Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
Трохи про приватне право🧐
Открыть в Telegram
📈 Аналитический обзор Telegram-канала Трохи про приватне право🧐
Канал Трохи про приватне право🧐 (@glossema) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 11 060 подписчиков, занимая 803 место в категории Закон и право и 5 351 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 11 060 подписчиков.
Согласно последним данным от 30 июня, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 70, а за последние 24 часа — -5, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 21.80%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 13.53% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 2 411 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 1 497 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 21.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как договір, постанова, суддя, шлюб, підстава.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Канал про приватне право”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 01 июля, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Закон и право.
11 060
Подписчики
-524 часа
-37 дней
+7030 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
июль '26
июль '260
в 0 каналах
июнь '26
+178
в 2 каналах
Get PRO
май '26
+229
в 3 каналах
Get PRO
апрель '26
+190
в 4 каналах
Get PRO
март '26
+314
в 6 каналах
Get PRO
февраль '26
+485
в 6 каналах
Get PRO
январь '26
+683
в 5 каналах
Get PRO
декабрь '25
+198
в 4 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+202
в 3 каналах
Get PRO
октябрь '25
+214
в 4 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+213
в 3 каналах
Get PRO
август '25
+127
в 6 каналах
Get PRO
июль '25
+214
в 6 каналах
Get PRO
июнь '25
+244
в 8 каналах
Get PRO
май '25
+174
в 4 каналах
Get PRO
апрель '25
+366
в 8 каналах
Get PRO
март '25
+237
в 5 каналах
Get PRO
февраль '25
+279
в 5 каналах
Get PRO
январь '25
+348
в 9 каналах
Get PRO
декабрь '24
+242
в 3 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+216
в 5 каналах
Get PRO
октябрь '24
+311
в 4 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+380
в 6 каналах
Get PRO
август '24
+156
в 3 каналах
Get PRO
июль '24
+170
в 8 каналах
Get PRO
июнь '24
+170
в 5 каналах
Get PRO
май '24
+159
в 6 каналах
Get PRO
апрель '24
+212
в 5 каналах
Get PRO
март '24
+292
в 6 каналах
Get PRO
февраль '24
+270
в 3 каналах
Get PRO
январь '24
+331
в 3 каналах
Get PRO
декабрь '23
+451
в 4 каналах
Get PRO
ноябрь '23
+209
в 2 каналах
Get PRO
октябрь '23
+217
в 2 каналах
Get PRO
сентябрь '23
+267
в 0 каналах
Get PRO
август '23
+141
в 0 каналах
Get PRO
июль '23
+198
в 0 каналах
Get PRO
июнь '23
+205
в 0 каналах
Get PRO
май '23
+175
в 0 каналах
Get PRO
апрель '23
+179
в 0 каналах
Get PRO
март '23
+347
в 0 каналах
Get PRO
февраль '23
+262
в 0 каналах
Get PRO
январь '23
+173
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '22
+192
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '22
+259
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '22
+225
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '22
+266
в 0 каналах
Get PRO
август '22
+90
в 0 каналах
Get PRO
июль '22
+124
в 0 каналах
Get PRO
июнь '22
+951
в 0 каналах
Get PRO
май '22
+353
в 0 каналах
Get PRO
апрель '22
+124
в 0 каналах
Get PRO
март '22
+1 049
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 01 июля | 0 |
Посты канала
+1
🙄 Отак незабаром буде два публічних договори: один в статті 633 Цивільного кодексу, для охорони прав споживачів, а інший в Законі України «Про публічні закупівлі» від 27 травня 2026 року № 4888-IX.
| 2 | 📚23.06.2026 року опубліковано в газеті «Голос України» Закон України «Про публічні закупівлі» від 27 травня 2026 року № 4888-IX.
📜Законом № 4888-IX, зокрема, передбачено, що:
1️⃣публічний договір про закупівлю (далі - публічний договір) - укладений у письмовій формі платний договір між одним чи кількома суб'єктами господарювання та одним чи кількома замовниками, предметом якого є виконання робіт, постачання товарів чи надання послуг;
2️⃣публічний договір укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Кабінет Міністрів України може затвердити типовий публічний договір конкретного предмета закупівлі, на основі якого замовник зобов'язаний укладати публічний договір під час здійснення закупівлі такого предмета закупівлі. Публічний договір може бути укладений у формі електронного документа. Особливості укладення публічного договору у формі електронного документа визначаються Кабінетом Міністрів України;
3️⃣публічний договір є нікчемним у разі: якщо замовник уклав публічний договір до / без проведення процедури закупівлі / закупівлі шляхом запиту пропозицій учасників згідно з вимогами цього Закону; укладення публічного договору з порушенням вимог частини четвертої статті 56 цього Закону; укладення публічного договору в період оскарження закупівлі відповідно до статті 22 цього Закону; укладення публічного договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 36 та частиною сьомою статті 51 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 22 цього Закону; якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
📍 Закон № 4888-IX набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через дев'ять місяців з дня набрання ним чинності, крім: пункту 18 частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 16 і статті 18, які вводяться в дію з дня набрання чинності законом про внесення змін до цього Закону щодо врегулювання питань, пов'язаних з укладенням зарезервованих контрактів; пункту 7, підпунктів 9, 11 та абзаців першого, четвертого - одинадцятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом; підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев'ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності цим Законом. | 1 166 |
| 3 | ♻️Трохи про ШІ і судочинство
Ухвала КЦС ВС від 26.03.2026 у справі № 523/9632/24
📖Верховний Суд не заперечує використання учасниками справи інформаційних технологій при підготовці процесуальних документів, зокрема й інструментів штучного інтелекту (ШІ), однак таке використання має супроводжуватись відповідним контролем та верифікацією з боку людини. | 1 532 |
| 4 | ♻️Суддя Верховного Суду Василь Крат прочитав лекцію для студентів факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» на тему «Виселення в практиці касаційного суду».
🖌️Василь Крат зупинився на питанні ієрархії актів цивільного законодавства та пріоритеті норм ЦК України над нормами інших законів (ст. 4 ЦК України). Таку позицію послідовно підтримували й Конституційний Суд України, і Верховний Суд.
📍При цьому суддя торкнувся в ретроспективі питання щодо наявної колізії ЦК України та ЖК України. У цьому контексті Василь Крат звернув увагу на рішення ЄСПЛ від 27 березня 2025 року у справі «Bilyavska v. Ukraine». Заявниця 1948 року народження мала у власності приватний будинок. У 2004 році вона дозволила своїм дорослим синові й дочці тимчасово пожити там разом із їхніми сім'ями, а ті фактично захопили будинок. Жінка роками намагалася виселити їх через українські суди, проте вони відмовляли їй, аргументуючи це тим, що діти мають «право на житло» і їм ніде більше жити. ЄСПЛ визнав порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки національні суди застосували норми ЖК України – акта радянської епохи, який не відповідає сучасним реаліям, замість сучасного ЦК України, і не оцінили балансу інтересів сторін.
📌Підсумовуючи цей блок, Василь Крат зауважив, що Закон України від 13 січня 2026 року № 4751-IX «Про основні засади житлової політики», який із 15 лютого 2026 року скасував ЖК України (за винятком окремих статей) і по суті підтвердив пріоритет ЦК України в регулюванні відповідальності за порушення зобов'язань та виселення.
📓Крім того, суддя проаналізував постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 2 лютого 2026 року у справі № 713/1153/23, що стосується оспорювання рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання.
📔Власник житла зобов’язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (зокрема, невласника житла, якому в судовому рішенні встановлено право на житло (зокрема, сервітуту) та/або відмовлено у виселенні особи-невласника житла чи припинення її права). ОП КЦС ВС вказала, що коли чинним судовим рішенням за особою-невласником встановлено право на житло (особистий сервітут) або власнику було законно відмовлено у виселенні цієї особи, власник не має права самовільно знімати її з реєстрації місця проживання («виписувати») в адміністративному порядку за своєю односторонньою заявою через ЦНАП. Власник зобов'язаний поважати судове рішення, а законодавець не передбачав можливості скасовувати встановлені судом права користувача житла через звичайну адміністративну процедуру.
🔎Детальніше див.: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2057316/ | 1 733 |
| 5 | ♻️Якщо боржником у виконавчому провадженні є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, то суд якої юрисдикції має розглядати скаргу на дії та бездіяльність виконавця ❓
Постанова ОП КЦС ВС від 22.06.2026 у справі № 604/774/24
1️⃣За загальним правилом судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
2️⃣Процесуальний закон встановив імперативне правило виключної юрисдикційності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, із дня введення в дію КУзПБ, тобто з 21 жовтня 2019 року, має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
3️⃣Оскільки наслідком задоволення вимог скарги в межах судового контроль за виконанням судових рішень боржником, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, то така скарга в межах судового контролю за виконанням судових рішень підглядає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
✂️За таких обставин, з урахуванням викладеного, Об`єднана палата вважає за необхідне відступити від висновків в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 604/773/24 (провадження № 61-13248ск25) щодо допустимості розгляду цієї скарги в порядку цивільного судочинства. | 2 048 |
| 6 | 🖌📒 Написав трохи вступ до фраудаторності правочину в збірнику тез (Правозастосування законодавчих новел господарського права та господарського процесу [Електронний ресурс]: збірник матеріалів Науково-практичного круглого столу (м. Київ, 27 березня 2026 р.) / упорядник Полюхович В.І. . К.: Електрон. текст. дані. НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2026. 149 с.) | 1 965 |
| 7 |  🧐Трохи недільного
😊Сімейні відносини вони чудові.
📍Як би ви кваліфікували таку обіцянку❓ | 1 920 |
| 8 | 🇺🇦З днем Конституції України друзі!
♻️Трохи про конституційні цінності
1️⃣Постанова КЦС ВС від 19.03.2025 у справі № 757/25182/23-ц
📍Цей суд завжди був на сторожі конституційних цінностей (конституційних прав та свобод) (див., зокрема, постанови Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі № 688/1619/17-ц (провадження № 61-24783св18), від 05 вересня 2019 року в справі № 638/9278/16-ц (провадження № 61-33331сво18)).
📌Положення частини третьої статті 152 Конституції України містять посилання на те, що саме законом має визначатися порядок та умови грошової компенсації моральної шкоди. Втім, з 1996 року по 2025 рік (тобто протягом 29 років) такий закон парламентом не прийнято, незважаючи на те, що Конституційний Суд України періодично нагадував про наявність такого позитивного обов`язку в держави.
✅З урахуванням внесення змін до Конституції та запровадження конституційної скарги окремий закон, який мав би врегулювати відносини щодо компенсації шкоди, завданої неконституційним законом, вочевидь розрахований на компенсацію шкоди, завданої особам, які не зверталися з конституційною скаргою, а не відносини щодо компенсації шкоди особі, за конституційною скаргою якої Конституційний Суд України визнав повністю чи в окремій частині закон таким, що не відповідає Конституції України. Тому відмінною є ситуація за обставин, коли за конституційною скаргою особи та у зв`язку з встановленням порушенням її права рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними положення закону, застосованого щодо неї. В цьому випадку заперечення права на компенсацію моральної шкоди такій особі суперечить здоровому глузду та справедливості. Тому позивач (особа, за конституційною скаргою якої Конституційний Суд України визнав неконституційним повністю чи в окремій частині закон таким, що не відповідає Конституції України) має право на грошову компенсацію моральної шкоди Державою Україною на підставі статті 23 ЦК України.
2️⃣Окрема думка суддів КЦС ВС Крат В. І., Пархоменко П. І., від 14.01.2026 у справі № 513/475/24
📌Дитинство не знає пауз у правосудді
❇️Дитина до досягнення нею повноліття має право на утримання з боку своїх батьків. Конституційне право дитини на утримання охоплює собою як стягнення аліментів, так і збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Це право дитини не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
♨️Конституційне право дитини на утримання має триваючий і невідкладний характер, його здійснення не може бути ефективно відновлене ex post. По своїй суті конституційне право дитини на утримання відноситься до тих прав, для яких затримка в їх судовому захисті дорівнює «втраті» права. Тому право на утримання потребує негайного судового захисту. Превалювання процесуальної форми над матеріальним правом призводить до ілюзорності правового захисту. | 1 811 |
| 9 | ♻️Коли не можна поділити спільне сумісне мано чи виділити з нього частку❓
Постанова КЦС ВС від 10.06.2026 у справі № 712/6765/23
📔Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом (частина перша статті 370 ЦК України).
📓У статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Кредитор співвласника не має права вимагати виділення частки із спільного майна багатоквартирного будинку в натурі для звернення стягнення на неї. Співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок.
📜Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
🖌️за загальним правилом, співвласники, яким належить майно на правовому режимі спільної сумісної власності, можуть застосувати конструкцію виділу частки чи поділу спільного сумісного майна;
📍парламентом передбачено, що випадки за яких неможливо застосувати конструкцію виділу частки чи поділу спільного сумісного майна передбачаються нормою закону;
📌на рівні статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» законодавцем виключено можливість застосування конструкцію виділу частки чи поділу спільного сумісного майна до спільного майна багатоквартирного будинку. | 1 827 |
| 10 | ♻️Чи може боржник зі своїм адвокатом вчинити фраудаторний правочин⁉️
Постанова КЦС ВС від 10.06.2026 у справі № 645/5702/24
📖Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
🔍Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що:
1️⃣ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2023 року у справі № 554/12282/22 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про направлення справи за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю залишено без задоволення. В ухвалі вказано, що: участь в судовому засідання приймала представник заявника-відповідача - ОСОБА_3; в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просила направити справу про перегляд заочного рішення до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю у зв`язку з відновленням його роботи, дана категорія справ розглядається за місцем реєстрації відповідача.
2️⃣ ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 червня 2023 року у справі № 554/12282/22 заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без задоволення. В ухвалі вказано, що: участь в судовому засідання приймала представник заявника-відповідача - ОСОБА_3; представник заявника-відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні просила заяву задовольнити, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку, враховуючи обставини, вказані в заяві про перегляд заочного рішення, договір немає підписів сторін, не долучена розписка про отримання коштів, позичальник немає ліцензії.
✅Касаційний суд підкреслює, що боржник, який відчужує майно на підставі договору купівлі-продажу на користь свого адвоката після постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви боржника про перегляд заочного рішення, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорюваний договір купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
📌Касаційний суд вже вказував, що пов`язаність осіб, які вчиняють фраудаторний правочин може бути досить різноманітною. Зокрема, між особами які вчиняють фраудаторний правочин можуть бути родинні, квазіродинні відносини, інші цивільні відносини чи навіть трудові (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2025 року в справі № 757/52379/21-ц (провадження № 61-3339св24)). Тобто це може бути не тільки пов`язаність через родинні відносини, але й інші, зокрема, цивільні, до яких належать і відносини клієнта (боржник, продавець) та адвоката (покупець). | 2 173 |
| 11 |  😊Донька колись на день юриста подарувала мені грогу.
😅Потім захотіла його собі забрати, отак ми і вчинили договір міни📝.
Тепер в мене живуть черепахи🐢 | 2 248 |
| 12 | Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі – ОП КЦС ВС
Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачами у справі. Покладення обов'язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше | 1 894 |
| 13 | ♻️Трохи про подібність правовідносин
Рішення ЄСПЛ в справі «SAMANYUK v. UKRAINE» від 18.06.2026 (заява
65686/17)
https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-250572
1️⃣28. Звертаючись до обставин цієї справи, Суд зауважує, що головним питанням, яке належало вирішити національним судам, було те, чи належним чином Залізниця довела своє право на відповідну земельну ділянку і, зокрема, які докази вона мала для цього надати: належним чином зареєстрований правовстановлюючий документ чи наявну технічну документацію на будівництво залізниці (див. пункт 3 вище). У підсумку суди дійшли висновку, що технічної документації було достатньо для віднесення земельної ділянки до категорії «земель транспорту», які внаслідок цього належать Залізниці. У своїй заяві про перегляд заявник навів приклади судових рішень вищих інстанцій, які, на його думку, містили протилежний висновок щодо того ж самого правового питання, а тому вимагали розгляду Верховним Судом з метою усунення ймовірної розбіжності у правозастосуванні. Вбачається, що згадані ним два попередні рішення стосувалися тих самих правових питань, що порушувалися в його справі, або, принаймні, були дуже схожими на них, і в них навіть фігурувала та сама сторона — Залізниця (див. пункт 6 вище).
2️⃣29. У відповідь на це, своєю ухвалою від 1 березня 2018 року Верховний Суд відмовив у розгляді заяви заявника, зазначивши, що рішення, на які він посилався, не можуть слугувати «зразками для порівняння» для встановлення неоднакового застосування норм права. Він зробив це досить побіжно, не надавши жодних розгорнутих пояснень (див. пункт 7 вище), хоча навіть із того, як сам Верховний Суд виклав обставини справи заявника та попередніх справ, на які той спирався, було видно їхню велику подібність, і навіть у людини без юридичної освіти могли б виникнути обґрунтовані питання з цього приводу. З огляду на ці обставини Суд не може дійти іншого висновку, ніж той, що така ситуація вимагала надання детального обґрунтування.
3️⃣30. З огляду на це Суд вважає, що Верховний Суд не виконав свого обов'язку щодо мотивування своїх рішень і не розглянув доречні та вагомі аргументи, висунуті заявником. Відповідно, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. | 2 082 |
| 14 | ✍🏻ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ ПРО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ СВЕРДЛОВИНОЮ Є НЕ ЛИШЕ ФАКТ ПОТРАПЛЯННЯ ВІДХОДІВ, А Й РИЗИК ЗАБРУДНЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ З ВИГРІБНОЇ ЯМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 743/1920/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 743/1920/23 від 29.05.2026
Верховний Суд мав відповісти на питання про те, за яких умов можна задовольнити позов про усунення перешкод у користуванні власником його свердловиною для питної води, заявлений до власника розташованої неподалік вигрібної ями.
КЦС ВС надаючи відповідь на спірне питання вказав, що для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні свердловиною для питної води достатньо встановити або існування ризику забруднення питної води відходами з вигрібної ями, що може засвідчувати, зокрема, підтверджений документально факт порушення санітарних норм і правил побудови вигрібної ями (зокрема, нормативної відстані до свердловини, невикористання водонепроникних матеріалів), або потрапляння у питну воду відходів саме із такої ями, підтверджене аналізами води чи гідрогеологічними висновками.
Тобто ризик забруднення питної води є юридично значущим навіть до реального настання шкоди, а зведення спірної споруди без дотримання встановлених законодавством норм може бути самостійною підставою для задоволення позову.
Підставою для задоволення позову власниці свердловини для питної води може бути лише встановлення факту потрапляння у неї відходів із вигрібної ями відповідачки. Ця умова є однією із самостійних підстав для задоволення такого позову, але не виключною підставою.
Для балансування інтересів сторін важливо встановити: що було споруджено раніше - вигрібна яма або свердловина для питної води; чи було таке спорудження на той час правомірним, зокрема, чи відповідало встановленим вимогам стосовно вибору місця та відстаней до інших об'єктів, щодо водотривкого характеру матеріалів, із яких споруджена вигрібна яма; чи не було спорудження проявом недобросовісної поведінки, спрямованої на унеможливлення ефективного використання іншої земельної ділянки для життєдіяльності її власника.
❓Погоджуєтеся з думкою ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція | 1 718 |
| 15 |  +1📚Цивілістична платформа зробила повний репринт оригінального твору відомого англійського цивіліста Джошуа Віл'ямса «Principles of the Law of Real Property».
📖Книга була написана насамперед як вступний підручник для студентів-юристів, які вивчали правочини з нерухомістю. Вона доступною мовою пояснювала надзвичайно складну, архаїчну і заплутану на той час систему англійського права. | 2 264 |
| 16 | ♻️Трохи про обмеження правоздатності правочином
Постанова КЦС ВС від 29.04.2026 у справі № 686/16418/22
📘Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемним (частина перша статті 27ЦК України).
📒Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (частина третя статті 4 ЦПК України).
📖Обміркувавши викладене, касаційний суд підкреслює, що:
1️⃣парламентом передбачена абсолютна заборона на обмеження правоздатності за допомогою правочину. Тобто цивільна правоздатність не може бути обмежена за волевиявленням особи, навіть якщо це воля самого суб`єкта правоздатності. По суті це є проявом невідчужуваності цивільної правоздатності, що виключає можливість її «звуження» за волевиявленням приватної особи, зокрема й самого суб`єкта права. Особа не може зобов`язатися не набувати прав у майбутньому, оскільки відмова від здатності до правонабуття виходить за межі її розпорядчих повноважень. Особа вправі вільно розпоряджатися (відчужувати, припиняти чи відмовлятися) своїми наявними суб`єктивними правами, як правило майновими. Будь-який правочин, який обмежує правоздатність особи, кваліфікується законодавцем як нікчемний;
2️⃣окремі прояви абсолютної заборони на обмеження правоздатності можуть міститися й в інших нормах закону. Таким проявом є конструювання парламентом нікчемності умови про відмова від права на звернення до суду за захистом;
3️⃣з урахуванням правил, закріплених в статті 217 ЦК України, нікчемною буде лише та частина договору (його пункти), в якій передбачено обмеження правоздатності. При цьому, це не має наслідком нікчемності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умови про обмеження правоздатності. | 2 126 |
| 17 | ♻️Секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат долучилися до круглого столу на тему «Судова практика в IP справах: нові правові позиції».
1️⃣Василь Крат представив огляд актуальної практики КЦС ВС у справах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Він зазначив, що, хоча такі спори не становлять значної частки касаційного провадження, вони регулярно порушують складні питання, які перебувають на стику цивільного права, спадкового права, сімейних правовідносин та права інтелектуальної власності.
2️⃣Василь Крат звернув увагу на те, що в доктрині давно вказують, що не можуть отримати правову охорону як торговельні марки позначення, що в чинному законодавстві не є неохороноздатними, хоча за своєю сутністю повинні до таких належати. До них потрібно відносити, зокрема, символіку непідприємницьких товариств (ст. 18 Закону України «Про громадські об’єднання», ст. 16 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», ст. 17 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та ін.). В цьому контексті суддя навів справу, пов’язану з використанням у торговельних марках символіки політичної партії. КЦС вказав, що в ситуації, коли зареєстрований знак для товарів і послуг є похідним від партійної символіки політичної партії і відтворює слово (слова), яке є частиною офіційного зареєстрованого найменування такої партії, а також зображення її розпізнавального знака, необхідно досліджувати наявність згоди фізичної особи, прізвище та портрет якої використано для реєстрації торговельної марки, на використання цього прізвища й зображення в партійній символіці партії (постанова КЦС ВС від 20 травня 2026 року у справі № 757/18348/23-ц).
3️⃣Завершуючи виступ, Василь Крат акцентував на окремих процесуальних аспектах розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Як приклад він навів справу про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку та зобов’язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів, у якій позов було залишено без розгляду, оскільки представником позивача був не адвокат. КЦС ВС вказав, що підписання та/або подання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, ця справа не є малозначною і не належить до категорії трудових спорів, позовну заяву в цій справі мав право подавати і підписувати як представник виключно адвокат (постанова КЦС ВС від 6 травня 2026 року у справі № 757/41144/21-ц).
url: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2053057/ | 2 005 |
| 18 | ♻️Чи можливе повернення позову через ненадання позивачів доказів місця реєстрації чи майна відповідача⁉️
Постанова КЦС ВС від 20.05.2026 у справі № 199/15273/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946129
📖У справі, що переглядається:
🖌позивачка звернулася з позовом про розірвання шлюбу;
✏️у позовній заяві (а. с. 1) позивачкою зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_2;
🔎29 грудня 2025 року відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та довільних процедур Дніпровської міської ради повідомив суд першої інстанції про те, що в реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території міста Дніпра відсутні;
🖊при залишенні позову без руху суд першої інстанції міркував так, що позивачка має надати докази на підтвердження місцезнаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи);
📨31 грудня 2025 року представник позивачки через Електронний суд подав заяву про усунення недоліків, в якій вказував, що позивачці невідоме місце реєстрації Відповідача, адже, як зазначалось в позові, з 01 жовтня 2018 року сторони разом не проживають та не спілкуються, остання відома адреса відповідача - АДРЕСА_2, що в межах територіальної юрисдикції Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра. Ненадання доказів щодо місця реєстрації відповідача не є перешкодою у відкритті провадження у справі та не є підставою для залишення позову без руху (а. с. 19 - 20);
🖍при поверненні позову суди вважали, що не вдалось встановити зареєстроване місце проживання відповідача, а позивачкою не надані докази на підтвердження місця знаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування;
✂️суди не врахували, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Тому, оскільки останнім відомим позивачці місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2, суд, першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у порушення вимог частини дев`ятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України помилково повернув позовну заяву. Як наслідок судові рішення належить скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. | 1 958 |
| 19 |  +1🆕В Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилося бета-посилання «Релевантна практика ВС».
ℹ️Бета-посилання «Релевантна практика ВС» то інтеграція Єдиного державного реєстру судових рішень з базою правових позицій Верховного Суду «Supreme LAB».
🔎Перевірив результат на постанові в справі № 565/2661/25, яка була в моїй доповіді.
📖Справа стосувалася самопредставництва юридичної особи. Результат може бачити на знімках екрану. | 2 909 |
| 20 | ♻️Трохи про ділову репутацію юридичної особи публічного права
Постанова КЦС ВС від 13.05.2026 у справі № 757/37512/24-ц
1️⃣У справі, що переглядається:
2️⃣Держаудитслужба звернулася до суду з позовом про захист ділової репутації та зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті, опублікованій ОСОБА_6 як членом Антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7», а також в інтерв’ю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», також просила стягнути моральну шкоду, вказуючи, що відповідна інформація є негативною та недостовірною, яка містить безпідставні звинувачення, в результаті чого налаштовує суспільство проти законних повноважень державних органів, спрямованих на захист національних інтересів України, може бути спрямована на дискредитацію державного апарату для розколу єдності в суспільстві й виведення з-під контролю сфер суспільних відносин, які мають безпосередній вплив на розвиток оборонно-промислового комплексу України;
3️⃣суди не врахували, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за умов, зокрема, якщо поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, така інформація порушує особисті немайнові права позивача; саме юридичні особи, які можуть бути і юридичними особами публічного права - суб`єктами владних повноважень, мають право на захист свого особистого немайнового права на ділову репутацію, і з цією метою можуть застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК України, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації; органи державної влади створені для реалізації функцій держави, забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян, а також здійснення управління суспільними процесами; репутація органів державної влади відрізняється від ділової репутації юридичних осіб, які здійснюють конкурентну діяльність на комерційних ринках, оскільки органи державної влади існують для служіння суспільству і фінансуються платниками податків; в силу ролі юридичної особи публічного права, наділеної владними повноваженнями, в демократичному суспільстві її інтереси у підтримці доброї репутації суттєво відрізняються як від права на репутацію фізичних осіб, так і від репутаційних інтересів юридичних осіб приватного права;
4️⃣при зверненні із позовом про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію Держаудитслужба не обґрунтувала, в чому полягає порушення її ділової репутації як особистого немайнового блага юридичної особи публічного права; оспорювана інформація стосувалась голови Держаудитслужби ОСОБА_9 в контексті здійснення Держаудитслужбою саме заходів державного контролю, тобто її владних повноважень;
5️⃣Держаудитслужба не зазначила, які саме її особисті немайнові блага, що охороняються цивільним законодавством, порушуються внаслідок поширення оспорюваної інформації, у зв`язку з чим касаційний суд вважає, що ініційоване у цій справі провадження про спростування та компенсацію моральної шкоди проти відповідачів не переслідувало легітимних цілей, перелічених у статті 10 Конвенції, та мету захисту приватного права чи інтересу.
6️⃣Суди наведеного не врахували та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. | 2 033 |
