⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

із висоти польоту fpv-дрона ми нічим не відрізняємося від підарів не відрізняється й наша техніка разом із нами всередині коли fpv-дрон наближається картинка настільки погана що ми й надалі нічим не відрізняємося від підарів нашу техніку можна відрізнити але лише в тому випадку якщо вона від партнерів словом майже ніколи при зустрічі з fpv-дроном ми поводимося так само як підари біжимо стрибаємо часто панікуємо і робимо всілякі смішні дурниці словом щосили намагаємося потішити наших глядачів наша техніка горить так само як підарська а наш невикористаний боєкомплект так само детонує й розлітається в усі боки можливо нагадуючи деяким нашим глядачам велику жовто-гарячу лілею взагалі ж наші глядачі нічим не відрізняються від підарських такі ж невдячні після нашої зустрічі з fpv-дроном одразу ж про нас забувають Ігор Мітров 10.05.2024

За її автобусом піде дощ, Трасою до Києва добреде. Стане над соборами світлих площ, Синю втому виливши на людей. Вечір буде синіти, ночі син, Доки не зчорніється в пізній час. ...Похоронним дзвоном гудуть часи. Близько, але поки що - не по нас. Скільки світу кров'ю не освяти - Лишиться голодною ця пітьма. Тож світи! Не зраджуй життя світи, Для яких народжений недарма. Умирай, воскресни і народись, Убивай і зцілюй між молитов, Доки рідні коси - проміння блиск, Доки зіб'є подих жива любов. Хай міщанство зрадою обпече, Остогидне відчаєм ця війна - Не втечеш від себе у СЗЧ. Не забудеш втрачені імена. Всі часи - криваві, завжди не ті. Хулі там чекати на кращий час?.. Крізь смертельну пітьму - вогнем життів Гасне і спалахує Бог у нас. Всім смертям на безвість і на біду Поборюся з ніччю хоч трохи ще!.. Хоч мене не любить - але піду За її автобусом, За дощем. Дмитро Луняка

Ось цей збір залишилось добити. 🙏🏻

зорі, що фосфорні спалахи в небі – байдуже. ночі освітлені грубші на дотик, ніж темні. будь-яка з тіней здається ворожою, враження – кожна мішенню. кігтями пишуть-виводять внутрішні раптори рештками мрій на підлозі криваве "ай лав ю". кажуть бувалі, що в рай не пускають з гранатами - не намагаюсь. пильність на максимум. видих на вдих і вимовлю: мій, неоперений пір'ячком янголів, раю, не повертайся до мене довірливо спиною, бо розстріляю. Сніг на голову

Віка Забавка виконує пісню на вірш Олени Теліги "Чорна Площа". 🔥

Віка Забавка виконує пісню на вірш Олени Теліги "Чорна Площа". 🔥

###################### забувши як, ми все іще не проти підняти голову, насаджену на плечі та йти вперед, вперед, аби боротись… боротися за місце в порожнечі зарядка у нуль і зарплата у центах останні слова нарізають на семпли, а тіні щезають, обличчя відкривши в дітей речовин, що всі помисли вищі давно уже крутять на зламанім пальці. і от результат: лиш покоцаний панцир і м'якіть зогнілого плоду в долоні ми – пси нас щоранку в утопіях топлять а сенсу? не буде страждати нам довго? бо правильні люди в нас гаснуть з заходом. за входом стікає усмішка і слина. там є ще слова, та вже кожне з них згнило і ллється назад крізь залатане горло пивасом чи айкосом, шотом чи бонгом. ми довго ступали шляхом самураїв та здохнем собаками в пильних сараях. загін янголяток, ховаючи німб, за нами іде у свинцевій броні. я чув, що у всіх елітарних борделях панчохи плітуться з найвищих матерій і між ніжок рум'яних та пристрастних фройлян заховане те, що назвали любов'ю. та ми прокидались в могилах пісочниць реальність стояла та муляла очі, пищала в мішку, мов наляканий котик. і ще хтось стояв і не міг говорити, а зуби людей, зголоднілих до плоті, з досадою вгризлись в чужі біоритми. … вночі «усі» обернуться «ніким» і день «ніщо» у «вічне» переплавить я обираю середнє наприклад палець руки щось там між «норм» і «не норм» моралі. поміж життям і смертю поміж згодою та навпаки. прикинь зарядка у нуль і зарплата у центах останні слова нарізають на семпли. таємна стежина веде на респаун. комети зачеплять бажання хвостами. ми станем не тими, ким хочеться, біс з цим! не гребуй, кохано, займи своє місце, нагріте всіма, хто сидів тут раніше , про інші проблеми пописував вірші з зарядкою в сто і зарплатою в доллар, який він спалив, щоб здолати цей холод. і хтось вже сьогодні, а інші вже завтра на небі собі обиратимуть хмарку. під скальпелем стихнуть твої рок-концерти останні слова так наріжуться в семпли... стрілка лягає на стрілку, казка лишається казкою, ми залишились shitдевром, ніким і нічим за паспортом. сердце харкнувши в віддишці, злизавши з брудного асфальту молюсь, щоб сьогодні всевишній вчергове наплутав палати. Мур Каметов 10.05.24

які венеції трапляються в районах де учпедгіз ще тліє на столі і де над крóваттю летить комдив будьоний і де так затишно зі мною ще тобі які веранди там балькони і тераси який там шухер і який атас і я такий там в тебе лютий красень аж боляче чомусь стає за нас а все тому що долі не судилась підвестися й поглянути а чи пристойно виглядає моя мила в будьонім учпедгізі лежучи? а ще тому що вже схилився долу районний ґонор слобожанських веж і на гондон розміняно гондолу і до венеції на нім не допливеш Ігор Бондар-Терещенко

Лишилось 2400 грн. От прям від серденька дякую. ❤️