Центр сучасної культури у Дніпрі

​​Як змінюються ідентичності Дніпра? Про це будемо говорити сьогодні о 18:00 разом з історикинею Катериною Грищенко. Розглянемо звичні маркери Дніпра як «промислового гіганта» чи «космічної столиці», а також розберемо, що таке ідентичність міста та чому вона є «живим» організмом. Поговоримо й про те, чому місцевий характер є досить адаптивним, але й таким, що зберігає свої стабільні риси. Катерина Грищенко — кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Вхід вільний, за реєстрацією. Лекторій, 2 поверх. Фото з лекції Вадима Манюка «Степ, заводи та ГЕС. Як індустріалізація змінює нас та наші взаємини з природою» в межах циклу про локальну ідентичність. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

У четвер о 18:30 покажемо в кінотеатрі «Рейв ON» — перший художній фільм, дія якого повністю розгортається у берлінському клубі. Щоб передати справжню енергію клубної ночі, режисери Віктор Яковлескі та Нікіас Кріссос відмовилися від акторів масовки й працювали під час реальних вечірок. Для зйомок їм також уперше дозволили використовувати простір берлінського клубу RSOberlin. «Рейв ON» розповідає історію продюсера і музиканта Космо, який після перерви намагається повернутися до музики та передати нову платівку діджею, що колись вплинув на його звучання. 18+ Тривалість: 85 хв. Мова: українська. Квитки — за посиланням (150 грн). 1 поверх, кінотеатр.

​​Території українського степу, на яких розташований, зокрема, й Дніпро, колись називали Диким полем — вільною землею, що існувала поза сталим контролем держав. Сьогодні історики часто описують цей простір як фронтир — зону контакту між різними світами, народами, імперіями та ідентичностями. Як існування на пограниччі впливало на його мешканців? Чому фронтир — це не лише про боротьбу та війну, а й про торгівлю та дружбу? Чи сприймаємо ми історію кочових народів як частину історії України? Як кочове минуле може впливати на нас сьогоднішніх? 2 серпня о 13:00 про це розповість історик Юрій Фанигін під час нової лекції програми про локальну ідентичність. Також протягом лекції поговоримо про те, звідки в українських степах взялись половці, ким вони були, які мали звичаї й традиції, як переплітались половецька та давньоруська культури. Поміркуємо й про те, куди поділися половці — зникли в архівах чи залишилися у нашій історії та ідентичності? Юрій Фанигін — історик, заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. Коло наукових інтересів — краєзнавство, історія Дніпра, історія кочових племен на території українського степу. Займається вивезенням кам’яної половецької пластики з прифронтових територій. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Остання можливість податися на перформативну резиденцію від галереї Артсвіт. До участі запрошують перформер_ок, діяч_ок театру, людей з бекграундом у сфері візуального мистецтва, сучасної музики, діджеїнгу, генеративних медіа, текстів, драгу тощо. Куруватиме резиденцію польський митець Вальдемар Татарчук. Подавайтеся за посиланням до опівночі.

​​Долучайтесь сьогодні о 18:00 до лекції Тетяни Пилипчук «Як музей формує образ міста?». Поговоримо про те, чим є сучасний музей, яка його роль у формуванні міської ідентичності, як він працює зі спільнотами та допомагає осмислювання конфліктну спадщину й маргіналізовані історії. На прикладі діяльності Харківського літературного музею розглянемо, як робота команди та окремих фахівців сприяє поверненню у публічний дискурс важливих, але непопулярних раніше тем, зокрема Розстріляного відродження. Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920‒1930-х років. Серед ініціатив, реалізованих останнім часом: організація Діалогової платформи «Місто на лінії / City on(the)line», керівництво Харківською мистецькою резиденцією «Слово», керівництво проєктами «Іменем міста», Skovorodance, «Пʼятий Харків» тощо. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Навесні ми почали новий цикл лекцій про локальні ідентичності. Разом з українськими дослідниками/-цями й істориками/-инями говоримо про те, що таке ідентичності та як вони формуються, як війна загострює відчуття зв'язку з рідними просторами та чому в глобалізованому світі локальне стає опорою, яка дозволяє триматися в часи криз. Про міста й мистецтво, індустріалізовані ландшафти й деколонізацію, музейну роботу й складні історії, та про Дніпро, звісно. Вже минули лекції Вахтанґа Кебулазде, Володимира Маслійчука, Ірини Реви, Катерини Яковленко, Вадима Манюка та Альберта Венгера. Записи перших чотирьох вже можна переглянути на нашому YouTube. Цієї п'ятниці відбудеться лекція директорки Харківського літературного музею Тетяни Пилипчук про те, як музеї формують образ міст та працюють зі складною спадщиною. А наступної середи поговоримо про те, як змінюються ідентичності Дніпра — від козацьких слобід та центру індустріалізації до ракетного міста й українського форпосту — разом з історикинею Катериною Грищенко. Вхід вільний, реєструйтеся за посиланнями: Лекція Тетяни Пилипчук. Лекція Катерини Грищенко. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Наступного четверга о 18:30 дивимось в кінотеатрі DCCC рейв-одіссею «Рейв ON», зняту на берлінських вечірках. Стрічку називають «любовним листом» берлінській клубній сцені та культурі. Її знімали під час реальних вечірок, а головна мета режисерів полягала в тому, щоб максимально реалістично передати атмосферу клубної ночі на великому екрані. У центрі сюжету — продюсер і музикант Космо, що під тиском життєвих обставин відійшов від берлінської електронної сцени та переживає творчу кризу. Проте тепер він уперто намагається отримати другий шанс і повернутися. Космо вперше за тривалий час записує новий альбом та хоче передати його легендарному діджею, що колись сформував його звучання. У хаосі бітів, змінених станів та нескінченних лабіринтів клубу ніч перетворюється з вечірки на емоційну подорож крізь спогади, сумніви й крихку надію на новий старт. 18+ Тривалість: 85 хв. Мова: українська. Квитки — за посиланням (150 грн). 1 поверх, кінотеатр.

​​Open call на резиденцію з перформативних практик від галереї Артсвіт. Разом з куратором резиденції Вальдемаром Татарчуком Артсвіт пропонує подивитися на перформанс як на інтермедіальний метод роботи, що дозволяє експериментувати з творчим процесом, в якому матеріалом стають дія, час, присутність і досвід. До участі запрошують перформерів/-ок, діячів/-ок театру, людей з бекграундом у сфері візуального мистецтва, сучасної музики, діджеїнгу, генеративних медіа, текстів, драгу тощо, які відкриті до спільного експериментування. Результатом роботи в межах резиденції можуть бути: перформанс чи акція — або й свідома відмова від дії; аудіо робота (подкаст, саунд інсталяція тощо); фільм, текст, архів, соціальний проєкт чи дослідницький процес. Якщо ви вже маєте ідею проєкту, її можна описати в заявці. Резиденція передбачає: 6 місць для мешканців/-ок Дніпра, та 4 місця — для резидентів/-ок з інших міст; освітню програму з 9 по 15 серпня в галереї; покриття витрат учасникам/-цям не з Дніпра на проїзд та поселення; кошти на створення підсумкових робіт; публічний показ результатів. Куруватиме резиденцію Вальдемар Татарчук — польський митець, перформер, куратор, який активно співпрацює з українською мистецькою спільнотою та презентує українське мистецтво в Польщі. Як перформер Татарчук від кінця 1980-х досліджує перетин тілесного та політичного, рухаючись у бік емпатії, солідарності та співбуття. До 2025 року був директором люблінської галереї «Лабіринт», яка під його керівництвом стала експериментальною інституцією й відіграла важливу роль у підтримці українських митців та розвитку польсько-української мистецької співпраці. До освітнього блоку також буде залучено двох експертів/-ок з України. Подавайтеся за посиланням. Дедлайн: 27 липня. Результати повідомлять до 1 серпня на вказану в заявці пошту. Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні. Резиденція відбувається також за підтримки Польського Інституту в Києві.

​​Маєте ідеї культурних проєктів і шукаєте фінансування для їх реалізації? 23 липня долучайтесь до інформаційного дня грантової програми «Культурні горизонти» від Українського культурного фонду в DCCC. Під час зустрічі команда УКФ детально розповість про нову програму, умови участі в конкурсах, вимоги до заявок, необхідні документи та найпоширеніші помилки, яких припускаються заявники. У вас також буде можливість поставити свої запитання й отримати відповіді безпосередньо від представників Фонду. Програма «Культурні горизонти», що співфінансується Європейським Союзом, передбачає чотири конкурси для українських заявників: • «Інноваційні культурні продукти» • «Європейська локальна культура» • «Мистецькі дебюти» • «Мистецька мобільність» Зустріч буде корисною представникам культурних інституцій, культурним менеджерам, митцям, кураторам, креативним підприємцям та всім, хто працює у сфері культури й креативних індустрій. 23 липня, 15:00–18:00 Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Кількість місць обмежена.

​​За візуальною хаотичністю Дніпра ховається доволі стійкий набір рис, що формують ідентичність. Як козацька вольниця слободи трансформувалася у закрите місто, а тепер — у форпост державності? Про це будемо міркувати разом з історикинею Катериною Грищенко під час лекції «Від слободи до форпосту: варіативність ідентичностей Дніпра» 29 липня о 18:00. На лекції поговоримо не тільки про звичні маркери Дніпра як «промислового гіганта» чи «космічної столиці». Ми розберемо, що таке ідентичність міста, чому вона є «живим» організмом та які історичні фактори її загартували. Чому місцевий характер виявився досить адаптивним, але водночас зберіг свої засадничі, стабільні риси? Поговоримо про витоки і виклики російсько-української війни, щоб зрозуміти: зміни, які відбуваються з Дніпром сьогодні — це не випадковість, а логічний результат багатовікової історії. Катерина Грищенко — кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Відкриваємо збір на потреби ремонтної майстерні підрозділу Arkon 80 ОДШБр, якою керує наш колега Олексій Друбич. Льоша — людина, яка стала дуже важливою частиною нашої команди. Він допомагав нам ще задовго до появи DCCC, а останні роки був тим, хто монтував виставки, вирішував десятки технічних питань і просто був поруч — на випадок, якщо щось знадобиться. Після пізніх подій саме він розвозив команду додому на своїй легендарній «Таврії», але це вже окрема історія. У 2022 році він повернувся до України з Ізраїлю, щоб волонтерити та переганяти автомобілі з ЄС для українських військових. Понад пів року тому Льоша долучився до 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Зараз він працює над ремонтом і розробкою наземних роботизованих комплексів у майстерні підрозділу Arkon. Ці системи перевозять їжу, воду, боєкомплект та інші необхідні речі на позиції. А найважливіше — евакуюють поранених і допомагають рятувати життя українських військових. Державне забезпечення не покриває всіх потреб майстерні, тому відкриваємо цей збір, щоб підтримати її роботу. За донейт від 150 грн ви можете отримати: — журнал «ПОМІЖ» №1 або №2 — видання про Дніпро, культуру та повсякдення міста; — книгу Вацлава Гавела «Сила безсилих» або «Санація» — тексти першого президента незалежної Чехії про свободу, відповідальність і силу громадянського суспільства, яких немає у вільному продажі в Україні. Також ви можете підтримати збір, відкривши власну банку. Напишіть нам — ми підготуємо для вас дизайн. Посилання на банку. Щоб узяти участь у розіграші, залиште в коментарях до донейту свій нік в Instagram. Всі ці роки Льоша допомагав нам. Тепер наша черга допомогти йому.

​​Остання можливість отримати до 2000 доларів на проєкти, що досліджують єврейську спадщину України. Єврейські громади століттями були невід’ємною частиною культурного та інтелектуального життя України, проте значна частина архівів залишається маловідомою за межами академічних чи професійних кіл. У межах програми «Архів та мистецтво. Гранти на дослідження єврейської спадщини» ми пропонуємо осмислити локальні історії, пов'язані з єврейськими спільнотами, засобами культури. Що можна подавати? Проєкти у сфері візуального мистецтва, медіапроєкти, публікації (друковані та цифрові видання, художні та документальні тексти), перформанси, публічні події, звукові/музичні роботи, проєкти роботи з родинними/публічними архівами, усною історією, взаємодії зі спільнотами тощо, що працюють з темою єврейської спадщини України. Проте цими форматами проєкт не обмежується — ви можете подавати й інші роботи, які осмислюють тему єврейської спадщини засобами культури та мистецтва. Хто може подаватися? Українські митці, музиканти, письменники, медійники, художні колективи, культурні діячі, дослідники та інші фахівці, що працюють або планують працювати з темою єврейської спадщини в Україні. Що ви отримаєте? Грант у розмірі від 1000 до 2000 доларів на втілення вашого проєкту. Заповнення заявки займає до 1 години — потрібно лише описати свою ідею, розповісти про себе та заповнити базову інформацію про проєкт і бюджет. Дедлайн подання заявок: 20 липня. Подавайтеся за посиланням. Публікація підготовлена в рамках партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО Культура Медіальна і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО і Європейського Союзу.

Долучайтесь сьогодні о 18:00 до лекції історика Альберта Венгера «Що значить жити у мультикультурному просторі?». Поговоримо про те, що таке мультикультурність, як співіснування різних спільнот впливає на ідентичність та чи є Дніпро мультикультурним містом. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій.

​​Залишилося 3 дні, щоб податися на участь у програмі «Архів та мистецтво. Гранти на дослідження єврейської спадщини». Якщо ви працюєте з темою єврейської спадщини України через візуальне мистецтво, літературу, медіа, перформанс, музику, архіви, усну історію чи інші мистецькі практики, запрошуємо подаватися. Ми зробили заявку максимально простою: її заповнення займає до 1 години. Потрібно коротко описати свою ідею, розповісти про себе та заповнити базову інформацію про проєкт і бюджет. Відібрані учасники отримають на реалізацію проєктів від 1000 до 2000 доларів. Дедлайн — 20 липня. Посилання на форму — за посиланням. Більше про проєкт та умови читайте тут. Публікація підготовлена в рамках партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО Культура Медіальна і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО і Європейського Союзу.

​​Чим є сучасний музей? Яка його роль у дослідженні локальної історії та формуванні міської ідентичності? Як він працює зі спільнотами, зберігає пам'ять і допомагає осмислювати досвід, якого ми набуваємо зараз? І що робити з темами, які довгий час залишалися маргіналізованими? Про це дізнаємось 24 липня о 18:00 на лекції директорки Харківського літературного музею Тетяни Пилипчук в межах програми про локальну ідентичність. Ми багато говоримо про важливість памʼятати своє минуле, а памʼять — це про любов і про роботу. Памʼять залишається там, де є люди, готові заради неї працювати. Робота музейників не зводиться виключно до збереження спадщини, складність чого в умовах війни важко переоцінити. Водночас музей є місцем для взаємодії зі спільнотами, дискусій, повернення забутих імен та історій, розмов про складне минуле й сьогодення. Харківський літературний музей багато років працює з літературною пам'яттю міста, зберігаючи один із найбільших цілісних письменницьких архівів 1920-х років — архів Івана Дніпровського, який попри всі небезпеки зберегла його дружина Марія Пилинська. Значна частина роботи музею присвячена поверненню у публічний дискурс Розстріляного відродження — теми, яка ще не так давно залишалася поза широкою суспільною увагою. На лекції будемо говорити про те, як музеї працюють зі спадщиною, зокрема конфліктною, як знаходять способи говорити про травматичні сторінки історії і як допомагають спільнотам переосмислювати власне минуле й ідентичність. Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920 ‒1930-х років, членкиня президії ICOM Україна, консультантка Музею Пенсильванського університету і Центру культурної спадщини Пенсильванії (США), лауреатка премії Василя Стуса (2024). Серед ініціатив, реалізованих Тетяною останнім часом: організація Діалогової платформи «Місто на лінії / City on(the)line», участь у розробленні освітньої програми «Спадщина: простір для роботи», керівництво Харківською мистецькою резиденцією «Слово», керівництво проєктами «Іменем міста», Skovorodance, «Пʼятий Харків» тощо. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

У нас аварійне відключення електроенергії, тому виставки тимчасово не працюють. Повідомимо, щойно зможемо знову відкритися. Фото з виставки «Транзитні зони».

Плануєте подати заявку на грант «Архів та мистецтво. Гранти на дослідження єврейської спадщини України», але маєте запитання? Зібрали відповіді на найпоширеніші: — хто може подаватися; — які проєкти підтримуються; — чи обов'язково мати ФОП; — на що можна витратити грантові кошти; — як відбуваються виплати та звітність. Якщо вашої ідеї немає в переліку форматів, це не означає, що вона не підходить. Ми відкриті до різних мистецьких та дослідницьких практик, що осмислюють єврейську спадщину України. Дедлайн подання заявок: 20 липня. Подавайтеся за посиланням. Деталі програми за посиланням. Публікація підготовлена в рамках партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО Культура Медіальна і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО і Європейського Союзу.

​​«Акіра» — культове японське аніме, яке вважається однією з головних класик кіберпанку. Дивимось його наступного четверга о 18:30 в кінотеатрі. Події фільму починаються з потужного вибуху в центрі Токіо і Третьої світової війни. Через понад тридцять років після цієї трагедії з руїн постає нова столиця — мегаполіс Нео-Токіо, атмосфера якого нагадує футуристичний Лос-Анджелес із «Того, що біжить по лезу». Попри технологічний прорив, життя мешканців Нео-Токіо далеке від спокою. Місто потерпає від злочинності, терору, корупції у владі та соціальної нерівності. Байкерські банди формують власну субкультуру та регулярно вступають у сутички з правоохонцями, які жорстоко придушують будь-які прояви бунту. Згодом вони стануть свідками ще похмурішої історії, яку приховує уряд, — про таємні експерименти над дітьми з телекінетичними здібностями. 16+ Тривалість: 124 хв. Мова: українське озвучування. Квитки за посиланням (150 грн). 1 поверх, кінотеатр.

​​Залишився лише тиждень, щоб податися на грантову програму «Архів та мистецтво. Гранти на дослідження єврейської спадщини». Якщо ви хотіли дослідити локальні історії, попрацювати з архівами чи усними свідченнями, створити виставку, художню чи музичну роботу, публікацію, подкаст, перформанс або інший проєкт, що осмислює єврейську спадщину України, — ця програма для вас. Подавати можна як проєкти, створені на основі архівних матеріалів, так і роботи, що звертаються до сучасних подій, явищ чи розмов і допомагають по-новому говорити про єврейську спадщину засобами культури. Хто може подаватися? Українські митці, музиканти, письменники, медійники, художні колективи, культурні діячі, дослідники та інші фахівці, що працюють або планують працювати з темою єврейської спадщини в Україні. Що ви отримаєте? Грант у розмірі від 1000 до 2000 доларів на втілення вашого проєкту. Дедлайн подання заявок: 20 липня. Подавайтеся за посиланням. Публікація підготовлена в рамках партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО Культура Медіальна і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО і Європейського Союзу.

​​Сьогодні починаємо ретроспективні покази фільмів Паоло Соррентіно — одного із найвидатніших європейських режисерів сучасності. 9 липня 18:30 «Юність» (2015, 118 хв) Двоє давніх друзів проводять літо в альпійському готелі, згадуючи прожите життя й міркуючи про власне майбутнє. Одна з найніжніших і найкрасивіших стрічок Паоло Соррентіно про час, мистецтво та людські стосунки. Квитки 10 липня 18:30 «Велика краса» (2013, 142 хв) Подорож нічним Римом, що приховує роздуми про самотність, красу, втрати й пошук справжнього сенсу життя. Фільм, який приніс Паоло Соррентіно премію «Оскар». Квитки 11 липня 18:30 «Благодать» (2025, 133 хв) Історія президента Італії, який наприкінці каденції вимушений ухвалювати складні рішення. Але найбільше його мучить сорокарічна таємниця: хто був коханцем його покійної дружини? Квитки Мова: українське озвучування. Вартість квитка — 150 грн. 1 поверх, кінотеатр. За ініціативи Італійського інституту культури в Україні, Посольства Італії в Україні та кінокомпанії «Артхаус Трафік».