Центр сучасної культури у Дніпрі

​​Паоло Соррентіно — один із найвидатніших європейських режисерів сучасності, головний естет сучасного італійського кінематографа та лауреат премії «Оскар» — повертається на великі екрани в межах проєкту «Літо Соррентіно». Три роботи майстра, які стали візитівками його унікального візуального стилю — «Велика краса», «Юність» та «Благодать» — знову в кіно. 9-11 липня їх дивимось в кінотеатрі DCCC. 9 липня 18:30 «Юність» (2015, 118 хв) Літній диригент, що проводить відпустку в Альпах, незважаючи на прохання Її Величності, відмовляється виступати на дні народження принца Філіпа, після чого у нього починаються неприємності. Квитки 10 липня 18:30 «Велика краса» (2013, 142 хв) Апатичний і розчарований 65-річний Джеп Гамбарделла — письменник і журналіст, що не розлучається зі склянкою джина з тоніком. Він спостерігає за світським життям Риму — цим парадом впливових, але порожніх і розгублених людей, які справляють на нього гнітюче враження. Запаморочлива картина втрати моральних орієнтирів розгортається в розкішній атмосфері римського літа. Вічне місто схоже на мертву діву. Квитки 11 липня 18:30 «Благодать» (2025, 133 хв) Президент Італії, якого за непохитність прозвали «Залізобетон», проводить останні місяці на посаді. Поважний лідер, що подолав шість державних криз, тепер має три проблемні документи, що чекають його підпису. Це помилування двох засуджених і рішення, яке загрожує розколом суспільства — закон про евтаназію. Якщо підпише останній, стане убивцею, якщо ні — катом. Але найбільше його мучить сорокарічна таємниця: хто був коханцем його покійної дружини? Квитки Мова: українське озвучування. Вартість квитка — 150 грн. 1 поверх, кінотеатр. За ініціативи Італійського інституту культури в Україні, Посольства Італії в Україні та кінокомпанії «Артхаус Трафік».

У суботу в DCCC відбудеться дискусія про культурну спадщину та відкриття двох виставкових проєктів від Фонду ІЗОЛЯЦІЯ. Вони стали результатами резиденції «Спадщина. Практична робота», що була присвячена дослідженню пам'яті та історії Донеччини. 16:00 Дискусія про збереження культурної спадщини На дискусії митці та представники Соледарської громади і громади Краматорського району розкажуть про роботу зі спільнотами, досвід співпраці та цінність партисипативних практик у збереженні культурної спадщини. Розмову проведе Люся Ничай, кураторка програми резиденцій. У розмові візьмуть участь: Олександра Клод, Роксолана Дудка, Даша Подольцева, Богдана Корогод, Наталя Тищук та представники громад. Кінотеатр, 1 поверх. 18:00 «Віддзеркалення» VR-проєкт Роксолани Дудки про Соледар. У ньому мисткиня створила підземний цифровий простір, натхненний соляними шахтами Соледара. Усередині — архівні відео, голосові спогади вимушено переміщених людей і об'єкти, зліплені учасниками воркшопів власноруч і оцифровані у віртуальне середовище. Лекторій, 2 поверх. 18:00 «Сіль моєї землі» Фотографічний проєкт Олександри Клод про пам'ять, дім і досвід вимушеного переміщення, створений разом із жінками із Соледарської громади. Олександра провела серію воркшопів, під час яких учасниці фотографували близьких, речі й місця, що нагадують про дім. Частина цих світлин стала способом відновити зв'язок із власною історією для тих, хто під час евакуації втратив сімейні фотоархіви. Експериментальна студія, 2 поверх. Під час відкриття також відбудуться авторські екскурсії. Вхід вільний, без реєстрації. Проєкт реалізований в межах резиденції «Спадщина. Практична робота», яка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», підтриманої Програмою «Партнерство за сильну Україну» (PFRU), що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Open call для митців, дослідників та проєктів, що досліджують єврейську спадщину України. «Архів та мистецтво. Гранти на дослідження єврейської спадщини» — це грантова програма, що покликана осмислити українську єврейську спадщину через сучасні мистецькі практики. Єврейські громади століттями були невід’ємною частиною культурного та інтелектуального життя України, проте значна частина архівів залишається маловідомою за межами академічних чи професійних кіл. Програма пропонує осмислити локальні історії, пов'язані з єврейськими спільнотами, засобами культури. Це можуть бути як проєкти, що досліджують архівні матеріали, так і роботи, створені на базі сучасних подій, явищ чи розмов. Що можна подавати? Проєкти у сфері візуального мистецтва, медіапроєкти, публікації (друковані та цифрові видання, художні та документальні тексти), перформанси, публічні події, звукові/музичні твори, проєкти роботи з родинними/публічними архівами, усною історією, взаємодії зі спільнотами тощо, що працюють з темою єврейської спадщини України. Проте цими форматами проєкт не обмежується — ви можете подавати й інші роботи, які осмислюють тему єврейської спадщини засобами культури та мистецтва. Хто може подаватися? Українські митці, музиканти, письменники, медійники, художні колективи, культурні діячі, дослідники та інші фахівці, що працюють або планують працювати з темою єврейської спадщини в Україні. Що ви отримаєте? Грант у розмірі від 1000 до 2000 доларів на втілення вашого проєкту. Гранти надаються як на індивідуальні, так і на колективні проєкти. Для подання заявки та отримання гранту у заявника або ж одного з учасників колективу має бути ФОП. Реалізація проєкту має відбуватися в Україні. Дедлайн подання заявок: 20 липня. Результати повідомимо 4 серпня на пошту, вказану при поданні заявки. Подавайтеся за посиланням. Реалізація проєктів має бути завершена до 30 листопада включно з поданням звітності. Публікація підготовлена в рамках партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО Культура Медіальна і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО і Європейського Союзу.

​​Долучайтесь сьогодні 18:00 до лекції еколога Вадима Манюка про те, як ландшафт впливає на ідентичність. Будемо говорити про те, як індустріалізація ХІХ–ХХ століть змінила взаємини людей з простором. Зокрема торкнемося таких тем: — поява ГЕС на Дніпрі, затоплення сіл, давніх пам’яток природи й історії України; — розорення степів та втрата екосистем через розвиток сільського господарства; — вплив війни на український ландшафт та те, як екоцид росії змушує нас уважніше дивитися на те, що навколо. Вадим Манюк— еколог, кандидат біологічних наук, доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, член Всеукраїнської екологічної ліги. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Фото з лекції Катерини Яковленко «Ідентичність в сучасному мистецтві України».

​​Оpen call на участь у резиденції Hey, My Name Is Land Art від галереї Артсвіт. Програма створена для художників/-ць, які хочуть попрацювати з простором поза межами інституції та дослідити можливості мистецького висловлювання у взаємодії з природним і міським середовищем. Упродовж резиденції учасники/-ці знайомитимуться з історією та теорією лендарту, енвайронментального мистецтва, сайт-специфік практик та інших підходів, що працюють із конкретним місцем, ландшафтом і контекстом. Поряд із теоретичними заняттями програма передбачає практичну роботу в міському середовищі Дніпра. Сквери, набережна, парк, Монастирський острів і внутрішній дворик DCCC стануть простором для спостереження, дослідження та реалізації власних мистецьких ідей. Менторки програми Наталія Лісова — художниця, мистецтвознавиця, дослідниця українського лендарту та засновниця Школи лендарту. Світлана Кошелєва — художниця та культурна менеджерка, працює з лендартом, графікою та фотографією. Резиденція триватиме з 27 липня по 23 серпня та складатиметься з трьох етапів: офлайн-програми у Дніпрі, онлайн-роботи над проєктами та фінальної презентації результатів. За результатами open call буде відібрано 8 учасників/-ць. Пріоритет надається мешканцям/-кам Дніпра (6 місць), проте до участі також запрошуються художники/-ці з інших міст України (2 місця). Організатори надають гонорар, покривають витрати на створення художньої роботи, проїзд і проживання під час офлайн-частини програми. Подавайте заявку до 15 липня за посиланням. Результати опен-колу повідомлять 20 липня на вказану в заявці пошту. Деталі — за посиланням.

Які виклики сьогодні стоять перед культурою Дніпра? Говорили про це на першій сесії, присвяченій створенню стратегії розвитку культури міста, разом з представниками культурних інституцій, незалежними діячами та діячками культури, освітянами, управлінцями. Серед ключових викликів — розрізненість культурної спільноти, нестача ресурсів і фахівців, прогалини в комунікації та вразливість культурної інфраструктури в умовах війни. Зібрали основні проблеми, які найчастіше звучали під час обговорень. Поділитися своїми думками щодо цього можна буде на публічному обговоренні результатів першої сесії. Для участі реєструйтеся. Стратегічні сесії в рамках розробки стратегії розвитку культури Дніпра є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​У травні-червні ми проводили резиденцію «Що пам'ятає ландшафт». «Що пам'ятає ландшафт» — це резиденція, у межах якої ми пропонували дослідити, чим є ландшафт, як він формує спільноти навколо себе, як на простір впливають соціополітичні зміни, як ландшафт може бути вмістилищем пам'яті та ідентичності громад. За опен-колом відібрали вісім учасниць, мистецька практика яких у різний спосіб опрацьовує тему ландшафту. Це Оксана Жарун, Євсевія Зякіна, Ірина Лоскот, Софія Козлова, Ніна Лагута, Дар'я Молокоєдова, Каріна Синиця, Поліна Полікарпова. Щоб познайомити учасниць з різними контекстами, ми розробили програму, що допомагала зануритись у тему резиденції. Ми організовували лекції, воркшопи, кінопокази та екскурсії. Їздили до Кам'янського, Кривого Рогу та Петриківки, відвідували локальні інституції, зокрема історичний та художній музеї. Вдалося потрапити й до природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», де учасниці могли дослідити простір та поспілкуватися з науковцями. За місяць резиденції мисткиням вдалося й поміркувати над ідеями власних художніх проєктів. Сподіваємось, що у майбутньому зможемо їх презентувати у Дніпрі. Резиденція є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

У травні-червні ми проводили резиденцію «Що пам'ятає ландшафт». «Що пам'ятає ландшафт» — це резиденція, у межах якої ми пропонували дослідити, чим є ландшафт, як він формує спільноти навколо себе, як на простір впливають соціополітичні зміни, як ландшафт може бути вмістилищем пам'яті та ідентичності громад. За опен-колом ми відібрали вісім учасниць, мистецька практика яких у різний спосіб опрацьовує тему ландшафту. Це Оксана Жарун, Євсевія Зякіна, Ірина Лоскот, Софія Козлова, Ніна Лагута, Дар'я Молокоєдова, Каріна Синиця, Поліна Полікарпова. Протягом місяця вони досліджували Дніпро та навколишній простір через різні медіуми. Щоб познайомити учасниць з різними контекстами, ми розробили програму, що допомагала зануритись у тему резиденції. Ми організовували лекції, воркшопи, кінопокази та екскурсії, їздили до Кам'янського, Кривого Рогу та Петриківки, відвідували локальні інституції, зокрема історичний та художній музеї. Вдалося потрапити й до природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», де учасниці могли дослідити простір та поспілкуватися з науковцями. Протягом місяця резидентки також організовували власні події, де ви могли ближче познайомитись з ними та дізнатися про їхні практики: кінопокази, воркшопи та артист-токи. За місяць резиденції мисткиням вдалося й попрацювати над ідеями власних художніх проєктів. Сподіваємось, що у майбутньому зможемо їх презентувати у Дніпрі. Резиденція є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Яким може бути майбутнє культури Дніпра? 3 липня о 18:30 проведемо публічне обговорення результатів першої сесії, присвяченої створенню стратегії розвитку культури міста. Під час зустрічі поділимось напрацюваннями сесії, на якій представники культурних інституцій, муніципальних закладів, незалежного сектору, освіти, бізнесу та міста спільно міркували про сильні сторони культурного ландшафту Дніпра, ключові виклики та можливості для його розвитку. Приєднуйтесь до обговорення, якщо хочете поділитися власними думками та долучитися до формування стратегії розвитку культури Дніпра. Локація: кінотеатр DCCC, 1 поверх. Для участі реєструйтеся. Кількість місць обмежена. Стратегічні сесії в рамках розробки стратегії розвитку культури Дніпра є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​26 червня о 18:00 на новій лекції програми про локальну ідентичність говоримо про те, як пов'язані ландшафт та наші уявлення про себе. Індустріалізація ХІХ–ХХ століть значним чином вплинула на взаємини людей з ландшафтом. Поява ГЕС на Дніпрі спричинила переселення людей та затоплення давніх пам’яток природи й історії України; розвиток сільського господарства призвів до масштабного розорення степів і втрати значної частини природних степових екосистем; побудова великих заводів теж змінила звичну рутину й спосіб життя спільнот. Як індустріалізація трансформує ландшафт? Чи пов’язані зміни довкілля зі змінами ідентичності? Чи можемо ми деколонізувати власні стосунки з природою та як теперішній екоцид росії змушує нас стати уважнішими до того, що навколо? Про це поговоримо з Вадимом Манюком — екологом, кандидатом біологічних наук, доцентом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, членом Всеукраїнської екологічної ліги. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Чеський кінематограф у середині 20-го століття переживав застій на тлі політичних змін у країні. Друга світова війна, німецька окупація, прихід комуністів до влади, які націоналізують кіноіндустрію. Відтоді єдиним виробником кіно стає держава, яка використовує його як інструмент пропаганди. Все змінюється лише після смерті Сталіна. Послаблення цензури під час так званої хрущовської відлиги сприяє появі нових кінематографістів, які незабаром творитимуть чехословацьку нову хвилю. Молоді режисери звертаються до сюрреалізму, неореалізму та інших авангардних течій, прагнучи відобразити повсякденність пересічних громадян та маргіналізованих груп, які стикаються з абсурдністю системи. Використовуючи символізм та іронію, вони створюють контркультурні фільми й відбивають у своїх роботах прагнення суспільства до політичних змін. Довгі діалоги, чорний та абсурдний гумор, участь непрофесійних акторів — одні з характерних рис чехословацької нової хвилі. Фільми часто торкались тем спотвореної моралі суспільства, конфлікту поколінь та любовного шаленства молоді. Представники нової генерації могли й надалі розвивати чехословацький кінематограф, експериментуючи з формами й темами. Цьому завадило вторгнення радянських військ у 1968 році та початок нормалізації — репресивних заходів після жорсткого придушення Празької весни. Країну покинули режисери Мілош Форман, Павел Юрачек, Ян Нємец та Іван Пассер. Ті, хто залишився, зіштовхнулися з цензурою та більше не могли знімати кіно, як-от Евальд Шорм, або ж робили це під великим тиском та обмеженнями — як Віра Хітілова та Їржі Менцель. Деякі фільми заборонили — їх не показували аж до Оксамитової революції та обрання Вацлава Гавела президентом Чехословаччини наприкінці 1989 року. З 28 червня по 1 липня ви зможете подивитися культові чеські стрічки, що є частиною чехословацької нової хвилі, в кінотеатрі DCCC. Програма «Потяги під пильним наглядом» — Їржі Менцель Реєстрація «Маргаритки» — Віра Хітілова Реєстрація «Чорний Петро» — Мілош Форман Реєстрація «Справа для ката-початківця» — Павел Юрачек Реєстрація Вхід вільний, за реєстрацією. Мова: чеська, українські субтитри. 28 червня відбудеться відкриття програми показів, де представники Посольства Чеської Республіки в Україні більше розкажуть про фільми та явище чехословацької нової хвилі. Покази проходять у партнерстві з Офісом Посольства Чеської Республіки в Україні.

Вже завтра о 18:30 у кінотеатрі покажемо «Цвітіння кульбаби» — художній фільм режисера Олександра Ігнатуші. У центрі стрічки — молодий хлопець Юрась, що повертається до рідного села після восьми років ув'язнення за хуліганство. Поки з радіоприймачів лунають обіцянки першого президента України, реальність змінюється значно повільніше. Фільм вдивляється в повсякденність перших років незалежності і фіксує час, коли українське майбутнє лише починало проростати крізь радянське минуле. Саме це робить стрічку діамантом українського кіно 1990-х років. Тривалість: 73 хв. Квитки — 150 грн. Показ проходить у партнерстві з Довженко-Центром.

У галереї Артсвіт відкрилася виставка «Небесна аптека» дніпровського художника Володимира Габуди та саундартиста Олександра Супруна. Поєднуючи живопис, поезію та звук, «Небесна аптека» осмислює стан, в якому травматичні зміни реальності стали частиною повсякденності. Володимир Габуда порушує питання відповідальності за власну реакцію: чи можемо ми діяти усвідомлено, не посилюючи темряву навколо себе? У «Небесній аптеці» він пропонує пройти шлях від досвіду травми до пошуку внутрішньої опори та способів спротиву. Частиної виставки є аудіоінсталяція, у якій Олександр Супрун працює з триканальним звучанням. Кожна звукова доріжка відповідає окремій частині експозиції, але всі вони звучать одночасно та змінюються залежно від переміщення у просторі. Кураторка: Олександра Шовкун. Вхід вільний. Побачити виставку можна до 8 серпня. Працюємо з вівторка по суботу 12:00-19:00. 1 поверх DCCC, галерея Артсвіт.

Що таке ідентичність? Чому тожсамість — це не про те, ким ми є, а про те, як ми себе уявляємо? Як ідентичність виявляється у кризових ситуаціях? Про це говорили на другій лекції в рамках циклу про локальну ідентичність з істориком Володимиром Маслійчуком. Дивіться запис на нашому YouTube. Також до перегляду вже доступна перша лекція — «Колоніалізм і національна ідентичність» філософа Вахтанґа Кебуладзе.

Що може стати основою для розвитку культурного ландшафту Дніпра? Відповіді на це питання шукали учасники й учасниці першої стратегічної сесії зі створення стратегії розвитку культури міста. Разом визначали сильні сторони, ресурси та можливості, які вже сьогодні формують культурне середовище Дніпра. Ділимося частиною цих напрацювань. Обговорити їх та поділитися своїм баченням можна буде вже незабаром на пубічному обговоренні результатів першої сесії. Стратегічні сесії в рамках розробки стратегії розвитку культури Дніпра є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Долучайтесь сьогодні до відкриття книжкового фестивалю BookSpace. На вас чекають три дні дискусій, лекцій, презентацій, книжкового ярмарку та музики, об'єднані темою «Горнило. Дике поле». Сьогодні фестиваль починається о 17:00, офіційне відкриття о 18:00 — з дискусії «Степ як джерело ідентичності: як народився міф Дикого поля?». О 20:00 на вуличній сцені почнеться «Хвильова економіка» — триденна вінілова діджей-концесія, створена музикантом Євгеном Гордєєвим за участі Костянтина Одинця (GravCode), з ритмами мінімал-вейву та читаннями. Видавництва: «Білка», «Капібара», «Видавництво», Старого Лева, «Жорж», «Ранок», «Фабула», Readberry, Kovyla Publishing, «ПОМІЖ», «GERDA» & BMK, ЛІРА. Видавництво та друкарня, «Вавилонська Бібліотека», Nashaidea, «ТАК», «Крапки», «Крокус», Safran Book. Повну програму дивіться за посиланням. Вхід вільний.

​​18 червня о 18:30 у кінотеатрі DCCC відбудеться показ «Цвітіння кульбаби» — українського драматичного художнього фільму 1992 року. Молодий хлопець Юрась, відсидівши вісім років за хуліганство, виходить із в’язниці. Він опиняється в рідному селі, але вже в незалежній Україні. З радіоприймача лунає незмінний голос першого президента, який обіцяє українцям право на достойне життя, а молодь у клубах «танцює немосковський, незалежний, самостійний рок-н-рол». Замріяного і сповненого надій на нове життя хлопця на землю повертає виконавча служба міліції, яка діє, як давно і гарно налаштований репресивний механізм. У кінематографі початку 1990-х років звільнення із-за ґрат часто виступає метафорою звільнення із «в’язниці народів» СРСР. Симптоматично, що головний герой україномовний. У фільмі леґітимується жива мова мешканців центральної України — суржик, якою говорять більшість героїв. Тоді ж як усі представники дисциплінарної служби розмовляють підкреслено правильною російською мовою, що акцентує їх виключний статус і владні повноваження. Тривалість: 73 хв. Мова: мови оригіналу (українська, російська), українські субтитри. Квитки — за посиланням (150 грн). Показ проходить у партнерстві з Довженко-Центром.

12-14 червня в DCCC проходитиме книжковий фестиваль BookSpace. Він поєднає дискусії, лекції, презентації, книжковий ярмарок та музику. Фокусна тема цьогорічного фестивалю — «Горнило. Дике поле». Організатори розглядають Дике Поле як географічну назву, що постала з зовнішнього погляду на степ як на необжиту пустку. Але досвід степу, який мали українці, зовсім інакший — це був простір зустрічі та взаємодії, місце, де кожен лишав свій слід. Через програму подій BookSpace пропонує подивитися на степ як на частину минулого та простір, у якому ми живемо зараз. Що зросло на чорноземах Дикого Поля? Що ще зросте? Що ми спільно викуємо з металу, виплавленого в цьому горнилі? Приходьте слухати і говорити про все це протягом трьох днів фестивалю. Програму дивіться за посиланням.

​​Британська авторка Полін Бомонт пише у книзі «Хліботерапія. Вдумливе мистецтво випікання хліба», що робота з тістом має заспокійливу дію. Можливо, виробництво коксу та робота з вугіллям також є терапевтичною. Між хлібовипіканням та хімічною промисловістю набагато більше спільного, ніж здається — чого лише вартий термін «коксовий пиріг» чи «коксова піч». Про це міркуватимемо на воркшопі «Коксотерапія. Вдумливе мистецтво випікання коксу» від мисткині Оксани Жарун у четвер о 18:00. Познайомимося з процесом «випікання» коксу, дізнаємось про значення хліба в українській культурі та те, як митці працюють з цим образом і як можна поєднати випічку й промисловість. Потім створимо фарбу з коксового пилу і втілимо нею своє бачення хліба. Оксана Жарун — криворізька художниця та коксохімікиня, яка розглядає промисловість через людський вимір. Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена. Воркшоп пройде в межах резиденції «Що пам'ятає ландшафт».