Alpha Centauri | Космос

Некомерційна компанія запустить місію до Альфи Центавра Проєкт Fermi Explorer Mission може відправити невеликий апарат до найближчої зоряної системи вже в 2029 році — і летітиме він 80 тисяч років. https://thealphacentauri.net/168863/

Сьогодні, 3 вересня, приблизно о 15:00 за Києвом два наукові орбітери місії BepiColombo відділяться від модуля живлення й тяги, який віз їх вісім років. Це формальний старт фази прибуття до Меркурія. ESA буде вести пряму трансляцію з 14:45 за Києвом, потім зробить паузу на годину — і повернеться в ефір уже до найнервовішої частини. Після відділення, зв'язку доведеться ловити наново. Сигнал від щойно звільнених апаратів очікують не раніше ніж о 16:53 за Києвом, далі — перевірки стану, і трансляція завершиться десь між 17:15 і 17:45. Тягу тепер бере на себе європейський орбітер MPO, який понесе японський Mio до самої планети. Місія стартувала в жовтні 2018-го й пішла до Меркурія довгим петлястим маршрутом — підлетіти до найближчої до Сонця планети складніше, ніж полетіти від неї. Гравітація Меркурія захопить зв'язку тільки 21 листопада, і навіть тоді обидва апарати ще будуть з'єднані. Далі — серія з 16 маневрів, розтягнутих аж до березня 2027-го. Розлучаться орбітери 9 або 10 грудня: MPO випустить Mio на витягнуту еліптичну орбіту з перицентром 590 км і апоцентром 11 640 км, а 16 грудня скине захисний екран MOSIF. Через тиждень після розділення європейський апарат почне сходити на власну траєкторію — еліпс 480 на 1 500 км, вихід на неї запланований на 10 березня 2027 року. Наукова робота почнеться 6 квітня і триватиме щонайменше земний рік. Одинадцять приладів MPO складуть карту Меркурія в різних діапазонах, визначать мінералогію та елементний склад кори й з'ясують, чи розплавлені надра планети. П'ять приладів Mio займуться магнітосферою й походженням магнітного поля. Меркурій досі бачили зблизька лише двічі: Mariner 10 у 1974–1975 роках зняв близько 45% поверхні, бо щоразу пролітав над тією самою освітленою стороною, а MESSENGER знайшов у вічно затінених полярних кратерах ознаки водяного льоду. BepiColombo — третя місія туди взагалі й друга, що вийде на орбіту. https://www.youtube.com/live/oC7lQngNG3o https://www.space.com/space-exploration/launches-spacecraft/bepicolombo-mission-begins-mercury-arrival-phase-esa-jaxa Підпишись | Монобаза

15 вересня 2026 року ESA планує запустити супутник FLEX, і на його борту полетить оптика з Ієни. У Fraunhofer IOF виготовили кремнієву двощілинну збірку та два дзеркала для FLORIS — єдиного приладу місії. Спектрометр має ловити флуоресценцію рослин, слабке світіння, яке листя випромінює під час фотосинтезу. У FLORIS два світлові канали замість одного. Перший дає високу спектральну роздільність на близьких довжинах хвиль — крок 0,1 нм у кисневих смугах 759–769 та 686–697 нм. Другий бере ширше, весь діапазон 500–780 нм. Саме тому знадобилася подвійна щілина. «Сигнали флуоресценції дуже слабкі. Щоб FLORIS надійно їх аналізував, оптичні компоненти треба виготовити й зібрати з винятковою точністю», — каже Фальк Кемпер, керівник проєкту FLEX у Fraunhofer IOF. Виготовлення щілин, за його словами, уперлося в межу технічно можливого. Кожна щілина — рівно 85 мікрометрів завширшки на довжині 44,15 мм, з допуском плюс-мінус мікрометр. Більше відхилення, і на детектор потрапить забагато або замало світла. Заради цього в Fraunhofer розробили власний літографічний ланцюжок для структурування кремнієвих пластин: маскування, формування рисунка і мокре травлення з контролем часу. Потім щілини покрили чорним шаром проти паразитних відбиттів. Крихкий кремнієвий елемент довелося посадити в тримач із точністю понад 5 мікрометрів і паралельно до апертур, а площинність щілин утримати в межах 10 мікрометрів. Тримається все на поєднанні геометричного замикання, затиску й склеювання — збірка має пережити вібрації, перевантаження й перепади температур під час старту. Два дзеркала в тій самій збірці спрямовують світло на детектори; шорсткість їхніх поверхонь — 0,3 нанометра rms, приблизно відстань між одним і двома атомами. На орбіті FLEX піде на 40–100 км попереду Sentinel-3, на висоті 814 км: та сама місцевість із різницею 6–15 секунд, щоб накласти дані FLORIS на відбиття OLCI і температуру поверхні від SLSTR. Смуга огляду 150 км, роздільність 300 метрів, глобальна карта флуоресценції щомісяця — по ній видно, де рослини працюють активно, а де їх душить посуха чи спека. Восьму місію Earth Explorer обрали ще у 2015-му, обійшовши CarbonSat. Тепер усе впирається в те, чи переживе щілина завширшки 85 мікрометрів старт Vega-C. https://phys.org/news/2026-09-precision-optics-health-visible-space.html Підпишись | Монобаза

Космічний телескоп Swift відновив спостереження Після провалу місії з його порятунку фахівці NASA знову активували два інструменти обсерваторії — наукова робота триватиме, хоча на неї залишилося вкрай мало часу. https://thealphacentauri.net/168842/

NASA обрало Blue Origin виконавцем контракту на Mars Telecommunications Network — систему зв'язку й навігації для нинішніх і майбутніх марсіанських місій. Контракт із фіксованою ціною, максимальна вартість — близько 700 млн доларів. Компанія має передати орбітер агентству не пізніше 31 грудня 2028 року, а працювати біля Марса мережа має з 2030-го. Blue Origin відповідає за весь цикл: проєктування, збірку, запуск і подальшу експлуатацію. Основою стане Blue Ring — модульна платформа компанії для польотів за межі навколоземного простору, з гібридною руховою установкою: сонячно-електрична тяга веде апарат до Марса, хімічні двигуни дають імпульс на маневрах великої тяги. На марсіанську орбіту платформа виводить понад тонну корисного навантаження. Ракету під апарат ще не визначили — його проєктують сумісним з будь-яким важким носієм із 5-метровим обтічником, і власна New Glenn тут не обов'язкова. Потік даних з Марса зростатиме разом із кількістю апаратів на поверхні й на орбіті, тому NASA замовило мережу, побудовану саме під цю задачу — з більшою пропускною здатністю та гнучкістю в роботі. Запит на пропозиції агентство випустило в травні, а керуватиме мережею програма SCaN, що відповідає за космічний зв'язок і навігацію. Та сама схема, за якою NASA купує комерційну доставку до орбіти й до Місяця, переїхала на міжпланетні відстані. На все — трохи більше двох років. І графік диктує не NASA: вікна для перельоту до Марса відкриваються раз на 26 місяців, домовитися про перенесення не вийде. https://www.nasa.gov/news-release/nasa-selects-blue-origin-as-mars-telecommunications-network-provider Підпишись | Монобаза

Астрономи підтвердили за допомогою James Webb одну з найдальших зафіксованих зоряних смертей — наднову SN 2023aeaf з червоним зміщенням 3.195. Її світло летіло до нас близько 11.7 мільярда років, тож вибух стався, коли Всесвіту було лише приблизно 2 мільярди. Роботу команди Валерії Апарісіо з Інституту астрономії Гавайського університету опублікували в The Astrophysical Journal 13 серпня. Об'єкт виловили в глибокому огляді COSMOS-Web. Матеріалу для класифікації було обмаль: дві епохи фотометрії JWST з інтервалом близько місяця у системі спокою самої галактики — для нас це розтягнулося більш ніж на чотири місяці. Криву блиску й зміну кольору порівняли з модельними популяціями колапсних наднових і наднових типу Ia, додали ультрафіолетові дані Swift і отримали тип II з імовірністю 97.2%. Це смерть масивної зорі, у якої залізне ядро колапсує під власною гравітацією, а водневу оболонку вона на момент вибуху ще не встигла скинути. Спектр, знятий приблизно через 30 днів у системі спокою, чітких ознак самої наднової не показав — лінія Hα галактики-господаря могла її просто перекрити. Зате він розповів про саму галактику: молодий карлик масою близько мільярда сонячних, який активно народжує зорі й бідний на важкі елементи. Рівно те середовище, у якому масивні зорі мали б помирати на z близько 3. Моделювання в коді STELLA показало: на ранній стадії наднова була аномально гарячою й синьою — найкраще це пояснюється ударною хвилею, що врізалася в щільну оболонку газу, скинуту зорею незадовго до загибелі. Потім вибух охолов до звичного для типу II плато. Дані вказують на попередницю масою близько 12 сонячних і приблизно півмаси Сонця навколозоряної речовини — але з двох точок спостережень точніше не витиснути. Наднових за межею z = 3 підтверджено поки що одиниці. Коли їх набереться достатньо, частота таких вибухів дасть незалежний спосіб виміряти, наскільки бурхливо молодий Всесвіт творив зорі. https://phys.org/news/2026-08-jwst-reveals-ii-supernova-universe.html Підпишись | Монобаза

Європейський зонд JUICE, що летить до системи Юпітера з квітня 2023 року, спробує зробити обліт Калліхори — крихітного нерегулярного супутника середнім діаметром 3,8 км. Для порівняння: найменша з галілеєвих лун, Європа, має діаметр 3 122 км. Міжнародна команда щойно опублікувала в Nature Astronomy характеристики цієї брили, і зробила це рівно з однією метою — щоб проліт узагалі став можливим. Знайти таку ціль важко з двох причин. Геометричне альбедо Калліхори становить 0,037, тобто вона відбиває 3,7% світла — настільки темні поверхні в Сонячній системі мають хіба що ядра комет і примітивні астероїди. Орбіта теж не допомагає: середня відстань від Юпітера 23 млн км, але вона гуляє в межах від 17,7 до 30,4 млн км. Дослідники поєднали знімки Hubble, спостереження на Gran Telescopio Canarias на Ла-Пальмі та затемнення далекої зорі, яке Калліхора влаштувала 15 грудня 2025 року. Його ловили з Європи і США, в обсерваторії Валле-д'Аоста зафіксували три позитивні хорди. Тіло виявилося помітно видовженим — мінімальне співвідношення півосей 1,53. Найцінніший результат стосується орбіти. До цієї роботи прогноз положення Калліхори на момент прибуття JUICE у липні 2031-го мав похибку близько 272 км. Нові вимірювання зрізали її приблизно на 80%. Для реального прольоту в жовтні 2031 року планувальникам потрібні орієнтовно 30 км — тобто мета вже в межах досяжного. Возитися з чотирикілометровим уламком має сенс, бо саме такі об'єкти нікуди не еволюціонували. З 456 відомих супутників Сонячної системи близько 396 — нерегулярні, і на відміну від геологічно активних Іо чи Європи вони майже не змінилися з моменту формування. Це зразок речовини — ровесник самої Сонячної системи. У грудні 2034-го JUICE має вийти на орбіту Ганімеда і стати першим апаратом, який обертається навколо чужого супутника. Але Калліхора — єдиний нерегулярний супутник Юпітера, що лежить близько до розрахункової траєкторії зонда. Другої нагоди не буде. https://phys.org/news/2026-08-esa-juice-probe-dark-jovian.html Підпишись | Монобаза

🖕🇷🇺

Фізики Ліверморської національної лабораторії (LLNL) вперше відтворили в лабораторії умови, за яких у надрах Нептуна й Урана йдуть алмазні дощі. Група Маріуса Мійо опублікувала результат у Nature Physics: на установці Omega Laser Facility в Рочестерському університеті вони вдарили лазером по зразку алмаза. Промінь випарував зовнішній шар, і віддача погнала вглиб ударну хвилю — тиск утричі вищий, ніж у земному ядрі; температура — як на поверхні Сонця. Усе це протривало мільярдну частку секунди. Алмаз плавили й раніше. Проблема була в тому, що виміряна температура плавлення двадцять років розходилася з розрахунками на основі квантової механіки — до 20%, а в цих масштабах 20% означає понад 1000 кельвінів різниці. Надшвидка рентгенівська дифракція нарешті дала ті дані, з якими експеримент і сучасні моделі зійшлися. У тому ж експерименті знайшлося дещо неочікуване: твердий алмаз виявився менш щільним за рідкий металевий вуглець. Тобто алмаз плаває на вуглецевому морі приблизно так, як лід на воді. Ідею алмазних опадів у крижаних гігантах ще 1981 року висунув Марвін Росс, і відтоді вона трималася на моделях та слабких лабораторних сигналах. На глибині понад 8000 км під видимою поверхнею Урана й Нептуна вуглець стискається так сильно, що перетворюється на алмази, які тонуть до ядра — тертя й тепло від цього падіння вважають одним з головних джерел надлишкової енергії, яку випромінює Нептун. Тепер до цієї картини є конкретні тиски й температури. Практичний наслідок стосується термоядерного синтезу. LLNL керує National Ignition Facility, де мішенню для лазерів служить капсула з алмазу — дуже схожа на зразок з Omega. Виявилося, що гатити по ній на повну потужність не обов'язково: повільніший і м'якший початковий удар розплавляє капсулу так само рівно, а за розрахунками авторів це дає втричі більше термоядерної енергії з палива всередині. До інженерної беззбитковості NIF це все одно не дотягує — там розрив на порядки. Але для експерименту, що починався з питання про погоду на Нептуні, потроєний вихід — непоганий побічний ефект. https://phys.org/news/2026-08-scientists-diamond-secret-ice-giants.html Підпишись | Монобаза

Команда Токійського столичного університету зібрала стенд, на якому можна нарешті нормально перевіряти магнітогідродинамічне гальмування — спробу гасити швидкість апарата на вході в атмосферу магнітним полем. Мініатюрну модель б'ють ударною хвилею зі швидкістю понад 7 км/с, а всередині неї в цю ж мить спалахує електромагніт. Роботу Такеакі Мурамацу з колегами опублікував Journal of Spacecraft and Rockets. Ударна хвиля розігріває повітря біля обшивки до кількох тисяч градусів, і газ частково іонізується. Цю слабко іонізовану плазму вже можна брати магнітним полем — шар гарячого газу розпухає й відсувається від поверхні. Тепловий потік у корпус падає, аеродинамічний опір зростає, апарат гальмує сам об власне поле. Альтернатива відома і надійна: жаростійкі плитки й абляційне покриття, яке згорає замість корабля. Розплата — маса, зношена поверхня після кожного польоту й тижні ремонту. Для одноразової капсули це прийнятно, для багаторазової — головний біль для графіка підготовки до наступного вильоту. Раніше такі досліди робили тупо: всередину моделі клали постійний неодимовий магніт і били по ній ударною хвилею. Змінити силу чи форму поля при цьому майже неможливо — треба переробляти модель. Група під керівництвом доцента Кохея Шімамури поставила всередину набір змінних котушок, які живить pulse-forming network — накопичувач, що видає один короткий, але дуже потужний імпульс струму. Стенд відстежує прихід ударної хвилі й синхронізує з нею імпульс поля, бо вся подія в гіперзвуковій розширювальній трубі триває десятки мікросекунд. Високошвидкісна камера знімає світіння розігрітого шару в той самий момент. На двох моделях різної форми, з котушками під кожну геометрію, отримали 1,24 і 1,58 тесла — друге значення більш ніж удвічі перевищує можливості неодимового магніту. Світний шар з увімкненим полем став товщим більш ніж на 15%. Тобто плазму справді відтиснуло від обшивки. Наступний крок — випробування на реальному вході в атмосферу, поза лабораторною трубою. Поки що вся здобич — десятки мікросекунд і 15% товщини світного шару, але саме такі дані закладають основу для теплозахисту, який не доведеться перебирати після кожної посадки. https://phys.org/news/2026-08-method-magnet-powered-safer-reusable.html Підпишись | Монобаза

Друзі, раз на кілька місяців я звертаюсь до вас по допомогу безпосередньо для Альфи Центавра. Збираємо кошти традиційно на хостинг, супутні сервіси, ліцензії, на нові анімації та подібні утилітарні штуки. Долучитись найкраще або разовим донатом на Монобазу: https://base.monobank.ua/theacentauri#donate Або (що взагалі ідеально) — щомісячною підпискою: https://base.monobank.ua/theacentauri#subscriptions За підписку ще й отримаєте на вибір два унікальних скіни для карти Моно😍 За останні пару місяців на каналі (окрім звичних дайджестів) вийшло три фільми, декілька цікавих перекладів, було проведено цікаві трансляції. Зараз ми повертаємо до ефіру пояснювальні шортси та відео, вони виходитимуть за оновленим графіком. Шортси — щотижня, відео — один-два рази на місяць. Мені щоразу незручно звертатись до вас по допомогу, і тим більше я вдячний всім, хто відгукуються. Але кожну задоначену гривню ми відпрацьовуємо. Альфа Центавра існує виключно завдяки вам.

Безпечного польоту і найнеймовірніших відкриттів, Nancy Grace Roman Space Telescope! ❤️‍🔥 З нетерпінням очікуємо на "перше світло", яке відбудеться орієнтовно у грудні-січні. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Щойно дали команду на підготовку до старту, тож, попри не найбільш сприятливу погоду, запуск може відбутись. Потроху запускаємо стрім, підтягуйтесь. https://youtube.com/live/bDjpzqRFllY?feature=share

За дві години, о 14:00, приходьте на стрім запуску наступного великого телескопа NASA після "Джеймса Вебба"! Буде цікаво та видовищно: очікуємо на одночасну посадку двох бічних ступенів Falcon Heavy! https://youtube.com/live/bDjpzqRFllY?feature=share

Запланував стрім. Обов'язково приходьте завтра (в неділю) о 14:00 Це цікавий запуск — телескоп зніматиме в 100 разів більш широке поле за "Хаббла" за тієї ж роздільної здатності https://youtube.com/live/bDjpzqRFllY?feature=share

павло не вміє користуватись календарем і думав шо Ненсі Грейс Роман летить в понеділок, а вона летить завтра на Falcon Heavy близько 2ї дня стрім буде на каналі, щас доберусь додому і збацаю анонс, так шо не хвилюйтесь і не панікуйте, космічні пупсікі, в баті всьо під кантролєм

Команда NASA в Ленглі, штат Вірджинія, розпочала серію наземних випробувань взаємодії реактивного струменя з поверхнею — усередині 18-метрової сферичної вакуумної камери. Дослідники хочуть зрозуміти, що саме робить факел двигуна з місячним пилом, ґрунтом і камінням у момент посадки, і куди все це летить далі. «Якщо я в кораблі й під час посадки піднімаю весь цей реголіт, частина з нього вдарить по самому модулю, — пояснює Ешлі Корзун, керівниця випробувань у Ленглі. — Частина полетить на корисне навантаження, наукові експерименти, згодом на ровери». За її словами, це найскладніший тест такого типу, який колись проводили у вакуумній камері. Перша фаза працює на етановій системі імітації струменя, яку спроєктував Стенніс-центр NASA, а побудував і обслуговує Університет Пердью. Тяга — максимум близько 45 кгс, газ нагрівається, але не горить. Струмінь б'є у контейнер діаметром два метри й глибиною 30 сантиметрів, заповнений симулянтом Black Point-1 — з тими самими гострими краями й злипанням, що й справжній реголіт. Кожен запуск триває шість секунд. За цими секундами стежить набір приладів, зокрема версія камер SCALPSS — тих самих, що знімали взаємодію струменя з поверхнею під час посадки Blue Ghost Mission-1 від Firefly у 2025 році. Вимірюють утворення кратера, кут і висоту «спідниці» викиду, розподіл твердих частинок і швидкість, з якою реголіт вилітає з контейнера. Ці дані потрібні, щоб перевірити моделі, які поки живуть тільки в суперкомп'ютерах: одна тривимірна симуляція такої задачі — це понад 100 мільйонів комірок, кілька тисяч процесорів і два-чотири тижні рахунку. Розрідження газу різко підсилює зсувні напруження на межі струменя й ґрунту, і саме там модель найлегше помиляється. Пізніше цього року почнеться друга фаза — 36-сантиметровий гібридний двигун, надрукований на 3D-принтері в Університеті штату Юта й випробуваний у Центрі Маршалла. Тяга близько 16 кгс, тверде паливо плюс потік газоподібного кисню, гарячий вихлоп замість теплого газу. Обидві системи запускатимуть з різних висот. Стенд зібрано модульно: реголіт можна замінити на марсіанський симулянт, ближчий до піску, а тиск у камері підняти з місячного вакууму до марсіанської атмосфери. Artemis IV має повернути людей на Місяць у 2028-му. До того часу непогано б знати, куди полетить каміння з-під сопла. https://www.nasa.gov/missions/artemis/nasa-begins-moon-mission-plume-surface-interaction-tests Підпишись | Монобаза

Дайджест головних космічних подій вже вийшов на нашому каналі! Сьогодні буде багато Марсу, одразу дві комплексні місії NASA з кількох апаратів (до Марсу та до Місяця), виловлений з води Starship, який вже доправляють до США. Проблеми Blue Origin та Virgin Galactic, а ще — пара цікавих наукових відкриттів як-от зупинка зореутворення в галактиці Андромеди. Дякую вам за підтримку і бажаю приємного перегляду! https://youtu.be/fNGmQvBCShA

Мантія під південною півкулею Марса на 200–400 °C гарячіша за північну і подекуди частково розплавлена. До цього висновку дійшла група під керівництвом Александра Берна, який захистив докторську в Caltech і зараз працює постдоком у Університеті Аризони; статтю опублікували 27 серпня в Nature. Ніхто нічого на Марсі не бурив і нових сейсмометрів туди не ставив. Команда перебрала доплерівські дані X-діапазону з мережі Deep Space Network приблизно за 16 років — з Mars Global Surveyor, Mars Odyssey і Mars Reconnaissance Orbiter. Нерівномірний розподіл маси в надрах планети ледь помітно змінює швидкість апарата на орбіті, і саме з цих мікроскопічних відхилень відновлюють гравітаційне поле. Внесок атмосфери рахували окремо, за приземним тиском із Mars Climate Database. Метод називається припливною томографією. Орбіта Марса злегка витягнута, вісь нахилена, тож сонячні припливні сили змінюються протягом року, а планета на них щоразу трохи деформується. Гаряча, м'яка мантія піддається інакше, ніж холодна й жорстка. Берн зауважує, що надра планетних тіл за замовчуванням вважають сферично симетричними — і це припущення для Марса не працює. На поверхні дихотомію бачили давно: південь приблизно на 5 км вищий, кора там товща й старіша, поверхня посічена кратерами, а північ — рівні низовини. Тепер виявилося, що межа йде вглиб. Заодно стають на свої місця дві давні дивини: InSight фіксував, що на півдні сейсмічні хвилі згасають помітно швидше, а в залізних мінералах південних порід збереглися магнітні аномалії. Гаряча мантія цілком могла живити достатньо сильне давнє магнітне поле. Звідки взявся сам перегрів, ніхто не знає. Серед версій — гігантський удар, що вивільнив тепло на півночі, давня конвекція саме в південній мантії або товсті геологічні структури, під якими тепло просто не знайшло виходу. Співавтор роботи Амірхоссейн Багері з Caltech, у минулому учасник команди InSight, вказує на практичний наслідок: контраст між півкулями впливав на гідрологію Марса, зокрема на формування басейнів, які могли тримати воду. Питання про придатність Марса для життя раптом упирається в температуру його мантії. https://phys.org/news/2026-08-thermal-anomaly-mars-south-pole.html Підпишись | Монобаза

Завтрашній дайджест вже вийшов в ранньому доступі для наших спонсорів і патронів :) Традиційно, переглянути його можуть меценати на Монобазі Донателло YouTube Patreon Buy me a Coffee Нагадую, що спонсори з Монобази гарантовано отримують від нас 2 красиві кастомні скіни на карту в подарунок. А будь-які спонсори рівня "Десятник" і вище — доступ до секретного чату в Телеграмі ;)