Трохи про приватне право🧐
📈 Аналитический обзор Telegram-канала Трохи про приватне право🧐
Канал Трохи про приватне право🧐 (@glossema) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 11 060 подписчиков, занимая 807 место в категории Закон и право и 5 347 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 11 060 подписчиков.
Согласно последним данным от 27 июня, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 54, а за последние 24 часа — -2, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 21.50%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 13.46% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 2 378 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 1 488 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 20.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как договір, постанова, суддя, шлюб, підстава.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Канал про приватне право”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 28 июня, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Закон и право.
Загрузка данных...
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 29 июня | +2 | |||
| 28 июня | +6 | |||
| 27 июня | +1 | |||
| 26 июня | 0 | |||
| 25 июня | +3 | |||
| 24 июня | +2 | |||
| 23 июня | +18 | |||
| 22 июня | +6 | |||
| 21 июня | +4 | |||
| 20 июня | +1 | |||
| 19 июня | +8 | |||
| 18 июня | +8 | |||
| 17 июня | +6 | |||
| 16 июня | +7 | |||
| 15 июня | 0 | |||
| 14 июня | +2 | |||
| 13 июня | +6 | |||
| 12 июня | +10 | |||
| 11 июня | +4 | |||
| 10 июня | +3 | |||
| 09 июня | +4 | |||
| 08 июня | +2 | |||
| 07 июня | +4 | |||
| 06 июня | +2 | |||
| 05 июня | +3 | |||
| 04 июня | +13 | |||
| 03 июня | +26 | |||
| 02 июня | +11 | |||
| 01 июня | +9 |
| 2 | 🖌📒 Написав трохи вступ до фраудаторності правочину в збірнику тез (Правозастосування законодавчих новел господарського права та господарського процесу [Електронний ресурс]: збірник матеріалів Науково-практичного круглого столу (м. Київ, 27 березня 2026 р.) / упорядник Полюхович В.І. . К.: Електрон. текст. дані. НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2026. 149 с.) | 1 427 |
| 3 | 🧐Трохи недільного
😊Сімейні відносини вони чудові.
📍Як би ви кваліфікували таку обіцянку❓ | 1 498 |
| 4 | 🇺🇦З днем Конституції України друзі!
♻️Трохи про конституційні цінності
1️⃣Постанова КЦС ВС від 19.03.2025 у справі № 757/25182/23-ц
📍Цей суд завжди був на сторожі конституційних цінностей (конституційних прав та свобод) (див., зокрема, постанови Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі № 688/1619/17-ц (провадження № 61-24783св18), від 05 вересня 2019 року в справі № 638/9278/16-ц (провадження № 61-33331сво18)).
📌Положення частини третьої статті 152 Конституції України містять посилання на те, що саме законом має визначатися порядок та умови грошової компенсації моральної шкоди. Втім, з 1996 року по 2025 рік (тобто протягом 29 років) такий закон парламентом не прийнято, незважаючи на те, що Конституційний Суд України періодично нагадував про наявність такого позитивного обов`язку в держави.
✅З урахуванням внесення змін до Конституції та запровадження конституційної скарги окремий закон, який мав би врегулювати відносини щодо компенсації шкоди, завданої неконституційним законом, вочевидь розрахований на компенсацію шкоди, завданої особам, які не зверталися з конституційною скаргою, а не відносини щодо компенсації шкоди особі, за конституційною скаргою якої Конституційний Суд України визнав повністю чи в окремій частині закон таким, що не відповідає Конституції України. Тому відмінною є ситуація за обставин, коли за конституційною скаргою особи та у зв`язку з встановленням порушенням її права рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними положення закону, застосованого щодо неї. В цьому випадку заперечення права на компенсацію моральної шкоди такій особі суперечить здоровому глузду та справедливості. Тому позивач (особа, за конституційною скаргою якої Конституційний Суд України визнав неконституційним повністю чи в окремій частині закон таким, що не відповідає Конституції України) має право на грошову компенсацію моральної шкоди Державою Україною на підставі статті 23 ЦК України.
2️⃣Окрема думка суддів КЦС ВС Крат В. І., Пархоменко П. І., від 14.01.2026 у справі № 513/475/24
📌Дитинство не знає пауз у правосудді
❇️Дитина до досягнення нею повноліття має право на утримання з боку своїх батьків. Конституційне право дитини на утримання охоплює собою як стягнення аліментів, так і збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Це право дитини не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
♨️Конституційне право дитини на утримання має триваючий і невідкладний характер, його здійснення не може бути ефективно відновлене ex post. По своїй суті конституційне право дитини на утримання відноситься до тих прав, для яких затримка в їх судовому захисті дорівнює «втраті» права. Тому право на утримання потребує негайного судового захисту. Превалювання процесуальної форми над матеріальним правом призводить до ілюзорності правового захисту. | 1 409 |
| 5 | ♻️Коли не можна поділити спільне сумісне мано чи виділити з нього частку❓
Постанова КЦС ВС від 10.06.2026 у справі № 712/6765/23
📔Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом (частина перша статті 370 ЦК України).
📓У статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Кредитор співвласника не має права вимагати виділення частки із спільного майна багатоквартирного будинку в натурі для звернення стягнення на неї. Співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок.
📜Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
🖌️за загальним правилом, співвласники, яким належить майно на правовому режимі спільної сумісної власності, можуть застосувати конструкцію виділу частки чи поділу спільного сумісного майна;
📍парламентом передбачено, що випадки за яких неможливо застосувати конструкцію виділу частки чи поділу спільного сумісного майна передбачаються нормою закону;
📌на рівні статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» законодавцем виключено можливість застосування конструкцію виділу частки чи поділу спільного сумісного майна до спільного майна багатоквартирного будинку. | 1 574 |
| 6 | ♻️Чи може боржник зі своїм адвокатом вчинити фраудаторний правочин⁉️
Постанова КЦС ВС від 10.06.2026 у справі № 645/5702/24
📖Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
🔍Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що:
1️⃣ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2023 року у справі № 554/12282/22 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про направлення справи за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю залишено без задоволення. В ухвалі вказано, що: участь в судовому засідання приймала представник заявника-відповідача - ОСОБА_3; в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просила направити справу про перегляд заочного рішення до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю у зв`язку з відновленням його роботи, дана категорія справ розглядається за місцем реєстрації відповідача.
2️⃣ ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2023 року у справі № 554/12282/22 заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без задоволення. В ухвалі вказано, що: участь в судовому засідання приймала представник заявника-відповідача - ОСОБА_3; представник заявника-відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні просила заяву задовольнити, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку, враховуючи обставини, вказані в заяві про перегляд заочного рішення, договір немає підписів сторін, не долучена розписка про отримання коштів, позичальник немає ліцензії.
✅Касаційний суд підкреслює, що боржник, який відчужує майно на підставі договору купівлі-продажу на користь свого адвоката після постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви боржника про перегляд заочного рішення, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорюваний договір купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
📌Касаційний суд вже вказував, що пов`язаність осіб, які вчиняють фраудаторний правочин може бути досить різноманітною. Зокрема, між особами які вчиняють фраудаторний правочин можуть бути родинні, квазіродинні відносини, інші цивільні відносини чи навіть трудові (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2025 року в справі № 757/52379/21-ц (провадження № 61-3339св24)). Тобто це може бути не тільки пов`язаність через родинні відносини, але й інші, зокрема, цивільні, до яких належать і відносини клієнта (боржник, продавець) та адвоката (покупець). | 1 854 |
| 7 | 😊Донька колись на день юриста подарувала мені грогу.
😅Потім захотіла його собі забрати, отак ми і вчинили договір міни📝.
Тепер в мене живуть черепахи🐢 | 1 946 |
| 8 | Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі – ОП КЦС ВС
Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачами у справі. Покладення обов'язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше | 1 711 |
| 9 | ♻️Трохи про подібність правовідносин
Рішення ЄСПЛ в справі «SAMANYUK v. UKRAINE» від 18.06.2026 (заява
65686/17)
https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-250572
1️⃣28. Звертаючись до обставин цієї справи, Суд зауважує, що головним питанням, яке належало вирішити національним судам, було те, чи належним чином Залізниця довела своє право на відповідну земельну ділянку і, зокрема, які докази вона мала для цього надати: належним чином зареєстрований правовстановлюючий документ чи наявну технічну документацію на будівництво залізниці (див. пункт 3 вище). У підсумку суди дійшли висновку, що технічної документації було достатньо для віднесення земельної ділянки до категорії «земель транспорту», які внаслідок цього належать Залізниці. У своїй заяві про перегляд заявник навів приклади судових рішень вищих інстанцій, які, на його думку, містили протилежний висновок щодо того ж самого правового питання, а тому вимагали розгляду Верховним Судом з метою усунення ймовірної розбіжності у правозастосуванні. Вбачається, що згадані ним два попередні рішення стосувалися тих самих правових питань, що порушувалися в його справі, або, принаймні, були дуже схожими на них, і в них навіть фігурувала та сама сторона — Залізниця (див. пункт 6 вище).
2️⃣29. У відповідь на це, своєю ухвалою від 1 березня 2018 року Верховний Суд відмовив у розгляді заяви заявника, зазначивши, що рішення, на які він посилався, не можуть слугувати «зразками для порівняння» для встановлення неоднакового застосування норм права. Він зробив це досить побіжно, не надавши жодних розгорнутих пояснень (див. пункт 7 вище), хоча навіть із того, як сам Верховний Суд виклав обставини справи заявника та попередніх справ, на які той спирався, було видно їхню велику подібність, і навіть у людини без юридичної освіти могли б виникнути обґрунтовані питання з цього приводу. З огляду на ці обставини Суд не може дійти іншого висновку, ніж той, що така ситуація вимагала надання детального обґрунтування.
3️⃣30. З огляду на це Суд вважає, що Верховний Суд не виконав свого обов'язку щодо мотивування своїх рішень і не розглянув доречні та вагомі аргументи, висунуті заявником. Відповідно, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. | 1 859 |
| 10 | ✍🏻ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ ПРО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ СВЕРДЛОВИНОЮ Є НЕ ЛИШЕ ФАКТ ПОТРАПЛЯННЯ ВІДХОДІВ, А Й РИЗИК ЗАБРУДНЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ З ВИГРІБНОЇ ЯМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 743/1920/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 743/1920/23 від 29.05.2026
Верховний Суд мав відповісти на питання про те, за яких умов можна задовольнити позов про усунення перешкод у користуванні власником його свердловиною для питної води, заявлений до власника розташованої неподалік вигрібної ями.
КЦС ВС надаючи відповідь на спірне питання вказав, що для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні свердловиною для питної води достатньо встановити або існування ризику забруднення питної води відходами з вигрібної ями, що може засвідчувати, зокрема, підтверджений документально факт порушення санітарних норм і правил побудови вигрібної ями (зокрема, нормативної відстані до свердловини, невикористання водонепроникних матеріалів), або потрапляння у питну воду відходів саме із такої ями, підтверджене аналізами води чи гідрогеологічними висновками.
Тобто ризик забруднення питної води є юридично значущим навіть до реального настання шкоди, а зведення спірної споруди без дотримання встановлених законодавством норм може бути самостійною підставою для задоволення позову.
Підставою для задоволення позову власниці свердловини для питної води може бути лише встановлення факту потрапляння у неї відходів із вигрібної ями відповідачки. Ця умова є однією із самостійних підстав для задоволення такого позову, але не виключною підставою.
Для балансування інтересів сторін важливо встановити: що було споруджено раніше - вигрібна яма або свердловина для питної води; чи було таке спорудження на той час правомірним, зокрема, чи відповідало встановленим вимогам стосовно вибору місця та відстаней до інших об'єктів, щодо водотривкого характеру матеріалів, із яких споруджена вигрібна яма; чи не було спорудження проявом недобросовісної поведінки, спрямованої на унеможливлення ефективного використання іншої земельної ділянки для життєдіяльності її власника.
❓Погоджуєтеся з думкою ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція | 1 624 |
| 11 | 📚Цивілістична платформа зробила повний репринт оригінального твору відомого англійського цивіліста Джошуа Віл'ямса «Principles of the Law of Real Property».
📖Книга була написана насамперед як вступний підручник для студентів-юристів, які вивчали правочини з нерухомістю. Вона доступною мовою пояснювала надзвичайно складну, архаїчну і заплутану на той час систему англійського права. | 1 804 |
| 12 | ♻️Трохи про обмеження правоздатності правочином
Постанова КЦС ВС від 29.04.2026 у справі № 686/16418/22
📘Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемним (частина перша статті 27ЦК України).
📒Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (частина третя статті 4 ЦПК України).
📖Обміркувавши викладене, касаційний суд підкреслює, що:
1️⃣парламентом передбачена абсолютна заборона на обмеження правоздатності за допомогою правочину. Тобто цивільна правоздатність не може бути обмежена за волевиявленням особи, навіть якщо це воля самого суб`єкта правоздатності. По суті це є проявом невідчужуваності цивільної правоздатності, що виключає можливість її «звуження» за волевиявленням приватної особи, зокрема й самого суб`єкта права. Особа не може зобов`язатися не набувати прав у майбутньому, оскільки відмова від здатності до правонабуття виходить за межі її розпорядчих повноважень. Особа вправі вільно розпоряджатися (відчужувати, припиняти чи відмовлятися) своїми наявними суб`єктивними правами, як правило майновими. Будь-який правочин, який обмежує правоздатність особи, кваліфікується законодавцем як нікчемний;
2️⃣окремі прояви абсолютної заборони на обмеження правоздатності можуть міститися й в інших нормах закону. Таким проявом є конструювання парламентом нікчемності умови про відмова від права на звернення до суду за захистом;
3️⃣з урахуванням правил, закріплених в статті 217 ЦК України, нікчемною буде лише та частина договору (його пункти), в якій передбачено обмеження правоздатності. При цьому, це не має наслідком нікчемності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умови про обмеження правоздатності. | 1 809 |
| 13 | ♻️Секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат долучилися до круглого столу на тему «Судова практика в IP справах: нові правові позиції».
1️⃣Василь Крат представив огляд актуальної практики КЦС ВС у справах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Він зазначив, що, хоча такі спори не становлять значної частки касаційного провадження, вони регулярно порушують складні питання, які перебувають на стику цивільного права, спадкового права, сімейних правовідносин та права інтелектуальної власності.
2️⃣Василь Крат звернув увагу на те, що в доктрині давно вказують, що не можуть отримати правову охорону як торговельні марки позначення, що в чинному законодавстві не є неохороноздатними, хоча за своєю сутністю повинні до таких належати. До них потрібно відносити, зокрема, символіку непідприємницьких товариств (ст. 18 Закону України «Про громадські об’єднання», ст. 16 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», ст. 17 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та ін.). В цьому контексті суддя навів справу, пов’язану з використанням у торговельних марках символіки політичної партії. КЦС вказав, що в ситуації, коли зареєстрований знак для товарів і послуг є похідним від партійної символіки політичної партії і відтворює слово (слова), яке є частиною офіційного зареєстрованого найменування такої партії, а також зображення її розпізнавального знака, необхідно досліджувати наявність згоди фізичної особи, прізвище та портрет якої використано для реєстрації торговельної марки, на використання цього прізвища й зображення в партійній символіці партії (постанова КЦС ВС від 20 травня 2026 року у справі № 757/18348/23-ц).
3️⃣Завершуючи виступ, Василь Крат акцентував на окремих процесуальних аспектах розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Як приклад він навів справу про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку та зобов’язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів, у якій позов було залишено без розгляду, оскільки представником позивача був не адвокат. КЦС ВС вказав, що підписання та/або подання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, ця справа не є малозначною і не належить до категорії трудових спорів, позовну заяву в цій справі мав право подавати і підписувати як представник виключно адвокат (постанова КЦС ВС від 6 травня 2026 року у справі № 757/41144/21-ц).
url: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2053057/ | 1 874 |
| 14 | ♻️Чи можливе повернення позову через ненадання позивачів доказів місця реєстрації чи майна відповідача⁉️
Постанова КЦС ВС від 20.05.2026 у справі № 199/15273/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946129
📖У справі, що переглядається:
🖌позивачка звернулася з позовом про розірвання шлюбу;
✏️у позовній заяві (а. с. 1) позивачкою зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_2;
🔎29 грудня 2025 року відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та довільних процедур Дніпровської міської ради повідомив суд першої інстанції про те, що в реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території міста Дніпра відсутні;
🖊при залишенні позову без руху суд першої інстанції міркував так, що позивачка має надати докази на підтвердження місцезнаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи);
📨31 грудня 2025 року представник позивачки через Електронний суд подав заяву про усунення недоліків, в якій вказував, що позивачці невідоме місце реєстрації Відповідача, адже, як зазначалось в позові, з 01 жовтня 2018 року сторони разом не проживають та не спілкуються, остання відома адреса відповідача - АДРЕСА_2, що в межах територіальної юрисдикції Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра. Ненадання доказів щодо місця реєстрації відповідача не є перешкодою у відкритті провадження у справі та не є підставою для залишення позову без руху (а. с. 19 - 20);
🖍при поверненні позову суди вважали, що не вдалось встановити зареєстроване місце проживання відповідача, а позивачкою не надані докази на підтвердження місця знаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування;
✂️суди не врахували, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Тому, оскільки останнім відомим позивачці місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2, суд, першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у порушення вимог частини дев`ятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України помилково повернув позовну заяву. Як наслідок судові рішення належить скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. | 1 862 |
| 15 | 🆕В Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилося бета-посилання «Релевантна практика ВС».
ℹ️Бета-посилання «Релевантна практика ВС» то інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень з базою правових позицій Верховного Суду «Supreme LAB».
🔎Перевірив результат на постанові в справі № 565/2661/25, яка була в моїй доповіді.
📖Справа стосувалася самопредставництва юридичної особи. Результат може бачити на знімках екрану. | 2 772 |
| 16 | ♻️Трохи про ділову репутацію юридичної особи публічного права
Постанова КЦС ВС від 13.05.2026 у справі № 757/37512/24-ц
1️⃣У справі, що переглядається:
2️⃣Держаудитслужба звернулася до суду з позовом про захист ділової репутації та зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті, опублікованій ОСОБА_6 як членом Антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7», а також в інтерв’ю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», також просила стягнути моральну шкоду, вказуючи, що відповідна інформація є негативною та недостовірною, яка містить безпідставні звинувачення, в результаті чого налаштовує суспільство проти законних повноважень державних органів, спрямованих на захист національних інтересів України, може бути спрямована на дискредитацію державного апарату для розколу єдності в суспільстві й виведення з-під контролю сфер суспільних відносин, які мають безпосередній вплив на розвиток оборонно-промислового комплексу України;
3️⃣суди не врахували, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за умов, зокрема, якщо поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, така інформація порушує особисті немайнові права позивача; саме юридичні особи, які можуть бути і юридичними особами публічного права - суб`єктами владних повноважень, мають право на захист свого особистого немайнового права на ділову репутацію, і з цією метою можуть застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК України, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації; органи державної влади створені для реалізації функцій держави, забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян, а також здійснення управління суспільними процесами; репутація органів державної влади відрізняється від ділової репутації юридичних осіб, які здійснюють конкурентну діяльність на комерційних ринках, оскільки органи державної влади існують для служіння суспільству і фінансуються платниками податків; в силу ролі юридичної особи публічного права, наділеної владними повноваженнями, в демократичному суспільстві її інтереси у підтримці доброї репутації суттєво відрізняються як від права на репутацію фізичних осіб, так і від репутаційних інтересів юридичних осіб приватного права;
4️⃣при зверненні із позовом про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію Держаудитслужба не обґрунтувала, в чому полягає порушення її ділової репутації як особистого немайнового блага юридичної особи публічного права; оспорювана інформація стосувалась голови Держаудитслужби ОСОБА_9 в контексті здійснення Держаудитслужбою саме заходів державного контролю, тобто її владних повноважень;
5️⃣Держаудитслужба не зазначила, які саме її особисті немайнові блага, що охороняються цивільним законодавством, порушуються внаслідок поширення оспорюваної інформації, у зв`язку з чим касаційний суд вважає, що ініційоване у цій справі провадження про спростування та компенсацію моральної шкоди проти відповідачів не переслідувало легітимних цілей, перелічених у статті 10 Конвенції, та мету захисту приватного права чи інтересу.
6️⃣Суди наведеного не врахували та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. | 1 968 |
| 17 | 🆕В Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилося бета-посилання «Релевантна практика ВС».
ℹ️Бета-посилання «Релевантна практика ВС» то інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень з базою правових позицій Верховного Суду «Supreme LAB».
🔎Перевірив результат на постанові в справі № 565/2661/25, яка була в моїй доповіді.
📖Справа стосувалася самопредставництва юридичної особи. Результат може бачити на знімках екрану. | 1 |
| 18 | ♻️Трохи щодо договору «повернення партнера»
🇩🇪Земельний суд Дюссельдорфа розглянув цікавий кейс щодо договору «повернення партнера» (рішення від 27.06.2025 року в справі № 9a O 185/24).
🖌Позивачка стверджувала, що вона уклала з відповідачем договір про «повернення партнера», предметом якого було повернення її колишнього партнера за допомогою енергетичних сил. Позивачка звернулася до ясновидця, коли її щойно покинув партнер, з яким вона мала на той час дев'ятимісячну дитину і палко бажала повернути свого колишнього партнера. 19.04.2022 року відбулася перша телефонна розмова, за яку вона переказала 300 євро і в якій вона розповіла керуючому директору відповідача про свою життєву ситуацію. Керуючий директор відповідача запропонував їй різні варіанти повернення партнера: повернення партнера протягом одного місяця за ціною 20 000 євро; повернення партнера протягом двох місяців за ціною 13 000 євро; повернення партнера протягом десяти місяців за ціною 8 000 євро. Позивачка обрала повернення партнера протягом двох місяців і заплатила за це відповідачу суму 13 000 євро. Її колишній партнер не повернувся до сьогоднішнього дня.
📍Позивачка вважала, що договір суперечить добрим звичаям, оскільки відповідач використав її вразливу ситуацію як молодої матері-одиначки, і надання та зустрічне надання перебували у вражаючій (очевидній) диспропорції. Відповідач стверджував, що позивачка замовила духовну життєву консультацію і користувалася нею в період з 19.04.2022 по 31.07.2022.
📖Суд вказав, зокрема, що:
1️⃣в рамках загальної оцінки зміст договору, з огляду на емоційно вразливе становище позивачки, а також розмір узгодженого гонорару в розмірі 13 000 євро, має бути розцінений як такий, що суперечить добрим звичаям;
2️⃣обіцянка повернути колишнього партнера за допомогою телепатичних сил є – на відміну від духовної життєвої консультації – від самого початку об'єктивно неможливим виконанням. Хоча сторони можуть у рамках свободи договору та визнаючи свою власну відповідальність дійсно узгодити, що одна сторона – за плату – зобов'язується надати послуги, основи та наслідки яких за даними науки і техніки не можуть бути доведені, а відповідають лише внутрішньому переконанню, відповідній вірі або ірраціональному, незрозумілому для третіх осіб ставленню;
3️⃣вимоги щодо суперечності добрим звичаям, згідно з практикою Федерального Верховного Суду, у такому разі не слід встановлювати надто високими. Тут наявні обставини, що виходять за межі об'єктивної неможливості, які обґрунтовують суперечність добрим звичаям. Так, керуючий директор відповідача не лише використав емоційно вразливе становище позивачки, але й, крім того, зажадав від позивачки гонорар, який перебуває у вражаючій диспропорції до обіцяної ним, але об'єктивно неможливої послуги повернення партнера. Вражаюча диспропорція в рамках § 138 абз. 1 BGB зазвичай припускається тоді, коли об'єктивна вартість зустрічного виконання приблизно вдвічі вища за вартість виконання;
4️⃣у цьому випадку припущенню вражаючої диспропорції також не перешкоджає те, що між сторонами безперечно відбувалися часті телефонні розмови. Бо, як уже було розкрито, керуючий директор відповідача не зміг викласти жодного обсягу чи змісту консультацій, які виправдовували б гонорар у такому розмірі. Більш того, суд на підставі правдоподібних описів позивачки переконаний, що він під час телефонних розмов лише хотів і далі годувати позивачку обіцянками;
5️⃣оскільки запропонована відповідачем послуга «повернення партнера» взагалі спрямована на осіб, яких щойно залишив їхній партнер і які тому перебувають в емоційно вразливому становищі. До того ж він у будь-якому випадку визнає, що позивачка мала «багато проблем». Запропоноване позивачці ціноутворення на повернення партнера також свідчить про те, що керуючий директор хотів використати відчай позивачки для свого збагачення. Тому що чим швидше позивачка хотіла повернути свого партнера, тим більше вона повинна була заплатити. | 2 281 |
| 19 |
♻️Трохи про способи захисту при виселенні в позасудовому порядку
Ухвала КЦС ВС від 03.06.2026 у справі № 308/16652/23
🖌️Існує різний підхід щодо застосування способу захисту як вселення при позасудовому виселенні особи, тому касаційний суд вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2025 року у справі N? 159/3927/23 та зробити висновок про те, що:
1️⃣виселення проводиться добровільно або в судовому порядку;
2️⃣про добровільність виселення з житла може свідчити самостійне звільнення особою цього житла;
3️⃣виселення особи з житла в позасудовому порядку не допускається;
4️⃣парламент не обмежує особу, яку виселили в позасудовому порядку для захисту свого інтересу шляхом застосування конкретного способу захисту;
5️⃣тому особа, яку виселили з житла в позасудовому порядку з порушенням порядку, може заявляти як вимогу про відшкодування збитків та/або компенсацію моральної шкоди, так і заявляти вимогу про вселення до житла. | 2 503 |
| 20 | ℹ️Отакий новий варіант масової розсилки, вочевидь для злому🪚від імені Міністерство юстиції України | 2 599 |
Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
