Трохи про приватне право🧐
📈 Análisis del canal de Telegram Трохи про приватне право🧐
El canal Трохи про приватне право🧐 (@glossema) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 11 072 suscriptores, ocupando la posición 798 en la categoría Ley y el puesto 5 366 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 11 072 suscriptores.
Según los últimos datos del 17 julio, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de 36, y en las últimas 24 horas de -4, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: No verificado
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 22.19%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 11.48% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 2 457 visualizaciones. En el primer día suele acumular 1 271 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 20.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como договір, постанова, суддя, шлюб, підстава.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Канал про приватне право”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 18 julio, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Ley.
Carga de datos en curso...
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 18 julio | +1 | |||
| 17 julio | +2 | |||
| 16 julio | 0 | |||
| 15 julio | +8 | |||
| 14 julio | +2 | |||
| 13 julio | 0 | |||
| 12 julio | +4 | |||
| 11 julio | +2 | |||
| 10 julio | +3 | |||
| 09 julio | +14 | |||
| 08 julio | +11 | |||
| 07 julio | +10 | |||
| 06 julio | +2 | |||
| 05 julio | +1 | |||
| 04 julio | +8 | |||
| 03 julio | +3 | |||
| 02 julio | +4 | |||
| 01 julio | +4 |
| 2 | ♻️Чи може виконавець фраудаторний правочин оспорювати⁉️
Ухвала КЦС ВС від 01.07.2026 у справі № 522/19498/23
1️⃣Безпосередньо у Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Законі України «Про виконавче провадження» та ЦПК України не передбачено повноважень державного (приватного) виконавця на звернення до суду із позовом в інтересах сторони виконавчого провадження у порядку цивільного судочинства.
2️⃣Велика Палата Верховного Суду констатуючи, що правочини щодо майна боржника, які призвели до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, можуть бути визнані недійсними судом за зверненням виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження щодо конкретного боржника посилалась на частину четверта статті 9 Закону України «Про виконавче провадження». Однак у цій нормі зазначена лише підстава для визнання правочину недійсним і відсутня вказівка на право виконавця звертатися з таким позовом.
3️⃣Таке широке (довільне) тлумачення зазначеної норми призвело до наділення виконавця правом, не передбаченим законом, що прямо суперечить частині другій статті 19 Конституції України згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4️⃣Посилання Великої Палати Верховного Суду на те, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має не особистий, а винятково службовий інтерес, який полягає у виконанні покладених на нього державою посадових обов`язків і досягненні такого результату, за якого судове рішення буде виконаним, ніяк не спростовує відсутність у нього передбаченого законом права звертатись з позовами про визнання правочинів недійсними.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виходить з того, що приватний виконавець не є учасником спірних правовідносин, і у цій справі спір безпосередньо не стосується його прав та обов`язків, а тому він не вправі самостійно звертатися в інтересах стягувача до суду із позовом без належної правової підстави на підтвердження можливості такого звернення.
5️⃣У вказаній справі позов приватного виконавця спрямований на повернення майна боржнику з метою звернення стягнення на нього для задоволення вимог стягувача. Тобто наслідком звернення приватного виконавця з позовом може бути втручання у право власності набувача майна за договором, яке гарантоване статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції, і таке втручання має бути вчинено відповідно до закону.
6️⃣Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25) про те, що виконавець, в інтересах стягувача у виконавчому провадженні, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним укладеного боржником правочину, наслідком якого є неможливість виконання судового рішення (фраудаторного правочину). | 1 297 |
| 3 | ♻️Трохи про зміну прізвища дитини
Постанова КЦС ВС від 13.07.2026 у справі № 686/12632/25
1️⃣Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
2️⃣При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо. Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь в її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища. За таких обставин, коли батько (мати) не спілкується з дитиною, хоча ніхто не перешкоджає йому (їй) в цьому, не виявляє щодо дитини батьківської турботи і уваги, то його (її) заперечення не можуть бути безумовною підставою для відмови у зміні прізвища дитини за наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість і доцільність такого рішення.
3️⃣Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, урахувавши те, що у справах, які стосуються прав дітей судам першочергову увагу слід приділяти якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка не довела належними та допустимими доказами того, що відповідач свідомо та умисно не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання та виховання, не навідується до доньок та матеріально їх не забезпечує, а також того, що зміна прізвища буде відповідати найкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому психологічному та гармонійному розвитку.
4️⃣Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 усунувся від виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, не спростовують висновок судів, оскільки суди врахували, щоміж сторонами існував спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі батька у їх вихованні дітей, батько сплачує аліменти на утримання дітей, виявляє намір підтримувати з ними стосунки та брати участь у їхньому вихованні, що у сукупності з іншими обставинами справи не є підставою для зміни прізвища малолітніх дітей у розумінні частини п`ятої статті 148 СК України.
5️⃣Верховний Суд зазначає, що відповідне сприйняття дитиною свого прізвища значною мірою залежатиме саме від добросовісного виконання її матір`ю свого обов`язку, відсутності з її сторони негативних суджень щодо нього. На теперішній час немає підстав вважати, що батькове прізвище суперечить інтересам дітей. Під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанції взяли до уваги рівність прав обох батьків щодо прав та інтересів дітей, які з досягненням більш зрілого віку зможуть висловити свою думку щодо вибору прізвища, тоді як на теперішній час, з огляду на юний вік доньок сторін, це є неможливим, тож суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. | 1 237 |
| 4 | 📚На вебсайті видавництва Mohr Siebeck оприлюднено відкритий доступ до цікавої книги Johannes Richter, яка стосується абсолютної дії зобов'язальних прав. | 1 474 |
| 5 | ♻️Трохи про зразки почерку для експертизи
Окрема думка суддів КЦС ВС від 30.06.2026 у справі № 607/16519/21
📖У справі, що переглядалася:
⁉️ключове питання, яке постало перед судом касаційної інстанції, - чи є допустимим доказом висновок експерта № СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року?
1️⃣висновок про те, що підпис в договорі оренди земельної ділянки від імені ОСОБА_1 виконаний не нею, а іншою особою, апеляційний суд зробив на підставі висновку експерта № СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року;
2️⃣ФГ «Баворовського» звертало увагу на зразки підписів, що досліджувались експертом ОСОБА_5, зокрема, на час складання цих документів, які надані на дослідження. Загальновідомо, що з плином часу і зміною віку людини почерк її змінюється. Предметом дослідження і порівняння були зразки підписів, зроблені ОСОБА_1 20 березня 2018 року. Проте, як порівняльний матеріал надано вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1, виконані у: паспорті громадянина України НОМЕР_2, виданому 13 січня 2000 року; примірнику заповіту ОСОБА_1 від 19 листопада 2009 року, складеному на користь ОСОБА_6 ; друкованій листівці із привітанням; довіреності від 17 вересня 2020 року; аркуші паперу із блокноту із записом рецепта. Із трьох зазначених документів із вказаними датами їхнього складання видно, що різниця у часі їхнього складання і підпису ОСОБА_1 проставленого 20 березня 2018 року складає відповідно 18 років і майже 9 років, і 2 роки та 6 місяців. Два інші зразки почерку у друкованій листівці із поздоровленням та у аркуші паперу із блокноту із записом рецепта не зазначено дати їх складання, та взагалі достеменно невідомо ким вони були написані. У висновку жодним чином не описано за яким принципом відбиралися зразки почерку ОСОБА_1 . Наведені аргументи засвідчують сумніви в достовірності висновку експерта №СЕ-19/120-21/6451-ПЧ від 23 червня 2021 року та його допустимості як доказу у справі №607/16519/21 (т. 1, а. с.35-37); вказані аргументи містилися також і в касаційній скарзі ФГ «Баворовського»;
3️⃣за умови, що висновок експерта є ключовим при вирішення заявлених позовних вимог, очевидно, що аргументи в касаційній скарзі відповідача про його недопустимість цього висновку як доказу є важливими і доречними;
4️⃣як і будь-якому іншому доказу, суд має надати оцінку висновку експерта на предмет його належності, допустимості, достовірності, а також достатності доказів у їх сукупності;
5️⃣очевидно, що для доведення недопустимості висновку експерта не потрібно призначати повторну експертизу, а достатньо перевірити, чи було порушено порядок одержання відповідного доказу (зокрема порядок призначення та проведення експертизи включно зі збиранням зразків підписів/почерку);
6️⃣відповідь на питання про те, чи були надані належні зразки підписів для їх порівняння із досліджуваним підписом, є важливою, і від неї залежало те, чи існує суб`єктивне цивільне право в позивачки, яке підлягає захисту.
7️⃣У зв`язку із наведеним касаційну скаргу слід було задовольнити частково: оскаржену постанову апеляційного суду в частині скасування рішення реєстратора скасувати та направити справу у зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. | 1 676 |
| 6 | 📖 Оприлюднено черговий щомісячний огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за червень 2026 року.
🌐url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_06_2026.pdf | 1 776 |
| 7 | ♻️Трохи про необхідність забезпечення пріоритету права іпотеки
Окрема ухвала КЦС ВС від 03.06.2026 у справі № 203/2049/23
📌11.9. Верховний Суд звертає увагу Кабінету Міністрів України на необхідність ініціювання внесення змін до законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які б чітко регламентували пріоритет іпотеки (пріоритет права іпотекодержателя) щодо будь-яких суб`єктів і над будь-якими наступними обтяженнями, в тому числі тими, які накладені на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про заборону вчинення реєстраційних дій.
📍12.1. Для виконання окремої ухвали та надання відповіді, беручи до уваги можливу потребу у зборі необхідної інформації від органів державної влади та їх посадових осіб, Верховний Суд вважає за необхідне встановити для Кабінету Міністрів України тримісячний строк із дня отримання цієї ухвали. | 1 771 |
| 8 | ♻️Трохи про поновлення батьківських прав
Окрема думка суддів КЦС ВС від 13.05.2026 у справі № 753/5734/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137850483
1️⃣Аналіз частини четвертої статті 169 СК України свідчить, що підставою для ухвалення судом рішення про поновлення батьківських прав є сукупність таких обставин: (а) зміна поведінки особи, позбавленої батьківських прав; (б) усунення обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав; (в) відповідність рішення про поновлення батьківських прав інтересам дитини. Парламент у частині четвертій статті 169 СК України використав сполучники «та», «і», що дає підстави для висновку про те, що вказані обставини мають бути доведені у сукупності, а не одна із них. Обов`язок доказування цих обставин покладається на особу, яка звертається із позовом про поновлення батьківських прав.
2️⃣ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав на підставі пункту 3 частини першої статті 164 СК України - жорстоке поводження з дитиною.
3️⃣В основу рішення суду про позбавлення позивача батьківських прав покладені висновки, які стосуються психоемоційного стану дитини, внаслідок впливу батька. Зокрема: висновок судової психологічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13229/16-61 від 9 грудня 2016 року; висновки психолога ПрАТ «Медичний центр «Добробут» від 25 липня 2013 року, 10 жовтня 2013 року, 5 лютого 2015 року ОСОБА_12 ; висновки лікаря-невролога ТОВ «Медичний центр «Євроклініка» ОСОБА_13 від 21 березня 2015 року, а також лікаря-невролога Медичного центру «Дитина» КМДКЛ № 2 від 26 березня 2015 року; висновки ОСОБА_14 та психолога ОСОБА_15 ГО «Центр допомоги сім`ї» від 7 квітня 2015 року.
4️⃣Натомість в основу рішення суду про поновлення батьківських прав позивача покладені висновки, які стосуються психоемоційного стану батька. І в матеріалах справи відсутні докази, які б характеризували нинішній психоемоційний стан дитини, внаслідок впливу батька
5️⃣Парламент поклав на суд обов`язок при вирішенні спорів щодо поновлення батьківських прав враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини. Позивача позбавили батьківських прав внаслідок психологічного насильства щодо дитини. Під час ухвалення рішення про поновлення батьківських прав суд касаційної інстанції не виконав обов`язок, передбачений частиною четвертою статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
6️⃣Суд касаційної інстанції послався на розподіл тягаря доказування та вказав, що саме відповідачка мала надати докази психологічного насильства з боку позивача щодо дитини (пункт 84). Поза увагою суду касаційної інстанції залишилось те, що саме факти психологічного насильства з боку позивача щодо дитини стали підставою для позбавлення батьківських прав позивача. При цьому обов`язок доказування наявності підстав для поновлення батьківських прав покладається на особу, яка звертається із позовом про поновлення батьківських прав. Отже, саме на позивача ОСОБА_1 прокладено обов`язок довести, що відпали обставини, які були підставою для позбавлення його батьківських прав. Тому касаційний суд безпідставно поклав обов`язок доказування фактів психологічного насильства з боку позивача щодо дитини на відповідачку.
7️⃣У зв`язку із наведеним касаційну скаргу слід було задовольнити, оскаржені рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
📖постанова КЦС - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136739209 | 1 766 |
| 9 | 📖В 2010 році для Європейської Комісії здійснено дослідження «Study on interest rate restrictions in the EU: Final Report for the EU Commission DG Internal Market and Services, Project No. ETD/2009/IM/H3/87» (Brussels/Hamburg/Mannheim 2010»):
1️⃣частина 1 дослідження пропонує перелік обмежень відсоткових ставок у державах-членах ЄС та деталізує механізми й рівні, на яких встановлюються граничні відсоткові ставки в тих країнах, де запроваджено таку регуляторну структуру;
2️⃣частина 2 дослідження обговорює правові обмеження відсоткових ставок як втручання в ринок та їхній вплив на конкуренцію, а також на соціальний і економічний добробут;
3️⃣обидві частини пов'язані між собою через їхнє спільне визначення «Обмежень відсоткових ставок» та мету, яка полягає в тому, щоб забезпечити належне функціонування ринків споживчого кредитування та сприяти соціальному добробуту людей за допомогою відповідних і адекватно оцінених кредитних продуктів. Звіт вказує на те, що існує значна варіативність у ставленні держав-членів ЄС до регулювання цін на споживче кредитування;
4️⃣крім того, навіть там, де є бажання регулювати ціни, держави-члени суттєво різняться в тому, якою мірою вони намагаються цього досягти, і в методах, які вони застосовують: у деяких державах-членах жорсткі ліміти відсоткових ставок захищаються, оскільки кредит за високою ціною може збільшити неплатоспроможність споживачів і відображає збої в функціонуванні ринків, особливо для невеликих сум кредиту. В інших відсутність таких норм обґрунтовується насамперед тим, що ліміти зменшили б доступ до кредитів, особливо для людей з помірними доходами. Звіт не надає одновимірної відповіді на ці запитання.
5️⃣поняття «лихварства» є однією з універсальних основоположних тем. Моделі існуючих обмежень відсоткових ставок походять від цього історичного принципу. Відсотки, отримані від кредиту, морально відкидалися і навіть криміналізувалися там, де вони прирівнюються до експлуатації особистої слабкості, але набували різних правових форм залежно від відмінностей у розвитку ринків споживчого кредитування. Державний контроль за кредитуванням і використання кредитів споживачами, а також загальне ставлення до споживчого кредитування, залишаються різноманітними і не піддаються простим припущенням та рішенням. Тому звіт надає інформацію щодо регуляторного вибору, ролі правової гармонізації в праві ЄС про споживче кредитування та інформацію щодо факторів, які можуть сприяти тому чи іншому рішенню.
🌐 https://op.europa.eu/o/opportal-service/download-handler?identifier=46a336d0-18a0-4b46-8262-74f0e0f47eb3&format=pdf&language=en&productionSystem=cellar&part= | 1 713 |
| 10 | ♻️Трохи про фраудаторність правочину
Постанова КЦС ВС від 24.06.2026 у справі № 372/4480/24
📝Аргумент касаційної скарги про фраудаторність договору дарування від 22 травня 2024 року касаційний суд відхиляє з таких мотивів.
📍Позивачка в цій справі обґрунтовувала фрадудаторність правочину тим, що він вчинений на шкоду її інтересам, і тому укладений відповідачами договір дарування земельної ділянки, право власності на яку могло б бути скасованим рішенням суду в інтересах позивача, є нічим іншим, як фраудаторним правочином.
📌Касаційний суд вже зазначав, що конструкція фраудаторного правочину (actio Pauliana) спрямована на захист прав та інтересів кредитора, на шкоду якому вчинений правочин (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 березня 2025 року в справі № 544/1116/22 (провадження № 61-7167св24)).
🖌️У доктрині вказується, що фраудаторним є правочин, що вчиняється на шкоду кредиторам, тобто задля уникнення чи унеможливлення сплати боргів та/або створення переваг для інших кредиторів (див. Цивільне право України : підруч. Частина загальна / за ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Харків: ЕКУС, 2024. - С. 256).
♨️З урахуванням обставин, встановлених у цій справі, підстави для кваліфікації договору дарування від 22 травня 2024 року як фраудаторного відсутні, оскільки позивачка не є кредитором відповідача / відповідачів і такий правочин не вчинявся для створення переваг для інших кредиторів. | 1 988 |
| 11 | ♻️Трохи про доктрину «Laesio enormis»
📖Читаю цікаву статтю про формування доктрини «Laesio enormis» (Thayer, J. B. (1937) «Laesio enormis», Kentucky Law Journal: Vol. 25: Iss. 4, Article 3), в якій, зокрема, вказується, що:
1️⃣джерелом доктрини «Laesio enormis» в європейському праві є рескрипт, який у Кодексі Юстиніана (4.44.2) приписується Діоклетіану та Максиміану (285 р. н.е.), дослівний переклад якого наводиться нижче: «Якщо ви або ваш батько продали річ більшої вартості за меншу ціну, людяно [буде], щоб або повернувши ціну покупцям, ви отримали продану землю (маєток) за втручання влади судді, або, якщо покупець так забажає, щоб ви отримали те, чого не вистачає до справедливої ціни. Причому ціна вважається меншою, якщо не була сплачена половина справжньої вартості»;
2️⃣цей лаконічний законодавчий фрагмент викликав настільки нескінченні дискусії, що його ретельний розгляд є цілком виправданим, якщо не сказати необхідним. | 2 176 |
| 12 | ♻️Трохи про договори про участь в азартних іграх (закінчення)
ℹ️Верховний суд Нідерландів, зокрема, вказав, що:
1️⃣зі статей 7A:1825–1828 ЦК випливає, що договір про участь в азартній грі створює натуральне зобов'язання (зобов'язання з обмеженою позовною здатністю). Кредитор не може вимагати виконання такого зобов'язання в судовому порядку. Водночас особа, яка добровільно сплатила програш, не має права вимагати його повернення (недопустимість кондикції), за винятком випадків обману чи шахрайства;
2️⃣однак, якщо гра проводиться на підставі ліцензії, стаття 39 Закону знімає ці обмеження. У такому разі право на виграш підлягає судовому захисту з позовною давністю в один рік. Ця норма відображає підхід нідерландського законодавця: не тотальна заборона азартних ігор, а їхнє спрямування в легальне, контрольоване русло для захисту гравців;
3️⃣стаття 1 Закону імперативно забороняє організацію ігор без ліцензії. Під терміном «надання можливості» (організація) слід розуміти як фактичні дії, так і вчинення правочинів — укладення рамкових договорів або договорів на конкретну гру. Закон містить виключно адміністративні та кримінально-правові санкції за роботу без ліцензії. Цивільно-правові наслідки порушення публічно-правової заборони законом не врегульовані, тому вони визначаються за загальними нормами цивільного права (делікт, вади волі, нікчемність);
4️⃣згідно зі статтею 3:40 ЦК Нідерландів, правочин, зміст або мета якого суперечать публічному порядку чи добрим звичаям, є нікчемним. Порушення імперативної норми закону має наслідком нікчемність правочину (або його оспорюваність, якщо норма захищає лише одну сторону), якщо з мети самої норми не випливає інше;
5️⃣хоча укладення договору без ліцензії порушує імперативну норму Закону про азартні ігри, це не призводить до його нікчемності. Ні з тексту, ні з системи, ні з історичного тлумачення Закону не вбачається, що законодавець мав намір втручатися у сферу цивільно-правової дійсності укладених договорів. Верховний суд підкреслює зміну власної практики: з 1964 року порушення адміністративної заборони не означає автоматичної нікчемності приватноправового договору;
6️⃣договір із неліцензованим оператором не є нікчемним і на підставі порушення публічного порядку чи добрих звичаїв (частина перша статті 3:40 ЦК Нідерландів). Сам по собі договір про азартну гру не є аморальним. Держава захищає публічний інтерес через систему кримінальних та адміністративних штрафів. Крім того, для самого гравця зміст договору залишається ідентичним незалежно від того, чи має оператор ліцензію;
7️⃣отже, договори не є нікчемними. Проте суд зауважує: це не позбавляє гравців права вимагати визнання правочину недійсним через вади волі (наприклад, введення в оману) або подавати позови про відшкодування шкоди з делікту.
8️⃣Відповіді на конкретні питання судів: Питання 1: Ні, Закон ніколи не мав на меті визнавати правочини недійсними (нікчемними). Питання 2: Не потребує відповіді (через негативну відповідь на перше питання). Питання 3 та 4: Договір зі споживачем не є нікчемним. Критерії толерантності регулятора не мають значення для оцінки цивільно-правової дійсності. Питання 5 (щодо безпідставного збагачення): Не потребує відповіді, оскільки договір залишається дійсним. Питання 6 (щодо P2P-платформ на кшталт покеру): Характер гри (гра проти закладу чи гра між клієнтами) не впливає на правову кваліфікацію дійсності договору. Відповідь — ні. | 1 938 |
| 13 | ♻️Трохи про договори про участь в азартних іграх
🇳🇱Верховний суд Нідерландів ухвалив цікаве рішення від 3 липня 2026 року в об'єднаній справі № 25/00202 та № 25/00204 за преюдиційними запитами судів щодо питання дійсності договорів, укладених з онлайн-операторами азартних ігор, які не мали ліцензії, передбаченої Законом про азартні ігри.
🖌Позивачі брали участь в азартних іграх на платформах Pokerstars (TSG) та PartyCasino (Electraworks) у період до жовтня 2021 року, коли відповідачі не мали ліцензій на діяльність у Нідерландах. Позивачі зазнали значних фінансових втрат (близько 139 тис. доларів США та 135 тис. євро відповідно) і звернулися до суду з вимогами: визнати укладені договори про участь в азартних іграх нікчемними та/або оспорюваними; стягнути з відповідачів суми програних коштів на підставі правил про безпідставне збагачення, а також із підстав завдання позадоговірної шкоди (делікту), недобросовісної комерційної практики та укладення правочину під впливом помилки чи обману.
⁉️Суди першої інстанції поставили перед Верховним судом такі питання: 1) Чи мав Закон від моменту свого прийняття на меті визнання правочинів, що йому суперечать, недійсними? 2) Якщо так, то чи була ця мета згодом втрачена через зміну суспільних відносин та/або політику регулятора (Управління з азартних ігор)? 3) Чи є договір про участь в азартних іграх, укладений між нідерландським споживачем та неліцензованим онлайн-оператором, нікчемним у розумінні статті 3:40 ЦК Нідерландів? 4) Чи впливає на відповідь щодо питання 3 дотримання оператором критеріїв пріоритетності (толерантності) регулятора? 5) У разі ствердної відповіді на питання 3: якими є правові наслідки? Чи підлягають програні кошти поверненню як безпідставно набуте майно (кондикція)? 6) Чи має значення той факт, що оператор (наприклад, Pokerstars) виступає лише платформою для гри гравців один проти одного (peer-to-peer)? | 1 415 |
| 14 | Друзі, у нашій традиційній рубриці «Ключове за тиждень» ми систематизували для вашої зручності найактуальніші публікації Верховного Суду, варті вашої уваги.
Судові рішення:
🔹 ОП КЦС ВС: сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи
🔹 ОП КГС ВС: виявлення недоплати судового збору після ухвалення рішення по суті спору не є підставою для його подальшого стягнення, оскільки процесуальний обов'язок зі сплати судового збору в такому випадку вважається припиненим
🔹КГС ВС: відділення Антимонопольного комітету України можуть здійснювати свої повноваження за межами відповідного регіону за дорученням Голови Антимонопольного комітету України
🔹ККС ВС: неодноразове передання інформації про переміщення ЗСУ через чат-бот у месенджері «Telegram» оператору тематичної групи, публікації в якій свідчать про ворожий, пропагандистський і проросійський характер телеграм-каналу, кваліфікується за ч. 3 ст. 114-2 КК України
🔹КГС ВС: зміна предмета позову з витребування частки у статутному капіталі на витребування внесеного до нього майна не змінює корпоративного характеру спору, якщо підстави позову залишаються незмінними
🔹КАС ВС: спір про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства
🔹КГС ВС: якщо твір набуває статусу об’єкта, що не охороняється авторським правом, його правова охорона як об’єкта авторського права припиняється
Огляди судової практики:
📌Огляд актуальної судової практики КАС ВС за травень 2026 року
📌Огляд судової практики ВС про обчислення строку досудового розслідування
📌Огляд судової практики ВС щодо витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві (січень 2018 року – травень 2026 року)
Новини:
📎 Судді ВС розповіли про обсяг судового перегляду в справах про застосування санкцій та нові форми зловживань у процедурах банкрутства
Авторські колонки:
Стаття судді ВС у КЦС Василя Крата щодо скасування заповіту в практиці касаційного суду
| 1 522 |
| 15 | 📺 Трохи відео з круглого столу «Судова практика в IP справах». | 1 807 |
| 16 | ♻️Чи може суд стягнути до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) судовий збір після ухвалення судового рішення ⁉️
Постанова ОП КГС ВС від 19.06.2026 у справі № 925/1421/20
1️⃣Статтями 174, 176 та 163 ГПК України передбачено вичерпний перелік механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, серед яких виділяється лише один винятковий спосіб - достягнення судом до Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору в порядку, передбаченому частиною 2 статті 163 ГПК України. Таке примусове достягнення може бути реалізоване судом і шляхом ухвалення додаткового рішення, однак виключно за наявності підстав, визначених частиною 2 статті 163 ГПК України, тобто в разі, коли розмір судового збору попередньо визначає суд за умов очевидної невідповідності визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної його ціни на момент пред`явлення позову.
2️⃣У зв`язку з цим, у всіх інших випадках, у тому числі при виявленні судом першої, апеляційної чи касаційної інстанцій обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після закінчення відповідного провадження (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій), тобто після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, суд відповідної інстанції ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання відповідного процесуального документа (позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг тощо), вже розглянутого по суті, у тому числі й шляхом ухвалення додаткового рішення.
3️⃣Водночас, ймовірна помилка суду, яка може статися при перевірці та визначенні дійсної вартості майна, за умови наявності у нього процесуальних механізмів щодо її виправлення у порядку застосування положень частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 163 ГПК України, які визначають повноваження суду втрутитися у визначення позивачем ціни позову, необхідної для обчислення належного до сплати розміру судового збору, не повинна перекладатися на учасника процесу (позивача або відповідача) шляхом ухвалення додаткового рішення.
4️⃣Таким чином, у випадку, якщо позивач не сплатив судовий збір у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов`язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунок судового збору із урахуванням реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору. Як наслідок, відповідальність за вказану судову помилку не повинен нести позивач.
5️⃣Отже, за умов відсутності підстав для застосування чи неможливості застосування процесуальних механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, визначених частиною 4 статті 174, частиною 13 статті 176 та частиною 2 статті 163 ГПК України ГПК України, достягнення судом першої інстанції за додатковим рішенням несплаченого (недоплаченого) позивачем судового збору свідчитиме про порушення принципів правової визначеності та остаточності судового рішення, яке набрало законної сили.
6️⃣Крім того, покладання на позивача обов`язку із доплати судового збору, розмір якого не було своєчасно визначено та стягнуто судом першої інстанції, а відповідну недоплату не було виявлено у процесі судового контролю за правильністю справляння судового збору, означатиме недотримання принципів верховенства права та пропорційності господарського судочинства. | 2 430 |
| 17 | ♻️Трохи про правовий режим об`єкта, який купується в шлюбі за готівкові кошти при продажу в той же самий день особистого майна за готівкові кошти
Окрема думка судді КЦС ВС від 22.06.2026 у справі № 758/17900/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137797999
📍Європейський суд з прав людини зауважив, що: «своєю ухвалою від 1 березня 2018 року Верховний Суд відмовив у розгляді заяви заявника, зазначивши, що рішення, на які він посилався, не можуть слугувати «зразками для порівняння» для встановлення неоднакового застосування норм права. Він зробив це досить побіжно, не надавши жодних розгорнутих пояснень (див. пункт 7 вище), хоча навіть із того, як сам Верховний Суд виклав обставини справи заявника та попередніх справ, на які той спирався, було видно їхню велику подібність, і навіть у людини без юридичної освіти могли б виникнути обґрунтовані питання з цього приводу. З огляду на ці обставини Суд не може дійти іншого висновку, ніж той, що така ситуація вимагала надання детального обґрунтування (SAMANYUK v. UKRAINE, № 65686/17, § 28, 29, ЄСПЛ, від 18 червня 2026 року).
📖У справі, що переглядалася:
1️⃣ключовим питанням яке постало перед Об`єднаної палатою було про правовий режим об`єкта, який купується в шлюбі за готівкові кошти при продажу в той же самий день особистого майна за готівкові кошти;
2️⃣колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтовано звернула увагу, що в практиці касаційного суду сформувалося три підходи щодо того ж самого правового питання, який правовий режим матиме об`єкт, який купується в шлюбі за готівкові кошти при продажу за готівкові кошти в той же самий день особистого майна: (1) відчуження особистого майна одним із подружжя під час шлюбу за готівкові кошти і купівля в той же день іншого спірного об`єкта свідчить про те, що саме отримані особисті готівкові кошти були витрачені на придбання спірного об`єкта та підтверджує виникнення особистої приватної власності; (2) відчуження особистого майна одним із подружжя під час шлюбу за готівкові кошти і купівля в той же день іншого спірного об`єкта не може свідчити про те, що саме отримані особисті готівкові кошти були витрачені на придбання спірного об`єкта та не підтверджує виникнення особистої приватної власності; (3) відчуження особистого майна одним із подружжя під час шлюбу за готівкові кошти і купівля в той же день іншого спірного об`єкта за наявності згоди іншого з подружжя на придбання спірного об`єкта за спільні кошти, підтверджує виникнення спільної сумісної власності на спірний об`єкт. Навряд чи таке застосування та тлумачення норм дозволяє зробити вирішення справи прогнозованим, а навпаки призводить до невизначеності судової практики;
3️⃣у всіх справах, на висновки, у яких при передачі справи на розгляд Об`єднаної палати, послалася колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, мали місце такі обставини: продаж особистого майна одним із подружжя за готівкові кошти та купівля одним із подружжя іншого майна за готівкові кошти в той самий день;
4️⃣справи містили протилежні висновки щодо того ж самого правового питання, який правовий режим матиме об`єкт, який купується в шлюбі за готівкові кошти при продажу в той же самий день особистого майна. І очевидно, що це питання не про оцінку доказів, а про те, який правовий режим буде в такого майна (спільна сумісна чи особиста власність).
5️⃣З урахуванням вказівки про наявність підстав для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду в Об`єднаної палати були відсутні підстави для повернення справи № 758/17900/21. | 2 318 |
| 18 | 🖌📖 Трохи написав про скасування заповіту. | 2 357 |
| 19 | ♻️Трохи про визнання права на земельну частку (пай) і позовну давність
Постанова ОП КЦС від 22.06.2026 року в справі № 530/656/24
1️⃣Право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи у членах КСП на час передання державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видання цього акта, і в разі його смерті спадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Вказане право може бути реалізовано, зокрема, у судовому порядку шляхом визнання права на земельну частку (пай).
2️⃣Неотримання сертифіката не спростовує і не припиняє право особи на земельну частку (пай), а лише утруднює реалізацію такого права, фактично залишаючи лише один спосіб, передбачений частиною другою статті 2 Закону № 899-ІV, - звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).
3️⃣Сертифікат на право на земельну частку (пай) є документом, який засвідчує наявне право.
4️⃣Слід розмежовувати позови про визнання права для захисту прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання чи оспорення та позови про визнання права для підтвердження права у разі невидачі документа на земельну частку (пай), який засвідчує наявне право.
5️⃣Право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, у якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), то до позовів про визнання права на земельну частку (пай) тих осіб, які включені до списку, проте не отримали сертифікат, позовна давність не застосовується. Це зумовлено тим, що позовна давність належить до строків захисту цивільного права. Оскільки основним засобом захисту порушеного права є позов, цей строк називається позовною давністю. Натомість позов про визнання права на земельну частку (пай) для підтвердження права у разі невидачі документа, який засвідчує наявне право на земельну частку (пай), спрямований на підтвердження наявного права, а не для його захисту.
6️⃣Позов про визнання права на земельну частку (пай) особи, яка не включена до списку членів КСП, є позовом про захист прав та інтересів у разі їх порушення, на який поширюється позовна давність. Позовна давність за такою вимогою починає свій перебіг з моменту, коли така особа дізналася про невключення її до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, або могла дізнатися. | 2 646 |
| 20 | ♻️Трохи про оцінку ризиків та тягар спростування в справах щодо обмежувального припису
Постанова КЦС ВС від 19.06.2026 у справі № 336/6805/25
1️⃣Оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
2️⃣Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (частина третя статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
3️⃣У справах про видачу обмежувального припису рішення про його видачу/відмову у видачі ухвалюється на підставі оцінки ризиків.
4️⃣Тому заявнику достатньо надати докази вчинення насильства (ствердити про існування ризиків) і тягар спростування переходить до кривдника. | 2 312 |
