Центр сучасної культури у Дніпрі
Відкрити в Telegram
Центр сучасної культури у Дніпрі (Dnipro Center for Contemporary Culture / DCCC) Вівторок-субота 12:00-19:00 Крутогірний узвіз, 21а dniproccc.org https://www.facebook.com/dniproccc https://www.instagram.com/dniproccc/
Показати більше1 813
Підписники
Немає даних24 години
-67 днів
+1430 днів
Завантажуємо дані
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
жовтень '26жовт '26
жовтень '26
+30
в 1 каналах
вересень '26
+31
в 0 каналах
Get PRO
серпень '26
+54
в 0 каналах
Get PRO
липень '26
+54
в 0 каналах
Get PRO
червень '26
+39
в 4 каналах
Get PRO
травень '26
+22
в 2 каналах
Get PRO
квітень '26
+23
в 3 каналах
Get PRO
березень '26
+55
в 3 каналах
Get PRO
лютий '26
+7
в 0 каналах
Get PRO
січень '26
+20
в 0 каналах
Get PRO
грудень '25
+26
в 1 каналах
Get PRO
листопад '25
+47
в 4 каналах
Get PRO
жовтень '25
+44
в 2 каналах
Get PRO
вересень '25
+27
в 0 каналах
Get PRO
серпень '25
+19
в 0 каналах
Get PRO
липень '25
+32
в 2 каналах
Get PRO
червень '25
+91
в 3 каналах
Get PRO
травень '25
+49
в 6 каналах
Get PRO
квітень '25
+45
в 1 каналах
Get PRO
березень '25
+67
в 2 каналах
Get PRO
лютий '25
+50
в 2 каналах
Get PRO
січень '25
+24
в 0 каналах
Get PRO
грудень '24
+50
в 2 каналах
Get PRO
листопад '24
+82
в 4 каналах
Get PRO
жовтень '24
+81
в 6 каналах
Get PRO
вересень '24
+64
в 3 каналах
Get PRO
серпень '24
+24
в 1 каналах
Get PRO
липень '24
+61
в 4 каналах
Get PRO
червень '24
+50
в 5 каналах
Get PRO
травень '24
+48
в 2 каналах
Get PRO
квітень '24
+78
в 13 каналах
Get PRO
березень '24
+43
в 4 каналах
Get PRO
лютий '24
+35
в 4 каналах
Get PRO
січень '24
+33
в 1 каналах
Get PRO
грудень '23
+11
в 2 каналах
Get PRO
листопад '23
+68
в 1 каналах
Get PRO
жовтень '23
+23
в 2 каналах
Get PRO
вересень '23
+21
в 0 каналах
Get PRO
серпень '23
+24
в 0 каналах
Get PRO
липень '23
+29
в 0 каналах
Get PRO
червень '23
+40
в 0 каналах
Get PRO
травень '23
+27
в 0 каналах
Get PRO
квітень '23
+18
в 0 каналах
Get PRO
березень '23
+20
в 0 каналах
Get PRO
лютий '23
+24
в 0 каналах
Get PRO
січень '23
+58
в 0 каналах
Get PRO
грудень '22
+64
в 0 каналах
Get PRO
листопад '22
+76
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '22
+95
в 0 каналах
Get PRO
вересень '22
+144
в 0 каналах
Get PRO
серпень '22
+27
в 0 каналах
Get PRO
липень '22
+20
в 0 каналах
Get PRO
червень '22
+15
в 0 каналах
Get PRO
травень '22
+41
в 0 каналах
Get PRO
квітень '22
+17
в 0 каналах
Get PRO
березень '22
+8
в 0 каналах
Get PRO
лютий '22
+18
в 0 каналах
Get PRO
січень '22
+11
в 0 каналах
Get PRO
грудень '21
+15
в 0 каналах
Get PRO
листопад '21
+21
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '21
+10
в 0 каналах
Get PRO
вересень '21
+22
в 0 каналах
Get PRO
серпень '21
+13
в 0 каналах
Get PRO
липень '21
+26
в 0 каналах
Get PRO
червень '21
+29
в 0 каналах
Get PRO
травень '21
+238
в 0 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 28 жовтня | +1 | |||
| 27 жовтня | 0 | |||
| 26 жовтня | 0 | |||
| 25 жовтня | 0 | |||
| 24 жовтня | 0 | |||
| 23 жовтня | +2 | |||
| 22 жовтня | 0 | |||
| 21 жовтня | 0 | |||
| 20 жовтня | +1 | |||
| 19 жовтня | +1 | |||
| 18 жовтня | 0 | |||
| 17 жовтня | 0 | |||
| 16 жовтня | +1 | |||
| 15 жовтня | +1 | |||
| 14 жовтня | +1 | |||
| 13 жовтня | +7 | |||
| 12 жовтня | +6 | |||
| 11 жовтня | 0 | |||
| 10 жовтня | +1 | |||
| 09 жовтня | +1 | |||
| 08 жовтня | +2 | |||
| 07 жовтня | 0 | |||
| 06 жовтня | 0 | |||
| 05 жовтня | +2 | |||
| 04 жовтня | 0 | |||
| 03 жовтня | 0 | |||
| 02 жовтня | +3 | |||
| 01 жовтня | 0 |
Дописи каналу
Нова стрічка румунського режисера та експериментатора Раду Жуде — 5 листопада о 18:30 у кінотеатрі DCCC.
«Континенталь». Так називається новий розкішний готель, який планують звести на місці старої будівлі, де ніхто не живе. За винятком одного безхатька, який переховується у підвалі. Коли спеціальні служби намагаються виселити його звідти, чоловік у відчаї накладає на себе руки.
Для судової виконавиці, яка була свідком самогубства, ця історія стала особистим моральним викликом. Намагаючись впоратись із почуттям провини, вона шукає слів підтримки у сім’ї, друзів, священника і навіть випадкових співбесідників, але натомість відкриває болючі тріщини сучасного румунського суспільства.
Раду Жуде — один із найяскравіших голосів сучасного румунського кіно. Його «Континенталь 25» — це гостра соціальна сатира про людяність і її відсутність, про співучасть і систему, яка звикла знімати з себе відповідальність.
Фільм розкриває глибші суспільні тріщини сучасної Європи: націоналізм, що загострюється під тиском економічної нестабільності, джентрифікацію, нетерпимість до мігрантів і різні форми соціального шовінізму.
У цій історії Жуде знаходить місце і для розмови про війну в Україні, вплітаючи її у ширший контекст сучасної європейської реальності. А саму стрічку знято на iPhone 15 всього за 10 днів і з мінімальним бюджетом — аскетична форма лише підсилює її чесність.
16+
Тривалість: 109 хв.
Мова: румунська, українські субтитри.
Квитки — за посиланням.
В Україні фільм виходить за підтримки програми «Креативна Європа» — MEDIA Європейського Союзу.
| 2 | Сьогодні о 18:30 в галереї Артсвіт відкриється виставка «Руки, що тягнуться до інжиру» Елізи та Георгія Мамардашвілі.
Виставка є продовженням перформативної практики Елізи та Георгія, що вибудовується навколо відстані як умови близькості. У центрі проєкту — те, що відбувається з досвідом у процесі його передавання: що може бути передане, а що залишається невимовним і неперекладним.
Експозиція об’єднує рисунки, тексти, фотографії, тканину, мапи, передані й знайдені предмети, що протягом шести років ставали частиною спільної практики доньки й батька.
Однією з перших форм співтворення стало передавання матеріалів. Еліза надсилала Георгію папір ручного лиття, тканину та дошки з левкасом, які поверталися зміненими — з рисунками, назвами місць, літерами. Близькість тут постає не станом, а дією — через розмови, рисунки, очікування й повернення.
Після початку повномасштабного російського вторгнення відстань набула іншої ваги. Георгій продовжує жити у прифронтовому Запоріжжі, у той час як Еліза переїхала з Харкова до Львова. У спільній практиці стає видимим, як війна втручається у вже сформовані людські зв’язки й змінює умови їхнього продовження.
Еліза Мамардашвілі — українська художниця грузинського походження. Її практика зосереджена на тяглості пам’яті, родинних зв’язках, близькості й відстані.
Георгій Мамардашвілі — лікар-стоматолог-ортопед. Останні шість років разом із донькою працює над проєктом «Руки, що тягнуться до інжиру».
Виставка триватиме до 3 квітня.
Вхід вільний.
1 поверх DCCC, галерея Артсвіт. | 356 |
| 3 | Долучайтесь до медіаторських екскурсій виставкою «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди».
Перша екскурсія пройде вже у середу о 18:00.
«Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» — це проєкт про ландшафт та людей у крихку мить, коли війна залишиться позаду, та про пам'ять, яка не зникне. Кожна з робіт виставки по-своєму говорить про крихкість, турботу та способи уявити майбутнє.
Під час ексурсії ви зможете дізнатися більше про експозицію та представлені роботи.
Вхід вільний. Для участі реєструйтеся.
Кураторка виставки: Катерина Яковленко.
Художниці та художники: Анна Звягінцева, Даша Коломієць, Денис Панкратов, Любомир Сікач, Елена Субач, Анна Тарадіна, Станіслав Туріна та Даша Чечушкова.
Побачити виставку можна до 19 грудня включно. | 659 |
| 4 | Чого має навчати університет? Як війна змінює наше ставлення до освіти та знань?
Уже завтра освітня організація «Локус» проведе в DCCC подію, присвячену освіті, дослідженням, гуманітаристиці та культурі дискусій. У програмі — відкриті презентації дослідницьких і мистецьких проєктів та розмова про те, якою має бути вища освіта сьогодні.
О 14:00 почнуться відкриті презентації — дослідниці і митці представлять свої ідеї, тексти та проєкти, що перебувають у процесі реалізації чи концептуалізації. Вони поділяться тим, над чим працюють зараз, а ви зможете поставити свої питання та долучитися до обговорення.
У програмі — теми повернення додому, дорослішання, вимушеної міграції, емоційного виміру творчої роботи.
День завершить дискусія о 17:00 «Спеціалізоване знання vs всебічна освіченість».
Разом з соціологами та митцями пошукаємо відповіді питання: якою має бути вища освіта, щоб готувати не просто фахівців, а людей, здатних критично мислити; як практикувати міждисциплінарність в освіті; як війна змінила наше ставлення до знань і що можна змінити в освітній системі Дніпра.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Проєкт втілюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». | 755 |
| 5 | Вже завтра о 18:30 покажемо в кінотеатрі добірку найкращих короткометражних фільмів 2026 року «Українська нова хвиля».
Альманах «Українська нова хвиля. На зближення» шукає відповідь на питання, як любити та будувати нові зв’язки у травмованому війною суспільстві.
Фільми молодих українських режисерів/-ок підсвічують те, як наша вимушена загартованість лише посилила потребу в інших людях.
До альманаху увійшло 6 фільмів:
«Тепер все», реж. Ліза Ігнатьєва
«Котик та Песик шукають дім», реж. Георгій Гогатадзе
«Природний баланс», реж. Олександр Миронюк
«Креветки, Вимикач, Бичок і Пляшечка», реж. Ольга Вітенко
«Прелюдія», реж. Аліна Панасенко
«Комендантська година», реж. Єлизавета Топтигіна
Це історії про затоплений повінню дім, дитячі спогади про Нову Каховку, самотність, подорожі крізь пам’ять і втрату та несподівані нічні зустрічі.
«Українська нова хвиля» — один із постійних проєктів Довженко-Центру. За 13 років існування він став своєрідним архівом, який щороку фіксує нові імена, тенденції та пошуки стилю національного кіно.
Квитки — за посиланням.
Тривалість: 96 хв.
1 поверх, кінотеатр.
Фото — кадр з фільму «Тепер все». | 752 |
| 6 | Чого ми очікуємо від вищої освіти? Якою вона має бути, щоб готувати не просто фахівців, а людей, здатних критично мислити?
17 жовтня о 17:00 будемо говорити про це на дискусії від «Локус» — освітньої організації для дослідників у соціальних та гуманітарних науках.
У розмовах про освіту часто йдеться про практичні навички, професійну підготовку та працевлаштування. Водночас від неї очікують значно більшого: здатності мислити, робити самостійний вибір, взаємодіяти з іншими, розуміти складність світу й брати відповідальність.
Ці якості важко виміряти й наперед закласти в навчальну програму. Проте саме вони часто визначають, як працюють команди в академічному, громадському й культурному секторах, бізнесі.
Разом з соціологами та митцями пошукаємо відповіді на такі питання:
— Чи справді існує дилема між ринком праці та «широкою» освітою? Чи можна підготувати людину, яка водночас професійно затребувана і не замкнена у вузькій спеціалізації?
— Як практикувати міждисциплінарність в освіті?
— Як війна змінила ставлення до освіти й знання: зробила його прагматичнішим чи повернула запит на гуманітарне знання?
— Якби завтра можна було змінити лише одне правило в освітній системі Дніпра, яким воно було б?
Учасники/-ці розмови:
Олеся Папушнікова — перформерка, займається розвитком міждисциплінарного підходу в театрі. Викладає курс «Рух та композиція» в Dnipro Art College.
Денис Денисенко — соціолог, засновник дослідницької організації «Оперативна соціологія».
Михайло Форостецький — завідувач відділення креативних практик, проєктний менеджер Dnipro Art College та ГО «Агенція культурних практик».
Модерує Олеся Гудзенко — кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри політології, соціології та публічного управління Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Проєкт втілюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». | 578 |
| 7 | Показ документального фільму «Ілюзія тихої ночі» режисерки Ольги Черних — 22 жовтня о 18:30 в кінотеатрі DCCC.
У ніч із 27 на 28 липня 2025 року 40 операторів та понад 300 волонтерів одночасно увімкнули свої камери, щоб зафіксувати країну, що не спить. Міста й маленькі селища, заповідні території, прифронтові та тимчасово окуповані землі — включно з Донецьком і Кримом.
Це фільм про українську ніч та тишу, яка ніколи не буває просто тишею. Про красу, тривогу, очікування і життя, яке попри все триває.
Стрічка є колективним портретом нації, яка вже четвертий рік живе в умовах великої війни. Через поліфонічний монтаж — від загального до особистого — вона показує повсякденність, де між страхом, виснаженням і короткими спалахами радості, постають стійкість і надія на те, що одного дня ця ніч також мине.
Світова прем'єра «Ілюзії тихої ночі» відбулася на кінофестивалі Visions du Réel у Швейцарії, де стрічка отримала відзнаку журі. Українська прем’єра — на фестивалі Docudays UA.
Тривалість показу — 70 хв.
Мова: українська.
Попередження щодо змісту: зображення війни.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Фільм створено за підтримки Суспільного Мовлення, продакшн — Tabor. | 678 |
| 8 | У суботу о 17:00 в DCCC відбудеться презентація антології та розмова про Крим «Кримський інжир. Bizimkiler».
Антологія об’єднує є тексти, у яких Крим постає через особисті та родинні історії, пам’ять, культуру, людські зв’язки, досвід окупації та життя після вимушеного від’їзду.
Під час зустрічі говоритимуть про нову книжку, її авторів і тексти, а також про сучасну літературу як простір, у якому продовжується розмова про Крим.
У розмові візьмуть участь:
Алім Алієв — співзасновник «Кримського інжиру», журналіст і культурний
менеджер;
Світлана Тараторіна — українська письменниця, журналістка;
Мамурє Чабан — викладачка кримськотатарської мови та перекладачка.
Модераторка:
Ірина Пасько — письменниця, літературознавиця, випускова редакторка видавництва «Жорж».
Вхід вільний, за реєстрацією.
Кримський інжир / Qırım inciri — українсько-кримськотатарський літературний проєкт, заснований у 2018 році. Існує у формах конкурсу, фестивалю та антології. Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови
та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українському культурному просторі, а також стимулювати появу взаємних перекладів для глибшого пізнання двох культур. | 1 100 |
| 9 | 15 жовтня о 18:30 покажемо в кінотеатрі DCCC добірку найкращих короткометражних фільмів 2026 року «Українська нова хвиля» від Довженко-Центру.
Альманах «Українська нова хвиля. На зближення» шукає відповідь на питання, як любити та будувати нові зв’язки у травмованому війною суспільстві.
Фільми молодих українських режисерів/-ок підсвічують те, як наша вимушена загартованість не зменшила потребу людей у інших людях, а лише посилила її. Нова едиція кінематографічної «Української нової хвилі» відображає, як в один момент ми всі перетворилися на знайомих незнайомців, що мають спільні плани, цілі та мрії.
До альманаху увійшло 6 фільмів.
«Тепер все», реж. Ліза Ігнатьєва
Рідні люди й рідні місця, кам’яні вишиванки будинків й абрикоси вздовж вулиць, ГЕС, яку будував дідусь, і дахи з яскравої рудої черепиці, — дитячі спогади про Нову Каховку барвисті й теплі, як щедре південне літо. Та коли в місто приходить війна, то таким воно залишиться хіба що у твоїй пам’яті.
«Котик та Песик шукають дім», реж. Георгій Гогатадзе
Жили-були двоє найкращих друзів, Котик та Песик. Вони любили дивитися разом мультики та їсти пластівці з молоком. Поки одного дня їхній дім не затопило повінню.
«Природний баланс», реж. Олександр Миронюк
Молодий режисер-документаліст в пошуках персонажa для свого фільму про самотність натрапляє на звичайного діда, і лише в процесі фільмування та зближення з незнайомцем розуміє, про кого насправді знімає цей фільм.
«Креветки, Вимикач, Бичок і Пляшечка», реж. Ольга Вітенко
Нічна подорож двох сестер перетворюється на сюрреалістичну мандрівку крізь пам’ять, втрату та пошуки радості життя у світі, де реальність постійно вислизає з-під ніг.
«Прелюдія», реж. Аліна Панасенко
Під час поїздок вулицями воєнного Києва, Анна непомітно фільмує перехожих чоловіків. Пошук компанії на одну ніч закінчується несподіваною зустріччю із військовим. Дистанційне спостереження приводить її до тривожного зіткнення з реальністю.
«Комендантська година», реж. Єлизавета Топтигіна
В ході експедиції молода фотографиня неправильно розрахувала час і тепер не може зловити попутку у місто. На зупинці вона зустрічає хлопця, який святкує день народження. Незнайомці вимушені разом перечекати ніч у придорожньому готелі, адже наближається комендантська година.
«Українська нова хвиля» — один із постійних проєктів Довженко-Центру. За 13 років існування він став своєрідним архівом, який щороку фіксує нові імена, тенденції та пошуки стилю національного кіно.
Цього року Довженко-Центр зосередився на перспективних студентських стрічках та дебютах, які вже отримали визнання на українських та міжнародних фестивалях.
Квитки — за посиланням.
Тривалість: 96 хв.
Мова: українська.
1 поверх, кінотеатр. | 889 |
| 10 | 7-11 жовтня у Дніпрі відбудеться фестиваль анімації DNIPRANIMA. Частина подій пройде в DCCC.
DNIPRANIMA — це платформа для показу української та міжнародної анімації, професійного діалогу та розвитку молодих авторів.
У програмі фестивалю — покази понад 50 анімаційних фільмів, лабораторія сценарного мистецтва, лекції, воркшопи, артист токи, дискусії та багато іншого.
Центральною частиною фестивалю стане кінопрограма, сформована, зокрема, у співпраці з фестивалем LINOLEUM та Довженко-Центром. Освітня програма охопить теми сучасної української анімації, незалежного виробництва, режисури, сценарної роботи, звуку та міжнародного досвіду роботи в анімаційної індустрії.
Серед лекторів і учасників фестивалю — Альона Пензій, керівниця Кіноархіву Довженко-Центру; Анастасія Верлінська, директорка фестивалю LINOLEUM; режисерки Анастасія Фалілеєва та Олександра Рубан; режисер анімації та засновник Dzvonk Motion Роман Дзвонковський; завідувач кафедри анімації та інтерактивних медіа ХДАДМ Михайло Опалєв.
Куратором фестивалю є режисер анімації з Дніпра Микита Лиськов.
Вхід вільний.
Більше інформації про фестиваль шукайте на сторінці DNIPRANIMA.
Проєкт реалізує ГО «Агенція культурних практик» у співпраці з Dnipro Art College, LINOLEUM Contemporary Animation and Media Art Festival та Довженко-Центром за підтримки Українського культурного фонду. | 1 031 |
| 11 |  +7У суботу відкрили виставку «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди».
Це проєкт про ландшафт та людей у крихку мить, коли війна залишиться позаду, та про пам'ять, яка не зникне.
Кураторка Катерина Яковленко пропонує уявити, яким ми бачимо своє майбутнє. Поміркувати про мить полегшення і свободи, коли увага буде прикута хіба що до траєкторії, якою рухається метелик у бабиному городі; коли можна буде провалитися в денний сон — і прокинувшись відчути, ніби ти спав вічність.
Художниці та художники: Анна Звягінцева, Даша Коломієць, Денис Панкратов, Любомир Сікач, Елена Субач, Анна Тарадіна, Станіслав Туріна та Даша Чечушкова.
Побачити виставку можна до 19 грудня включно.
2 поверх, виставковий простір DCCC.
Вхід вільний.
Виставка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 1 184 |
| 12 | У галереї Артсвіт почалася серія зустрічей із митцями та мисткинями «Відкрита майстерня».
«Відкрита майстерня» створює простір для обміну досвідом та ідеями, а також взаємодії між художниками, художницями та локальною культурною спільнотою.
Ця програма стала продовженням торішнього проєкту галереї Артсвіт «Мистецтво говорить — говорить мистецтво», де художники/-ці розповідали про себе, свої художні практики та фокус роботи. До «Відкритої майстерні» додався формат майстерок — воркшопів, де можна спробувати попрацювати із різними мистецькими техніками; а також чаювання у «Дніпросторі».
Цієї суботи в межах програми відбудеться артист-ток та майстерка Світлани Аграновської — художниці, яка працює з графікою та папером, досліджуючи теми пам’яті, її збереження, передавання та втрати.
Однією з технік, до яких звертається Світлана, є створення зображень за допомогою дрібних проколів паперу. Під час майстерки об 11:00 ви зможете створити власне зображення в цій техніці, використовуючи фотографії з особистого фотоархіву (реєстрація).
На артист-тоці о 15:00 Світлана говоритиме про сімейну пам’ять та архів приватних історій; про те, як із часом спогади змінюються: образи стираються, втрачають деталі, переосмислюються й набувають нового значення.
Завершиться день спілкуванням у «Дніпросторі» (Річпорт, пл. Десантників 1) о 18:00.
Більше про проєкт та нові події читайте на сторінці Артсвіт.
Кураторка програми: Олександра Шовкун.
Відкрита майстерня є частиною програми «Додаткова освіта», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». | 797 |
| 13 | Галерея Артсвіт розпочала лекційну програму про деколонізацію мистецтва.
Лекційна програма «Українське мистецтво: деколонізація погляду» присвячена аналізу впливу росії на українську культуру та теперішнім процесам деколонізації.
Програма розглядає, якими були імперські колоніальні механізми, чому культурна експансія була ключовим елементом контролю та як сучасні дієвці й інституції переосмислюють спадщину в цьому контексті.
Серед запрошених спікерів/-ок: Катерина Яковленко, Оксана Баршинова, Анастасія Мануляк, Альона Пензій, Аля Сєгал, Святослав Чирук та інші. Упродовж лекцій вони будуть говорити про те, чому багато українських митців вважалися російськими, як працювали механізми асиміляції, що таке деколонізація в музеях, кіно, мистецтвознавстві.
Програма триватиме до середини листопаду.
Вхід на вільний, за реєстрацією.
Більше інформації про програму та наступні лекції шукайте на сайті Артсвіт.
Програма є частиною програми Додаткова освіта, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Усі матеріали програми представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження». | 676 |
| 14 | Сьогодні о 18:00 відкриваємо виставку «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди».
Це проєкт про ландшафт та людей у крихку мить, коли війна залишиться позаду, та про пам'ять, яка не зникне.
Кураторка виставки Катерина Яковленко пропонує уявити, яким ми як учасники різних спільнот, бачимо своє майбутнє.
Поміркувати про мить полегшення і свободи — момент, коли увага буде прикута хіба що до траєкторії, якою рухається метелик у бабиному городі; або коли можна буде провалитися в денний сон — і прокинувшись відчути, ніби ти спав вічність.
Під час відкриття відбудеться кураторська екскурсія виставкою та перформативні читання мисткині Даші Чечушкової, що досліджують стан множинності ідентичностей, голосів, значень і досвідів під час війни.
Художниці та художники: Анна Звягінцева, Даша Коломієць, Денис Панкратов, Любомир Сікач, Елена Субач, Анна Тарадіна, Станіслав Туріна та Даша Чечушкова.
Побачити виставку можна буде до 19 грудня включно.
2 поверх, виставковий простір DCCC.
Вхід вільний. | 820 |
| 15 | Сьогодні 18:30 показуємо в кінотеатрі добірку короткометражних фільмів про кохання під час війни режисерок Діани Анікєєвої та Надії Парфан.
Це історії про близькість, любов і стосунки в реальності війни. Герої фільмів вчаться бути разом попри відстань, травматичний досвід і невизначеність.
«Ластівки, даю зелене світло» (реж. Діана Анікєєва)
Історія про Еліну і Сашу — закохану пару, яка користується кріслами колісними й будує спільний дім та стосунки на рівних.
«Розкажи мені казочку» (реж. Діана Анікєєва)
Двоє українських військових стають символом квір-видимості під час війни, але їхні стосунки поступово руйнуються під тиском відстані, ревнощів і непроговорених травм.
«Це побачення» (реж. Надія Парфан)
Це історія про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах.
Тривалість показу — 1 година.
Вхід вільний за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
1 поверх, кінотеатр DCCC.
Виробництво фільму «Ластівки, даю зелене світло!» здійснила кінокомпанія Phalanstery Films. Фільм входить до циклу Takflix Original та створений за підтримки Українського культурного фонду. | 764 |
| 16 | У суботу о 18:00 відкриваємо виставку «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди».
Це проєкт про ландшафт та людей у крихку мить, коли війна залишиться позаду, та про пам'ять, яка не зникне. Кожна з робіт виставки по-своєму говорить про крихкість, турботу та способи уявити майбутнє.
Робота Анни Звягінцевої «Моя сорочка» перетворюється на простір-сховок, а фотографії Елени Субач із серії «Сховане» фіксують українські пам’ятники та скульптури, захищені від небезпеки на початку повномасштабної війни. Скляні молотки Любомира Сікача, що мали б символізувати ремонт і відновлення, самі стають крихкими.
Інсталяція Дениса Панкратова «Голодини» — про простір, у якому гілки і дерева найкраще передають стани суспільства в часи вибору. Мідна «Гілка» Анни Тарадіної постає як образ паростка, що проривається крізь проблеми й турботи.
«Літня кухня» Любомира Сікача працює з пам’яттю про людину через те, що залишається. Так само як і Даша Коломієць, чия робота «Пил під моїм ліжечком» створює, можливо, найточніший портрет художниці.
У роботах Даші Чечушкової «Посібник перед сповіддю» та «Прості люди (те, що могло б сформувати заповіді цивільного)» можна побачити суспільство, яке обирає шлях пам’ятання і висаджує пейзаж майбутнього вже сьогодні. А у перформансі Анни Тарадіної — силу, з якою людина справляється із небезпеками, хоч і сама стає їхньою частиною.
Завершує залу серія поезій «Ідеальні дні» Станіслава Туріни — у ній митець уявляє, яким буде його життя після війни.
Назва виставки запозичена із фрагмента роботи Любомира Сікача «Літня кухня».
Під час відкриття відбудеться кураторська екскурсія виставкою.
2 поверх, виставковий простір DCCC.
Вхід вільний.
Кураторка: Катерина Яковленко.
Виставка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 640 |
| 17 | Долучайтесь сьогодні о 18:00 до останньої лекції в межах програми про локальну ідентичність.
Разом з істориком Антоном Лягушею поговоримо те, що таке міська пам’ять та хто її формує, чи може місто мати багато версій минулого та як це впливає на наше відчуття приналежності до місця.
Антон Лягуша — доктор філософії, експерт з публічної історії: історичної наратології та медіакомунікацій.
У своїх дослідженнях та публічній діяльності зосереджується на питаннях меморіалізації, суспільного осмислення втрат, історичної травми та ролі его-документів у формуванні історичної науки про сучасну війну.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Фото з лекції Юрія Фанигіна «Ідентичності Дикого поля: кочове минуле українського степу». | 512 |
| 18 | Перформативні читання мисткині Даші Чечушкової — у суботу на відкритті виставки «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» в DCCC.
Авторський текст поєднує поетичну, документальну та есеїстичну форми. Він побудований навколо грецького кореня polys («багато») та досліджує стан множинності, в якому опиняється людина під час війни: множинність ідентичностей, голосів, значень і досвідів, що накладаються один на одного, не втрачаючи власної окремішності.
Текст поєднує особисту історію — присвячену матері авторки — з роздумами про довгострокові екологічні та медичні наслідки війни, зокрема вплив забруднення ґрунтів важкими металами на онкологічну захворюваність.
Також він порушує питання відповідальності й дистанції, з якої сприймається війна тими, хто не є її безпосереднім свідком.
Даша Чечушкова — одеська художниця. У своїй практиці працює з тотальною інсталяцією, створенням «ситуації», яку ідентифікує як «спів-буття» та «спів-подію». Використовує для цього різні медіа, де центральним елементом залишається особистий щоденник-блокнот.
У 2020-2022 роках була учасницею та співзасновницею творчої спільноти на ОСРЗ-2 (закинутий судноремонтний завод в Одесі), який вплинув та розвинув тему ситуаційного, крихкого мистецтва в контексті «спів-існування» з іншим.
«Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» — виставка – поетичний роздум про те, яким буде ландшафт, час, стосунки між людьми після війни.
Виставка відкриється 19 вересня о 18:00.
Перформативні читання почнуться о 19:00.
Вхід вільний.
Авторка фото: Олександра Населка.
Виставка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 505 |
| 19 | Історична драма «Роза» про жінку, що повертається з війни, — 1 жовтня о 18:30 в кінотеатрі DCCC.
Кіно досліджує адаптацію ветеранки у післявоєнній Європі 16–17 століть. Головну роль у фільмі виконала номінантка на «Оскар» Сандра Гюллер.
У зруйнованій Тридцятилітньою війною Європі загадковий солдат з'являється у відлюдному селі, оголошуючи себе спадкоємцем занедбаного маєтку. Селяни зустрічають чужинця з підозрою, але ця людина приховує таємницю, значно більшу за походження документів.
Під чоловічим одягом ховається жінка на імʼя Роза, яка готова піти на все заради нового життя. Навіть на шлюб із донькою місцевого фермера.
Після показу відбудеться розмова про жінок на війні з представницями руху VETERANKA.
Над дубляжем працювали рух VETERANKA разом із Артхаус Трафік та BAKER STREET sound studio за підтримки Goethe-Institut Ukraine.
Ролі озвучили Олена Апчел, Катерина Біленко, Ірина Мірончук, Ярина Квасній, Данило Хомутовський, Олександр Будько «Терен», Олена Смолярчук, Олена Шульга, Максим Попович, Сергій Колос, Володимир Міненко, Ілля Ярема.
Тривалість: 93 хв.
Мова: українська.
Квитки — за посиланням.
1 поверх, кінотеатр. | 687 |
| 20 | Долучайтесь сьогодні о 18:00 до передостанньої лекції в межах програми про локальну ідентичність.
Будемо говорити з Ларисою Денисенко про життя людей на окупованих територіях та те, як росія намагається впливати на ідентичності через страх, примус і насилля.
Лариса Денисенко — письменниця, правозахисниця. Досліджує та документує російські злочини, зокрема воєнні злочини сексуального насильства під час війни, психологічний терор на тимчасово окупованих територіях та долі людей в окупації.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Фото з лекції Тетяни Пилипчук «Як музей формує образ міста?» в межах програми про локальну ідентичність. | 555 |
