ПРОТОКОЛ

Чоловікам пропонують надавати відстрочку від мобілізації на рік після народження дитини, — законопроєкт. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає надавати військовозобов'язаним батькам відстрочку від призову на 1 рік у зв'язку з народженням дитини. Зараз саме народження однієї дитини не дає чоловікові автоматичного права на відстрочку. Законопроєкт ще має пройти розгляд і голосування в парламенті

⁠Запит податкового органу: як правильно реагувати та чи завжди потрібно надавати відповідь? Отримання запиту контролюючого органу нерідко стає першим сигналом про те, що діяльність платника податків опинилася у фокусі уваги податкових органів. Такі запити надсилаються для аналізу окремих господарських операцій, перевірки інформації, отриманої контролюючим органом, а в окремих випадках саме вони передують призначенню податкової перевірки. У цій статті розглянемо, що насамперед слід перевірити після отримання запиту контролюючого органу, коли платник податків зобов’язаний надати відповідь та чи варто користуватися передбаченим Податковим кодексом України правом не відповідати на запит, оформлений із порушенням вимог законодавства. Отримали запит: що перевірити передусім? Форма та зміст запиту контролюючого органу не є довільними. Податковий кодекс України встановлює перелік обов’язкових реквізитів і вимог, яких контролюючий орган повинен дотримуватися під час його оформлення. Зокрема, запит має бути підписаний керівником контролюючого органу, його заступником або іншою уповноваженою особою та скріплений печаткою контролюючого органу. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Для визнання позики спільним зобов’язанням подружжя потрібні докази укладення договору позики в інтересах сім’ї (ВС КЦС у справі №456/32/25 від 13.07.2026 р.) Колишнє подружжя ділило спільно набуте майно у суді. Одним із вимог екс-чоловіка - було розподілити між сторонами боргове зобов’язання, що виникло на підставі боргової розписки від 21 січня 2022 року, укладеної між ним та третьою особою, шляхом покладення на кожного з подружжя обов’язку зі сплати по 40 000,00 дол. США із загальної суми боргу 80 000,00 дол. США. При цьому у 2025 році чоловіком борг було погашено. Свої вимоги чоловік обґрунтовував тим, спірне майно було набуте сторонами під час перебування у шлюбі та є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а боргове зобов’язання виникло в інтересах сім’ї та було використане на сімейні потреби, у зв’язку з чим підлягає розподілу між сторонами нарівні. Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги чоловіка про розподіл між сторонами боргового зобов’язання за розпискою, оскільки він не довів, що отримані за розпискою кошти фактично були одержані та використані в інтересах сім’ї, а тому відсутні підстави вважати таке зобов’язання спільним боргом подружжя. Такої ж думки була апеляційна інстанція. Залишаючи ці рішення без змін, а касаційну скаргу чоловіка без задоволення - ВС КЦС відповів щодо питання розподілу боргових зобов’язань між подружжям: Відповідно до статті 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Грошове забезпечення військовослужбовця за період полону як об’єкт права спільної сумісної власності подружжя: аналіз постанови КЦС ВС від 10 вересня 2025 року (справа № 176/2044/24) Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 176/2044/24 (провадження № 61-4742св25) є першим відомим рішенням вищої судової інстанції України, яке безпосередньо вирішує питання правового режиму грошового забезпечення військовослужбовця, нарахованого за період перебування у полоні, в контексті поділу майна подружжя. Актуальність теми зумовлена двома чинниками. По-перше, масштабами трагедії: тисячі українських військовослужбовців перебувають у полоні або повернулись з нього. По-друге, відсутністю будь-якої систематизованої судової практики з цього питання до моменту ухвалення вказаної постанови. #### І. Фабула справи Військовослужбовець перебував у полоні в період шлюбу. За цей час йому нараховувалось грошове забезпечення відповідно до законодавства України про статус військовополонених. Після повернення з полону або в ході наступного розлучення виникло питання: чи є нараховані кошти спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу? Верховний Суд розглянув цю справу і дав відповідь, яка має принципове значення як для судової практики, так і для тисяч сімей українських захисників. #### ІІ. Правова позиція Верховного Суду КЦС ВС сформулював наступну правову позицію: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Цивільна конфіскація активів. Оскаржити довідку НАЗК – так чи ні? З порушеного права право не виникає – такий принцип вже давно був сформований Європейським судом з прав людини. Чи виправданим є порушення процедури при реалізації антикорупційної політики, здавалося б питання риторичним, однак судові прецеденти говорять про інше. Заслуговує на увагу постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25, якою здійснено відступ від попередніх юридичних (правових) висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 щодо можливості оскарження довідок НАЗК, складених за наслідками проведення повних перевірок. ✅ Важливість постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25 полягає не лише у вирішенні законодавчої прогалини з приводу правової природи довідки НАЗК, а й в тому що цією постановою розмежовано та визначення повноваження судів з приводу оскарження самої довідки НАЗК та подальших наслідків, які породжуються довідкою НАЗК, мова йде про такі висновки суду: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Набуття необґрунтованих активів «за дорученням»: проблема визначення Коли актив, оформлений на третю особу, можна вважати набутим «за дорученням» суб’єкта декларування? Усталена судова практика відповідає на це питання через сукупність непрямих ознак. Однак чи не підміняє такий підхід зміст закону та обов’язок позивача переконливо довести саме факт доручення? Опосередковане набуття активів: межі тлумачення Особливістю інституту визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є те, що предметом позову можуть бути не лише активи, набуті у власність безпосередньо особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – суб’єкт декларування), але й активи, набуті такою особою опосередковано. До набутих опосередковано закон відносить активи: 1) набуті у власність іншою особою за дорученням суб’єкта декларування; 2) щодо яких суб’єкт декларування може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (ч. 4 ст. 290 ЦПК). Упродовж існування цього інституту (з 2019 року) суди (ВАКС, АП ВАКС, КЦС у складі ВС) виробили певні критерії стосовно визначення активів, набутих в опосередкований спосіб, зокрема – за дорученням. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників про суми виплачених доходів та утриманих податків - НЕ є належним доказом майнового стану для звільнення від сплати судового збору, бо такий не виключає наявності інших джерел доходу.(ВП ВС №990/69/26 від 08.07.2026 р.) До Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича звернулась позивачка, яка вважала, що її соціальні права порушені і просила їх захистити, шляхом наступних вимог (цитати): - ’’визнати, що перетворення продукти харчування, які закуплені за бюджетні кошти на підставі постанови Кабінету Міністрів України №328/22 перетворені у гуманітарну допомогу за ініціативи Президента України "Пакунок кожному громадянину" неправомірними; - зобов’язати Президента України Зеленського В.О. припинити використання бюджетних коштів за ради популяризації своїх дій, як Президента України; - визнати, що перетворення продукти харчування, які закуплені за бюджетні кошти на підставі постанови Кабінету Міністрів України №328/22 перетворені у гуманітарну допомогу за ініціативи Президента України "Пакунок кожному громадянину" порушило мої права на соціальний захист, які гарантовано мені було статтею 46 Конституції України та постановою Кабінету Міністрів України №328/22; - зобов’язати Президента України Зеленського В.О. вирішити питання про передачу мені продуктів харчування, які я повинна була отримати за нормами постанови Кабінету Міністрів України №328/22 у обсягах визначених на одну особу". На її думку, посадові особи Височанської селищної ради незаконно організували видачу продовольчих товарів тривалого зберігання як гуманітарну допомогу за ініціативи Президента України «Пакунок кожному громадянину», що дозволило видавати мешканцям пакети з невідомим вмістом замість продовольчих товарів тривалого зберігання у переліку та обсягах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328/22. ВС КАС таку заяву залишив без руху. Суд першої інстанції надав строк позивачці для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються її позовні вимоги, надати докази порушення її прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним владних (управлінських) повноважень, відповідно до норм чинного законодавства, та обґрунтувати питання дотримання положень статті 122 КАС України (чи подано позов у строк, установлений законом), документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до норм закону, або документ про сплату судового збору з урахуванням кількості заявлених (уточнених) позовних вимог. Отже у цій справі: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Наявність невирішеного судом клопотання повідомленого учасника про відкладення розгляду справи НЕ є обов’язковою підставою для скасування судового рішення. Це може бути підставою лише якщо позбавило його можливості представити свою позицію, чи унеможливило встановлення фактичних обставин. (ВП ВС №757/52615/21-ц від 08.07.2026 р.) Позивач у цій справі звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики. Перша інстанція, що було підтримано апеляційним судом - позов задовольнила, а позику стягнула з боржника. Проте представник боржника - адвокат - подав касаційну скаргу, яку мотивував тим, що місцевий суд ухвалив рішення за відсутності відповідача та його представника, не взявши до уваги клопотання про відкладення розгляду справи через їхню тимчасову непрацездатність. Справа була передана на розгляд ВП ВС. Оскільки, відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Аналогічні підстави для обов’язкового скасування судових рішень передбачені у пункті 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та у пункті 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). то перед судом постало питання про те, чи підлягає судове рішення обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі вказаних норм, якщо апеляційний суд розглянув справу за відсутності належно повідомленого про судовий розгляд учасника, не розглянувши його клопотання про відкладення справи. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Повістка поштою і штраф ТЦК: коли відсутність адресата звільняє від відповідальності В Україні Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СК) можуть надсилати військовозобов’язаним повістки поштою. Такий спосіб оповіщення прямо передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року. Зокрема, пункт 30-2 Порядку №560 передбачає, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов’язаним засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. (Джерело : Судово-юридична газета ) Пункт 34 Порядку №560 передбачає, що повістку можуть надіслати поштою на адресу проживання військовозобов’язаного. При цьому дату явки мають визначити так, щоб людина мала час отримати лист: не раніше ніж через 7 днів для обласних центрів і через 10 днів для інших населених пунктів. Згідно з пунктом 41 Порядку №560, повістка вважається врученою не лише тоді, коли військовозобов’язаний особисто отримав її на пошті. Належним підтвердженням оповіщення також може бути відмітка поштового оператора про відмову людини отримати лист або її відсутність за відповідною адресою. Тому сам факт, що військовозобов’язаний не забрав повістку з пошти, ще не означає, що він не був належним чином повідомлений. Користуйтеся консультацією: Повістка за місцем проживання: чи можуть представники ТЦК та поліції увійти до квартири без згоди власника Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Посвідчення юридичних фактів у нотаріуса: які обставини можна зафіксувати та чому це важливо 1. Посвідчення факту, що особа є живою 2. Підтвердження перебування особи у певному місці 3. Коли важливий час пред’явлення документа 4. Чому це важливо? Іноді одна обставина може мати вирішальне юридичне значення: людина перебуває у певному місці, документ був пред’явлений у конкретний час або потрібно офіційно підтвердити, що особа є живою. У таких ситуаціях усного підтвердження недостатньо. Законодавство передбачає можливість офіційно зафіксувати юридично значущий факт у нотаріальному порядку та отримати документ, що його підтверджує. Нотаріус може посвідчити факт, що фізична особа є живою, її перебування у певному місці, а також час пред’явлення документа. #### Посвідчення факту, що особа є живою Фізична особа може звернутися до нотаріуса з усним проханням посвідчити факт її перебування в живих. Така нотаріальна дія може бути вчинена як у приміщенні нотаріуса, так і за його межами – у разі виїзду нотаріуса в межах відповідного нотаріального округу. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Як адвокату підтвердити виконану роботу, якщо клієнт не підписує звіт За погодинної оплати основним документом для визначення гонорару може бути деталізований звіт про витрачений адвокатом час і виконану роботу. Щоб клієнт не міг заблокувати оплату, у договорі варто заздалегідь визначити порядок направлення та погодження такого звіту. Про це під час вебінару «Ефективна робота з клієнтом: практичний досвід побудови прозорих відносин, екологічної комунікації та грамотного документування» розповіла адвокатка Діана Янко. Захід організував Молодіжний Комітет НААУ – UNBA NextGen у Харківській області, а модерувала його регіональна представниця Катерина Дьома. Для складних справ спікерка порадила передбачати в договорі, що обсяг, порядок та умови надання правничої допомоги визначаються в окремих додаткових угодах. Кожною такою угодою можна оформлювати окрему судову справу, кримінальне провадження, етап або напрям діяльності клієнта, який потребує залучення адвоката. У ній мають бути конкретизовані обсяг доручення, межі повноважень адвоката, розмір і порядок оплати гонорару. Це дає клієнту розуміння, за яку саме роботу, коли і скільки він сплачує. Погодинну оплату Д. Янко назвала доцільною для тривалих, складних і непередбачуваних процесів, у яких розмір гонорару залежить від фактично витраченого часу. Адвокат у такому разі веде його облік, а після завершення визначеного договором розрахункового періоду надсилає клієнту деталізований звіт із переліком виконаної роботи. У договорі також можна встановити строк, протягом якого клієнт повинен розглянути звіт і надати письмові вмотивовані заперечення. Запропонована спікеркою редакція передбачає, що за відсутності заперечень у цей строк звіт вважається погодженим, а послуги — наданими належно, у повному обсязі та прийнятими без зауважень. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Самовільне підключення до електромережі: Херсонський апеляційний суд підтвердив обов’язок сплатити вартість необлікованої електроенергії Херсонський апеляційний суд переглянув рішення у справі за позовом енергопостачальної компанії про стягнення зі споживача вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку. Під час перевірки житлового будинку працівники оператора системи розподілу виявили самовільне підключення електропроводки з порушенням схеми обліку. Відповідне порушення було зафіксовано в акті, до якого додано схему підключення та фотоматеріали. Споживач підписав акт без зауважень, а згодом особисто взяв участь у засіданні комісії, яка визначила вартість необлікованої електричної енергії в сумі 35 409 грн 49 коп. Суд першої інстанції задовольнив позов енергопостачальної компанії. В апеляційній скарзі відповідач стверджував, що зафіксоване порушення було технічно неможливим, процедура повідомлення про засідання комісії не була дотримана, а розрахунок вартості необлікованої електроенергії є необґрунтованим та не враховує технічних характеристик будинку. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до статей 58 та 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов’язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, вимог безпеки, умов договору та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Самовільне підключення до об’єктів електроенергетики та споживання електроенергії без належного обліку належать до правопорушень на ринку електричної енергії. Порядок оформлення виявленого порушення та визначення вартості необлікованої електроенергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312. Зокрема, пункти 8.2.5 –8.2.7 ПРРЕЕ передбачають складення акта про порушення, його розгляд комісією оператора системи, повідомлення споживача про засідання та визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії. У разі відмови споживача від добровільної оплати оператор системи має право звернутися до суду. У цій справі споживач був повідомлений про дату, час і місце засідання комісії безпосередньо в акті про порушення, який підписав без зауважень. Крім того, він був присутній на засіданні комісії, отримав копію протоколу та не висловив заперечень щодо проведеного розрахунку. Тому доводи про порушення процедури повідомлення та позбавлення права на участь у розгляді акта суд визнав необґрунтованими. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Нові правила для ФОПів: коли банк може попросити підтвердити реальність бізнесу З 14 серпня банки посилюють контроль за операціями новостворених та тривалий час неактивних ФОПів і юридичних осіб. Йдеться передусім про клієнтів, яких банк за результатами власної оцінки віднесе до підвищеної категорії ризику. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. Нові правила не встановлюють автоматичних лімітів для всіх підприємців. Мета посиленого контролю — виявляти «дропів», фіктивний бізнес та рахунки, які використовують для транзиту значних сум замість реальної господарської діяльності. Читайте статтю: Блокування банком рахунків підприємства і ФОП у 2026 році: порядок, підстави та аналіз судової практики #### Які суми перевірятимуть Для новостворених та неактивних ФОПів, яких банк визначить як ризикових, орієнтири щодо вихідних переказів із 14 серпня становитимуть: - ФОП І групи — до 600 тис. грн на місяць; - ФОП ІІ-ІІІ груп — до 3 млн грн на місяць. З 14 листопада 2026 року ці показники знизяться: - ФОП І групи — до 400 тис. грн на місяць; - ФОП ІІ-ІІІ груп — до 1 млн грн на місяць. Для цього можуть знадобитися договори з контрагентами, рахунки, акти виконаних робіт, податкова звітність, документи щодо працівників, оренди, закупівель, продажу товарів або логістики. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

В Україні хочуть збільшити вирубку лісів, — проєкт Кабміну. Кабмін у Програмі діяльності передбачив збільшення обсягу заготівлі деревини з 11,7 млн куб. м у 2025 році до 15,5 млн куб. м у 2027-му. Також уряд планує на 5% наростити виробництво деревообробної та меблевої галузей і на 10% збільшити частку продукції з високою доданою вартістю в експорті. Для цього у 2026 році мають затвердити стратегію розвитку галузі до 2030 року.

❗️«Усі знають, що вийти з ТЦК коштує $10–15 тис. А щоб обійняти посаду керівника районного ТЦК, потрібно заплатити $50 тис., а обласного — $150 тис.», — нардеп Качура. Нардеп закликав повністю ліквідувати ТЦК та провести аудит їхніх працівників. «Раніше працівник ТЦК їздив на велосипеді, а зараз під будинком у нього стоїть Land Cruiser, а дружина їздить на Cayenne», — додав він. 🇺🇦 ЮРИДИЧНИЙ ТЕЛЕГРАМ

⁠Чи потрібна гуманізація адміністративної відповідальності? #### Чому КУпАП має передбачити можливість звільнення від стягнення за аналогією з Кримінальним кодексом Українське законодавство має забезпечувати не лише невідворотність відповідальності за правопорушення, а й справедливість, пропорційність та індивідуалізацію покарання. Особливо гостро ця проблема проявляється в умовах воєнного стану, коли адміністративне стягнення щодо військовослужбовця може мати наслідки, які виходять далеко за межі самого правопорушення. Постає питання: чи повинен Кодекс України про адміністративні правопорушення містити механізми, які дозволяють суду врахувати конкретні обставини справи та, за певних умов, звільнити особу від адміністративного стягнення або замінити його іншим заходом? #### Проблема чинного КУпАП Наразі КУпАП не містить повноцінного механізму індивідуалізації адміністративного стягнення, аналогічного до тих можливостей, які передбачені Кримінальним кодексом України. У кримінальному праві законодавець передбачив цілу систему механізмів, які дозволяють суду враховувати особу правопорушника, його поведінку, обставини вчинення діяння та інші істотні фактори — зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання, звільнення від покарання у зв’язку з хворобою, умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, та інші правові інструменти. Натомість адміністративне законодавство в багатьох випадках фактично залишає суд перед вибором, визначеним санкцією конкретної статті. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Шкода завдана неконституційним актом виникає в період, коли акт діяв та ще не був визнаний неконституційним, а отже суд задовольнив позов про стягнення такої шкоди вигляді недоотриманої частини заробітної плати прокурору (ВС КАС №420/9554/20 від 03.07.2026 р.) Прокурор звернувся з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури в якому, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану йому окремим положенням пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнане неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, у вигляді недоотриманої частини заробітної плати в розмірі, визначеному за статтею 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру»), за період з 15 липня 2015 року до липня 2020 року в сумі 3 153 729,74 грн. Справа полягала в тому, що на виконання пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, починаючи з 15 липня 2015 року Одеська обласна прокуратура нараховувала та виплачувала йому заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - постанова КМУ № 505), а не в розмірі, визначеному **статтею 81 Закону України «Про прокуратуру»**. Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України були визнані неконституційними та втратили чинність з дня їхнього ухвалення. Отже, ураховуючи те, що протягом 2015 - 2020 років заробітна плата позивачу нараховувалася та виплачувалася на підставі законодавчого акта, що надалі визнаний неконституційним, у зв’язку з чим він отримував виплати у меншому, ніж належить розмірі, позивач вважав, що йому завдано матеріальної шкоди в розмірі невиплаченої заробітної плати у сумі 3153729,74 грн, що підлягає відшкодуванню шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Справа розглядалася неодноразово. Коли перша та апеляційна інстанція відмовили позивачу у позові вдруге - він подав касаційну скаргу. І ВС КАС у цій справі знайшла підстави для стягнення такої шкоди завданої неконституційним рішенням. Суд пояснив наступним: Так, з’ясовуючи підстави відшкодування такої шкоди та визначаючи коло учасників судового процесу, Об’єднана палата в постанові від 24 лютого 2026 року у справі № 160/6949/20 указала, що за своєю правовою природою визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, інших актів або їх окремих положень указує на те, що такі суперечили нормам Основного Закону з моменту їх прийняття. Ухвалення рішення Конституційного Суду України не створює юридичного факту неконституційності, таким рішенням лише визнається наявність чи відсутність такого факту, який виник у момент прийняття неконституційного акта. З дня прийняття рішення Конституційним Судом України, якщо іншого строку не зазначено в самому рішенні, неконституційні акти лише втрачають чинність. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Обставини, пов’язані із тривалістю пошуку адвокатів - є суб’єктивними і НЕ свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду (ВП ВС у справі №990/477/25 від 08.04.2026 р.) До суду звернулась громадянка Республіки Кіпр з позовом до Президента Українипро скасування наказу щодо введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно неї строком на 50 років. До позовної заяви було долучено заяву про поновлення пропущеного строку, яка обґрунтована тим, що в межах встановленого строку звернення до суду позивач вже реалізовувала своє право на оскарження цього Указу однак суд своєю ухвалою залишив позов без розгляду - що було підтримано в апеляції. Зазначене стало підставою для розірвання договору про надання правової допомоги, укладеного з попереднім представником, і укладення низки договорів з іншими адвокатами, які не були виконані через мобілізацію останніх. Лише за місяць до подання позивач уклала договір з діючим наразі представником - адвокатом, яка невідкладно приступила до виконання взятих на себе зобов’язань за договором, у тому числі шляхом подання цієї позовної заяви. Позивач просила врахувати, що вперше позовну заяву було подано в межах встановленого законом строку звернення до суду, а в подальшому без зволікань вживала заходів щодо повторного оскарження, більшість з яких виявились безрезультатними через надзвичайні і невідворотні обставини - мобілізацію адвокатів. Також представник позивача звертала увагу, що позивач не є громадянкою України, не володіє українською мовою і не може самостійно реалізовувати свої процесуальні права, що свідчить не про просто право, а про необхідність отримання правової допомоги для належного розгляду справи. Водночас реалізація такого права є значно ускладненою через постійне проживання позивача в Республіці Кіпр, що ставало підставою для неодноразових відмов інших адвокатів у наданні правової допомоги. Загалом представник позивача наголошувала, що позивач систематично вчиняла дії, направлені на отримання правової допомоги, без якої реалізація права на звернення до суду з повторним позовом була неможливою. Однак судом першої інстанції - в даному випадку це був КАС ВС - причини пропуску строку, зазначені представником позивача, визнано неповажними. Позов повернуто заявнику. Зокрема, суд звернув увагу, що позивачка зверталася до адвокатів за правовою допомогою через значні проміжки часу між укладенням кожного наступного договору. Також, за висновком суду першої інстанції, не є поважними причинами пропуску строку обставини, пов’язані з відмовою кількох адвокатів у наданні правової допомоги позивачеві, а статус іноземця не надає їй переваг у визначенні початку відліку строку для оскарження Указу до адміністративного суду. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН