Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Трохи про приватне право🧐
Відкрити в Telegram
📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Трохи про приватне право🧐
Канал Трохи про приватне право🧐 (@glossema) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 11 065 підписників, посідаючи 811 місце в категорії Юриспруденція та 5 365 місце у регіоні Україна.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 11 065 підписників.
За останніми даними від 23 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 82, а за останні 24 години на 17, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 21.38%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 13.03% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 2 366 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 1 442 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 22.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як договір, постанова, суддя, шлюб, підстава.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Канал про приватне право”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 24 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Юриспруденція.
11 065
Підписники
+1724 години
+327 днів
+8230 день
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
червень '26
червень '26
+157
в 1 каналах
травень '26
+229
в 3 каналах
Get PRO
квітень '26
+190
в 4 каналах
Get PRO
березень '26
+314
в 6 каналах
Get PRO
лютий '26
+485
в 6 каналах
Get PRO
січень '26
+683
в 5 каналах
Get PRO
грудень '25
+198
в 4 каналах
Get PRO
листопад '25
+202
в 3 каналах
Get PRO
жовтень '25
+214
в 4 каналах
Get PRO
вересень '25
+213
в 3 каналах
Get PRO
серпень '25
+127
в 6 каналах
Get PRO
липень '25
+214
в 6 каналах
Get PRO
червень '25
+244
в 8 каналах
Get PRO
травень '25
+174
в 4 каналах
Get PRO
квітень '25
+366
в 8 каналах
Get PRO
березень '25
+237
в 5 каналах
Get PRO
лютий '25
+279
в 5 каналах
Get PRO
січень '25
+348
в 9 каналах
Get PRO
грудень '24
+242
в 3 каналах
Get PRO
листопад '24
+216
в 5 каналах
Get PRO
жовтень '24
+311
в 4 каналах
Get PRO
вересень '24
+380
в 6 каналах
Get PRO
серпень '24
+156
в 3 каналах
Get PRO
липень '24
+170
в 8 каналах
Get PRO
червень '24
+170
в 5 каналах
Get PRO
травень '24
+159
в 6 каналах
Get PRO
квітень '24
+212
в 5 каналах
Get PRO
березень '24
+292
в 6 каналах
Get PRO
лютий '24
+270
в 3 каналах
Get PRO
січень '24
+331
в 3 каналах
Get PRO
грудень '23
+451
в 4 каналах
Get PRO
листопад '23
+209
в 2 каналах
Get PRO
жовтень '23
+217
в 2 каналах
Get PRO
вересень '23
+267
в 0 каналах
Get PRO
серпень '23
+141
в 0 каналах
Get PRO
липень '23
+198
в 0 каналах
Get PRO
червень '23
+205
в 0 каналах
Get PRO
травень '23
+175
в 0 каналах
Get PRO
квітень '23
+179
в 0 каналах
Get PRO
березень '23
+347
в 0 каналах
Get PRO
лютий '23
+262
в 0 каналах
Get PRO
січень '23
+173
в 0 каналах
Get PRO
грудень '22
+192
в 0 каналах
Get PRO
листопад '22
+259
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '22
+225
в 0 каналах
Get PRO
вересень '22
+266
в 0 каналах
Get PRO
серпень '22
+90
в 0 каналах
Get PRO
липень '22
+124
в 0 каналах
Get PRO
червень '22
+951
в 0 каналах
Get PRO
травень '22
+353
в 0 каналах
Get PRO
квітень '22
+124
в 0 каналах
Get PRO
березень '22
+1 049
в 0 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 23 червня | +18 | |||
| 22 червня | +6 | |||
| 21 червня | +4 | |||
| 20 червня | +1 | |||
| 19 червня | +8 | |||
| 18 червня | +8 | |||
| 17 червня | +6 | |||
| 16 червня | +7 | |||
| 15 червня | 0 | |||
| 14 червня | +2 | |||
| 13 червня | +6 | |||
| 12 червня | +10 | |||
| 11 червня | +4 | |||
| 10 червня | +3 | |||
| 09 червня | +4 | |||
| 08 червня | +2 | |||
| 07 червня | +4 | |||
| 06 червня | +2 | |||
| 05 червня | +3 | |||
| 04 червня | +13 | |||
| 03 червня | +26 | |||
| 02 червня | +11 | |||
| 01 червня | +9 |
Дописи каналу
♻️Трохи про обмеження правоздатності правочином
Постанова КЦС ВС від 29.04.2026 у справі № 686/16418/22
📘Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемним (частина перша статті 27ЦК України).
📒Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (частина третя статті 4 ЦПК України).
📖Обміркувавши викладене, касаційний суд підкреслює, що:
1️⃣парламентом передбачена абсолютна заборона на обмеження правоздатності за допомогою правочину. Тобто цивільна правоздатність не може бути обмежена за волевиявленням особи, навіть якщо це воля самого суб`єкта правоздатності. По суті це є проявом невідчужуваності цивільної правоздатності, що виключає можливість її «звуження» за волевиявленням приватної особи, зокрема й самого суб`єкта права. Особа не може зобов`язатися не набувати прав у майбутньому, оскільки відмова від здатності до правонабуття виходить за межі її розпорядчих повноважень. Особа вправі вільно розпоряджатися (відчужувати, припиняти чи відмовлятися) своїми наявними суб`єктивними правами, як правило майновими. Будь-який правочин, який обмежує правоздатність особи, кваліфікується законодавцем як нікчемний;
2️⃣окремі прояви абсолютної заборони на обмеження правоздатності можуть міститися й в інших нормах закону. Таким проявом є конструювання парламентом нікчемності умови про відмова від права на звернення до суду за захистом;
3️⃣з урахуванням правил, закріплених в статті 217 ЦК України, нікчемною буде лише та частина договору (його пункти), в якій передбачено обмеження правоздатності. При цьому, це не має наслідком нікчемності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умови про обмеження правоздатності.
| 2 | ♻️Секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат долучилися до круглого столу на тему «Судова практика в IP справах: нові правові позиції».
1️⃣Василь Крат представив огляд актуальної практики КЦС ВС у справах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Він зазначив, що, хоча такі спори не становлять значної частки касаційного провадження, вони регулярно порушують складні питання, які перебувають на стику цивільного права, спадкового права, сімейних правовідносин та права інтелектуальної власності.
2️⃣Василь Крат звернув увагу на те, що в доктрині давно вказують, що не можуть отримати правову охорону як торговельні марки позначення, що в чинному законодавстві не є неохороноздатними, хоча за своєю сутністю повинні до таких належати. До них потрібно відносити, зокрема, символіку непідприємницьких товариств (ст. 18 Закону України «Про громадські об’єднання», ст. 16 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», ст. 17 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та ін.). В цьому контексті суддя навів справу, пов’язану з використанням у торговельних марках символіки політичної партії. КЦС вказав, що в ситуації, коли зареєстрований знак для товарів і послуг є похідним від партійної символіки політичної партії і відтворює слово (слова), яке є частиною офіційного зареєстрованого найменування такої партії, а також зображення її розпізнавального знака, необхідно досліджувати наявність згоди фізичної особи, прізвище та портрет якої використано для реєстрації торговельної марки, на використання цього прізвища й зображення в партійній символіці партії (постанова КЦС ВС від 20 травня 2026 року у справі № 757/18348/23-ц).
3️⃣Завершуючи виступ, Василь Крат акцентував на окремих процесуальних аспектах розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Як приклад він навів справу про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку та зобов’язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів, у якій позов було залишено без розгляду, оскільки представником позивача був не адвокат. КЦС ВС вказав, що підписання та/або подання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, ця справа не є малозначною і не належить до категорії трудових спорів, позовну заяву в цій справі мав право подавати і підписувати як представник виключно адвокат (постанова КЦС ВС від 6 травня 2026 року у справі № 757/41144/21-ц).
url: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2053057/ | 1 158 |
| 3 | ♻️Чи можливе повернення позову через ненадання позивачів доказів місця реєстрації чи майна відповідача⁉️
Постанова КЦС ВС від 20.05.2026 у справі № 199/15273/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946129
📖У справі, що переглядається:
🖌позивачка звернулася з позовом про розірвання шлюбу;
✏️у позовній заяві (а. с. 1) позивачкою зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_2;
🔎29 грудня 2025 року відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та довільних процедур Дніпровської міської ради повідомив суд першої інстанції про те, що в реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території міста Дніпра відсутні;
🖊при залишенні позову без руху суд першої інстанції міркував так, що позивачка має надати докази на підтвердження місцезнаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи);
📨31 грудня 2025 року представник позивачки через Електронний суд подав заяву про усунення недоліків, в якій вказував, що позивачці невідоме місце реєстрації Відповідача, адже, як зазначалось в позові, з 01 жовтня 2018 року сторони разом не проживають та не спілкуються, остання відома адреса відповідача - АДРЕСА_2, що в межах територіальної юрисдикції Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра. Ненадання доказів щодо місця реєстрації відповідача не є перешкодою у відкритті провадження у справі та не є підставою для залишення позову без руху (а. с. 19 - 20);
🖍при поверненні позову суди вважали, що не вдалось встановити зареєстроване місце проживання відповідача, а позивачкою не надані докази на підтвердження місця знаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування;
✂️суди не врахували, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Тому, оскільки останнім відомим позивачці місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2, суд, першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у порушення вимог частини дев`ятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України помилково повернув позовну заяву. Як наслідок судові рішення належить скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. | 1 311 |
| 4 |  +1🆕В Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилося бета-посилання «Релевантна практика ВС».
ℹ️Бета-посилання «Релевантна практика ВС» то інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень з базою правових позицій Верховного Суду «Supreme LAB».
🔎Перевірив результат на постанові в справі № 565/2661/25, яка була в моїй доповіді.
📖Справа стосувалася самопредставництва юридичної особи. Результат може бачити на знімках екрану. | 2 037 |
| 5 | ♻️Трохи про ділову репутацію юридичної особи публічного права
Постанова КЦС ВС від 13.05.2026 у справі № 757/37512/24-ц
1️⃣У справі, що переглядається:
2️⃣Держаудитслужба звернулася до суду з позовом про захист ділової репутації та зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті, опублікованій ОСОБА_6 як членом Антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7», а також в інтерв’ю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», також просила стягнути моральну шкоду, вказуючи, що відповідна інформація є негативною та недостовірною, яка містить безпідставні звинувачення, в результаті чого налаштовує суспільство проти законних повноважень державних органів, спрямованих на захист національних інтересів України, може бути спрямована на дискредитацію державного апарату для розколу єдності в суспільстві й виведення з-під контролю сфер суспільних відносин, які мають безпосередній вплив на розвиток оборонно-промислового комплексу України;
3️⃣суди не врахували, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за умов, зокрема, якщо поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, така інформація порушує особисті немайнові права позивача; саме юридичні особи, які можуть бути і юридичними особами публічного права - суб`єктами владних повноважень, мають право на захист свого особистого немайнового права на ділову репутацію, і з цією метою можуть застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК України, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації; органи державної влади створені для реалізації функцій держави, забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян, а також здійснення управління суспільними процесами; репутація органів державної влади відрізняється від ділової репутації юридичних осіб, які здійснюють конкурентну діяльність на комерційних ринках, оскільки органи державної влади існують для служіння суспільству і фінансуються платниками податків; в силу ролі юридичної особи публічного права, наділеної владними повноваженнями, в демократичному суспільстві її інтереси у підтримці доброї репутації суттєво відрізняються як від права на репутацію фізичних осіб, так і від репутаційних інтересів юридичних осіб приватного права;
4️⃣при зверненні із позовом про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію Держаудитслужба не обґрунтувала, в чому полягає порушення її ділової репутації як особистого немайнового блага юридичної особи публічного права; оспорювана інформація стосувалась голови Держаудитслужби ОСОБА_9 в контексті здійснення Держаудитслужбою саме заходів державного контролю, тобто її владних повноважень;
5️⃣Держаудитслужба не зазначила, які саме її особисті немайнові блага, що охороняються цивільним законодавством, порушуються внаслідок поширення оспорюваної інформації, у зв`язку з чим касаційний суд вважає, що ініційоване у цій справі провадження про спростування та компенсацію моральної шкоди проти відповідачів не переслідувало легітимних цілей, перелічених у статті 10 Конвенції, та мету захисту приватного права чи інтересу.
6️⃣Суди наведеного не врахували та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. | 1 501 |
| 6 |  +1🆕В Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилося бета-посилання «Релевантна практика ВС».
ℹ️Бета-посилання «Релевантна практика ВС» то інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень з базою правових позицій Верховного Суду «Supreme LAB».
🔎Перевірив результат на постанові в справі № 565/2661/25, яка була в моїй доповіді.
📖Справа стосувалася самопредставництва юридичної особи. Результат може бачити на знімках екрану. | 1 |
| 7 | ♻️Трохи щодо договору «повернення партнера»
🇩🇪Земельний суд Дюссельдорфа розглянув цікавий кейс щодо договору «повернення партнера» (рішення від 27.06.2025 року в справі № 9a O 185/24).
🖌Позивачка стверджувала, що вона уклала з відповідачем договір про «повернення партнера», предметом якого було повернення її колишнього партнера за допомогою енергетичних сил. Позивачка звернулася до ясновидця, коли її щойно покинув партнер, з яким вона мала на той час дев'ятимісячну дитину і палко бажала повернути свого колишнього партнера. 19.04.2022 року відбулася перша телефонна розмова, за яку вона переказала 300 євро і в якій вона розповіла керуючому директору відповідача про свою життєву ситуацію. Керуючий директор відповідача запропонував їй різні варіанти повернення партнера: повернення партнера протягом одного місяця за ціною 20 000 євро; повернення партнера протягом двох місяців за ціною 13 000 євро; повернення партнера протягом десяти місяців за ціною 8 000 євро. Позивачка обрала повернення партнера протягом двох місяців і заплатила за це відповідачу суму 13 000 євро. Її колишній партнер не повернувся до сьогоднішнього дня.
📍Позивачка вважала, що договір суперечить добрим звичаям, оскільки відповідач використав її вразливу ситуацію як молодої матері-одиначки, і надання та зустрічне надання перебували у вражаючій (очевидній) диспропорції. Відповідач стверджував, що позивачка замовила духовну життєву консультацію і користувалася нею в період з 19.04.2022 по 31.07.2022.
📖Суд вказав, зокрема, що:
1️⃣в рамках загальної оцінки зміст договору, з огляду на емоційно вразливе становище позивачки, а також розмір узгодженого гонорару в розмірі 13 000 євро, має бути розцінений як такий, що суперечить добрим звичаям;
2️⃣обіцянка повернути колишнього партнера за допомогою телепатичних сил є – на відміну від духовної життєвої консультації – від самого початку об'єктивно неможливим виконанням. Хоча сторони можуть у рамках свободи договору та визнаючи свою власну відповідальність дійсно узгодити, що одна сторона – за плату – зобов'язується надати послуги, основи та наслідки яких за даними науки і техніки не можуть бути доведені, а відповідають лише внутрішньому переконанню, відповідній вірі або ірраціональному, незрозумілому для третіх осіб ставленню;
3️⃣вимоги щодо суперечності добрим звичаям, згідно з практикою Федерального Верховного Суду, у такому разі не слід встановлювати надто високими. Тут наявні обставини, що виходять за межі об'єктивної неможливості, які обґрунтовують суперечність добрим звичаям. Так, керуючий директор відповідача не лише використав емоційно вразливе становище позивачки, але й, крім того, зажадав від позивачки гонорар, який перебуває у вражаючій диспропорції до обіцяної ним, але об'єктивно неможливої послуги повернення партнера. Вражаюча диспропорція в рамках § 138 абз. 1 BGB зазвичай припускається тоді, коли об'єктивна вартість зустрічного виконання приблизно вдвічі вища за вартість виконання;
4️⃣у цьому випадку припущенню вражаючої диспропорції також не перешкоджає те, що між сторонами безперечно відбувалися часті телефонні розмови. Бо, як уже було розкрито, керуючий директор відповідача не зміг викласти жодного обсягу чи змісту консультацій, які виправдовували б гонорар у такому розмірі. Більш того, суд на підставі правдоподібних описів позивачки переконаний, що він під час телефонних розмов лише хотів і далі годувати позивачку обіцянками;
5️⃣оскільки запропонована відповідачем послуга «повернення партнера» взагалі спрямована на осіб, яких щойно залишив їхній партнер і які тому перебувають в емоційно вразливому становищі. До того ж він у будь-якому випадку визнає, що позивачка мала «багато проблем». Запропоноване позивачці ціноутворення на повернення партнера також свідчить про те, що керуючий директор хотів використати відчай позивачки для свого збагачення. Тому що чим швидше позивачка хотіла повернути свого партнера, тим більше вона повинна була заплатити. | 1 758 |
| 8 |
♻️Трохи про способи захисту при виселенні в позасудовому порядку
Ухвала КЦС ВС від 03.06.2026 у справі № 308/16652/23
🖌️Існує різний підхід щодо застосування способу захисту як вселення при позасудовому виселенні особи, тому касаційний суд вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2025 року у справі N? 159/3927/23 та зробити висновок про те, що:
1️⃣виселення проводиться добровільно або в судовому порядку;
2️⃣про добровільність виселення з житла може свідчити самостійне звільнення особою цього житла;
3️⃣виселення особи з житла в позасудовому порядку не допускається;
4️⃣парламент не обмежує особу, яку виселили в позасудовому порядку для захисту свого інтересу шляхом застосування конкретного способу захисту;
5️⃣тому особа, яку виселили з житла в позасудовому порядку з порушенням порядку, може заявляти як вимогу про відшкодування збитків та/або компенсацію моральної шкоди, так і заявляти вимогу про вселення до житла. | 2 101 |
| 9 |  +2ℹ️Отакий новий варіант масової розсилки, вочевидь для злому🪚від імені Міністерство юстиції України | 2 180 |
| 10 | 📖 Опубліковано черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за травень 2026 року.
📍url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_05_2026.pdf | 2 231 |
| 11 | ♻️Трохи про конструкцію форс-мажору і гроші (закінчення)
Окрема думка суддів КГС ВС від 01.05.2026 у справі № 905/541/16
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136346923
6️⃣26. Також слід завернутися до Модельних правил європейського приватного права DCFR (Draft Common Frame of Reference), які є найбільш фундаментальним проєктом, що має неофіційну назву Цивільного кодексу ЄС, який хоч і не має статусу закону, але є надзвичайно авторитетним джерелом "м`якого права" для Верховних судів країн Європи.
7️⃣27. DCFR містять принцип, за яким виконання грошового зобов`язання не може стати об`єктивно неможливим (підпасти під дію форс-мажору) (принцип "Гроші є завжди"). Так, стаття III.- 3:101 встановлює, що кредитор має безумовне право на виконання грошового зобов`язання. У коментарі до DCFR підкреслюється, що оскільки гроші є родовими речами, боржник не може посилатися на їх відсутність як на підставу для звільнення від виконання. Тобто, категорія "непереборної сили" (форс-мажору) не застосовується до обов`язку сплатити гроші.
8️⃣28. Стаття III.- 3:104 регулює звільнення від відповідальності через форс-мажор. Офіційний коментар до цієї норми чітко зазначає: що фінансова неспроможність (нестача, відсутність коштів) не є виправданням. Ризик наявності коштів для оплати завжди лежить на боржнику. Навіть якщо банківська система колапсувала або держава припинила фінансування, це вважається сферою контролю боржника або його комерційним ризиком.
9️⃣29. Зі статей III.- 3:708 і III.- 3:710 вбачається право кредитора на відсотки за затримку оплати грошових коштів. DCFR розглядає ці відсотки як автоматичний наслідок прострочення. Оскільки виконання грошового зобов`язання не може бути "виправдане" форс-мажором, то і нарахування відсотків за затримку не зупиняється.
🔟30. Отже згідно з DCFR, фінансова неспроможність боржника, недостатність коштів, ні за яких обставин не може бути визнана обставиною, що звільняє від виконання грошового зобов`язання або від відповідальності за його несвоєчасне виконання, оскільки ризик наявності грошових коштів є абсолютним обов`язком боржника.
1️⃣1️⃣31. У документах, які належать до так званого європейського м`якого контрактного права, діє принцип, згідно з яким сторона не може звільнятися від обов`язку виконати грошове зобов`язання з посиланням на форс-мажор. Аналогічний підхід поширюється і на річні відсотки та інфляційні втрати, нараховані на заборгованість.
1️⃣2️⃣32. Однак, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, з посиланням на форс-мажорні обставини, зазначеного не врахували.
1️⃣3️⃣38. Крім того, встановивши, що у п.8.1 договору сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин), суди попередніх інстанцій не встановили та не оцінили того, про які саме обов`язки (зобов`язання) у цьому положенні договору йдеться, зокрема, в контексті його поширення чи непоширення на грошові зобов`язання відповідача.
1️⃣4️⃣39. Тобто, передбачене договором зупинення виконання стосувалося виключно тих зобов`язань, які підпали під дію впливу форс-мажору, а не всіх договірних зобов`язань. | 2 183 |
| 12 | ♻️Трохи про конструкцію форс-мажору і гроші
Постанова ОП КГС ВС від 01.05.2026 у справі № 905/541/16
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137418594
1️⃣8.17. З цього приводу об`єднана палата зазначає, що при застосуванні положень договору щодо форс-мажорних обставин необхідно розрізняти: (1) обов`язок сторони своєчасно повідомити іншу сторону про настання таких обставин у строк і спосіб, визначені договором, та (2) обов`язок надати належні докази їх існування, зокрема сертифікат ТПП України.
2️⃣8.18. Об`єднана палата виходить з того, що повідомлення про форс-мажорні обставини має бути здійснене у встановлений договором строк, а якщо він (строк) сторонами не визначений (не визначений нормами законодавства), то невідкладно - з моменту, коли стороні стало відомо про їх настання чи можливість впливу на виконання зобов`язання. Натомість отримання сертифіката ТПП України як доказу таких обставин об`єктивно пов`язане з відповідною процедурою звернення до уповноваженого органу та може відбуватися пізніше, у тому числі після настання порушення виконання зобов`язання.
3️⃣8.32. Об`єднана палата зауважує, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з урахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: (1) застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); (2) чим підтверджується форс-мажор; (3) чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; (4) як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.
4️⃣8.35. З аналізу наведених умов убачається, що: (1) сторони визначили форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором; (2) у разі настання форс-мажору відбувається відтермінування строків виконання зобов`язань на період дії таких обставин, що свідчить про збереження самого зобов`язання та зміну лише строку його виконання; (3) сторони встановили обов`язкову процедуру підтвердження форс-мажору, яка включає негайне повідомлення контрагента та надання підтвердних документів протягом чотирнадцяти днів з моменту виникнення таких обставин; (4) сторони прямо погодили, що форс-мажорні обставини не впливають на обов`язок покупця здійснити оплату за природний газ, поставлений до моменту їх настання.
5️⃣8.42. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій конкретні обставини у цій справі, зокрема, щодо факту наявності та належного підтвердження форс-мажорних обставин, їх впливу на можливість виконання відповідачем зобов`язань, а також дотримання сторонами погодженого договором порядку повідомлення про такі обставини, об`єднана палата зазначає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині як передчасних, оскільки, як передбачено в умовах типового договору, строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. | 1 892 |
| 13 | Важливе рішення ЄСПЛ щодо витребування на користь держави земельної ділянки лісогосподарського призначення – Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine
Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави переслідувало легітимну мету забезпечення дотримання принципу верховенства права і відповідало суспільним інтересам, а заявниця, придбаваючи таку ділянку, не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з її придбанням.
За обставинами справи у 2008 році заявниця придбала земельну ділянку в компанії «N» на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2011 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про витребування цієї земельної ділянки від компанії «N» та заявниці з мотивів того, що відповідні землі були землями лісового фонду та перебували в державній власності.
Остаточне рішення у справі було ухвалено 22 червня 2016 року: суди трьох інстанцій задовольнили позов, встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розпоряджатися якими уповноважений виключно Кабінет Міністрів України, а не селищна рада, яка вилучила цю земельну ділянку з державного лісового фонду та віднесла їх до земель рекреаційного призначення.
Пізніше, в червні 2017 року, заявниця звернулася до суду з позовом до сільської ради та КМУ про відшкодування вартості майна. Суди відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що вимоги про компенсацію мали бути пред’явлені до її контрагента за договором купівлі-продажу – компанії «N».
Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, ЄСПЛ не встановив порушення справедливого балансу між суспільними та приватними інтересами.
Суд наголосив, що заявниця мала проявити особливу обачність перед укладенням договору купівлі-продажу, оскільки могла знати про належність ділянки до особливої категорії земель і ризик припинення права власності на неї, зважаючи на судові провадження про право розпорядження цією землею, які тривали у 2004–2010 роках.
ЄСПЛ також звернув увагу на істотну різницю між ціною, сплаченою заявницею за земельну ділянку (75 055 грн, приблизно 6800 євро), та її оціночною вартістю (528 366 грн, приблизно 48 500 євро), що викликало сумніви в законності укладеного договору купівлі-продажу.
З огляду на ці обставини ЄСПЛ дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність перспективи отримання компенсації за вилучене майно, заявниця не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з придбанням спірної земельної ділянки, а тому підстав для висновку про порушення справедливого балансу інтересів у цій справі немає.
Ознайомитися з офіційним текстом рішення Galyna StepanivnaNOGA v. Ukraine можна на вебсайті Європейського суду з прав людини за посиланням: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-249740.
Нагадуємо й про Платформу обміну знаннями ЄСПЛ-KS, що містить матеріали практики ЄСПЛ українською мовою, яка доступна за посиланням: https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks/. | 1 873 |
| 14 | ♻️Трохи про розмежування доктрини заборони суперечливої поведінки та еstoppel
Постанова КЦС ВС від 08.06.2026 у справі № 680/520/24
1️⃣Касаційний суд підкреслює, що слід розмежовувати доктрину venire contra factum proprium (що характерна для романо-германської традиції) та еstoppel (властивий для англосаксонської традиції).
2️⃣Доктрина venire contra factum proprium є матеріальною-правовою конструкцією та розрахована на її застосування в матеріальних приватно-правових відносинах.
3️⃣Тобто доктрина заборони суперечливої поведінки є матеріально-правовою, а не процесуальною конструкцією. Тому вона застосовується у сфері цивільних (приватноправових) відносин. | 2 053 |
| 15 |  +2📗Трохи для цікавого вечірнього читання про спадщину від О. Є. Кухарєва | 2 447 |
| 16 | 📖Оприлюднено огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у
справах щодо захисту інтелектуальної власності у контексті практики Суду
справедливості Європейського Союз
url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_zahust_prav_IntVlasn.pdf | 2 607 |
| 17 | ♻️Трохи сьогодні поговорили зі студентами факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» про виселення. | 2 326 |
| 18 | ♻️Трохи про скасування заповіту
Постанова КЦС ВС від 29.05.2026 у справі № 308/13066/16-ц
1️⃣59. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (частина перша статті 1257 ЦК).
2️⃣60. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним (частина третя статті 1254 ЦК).
3️⃣61. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто (частина п`ята статті 1254 ЦК).
4️⃣62. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 1254 ЦК).
5️⃣63. Верховний Суд зауважує, що:
6️⃣в ЦК передбачено два способи скасування заповіту: 🅰️шляхом складення нового заповіту; 🅱️шляхом вчинення одностороннього правочину - скасування заповіту;
7️⃣законом встановлено, що скасування заповіту повинно відбуватися в тому ж порядку, що і посвідчення заповіту. Це означає, що такий односторонній правочин як скасування заповіту має бути вчинений у письмовій формі та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами;
8️⃣непідписання особою такого одностороннього правочину як скасування заповіту свідчить, що такий правочин складено з порушенням вимог щодо його форми, та, відповідно до частини першої статті 1257 ЦК це має наслідком його нікчемність. | 2 773 |
| 19 | 📖24.06.2026 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбудеться захист цікавої дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Наталії Філатової-Білоус «Правовий концепт договору в умовах цифровізації». | 2 497 |
| 20 | ♻️10 червня 2026 року в онлайн-форматі відбувся семінар-практикум з розгляду справ у сфері авторського права в Україні, організований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) і Верховним Судом у співпраці з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ).
📺До заходу долучився суддя Верховного Суду Василь Крат, який розповів про судову практику щодо компенсації за порушення авторського права як «замінника» відшкодування шкоди, завданої плагіатом.
📍Спікер зазначив, що «compensare» (лат.) означає відшкодовувати або урівноважувати. По суті компенсація в приватному праві – це певні дії задля справедливого «урівноваження» майнової чи немайнової втрати (внаслідок, наприклад, завдання шкоди чи припинення повністю або частково певного суб’єктивного права) шляхом сплати особі грошей як загального еквіваленту всіх цінностей або передання їй будь-якого майна такого роду, якості та вартості, що дадуть змогу «залагодити» понесену втрату. На цьому акцентував КЦС ВС у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 201/13593/19.
♨️Василь Крат звернув увагу на свій параграф у монографії за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої «Трактат про компенсацію в праві». В ній ідеться, що в приватному праві «компенсація» є ширшим поняттям, ніж відшкодування шкоди, і застосовується у трьох випадках: як замінник відшкодування для невідновлюваних благ (здоров'я, честь, репутація), для відновлення втраченого інтересу та у зв'язку з припиненням суб'єктивного цивільного права. «І якщо ми звернемося до сфери авторського права, то побачимо, що саме там ця конструкція прижилася і протягом тривалого часу досить ефективно застосовується», – сказав доповідач.
ℹ️Він проаналізував висновки, зроблені в постанові КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі № 308/7570/18-ц.
*️⃣Фабула справи: авторка дисертації посилалася на те, що її автореферат було використано без дозволу та поза межами допустимих обмежень авторського права. На цій підставі вона просила суд визначити розмір компенсації за порушення як майнових, так і немайнових прав автора в мінімальному розмірі. Суддя звернув увагу на такі моменти.
1️⃣По-перше, в цій справі КЦС ВС застосував висновки Суд справедливості Європейського Союзу від 16 липня 2009 року у справі C‑5/08 «Infopaq International A/S проти Forening Danske Dagblades». Суд справедливості ЄС зазначив, що автор контролює використання свого твору через систему дозволів і отримує співмірну винагороду за його створення, при цьому будь-яка дія третьої особи щодо твору за замовчуванням потребує згоди автора – крім випадків правомірного використання без такого дозволу, прямо передбачених законом.
2️⃣По-друге, суд розмежував допустиме цитування і плагіат. Цитування – вільне використання твору за умови обов'язкового зазначення імені автора та джерела запозичення; воно вважається найбільш значущим обмеженням авторського права і слугує підґрунтям для інших подібних обмежень. Плагіатом натомість є використання чужого твору або його частини без посилання на джерело, тобто без дотримання саме цієї умови правомірності.
3️⃣По-третє, КЦС ВС врахував принципи приватного права: добросовісність, справедливість і розумність. Суд зазначив, що для визначення розміру компенсації за плагіат враховується, зокрема: факт порушення прав і яке саме порушення допущено; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об’єктів); принципи приватного права (добросовісність, справедливість, розумність).
4️⃣Василь Крат акцентував, що суд не визначив вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані при визначенні розміру компенсації. «Тобто не виключено, що за певних фактичних обставин ті чи інші чинники можуть позначитися на розмірі компенсації», – сказав він.
📖Презентація: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Kompensac_avtor_pravo.pdf | 2 608 |
