cookie

We use cookies to improve your browsing experience. By clicking «Accept all», you agree to the use of cookies.

avatar

Спільне | Commons

Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру Сайт: http://commons.com.ua/uk/ YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal

Show more
Advertising posts
1 311Subscribers
+224 hours
+117 days
+1330 days

Data loading in progress...

Subscriber growth rate

Data loading in progress...

Ніколи такого не було і от знову 🤦‍♀️ Починаючи з літа 2023 року українські законодавці, прикриваючись повномасштабним вторгненням, взялися за «модернізацію ЗВО». Їхні ноу-хау зі скорочення гарантій бюджетних місць, стипендій і соціальної підтримки та примусового працевлаштування ми вже оцінили в законопроєкті №10399, прийнятому 21 березня у першому читанні. Чому ж платне навчання і комодифікація освіи йдуть врозріз із самою ідеєю університету як інституції, яка дає можливості для розвитку всіх і кожної та сприяє становленню здорового суспільства? Дивіться у нашому ролику і вимагаєте доступної освіти у відбудованій Україні. ————————— Відео створене в рамках спецпроєкту «Освіта — право, а не привілей», спрямованого на підтримку руху захисту прав студентства. Більше матеріалів спецпроєкту ви знайдете за посиланням.
Show all...
Освіта — не товар

🪧 «Освіта — не товар, універ — не базар!» Це гасло стало одним із символів студентських протестів проти комодифікації освіти, які розпочалися ще в 90-х роках. Ще гучніше на вулицях українських міст воно має звучати зараз, коли, прикриваючись повномасштабним вторгненням, українські законодавці вкотре взяли агресивний курс на «модернізацію ЗВО», намагаючись перетворити їх на установи, підпорядковані ринковій логіці. Ми ж впевнені, що платне навчання і комодифікація освіти йдуть врозріз із самою ідеєю університету як інституції, яка дає можливості для розвитку всіх і кожної та сприяє становленню здорового суспільства. Тому закликаємо протистояти ліберальним реформам і підтримувати та долучатися до студентського руху за доступну і якісну освіту у відбудованій Україні. _______________________ Відео створено в рамках спецпроєкту «Освіта — право, а не привілей», спрямованого на аналіз проблем освіти, вироблення візії прогресивних перетворень і сприяння студентському руху за свої права. Матеріали спецпроєкту ви можете знайти на нашому сайті:

https://commons.com.ua/uk/osvita-pravo-ne-privilej/.

А слідкувати за виходом нових публікацій у соцмережах: Telegram:

https://t.me/commonscomua.

Instagram:

https://www.instagram.com/commonsjour....

Facebook: / commons.com.ua . TikTok:

https://www.tiktok.com/@spilne.journa....

❤‍🔥 10👏 5👎 1🤬 1😢 1
«Коли приходить час садити, то треба садити, а інакше не буде грошей [...] Проте є ризик підірватися у власному ж тракторі» 🤷 За даними Міністерства закордонних справ України, від початку війни у 2014 році мінами та іншими вибухонебезпечними залишками було забруднено 174 000 км² території країни. Найперше їхніми жертвами стають фермери цих регіонів, які продовжують сільськогосподарську діяльність, аби уникнути банкрутств своїх господарств. Не меншу загрозу нерозірвані снаряди несуть і для решти мирних жителів, зокрема дітей, яких ваблять незвичні предмети. ▪️ Скільки знадобиться часу, аби території ведення бойових дій знову стали безпечними для людей? ▪️ Який вплив має забруднення снарядами на ґрунти й екологію? ▪️ Які методи існують для знищення вибухонебезпечних залишків війни? ▪️ Скільки може коштувати їхня утилізація державі? Відповіді на ці питання спробував дати інженер-геолог Даніель Юбе. У своєму дослідженні він спирається на досвід Першої світової війни, в якій так само, як і у війні Росії проти України, значну роль у веденні бойових дій відігравали артилерійські бомбардування.
Show all...
Вибухонебезпечні залишки війни та екологічна бруталізація в Україні: порівняння з Великою війною

Від початку війни у 2014 році мінами та іншими вибухонебезпечними залишками було забруднено 174 000 км² території країни

7💔 3👍 1
У нас сьогодні день народження 🥳 З цієї нагоди хочемо привітати себе з тим, яке неймовірне коло друзів і однодумиць нам вдалося зібрати навколо журналу за 15 років. А також подякувати вам всім, що пишете для «Спільного», читаєте, поширюєте наші матеріали та підтримуєте протягом усіх цих років 🫶🏽 Якщо ви хочете більше дізнатися, як і чому в 2009 році з’явився журнал «Спільне», про наші переконання і принципи роботи, то читайте інтервʼю із редакцією. А привітати нас ви можете в коментарях. Тримаймося і надалі разом!
Show all...
❤‍🔥 37 11
21 березня українські депутати привітали одне одного з прийняттям Верховною Радою у першому читанні законопроєкту №10399: він є основою чергової реформи вищої освіти. Законопроєкт передбачає радикальні зміни у системі державного замовлення і запровадження грантів. Ми ж з цього приводу хочемо висловити свої співчуття українській освіті, всім майбутнім і нинішнім студенткам і студентам, а також їхнім батькам 💔 Чому? Бо проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (№10399) — це вже не просто наступ на права студентства, а пряме порушення Конституції. Зокрема, у ньому прописані такі приємні для законотворців пропозиції як: ▪️ скасування гарантії бюджетних місць; ▪️ зменшення можливості отримати стипендію та обмеження соціальних пільг; ▪️ створення системи примусового працевлаштування. Для студентства ж, звісно, така реформа зменшить доступ до вищої освіти та погіршить їхнє становище на ринку праці. Детальніше про загрози законопроєкту №10399 читайте в новій статті. ———————— Стаття написана в рамках спецпроєкту «Освіта — право, а не привілей», всі матеріали якого ми збираємо тут.
Show all...
Гранти та примусове працевлаштування: куди дрейфує вища освіта України

Розбираємось у декількох аспектах Закону «Про вищу освіту», про які в МОН намагаються не згадувати

🔥 17🤯 6😢 5👍 1👎 1
😡 Зловживання з боку адміністрацій ЗВО, дискримінація, корупція, відсутність бюджетних місць, непомірні ціни за контракт, жахливі гуртожитки та погана якість освіти 🤬 Починаючи з 90-х років, кожна спроба українських політиків перевести освіту на ринкові рейки закінчувалася провалом, що врешті-решт призвело до кризи освітньої системи. Ще гіршими доступ до освіти й умови навчання стали з початком повномасштабного вторгнення, коли студентство зіштовхнулося з вимушеним переміщенням, фізичним руйнуванням університетів, скороченням бюджету на освіту, зростанням цін на навчання. ❗️ Проте у протистоянні реакційному наступу зʼявився потужний опір❗️ Протягом останнього року невдоволення серед студентства втілилося в декількох протестних кампаніях 👇 🪧 акція студентів Української академії друкарства проти реорганізації ВНЗ і рух «Students UA», які виборюють право виїзду за кордон українських студентів іноземних університетів; 🪧 протести профспілки «Пряма дія» проти платних послуг у КиМУ, успішна боротьба за навчальний корпус КНУКіТ, сприяння звільненню Ірини Фаріон за шовіністичні висловлювання, регулярні збори на антиавторитарні підрозділи, кампанія «Проти зливання знань», в рамках якої ПД протистоїть об'єднанню університетів і «ГрантНеГарант» — боротьба проти грантової реформи. ✊🏽 Задля підтримки такої активної і натхненної студентської боротьби ми ініціювали спецпроєкт «Освіта — право, а не привілей», який складатиметься з серії аналітичних статей про: 🔹 вплив неоліберальних реформ на умови навчання; 🔹 візії прогресивних перетворень системи освіти у повоєнній Україні; 🎦 а також чотирьох відеороликів про проблеми освіти та боротьбу за доступ до неї. Перше відео ми презентуємо вже сьогодні. Подивитися, полайкати і пошерити його можна на нашому YouTube-каналі або в Інсті.
Show all...
Вимагай доступну освіту!

Відсутність бюджетних місць, непомірні ціни за контракт, ліквідація універів, корупція, жахливі гуртожитки, низька якість навчання, що не відповідає потребам ринку, і обмеженість права вибору майбутньої професії… Вам це знайомо? Тоді вимагаймо доступної освіти для всіх і кожної! ________________ Відео створено в рамках спецпроєкту «Освіта — право, а не привілей», спрямованого на аналіз проблем освіти, вироблення візії прогресивних перетворень і боротьбу студентського руху за свої права. Матеріали спецпроєкту ви можете знайти на нашому сайті: А слідкувати за виходом нових публікацій у соцмережах: Telegram:

https://t.me/commonscomua.

Instagram:

https://www.instagram.com/commonsjournal?igsh=MWMxZ2hhbTcycTBiMA==.

Facebook:

https://www.facebook.com/commons.com.ua.

TikTok:

https://www.tiktok.com/@spilne.journal?_t=8kpfL8IRqk9.

❤‍🔥 17🔥 4👏 2👎 1
🥄 🥁 Українська феміністична кухня №7! Запрошуємо долучитися до сьомої сесії феміністичної кухні, яку цього разу присвячено трудовим правам в контексті України і Великобританії. Захід торкнеться питань: 🔹 розбудови солідарності у сфері трудових прав у контексті України та Сполученого Королівства; 🔹 важливості адвокації справедливого ставлення та розширення прав і можливостей працівниць та працівників в умовах війни; 🔹 досвіду боротьби за трудові права у Великобританії. До обговорення долучиться наша редакторка Оксана Дутчак. ❗️Подія відбуватиметься англійською мовою. КОЛИ: 27 березня о 20.00 EET (за київським часом) / 19.00 CET / 18.00 GMT ДЕ: ZOOM. Для участі у заході заповніть реєстраційну форму. Деталі за посиланням.
Show all...
Registration for the Ukrainian Feminist Kitchen #7

Feminist discussion online event "Ukrainian Feminist Kitchen" #7 on March 27 on 19.00 CET / 20.00 EET

❤‍🔥 10👍 4👎 2
🗑 ⛰ Якщо ви не знаєте, де знаходиться найвисокогірніше сміттєзвалище України, то прямуйте до села Бережниця Івано-Франківської області. Із початку 1980-х поряд із селом розростався полігон сміття на півтора гектара, який забруднював воду і поширював сморід на все село. ✊🏽 Проте Бережниця привертає увагу не лише сміттєзвалищем, а радше тим, як громада села боролася за його закриття. Після десяти років безрезультатних звернень до влади селяни просто вийшли і перекрили підʼїзд до полігону. Так вони стояли три місяці! На жаль, досягти змін на краще в Україні вдається лише такими важкими зусиллями. Проте подібні приклади свідчать, що колективно відстояти свої інтереси таки можливо. Ба більше, ці прецеденти створюють підґрунтя для досягнення системних змін у державній політиці та надихають на боротьбу інших. Саме тому ми збираємо історії та досвід громадського активізму і розповідаємо про них у наших статтях. Отож читайте сьогодні більше про сміливу громаду Бережниці, порятунок шкіл у Волинській і Полтавській областях та опір проти закриття лікарні у шахтарському містечку Львівської області.
Show all...
Не дозволили закрити школу і лікарню: як спільноти змусили владу рахуватися зі своїми інтересами

Як українці відстоюють свої інтереси під час війни

🔥 15🤯 3👍 2👎 2
Подолання проблеми голоду до 2030 року є однією з 17 основних цілей стійкого розвитку, сформульованих Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році. Останні ж дані ООН свідчать, що щось, вочевидь, пішло не за планом, адже у порівнянні з 2020 роком число тих, хто не мають доступу до їжі чи недоїдають, у світі за 2021 рік зросло на 46 млн. Чи стосуються ці показники виключно чільного права на їжу та подолання голоду? Адже розвиток продовольчого суверенітету, тобто створення механізмів автономного виготовлення відповідних регіонові та культурі продуктів харчування, — це також і про протидію імперіалізмові, про демократизацію та сталість суспільств. Власне саме в такому фокусі тему продовольчого суверенітету ми обговорювали на тематичній секції конференції «Діалоги периферій» за участі спікерок та спікерків з України, Лівану, ПАР і Палестини. Сьогодні ж ми публікуємо репортаж за основними тезами конференції щодо таких питань: ▪️ Чому країни периферії досі страждають від браку продовольства? ▪️ Що таке продовольчий суверенітет і як він пов’язаний із імперіалізмом, демократією та прогресивними перетвореннями? ▪️ Як на проблему голоду впливають нерівності, які продукує глобальна капіталістична система розподілу та циркуляції товарів? ▪️ І чому глобальна екологічна криза створює похмурі перспективи для аграрної промисловості?
Show all...
Право на їжу: продовольчий суверенітет, війна та довкілля

Про зв’язок між війною, екологією, споживанням і нерівностями, які продукує глобальна капіталістична система розподілу товарів

👍 11👏 3👎 2
14 березня — неофіційне свято числа π. У цей день ми вирішили не лише привітати всіх математиків, а й підбадьорити тих, кому так і не вдалося опанувати інтеграли, функтори та диференціальне числення. Як для перших, так і для других інтервʼю з історикинею науки Аннетт Фоґт про математичні розвідки Карла Маркса може бути цікавим чтивом. Дізнайтеся: 🧮 Чому Маркс цікавився диференціальним численням і як цей інтерес вплинув на пізні твори Енгельса? 🔢 Як за допомогою математики засновник марксизму вирішував капіталістичні та особисті кризи? ♾ І чому публікація його «Математичних записок» — ледь не детективна історія? Читайте інтервʼю і памʼятайте, що головним в опануванні знань є відсутність страху і наявність завзяття.
Show all...
«Енгельс нічого не знав, Маркс хоча б щось» — як і чому засновники марксизму цікавилися математикою

Історикиня науки Аннетт Фоґт пояснює, як і чому засновник наукового соціалізму цікавився математикою

15👍 6🤯 5👎 1
🪙 17 гривень — це одноразова грошова допомога, яку виплачують людині зі статусом біженця в Україні. З огляду на подібні стандарти української міграційної політики, не такими й дивними є вимоги вітчизняних можновладців припинити підтримку українських біженок за кордоном та перенаправити їхні соціальні виплати до держбюджету. Власне, це не просто слова, а реальні ініціативи українських політиків, які були озвучені цього січня на форумі в Давосі. Такі ініціативи обґрунтовують необхідністю повернути з країн ЄС українських платників податків і споживачів. ❓ Про що свідчить подібний цинічний популізм у міграційній і соціальній політиці? ❓ Чому, на думку української влади, люди постійно щось винні державі, натомість державний апарат не обтяжує себе функціями соціального забезпечення як власних громадян, так і тих, хто шукає прихистку в Україні? ❓ І як ми дійшли до того, що людям потрібно робити вибір між статусом біженок і громадян? Читайте в статті Олени Слободьян.
Show all...
Біженці в ЄС та біженці в Україні: вистава цинізму української влади

Чому варто переосмислити своє ставлення до біженців та міграційної політики

🤯 13👍 6😢 4 2
Sign in and get access to detailed information

We will reveal these treasures to you after authorization. We promise, it's fast!