Блог юриста
Closed channel
📈 Analytical overview of Telegram channel Блог юриста
Channel Блог юриста in the Ukrainian language segment is an active participant. Currently, the community unites 24 137 subscribers, ranking 311 in the Law category and 2 500 in the Ukraine region.
📊 Audience metrics and dynamics
Since its creation on невідомо, the project has demonstrated rapid growth, gathering an audience of 24 137 subscribers.
According to the latest data from 09 May, 2026, the channel demonstrates stable activity. Although there has been a change in the number of participants by -287 over the last 30 days and by 0 over the last 24 hours, overall reach remains high.
- Verification status: Not verified
- Engagement rate (ER): The average audience engagement rate is 0%. Within the first 24 hours after publication, content typically collects N/A% reactions from the total number of subscribers.
- Post reach: On average, each post receives 0 views. Within the first day, a publication typically gains 0 views.
- Reactions and interaction: The audience actively supports content: the average number of reactions per post is 0.
- Thematic interests: Content is focused on key topics such as юрист, законопроєкт, кодекс, строк, відповідальність.
📝 Description and content policy
The author describes the resource as a platform for expressing subjective opinions:
“Приєднуйтесь за посиланням https://t.me/+AABHN9KtSgc4NDdi”
Thanks to the high frequency of updates (latest data received on 10 May, 2026), the channel maintains relevance and a high level of publication reach. Analytics show that the audience actively interacts with content, making it an important point of influence in the Law category.
24 137
Subscribers
No data24 hours
-427 days
-28730 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
May '26
May '260
in 0 channels
April '260
in 0 channels
Get PRO
March '260
in 0 channels
Get PRO
February '260
in 0 channels
Get PRO
January '260
in 0 channels
Get PRO
December '250
in 0 channels
Get PRO
November '250
in 2 channels
Get PRO
October '25
+4
in 0 channels
Get PRO
September '250
in 0 channels
Get PRO
August '250
in 0 channels
Get PRO
July '250
in 0 channels
Get PRO
June '25
+2
in 1 channels
Get PRO
May '25
+5
in 1 channels
Get PRO
April '25
+6
in 1 channels
Get PRO
March '25
+9
in 0 channels
Get PRO
February '25
+1
in 0 channels
Get PRO
January '25
+4
in 1 channels
Get PRO
December '24
+5
in 1 channels
Get PRO
November '24
+11
in 0 channels
Get PRO
October '24
+64
in 6 channels
Get PRO
September '24
+8
in 0 channels
Get PRO
August '24
+7
in 1 channels
Get PRO
July '24
+1
in 1 channels
Get PRO
June '24
+3
in 2 channels
Get PRO
May '24
+8
in 0 channels
Get PRO
April '24
+5
in 1 channels
Get PRO
March '24
+11
in 0 channels
Get PRO
February '24
+11
in 2 channels
Get PRO
January '24
+67
in 4 channels
Get PRO
December '23
+14
in 0 channels
Get PRO
November '23
+48
in 0 channels
Get PRO
October '23
+78
in 2 channels
Get PRO
September '23
+150
in 0 channels
Get PRO
August '23
+19
in 0 channels
Get PRO
July '23
+25
in 0 channels
Get PRO
June '23
+14
in 0 channels
Get PRO
May '23
+8
in 0 channels
Get PRO
April '23
+16
in 0 channels
Get PRO
March '23
+21
in 0 channels
Get PRO
February '23
+17
in 0 channels
Get PRO
January '23
+28
in 0 channels
Get PRO
December '22
+18
in 0 channels
Get PRO
November '22
+19
in 0 channels
Get PRO
October '22
+15
in 0 channels
Get PRO
September '22
+15
in 0 channels
Get PRO
August '22
+144
in 0 channels
Get PRO
July '22
+1 262
in 0 channels
Get PRO
June '22
+1 430
in 0 channels
Get PRO
May '22
+41
in 0 channels
Get PRO
April '22
+10
in 0 channels
Get PRO
March '22
+518
in 0 channels
Get PRO
February '22
+16
in 0 channels
Get PRO
January '22
+29
in 0 channels
Get PRO
December '21
+142
in 0 channels
Get PRO
November '21
+15
in 0 channels
Get PRO
October '21
+37
in 0 channels
Get PRO
September '21
+99
in 0 channels
Get PRO
August '21
+16
in 0 channels
Get PRO
July '21
+32
in 0 channels
Get PRO
June '21
+39
in 0 channels
Get PRO
May '21
+20
in 0 channels
Get PRO
April '21
+38
in 0 channels
Get PRO
March '21
+50
in 0 channels
Get PRO
February '21
+69
in 0 channels
Get PRO
January '21
+63
in 0 channels
Get PRO
December '20
+52 131
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 08 May | 0 | |||
| 07 May | 0 | |||
| 06 May | 0 | |||
| 05 May | 0 | |||
| 04 May | 0 | |||
| 03 May | 0 | |||
| 02 May | 0 | |||
| 01 May | 0 |
Channel Posts
Repost from БЛОГ ПРАВА ⚖️
Prizes of the draw
3 Telegram Premium subscriptions for 3 months
Completion date
| 2 | 🦉Декларація як доказ: позиція Великої Палати Верховного Суду
2 жовтня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 990SCGC/18/25, яка стала показовою для розуміння стандартів доброчесності та відповідальності суддів.
📄 Суддя Рахівського районного суду у трьох деклараціях – при звільненні, щорічній та кандидатській – зазначив наявність паспорта громадянина Румунії та ідентифікаційного коду, виданого цією ж державою. Лише через кілька місяців, у травні 2024 року, він подав виправлену декларацію, пояснивши попередні записи «помилковим трактуванням вимог».
Служба безпеки України направила дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя. ⚠️ ВРП, розглянувши матеріали, дійшла висновку, що суддя допустив істотний дисциплінарний проступок, і ухвалила рішення про подання щодо його звільнення.
⚖️ Суддя оскаржив це рішення до Верховного Суду, стверджуючи, що інформація про подвійне громадянство є наслідком помилки, що строки давності сплинули, а докази не є переконливими. Проте Велика Палата відхилила ці аргументи.
🔍 Ключовим у рішенні став висновок, що власноруч заповнені та підписані декларації мають найвищий рівень достовірності. Суд визнав, що неподання виправлених декларацій у 30-денний строк підтверджує правдивість первинно зазначених відомостей. Ці дії не можна тлумачити як технічну помилку.
Велика Палата також зазначила: коли джерело перевірки знаходиться за межами юрисдикції України, суд не може вимагати «встановлення об’єктивної істини», але може застосувати стандарт «надзвичайно високого ступеня переконливості». 🧾 Власні декларації судді стали саме такими доказами.
📌 Суд підкреслив, що тягар доведення відсутності подвійного громадянства лежить на самому судді. Пасивність у наданні підтверджень (зокрема, офіційної відповіді від румунських органів) була розцінена не на його користь.
💡 У рішенні ВП ВС зроблено акцент на етичній складовій статусу судді. Посилаючись на Закон «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс суддівської етики, Бангалорські принципи та Висновки КРЄС, суд підкреслив: суддя зобов’язаний підтримувати високі стандарти поведінки як під час виконання обов’язків, так і в особистому житті. Порушення цих стандартів, навіть формальне, підриває суспільну довіру до правосуддя.
Велика Палата погодилась із ВРП, що дії судді свідчать про умисне порушення етичних норм та поведінку, яка порочить звання судді. Незгода з оцінкою доказів не є підставою для скасування рішення.
🦉 Ця постанова стала нагадуванням: декларація – не формальність, а правовий документ, який фіксує не лише майновий, а й етичний вимір професійної доброчесності. Суддя, який підписує документ із недостовірними даними, ставить під сумнів не лише власну репутацію, а й довіру до всієї судової системи. | 0 |
| 3 | Prizes of the draw: 3 Telegram Premium subscriptions for 3 months | 0 |
| 4 | 🎩 Хочеш Telegram без реклами і з фішками, про які інші лише мріють?
🤟 Тоді ловиш шанс - стартував розіграш 3 Telegram Premium!
Ніяких марафонів, ніяких «тегни друга» - просто будь підписаним на канал 🏆
👉 Деталі тут: https://t.me/tg_blogprava/1839 | 0 |
| 5 | Prizes of the draw: 2 Telegram Premium subscriptions for 3 months | 0 |
| 6 | 🦉 Хто відповість за місто? Як мерська недбалість та влада без контролю коштують життів і мільйонів
Коли йде дощ - змиває не лише бруд, а й фасад міської влади.
Трагедія в Одесі після вересневої зливи знову підняла болюче питання: чи має мер персональну відповідальність за стан міста?
Одеса: злива, що стала криміналом
30 вересня Одесу накрила потужна негода. Затоплені вулиці, обвали, загиблі люди. Меру Геннадію Труханову вручили підозру у службовій недбалості (ст.367 ККУ).
Слідство вважає, що саме бездіяльність міської влади призвела до трагедії:
▪️ не перевірено стан зливової системи;
▪️ не підготовлено комунальні служби;
▪️ не організовано своєчасного оповіщення населення.
Юридично це означає, що мер може нести персональну кримінальну відповідальність за наслідки, якщо доведено, що він знав про ризики, але не діяв.
Питання, яке має прозвучати в кожному місті: чи готова місцева влада відповідати, коли "форс-мажор" стає наслідком бездіяльності?
Суми: коли влада бере «на лапу» замість брати відповідальність
У 2024 році гучно гриміла справа мера Сум Олександра Лисенка, затриманого на хабарі у 1,4 млн грн. Слідство вважає, що "плата" була за сприяння бізнесу у земельних питаннях.
Юридично - ч.3 ст.368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою). А фактично - місто, у якому замість розвитку комунальних програм, розвивається система "своїх".
Якщо влада зайнята схемами, хто реально відповідає за дороги, водовідведення, безпеку мешканців?
Ірпінь: "зниклі" мільйони і втрата довіри
2024 рік запам'ятався скандалом у Ірпені: депутати заявили про зникнення 17 млн. грн міського бюджету. Меру Олександру Маркушину висловили недовіру. Формально - ніхто не загинув, але втратила громада: замість відновлення інфраструктури - підозри у розкраданні.
Тут йдеться про ст.191 ККУ (привласнення чи розтрата майна) та ст.364 ККУ (зловживання владою). Три різні міста, але один діагноз - системна безвідповідальність.
Юридична грань між «форс-мажором» і «службовим злочином»
Мери часто посилаються на «форс-мажор» - мовляв, стихія непередбачувана. Але закон каже інше: службова особа зобов’язана діяти в межах своїх повноважень, аби мінімізувати наслідки. Недбалість - це не коли не зміг, а коли не зробив того, що мав зробити.
Ст.367 ККУ передбачає до 5 років позбавлення волі, якщо недбалість призвела до тяжких наслідків. Якщо ж є загиблі - відповідальність посилюється.
Головне питання: чи готові міста до своєї відповідальності?
Одеса, Суми, Ірпінь - різні за масштабом і політикою, але об’єднані однією проблемою: відсутністю системної відповідальності місцевої влади.
Коли міський голова не відчуває юридичних чи суспільних наслідків, місто залишається беззахисним - перед зливою, перед корупцією, перед безконтрольністю.
🦉 Мер - не символ міста. Мер - посадова особа, і його підпис під рішенням - це не політика, а відповідальність. І коли злива забирає життя - ми маємо питати не лише у неба, а й у влади.
Блог юриста | 0 |
| 7 |  Вітаємо у просторі, де право звучить голосно та аргументовано.
БЛОГ ЮРИСТА не просто коментує норми, а пояснює сенс, логіку та наслідки кожного рішення.
Тут не буде зайвих слів - лише те, що справді варто знати тим, хто поважає закон і цінує професіоналізм.
Приєднуйтесь за посиланням https://t.me/+AABHN9KtSgc4NDdi | 0 |
| 8 | Вітаємо у просторі, де право звучить голосно та аргументовано.
БЛОГ ЮРИСТА не просто коментує норми, а пояснює сенс, логіку та наслідки кожного рішення.
Тут не буде зайвих слів - лише те, що справді варто знати тим, хто поважає закон і цінує професіоналізм.
Приєднуйтесь за посиланням https://t.me/+AABHN9KtSgc4NDdi | 0 |
| 9 | Військові інструктори у навчальних закладах зможуть отримати додаткову винагороду від 15000 до 30000 грн — прийнято закон
Верховна Рада України 19 липня 2025 року ухвалила законопроєкт №13320, яким розширено перелік категорій військовослужбовців, що мають право на щомісячну додаткову винагороду в розмірі від 15 000 до 30 000 гривень. Закон запроваджує зміни до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» і передбачає, що така винагорода буде виплачуватись не лише керівному та інструкторсько-викладацькому складу у навчальних військових частинах, як це передбачалося раніше, а також інструкторам і викладачам у системі вищої військової освіти.
Закон встановлює, що право на щомісячну доплату з урахуванням рівня підготовки чи кваліфікації, на умовах, у розмірах та в порядку, які визначатиме Кабінет Міністрів, отримують також військовослужбовці, що займають відповідні посади у вищих військових навчальних закладах, військових інститутах, на факультетах, кафедрах та у відділеннях військової підготовки в межах закладів вищої освіти, а також у закладах фахової передвищої військової освіти. Раніше така категорія викладачів не мала права на відповідні виплати, що створювало нерівність між представниками інструкторсько-викладацького складу залежно від типу навчального закладу, в якому вони проходили службу.
Запроваджене рішення дозволяє забезпечити більш справедливий підхід до фінансового стимулювання військових інструкторів у системі військової освіти незалежно від рівня закладу, в якому вони здійснюють підготовку майбутніх офіцерів. Таким чином, держава визнає однакову важливість підготовки військовослужбовців як у навчальних підрозділах, так і у вищих навчальних закладах оборонного спрямування. Законопроєкт також закріплює, що розмір щомісячної винагороди залежатиме від кваліфікації конкретного військовослужбовця та інших визначених Кабінетом Міністрів параметрів, що надає уряду гнучкість у встановленні механізмів виплат.
Згідно з висновком Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, закон набере чинності через місяць з моменту його офіційного оприлюднення, що забезпечить необхідний перехідний період для розробки відповідних підзаконних актів та організаційно-фінансових рішень. Очікується, що реалізація закону позитивно вплине на підвищення престижу військової служби у сфері освіти, стимулюватиме залучення висококваліфікованих кадрів та підвищить рівень професійної підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України.
Блог юриста | 0 |
| 10 | Для громадян певних держав буде спрощено порядок набуття українського громадянства — підписано закон про множинне громадянство
Президент України Володимир Зеленський 15 липня 2025 року підписав закон №4502-ІХ про множинне громадянство, що передбачає запровадження спрощеного порядку набуття українського громадянства для окремих категорій іноземців. У той самий день Верховна Рада відхилила усі блокуючі проєкти постанов, що відкривало шлях до підписання закону головою парламенту Русланом Стефанчуком, а надалі — Президентом. Закон розширює можливості для набуття громадянства України не лише військовослужбовцями-іноземцями, а й волонтерами, закордонними українцями, іноземцями з країн, визначених Кабінетом Міністрів як такими, громадяни яких мають право на спрощену процедуру, а також особами з психічними розладами або тими, хто доведе своє українське походження.
Визначальним нововведенням є стаття 10-1 закону, яка регламентує спрощений порядок набуття громадянства України громадянами тих держав, що увійдуть до спеціального переліку, який буде затверджено Кабміном. Основною процедурною вимогою є подання декларації про визнання себе громадянином України та обов’язкове складання іспитів з основ Конституції, історії України та перевірка рівня володіння державною мовою. При цьому Кабінет Міністрів при формуванні переліку таких держав враховуватиме, зокрема, членство країни в Європейському Союзі та її позицію щодо застосування санкцій у зв’язку зі збройною агресією проти України. Водночас від осіб, які є громадянами держав із законодавством, що автоматично припиняє громадянство при набутті нового, не вимагатиметься подання зобов’язання про вихід з попереднього громадянства. Аналогічне правило застосовується і в разі, якщо міжнародні договори України з відповідними державами передбачають автоматичне припинення іноземного громадянства.
Наразі перелік держав, громадяни яких зможуть претендувати на громадянство України за спрощеною процедурою, ще не визначено. Втім, у січні 2024 року Президент уже подавав законопроєкт №10425, що містив аналогічну концепцію і містив у своєму тексті конкретний перелік країн, до якого входили, зокрема, Австрія, Велика Британія, Канада, США, Німеччина, Франція, Японія та інші держави ЄС і НАТО. Поточний закон від цього списку відмовився на користь делегування повноважень щодо його формування уряду, з урахуванням політичної ситуації та двосторонніх відносин.
Закон також доповнено новою статтею 5-1 «Визнання випадків множинного громадянства», що легітимізує наявність у громадянина України громадянства іншої держави в низці визначених випадків. До таких належать: одночасне набуття громадянства за народженням; набуття дитиною громадянства країни усиновлювачів; автоматичне набуття іншого громадянства внаслідок шлюбу; набуття іноземного громадянства без відповідного документа; а також випадки, прямо передбачені спрощеним порядком, визначеним новим законом. Таким чином, Україна вперше на законодавчому рівні визнає множинне громадянство у визначених обставинах, не змінюючи при цьому загального підходу до єдиного громадянства як базового принципу.
Блог юриста | 0 |
| 11 |  Шановний вступнику!
💡Навчайся там, де зручно тобі! Обирай якісну освіту в нас!
Сучасний світ вимагає нових підходів до навчання. І ми вже готові до цього!
💡 Наші учні здобувають фахову освіту, поєднуючи комфорт, доступність та якість.
💡 Навчайся з будь-якої точки світу. Усе, що потрібно, - це інтернет та бажання!
💡Навчальні матеріали та відеоуроки доступні в зручний для тебе час.
💡 Онлайн-практики з викладачами, живе спілкування та реальні практичні кейси.
💡 Освітня платформа нового покоління — просто, зрозуміло, доступно!
💰Стипендія — 1250 грн щомісяця.
💰 Матеріальне заохочення за сумлінне навчання та активність.
⏰Підтримка 24/7 — ми поруч, коли це дійсно потрібно
🌐 Навчання в ДНЗ “Михайлівське ВПУ” — це свобода обирати свій ритм, простір і майбутнє.
Здобудь освіту, не виходячи з дому, але виходь за межі можливостей!
🖍 Подати заяву на навчання можна за посиланням https://bit.ly/42OT6RD
📲+38(063)3774419, +38(096)6670914
✍🏼 @mih.vpu
🧑💻https://mihvpu.zp.ua | 0 |
| 12 | Депутати пропонують встановити у КУпАП порядок перевірки документів на право керування військовими авто і огляду водіїв на стан сп’яніння
Депутати зареєстрували законопроект № 13452, який передбачає уточнення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою встановлення чіткого порядку перевірки документів на право керування військовими транспортними засобами та огляду водіїв на стан сп’яніння, ініціатива належить групі народних обранців під головуванням Сергія Іонушаса. Зокрема, новою редакцією статті 126 визначається, що особа, яка перебуває за кермом військового автомобіля, зобов’язана пред’явити посадовцю військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та інші передбачені законодавством документи в спосіб, що дає змогу без перешкод їх прочитати та зафіксувати.
У статті 266 КУпАП пропонується закріпити, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів відтепер проводиться посадовими особами військової інспекції безпеки дорожнього руху ВСП із використанням спеціальних технічних засобів відеозапису; у разі неможливості їх застосування огляд здійснюється в присутності двох свідків, а запис обов’язково долучається до протоколу про адміністративне правопорушення. У випадку незгоди водія пройти огляд у встановленому порядку в місцевому закладі охорони здоров’я висновок складається за участі відповідного посадовця, а щодо військовозобов’язаних і резервістів під час зборів процедурні вимоги статті 266 поширюються аналогічно.
Окрім цього, законопроектом передбачено внесення низки змін до кримінального та адміністративного законодавства, які торкаються непокори наказу командира за статтею 402 Кримінального кодексу (посадовці військової служби правопорядку пропонують позбавлення волі терміном від п’яти до десяти років без можливості призначення покарання з іспитовим строком), заборони звільнення від відповідальності за малозначні порушення військового майна та порядку несення чергування, встановлення відповідальності за зловживання владою в умовах воєнного стану, надання посадовцям ВСП повноважень на складання протоколів про адмінправопорушення, усунення неоднозначностей у статтях 178 і 182 КУпАП щодо повноважень інспекторів, а також збільшення строків накладення штрафів, уточнення кваліфікуючих ознак пошкодження військового майна та кримінальної відповідальності за це. Усе це має забезпечити єдність підходів, виключити правові прогалини та посилити систему контролю в умовах воєнного стану.
Блог юриста | 0 |
| 13 |  +1До уваги адвокатів, юристів та споживачів юридичних послуг!
Вас вітає німецька IT-компанія «Zonnda»!
Спеціально для українських правозахисників та споживачів юридичних послуг ми розробили безкоштовний мобільний додаток «AID», який допоможе фахівцям отримати додаткових Клієнтів, а тим хто потребує допомоги - швидко знайти кваліфікованого надійного фахівця.
Додаток представляє собою каталог юридичних компаній, приватних адвокатів та юристів, в якому Клієнт може знайти адвоката на карті, викликати його на адресу свого місцезнаходження або ж записатися на консультацію.
Додаток стане в нагоді як починаючим адвокатам, так і правникам з багаторічним досвідом!
Посилання на завантаження додатку:
🍏 IOS:
https://apps.apple.com/us/app/id6476379754
🤖 Android:
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.aid.app
___
🌐 Деталі на сайті:
https://web.aid.in.net/forLawyer | 0 |
| 14 | За відмову виконати наказ військовослужбовцю не можна буде призначити умовне покарання – до Ради внесли законопроект
Депутати внесли до Верховної Ради законопроект № 13452, яким пропонують встановити обов’язковість призначення для військовослужбовців виключно реального покарання за непокору наказу командира у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років без можливості застосування умовного терміну або будь-яких пільгових механізмів звільнення від відбування покарання. Ініціатива, підписана народними депутатами Сергієм Іонушасом, Максимом Павлюком, Владленом Неклюдовим та іншими, спрямована на усунення прогалини в чинному законодавстві, оскільки нині стаття 402 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за відмову виконати наказ, не включена до переліку злочинів, за які не можна призначити більш м’яке покарання або звільнення від відбування покарання з випробуванням у воєнний час чи бойовій обстановці, на відміну від самовільного залишення частини чи дезертирства, визначених статтею 69 КК, та низки інших злочинів, перелік яких встановлено статтею 75 КК.
Автори законопроекту наголошують, що непокора наказу командира має не менш небезпечні наслідки для боєздатності та безпеки підрозділів, ніж вчинення інших тяжких злочинів у час воєнного стану, і вважають неприйнятною практику призначення умовного покарання за відкриту відмову виконати наказ або умисне невиконання службових розпоряджень. Зазначена зміна створить єдиний підхід до кримінально-правового реагування на дисциплінарні порушення під час воєнних дій та забезпечить суворіше дотримання принципу невідворотності покарання за найбільш значущі проступки військовослужбовців.
Одночасно законопроектом передбачено положення, що за дрібні адміністративні правопорушення військових, пов’язані з необережним пошкодженням військового майна, порушенням порядку несення бойового чергування або розпиванням алкогольних напоїв у службових приміщеннях, не можна буде звільняти від адміністративної відповідальності за малозначністю, що відповідає духу посилення дисципліни в умовах воєнного стану та унормуванню системи покарань для військових. Враховуючи важливість чіткого визначення санкцій за непокору та воєнні адміністративні проступки, парламентарії сподіваються, що ухвалення законопроекту сприятиме зміцненню дисципліни й бойової готовності Збройних Сил України.
Блог юриста | 0 |
| 15 |  Інформація у мережі – неточна: жодних кримінальних справ проти власника ТРЦ «Lavina Mall» Вагіфа Алієва не існує
Відомості, поширені в мережі щодо власника ТРЦ «Lavina Mall» Вагіфа Алієва, не відповідають дійсності. Жодних кримінальних справ проти нього не існує.
Вагіф Алієв є власником одного з найбільших торгово-розважальних центрів у Європі ТРЦ «Lavina Mall». Саме його зусиллями в Україну прийшли магазини провідних світових брендів.
Алієв – азербайджанець, що народився в Ашхабаді, доброчесний громадянин України з 40-річним стажем проживання в країні та законослухняний бізнесмен, який сумлінно сплачує податки до державного бюджету і робить суттєвий внесок в економіку країни під час війни.
Оприлюднені поширені деякими ЗМІ дані про кримінальне провадження щодо Вагіфа Алієва не відповідають дійсності. Закликаємо не поширювати недостовірну інформацію та перевіряти факти з офіційних джерел. | 0 |
| 16 | Штрафи для учасників судових процесів рахуватимуть у штрафних ставках, а не у прожиткових мінімумах – законопроект
Проєкт закону № 13469 передбачає заміну механізму розрахунку штрафів за невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами та перешкоджання судочинству: замість прожиткового мінімуму буде застосовуватися спеціальна штрафна ставка, розмір якої щорічно визначатиме Кабінет Міністрів у законі про Державний бюджет. Автори ідеї, серед яких Руслан Стефанчук, Галина Третьякова та Данило Гетманцев, пропонують надати суду право постановляти стягнення в дохід держбюджету штрафів у розмірі від однієї до десяти ставок у разі ухилення від виконання процесуальних дій та від двадцяти до сорока ставок під час судового контролю за виконанням рішень стосовно юридичних осіб, їхніх боржників або керівників, що сприятиме посиленню відповідальності за порушення та уніфікації підходів у господарському, цивільному та адміністративному судочинстві.
Водночас законопроект передбачає внесення відповідних змін до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, а також до нормативних актів у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП, речових прав на нерухоме майно, земельного кадастру, адміністративних послуг, демографічного реєстру та медіа, де замість прив’язки до прожиткового мінімуму використовуватиметься адміністративний збір із встановленою у бюджеті щорічною ставкою. Ініціатори законопроекту підкреслюють, що таке розмежування соціальної та фінансово-розрахункової ролі прожиткового мінімуму поверне йому первинне призначення як базового соціального стандарту, оскільки нинішня практика невиправдано перетворює його на умовну розрахункову одиницю, що породжує правові та економічні суперечності і знижує довіру громадян до соціальних гарантій.
Крім того, уряд зобов’язують забезпечити розрахунок розмірів нових ставок і включити їх у проєкт держбюджету на 2026 рік із мінімальним порогом не менш ніж 3028 гривень, що відповідає чинному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, але закладає основу для подальшого коригування та підвищення ставки з урахуванням економічних змін. Частиною законодавчого пакета, окрім проєкту № 13469, є документи № 13466, 13467 та 13468, які передбачають також відв’язування окладів суддів, прокурорів та державних службовців від прожиткового мінімуму і перехід до розрахунку в штрафних чи ордних величинах для забезпечення стабільності, передбачуваності та прозорості в нарахуванні судових, адміністративних та інших публічних платежів.
Блог юриста | 0 |
| 17 | Верховна Рада підтримала зміни до ЦК щодо строків для оголошення померлими громадян, які зникли безвісти у зв’язку з війною
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект № 12451, який вносить уточнення до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України з метою визначення початку відліку строків для оголошення померлою особи, що зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом. Ініціатива передбачає зміну редакції другого речення частини другої цієї статті, аби суд міг оголосити громадянина померлим на підставі конкретних обставин справи раніше за загальний строк у два роки від завершення воєнних дій, але не раніше ніж через шість місяців від настання подій, які ставлять під загрозу його життя або дають підставу вважати його загиблим.
Згідно з нинішньою редакцією Цивільного кодексу, особа, яка зникла безвісти внаслідок воєнних дій, може бути оголошена судом померлою тільки після закінчення двох років із моменту припинення дії воєнних дій. Проте практика застосування цієї норми є неоднорідною: одні суди починали відлік строку із дня завершення бойових дій, інші — із дати настання факту зникнення. Верховний Суд у справі № 755/11021/22 зазначав, що неправильно відкладати право на звернення до суду до спаду воєнного стану, коли обставини зникнення дають підставу вважати людину померлою вже раніше. Прийняті зміни мають уніфікувати підхід до визначення початку строку та скоротити час очікування для родини зниклих.
Запропонована редакція встановлює, що суд може задовольнити заяву про оголошення особи померлою раніше двох років за умови наявності достовірних відомостей про обставини, які загрожували її життю або дають підставу вважати її загибель. Однак у будь-якому разі це рішення не може бути ухвалене раніше ніж через шість місяців від моменту настання загрозливих обставин. Такий підхід дозволить родичам оперативніше залагоджувати питання спадщини, встановлення правового статусу тощо, не очікуючи двох років на автоматичний термін оголошення.
Законопроект також покликаний усунути прогалини, які виникли через відсутність чітких критеріїв для подання заяви про оголошення померлою особи, що зникла під час воєнного конфлікту. Практика судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій свідчила про розбіжності у тлумаченні початку строку: одна група юрисдикцій рахувала його із моменту настання небезпечних обставин, інша — тільки після завершення бойових дій на всій території України. Відповідні зміни у ЦК унормують цю процедуру, визначивши чіткі підстави для звернення до суду.
Ухвалення законопроекту № 12451 допоможе відновити справедливість для сімей зниклих безвісти під час війни, зменшить кількість спорів щодо дат початку строку та забезпечить правову впевненість у питаннях спадку й встановлення фактів смерті. Набуття чинності змін дасть змогу родинам потерпілих отримати офіційний статус померлих для близьких раніше, що є важливим кроком у період збройного конфлікту.
Блог юриста | 0 |
| 18 | Верховна Рада підтримала зміни до ЦК щодо строків для оголошення померлими громадян, які зникли безвісти у зв’язку з війною
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект № 12451, який вносить уточнення до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України з метою визначення початку відліку строків для оголошення померлою особи, що зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом. Ініціатива передбачає зміну редакції другого речення частини другої цієї статті, аби суд міг оголосити громадянина померлим на підставі конкретних обставин справи раніше за загальний строк у два роки від завершення воєнних дій, але не раніше ніж через шість місяців від настання подій, які ставлять під загрозу його життя або дають підставу вважати його загиблим.
Згідно з нинішньою редакцією Цивільного кодексу, особа, яка зникла безвісти внаслідок воєнних дій, може бути оголошена судом померлою тільки після закінчення двох років із моменту припинення дії воєнних дій. Проте практика застосування цієї норми є неоднорідною: одні суди починали відлік строку із дня завершення бойових дій, інші — із дати настання факту зникнення. Верховний Суд у справі № 755/11021/22 зазначав, що неправильно відкладати право на звернення до суду до спаду воєнного стану, коли обставини зникнення дають підставу вважати людину померлою вже раніше. Прийняті зміни мають уніфікувати підхід до визначення початку строку та скоротити час очікування для родини зниклих.
Запропонована редакція встановлює, що суд може задовольнити заяву про оголошення особи померлою раніше двох років за умови наявності достовірних відомостей про обставини, які загрожували її життю або дають підставу вважати її загибель. Однак у будь-якому разі це рішення не може бути ухвалене раніше ніж через шість місяців від моменту настання загрозливих обставин. Такий підхід дозволить родичам оперативніше залагоджувати питання спадщини, встановлення правового статусу тощо, не очікуючи двох років на автоматичний термін оголошення.
Законопроект також покликаний усунути прогалини, які виникли через відсутність чітких критеріїв для подання заяви про оголошення померлою особи, що зникла під час воєнного конфлікту. Практика судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій свідчила про розбіжності у тлумаченні початку строку: одна група юрисдикцій рахувала його із моменту настання небезпечних обставин, інша — тільки після завершення бойових дій на всій території України. Відповідні зміни у ЦК унормують цю процедуру, визначивши чіткі підстави для звернення до суду.
Ухвалення законопроекту № 12451 допоможе відновити справедливість для сімей зниклих безвісти під час війни, зменшить кількість спорів щодо дат початку строку та забезпечить правову впевненість у питаннях спадку й встановлення фактів смерті. Набуття чинності змін дасть змогу родинам потерпілих отримати офіційний статус померлих для близьких раніше, що є важливим кроком у період збройного конфлікту.
Блог юриста | 0 |
| 19 | Депутати підтримали законопроект про обов’язкову військову підготовку для студентів-медиків та фармацевтів
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект № 13276, що встановлює обов’язкову військову підготовку для здобувачів вищої освіти за медичними та фармацевтичними спеціальностями, які придатні до служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір. Ініціатива, розроблена депутатами на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайлом Радуцьким, має на меті подолати дефіцит офіцерів запасу медичної служби в Збройних Силах України та забезпечити належну підготовку кадрів для роботи в умовах воєнного стану.
Законопроект передбачає внесення змін до статті 11 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», згідно з якими здобувачі за напрямами «медицина» та «фармація» зобов’язані проходити повний курс програми підготовки офіцерів запасу медичної служби обсягом 41 кредит ЄКТС. Це відновлює практику, яка діяла раніше, коли підготовка за цими програмами відбувалася за рахунок добровільно укладених контрактів і сплати фізичних осіб, що суттєво обмежувало кількість охочих і призводило до браку фахівців у критичний період. Нова норма закріплює право та обов’язок закладів вищої освіти забезпечити відповідний освітній процес, а також передбачає, що Міністерство охорони здоров’я погоджуватиме перелік військово-облікових спеціальностей та обсяги підготовки в частині медичного і фармацевтичного профілів.
Окрім встановлення обов’язковості підготовки, законопроект зобов’язує університети і академії, що здійснюють підготовку медиків та фармацевтів, створити або відновити кафедри військової підготовки, медицини катастроф і військової медицини. Це передбачено для того, щоб оснастити такі підрозділи необхідною матеріально-технічною базою, штатними посадовими одиницями та кваліфікованим викладацьким складом. Кабінет Міністрів має протягом шести місяців після набрання чинності закону доручити Міноборони, МОЗ та МОН узгодити план формування й організації військових навчальних підрозділів у вищих медичних закладах, а також виділити відповідні посадові обсяги для реалізації програми підготовки офіцерів запасу.
Автори законопроекту зазначають, що нині існує гострий дефіцит кадрів у лавах військово-медичної служби, який став особливо відчутним з початком повномасштабної агресії. Відновлення обов’язкової військової підготовки має спрямувати до Збройних Сил України більше молодих фахівців-медиків і фармацевтів саме за програмою офіцерів запасу, що дозволить оперативно комплектувати медичні підрозділи та покращити систему надання допомоги в умовах бойових дій. Крім того, очікується, що зменшиться перенасиченість ринку цивільних медичних спеціальностей, оскільки частина студентів обиратиме навчання з урахуванням зобов’язань перед військовим резервом.
Наразі військова підготовка медиків і фармацевтів здійснюється виключно на добровільній основі за контрактами, що фінансуються самими здобувачами. Це значною мірою обмежувало контингент офіцерів запасу, до того ж відсутність належної мережі кафедр, зокрема факультетів військової медицини та медицини катастроф, ускладнювало процес підготовки майбутніх військових лікарів. Запропоновані зміни створять правову базу для сталого функціонування відповідних навчальних підрозділів, а також сприятимуть розширенню можливостей ухвалити на службу більшу кількість спеціалістів у сфері військової медицини без додаткових фінансових затрат із боку студентів.
Законопроект № 13276, підтриманий у першому читанні, наразі потребує доопрацювання технічних норм та узгодження з іншими галузевими постановами, однак його ухвалення стане суттєвим кроком на шляху зміцнення кадрового потенціалу ЗСУ у сфері медичного забезпечення. Завдяки поєднанню навчального процесу та військової підготовки випускники-лікарі та фармацевти отримають ґрунтовні знання з військової медицини, що підвищить ефективність медичної служби в умовах воєнного конфлікту.
Блог юриста | 0 |
| 20 | Верховна Рада схвалила законопроект про отримання освіти військовослужбовцями 18-25 років без відриву від служби
Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроект № 13235, який передбачає право військовослужбовців віком від 18 до 25 років, мобілізованих або призваних на контрактну службу, здобувати освіту в закладах вищої та фахової передвищої освіти без відриву від виконання службових обов’язків. Ідеться про внесення змін до законів «Про вищу освіту», «Про освіту» та «Про фахову передвищу освіту», що формалізує гарантоване право зазначеної категорії військовослужбовців на навчання шляхом закріплення за ними збереження місця в освітньому закладі, а також права на отримання державної стипендії під час проходження служби. Крім того, проект передбачає надання контрактникам віком від 18 до 25 років права на відпустку заради навчання, що має дозволити поєднати потребу в підготовці кадрів з виконанням завдань оборонного характеру.
Водночас, як наголошують експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради, новація викликає низку запитань, і насамперед стосується того, як проходити навчальні заняття у закладах освіти в умовах бойових дій. Навіть за умови організації заочної або дистанційної форми навчання, виконання освітніх програм передбачає участь у лекціях чи практикумах, самостійну підготовку та контрольні заходи, а перебування у районах бойових дій часто унеможливлює доступ до Інтернету, створюючи значне навантаження на військовослужбовця і ставлячи під сумнів доцільність здобуття додаткових нефахових знань у реаліях активних бойових дій.
Не менш важливим є питання вибірковості вікового критерію – законопроект поширює право навчання без відриву від служби лише на осіб віком від 18 до 25 років, хоча ряд старших військовослужбовців, які уклали контракти в умовах воєнного стану та виконують ключові завдання в обороні держави, також могли б скористатися цією можливістю. ГНЕУ звертає увагу, що надання лише контрактникам до 25 років преференцій в освітньому процесі створює потенційну дискримінацію за віковою ознакою та не узгоджується з принципами рівного доступу до вищої освіти, а також з логікою мотиваційних заходів для залучення кадрів у критично важливих підрозділах Збройних Сил, де досвід старших фахівців може відігравати вагому роль.
Попри зазначені зауваження, законопроект покликаний підвищити мотивацію молодих людей на контрактну службу, водночас зберігаючи за ними можливість продовження чи завершення освітнього циклу. Проте відсутність методичних рекомендацій щодо організації навчального процесу для військових, призначених до бойових підрозділів, може призвести до формального виконання норми без реального забезпечення належної якості освіти. У підсумку ухвалення законопроекту № 13235 може стати першим кроком до інтеграції освітнього процесу і військової сфери, але потребує доопрацювання щодо розширення кола осіб, які можуть скористатися ним, та встановлення чітких механізмів організації навчання за умов воєнного стану.
Блог юриста | 0 |
