Український поступ

Друзі, підтримайте збір учасниці класного українського гурту «re-read»

Доєднуюсь до термінового збору на MAVIC 3 для брата Остапа з гурту Робаний Йот 🦅Дрони необхідні для виявлення та розбиття противника на дальніх рубежах, поки вони готуються до штурмів. В нас є 4 дні щоб зібрати, тож чекаю від вас хоча б по 20 гривень та репосту 🎯Моя ціль: 10 000.00 ₴ 🔗Посилання на збір https://send.monobank.ua/jar/12eKMGHs8D

А поки то не настало, є лекція соціального руху про ліву фракцію https://www.facebook.com/social.ruh/videos/826639088886219/

Планую десь біля осени провести ряд лекцій щодо Багряного, Майстренка та інших активістів лівореволюційної партії УРДП в Києві. Чи ви теоретично б хотіли прийти на таку подію? Чи було б таке цікаво? Це перша лекція, яку я буду організовувати сам, а не від організації чи універів. Мені важливо знати, скільки людей зацікавлені у такому з мого каналу чи з оточення.

Ну що, дожилися до того, що вже навіть Московія запроваджує у себе прогресивне оподаткування доходів громадян, згідно з яким ставка податку стає все більшою для більших доходів. Також вони збільшують податок на прибуток підприємств. Завдяки цьому вони отримають збільшення надходжень до бюджету та покращення мобілізаційної атмосфери, адже будуть використовувати ці нововведення в своїй пропаганді як приклад соціальної справедливості. Тобто за рахунок цих змін вони будуть вбивати більше українців. Ще раз - олігархічна, тоталітарна, ординська Московія, під тиском наших героїчних Сил Оборони змушена впроваджувати найкращі практики оподаткування розвинутих країн, а тим часом "наші" олігархічні "генії", які на превеликий жаль керують Україною в такий доленосний час, продовжують гратися в свій неоліберально-олігархічний дикий "ринок" з відсутністю справедливого оподаткування найбагатших верств населення та справжнього переведення економіки на воєнні рейки, а переважна більшість різноманітних "блогерів", так званих "експертів" і взагалі "громадського сектора" країни про це мовчить або навіть захищає цю злочинну політику. І це при тому, що у нас значно менше ресурсів ніж в російського імперіалізму, а отже мобілізація економіки мала б бути навпаки набагато вищою. Все, до чого вони додумалися останнім часом це просто запропонувати підняття загальної ставки військового збору з доходів громадян й ПДВ без жодного елементу прогресії чи диференціації. Це замість того, щоб мінімізувати збільшення податкового тягаря для більшості українського народу й при цьому суттєво збільшити відповідний тягар для найбагатшого відсотка громадян. А що треба було б робити в податковій політиці? Що б зробила наша партія людей праці Народовладдя, й до чого ми вже роками закликаємо: - прогресивне оподаткування доходів, при чому податок має бути єдиний для всіх форм доходів без різноманітних "дірок" на кшталт заниженого оподаткування дивідендів, як зараз; - драконівські прогресивні податки на розкіш; - окремий податок на надбагатство ("wealth tax"); - диференційована ставка ПДВ: збільшення ставки для предметів розкоші та інших товарів, які наразі купуються насамперед найбагатшими верствами населення; - прогресивне оподаткування прибутку підприємств; - повне закриття можливості уникати сплати податків через так звані "офшорні" (як de jure, так і de facto) юрисдикції; - повне закриття можливості для великих підприємств уникати сплати належних податків через штучні "мережі ФОПів"; А ще зі зменшенням навантаження на бюджет та збільшенням відчуття справедливості в суспільстві суттєво допомогли б наступні кроки: - націоналізація стратегічних підприємств; - реальна боротьба з картельними змовами; - законодавча заборона некритичних бюджетних видатків; - квартирна повинність для будівельної олігархії; - направлення техніки будівельної олігархії будувати укріплення; - розкішні позашляховики на фронт. І ще купа різних очевидних заходів, таких як законодавча заборона випускати топ-корупціонерів під заставу. Не кажучи вже про загалом реальну, замість нинішньої бутафорної, боротьбу з топ-корупцією. Але триває третій рік повномасштабної війни проти російського імперіалізму за саме виживання українського народу як такого, а правляча олігархія й досі балансує за принципом "а як так зробити, щоб один найбагатший відсоток населення не отримав відчутного погіршення свого жирування, й при цьому фронт не обвалився, щоб ми далі могли грабувати". Покидьки!

Намагаюсь постійно про це казати. Ворог посилюється, а ми досі граємось в «економічні свободи для найбагатших». П.С. Я до жодної партії не належу. Просто сподобалось формулювання Юрія Левченка.

​​🚩 Чи вся українська діаспора націоналістична? Чи був можливий діалог між бійцями Української Повстанської Армії й українськими соціалістами Європи? Чим соціаліст відрізняється від сталініста? Чи можлива незалежна соборна соціалістична Україна? 📰 На ці та інші запитання дасть відповіді Роман Тиса, редактор, автор і перекладач онлайн-журналу «Вперед». 🙋🏻‍♀️ Протягом лекційної частини ви дізнаєтесь про політичну атмосферу в гурті української еміграції в Німеччині після другої світової війни, діяльність соціалістичного табору еміграції, ліві періодичні видання і найяскравіших тогочасних публіцистів. А після, під час обговорення, у вас буде можливість поставити лекторові запитання. Подія розпочнеться 30 травня (четвер) о 18:00 у Києві; для тих, хто не зможе приєднатись до нас наживо, буде можливість долучитися онлайн. 📝 Зареєструватися на подію

Сьогодні дуже цікава подія від СР. Розповідь про «ліве крило» УРДП. В своєму каналі я багато писав про Багряністське крило партії, яке сповідувала лівореволюційні позиції. Ліва УРДП це лівий відкол від і так вже лівореволюційної партії, більше вмотивований персональними конфліктами ніж значною різницею в ідеологіях. Багряністське крило розширилось до тисячьох членів, тоді як Майстренківське розпалося. Обидва — Багряний і Майстренко — неймовірно цікаві і потрібні українські революціонери.

​​Клімент Еттлі — прем'єр міністр Британії з 1945 р. і член коаліційного уряду Британії Другої світової війни. Його історія і його радикальний соціалізм За матеріалами біографічної праці "Громадянин Клем" «Я дуже невпевнена людина. Мені дуже важко продовжувати і починати розмови. Але якщо хтось із вас прийде до мене, я прийму вас. Я прийму вас і обговорю з вами ваші проблеми». — Клімент Еттлі Його «дозрівання до соціалізму» тривало під час Першої світової війни. Тоді як його улюблений брат Том вибрав шлях відмови від військової служби з міркувань сумління, Клем кинувся служити. Майор Еттлі брав участь у кампанії в Галліполі, перед пораненням і евакуацією. З часів, проведених у військах, він глибоко цінував силу патріотизму: «Лише після Великої війни я повністю зрозумів силу зв’язків, які пов’язують людей із землею їхнього народження». "Політичний лев, який переміг Вінстона Черчилля в палаті; атлантист, який сформував геополітику президента США Гаррі С. Трумена; і весь цей час був лідером лейбористів, який залишався вірним своєму радикальному соціалістичному вченню." Його соціалізм був породжений розчаруванням у соціальній нерівності Британії та патріотичною прихильністю до глибшого, майже громадянського республіканського почуття спільності. Але, як і Вільям Морріс, Еттлі ніколи не цікавився жорсткістю ортодоксального марксизму. Згодом, він став головою Лейбористської партії, виявляючи святе терпіння в боротьбі з жахливим марнославством, ідеологічним позерством і чистою некерованістю Лейбористської партії. Варто пригадати і анекдотичні ситуації. Коли відразу після перемоги 1945 р. Еттлі написали письмо, вимагаючи змагання за лідерство («Мені навряд чи потрібно вас запевняти, що я керуюся виключно інтересами партії та повагою до їхніх демократичних прав, а не будь-якою особистою неприязню до вас самого»), Еттлі відповів своєю найвідомішою фразою: «Дякую за ваш лист, зміст якого прийнято до відома». «Замість експлуатації мас народу в інтересах невеликого багатого класу... Я вимагаю організації країни в інтересах усіх як кооперативної спільноти, в якій земля та капітал будуть належати народу та використовуватимуться на благо країни». Це поняття прогресивного патріотизму, соціал-демократичного почуття громадянства і громади є фундаментальним для Еттлі Незважаючи на позицію і інтерпретації корбіністів, бездумний антиамериканізм, огида до національності, презирство до парламентської демократії та жорстка соціалістична ортодоксальність є повною зрадою мети Еттлі. «Радикальну зміну потрібно зробити переконливою, якщо є потреба її прийняти і закріпити в країні; і що члени партії... не мають права наполягати на останній краплі свого конкретного сектантства, виключаючи все інше».