⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

*** Світ творився віки — Пил років опадав І з’являлась грязюка епох. Світ творився віки, Серед воїнських лав, Що зігнав кровожерливий бог. Світ творився віки — Перші грози лили, Напуваючи перші моря. Світ творився віки, Між кривавої мли, Де полотна знамен майорять. Світ творився віки — Його молот кував, Заганяючи в ікла лещат… Світ творився віки, Серед воїнських лав, Закривавленим лезом меча. Ніколассон

Ⓘ Ви не можете переглядати публікації у цьому каналі, оскільки користувач Паша Броський обмежив коло користувачів, яким вони доступні. Для того, щоб побачити записи, треба зарядити канал: ➡️ t.me/boost/ursus_poetry

Світ не лежить на твоїх плечах, Він легко вібрує на кінчиках пальців, Виблискує сяйвом в щасливих очах, Щоденно кружляє з тобою у танці, Розплутує сни, заплітає слова, Світанки вдихає, стискає долоні, Світ творить для тебе маленькі дива, Й великі дива неодмінно теж створить. 23.05.2024 П. С. Ех.. В понеділок, тобто позавчора, я раптом згадала, що "я же ж дівчинка і тому я хочу сукню"... Ніколи такого не було і от знов😁 І що найцікавіше, я навіть чітко розуміла яку - довгу, вільну і в ромашки. Захотілось от просто до оскомини...🙄 Насправді дійсно не часто таке. Можу з джинсів тижнями не вилазити, а до купівлі одягу взагалі дуже навіть байдужа, але... І от вчора заходжу в магазин і бачу Її.. 😍 далі все як в тумані😁 Тож тепер в мене є сукня в ромашки подарована світом чи то за якісь заслуги чи просто так, але приємно☺☺☺

Чоловіче в нічному поїзді Зі сполученням Харків-Ужгород, Із якої ти їдеш станції? Із якої ти їдеш? Чоловіче з брудним наплічником, Що лежить під моєю сумкою, Сподіваюся, ти пробачиш мені Твою постіль, яку помилково Я чомусь сприйняла за свою Але прошу, не кажи більше так: - Та яка мені постіль, подивіться на мене, яка мені треба постіль!!! Чоловіче з глибоким голосом, Я поставила майже впритул із твоїми берцями Свої нові бігові кросівки, Які ще не бачили жодного благодійного марафону (Хоча могли б!), Але місця в купе надто мало, щоб поставити їх деінде Сподіваюся, ти пробачиш мене за це? Чоловіче у формі кольору Фотографій з інсти Ліберових Мої відповіді - ніби наші східні кордони: Дуже стиснуті, геть невпевнені і неточні, Я все думаю, чи вже вивітрилася кава, Куплена і випита мною за кілька хвилин до посадки для того щоб Для того щоб? Для того? блять не знаю? чого її купувати було??? Хіба щоб скористатися послугами туалету Вагону номер чотири нічного поїзда "Харків - Ужгород" То скажи, Як тебе запитати, Із якої ти їдеш станції? Чоловіче з важкою усмішкою, Із сухою-сухою шкірою, Я б хотіла, щоб ти пробачив мені цей верлібр, Харків-Ужгород не римується! Не римується жодне зі слів, Які ти мені проговорював З того нижнього місця в купе, З того чортового матрацу без простирадла В свою чергу Я собі не пробачу, що найважливішого З мого верхнього місця ти так і зміг почути - Не тому, що я потім заснула, А тому що вдавала, що сплю То я досі не знаю - Із якої ти їхав станції? Знаю тільки, що постіль ти так і собі не взяв, Що ти вийшов о 2-й ночі, Попередивши мене про гучний будильник, Який насправді не був гучним, Який насправді був потрібен лише мені, Щоб я точно знала, до якої години Можна спати спокійно

Донатимо, друзі. 🙏🏻

ви кажете бі бо бу а я кажу бі бу бо рщ

мені все важче бути між людей, я часто почуваю себе мертвим, роздертим навпіл, тисячу ночей проходять у очікуванні вперто я сподіваюсь, що колись зімкну свої байдужі до всього повіки і пробудившись, від страшного сну опинюсь там, де залишусь навіки де цінять не за сміх, а за плачі за тихі, поминальні голосіння нещасно вбитих, закатованих моїх братів й сестер, позбавлених коріння і може, у небесному раю, я знову гучно й дзвінко заспіваю про те, наскільки полюбив рідню: сліпу холодну зброю й вовчу зграю Олег Ненчин *Присвята Михайлу «Самперу» Волошуку (на фото) із підрозділу "Wolfspack group", який загинув на Азовсталі

#непопулярнадумка Україна має присягнути британській короні. Британія повірила в нас з самого початку війни, або просто хотіла зупини спроби пручатися своєї колишньої колонії - рф. Воювати ми будемо з кожним зі своїх сусідів - з поляками за Львів, з турками за Крим та Одесу, з мадярами за Закарпаття - серед них немає справжніх союзників, а далека корона, яка, можливо, сама сильна країна в Європі в усіх сенсах, може мати своїх нових лицарів, що бути вирішувати спірні питання в колоніях, як в давнину козаків використовували для придушення повстань. Як мінімум, ми маємо створити полк вдячності, відплативши Британії за наш порятунок, коли усі брокери просто дивилися і робили ставки. Козаки можуть служити лише короні, що знає честь. Чи багато корон залишилося в Європі? Особливо тих, що ще на щось здатні. Хай Б-г береже Короля! God save King!