☠️Тисячоликий✙Ніхто🇺🇦✡️ *ḱléwos n̥dhgʷʰitom☠️

Балтійські країни — пару тижнів на готовність. Сподіваюсь, вистоять. Вони нам помагаюь всю повномасштабку все-таки. Але вірю я в їх спротив не надто.

Редагуючи тут один важливий текст, назву якого я, на жаль, забув — ех, ну, з анонсу то точно дізнаєтесь. Так от. Редагуючи цей текст, я помітив, що в ньому навіть позірна русофілія перетворюється зрештою на масковану приховану русофобію. Адже з одного боку автор каже про Божу присутність серед росіян — і це не дивно, адже він там лише подорожував, але аж ніяк не жив — а з іншого показує зрадливість і корумпованість російських еліт — якщо слово еліта припустимо стосувати царської росії. Зрештою, гадаю, напишу в своєму коментарі до тексту вказівку на це. Але назагал — вас очікує дуже готичний і сповнений глибини фоліянт. Радісно!

З правих слід читати Ернста Юнґера. З лівих Чарльза Тейлора. Людей, які займаються порожнім неспроможнім популізмом — не варто. Так бачу.

Технофашисти проти лівих дегенератів. Удачі бажаю в цих перегонах абсолютно всім. З мінусів — юзають толкінівські винаходи. PS — але використовувати слід всіх. Ну бо чому ні, якшо можна з цього мати користь.

Технофашисти проти лівих дегенератів. Удачі бажаю в цих перегонах абсолютно всім. З мінусів — юзають толкінівські винаходи.

Нада брать, хоч це й мейнстрім страшний.

Рене Жірар edition

Вийшла повна авторська версія роману Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр" в українському перекладі. В оформленні використано картину Матвія Вайсберга "Exodus".

Це наймасштабніший та правдивий опис подій в окупованому нацистами Києві у 1941–1943 роках, де у Бабиному Яру було страчено близько 150 000 осіб, переважну більшість яких становили євреї. Роман заснований на особистих спогадах автора, який народився і виріс на околицях Бабиного Яру. Уперше був виданий російською у 1966 році в журналі «Юність» у скороченому цензурою варіанті. У 1970 році, після виїзду Кузнєцова з СРСР, у Великій Британії було видано повну версію роману.

Ля, це ж треба було пройти шлях від переконаного анархіста по Крапоткіну до популяризатора культурного консерватизму і релігійного світогляду… Іноді життя просто феєрично непередбачувано.

Вчорашня пʼятниця:

З «Роздумів посеред вершин» Юліуса Еволи: ​Занадто часто ми забували, що духовність є передусім способом життя, що вимірювати її можна не тим, що накопичилось у головах у вигляді понять, теорій і їм подібного, а тим, що завдяки нашим зусиллям почало вібрувати в нашому кровотоці настільки, що перейшло до розряду вищих категорій, які дуже глибоко відчуває та сприймає як душа, так і тіло. ​І саме із цього погляду відкривається шлях до розуміння предмета, який хоч і починає розглядати сили нашого тіла, насправді нічого не розпочинає та закінчує тими самими енергіями, бувши водночас засобом щодо предмета вищого розряду чи такого, що несе якесь внутрішнє навантаження, власне тим засобом, який здатен пробудити живу, органічну духовність. 🦇 Фото Еволи в горах, 1917 рік. 🦇 #цитатник

Благословєнний намагається достукатися — але його не чують. Ліволіберали... Сил нема!

Ахаххахахахахахахахахаххаахха

Ой чий то кінь стоїть Що вісім ніженьок Двічі подумай ти Тричі подумай ти Перш ніж пізнать жінок... Старша Едда "Повчання Високого", 90 Codex Ukrainicus

«при народженні Зіґфріда Зіґлінда помирає, як і очікувалося. Прийомна мати, однак, не жінка, а карлик-каліка, що належить до роду, який зрікся від усякої любові (пор. Грімм, Міф. I, стор. 314). Цей гном уособлювався мімом або Міміром, колосальною істотою великої мудрості, більш раннім природним Богом минулих епох. Як Вотан йде до мудрої жінки за порадою, так і Одін йде до джерела Міміра, де міститься мудрість і розважлива порада... Джерело Міміра недвозначно вказує на образ матері. У Мімірі та його джерелі мати й ембріон зливаються воєдино. У той же час, в іпостасі матері, Мімір є джерелом мудрості й мистецтва. Так як і Бес, карлик і вихователь, є продовженням матері-богині, так і Мімір є продовженням материнського джерела... Це міфологічні фігури Анімуса. Єгипетський бог пекла, скалічена тінь Осіріса, який святкує сумне воскресіння в Гарпократі, є вихователем Гора, який повинен помститися за смерть свого батька.» Карл Ґустав Юнґ

Гадаю, просто треба ще трохи зернин спробувати придбати. Можна ще проголосувати проти засудження росії. Купа варіантів. Сімʼї — співчуття🫂