🇺🇦 Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України

130 млн євро фінансування ЄБРР спрямуємо на підтримку стабільної роботи Укрзалізниці. Провів зустріч із Президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо. Обговорили підтримку залізниці, розвиток транспортних коридорів, підготовку критичної інфраструктури до зими та залучення інвестицій у портову галузь. Під час зустрічі Укрзалізниця та ЄБРР підписали зміни до кредитної угоди за проєктом «УЗ Енергія». Домовленість дозволяє спрямувати 130 млн євро з уже погодженого кредиту обсягом 180 млн євро на підтримку ліквідності компанії. Кошти, раніше передбачені для проєкту розподіленої генерації, тепер також можна буде використати для критично важливих ремонтів, відновлення інфраструктури та забезпечення перевезень людей і вантажів. Російські атаки змушують залізничників щодня відновлювати пошкоджені об’єкти. Водночас скорочення вантажних перевезень зменшує доходи компанії. Тому працюємо над тим, щоб Укрзалізниця отримала доступ до цих коштів уже в перші тижні жовтня. Проєкт будівництва 200 МВт газової генерації продовжується, зокрема завдяки грантовій підтримці ЄС та Великої Британії. Будівельні роботи Укрзалізниця виконує власними силами, що дозволяє оптимізувати витрати та спрямувати частину кредитного фінансування на нагальні потреби. Окремо обговорили можливість додаткового фінансування оновлення локомотивного парку. Від початку повномасштабного вторгнення росія уразила 550 локомотивів, понад 335 із них — цього року. Залучення ресурсів для їх заміни та відновлення — одне з наших пріоритетних завдань. Обговорили також розвиток міжнародних автомобільних коридорів та інвестиції в дороги — проєкти, над якими працюємо разом з Агентством відновлення. Окрему увагу приділили реалізації планів стійкості: розбудові розподіленої теплової генерації, резервному живленню та захисту критичної інфраструктури. Ще один напрям — портові концесії. Готуємо проєкти у Чорноморську та Одесі й розраховуємо на експертизу ЄБРР у їх підготовці та залученні міжнародних операторів та інвесторів. Дякую Оділь Рено-Бассо та команді ЄБРР за підтримку України й готовність адаптувати фінансування до наших нагальних потреб. @Mykola_Kalashnyk

🚌 Визначено переможців конкурсу на міжобласних автобусних маршрутах За результатами – 37 автомобільних перевізників отримали 79 дозволів на 52 міжобласні маршрути. 📍Найбільший інтерес перевізники виявили до напрямків:  🔹Дніпро — Одеса 🔹Харків — Київ 🔹Харків — Чернівці 🔹Одеса — Чернівці 🔹Рівне — Івано-Франківськ 🔹Тернопіль — Львів  🔹 Херсон — Миколаїв

💬 «Війна суттєво впливає на логістику всередині країни, і пасажирські перевезення — не виняток. Формується попит на нові напрямки, з’являється потреба у нових маршрутах. Наше завдання — дати перевізникам можливість швидше реагувати на ці зміни», — зазначив перший заступник міністра Сергій Деркач.

📲Переможці конкурсу отримають електронні дозволи на обслуговування відповідних маршрутів. Під час їх оформлення враховуватимуться актуальна інформація про автостанції, визначені громадами місця зупинок та вимоги безпеки перевезень в умовах воєнного стану. 🔗 Детальніше – на сайті Міністерства

Робоче відрядження до Румунії. Основна увага — додатковим маршрутам для українського експорту та імпорту, розвитку прикордонної інфраструктури й стійкості транспортного сполучення між нашими країнами. Уранці в Констанці зустрілися з державним секретарем Міністерства транспорту Румунії Іонелом Скріоштяну, представниками залізниці, портів, бізнесу, митної та прикордонної служб. Румунські партнери підтвердили підтримку України та готовність реалізовувати спільні проєкти попри те, що формування уряду ще триває. По залізниці домовилися підтримувати щодобову передачу 6 пар поїздів до порту Констанца. Для збільшення обсягів перевезень до 10 пар поїздів на добу румунська сторона пришвидшить ремонт припортової та залізничної інфраструктури на своїй території. Обговорили пріоритетний пропуск українських вантажів та спільний інформаційний інструмент для координації перевізників і портових операторів. Також розпочали діалог щодо додаткового використання потужностей портів Галац і Браїла. Щодо Сулінського каналу — наша потреба залишається незмінною: щонайменше 10 суден на вхід і 10 на вихід щодоби. Маємо конкретні домовленості для збільшення пропускної спроможності. До кінця тижня румунська сторона надішле запрошення представнику Адміністрації морських портів України для спільної диспетчеризації суден. У разі значного накопичення суден з українських портів, які очікують на вихід, партнери виділятимуть одну добу для їхнього проходження каналом у виключному режимі. Погодили й нічні проводки для суден, які встигли зайти в канал до настання темряви, з дотриманням безпекових вимог. Зі скороченням світлового дня це особливо важливо. Окремо обговорили прискорення проєкту PRIMUS. На автомобільному кордоні працюємо над розширенням пункту пропуску «Порубне — Сірет». Україна вже побудувала чотири додаткові смуги в межах проєкту CEF, очікуємо завершення облаштування смуг із румунського боку. Обговорили перспективу відкриття пунктів «Шепіт» і «Хижа» для легкового транспорту та прискорення підготовки міжурядової угоди про спільний контроль. Вона має створити правову основу для роботи спільних пунктів пропуску на території Румунії. Румунські партнери також підтвердили економічну доцільність будівництва мосту «Орлівка — Ісакча». Порушили питання підготовки угоди щодо транспортного сполучення між Пашканем і Тарашанами, зокрема розвитку траси М-19 у межах ініціативи SAFE. Дякую румунським партнерам за підтримку України та конкретні домовленості. Працюємо над їх реалізацією, щоб збільшити обсяги перевезень і забезпечити стабільні маршрути для людей та бізнесу. @Mykola_Kalashnyk

Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. На борту були громадяни Азербайджану та Індії. Станом на зараз, на жаль, відомо, що загинув капітан судна. Мої співчуття. Доля ще однієї людини з’ясовується. Одинадцятьох членів екіпажу вдалося врятувати, один із них поранений. Вже неодноразово Україна пропонувала конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі. Були й відповідні пропозиції від третіх країн. Але Росія послідовно обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства. Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому дійсно зацікавлений, має допомагати.

🇪🇺 Перший заступник міністра Сергій Деркач здійснив робочий візит до Брюсселя, де взяв участь у Connecting Europe Days 2026 та провів низку зустрічей із представниками Європейської Комісії, країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій. 📍Головна мета — посилення стійкості української транспортної системи, розвиток спільних із ЄС інфраструктурних проєктів та подальша інтеграція України до європейського транспортного простору.

💬«Росія системно атакує нашу транспортну інфраструктуру — порти, залізницю, локомотиви, пункти пропуску. Тому наше завдання разом із партнерами — забезпечити стійкість транспортної системи вже зараз і водночас продовжувати її інтеграцію з Європейським Союзом. Україна має бути максимально фізично інтегрована до європейської транспортної мережі», — зазначив Сергій Деркач.

Під час візиту обговорили: ▪️ стійкість транспортної інфраструктури в умовах російських атак ▪️ розвиток Шляхів солідарності та альтернативних логістичних маршрутів ▪️ європейську колію 1435 мм та нові залізничні проєкти ▪️ модернізацію пунктів пропуску та спільний контроль на кордоні ▪️ співпрацю з Молдовою та розвиток Дунайського транспортного коридору ▪️ продовження «транспортного безвізу» та імплементацію стандартів ЄС ▪️ залучення міжнародного фінансування для розвитку транспортної інфраструктури України 📌 Детальніше про зустрічі та домовленості під час робочого візиту — на сайті Міністерства

«УЗ довезе» — зберігаємо пасажирське сполучення на Сумщині та Харківщині, де безпекова ситуація може змінюватися щодня. З 1 жовтня разом з Укрзалізницею та обласними військовими адміністраціями запускаємо пілотний проєкт комбінованого сполучення «поїзд + автобус» на визначених прифронтових ділянках до Сум та Лозової. Якщо через загрози поїзд не зможе доїхати до цих пунктів призначення або вирушити з них, Укрзалізниця організує довезення пасажирів автобусами. Рух поїздів та автобусів буде узгоджений: у разі затримки вони чекатимуть один на одного. Моніторингові центри Укрзалізниці відстежуватимуть загрози. Квитки з пересадкою на найближчі дати на визначені поїзди вже доступні в застосунку Укрзалізниці. Доступність і вартість повного квитка не змінюються. Для жителів прифронтових громад транспортний зв’язок — це можливість дістатися додому, до рідних чи виїхати до безпечніших регіонів. Працюємо, щоб зберігати ці можливості з урахуванням безпекової ситуації. @Mykola_Kalashnyk

День захисників і захисниць України 1 жовтня — цей день про людей, які щодня захищають Україну. Тих, хто боронить нашу землю й небо, працює на морі, забезпечує зв’язок і логістику, рятує поранених, евакуює людей та підтримує роботу критичної інфраструктури. Це день тих, завдяки кому Україна продовжує бути вільною і незалежною. Сьогодні ми також вшановуємо пам’ять усіх Захисників і Захисниць, які віддали життя за нашу державу. За кожним ім’ям — історія, родина, мрії та люди, які чекали на повернення додому. Ми маємо пам’ятати їх і пам’ятати ціну, яку Україна платить за свободу. Дякуємо Захисникам і Захисницям України за службу, мужність і можливість нашій державі продовжувати жити, працювати та розвиватися. Вічна пам’ять усім, хто віддав життя за Україну. Слава Україні!

🇺🇦🇺🇿 Україна та Узбекистан запроваджують «транспортний безвіз» для вантажних перевезень ✍️ 30 вересня міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник та міністр транспорту Республіки Узбекистан Ільхом Махкамов підписали Протокол, який лібералізує автомобільні вантажні перевезення між країнами. 🚛 Відтепер двосторонні та транзитні вантажні перевезення здійснюватимуться без дозволів. Це прибирає квоти та додаткові адміністративні процедури для перевізників і спрощує вантажне сполучення між Україною та Узбекистаном.

💬 «Сьогодні ми робимо важливий практичний крок для українських перевізників — переходимо до бездозвільної системи двосторонніх і транзитних вантажних перевезень. Це прибирає адміністративний бар’єр для бізнесу, спрощує роботу перевізників та створює кращі умови для розвитку торгівлі між нашими країнами. Для України особливо важливо розширювати географію лібералізованих автомобільних перевезень та формувати стабільні логістичні зв’язки з партнерами», — зазначив міністр Микола Калашник.

У 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном становив близько 315 млн доларів США — на 14% більше, ніж роком раніше. Лібералізація перевезень створює додаткові можливості для подальшого розвитку торгівлі між країнами. Наразі Україна має лібералізовані вантажні перевезення вже з 38 країнами, включно з державами-членами ЄС. ➡️ Детальніше — на сайті Міністерства

Безбар’єрність має працювати на всьому маршруті людини: від виходу з дому до зупинки, транспорту, вокзалу, лікарні чи державної установи. Якщо на одній із ділянок виникає перешкода, доступним увесь маршрут назвати не можна. Про це говорили сьогодні на засіданні Національної ради безбар’єрності за участі Прем’єр-міністра Сергія Корецького. Ініціатива першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» дала цій роботі спільний напрям. Один із практичних інструментів — проєкт «Рух без бар’єрів», у межах якого громади створюють цілісні доступні маршрути. Для нашого Міністерства безбар’єрність — це робота в усіх напрямах: транспорті, дорожній інфраструктурі, відновленні житла та громадських будівель. Маємо дивитися на весь шлях людини, а не лише на доступність окремого об’єкта. Результати вже є. Укрзалізниця працює над тим, щоб подорож була доступною на всіх її етапах. Наприклад, на Центральному вокзалі Києва за підтримки ЄБРР завершується реконструкція другої платформи: її піднімуть до рівня, зручнішого для посадки у вагон, облаштують ліфт та ескалатори. Це важливий крок до комплексної безбар’єрності вокзалу. У парку Укрзалізниці вже 55 інклюзивних вагонів, адаптованих для пасажирів з інвалідністю та інших маломобільних груп. На вокзалах і станціях також впроваджують практичні рішення, які спрощують самостійне пересування: тактильну навігацію, пандуси та підйомники. Окремий напрям - цифрова доступність, адже подорож починається ще на етапі її планування. Зокрема, нещодавно застосунок Укрзалізниці став доступним для людей із порушеннями зору. Водночас ми знаємо свої слабкі місця. Значну частину інфраструктури будували без урахування потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. На багатьох маршрутах залишаються сходи, незручні пересадки й місця, де людині потрібна стороння допомога. Це будемо виправляти. Працюємо одночасно з наявною інфраструктурою і з новими проєктами відновлення. Там, де можливо, прибираємо бар’єри вже зараз. Там, де об’єкти відбудовуємо чи модернізуємо, доступність потрібно передбачати від початку — разом із підходами, входами, навігацією та доступом до укриття. Наше завдання — щоб хороші приклади ставали звичною практикою, а безбар’єрний маршрут не закінчувався через сто метрів. @Mykola_Kalashnyk

🚉 Як забезпечити стабільне фінансування пасажирських залізничних перевезень і поступово відмовитися від перехресного субсидування за рахунок вантажного сегмента? Україна готується до впровадження механізму PSO — державного замовлення суспільно важливих пасажирських перевезень. 📄 Відповідний законопроєкт уже зареєстрований у Верховній Раді. Він є частиною євроінтеграційної реформи залізничного транспорту. Про фінансування таких перевезень, роль державного та місцевих бюджетів, майбутнє пасажирського ринку та особливості впровадження європейської моделі під час війни заступник міністра Володимир Шемаєв розповів в інтерв’ю ЦТС. 👉 Детальніше — в інтерв’ю

🚌 В Україні запустили онлайн-кабінет для відкриття автобусних маршрутів: вперше за 14 років буде відкрито новий міжобласний маршрут. Тепер перевізник, який бачить реальний попит на сполучення між містами чи громадами, може сам ініціювати відкриття нового маршруту. Відповідний функціонал онлайн-кабінету презентували під час зустрічі з перевізниками. Перевізник може: 🔹 ініціювати новий маршрут онлайн 🔹 сформувати електронний паспорт маршруту та підписати документи КЕП 🔹 направити їх на необхідні погодження 🔹 отримати електронний паспорт з унікальним QR-кодом Встановлені й чіткі строки: до 7 робочих днів — на погодження схеми маршруту Національною поліцією, до 30 днів — на рішення щодо відкриття маршруту. Якщо протягом семи робочих днів Нацполіція не надала погодження або відмову, маршрут вважається погодженим.

💬«Ми фактично розморожуємо маршрутну мережу. За ці роки дуже змінилася мобільність людей: з’явилися нові центри тяжіння, люди переїхали, змінилися їхні щоденні маршрути. Тепер перевізник, який бачить реальний попит, може сам запропонувати нове сполучення і пройти процедуру онлайн», — зазначив перший заступник міністра Сергій Деркач.

Це наступний етап цифровізації внутрішніх автобусних перевезень. Після переведення конкурсів та дозвільних документів в електронний формат цифровізуємо і сам процес створення нових маршрутів. 👉Детальніше – на сайті Міністерства

🇩🇪🤝🇺🇦 Німеччина передала Укрзалізниці ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури 🚘 5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак. 

💬 «Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт. Дякуємо залізничникам за роботу 24/7. І дякуємо Німеччині за послідовну підтримку та практичну допомогу. Для нас важливо, що ця підтримка продовжується і посилюється», — зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.

Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе. 🚆 Дякуємо Німеччині за підтримку української залізниці та залізничників! 

Вода має бути в домівках навіть тоді, коли росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів. Побував на будівництві водогону в Бучанській громаді. Він з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель. Станом на зараз вже прокладено 12 кілометрів труб. Загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону у дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води. Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати. Робота йде в різних регіонах. Частину проєктів реалізують самі громади, частину — Агентство відновлення. На Одещині будують два групові водогони для 29 населених пунктів, де проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах. На Дніпропетровщині Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч мешканців 49 населених пунктів. Після руйнування росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему. Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів. Після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей. До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання — разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження — давати змогу швидко відновити подачу води. @Mykola_Kalashnyk

🍽️ Ще п’ять фабрик-кухонь планують створити в Україні В Бучі Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту підписало меморандуми про співпрацю з Вінницею, Вишневим, Шептицьким, Лебедином і Запоріжжям. Громади розпочинають підготовку власних проєктів. За попередніми розрахунками, нові фабрики-кухні зможуть забезпечувати харчуванням приблизно 181 школу та дитячі садки, зокрема в сільських населених пунктах.

💬 «Нам важливо отримати не просто збудовані об’єкти, а фабрики-кухні, готові щодня годувати дітей. Тому в кожному проєкті маємо врахувати обладнання, доставку та підготовку закладів, які отримуватимуть обіди», — зазначив заступник міністра Олексій Рябикін.

🤝 Разом із громадами, Європейським інвестиційним банком, ПРООН і Командою реформи шкільного харчування визначили наступні кроки. Зараз опрацьовуємо фінансування всіх складових проєктів: погоджені кошти переважно покривають будівництво, а для запуску фабрик потрібні також обладнання, підготовлені шкільні харчоблоки та логістика. 📍Паралельно вивчаємо можливість створення наступної черги фабрик-кухонь у Миколаєві, Рівному, Полтаві, Кременчуці, Чорткові, Коломиї та Одесі. Розвиваємо цю мережу в межах реформи шкільного харчування, ініційованої Першою леді Оленою Зеленською. Мета — щоб діти мали доступ до якісного гарячого харчування незалежно від того, де вони навчаються.

🇺🇦🇵🇱 Безпекові заходи через російські атаки не мають системно зменшувати пропускну спроможність українсько-польського кордону 🤝 Перший заступник міністра Сергій Деркач провів зустріч на пункті пропуску «Ягодин — Дорогуськ» із керівниками польських воєводств, представниками Міністерств внутрішніх справ та фінансів Польщі, прикордонних і митних служб обох країн. 🚨 Сторони узгоджували підходи до роботи під час повітряних загроз та атак поблизу пунктів пропуску: оперативний обмін інформацією, евакуацію людей, тимчасове припинення оформлення та якнайшвидше відновлення роботи після завершення загрози. 🚆 Окремо обговорили залізничні пункти пропуску — як організувати оформлення поїздів, забезпечити безпеку пасажирів, локомотивних бригад і рухомого складу та водночас мінімізувати затримки залізничного сполучення. Ще один напрям — розвиток спільного контролю. На українсько-польському кордоні вже працюють п’ять спільних пунктів пропуску, де служби двох держав здійснюють необхідні процедури в одному місці. 📄 Для подальшого розвитку такого формату важливо просунутися з Угодою між Україною та Польщею про спільний контроль. Вона має створити правові умови, зокрема, для роботи українських прикордонників і митників на польській території. Наше спільне завдання — безпека людей, стабільна робота кордону та збереження його пропускної спроможності.

🚆Схвалено Дорожню карту реформи залізничного транспорту Це один з індикаторів Плану України та важливий крок у виконанні євроінтеграційних зобов’язань у транспортній сфері. Дорожня карта визначає послідовність змін для поступового формування конкурентного та прозорого ринку залізничних перевезень і його інтеграції до європейського транспортного простору. Серед ключових напрямів реформи: 🔹поетапне відкриття ринку вантажних і пасажирських перевезень для конкуренції 🔹 прозорі та недискримінаційні правила доступу до залізничної інфраструктури 🔹 перехід до європейських вимог безпеки, сертифікації та інтероперабельності 🔹 нова модель організації та фінансування суспільно важливих пасажирських перевезень 🔹 прозорі правила тарифоутворення за доступ до інфраструктури

💬 «Українська залізниця сьогодні працює в умовах повномасштабної війни та залишається критично важливою для оборонної логістики, евакуації людей, перевезення гуманітарних вантажів та підтримки економіки. Залізничний транспорт відіграє ключову роль у формуванні системи альтернативних маршрутів для здійснення безперебійного експорту та імпорту. Саме тому залізничні перевезення залишалися стабільними навіть попри постійні атаки з боку росії як на інфраструктуру, так і на рухомий склад», – зазначив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

💺Окремий напрям реформи — пасажирські перевезення. Суспільно важливі маршрути мають отримати прозорий механізм організації та фінансування: із чітким визначенням замовника послуги, її вартості та джерел компенсації. Це має поступово замінити модель перехресного субсидування, за якої доходи від вантажних перевезень направляються на часткове покриття витрат пасажирського сегмента. Відкриття ринку відбуватиметься поетапно, з урахуванням необхідності забезпечувати безперервну роботу залізничного транспорту в умовах воєнного стану. 👉 Детальніше – на сайті Міністерства

🩸 Кров потрібна щодня — для поранених військових і цивільних, для операцій та лікування тяжких захворювань. І забезпечити цю потребу можна тільки завдяки регулярним донаціям. До донорства долучилася команда Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту. Загалом зібрали 23 літри крові, які передали до Київського обласного центру служби крові. Разом із працівниками Міністерства кров здав Міністр Микола Калашник. Він долучався до донацій уже близько 50 разів. «Для мене донорство — це рішення, яке я приймаю знову і знову. Дякую колегам, які долучилися, і медикам, які провели донацію», — сказав Міністр. Потреба в донорській крові не зникає, тому важливо, щоб донорство ставало регулярною практикою для тих, хто може здавати кров. ❤️

🚌 Інтеграція до транспортного простору ЄС: Уряд і бізнес обговорили практичні зміни для галузі 24 вересня у Львові відбувся перший регіональний діалог із представниками транспортного бізнесу щодо змін, пов’язаних з інтеграцією України до транспортного простору Європейського Союзу. 👥 Участь у заході взяли понад 100 представників транспортних і логістичних компаній, бізнес-асоціацій, державних органів, Європейської комісії та міжнародних партнерів. 🇪🇺Під час зустрічі обговорили конкретні кроки імплементації євроінтеграційних норм у межах переговорних розділів 14 «Транспортна політика» та 21 «Транс’європейські мережі». 💬 «Євроінтеграція сфери автомобільних перевезень означає конкретні зміни у роботі українських перевізників. Частину необхідних рішень ми вже впроваджуємо, наступні потребуватимуть підготовки як від держави, так і від бізнесу. Тому для нас принципово важливо говорити з перевізниками ще на етапі підготовки цих змін: пояснювати логіку і строки, чути практичні питання та разом шукати рішення, які дозволять українському транспортному сектору повноцінно працювати на європейському ринку», — зазначив Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник. Говорили про те, як саме євроінтеграція змінюватиме роботу транспортного сектору: 🔹 адаптацію законодавства та регуляторних процедур 🔹 нові вимоги до перевізників, соціальні стандарти та технічне регулювання 🔹 безпеку вантажних і пасажирських перевезень 🔹 розвиток транспортних коридорів TEN-T та прикордонної інфраструктури 🔹 оновлення транспортного парку та розвиток суспільно важливих перевезень 🔹 доступ бізнесу до європейських фінансових інструментів Важлива частина євроінтеграції — розвиток транспортних зв’язків із ЄС. Зокрема, на Львівщині модернізується дорога М-09 Тернопіль–Львів–Рава-Руська, розвивається прикордонна інфраструктура та європейська залізнична колія 1435 мм. На першу фазу проєкту «Мостиська ІІ – Скнилів» Європейська комісія надала 73,5 млн євро грантової підтримки. 👉 Детальніше про захід, ключові рішення та подальші кроки — на сайті Міністерства

Мінінфраструктури та ЮНІСЕФ визначили пріоритети подальшої співпраці у підготовці до зими Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник зустрівся з головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей. 📍Ключові теми — підготовка громад до опалювального сезону, модернізація систем водопостачання та водовідведення, а також відновлення соціальної інфраструктури.

💬 «ЮНІСЕФ залишається стратегічно важливим партнером для України. Ми зацікавлені не лише у продовженні співпраці, а й у її розширенні — від екстреної підтримки громад до системних інвестиційних проєктів. Наш пріоритет — щоб відновлення було людиноцентричним, безпечним і безбар’єрним, а критична інфраструктура могла безперебійно працювати навіть в умовах війни», — зазначив Микола Калашник.

🔋 Окремий фокус — Плани енергетичної стійкості регіонів. Йдеться про розвиток розподіленої генерації та забезпечення стабільного тепло- і водопостачання. 🚰 У сфері водопостачання сторони обговорили перехід від екстреної підтримки до системних інвестицій у модернізацію галузі. ЮНІСЕФ підтримує підготовку інвестиційних проєктів у сфері водопостачання та водовідведення, зокрема для їх реалізації із залученням механізмів публічно-приватного партнерства. Це має допомогти громадам сформувати якісний портфель проєктів та залучати приватні інвестиції. Також обговорили можливість розширення співпраці у модернізації харчоблоків у закладах освіти та впровадженні сучасних стандартів харчування дітей. ➡️ Наступний крок — визначення конкретних спільних проєктів для посилення стійкості громад та відновлення критичної й соціальної інфраструктури.