Нотатки креадира 🏴☠️
前往频道在 Telegram
Раптові думки креативного директора Arriba! про підприємництво, стратегію та креативне мислення. Записано зі слів Макса Бурцева (@mcsimba). Ним самим. https://linktr.ee/mcsimba
显示更多4 296
订阅者
+124 小时
+607 天
+12130 天
数据加载中...
吸引订阅者
六月 '26
六月 '26
+115
在0个频道中
五月 '26
+70
在1个频道中
Get PRO
四月 '26
+43
在0个频道中
Get PRO
三月 '26
+60
在1个频道中
Get PRO
二月 '26
+140
在1个频道中
Get PRO
一月 '26
+166
在3个频道中
Get PRO
十二月 '25
+78
在1个频道中
Get PRO
十一月 '25
+129
在1个频道中
Get PRO
十月 '25
+115
在3个频道中
Get PRO
九月 '25
+38
在0个频道中
Get PRO
八月 '25
+24
在0个频道中
Get PRO
七月 '25
+48
在1个频道中
Get PRO
六月 '25
+37
在0个频道中
Get PRO
五月 '25
+45
在2个频道中
Get PRO
四月 '25
+28
在1个频道中
Get PRO
三月 '25
+161
在1个频道中
Get PRO
二月 '25
+130
在0个频道中
Get PRO
一月 '25
+122
在4个频道中
Get PRO
十二月 '24
+69
在1个频道中
Get PRO
十一月 '24
+93
在5个频道中
Get PRO
十月 '24
+70
在1个频道中
Get PRO
九月 '24
+82
在2个频道中
Get PRO
八月 '24
+45
在1个频道中
Get PRO
七月 '24
+48
在0个频道中
Get PRO
六月 '24
+40
在0个频道中
Get PRO
五月 '24
+21
在0个频道中
Get PRO
四月 '24
+61
在0个频道中
Get PRO
三月 '24
+60
在1个频道中
Get PRO
二月 '24
+58
在3个频道中
Get PRO
一月 '24
+48
在0个频道中
Get PRO
十二月 '23
+50
在0个频道中
Get PRO
十一月 '23
+43
在0个频道中
Get PRO
十月 '23
+48
在1个频道中
Get PRO
九月 '23
+13
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+20
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+20
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+26
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+23
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+205
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+23
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+18
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+17
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+12
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+10
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+12
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+12
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+6
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+10
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+13
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+16
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+13
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+21
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+69
在0个频道中
Get PRO
一月 '22
+127
在0个频道中
Get PRO
十二月 '21
+123
在0个频道中
Get PRO
十一月 '21
+63
在0个频道中
Get PRO
十月 '21
+93
在0个频道中
Get PRO
九月 '21
+27
在0个频道中
Get PRO
八月 '21
+45
在0个频道中
Get PRO
七月 '21
+113
在0个频道中
Get PRO
六月 '21
+124
在0个频道中
Get PRO
五月 '21
+18
在0个频道中
Get PRO
四月 '21
+70
在0个频道中
Get PRO
三月 '21
+56
在0个频道中
Get PRO
二月 '21
+156
在0个频道中
Get PRO
一月 '21
+134
在0个频道中
Get PRO
十二月 '20
+2 738
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 16 六月 | +2 | |||
| 15 六月 | +11 | |||
| 14 六月 | +52 | |||
| 13 六月 | +3 | |||
| 12 六月 | 0 | |||
| 11 六月 | 0 | |||
| 10 六月 | 0 | |||
| 09 六月 | 0 | |||
| 08 六月 | +2 | |||
| 07 六月 | 0 | |||
| 06 六月 | +1 | |||
| 05 六月 | +2 | |||
| 04 六月 | +2 | |||
| 03 六月 | 0 | |||
| 02 六月 | +37 | |||
| 01 六月 | +3 |
频道帖子
Почав читати підручник Practical Crime Scene Processing and Investigation. Бо завжди було цікаво, як навчають уважному спостереженню за подіями і об’єктами навколо. А там у першому ж абзаці автор описав головне, що варто памʼятати про всі наші методи дослідження людей і ринків разом (які насправді ніякі не маркетингові, а соціологічні).
Перш за все - не існує єдиного «правильного» способу роботи на місці події. Є чітка і конкретна мета, заради якої ми це робимо: зібрати якомога більше доказів у максимально придатному і незайманому стані. Досягши цього, ми сподіваємось точніше визначити, що сталося або не сталося в досліджуваній ситуації. Кожна наша дія спрямована на досягнення цієї мети. Звичайно, існує базова послідовність роботи на місці злочину. Слідчі, як правило, оцінюють обстановку, спостерігають, документують, проводять огляд, збирають докази і аналізують місце події - саме в такому порядку. Тобто певні правила гри існують, просто вони не є жорсткими і незмінними. Якщо є правила - є й очевидно «неправильні» дії на місці злочину. Водночас жодні два місця події не є однаковими, і кожне з них ставить унікальні завдання, які необхідно вирішувати. Зрештою, лише беручи до уваги загальну мету, дотримуючись оптимальної послідовності дій і розуміючи відповідні криміналістичні методи, слідчий може прийняти обґрунтоване рішення про те, як діяти. І навіть тоді немає гарантії, що це рішення виявиться правильним.🏴☠️ Нотатки креадира
| 2 | 5. Які інструменти або практики допомагають тобі тримати фокус на головному?
У мене декілька застосунків, якими користуюся регулярно:
Я планую в Notion рік, місяць, тиждень і день за певною структурою, виділяючи головну ціль місяця в особистому та робочому і декомпозуючи її на плани тижня і дня. Це допомагає не розпилятися і нагадувати собі, що для мене дійсно важливо, а що — шум.
Day One — мій щоденник, у якому я майже щодня виписую думки, відчуття, плани, зберігаю фото. Це неймовірно допомагає подивитися на себе і на поточні проблеми ніби зі сторони, розгледіти, де думка, а де — факт, структурує мислення і допомагає намітити наступні кроки.
Way of Life — застосунок, де я щодня відмічаю звички, які хочу засвоїти. Тут головне — не сварити себе за червоні квадратики замість зелених, сприймаю це як нагадування про те, на чому хочу тримати фокус.
Одним із найкращих інструментів тримати фокус на головному, було поставити собі обмеження на пів години на день на соцмережі з паролем, який я одразу забула. Щоб поновити його, потрібно спочатку згадати пароль від пошти, потім його підтвердити, тобто пройти нелюдські муки. Тож виходить так, що я просто туди не заходжу. Це заощадило мені купу часу.
.
6. Як ти відновлюєшся? Що тобі дає відчуття наповнення й повертає енергію?
Робочі зустрічі, на яких не треба вдивлятися в цифри, я проводжу, ходячи на доріжці. Таким чином не помічаю, як за 4–5 зустрічей неспішної ходьби виходить по 10 км на день. Як у книжці — без зусиль 🙂
Придбала собі Whoop — у мене було прозріння, як мало я сплю, тож завдяки йому стала лягати раніше і спати довше, але я ще далеко від вимог трекера — навчаюся.
Медитація 20 хвилин на день, яку вже згадувала. Ідеально, якщо серед робочого дня — це кардинально знімає напругу і змінює динаміку, сприяє ясності думок і зменшує імпульсивність у всьому.
7. Які запитання ти ставиш собі найчастіше — у роботі, в житті, у складні моменти?
Раніше це питання було: як встигнути все, що я хочу, у всіх цих сферах. Зараз у мене основне питання — як в світі, де так багато спокус і цікавих можливостей, виділити і залишити те, що насправді відповідає моїм прагненням і талантам.
8. Як ти формулюєш сенс того, чим займаєшся? Що тебе в ньому надихає?
Зараз я прагну бути в роботі архітектором середовища: менше вирішувати задачі, а більше налаштовувати системи, завдяки яким втілюються задуми. Місія Сільпо — дарувати радість та враження, і, на відміну від багатьох лозунгів компаній, що залишаються на папері, мені пощастило працювати в компанії, вся культура якої побудована навколо ідеї служіння Гостям. Коли в основі роботи є ідея, це надихає значно більше будь-яких інших стимулів.
У мене досі прискорюється серце від моєї причетності до створення продуктів та вражень для мільйонів українців. У мене — робота мрії, бо є великий ступінь автономності у втіленні будь-яких ідей — як у мене, так і в команди.
9. По якому питанню ти суттєво змінила свою точку зору за останній рік?
З приводу важливості відновлення. Раніше мені здавалося, що для того, щоб бути ефективною, треба бігти ще швидше. Зараз я впевнена, що для того, щоб бути ефективною, важливо давати собі простір. Наприклад, зараз я впровадила дні тиші — коли я не споживаю ніякого контенту і ні з ким не розмовляю впродовж двох годин. Спочатку це було суперважко. Потім я відчула, що це дає мозку можливість переварити отриману інформацію та думки, і найкращі мої ідеї та рішення приходять якраз у ці години.
10. У чому зараз твій головний виклик — особистий чи професійний?
Професійний — вдосконалити аналітику ініціатив, що запускає маркетинг, і виокремити вимірюваний вплив на поведінку Гостей.
Особистий — навчитися лежати на прекрасній галявині біля мого дому, не прокручуючи в голові купу думок з приводу того, як втілити професійні виклики 🙂
🏴☠️ Нотатки креадира | 635 |
| 3 | Недільна #надиханка з чудовою Катею Огуряєвою – маркетинг-директоркою одного з найулюбленіших українських брендів, Сільпо. Ми познайомились мало не сто років тому, під час роботи над кампанією для мережі Varus. І з тих пір я не припиняю надихатись її ідеями, думками і посмішкою. А ще – тим, на що можна перетворити звичайну мережу супермаркетів, якщо підходити до неї з інтересом і з любов'ю до гостей.
1. Які 1–3 книги найбільше вплинули на тебе — особисто чи професійно?
За останній рік для мене актуальними були книги “Есенціалізм” та друга книга того ж автора, Грега Маккеона, “Без зусиль”, яку він написав про свій досвід, коли потрапив у власну пастку і вигорів, викладаючи принципи есенціалізму. У ній він описав, як, змінюючи своє сприйняття і впроваджуючи нескладні принципи, можна спрощувати собі шлях до мети. Наприклад, однією з найпростіших і найдієвіших для мене порад було вміти витримувати паузу в розмові. Пересвідчилася неодноразово, що вчасно витримана пауза відкриває глибші думки співрозмовника, також у паузі народжуються ініціатива та ідеї інших людей, яким просто треба не заважати.
“Запасний мозок” Тьяго Форте — книга, яка надихнула мене організувати свої нотатки, які я веду в Notion. Основний інсайт — стратегія Фейнмана: мати 12 сфер, які актуальні зараз, і в них створювати нотатки одразу, коли виникає ідея або інформація з приводу цієї сфери. Наприклад, якщо я готуюся до важливого виступу, то роблю це не за тиждень до презентації, а маю окремий список, куди записую впродовж певного періоду всі свої або прочитані ідеї, релевантну інформацію, навіть чиїсь відгуки про Сільпо. У такому випадку переді мною вже не лякаючий порожній слайд, а майже готова структура презентації. Так само відкриттям стало, як багато часу заощаджує звичка одразу записувати в побудовану структуру нотаток усе, що стосується побутових питань — від візитів до лікаря до показників техогляду автомобіля. Як каже автор, наш мозок — для створення, а не для зберігання ідей.
Марина Абрамович “Пройти крізь стіни” — багато років у моєму ТОПі. Мені дуже відгукується філософія Марини, перечитувала рази три.
2. Назви 1–3 людей, у яких ти чомусь навчилася за останній рік. Чому саме вони тебе навчили?
Мій восьмирічний син — завдяки йому я щодня дізнаюся щось нове, бо треба відповідати на багато питань, а багато чого він уже сам мені розповідає.
Мій учитель медитації. Відкрила для себе цей інструмент завдяки йому і не уявляю себе зараз без цих 20 хвилин медитації на день, хоча раніше була впевнена, що це “не моє”.
Безкінечно вчуся у своєї команди, колег і партнерів по роботі — мені пощастило працювати в компанії найкреативніших людей. За 7 років роботи в Сільпо досі не можу звикнути до концентрації ВАУ-ідей у своєму робочому дні.
3. Яка в тебе є найдивніша звичка?
Не можу припинити купувати собі майже однакові светри з мішками :)
4. Яке рішення суттєво змінило твоє життя?
Колись я купила в кредит квартиру в Донецьку, і мені здавалося гарною ідеєю економити на всьому, щоб швидше виплатити кредит. У режимі тотальної економії я жила півтора року, поки його не виплатила. Потім настав 2014 рік, квартира опинилась на окупованих територіях, а я прийняла рішення, що моє сьогодні важливіше, ніж будь-яка примарна стабільність майбутнього і що ніколи більше не відкладатиму життя на потім.
🏴☠️ Нотатки креадира | 635 |
| 4 | Коли читаю книжки, я завжди роблю купу нотаток. Зазвичай це виглядає як повний безлад - уривки якихось фраз, окремі думки, теги, ідеї, підкреслення хаотично розкидані по блокноту і сторінках книжки. Коли книжка закінчується, я повертаюся до всього цього і по своїх хлібних крихтах намагаюся заново зібрати в голові свою картину прочитаного. Раніше, щоб перетворити цей хаос на щось корисне для інших, треба було добряче попрацювати. З появою в моєму житті Клода цей процес почав займати хвилин 10. Тож думаю на вихідних викладати самарі прочитаних книжок. Все одно щоразу роблю їх для себе. То хай уже не припадають пилом у блокноті.
#прочитанка
🏴☠️ Нотатки креадира | 782 |
| 5 | Я завжди вважав себе достатньо поганим управлінцем. Але оскільки підприємництво - єдине середовище, в якому мені цікаво існувати, довелося шукати моделі управління, які були б зрозумілі і комфортні людині, яка ненавидить моделі управління.
Книги, курси, школи, консультації, молитви до всесвіту. Чим більше шукав, тим більше дратувався тим, що жодна з них не підходить. Наче під час примірки костюмчик сидить непогано, а починаю його носити і щось обовʼязково трапляється - то рукав відірветься, то гудзик відлетить. Проблема ускладнювалась тим, що в мене кілька компаній, в яких я управляю геть різними командами, з різними процесами, навичками і мотивами.
Поки одного дня (фраза суто для драматизму, ніякого одного дня не було, це був довгий процес) я не усвідомив, що в спробах знайти одну модель управління, все, що я насправді роблю, - це намагаюсь визначити до якого типу управлінців я належу, щоб потім зрозуміти як з цим бути.
Моїм осяянням стало усвідомлення, що не існує одного стилю управління. Що все, що я вважав такими стилями - директивний, наставницький, підтримуючий та інші - насправді є інструментами управлінця, а не типом характеру чи ідентичністю. І цими інструментами управлінець має користуватися для вирішення різних задач, з різними людьми, в різних контекстах.
Справжне полегшення настало коли я натрапив на модель двох американських вчених-біхевіористів - Херсі і Бланшара - які створили свою теорію ситуативного лідерства. Разом з моїм другом GPT ми наклали її на всі мої нотатки про управління і намалювали модель, яку сьогодні вважаю найкращим з того, що я для себе знайшов.
Фундамент цієї моделі простий: стиль управління - це не сталий опис типажу управлінця, а радше один з інструментів в його арсеналі для управління людьми різного ступеня зрілості в різних ситуаціях.
А шукати один свій стиль - то дурня. Допоки нема задачі стати молотком, який забиває щоразу трохи різні, але все ж таки тільки цвяхи.
🏴☠️ Нотатки креадира | 891 |
| 6 | 🏴☠️ Нотатки креадира | 932 |
| 7 | Час від часу варто нагадувати собі про дві речі:
1. В будь-якій ситуації більшість завжди буде довбойобами.
2. В різних ситуаціях до цієї більшості будемо належати ми.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 100 |
| 8 | Час від часу на різних заходах спливає питання про те, як обирати сильні креативні ідеї. У відповідь на такі питання хочеться одразу або почати філософствувати про таємні знання старійшин креативного цеху (їх не існує), або давати посилання на 7+ HumanKind GPC Scale від Лео Бернета (яка насправді більше підходить для оцінки вже втілених ідей), або довго пояснювати якусь спрощену версію idea scoring matrix (взагалі не розумію, чому в систем оцінки креативних ідей такі нудні назви).
Але насправді, якими б не були наворочені алгоритми вибору, зрештою останнім фільтром буде внутрішнє відчуття. Його неможливо перекласти в систему. Підозрюю, що йому неможливо навчити. І навряд вийде масштабувати. І про це чудово сказав Крістофер Нолан в інтерв’ю про свій культовий «Мементо».
«Десь у глибині свідомості я постійно думав: а ти взагалі зможеш це зробити? Трясця, ти ж збираєшся зняти фільм у зворотному порядку! Весь час було відчуття: ось-ось хтось увірветься і скаже: “По-моєму, це все маячня”. Коли знімаєш фільм, ти повністю заглиблюєшся в нього, зариваєшся всередину - і зрештою вже не можеш побачити його збоку, настільки в ньому розчиняєшся. І тоді говориш собі: окей, я написав сценарій півроку тому, і тоді це здавалося хорошою ідеєю. Тож єдине, що зараз варто зробити, - довіритися першому імпульсу. Просто сказати: ось що я знімаю. Ось що я роблю. Ось чому я написав цей сценарій. Це має спрацювати. Просто довірся процесу».
Складність вибору ідей постає в тому, що робиться він коли ідея ще не набула своєї фінальної форми, не наростила мʼязів і сенсів. Бо всі ідеї народжуються потворами. Тому набагато важливішою складовою вибору ідей мені здаються не всілякі алгоритми, шкали і матриці, а розвиток креативної інтуїції. Яка народжується з надивленості, різноманіття досвіду і постійної рефлексії над проєктами і своїми підходами. І є в мене гіпотеза, що найсильніші креативники світу відрізняються від інших не методиками генерації геніальних ідей, а інтуцією, яка дозволяє побачити їх зерна в океанах лайна.
P.S. З «Мементо» таки спрацювало, хоч дистриб’ютори і не повірили в його успіх. Фільм вийшов у прокат лише в одинадцяти кінотеатрах. Зібрав $352 243 за перший тиждень. На другому тижні - п’ятнадцять кінотеатрів і $353 523. Серед дистриб’юторів, які спочатку відмовились від картини, був і Miramax - тепер він кинувся назад і відчайдушно намагався викупити фільм у Newmarket. Третій тиждень - сімдесят шість кінотеатрів і $965 519. Miramax міг лише спостерігати, як фільм злітає: чотири тижні в топ-10. Зрештою - 531 майданчик і понад $40 мільйонів зборів (майже в пʼять разів більше за бюджет фільму). Дві номінації на «Оскар». Рівно через два роки після провального показу для дистриб’юторів.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 205 |
| 9 | Часом YouTube підкидає неочікувану красу. І хоч сам візуальний прийом не новий, через загальне відчуття від відеоряду все одно передивився його тричі. Що доводить, що не обов’язково завжди шукати нові ідеї. Іноді достатньо яскраво переосмислити старі.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 063 |
| 10 | Ото таке. Логотип Yves Saint Laurent створив дизайнер з Харкова – Адольф Мурон, він же – Кассандр. І навіть попри те, що до міста він мав дуже опосередковане відношення, бо був скоріше французом, хочеться вірити, що за перші чотирнадцять років, які Адольф провів у Харкові, творчій дух міста все ж таки якось вплинув на одну з найвідоміших робіт Адольфа.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 236 |
| 11 | Офіційні рейтинги найбільш виснажливого і надихаючого року в житті агенції під’їхали 🤟🏼🚀🔥🤪🏴☠️
Перший раз за півтора роки шкодую, що не пʼю
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 099 |
| 12 | Майже все, про що ми мріяли багато років, сталося!
Харків потрапив до списку переможців найвідоміших фестивалів світу – Cannes Lions, D&AD, Clio та інших!
Політики в Європі та конгресмени в США хоча б на мить відчули на собі, що таке сирена, і не могли її вимкнути!
Ми посіли друге місце в списку найкреативніших агенцій країни за результатами міжнародних фестивалів!
Про що ми навіть мріяти не могли – так це про те, що досягти всього цього вдасться разом із величезною командою неймовірних людей із різних країн, які віддали місяці свого життя цьому проєкту та підтримці України. І в першу чергу – наших друзів і креативних близнюків з агенції Officer&Gentleman. Обіймаємо вас усіх міцно!
Єдине, чого не сталося – наші північні сусіди ще не зникли. На жаль, фестивальні нагороди не закінчують війну. Тож якщо хочете привітати нас із цими нагородами – будь ласка, оформіть підписку на підтримку нашого фонду Волонтерська. Кожна підписка допомагає нам допомагати тим, завдяки кому ми взагалі маємо можливість створювати проєкти, жити, працювати й говорити про Україну зі світом.
Підписка на Волонтерську.
Дякуємо 💛💙
P.S. Повний кейс про AirAlarm Clock дивіться на нашому сайті.
AAAAAAAARRRRIBAAAAA!
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 288 |
| 13 | 3. Яка в тебе є найдивніша звичка?
Вагаюся між двома. Перша — погоджуватись на тексти про себе. Це дається мені страшенно складно, але все ж таки я погоджуюсь — і це вже, мабуть, звичка. Друга — перш ніж відповідати, я б, мабуть, спробував домовитись про те, що ми маємо на увазі під словом «найдивніша» — і це якраз і є моя звичка. Я намагаюсь визначити значення ключових слів перш ніж відповідати на будь-яке запитання. Мене ця звичка не бісить — але, підозрюю, що моїх співрозмовників вона може підбішувати.
4. Яке рішення суттєво змінило твоє життя?
Думаю, те життя, яке в мене є, — це прямий наслідок моїх рішень. Навіть тих, які були несвідомими або непомітними — і з огляду назад навіть не здаються нам рішеннями. Можливо, якби я, умовно, вийшов зі свого улюбленого кафе минулої суботи на десять хвилин пізніше, я б зустрів людину, яка б сказала «а давай...» — а я такий «а давай!» — і все пішло б зовсім інакше.
Але якщо говорити про те, що найбільше змінило мою професійну траєкторію, то це рішення відкрити власну агенцію. Залишити місце з гарною зарплатою, де тобі подобалось, де було комфортно, де поруч були чудові люди, які любили свою роботу і по-справжньому вміли її робити — і піти в невідомість, щоб спробувати робити все так, як хочеш ти. Це страшне рішення. Але я радий, що прийняв його і прийняв його разом зі своєю партнеркою і дружиною Інною.
5. Які інструменти або практики допомагають тобі тримати фокус на головному?
Не знаю, чи можна назвати це практиками в класичному розумінні, але я постійно намагаюсь обдумувати все, що роблю або не роблю. Не поверхово, а максимально глибоко: навіщо це? що я від цього хочу? чи справді це те, що мені треба? Це такий внутрішній діалог, який не завжди приємний, але він допомагає не плутати зайнятість із рухом уперед. Виходить не завжди і не на сто відсотків — але якось та й вдається.
6. Як ти відновлюєшся? Що дає тобі відчуття наповнення й повертає енергію?
Я медитував — і це прекрасне відчуття. Ось зараз пишу про це і знову ловлю себе на думці: треба повернутись, тому що це насправді працює. А нещодавно я ще й почав бігати. Пробіжка зранку, коли ще всі сплять або тільки прокидаються, — це теж окремий вид медитації. Ти один, тихо, і є лише ти і рух. Мені здається, що і медитація, і біг роблять одне і те саме: повертають тебе до себе.
7. Які запитання ти ставиш собі найчастіше — у роботі, в житті, у складні моменти?
«Чому?», «Нащо?» і «Що?».
8. Як ти формулюєш сенс того, чим займаєшся? Що тебе в ньому надихає?
Я вигадую ідеї. Різні: для інсталяцій, картин, реклами, кіно, книжок, пакування, комунікаційних кампаній — та для будь-чого, власне. Це, мабуть, єдине, що я справді вмію. І в цьому і є сенс — я люблю цей процес. Мене надихає сам момент, коли ідеї ще немає, а потім вона з'являється. І ще більше надихає, коли вона потім реалізується і живе в реальному світі.
9. По якому питанню ти суттєво змінив свою точку зору за останній рік?
Стосовно того, якою має бути реклама — сьогодні, завтра, післязавтра. І стосовно того, як має трансформуватись креативна агенція як структура, як бізнес, як середовище. Це два пов'язаних питання, і мої відповіді на них суттєво змінились.
10. У чому зараз твій головний виклик — особистий чи професійний?
Трансформувати агенцію відповідно до того нового розуміння, про яке я щойно говорив. Це і є головний професійний виклик. Не придумати відповідь — відповідь вже є. Втілити її — ось де складно.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 175 |
| 14 | Недільна #надиханка від Сергія Малика, співзасновника і креативного директора агенції Angry, проєкти якої мене вражали задовго до знайомства з Сергієм у нас в Багажі. Потім я був дуже енгрі на Angry, бо до них пішла наша чудова арт-директорка Інна. А потім зрозумів, що це, напевно, найкраще місце, куди б я хотів, щоб вона потрапила. Сьогодні Angry стоїть в ряду з дуже небагатьма командами з України, які надихають нас своїми проєктами і підкріплюють любов до незалежних креативних агенцій як таких.
1. Які 1–3 книги найбільше вплинули на тебе — особисто чи професійно?
Не впевнений, що можу назвати ці книжки «найвпливовішими» в абсолютному сенсі, але є ті, що свого часу щось у мені та й змінили.
Коли я прийшов у рекламу, світ був значно закритішим, ніж сьогодні. Агенцій на українському ринку було значно менше й у них не було такого потоку контенту в соцмережах. Майже не було відеокурсів, не було рекламних шкіл у теперішньому розумінні. Тому я читав усе, що міг знайти. І, звісно, починав з класики — Девіда Оґілві «Ogilvy on Advertising». Це дуже особлива книжка. Так, там є речі, які сьогодні сприймаєш із певним дискомфортом — расизм, сексизм, дух іншої епохи. Але якщо дивитись крізь це і бачити лише те, як людина думала про ідеї й про комунікацію — це актуально досі.
Друга — трилогія «Макова Війна» Р.Ф. Куанг. Вона змінила мій погляд на фентезі як жанр. Я зрозумів, що воно може бути дорослим і не по-фентезійному драматичним — що за магією та умовним світом може стояти серйозна, справжня розмова про владу, травму і людську природу.
І третя — насправді три книжки одночасно, які я ставлю поряд з однієї причини: Стівен Кінг «On Writing: A Memoir of the Craft», Девід Болл «Backwards and Forwards: A Technical Manual for Reading Plays» і Джон Стюарт Мілль «A System of Logic». Що між ними спільного? Дуже розумні люди пишуть дуже просто. Вони беруть складне — ремесло письменника, драматургічну структуру, логіку мислення — і пояснюють це так, ніби говорять з тобою за кавою. Але ще важливіше інше: вони показують, наскільки глибоко можна вдивлятися в речі, які на перший погляд здаються звичайними. Що таке слово? Як читати п'єсу? Що насправді означає логічний аргумент? Це, мабуть, і є найвища майстерність — не приховувати складність за складними словами, а навпаки.
2. Назви 1–3 людей, у яких ти чомусь навчився за останній рік. Чому саме вони тебе навчили?
Мені взагалі щастить на цікавих людей. Минулого року, наприклад, пощастило пройти курс кандидата політичних наук Івана Гомзи. Ми говорили про теорії державотворення, теорії демократизації, про співвідношення політичних режимів і якості врядування — десятки кейсів з різних куточків світу і постійна спроба знайти причинно-наслідкові зв'язки там, де на перший погляд бачиш лише хаос. Це страшенно тренує мислення.
Ще один приклад — Ієн Шапіро, професор Єльського університету. Його я слухав вже не наживо, а у записі — але від цього не менш захоплено. Курс «Moral Foundations of Politics» — це спроба розібратися, коли і чому політична влада є легітимною, і як різні традиції політичної думки відповідають на це питання: від Просвітництва і соціального контракту до марксизму та утилітаризму. Після таких курсів починаєш інакше дивитись на звичні речі.
Але найбільше мене вчать люди, які поруч зі мною щодня, — моя сім'я. Я це кажу не для гарного слівця. Є речі, які можна просто знати як факт — прочитав, запам'ятав, і ніби все зрозумів. А є такі, до яких ти змінюєш ставлення повільно, роками, і раптом розумієш, що ти вже не той, яким був. Дисципліна, віра, любов — це саме такі речі. І те, як я розумів їх колись, відрізняється від того, як я розумію їх зараз.
🏴☠️ Нотатки креадира | 990 |
| 15 | Іноді так хочеться, щоб в світі існував універсальний алгоритм розвитку бізнесу. Один набір правильних кроків, який куди не приклади - він завжди працює. На щастя досі ніхто такого алгоритму не вигадав. Бо тоді в цю гру всі грали б однаково.
Бізнес і життя – це складні живі системи що залежать від тисяч факторів: контексту, ринку, команди, ресурсів, часу, культури. Скоріше вони схожі на конструктор – сотні деталей, з яких кожна людина збирає якісь власні фігури. Деякі суперечать інструкції. Деякі можна зібрати лише один раз. І жодну неможливо відтворити в інших умовах. Але деталі цього конструктора можна знати. Розуміти як вони виглядають, як працюють і за якими принципами поєднуються. Щоб далі збирати з них свою фігуру – саме для своєї ситуації, своїх обмежень і своїх цілей.
Свій конструктор я збираю понад 10 років професійного життя. Який тепер перетворюю на Strategy OS (тобто - operating system) - курс для тих, кому потрібен не готовий чужий конструктор, а будівельні матеріали для створення свого.
Цей конструктор буде розкладений по трьом коробкам - Мислення, Структура, Дія. В кожній коробці - різні деталі – улюблені інструменти, які я по-різному поєдную в різних проєктах. Цілепокладання, деконструкція, проблематизація, рефлексія, дослідження, створення цінності, стратегія та інші кубики, з яких складається кінцевий результат.
На перший набір планую зібрати не більше 10 людей - тільки тих, кому цей конструктор буде практично корисним. Якщо це ви – залиште заявку за посиланням і поговоримо про ваші цілі особисто.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 019 |
| 16 | У складних проектах половина шляху - це ніколи не половина шляху.
Час - штука відносна. Перша половина роботи відчувається зовсім не так, як остання. Коли ми починаємо щось велике, складне і цікаве, час минає швидко завдяки нашому запалу, з яким ми приступаємо до роботи, допаміну і ще купи дозволених хімікатів, якими наповнюється наша кров. Друга половина - повна протилежність. Ми вже набили шишки, половина наших гіпотез не спрацювала, зʼявилась втома, зневіра і знову ж таки, хімікати в крові. Кожен раз, коли при плануванні складних проєктів я розглядав іх як просто послідовність етапів, я або пролітав повз дедлайн, або дотягував проєкт на морально-вольових, з розмазаними сльозами, кровʼю і потом по обличчю. Бо складний довгий шлях - це не тільки послідовність кроків, це ще й послідовність станів, які розподіляються по часу нерівномірно.
«Якщо тобі потрібно пройти 100 кілометрів, вважай 80 з них серединою» (с) щось на японському. Допомагає при плануванні складних проектів і бігу на довгі дистанції.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 232 |
| 17 | Бренди по всьому світу витрачають мільярди на рекламу, яка залишається непоміченою, бо не викликає в людях - емоційних створіннях - жодної емоції. Не негативної. Не позитивної. Ніякої. Це ми вже знаємо.
System1 вже не вперше міряють ставлення людей до реклами з надією, що надбані за останні роки знання про доказовий маркетинг і поведінку покупців якось покращать ситуацію. Але ні. Аналіз чергових 100 000 кампаній показав, що найпоширеніша емоційна реакція на рекламу – це мєєє (тобто нейтральність). 52% у Великобританії. 47% у США, якщо бути точними. Люди дивляться і не відчувають нічого. А коли нічого не відчувають – нічого і не роблять.
Як результат – додаткові $189 млрд, які бренди мали б витратити, щоб нудна реклама досягла ефективності креативної. Тобто більше, ніж весь річний бюджет ТВ-реклами США. Або приблизно ВВП Греції.
Чотири причини того, як ми до цього докатилися, незмінні: перекіс у бік performance-каналів, оптимізація під усі формати одразу, копіювання того, що працює в інших, і скорочення бюджетів на креатив. Кожна з них окремо може виглядати в певних контекстах розумно. Разом вони дуже задорно вбивають ефективність комунікації. А тут ще й AI, який за замовчуванням виробляє середнє – усереднення всього, на чому навчався. А середнє і є нудне.
Коротше, ділюся звітом від команди, яка добре знається на доказовості впливу нудоти на бізнес-показники.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 391 |
| 18 | Через клятих північних спотвор традиційна недільна надиханка відкладається на тиждень. Краще буду останнім, хто згадає про цю красу, яка сьогодні дуже резонує з внутрішнім настроєм.
P.S. Якщо ви бачите це вперше, краса починається з 4:17
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 283 |
| 19 | Product lead в Airbnb Ленні Рачітскі написав чудовий додаток до фреймворку позиціонування від Епріл Данфорд. Чудовим його робить те, що він добре пояснює, чому в більшості компаній навіть такі чудові фреймворки не працюють.
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 305 |
| 20 | «Ми це вже пробували». Ще одна з фраз, після якої в мене перестають працювати всі відомі дихальні техніки. Бо занадто часто вона використовується як аргумент нічого не робити, хоча сама по собі не містить жодної корисної інформації.
Коли саме пробували?
За яких умов?
З якою командою?
На якому ринку?
З якими технологіями?
З якою реалізацією?
І головне - що саме тоді не спрацювало?
Так, ми пробували. Але те, що ідея провалилася в минулому, не означає, що вона не спрацює сьогодні. Ринки змінюються. Поведінка людей змінюється. Технології змінюються. Наше розуміння і навички змінюються. До того ж тепер в нас вже є досвід минулого разу. А ще ми знаємо, що багато ідей зазнають невдачі не тому, що вони погані, а через слабку реалізацію, нестачу ресурсів або невдалий момент. То може іноді повернення до старих ідей із новим поглядом, сучасними інструментами та кращим розумінням не так вже і погана ідея?
Той самий QR-код. Колись вважався повним провалом, невдалим експериментом, нікому не потрібною іграшкою. Але ж диви, пережив відродження, використав вдалий момент і вуаля - ми вже дратуємося, коли не можемо оплатити обід через QR.
Занадто часте використання таких фраз поступово стає звичкою, звичка - культурою, а культура починає консервувати компанію, вбиваючи кожен новий експеримент знищується словами «це вже було».
Ми це вже пробували.
Так, але чи змінилось щось з того часу?
Чи маючи попередній досвід ми можемо зробити щось по-іншому?
Чи є в нас нові знання, ресурси та технології, які дозволять отримати інший результат?
🏴☠️ Нотатки креадира | 1 329 |
现已上线!2025 年 Telegram 研究 — 年度关键洞察 
