна ж просто посидіти. Є горішок?»
Можна випити каву, поки вона ще гаряча. Подивитися у вікно. Поговорити з людиною, яка поруч. Погуляти, якщо немає дощу. Навіть, якщо є.
І, можливо, помітити, що ми і не запізнюємося. Ми просто живемо. Навіть у наш такий дивний, непередбачуваний і бентежний час.
Сьогодні день, коли наша внутрішня білка може трохи відпочити.
А завтра, якщо захоче, знову побіжить.
Але вже не тому, що мусить. Лише якщо сама це обирає.
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 3 908 |
| 18 | Сьогодні на порталі «Шлях батьківства» ми говорили про те, як навчити дитину говорити Ні.
НІ - це здатність відчувати власні межі, помічати дискомфорт, висловлювати свої потреби та знати, що робити, якщо тебе не почули.
Але дитина вчиться цього не з пояснень. Найбільше - з власного досвіду, спостережень за нами та того, як ми реагуємо на її відмову.
В матеріалі 17 карток, покажу кілька, а всі можна подивитись тут: https://www.instagram.com/p/DdV20fbiC2x/?img_index=16&stkn=MTE5ZXBkNnU0YTJqOA==
☀️ Можна багато разів казати дитині: «Ти можеш відмовитися, якщо тобі не подобається».
Але якщо після її «ні» ми починаємо вмовляти, ображатися чи соромити:
«Ну чому ти не хочеш?»
«Я ж для тебе стараюся»
«Не будь егоїстом»
дитина отримує суперечливе повідомлення:
«Твої межі важливі, але поки вони не заважають моїм бажанням».
Тому важливо не лише навчати казати «ні», а й вчитися його витримувати.
☀️ Приблизно у 2,5–3 роки дитина активно відкриває себе як суб’єкта. Якщо в кризі 1 року дитина виборювала свободу вільного руху (побігти туди, куди вона хоче), зараз з’являється свобода наміру: дитина відкриває: я можу хотіти не того, чого хоче дорослий.
«Ні» в цьому віці часто є не відмовою від конкретної пропозиції, а саме утвердженням власної суб'єктності.
☀️ Є речі, які не моють бути предметом вибору дитини: безпека, здоров’я, правила - це відповідальність дорослого.
Але і тоді ми поважаємо почуття дитини: «Я чую, що ти не хочеш. Але зараз нам потрібно…». Це відрізняється від: «Тебе ніхто не питає».
☀️ Якщо ми втомлені, якщо ми самі тільки вчимося відчувати в собі силу сказати НІ, нам може бути складно витримувати чуже ні.
☀️ Різні форми НІ
Пряме «ні» коли все зрозуміло Іноді не потрібно нічого пояснювати чи шукати компроміс.
«Я не хочу»
«Я не буду»
«Ні»
Таке «ні» доречне, коли дитина чітко знає, що не хоче погоджуватися.
☀️ «Ні», яке позначає межі.
«Зупинися»
«Не чіпай мене»
«Не бери мої речі»
«Мені так не подобається»
Це не просто відмова. Дитина вчиться позначати власні межі та говорити про те, що їй не підходить.
☀️ Іноді ми не хочемо або не можемо погодитися саме зараз, але готові запропонувати інший варіант.
«Зараз не хочу, але можемо пізніше»
«Не це, а ось це»
«Я не хочу обійматися. Давай зробимо “дай п’ять”»
«Я не можу йти зараз. Дай мені ще п’ять хвилин»
Таке «ні» допомагає дитині не лише відмовлятися, а й шукати спосіб домовитися, який враховує її власні потреби.
☀️ Буває, що ми ще не знаємо, чого хочемо. Чи нам потрібен час, щоб прийняти рішення.
«Я подумаю»
«Я зараз не знаю»
«Я скажу пізніше»
Це важливо, коли на дитину тиснуть і вона ще не встигла зрозуміти власне бажання.
☀️ «Ні» можна сказати без слів. Дитина може ще не вміти сказати, але вже показувати це тілом:
— відсунути руку;
— відійти;
— похитати головою;
Тому дорослому важливо помічати таке «ні» ще до того, як дитина навчиться вимовляти його словами.
☀️ Якщо після відмови продовжують вмовляти, дитина може повторити:
«Ні»
«Я сказала, що не хочу»
«Моя відповідь не змінилася»
Відмова не потребує пояснення.
Ігри:
☀️ «Світлофор».
🟢 Зелений: «Мені ок. Я цього хочу»
🟡 Жовтий: «Я ще не знаю. Мені потрібен час»
🔴 Червоний: Я цього не хочу»
Так дитина вчиться спочатку прислухатися до себе, а вже потім обирати відповідь.
☀️ Домовтеся про жест, який означатиме відмову.
✋ Долоня вперед
🤚 Жест «стоп»
Особливо це може допомогти маленьким дітям, які ще не можуть сформулювати словами, що їм не подобається.
☀️ Пропонуйте дитині ігрові ситуації:
«Дай своє вухо» «Обійми мене»
«Віддай свою іграшку» «Ходімо туди»
Завдання — відмовити різними способами.
«Ні», «Не хочу», «Не зараз»
Так дитина тренується помічати власне бажання та озвучувати його.
☀️ Якщо хтось просить дитину зберегти секрет або не розповідати дорослим про те, що відбувається, вчимо правило трьох кроків:
1. Скажи «ні»
2. Відійди
3. Розкажи дорослому
☀️ Дитині важливо відчути -
Я кажу Ні і мене при цьому не перестають любити. Але й чуже «ні» можна почути та витримати.
Допис про доросле НІ https://t.me/stijkist/2496
Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз | 5 113 |
| 19 | Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для впливу на трапецієподібний м’яз - musculus trapezius.
Цей м'яз з'єднує череп, шию, лопатки та хребет. Ще один м’яз, який реагує на стрес.
Його хронічний тонус запускає ланцюгову реакцію: Затиснуті м'язи здавлюють потиличні нерви та судини - це може призводити до важкості та провокує головний біль напруги.
Біль і скутість у шиї. З'являється постійне відчуття «важких плечей», наче на них лежить важкий вантаж.
Порушення постави - спазмований м'яз тягне плечі вгору та вперед, що призводить до формування сутулості, голови йде вперед. І це ще й може приводити до оніміння пальців рук.
Через погіршення кровообігу до головного мозку надходить менше кисню. Це ще більше провокує відчуття втоми, сонливість, зниження концентрації і навіть легке запаморочення
Трапеція - це «стресовий» м'яз. Вона першою реагує на психологічне навантаження, затискаючи наше тіло.
Постійний спазм навіть заважає розслабитися під час сну і підтримує наш і без того високий рівень тривожності.
А ще, порушення в ньому лімфообігу приводить до набряклості обличчя.
Підготую цього тижня кілька вправ для впливу на цей важливий м’яз.
Відновлення нам ❤️
@stijkist Світлана Ройз | 3 864 |
| 20 | Сьогодні в моєму календарі - щоб не відбувалося - День створення власної веселки.
Веселка з'являється, коли зустрічаються вода і сонячне світло.
Можливо, і в нашому житті емоційні кольори часто народжуються саме на зустрічі такого різного: сліз і радості, складного досвіду й надії, втоми й малесеньких моментів якщо не щастя. то хоч безтурботності.
Сьогодні можна спробувати створити свою веселку.
Знайти сім кольорів навколо себе. Намалювати. Викласти з кольорових речей чи надягти їх всі.
Зібрати у фотографіях. Або просто назвати подумки: червоний, помаранчевий, жовтий...
І подивитися, який колір сьогодні хочеться додати у своє життя.
Нехай сьогодні у нас буде своя веселка - навіть якщо вона існує тільки всередині.
Нам дуже потрібна веселка.
Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз | 3 299 |
