ПРОТОКОЛ

⁠Немає коштів на юридичні послуги або як стягнути у іноземців 472,6 млрд грн боргів перед Міноборони 472,6 млрд грн боргів перед Міноборони: через брак коштів Україна може втратити гроші назавжди Дебіторська заборгованість іноземних компаній та інших суб’єктів перед Міністерством оборони України сягнула 472,6 млрд грн. Із цієї суми 75,7 млрд грн є простроченими, — пише Економічна правда з посиланням на аналіз фіскальних ризиків державного бюджету на 2027 рік, оприлюднений Міністерством фінансів. Відсутність асигнувань на юридичний супровід міжнародних спорів може призвести до пропуску строків позовної давності за низкою справ, зокрема у Швейцарському арбітражному центрі. Як наголошують у Мінфіні, якщо юридичні послуги не закупити вчасно, Україна ризикує втратити можливість стягнути: - понад 232,1 млн доларів — з урахуванням додаткових вимог та 5% річних, нарахованих із березня 2022 року; - 155,7 млн євро — з урахуванням судових витрат на сотні тисяч євро; Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠З жовтня всі банки підключать до системи стягнення аліментів: гроші боржників шукатимуть автоматично В Україні запускають систему автоматичного стягнення заборгованості з аліментів. Як повідомила Судово-юридична газета з посиланням на міністра юстиції Дениса Маслова, державні банки вже підключені до механізму, а з жовтня 2026 року до системи планують долучити всі банки країни. #### Як працюватиме система Після підключення всіх фінансових установ виконавці зможуть через Автоматизовану систему виконавчого провадження отримувати інформацію про рахунки боржників, накладати на них арешт і формувати документи для примусового списання коштів. Цифрова система охоплюватиме весь процес виконання рішення: - пошук банківських рахунків боржника; - отримання інформації про залишок коштів; - накладення та зняття арешту; Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Чи вправі прокурор оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення? Законодавство не надає прокурору загального права оскаржувати постанови у справах про адміністративні правопорушення. Однак на практиці прокурори подають такі скарги навіть на рішення, що не підлягають оскарженню, порушуючи встановлений порядок і створюючи ризики для прав осіб. Законодавча трансформація Щоб краще зрозуміти наявність/відсутність у прокурора такого права варто проаналізувати еволюцію його законодавчого регулювання. Раніше постанову у справі про адміністративне правопорушення могли оскаржити дві категорії осіб – особа, щодо якої її винесено, та потерпілий (ст. 287 КУпАП). Водночас прокурор мав право опротестовувати постанову у такій справі, у т. ч. постанову судді (статті 290, 294 КУпАП). У 2012 році законодавець вніс зміни до статей 287 та 294 КУпАП, додавши до суб’єктів оскарження (особи, щодо якої винесено постанову, та потерпілого) прокурора. При цьому замість опротестування зазначеної постанови прокурор наділявся правом внесення подання на неї – інститут прокурорського протесту зник із КУпАП. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Штраф є, а виконання немає Житомирський окружний адміністративний суд надав статистику застосування судового контролю та накладення штрафів за невиконання судових рішень. Окрема відповідь Державної судової адміністрації України дозволила перевірити, скільки з цих штрафів фактично надійшло до державного бюджету. Результат виявився показовим: постановлення ухвали про штраф ще зовсім не означає, що штраф буде реально стягнуто. 19 ухвал про штрафи на суму понад 1,25 млн грн За інформацією Житомирського окружного адміністративного суду: - за період із 19 грудня 2024 року до 31 грудня 2025 року до суду надійшло 2 832 заяви в порядку статті 382-3 КАС України, з яких задоволено 868; - за цей період постановлено 10 ухвал про накладення штрафів на загальну суму 652 600 грн; - з 1 січня до 12 серпня 2026 року надійшло ще 1 112 заяв, із яких задоволено 633; - протягом цього періоду постановлено 9 ухвал про накладення штрафів на загальну суму 599 040 грн. Отже, у двох звітних періодах суд: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Проблематика визнання особи потерпілою в кримінальному провадженні та роль слідчого судді в її вирішенні Однією з практичних проблем, з якими стикається особа на стадії досудового розслідування, є набуття процесуального статусу потерпілого. Ситуація доволі типова. Є особа, яка обґрунтовано вважає себе такою, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди, і яка підкріплює свою позицію не лише доводами, а й відповідними документами. Водночас набуття такою особою офіційного статусу потерпілого має істотне процесуальне значення, оскільки супроводжується виникненням у неї низки процесуальних прав, реалізація яких безпосередньо впливає на перебіг досудового розслідування. Обсяг цих прав є значним. Особа, яка набула процесуального статусу потерпілого, отримує можливість подавати клопотання та ініціювати проведення слідчих і процесуальних дій, знайомитися з матеріалами, оскаржувати до слідчого судді рішення, дії та бездіяльність органу досудового розслідування і прокуратури. Водночас на практиці непоодинокими є випадки, коли орган досудового розслідування відмовляє у визнанні особи потерпілою за обставин, які об’єктивно свідчать про наявність підстав для надання такого статусу. За відсутності у заявника процесуального статусу орган досудового розслідування зберігає формальну можливість не задовольняти його клопотання та не надавати відповіді на його звернення з посиланням саме на відсутність такого статусу. У результаті особа, чиї права порушені, опиняється у ситуації правової невизначеності. Скерування адвокатського запиту в межах кримінального провадження супроводжується ризиком відмови, оскільки відповідне обмеження прямо передбачене ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з ч. 1 цієї статті надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, а отже, ставиться в залежність від дотримання вимог КПК України. Подання клопотання несе аналогічний ризик відмови з мотивів відсутності статусу. Саме ж набуття статусу залежить від процесуального рішення того самого органу, який його не надає. Утворюється своєрідне замкнене коло, вихід з якого чинним процесуальним законом фактично не забезпечений. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Стандарти належної поведінки посадових осіб у практиці Верховного Суду: фідуціарні обов’язки, «правило ділового рішення» та Принципи корпоративного врядування ОЕСР Доктринальну основу відповідальності посадових осіб, яка виходить за межі суто формального дотримання закону чи статуту, становлять фідуціарні обов’язки та «правило ділового рішення» (business judgment rule). Оскільки Верховний Суд активно використовує джерела «м’якого права», насамперед Принципи корпоративного врядування Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і міжнародні стандарти корпоративного врядування, ці концепції заслуговують на окрему увагу. Саме вони дедалі частіше слугують критеріями, за допомогою яких суд оцінює складність управлінських рішень, межі допустимого підприємницького ризику та добросовісність поведінки посадових осіб. Так, у постанові КГС ВС від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18 колегія суддів погодилася з доводами скаржника про те, що акти рекомендаційного характеру можуть застосовуватися судами при оцінці дій або бездіяльності відповідачів. Суд зазначив, що у сфері банківської діяльності такими документами є не лише Методичні рекомендації, а й Принципи корпоративного врядування ОЕСР, ухвалені Радою ОЕСР у 1999 році та вже застосовані ВП ВС у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18. Принципи корпоративного врядування ОЕСР визначають ключові фідуціарні обов’язки директорів. Насамперед це обов’язок дбайливого ставлення – діяти добросовісно в інтересах розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним. Другим є обов’язок лояльності, який вимагає уникати конфлікту інтересів та ухвалювати рішення виключно в інтересах товариства. Особливістю цих міжнародних стандартів є те, що вони діють за принципом «виконуй або поясни» (comply or explain). Іншими словами, якщо поведінка посадової особи відхиляється від рекомендованої практики, вона повинна пояснити суду причини такого відступу. За відсутності переконливого пояснення таке відхилення може бути розцінене як порушення фідуціарних обов’язків. Саме тому, вирішуючи питання про те, чи діяли керівники в найкращих інтересах банку, суд має враховувати не лише положення законів і підзаконних нормативних актів, а й джерела «м’якого права» – міжнародні рекомендації, узагальнення найкращих практик, ділові звичаї тощо. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Наслідки адміністративних корупційних правопорушень (ст. 172-4–172-9 КУпАП): чому це не просто штраф «Це ж звичайна адмінка, максимум — штраф» — так думає більшість держслужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування, прокурорів, поліцейських чи суддів, коли дізнається про складення щодо них протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією (статті 172-4–172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення). На практиці штраф — це найменша з проблем. Реальні наслідки настають окремо від штрафу і часто взагалі не залежать від його розміру: відсторонення від посади ще до вироку суду, дисциплінарне провадження, звільнення з забороною повернутися на державну службу на роки, а для окремих категорій — ще й втрата права на пенсію за вислугу років. Ця стаття системно розбирає, які саме наслідки передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та профільними законами для різних категорій суб’єктів декларування, і які саме порушення охоплюють статті 172-4–172-9 КУпАП. Користуйтеся консультацією: Суми для притягнення до кримінальної відповідальності у 2026 році Наслідки, які настають незалежно від штрафу Закон України «Про запобігання корупції» у статті 65-1 передбачає окремий, самостійний блок наслідків, який не пов’язаний із розміром штрафу і застосовується паралельно з адміністративним провадженням або одразу після нього. Відсторонення від посади. Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства чи організації, де вона працює, — до закінчення розгляду справи судом. Важливо: рішення ухвалює саме керівник, а не суд, і закон не вимагає для цього обов’язкового проведення службового розслідування — Верховний Суд підтвердив це у постанові від 23.10.2024 у справі № 335/2171/23. НАЗК надсилає повідомлення про складення протоколу за місцем роботи особи саме для розгляду питання про відсторонення. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Звільнення від кримінальної відповідальності: процедура та судова практика У практиці нашої юридичної фірми виникали ситуації, коли вивчивши справу клієнта, висновки були не обнадійливі. Докази зібрані, факт правопорушення заперечувати складно, і перспектива отримати судимість чи реальне покарання здається неминучою. Але саме в такі моменти ми пропонуємо таку опцію як звільнення від кримінальної відповідальності. З нашого досвіду, клієнти часто плутають цю процедуру з виправданням. Проте це дещо інше: держава офіційно визнає, що злочин був, але через певні позитивні дії обвинуваченого або об’єктивні обставини — ніби пробачає його. У результаті людина виходить із зали суду вільною та юридично несудимою. Ніби кримінальної справи і не було. Читайте статтю: Особливості звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності: теорія та практика Що варто знати про цей механізм, як він працює на практиці та як на це дивиться Верховний Суд? Давайте розберемося на реальних кейсах. Підстави для звільнення: як це працює в судах Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠10 порушень законодавства про працю, за які роботодавець гарантовано отримає штраф: роз’яснення Держпраці Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповідає, що багато працівників роками миряться з порушеннями своїх трудових прав, навіть не підозрюючи, що більшість таких дій роботодавця суперечить законодавству. Хтось боїться втратити роботу, хтось не знає, куди звернутися, а дехто вважає, що «так працюють усі». Насправді закон надає працівникам чимало гарантій. І знання своїх прав – це найкращий захист від зловживань. ### 1. Примушують написати заяву «за власним бажанням» Одна з найпоширеніших ситуацій. Працівнику пропонують написати заяву на звільнення, пояснюючи це скороченням, конфліктом чи небажанням роботодавця проводити законну процедуру. Важливо пам’ятати: звільнення за власним бажанням має бути добровільним. Якщо працівника змусили написати заяву під тиском або погрозами, таке звільнення можна оскаржити в суді. ### 2. Заробітну плату виплачують із затримкою Заробітна плата повинна виплачуватися регулярно та у строки, визначені законодавством і колективним договором або правилами підприємства. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Автоцивілка після ДТП: у яких випадках різницю між виплатою і збитками стягують з водія Після ДТП отримана від страхової компанії сума не завжди покриває всі витрати на відновлення автомобіля. У такому разі потерпілий може вимагати компенсації різниці, однак питання не зводиться лише до різниці між рахунком за ремонт і страховою виплатою. Важливо встановити, хто саме має доплатити різницю та якою є фактична шкода та чим її можна підтвердити. Щоб успішно отримати компенсацію, важливо правильно визначити відповідача, детально зафіксувати фактичний розмір шкоди та надати суду беззаперечні докази. Користуйтеся консультацією: Як отримати відшкодування у разі ДТП, якщо винуватець не має полісу ОСЦПВ: покрокова інструкція Які суми покриває ОСЦПВ у 2026 році З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлена редакція Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX. Відповідно до нового законодавства, встановлено такі максимальні граничні виплати (страхові суми) для внутрішніх договорів: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики У цій статті розглядаються ключові аспекти правового регулювання згоди другого подружжя при купівлі чи відчуженні авто та можливі негативні наслідки у разі її відсутності. У шлюбі багато питань вирішуються спільно — від щоденних справ до важливих фінансових рішень. Однак, коли мова заходить про майно, придбане під час шлюбу, багато хто недооцінює юридичну важливість згоди другого з подружжя. Зокрема, ситуації з продажем або купівлею автомобіля часто відбуваються без будь-якого документального підтвердження такої згоди. Чи є це законним? Чим може загрожувати відсутність письмової згоди при укладанні договору купівлі-продажу транспортного засобу? Пропонуємо Юридична природа майна, набутого у шлюбі Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що навіть якщо автомобіль зареєстрований лише на одного з подружжя, інший має рівні права на нього. Тому розпорядження таким майном повинно здійснюватися за спільною згодою. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠ФОП під прицілом фінмоніторингу: коли банк бачить не бізнес, а схему Як ФОПу пережити запити банку про гроші, дроблення операцій і картки «на інших» Питання, яке я зараз чую від підприємців найчастіше: «Мені заблокували оплату, банк вимагає пояснень по всіх надходженнях як до ФОПа, так і на особисті картки. Що їм відповісти і як зробити так, щоб це не повторювалося?» За останні місяці фінансовий моніторинг для ФОПів перестав бути фоновим ризиком. Він став щоденною операційною реальністю, яка впливає на платежі, відносини з контрагентами та навіть на участь у тендерах. Ігнорувати це вже не виходить. #### Чому ФОПи опинилися в полі зору фінмоніторингу ФОП традиційно сприймали як «маленький бізнес», який становить невеликий ризик. Саме тому багато хто дозволяв собі те, що в ТОВ навіть не подумав би робити: готівка без пояснень, картки, оформлені на родичів, перекази «з руки в руки» без договорів. Але ті ж самі інструменти давно використовують для відмивання коштів і ухилення від податків. І коли типова операція ФОПа стає схожою на схему, вона автоматично привертає увагу AML-системи банку. Українські вимоги тут задають Національний банк України як регулятор банків і Державна служба фінансового моніторингу як орган, який збирає та аналізує підозрілі операції. Обидва прямо виходять із Закону України про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, де фінансові установи зобов’язані виявляти нетипові операції клієнтів. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Затримання без ухвали суду: права особи та критичні строки 60 і 72 години Норми законодавства перевірено станом на 23 липня 2026 року. Під час затримання найважливішим юридичним фактом є не час складання протоколу, а момент, коли людина фактично втратила свободу пересування. Саме від нього обчислюються процесуальні строки та оцінюється законність дій правоохоронців. Коли особа вважається затриманою За статтею 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли силою або через підкорення наказу вона змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи у визначеному нею приміщенні. Тому формулювання "ви ще не затримані, просто зачекайте" не змінює правової природи ситуації, якщо людина фактично не може піти. Варто запам’ятати точний час такого обмеження, а за можливості повідомити його родичам або адвокату. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠1 мільйон гривень за військову службу у віці 18-24: актуальна судова практика 13.02.2025 Уряд реалізував експериментальний проект для підвищення мотивації до проходження військової служби молодими особами віком до 25 років, які ще не підлягають обов’язковій мобілізації. З цією метою була ухвалена постанова КМУ від 11.02.2025 № 153 (далі – ПКМУ № 153), за якою з дотримання певних умов можна претендувати на одноразову грошову допомогу (далі – ОГД) в розмірі 1 мільйон гривень. Позаяк Уряд поширив її дію не лише на нові контракти, які укладаються з 13.02.2025 (з дати набрання чинності постановою), але частково надав їй зворотної дії у часі, найбільше проблем з отриманням цієї ОГД виникає у тих військовослужбовців, які розпочали службу до 13.02.2025 . Спробуємо розібрати, в яких випадках право на цей вид ОГД – на боці військовослужбовця, а в яких відмова військової частини визнається судами правомірною. Розглянемо найпоширеніші випадки відмов у виплаті та проаналізуємо судові перспективи оскарження. 1. «Старий» контракт, укладений до 24.02.2022 Одна із розповсюджених підстав для відмови у виплаті 1 млн грн – це укладення військовослужбовцем контракту до початку введення в Україні воєнного стану. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Чи необхідно нараховувати ПДВ, якщо товар, призначений для експорту, пройшов митне оформлення, але був знищений в порту внаслідок обстрілу зі сторони рф? Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 03.08.2026 № 4456/ІПК/99-00-21-03-02 (далі — ІПК № 4456) роз’яснила порядок оподаткування ПДВ операції зі знищення експортного товару внаслідок обстрілу портової інфраструктури. Обставини: Підприємство на виконання зовнішньоекономічного контракту передало товар перевізнику для доставки в порт і оформило митні декларації. Згідно з умовами договору: «з моменту передачі постачальником товару перевізнику обовʼязок постачальника з поставки товару вважається виконаним, а ризики втрати/пошкодження товару переходять до покупця». До моменту вивезення за межі митної території України товар було знищено в порту через обстріл рф. Митну декларацію на вивезення анулювали (визнали недійсною за заявою експортера). Згідно з пунктом 40 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Законний розмір пені за порушення зобов’язання- суддя ВС Крат І. Історичний ракурс Досить довго у відносинах за участю фізичних осіб намагалися застосувати положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», які обмежені сферою в застосуванні щодо юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада 1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно статті 3. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня [1\] . Тобто на рівні норми закону було передбачено обмеження максимального розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина Козлова Д. О. щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» вказано, що: обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці); рекомендувати Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов’язань у відносинах споживчого кредитування [2\]. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Пеня за несвоєчасну сплату внесків до ОСББ, не передбачена законом, може встановлюватися лише договором, а не рішенням загальних зборів – КГС ВС (справа № 910/12405/25) Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов’язкових внесків на його утримання та ремонт, а порядок сплати внесків, затверджений рішенням загальних зборів ОСББ, не є цивільно-правовим договором у розумінні ст. 202 ЦК України. За відсутності законодавчого або договірного закріплення пені положення порядку сплати внесків, яким ОСББ встановлює пеню за несвоєчасну сплату обов’язкових внесків, суперечить статтям 546, 548, 549 ЦК України й підлягає визнанню недійсним. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. ОСББ звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ основного боргу зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, вивезення твердих побутових відходів, великогабаритних та ремонтних побутових відходів за певний період. ТОВ подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просило, зокрема, визнати недійсним п. 11 Порядку сплати внесків і платежів співвласників та власників машиномісць (Порядок). Зустрічні позовні вимоги мотивовано відсутністю в ОСББ повноважень на встановлення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платежів, у зв’язку із чим п. 11 Порядку має бути визнаний судом недійсним. Рішенням господарського суду первісний позов ОСББ задоволено частково, у задоволенні вимог про стягнення пені відмовлено. Зустрічний позов ТОВ задоволено частково. Визнано недійсним п. 11 Порядку. Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду залишено без змін. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠26 років після вбивства Гонгадзе: чому суддя Станіслав Кравченко, який відпустив Пукача, зараз очолює Верховний Суд? Цього тижня минуло 26 років, як зник і був убитий Георгій Гонгадзе — засновник «Української правди», який публічно критикував владу Леоніда Кучми. Справу не можна назвати повністю закритою й досі, адже замовників вбивства суд так і не встановив. Через три роки судді Станіслав Кравченко і Сергій Слинько увійшли до колегії, яка звільнила з-під варти Олексія Пукача, майбутнього засудженого за це вбивство, замінивши запобіжний захід на підписку про невиїзд. Це дало йому можливість шість років переховуватися від слідства. Обставини цього рішення Парламентська асамблея Ради Європи згодом закликала належно розслідувати. Після Революції гідності, у 2017-му Кравченко і Слинько пройшли до нового Верховного Суду попри негативні висновки Громадської ради доброчесності. Сьогодні Станіслав Кравченко очолює Верховний Суд — і публічно виступає проти нових перевірок своїх колег. Сергій Слинько працював там до відставки у 2023-му. Саме зараз Верховний Суд саме має призначити новий конкурс на понад 50 вакантних посад. А перед тим — ще й встановити нові правила проведення цього конкурсу. Цього разу — із вирішальним голосом міжнародних експертів. Але чи можна вдруге покладатися на процедуру добору, яка вже одного разу дозволила подолати серйозні застереження щодо кандидатів? #### Чому рішення щодо Пукача досі викликає питання 22 жовтня 2003 року тодішній генеральний прокурор Святослав Піскун підписав ордер на арешт генерала Олексія Пукача, на той момент — начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС. Тоді його ще не обвинувачували у вбивстві Георгія Гонгадзе. Йшлося про знищення документів щодо стеження за журналістом. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН