БЛОГ ПРАВА ⚖️

​​Трудове законодавство по новому 🧐 19 липня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин». Цей закон вносить зміни у трудове законодавство України, зокрема, в умовах воєнного стану. Отож, відтепер: ➖ роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору; ➖ скасовується право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку за місцем роботи, яке за ними зберігається на час призову на військову службу відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП; ➖ працівники, які виїхали за межі України або внутрішньо переміщені особи, можуть піти у відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів. При цьому час перебування у відпустці не входитиме до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку; ➖ тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. При цьому пропорційно до збільшення норми праці здійснюють її оплату; ➖ у період дії воєнного стану тривалість щорічної основної відпустки роботодавець може обмежити 24 календарними днями. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, не використані дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану; ➖ звернутися до суду про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про розмір виплат. Також з метою захисту прав працівників у період військового стану законом відновлено позапланові перевірки з питань дотримання законів про працю. 👆 Особливу увагу вважаємо за доцільне звернути на зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Так, якщо раніше у КЗпП було прописано, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, то тепер прибирається словосполучення «середній заробіток». Тобто, за ними зберігається лише місце роботи і посада📍

​​Застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини зарплати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції через війни мають право на допомогу від Центру зайнятості 📌 Хто може отримати допомогу? Застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини заробітної плати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину. 📌 Які умови? ➖ зупинення виробництва продукції не менш як 20 % чисельності працівників роботодавця; ➖ рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше % на місяць; ➖ відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та сплати ЄВ або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг); ➖ сплата роботодавцем за кожного працівника або ФОП, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг); ➖ роботодавець не є фондом соціального страхування. 📌 Хто надає допомогу? Допомога по частковому безробіттю надається центром зайнятості за зверненням роботодавця або ФОП Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини. Допомога не виплачується співробітникам, які працюють за сумісництвом. Виплата не здійснюється працівникові в період простою та відпустки без збереження заробітної плати і в разі призупинення трудових відносин. 📌 Тривалість виплати Допомога надається роботодавцям для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам, а також ФОП, які є застрахованими особами, на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва. 📌 Перелік документів Роботодавець або ФОП подає до центру зайнятості заяву про надання допомоги по частковому безробіттю: ➖ в електронній формі з цифровим підписом на адресу офіційної електронної пошти центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності; ➖ у паперовій формі – особисто до центру зайнятості. Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості. До заяви додають: 🖊 роботодавець – відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу (згідно з додатком 1 до Порядку); 🖊 ФОП, яка є застрахованою особою та звертається по отримання допомоги, – відомості про себе згідно з додатком 2. У разі подання відомостей про себе та найманих працівників ФОП, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2. В який строк можна звернутися за фінансуванням Роботодавець або ФОП, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). У разі коли зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) відбулося після введення воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого) до 7 травня роботодавець або ФОП, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» (тобто протягом 90 днів з 7 травня). БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Як внутрішньо переміщеній особі одержати довідку через «Дію»? Довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО) дозволяє отримувати передбачені державною соціальні виплати. Спочатку необхідно встановити застосунок «Дія» на смартфон та пройти авторизацію. Через банк-ID «Дія» автоматично відобразяться всі дані про особу та документи, які є в доступі. В «Дії» довідка ВПО відображається, як і будь-який інший документ, – паспорт, водійські права тощо – в електронному вигляді. Після авторизації в застосунку довідка переселенця підтягується в «Дію» за наявності всіх відомостей у відповідних реєстрах. Якщо довідка не відображається, слід звернутися до органів соцзахисту за місцем проживання. Послуга одержання довідки ВПО доступна для громадян, які перемістилися з території громад, розташованих у районах проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, облозі. Щоб одержати довідку ВПО у «Дії», потрібно перейти в розділ Послуги – Отримати статус ВПО – і подати заявку. Далі вказати такі дані: ➖ поточне місце перебування (підтвердити за допомогою геолокації); ➖ дані дітей, що перебувають з вами; ➖ дані картки єПідтримки; ➖ потреби на місці перебування (в медичному обслуговуванні, освіті або гуманітарній допомозі тощо). Протягом кількох днів довідка ВПО має з’явитися в «Дії», а після опрацювання інформації на картку єПідтримки перерахують кошти. Іноді під час оформлення статусу ВПО через «Дію» програма видає помилку. Це може бути пов’язано з перевантаженням системи, коли велика кількість користувачів намагаються зайти водночас. У такому разі повторіть спробу через деякий час. Також зареєструватися як ВПО можна і в управлінні соцзахисту та праці за місцем перебування. Довідку ВПО ще можна одержати: ➖ у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; ➖ у центрах надання адміністративних послуг; ➖ у структурних підрозділах з питань соцзахисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. Подати заяву на одержання послуги можна особисто чи за допомогою законного представника. Послугу надають безоплатно. ✅ Довідка ВПО потрібна для: 🖊 відкриття рахунків у банках; 🖊 відновлення або вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України; 🖊 отримання соціальних виплат і компенсацій; 🖊 сплати податків за місцем проживання; 🖊 у сервісних центрах МВС; 🖊 при зарахуванні до школи або дитсадка. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​З 01.07.2022 встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму На одну особу він становитиме на місяць 2508 грн (узагальнений показник). Для основних соціальних і демографічних груп населення з 01.07.2022 буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму: 🔸 для дітей віком до 6 років – 2201 грн; 🔸 для дітей віком від 6 до 18 років – 2744 грн; 🔸 для працездатних осіб – 2600 грн; 🔸 для осіб, які втратили працездатність – 2027 грн. Розмір мінімальної заробітної плати не зміниться: 🔹 у місячному розмірі – 6500 грн, 🔹 у погодинному розмірі – 39,26 грн. На які ж основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму❓ 📍 Індексація заробітної плати Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. З 01.07.2022 індексації підлягає зарплата працівників у межах 2600 грн. 📍 Аліменти Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України). Розмір аліментів становитиме: 🔸 для дітей до 6 років – не менше 1100,50 грн (2201 грн × 50%); 🔸 для дітей від 6 до 18 років – не менше 1372,00 грн (2744 грн × 50%). 📍 Допомога з безробіття Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533). Максимальний розмір допомоги з безробіття становитиме 10400 грн (2600 грн × 4). 📍 Декретні непрацюючим Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 650 грн (2600 грн × 25%). Мінімальний розмір такої допомоги становитиме: 🔹 якщо 126 календарних днів відпустки – 2 730 грн; 🔹 якщо 140 календарних днів відпустки – 3033,33 грн; 🔹 якщо 180 календарних днів відпустки – 3 900 грн. 📍 Допомога одиноким матерям Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом. Максимальний розмір допомоги становитиме для дітей: 🔸 до 6 років – 2201 грн; 🔸 від 6 до 18 років – 2744 грн; 🔸 від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) – 2600 грн. Які показники залишаться без змін? ➖ Мінімальний розмір посадового окладу (2481,00 грн). ➖ Нарахування зарплати. ➖ ЄСВ. ➖ Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. ➖ Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. ➖ Граничний розмір добових: 650 грн (по Україні), 80 євро (за кордон). ➖ Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП. ➖ Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків. ➖ Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги. ➖ Ставки єдиного податку для І та ІІ групи: 🔹 для платників І групи – 248,10 грн, 🔸 для платників ІІ групи – 1300 грн. ➖ Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума – 1430 грн (6500грн х 22%), максимальна – 21450 грн (97 500 грн х 22%). ➖ Ставки податку на нерухоме майно. ➖ Збір за паркування авто. ➖ Судовий збір. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​А чи не забули про бенефіціарів? Чи треба їх подавати? Чи будуть штрафувати? Більшість підприємств можуть звільнити від інформування про бенефіціарів та щорічного підтвердження. 📌 Граничний строк подання інформації про бенефіціарів – 11.07.2022. Ще наприкінці жовтня 2021 року на сайті ВРУ з’явився законопроєкт № 6131-2, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме: 1️⃣ розширити перелік юросіб, на яких не поширюється вимога щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників, наступними юрособами: громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), молодіжні і дитячі громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, пенсійні фонди, органи самоорганізації населення, споживчі товариства, адвокатські бюро, недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання). Інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності не подається при державній реєстрації створення юрособи щодо юросіб, засновниками яких є виключного фізичні особи, які вважаються її кінцевими бенефіціарними власниками, якщо вони не подали інформацію про те, що кінцевими бенефіціарними власниками такої юрособи є інші особи. 2️⃣ залишити обов’язок подавати документи та відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юрособи лише при первісній реєстрації юрособи та у разі змін у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи; 3️⃣ виключити обов’язок щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (ст. 17-1); 4️⃣ у Прикінцевих та перехідних положеннях до законопроєкту передбачити, що в зареєстрованих станом на момент набрання чинності цим Законом юрособах, засновникам (учасниками) яких є фізичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками вважаються засновники (учасники) юрособи, зазначені у ЄДР. У такому разі інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структура власності таких юросіб не подається. Якщо кінцеві бенефіціарні власники юрособи є відмінними від фізичних осіб, які є її засновниками (учасниками) зазначених у ЄДР, така юрособа зобов’язана протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності. Наразі станом на 20.06.2022 на сайті ВРУ з’явилася інформація про реєстрацію проєкту постанови ВРУ № 6131-2/П від 19.06.2022. При цьому до ІІ читанні його ще будуть доопрацьовувати. Сподіваємося, що встигнуть. Але є і приємна новина ✅ Передбачені законодавством штрафи за неінформування про бенефіціарів у розмірі від 17000 до 51000 грн під час війни та протягом 3 місяців після застосовуватися не будуть. Нарешті з’явилася офіційна позиція Мінʼюста щодо порядку подання держреєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності юрособи в умовах військового стану. Мінʼюст наголосив, що встановлені зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ та здійснення щорічного підтвердження відомостей про КБВ, яке повноцінно запроваджується з 2023 року, підпадають під дію норм ЗУ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Тож передбачені законодавством штрафи від 17000 до 51000 грн за неподання інформації про бенефіціарів до 11.07.2022 застосовуватися до суб’єктів господарювання не будуть. БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Чи треба під час війни сплачувати внески ОСББ? У багатьох мешканців багатоквартирних будинків, які були вимушені залишити свої домівки, тікаючи від небезпеки російської агресії, зараз виникає непорозуміння з ОСББ у питаннях сплати внесків. Починаючи з 24 лютого 2022 року, Указом Президента України було введено воєнний стан. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили) – військову агресію російської федерації проти України. У багатьох громадян, знайомих з цими документами, виникає думка, що у зв’язку з військовим станом, що є форс-мажорною обставиною, можна не платити внески, встановлені Рішенням Загальних зборів ОСББ. Але це не зовсім так. Так, дійсно, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 05.03.2022 № 206 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в якій зазначено, що в умовах воєнного стану, до його припинення чи скасування в Україні забороняється: ➖ нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; ➖ припинення чи зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Таким чином у випадку, якщо ви не зможете виконувати зобов’язання з оплати житлово-комунальних послуг у період військового стану, штрафи, пеня, інфляційні нарахування, річні проценти не будуть нараховуватись. Тобто після закінчення військового стану у вас буде існувати борг, який складатиметься лише з самих нарахувань. Треба пам’ятати, що така форма управління багатоквартирними будинками, як ОСББ, не регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги». ОСББ не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки ОСББ, витрачаються на самозабезпечення. Одночасно на правовідносини співвласника багатоквартирного будинку з ОСББ розповсюджується поняття форс-мажорних обставин, оскільки зобов’язання виникають не лише на підставі договорів, але й на підставі Рішень та закону, а саме: на підставі Рішення Загальних зборів, Статуту та Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Таким чином, у разі несвоєчасної сплати внесків ОСББ у період воєнного стану відповідальність не настає. Ст. 10 Закону України Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що зменшення розміру внеску можливе лише за Рішенням Загальних зборів Об’єднання. Також в силу того, що на правовідносини співвласника багатоквартирного будинку та ОСББ не розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги», то подати на перерахунок вартості житлово-комунальних послуг не можна. Зменшити розмір внесків ОСББ можливо лише за рішенням Загальних Зборів, що прийняте більшістю співвласників (3/4). Відповідальність за невиконання рішень Загальних зборів ОСББ та несплату внесків, як і за несплату за житлово-комунальні послуги, у період дії воєнного стану не застосовується. Тобто нарахування та стягнення штрафів чи пені не буде. Форс-мажор не скасовує сплати внесків ОСББ, а лише надає гарантію, що за цей період штрафні санкції не будуть застосовані. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​Російська музика в українських медіа та громадському просторі відтепер заборонена Верховна Рада України проголосувала за проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора. Законопроект передбачає: ➖ заборонити публічне виконання музики, яку виконує співак чи співачка, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Радою державою-агресором, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора; ➖ запровадити перелік музичних виконавців Росії, які засуджують агресію проти України та визначити механізм його формування; ➖ збільшити до 40 % частку пісень державною мовою на радіо; ➖ збільшити до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач державною мовою; ➖ заборонити проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці, які є громадянами держави-агресора, окрім тих, які внесені до Переліку; ➖ заборонити відтворювати в салоні автобусу музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів), а також заборонити відтворювати музику в салоні таксі без згоди всіх пасажирів. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​А що там за нові штрафи за порушення митних правил? 16.06.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил». Серед іншого, цим Законом викладено у новій редакції ст. 471 Митного кодексу України, якою передбачено такі штрафи за недекларування: 1️⃣ валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - в розмірі 20 % суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом НБУ на день вчинення порушення митних правил. Наразі фізичні особи можуть вивозити без письмового декларування не більше ніж 10 тисяч євро в еквіваленті; 2️⃣ товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій), що переміщуються через митний кордон України громадянами, - у розмірі 30% вартості цих товарів; 3️⃣ товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, - у розмірі 300 н.м.д.г. (5 100 грн) з конфіскацією таких товарів або без такої. Недекларуванням вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»). У зв’язку зі встановленням адміністративної відповідальності за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон громадянами, та змінами у ст. 471 Митного кодексу України, внесено зміни й до ст.ст. 472, 511, 522 Митного кодексу України. Зокрема, встановлена можливість в разі укладення мирової угоди між особою, що притягується до адміністративної відповідальності, та митним органом відповідно до ст. 521 Митного кодексу України поміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у митні режими імпорту або експорту з обов’язковим дотриманням заходів тарифного та нетарифного регулювання, в тому числі сплатою належних митних платежів, та за умови внесення до державного бюджету коштів в розмірі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті, із застосуванням коефіцієнту 1,3. Транспортні засоби, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем, а також товари та/або транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, можуть бути поміщені виключно в митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування. БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​ПОВІСТКА Існує чотири види «повісток»: 1️⃣ Повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних Даний вид повістки вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявленні підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Можуть бути встановленні також підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу. 2️⃣ Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) Повістка, яка зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається, про придатність чи непридатність призовника до строкової служби. 3️⃣ Повістка-призов на строкову військову службу У такій повістці вказано термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці. В такій повістці також зазначається, що при собі необхідно мати: паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (при наявності). 4️⃣ Мобілізаційне розпорядження Такий вид повістки вручається військовозобов’язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення мобілізації. У мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов’язок з’явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації. Відповідно до п. 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 № 352, оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) ТЦК. Повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків. У разі надходження на підприємство листа з ТЦК, відповідальний за ведення військового обліку зобов’язаний вручити повістку військовозобов’язаному працівнику під підпис. Якщо працівник відмовляється від отримання повістки, то відповідальна особа за ведення військового обліку має скласти акт про відмову від підпису та отримання повістки і відправити його до ТЦК. Законодавством чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним. Основна умова – встановлення особи, якій вручається така повістка, що здійснюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення водія тощо). За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнута до адмінвідповідальності (ст. 210-1 КУпАП). Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобов’язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до ТЦК (ст.ст. 259 та 262 КУпАП, ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»). За ухилення від призову на строкову військову службу та за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (ст.ст. 335, 336 КК України). БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Кого звільнили від сплати військового збору? У неділю, 19 червня, Верховна Рада проголосувала за проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану. Так, сплата військового збору скасовується для: ➖ Військовослужбовців Збройних Сил України; ➖ Національної гвардії України; ➖ Служби безпеки України, ➖ Служби зовнішньої розвідки України; ➖ Державної прикордонної служби України; ➖ осіб рядового, начальницького складу, працівників Міністерства внутрішніх справ України, ➖ Управління державної охорони України, ➖ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, ➖ інших утворених відповідно до законів України військових формувань та іншими особи, які беруть участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в умовах воєнного стану. БЛОГ ПРАВА | Підписатися