Український поступ

Едвард Козак відомий, здебільшого, як іронічний та саркастичний автор журнальчика "Лис Микита", де його гострим пером ілюструвалося діаспорне життя. Але в нього є і така серія. Про перші визвольні змагання - УСС, у лавах яких він сам воював, УГА, боротьбу за український Львів. Ці поштівки зберігались чи не в кожній українській родині на всіх континентах.

Коли слова "В Інтернаціоналі Здобудем людських прав!" ще мали хоч якесь значення. Інтернаціонал соціалістів і лейбористів у 1919 р. засуджує польську окупацію Західної України, визнає незалежність Української Народної Республіки, виступає в підтримку всіх незалежних республік, що постали з Австро-Угорської і Російської імперій, критикує польські погроми і розповсюджує інформацію про різню проти Вірмен.

«Після 1943 року національних відділів з росіян в УПА більше не пробували створювати. А от чоти й сотні з узбеків, вірмен, грузинів, азербайджанців — були»

«Але історія росіян в УПА на тому не скінчилася. За даними Олега Стецишина, вони були найбільшою групою серед неукраїнців в українському визвольному русі. І до збройного націоналістичного підпілля долучалися навіть у кінці 1940-х років, коли українські націоналісти вели боротьбу лише проти комунізму та Кремля. Наприклад, в одній зі слідчих справ мені трапився росіянин Ілля Ляшенко з Таганрога Ростовської області. У сотні "Чумака" загону "Пилявці" групи "Турів" УПА-Північ в 1944 році окрім нього ще служили росіяни чотові командири "Кулик" і "Пурхало", ройовий "Бульба", козак "Міша". "Чумак" мені сказав, що моя російська національність не має жодного значення, що в УПА на рівні з українцями служать грузини, казахи, узбеки та інші", — свідчив Ляшенко на допиті.»

Найбільш приємне бачити «да здравствуют повстанческие отряди всех порабощенних народов при УПА» Хоча, про цю групу дуже мало відомо. Скоріш за все, вона була, очікувано, край малочислена https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/09/21/163161/

Цікавий матеріал від Ігора Бігуна на Історичній Правді Російський Легіон УПА «До наших днів дійшла російськомовна листівка "Звернення до російських полонених", видана від імені "Російського легіону при Українській повстанській армії": "Ми, колишні воїни Червоної армії, організували при Українській повстанській армії (УПА) російській легіон, який ставить своїм завданням боротьбу проти німецьких фашистів, а також основу для створення Російської національної держави на своїй етнографічній території. Ми закликаємо всіх російських полонених, а також російський легіон Власова переходити на бік Української повстанської армії (УПА) й приєднуватися до Російського Легіону при УПА".»

"Атаки Донцова на наш ідейний зміст мене ще більше переконують у нашій провоті. Голос Донцова - це голос слабосильного старця, якого ми залишили далеко позаду у нашому марші до Української Соборної Самостійної Державі" Пише Василь Кук. Прояснює декілька позицій: непохитна прихільність до "безкласового ладу"; демократичність, що виходить з державницьких і націоналістичних позицій, а не навпаки. Перекладено з української, оригіналу не залишилось

"Черговим основним принципом нашого демократизму є безклясове суспільство... Україна робітників, селян і трудової інтелігенції. Це, власне, і буде безклясове суспільство, суспільство без соціяльної нерівности, суспільство, яке не роздиратиметься клясовими суперечностями, в якому повністю здійсниться єдність нації"

Український народ не хоче поневолювати інші народи і тому в українській державі національним меншинам будуть забезпечені всі громадянські права нарівні з українцями, як також їхні окремі національно-культурні права (пункт 11 і 12 програмових постанов). Лиш таким шляхом ми з’єднаємо ці меншини для української держави, зацікавимо їх у її рості та зміцненні. Наш демократизм, отже, полягає в тому, що він на ділі, а не на словах, признає право кожної нації на власну державу, що він за рівноправність всіх народів, за справжню співпрацю та дружбу між народами

Продовжуючи: Наш демократизм наскрізь ворожий всякому імперіялізомві і він виявляється не тільки тому, що ми боремося проти чужого імперіялізму за наше національне визволення, але й тому, що в українській державі не буде поневолених народів, що українська держава не вестиме загарбницької політики