Стійкість для стійких

Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для впливу на М’яз гордеця. Це невеликий м’яз між бровами, який ми активно використовуємо, коли хмуримось, концентруємось або переживаємо. Він називається procerus і розташований над переніссям, йде від носової кістки до шкіри між бровами. Його робота напряму пов’язана не лише з мімікою, а й із нашим емоційним і фізичним станом. Ми пам’ятаємо, що не тільки емоція впливає на міміку, а й міміка підтримує емоцію. Якщо міжбрів’я постійно напружене, мозок отримує сигнал про настороженість або необхідність контролю. Доторки, масаж, тепло в цій зоні ктивують: механорецептори шкіри, пропріорецептори м’яза. Ці сигнали йдуть у соматосенсорну кору та інсулу - центр відчуття внутрішнього стану. Розслаблення цієї зони може зменшувати «сигнал загрози», допомагає нервовій системі переходити у більш спокійний стан. Наше дихання стає глибшим, знижується загальне м’язове напруження. Навіть може зменшуватись прояв головного болю напруги. Ну і зморшки на чолі стають менш глибокими. Нумо робити масаж 😊 Відновлення нам @stijkist Світлана Ройз

:-)))) телеграм кілька днів глючить. Сьогодні не змогла додати вранці картинку до допису. Ось вона

Сьогодні в моєму календарі - День висаджування цибулин. Є рослини, які потрібно висаджувати восени, щоб вони розквітли, як тільки відступлять зимові холоди. Цибулині потрібен час, щоб укорінитися, зміцніти й піти в ріст. Іноді - кілька місяців. Щоб навесні ми побачили результат - ніжну, сильну, витончену квітку. Які якості, знання чи навички ми хотіли б виростити в собі за пів року? Можливо, сьогодні ми «посадимо» цибулину іноземної мови і будемо вчити щодня по одному новому слову. Чи цибулину стосунків - і почнемо з найменшого й такого важливого: не забуватимемо казати «дякую». Чи цибулину самопідтримки. Навіть якщо зараз немає того, хто може нас підтримати, усередині нас є частина, яка може вчасно нагадати про нашу силу. Можливо, саме зараз ми почнемо прислухатися до її голосу. До того, який замість «погано стараєшся» каже: «Ти зробила/зробив те, що було можливо». Можливо, це цибулина догляду за собою - і ми почнемо робити 2-3 хвилини масажу обличчя. Чи щодня приділяти 2-3 хвилини зарядці. Яку квітку ми хотіли б побачити за пів року? І що можемо «посадити» для її квітування вже сьогодні? Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Вирішила сьогодні розповісти, чого саме і як саме працюють вправи на створення та відтворення ритму. Але я роблю акцент саме на їхньому впливі під час нашого з вами травматичного досвіду. Ритм створює передбачуваність. Після травматичних подій світ може сприйматися як взагалі непередбачуваний і некерований. Наша увага мимоволі спрямовується на загрози, а тіло може залишатися в стані готовності реагувати. Ритмічна дія має зрозумілу для нас послідовність. У нас формується відчуття: Я знаю, що зараз станеться, і головне - можу на це вплинути. Ритм допомагає фокусуватися саме на теперішньому моменті. Після травматичного досвіду ми можемо повертатися до спогадів про небезпеку, до очікувань, тілесних відчуттів, що з нею пов’язані. Проста ритмічна дія дає конкретне завдання, на якому можна зосередитися. Ми не забуваємо подію, ми розширюємо увагу, щоб травматичний досвід не залишався єдиною нашою реальністю. Ми з вами прекрасно вже знаємо про дисоціацію. У ритмічних вправах ми самі обираємо дії, контролюємо їх, торкаємося долонями ділянок тіла (які спеціально обираємо для вправ), відчуваємо дотик і чуємо звуки, які самі ж видаємо, причому різні звуки. Спільний ритм дає можливість створити і відчути спільний простір, синхронізуватись одне з одним. Ритм пов’язаний також із роботою стовбура мозку та інших систем, які допомагають у регуляції фізіологічного стану. Іноді я пропоную, як домашнє завдання, гру на барабанах, танці, спів. І читання віршів - бо це теж пов’язано з ритмом. А ще - надсилати мені фото, де помічаєте ритм - у хмарах, тому, як розкладені тарілки, в розташуванні ліхтарів чи пелюсток. Вирішила, що в наших «2 хвилинах для себе» додаватиму вправи на ритмізацію. Ви помітили, що в малюнку теж є певний ритм. І палички та різні фігури ми теж малюємо не просто так. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" нова #практика - щоб прокинутись, додати собі енергії і налаштуватись на роботу. Ритм пов'язаний з роботою всіх систем нашого тіла. І з відчуттям безпеки також. Коли ми самі створюємо ритм - ми в тому числі повертаємо собі відчуття - що ми маємо вплив, повертаємо собі хоч невеличку можливість контролю. Саме в цій вправі я спеціально обирала дотики до грудей. Нашого "центру". Ми завжди повертаємось до центру. Відновлення ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - попри складну ніч - День вигулювання приручених крокодилів. У кожного з нас є свої крокодили - якості, стани, реакції, які ми вже навчилися помічати й розуміти. Іноді навіть можемо свідомо вирішувати, коли їх «вигуляти». Наприклад, злість, яка допомагає захистити свої межі. Впертість, яка допомагає не відмовлятися від важливого. Холоднокровність, яка дає змогу діяти, коли навколо хаос. Приручити крокодила - не означає позбавити його зубів чи зробити мімімішним. Це означає знати його силу й розуміти, коли вона нам потрібна. Якого свого крокодила ви сьогодні могли б вигуляти? Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Безпеки нам всім ❤️

Вибачте, сьогодні збій, двічі опублікувала допис :-) важливий

Сьогодні я хотіла поділитись двома важливими і корисними ресурсами від колег. Вони у вільному доступі. Професійні та практичні. Зрозумілою мовою 1. Відкритий онлайн курс від платформи Вільний Вибір - про правила першої психологічної допомоги. Знання, що мають бути зараз у всіх нас. https://training.vvybir.org.ua/courses/persha-psykholohichna-dopomoha-osnovy/?fbclid=IwY2xjawU3KEdleHRuA2FlbQIxMABwZG9mBWJyaWQRMU1FYWJaMWd3aHVhVTN1OGpzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeMz1iAucTrALRudql7zxuBWD403QRcbMxx2blBtWkEanA399JYAwtxuX9j0g_aem_9CwygdcjR4lei3cUJ1QqMg 2. Посібник - Як впоратися зі стресом під час війни. Його створила команда фахівців - практиків із КШЕ. Можна завантажити і використовувати. Українською: https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/10/KSE_YAk_vporatisya_zi_stresom_pid_chas_viyni_finalna-versiya-Iryna-Klymenko.pdf Англійською: https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/10/KSE_YAk_vporatisya_zi_stresom_pid_chas_viyni_07_10_2025_eng-Iryna-Klymenko.pdf Нехай не знадобиться, але буде! Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми #корисне @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні я хотіла поділитись двома важливими і корисними ресурсами від колег. Вони у вільному доступі. Професійні та практичні. Зрозумілою мовою 1. Відкритий онлайн курс від платформи Вільний Вибір - про правила першої психологічної допомоги. Знання, що мають бути зараз у всіх нас. https://training.vvybir.org.ua/courses/persha-psykholohichna-dopomoha-osnovy/?fbclid=IwY2xjawU3KEdleHRuA2FlbQIxMABwZG9mBWJyaWQRMU1FYWJaMWd3aHVhVTN1OGpzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeMz1iAucTrALRudql7zxuBWD403QRcbMxx2blBtWkEanA399JYAwtxuX9j0g_aem_9CwygdcjR4lei3cUJ1QqMg 2. Посібник - Як впоратися зі стресом під час війни. Його створила команда фахівців - практиків із КШЕ. Можна завантажити і використовувати. Українською: https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/10/KSE_YAk_vporatisya_zi_stresom_pid_chas_viyni_finalna-versiya-Iryna-Klymenko.pdf Англійською: https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/10/KSE_YAk_vporatisya_zi_stresom_pid_chas_viyni_07_10_2025_eng-Iryna-Klymenko.pdf Нехай не знадобиться, але буде! Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми #корисне @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" швидка #практика Водночас - артикуляційна, вправа, що залучає щічні м'язи, круговий м'яз рота і активує корінець язика, що передає сигнали блукаючому нерву - гілці нашої парасимпатичної нервової системи. Зверніть увагу, ми закінчуємо подібні вправи таким вібруючим разом та звуком. Відновлення ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День, коли можна притулитися до чогось більшого - доброго і могутнього. Дуже часто ми стаємо великими та могутніми для інших. Але іноді бувають миті, коли так важливо, щоб були ті, на кого ми можемо спертися. Хто витримає нашу втому, розпач, сльози, невпевненість. Є щось, що може бути більшим за нас. Іноді це ті, кому ми довіряємо. А якщо таких немає поруч - можливо, це саме небо, до якого ми можемо притулитися поглядом, чи хтось дорогий і величний у нашій пам’яті, чи віра, гори, дерева, молитва, музика, книжка… Тиша. Або справа, яка більша за нас самих. Нехай у нас буде цей дозвіл - спертися на щось більше за себе. І нехай будуть ті і те, до чого ми можемо притулитися. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Якщо раніше найчастіші запитання були про стійкість, зараз - про виснаження і про те, що нам допомагає зберігатись і діяти, коли наша можливість адаптивності знижена. Коли колишні стратегії не працюють. Ми зараз живемо в нових умовах війни. І наші реакції, очікування та й внески в себе можуть і мають бути іншими. Цей матеріал в картинках ми створювали разом з Юнісеф для освітян. Хоч це стосується всіх дорослих. А за посиланням - докладна версія. З посиланням на дослідження і наш з вами практичний досвід. https://nv.ua/ukr/blogs/psihologichna-pidtrimka-yak-dopomogti-ditini-ta-sobi-poradi-svitlani-royz-50648728.html Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Починаємо тиждень із зарядки для мозку. Сьогодні в коментарях згадувала про практики для розвитку міжпівкульної взаємодії. Вирішила запропонувати її Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. Для дорослих та дітей від 10 років. Трикутник. Нагадаю, як це працює з дорослими та дітьми. Але з точки зору обробки травматичного досвіду. Бо це ж саме наша тема. Під час переживання травматичного досвіду змінюється активність мозолевого тіла - воно інтегрує роботу півкуль. Робота мозку стає «асиметричною». Права півкуля зазвичай бере на себе більшу частину навантаження: вона фіксує відчуття страху, можливий тілесний спазм, зорові й аудіальні образи травми - усі сенсорні подразники. Ліва півкуля, пов’язана з логічним осмисленням, мовою, послідовністю дій, часто «вимикається». Ось чому людина після травми не може чітко описати, що сталося, або згадує подію фрагментарно. Подібні вправи дають можливість інтеграції емоційного (права півкуля) та логічного (ліва півкуля) компонентів спогадів. А ще - ми стимулюємо утворення нових нейронних зв’язків, це допомагає мозку в роботі з «переписування» травматичних спогадів. І повертаємо відчуття контролю – обов’язковий етап роботи з травмою. Пам'ятаєте, що подібні вправи - додають енергії, їх не варто робити перед сном. Відновлення ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День «клаптик до клаптика». Чим більше втоми та тривоги, тим частіше наше сприйняття світу може ставати клаптиковим: клаптик уваги, клаптик відчуття тіла, клаптик стосунків, клаптик думок, клаптик дій… І самі наші стосунки і уявлення про світ можуть ставати набором роз’єднаних клаптиків. І ми самі можемо почуватися такими окремими клаптиками. Сьогодні день, коли ми спробуємо помічати й відновлювати відчуття цілісності. Час від часу зупинятися й питати себе: про що я думаю, що я відчуваю, чого хоче моє тіло, хто поруч зі мною, який мій наступний крок? І можемо уявляти, як усі, хто зараз із нами в контакті, усі, хто нам дорогий, додають свій клаптик до спільного візерунка наших стосунків. А може, і ми самі додаємо свої клаптики до візерунків життя інших людей. Ми теж можемо бути частиною їхнього візерунка. Іноді навіть не знаючи про це. І кожен і кожна з нас, хто зараз читає цей текст, теж долучає свій клаптик уваги й підтримки до нашого спільного простору. Ми не завжди можемо швидко зібрати всі клаптики, але можемо почати помічати зв’язки між ними. Сьогодні день таких зв’язків. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Я сьогодні читала новини і раптом задалася питанням: а який голос звучить у мене всередині, коли я читаю подумки? Ви помічали, яким голосом ви читаєте? Чи змінюється він залежно від того, чи знаєте ви, хто автор тексту? Яким голосом для вас звучить саме цей допис? Наука ще не має остаточної відповіді на питання, як саме формується внутрішній голос під час читання подумки. Але дещо ми знаємо. Коли ми читаємо мовчки, зовнішнього звуку немає. І все ж написані слова можуть активувати мовні процеси, а в деяких людей - і слухові уявлення. Дослідження показують, що під час читання подумки можуть активуватися ділянки слухової кори, зокрема ті, що беруть участь в обробці голосів. Тобто мозок розрізняє голос у цій тиші. Це пов'язано з явищем, яке називають слуховою уявою, здатністю переживати звук подумки, навіть коли його немає довкола. Дивовижна здатність, правда? У 2017 році психологиня Рувані Вільгауер досліджувала внутрішні голоси під час читання (inner reading voices). В опитуванні взяли участь 570 людей. 80,7% повідомили, що іноді або завжди чують внутрішній голос під час мовчазного читання. 19,3% сказали, що розуміють прочитані слова, але не чують внутрішнього голосу. Люди, які чули внутрішній голос під час читання, описували різні його характеристики: висоту, гучність, акцент, емоційне забарвлення. Для когось це був власний голос, для когось - голос іншої людини. Але поки немає остаточної відповіді – що ж на це впливає. У мене, коли я читаю, всередині звучить голос. Але він водночас схожий на мій і не мій. Як у вас? Доброї безпечної ночі та вихідних. Дякую за цей тиждень разом. Нехай всі зовнішні та внутрішні голоси будуть до нас добрими. До понеділка! ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для кругового м’яза рота. Того, що називається "м'яз поцілунків". Це головний м’яз губ, що розташований навколо рота у вигляді кільця. Він відповідає за різні рухи губ: дозволяє щільно стиснути їх, витягнути трубочкою, допомагає у вимові звуків, вираженні емоцій, утриманні їжі в роті разом з іншими м’язами. А ще - ми пам'ятаємо, що його називають м'язом поцілунків. Постійне напруження кругового м’яза рота може призводити до передчасного утворення зморшок навколо губ. А ще напруга в цій зоні може сигналізувати мозку про стрес і тривогу. М’яз інервується лицьовим і трійчастим нервом. Його розслаблення допомагає зняти напруження та через блукаючий нерв активувати парасимпатичну нервову систему. Наша нервова система і наше обличчя будуть нам вдячними. Відновлення ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День неба в собі. Ми звикли дивитись у небо над головою. Шукаємо в ньому проблиски безпеки та надії. Але цей простір точно є всередині. Те місце, де є простір між думками. Як блакить між хмарами. Місце, де можна вдихнути - як подих вітру. Місце, де видно світло - сонця чи місяця, навіть якщо зовні його зараз небагато. Наше внутрішнє небо точно не завжди блакитне. Але небо залишається небом. Сьогодні день, коли варто хоч ненадовго зазирнути в себе - подивитись усередині себе вгору й запитати: а чи є там хоч маленький шматочок небесного простору? Точно ж є! Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні прийшла новина, що одна з моїх книг - «Таріль з історією» - потрапила до довгого списку премії «Книга року ВВС-2026». Напишу сьогодні про неї. Це така складна книга, за яку я найбільше з всіх моїх книг хвилювалась. Ця книжка -про розлучення. Я вирішила її написати, тому що запитів від дорослих - як розповісти дитині про розлучення, як пояснити вибір дорослих, як подбати про неї і про самих себе - було дуже-дуже багато. Сама назва з’явилась із практики, яку я пропонувала родинам. Вона, насправді, не пов’язана з темою розлучення. Це красива ресурсна практика, яку я дуже люблю. Обрати таріль (у наших умовах краще паперовий, але ідеально - керамічний, великий) і додавати до нього схематичні малюнки: про радісні події, про те, що для кожного в родині було б важливим. Цей таріль стає родинними письменами. Свідком і хранителем спільної радості та близькості. Герої книжки: хлопчик та дівчинка - брат і його молодша сестра, мама, тато, однокласник хлопчика - спойлер: у нього протез. І вчитель гри на гітарі. Саме цей учитель стає провідником для хлопчика: розповідає про досвід своєї родини і про те, що йому допомогло витримати родинну кризу. Мені хотілось показати, як можуть реагувати на складні новини діти різного віку. Які запитання ставити. Як можуть реагувати батьки. Як дитині може хотітися водночас розповісти всім про розлучення і приховувати його, наче в цьому виборі батьків є щось соромне. У книжці багато ідей для розмов із дітьми і багато практик. Насправді, я навіть не можу точно сказати, хто є аудиторією цієї книжки. Книга для дітей від 7 років. Але мені б хотілось, щоб її спершу прочитали батьки. І я сподіваюсь, це б спростило їм спілкування та супровід дитини в цьому складному етапі. Я вдячна ВСЛ, що взялися за таку складну тему. І я сама жартую, що вперше написала книгу, яку просто так не купиш і не подаруєш. Уявіть, як прийти з цією книжкою в гості. Але нехай вона буде помічною для тих, кому вона важлива. Здивована, насправді, рішенням журі премії. І радію. Книжку можна погортати і купити в друкованій і електронній версії на сайті видавництва: https://starylev.com.ua/knyga-taril-z-istoriyeyu Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" , поки я без відео, нова #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти Як. Човник Відновлення ❤️ @stijkist Світлана Ройз