⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

Я розумію, що багатьом з вас шкода ставити лайки чи взагалі передивлятись та вникати в різного роду нішевий контент, особливо сирий, але... саме такого контенту переважна більшість в тій чи іншій галузі, бо люди тільки починають, тільки вчаться, шукають. Без свого споживача вони просто не знатимуть, як і куди їм рухатись далі і будуть варитися самі в собі, танцюючі свій танець пінгвіна. 🐧 Своїм ігноруванням ви вчите алгоритми соцмереж, що цей контент за замовчуванням нецікавий, в результаті чого пробитись важко навіть вже якісному контенту. Особливо віршам. 🤝🏻 Ви самі не усвідомлючи того живите те, на що направляєте свою увагу. Іноді, між переглядом голих жоп, котиків та іпсошечки, можна почитати вірш друга, чи написати щось приємне подрузі, що плете шикарнючі автентичні прикраси з бісеру. 🤗💖 Це працює. 👍🏻 #важливе

Боже, якщо ти планував мені стільки всього треба було дати мені нерви, як корабельні канати треба було мені дати шкіру огрублу, як парусина треба було мені дати серце важке, як якір щоб отак кинув його за борт – і жодні хвилі його не зрушують з місця у відкритому морі у відкритому як рана морі у відкритому як смертельна рана солоному морі кажеш мені: греби руками, дитино, греби руками, доки я вигадую весла Галина Крук

Не забуваємо про збір. Зараз, як ніколи важливо донатити. 😔

Схоже, за мене боролися Бог і Диявол. Ніхто з них не виграв, одначе, Ніхто з них не виграв. І замість продовження битви ці двоє ледачих Пішли собі пити, До бару пішли собі пити. Туди, Де богам і дияволам ще наливають, Де їх імена не внесли в чорні списки і досі, Хоч люди на вулицю вийшли з плакатами Просять, А Всесвіт ні в яку, згортає петиції в стоси - Горять, Аж відсвічує небо пульсуючим сяйвом. Горять, Бо немає різниці між пеклом і раєм, Та й бог і диявол НІКОМУ НІЧОГО НЕ ВИННІ. Не так і важливо, хто виграє з них, хто програє, Допоки ще хмари міняються в формі, Допоки ще плинуть. ... Дивись-но, друзяко, а смертна кидає нам виклик, Уперто крокує, хоч грузнуть в болоті кросівки, Бармене, а дайте найліпшу вишневу наливку, Ми хочемо випити! [брязкають келихи дзвінко] За жінку! За цю молоду самовпевнену жінку! Вероніка Мовчан

А потім зійшла лавина, Й я мовчки її ловила, Усю до останнього подиху - Поглядом, порухом, дотиком, Кожним клаптиком шкіри З нею єдиним цілим Ставала єдино-чистим, Вбирала завислі смисли, Стиралась з землі назавжди, Народжувалась сльозами, Блискавками і громом, У горлі застряглим комом, Невиказаними словами Пульсом скажено рваним, Видихом, й тихим схлипом, І першим дитячим криком, І тінню орла на схилах Тих гір одиноко сивих... Й ще чимось, чого не видно - Простору дивним вигином... Завмерлим у ньому часом, Коли все "навіки разом" Коли все "ніколи більше" Коли проростають вірші Кульбабами крізь безодню Виходять кудись назовні Іра Спірідонова 15.05.2024

мрії авжеж мов скасовані рейси міста колишні все буде добре все буде до ти к в прийдешній тиші дерева роду зрізає тесля і сіє тирсу в холодну воду глибоку воду священну тису питає де ти на воду дує не чути б десь я по той бік сну і по цей бік суму нова адреса все буде добре все буде до ти життя за планом і сонце в постіль тече мов лава на геркуланум Єлена Дорофієвська

11 травня у Будинку кіно відбувся Великий музично-поетичний вечір від “UrsusPoetry”, де Соля Сойка та Поліна Шишлевська представили уривок з їх майбутньої поетичної вистави, яку глядачі зможуть побачити вже цього літа❤️‍🔥 Дві дівчини. Дві долі. Одне почуття, про яке мовчать. Не пропустіть! Це варто бачити наживо!!!💋💋

господи інколи так соромно за «позичену» безхмарність очі самі закочуються за обрій повік тільки б не бачити всюдисущим внутрішнім зором ганебний стовп і вузли совісті на зап'ястках сім товстих корів не худими коровами з'їдені смакували аж подих спирало від глутаматного концентрату днів із смаком жуйки «Love is...» соромно бо не лишила хоч парочку милих «мілок» теперішнім і прийдешнім своїми руками брала гедонію і різала їхні горлянки з необачністю щасливчика що випадково виграв у казино і розкидається грошима наче чарівну антилопу навічно заперто у його коморі радію кожній зморшці і сивому пасму знакам минущості хоч так віддаючи борг за сім товстих корів і те що колись наїлася по вінця безтурботної юності господи як же соромно бути ситою Лисичка з лісу

🙏🏻 #важливе

з днем вишиванки 🖤 пам'ятайте ціну, яку платять наші Хлопці та Дівчата, щоб ми могли її сьогодні та завжди одягти 🙏🏼