Центр сучасної культури у Дніпрі

​​Музичний перформанс undo despot — у суботу о 18:00 на закритті виставки «Транзитні зони» в DCCC. Одеська мисткиня undo despot працюватиме наживо із SuperCollider, створюючи звук у реальному часі — шар за шаром, від інфранизьких частот до мерехтливих електронних текстур. Це лайвкодинг на межі алгоритму й тілесності, де тиша теж стає частиною композиції. undo despot працює з алгоритмічною композицією, екологічними медіа та електронікою. Через звук, який можна відчути фізично, вона досліджує, як майбутнє вже присутнє в теперішньому й поступово його змінює. Транзитні зони» — це виставка, що осмислює стан «між» як спільний простір, у якому пам’ять, травма та досвід перебувають у постійному русі й переозначенні. Проєкт представляє роботи військових митців та мисткинь, а також художників та художниць, чия практика формується в умовах переміщення. Вхід вільний, за реєстрацією. 1 поверх, кінотеатр. Проєкт реалізовано в межах Cultural Transformation Movement за підтримки Creative Europe та Фонду культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ.

Вже завтра о 18:30 покажемо «Фучжоу» Михайла Іллєнка в кінотеатрі DCCC. Нащадка українців, які колись емігрували за океан, Ореста, шаленим вітром стихій закидає в українське село. Через небезпечні, кумедні і безглузді пригоди, автори поєднують свого героя з коханою дівчиною, Катериною. Події «Фучжоу» розгортаються на початку ХХ століття, хоча часові і просторові координати тут доволі умовні. Серед локацій фільму трапляються і придніпровські поселення, і узбережжя Флориди, і Бермудський трикутник. Як і в магічному реалізмі, у фільмі Михайла Іллєнка розмиваються межі сну і реальності. Наповнений іронією, легендам, байками і анекдотами фільм контрастує з українським поетичним кіно і водночас лишається відданим його традиціями. Тривалість: 91 хв. Мова: українська. Квитки — за посиланням (150 грн).

Подовжили виставку «Транзитні зони» до суботи включно. Виставка осмислює стан «між» як спільний простір, у якому пам’ять, травма та досвід перебувають у постійному русі й переозначенні. «Транзитні зони» представляють роботи військових митців та мисткинь, а також художників та художниць, чия практика формується в умовах переміщення. Перебуваючи між фронтом і тилом, домом і вигнанням, присутністю та вилученістю, ці досвіди вступають у взаємний резонанс, утворюючи нову топографію чутливості. Учасники та учасниці: Софія Булгакова, Любов Дуракова, Павло Ковач, Віталій Кохан, Маргарита Половінко, Георгій Потопальський, Крістіна Соломуха, Іван Світличний, Анна Тарадіна, Леся Васильченко, Євген Арлов та Марина Федоренко, mediaklub, photinus new media lab. Кураторки: Лєра Полянськова, Ксенія Ульянова. Вхід вільний. 2 поверх, виставковий простір DCCC. Графік роботи: 12:00-19:00. Проєкт реалізовано в межах Cultural Transformation Movement за підтримки Creative Europe та Фонду культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ.

​​Як заводи формували нову міську ідентичність Дніпра та інших міст? Як індустріалізація вплинула на дозвілля, традиції та календар свят містян? Яким чином європейські підприємці змінювали український південь і чи можна цей процес назвати колонізацією? Чи справді Дніпро — місто, сформоване передусім промисловістю? Про це будемо міркувати на лекції історика Ігоря Кочергіна вже у п'ятницю о 18:00. Зокрема поговоримо про першу й другу хвилі індустріалізації, відкриття та освоєння родовищ, розвиток вугільної й металургійної промисловості, міграцію населення на Донеччину та Луганщину, а також про постаті й процеси, що вплинули на формування промислового образу Дніпра. Ігор Кочергін — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Військового інституту танкових військ НТУ «ІХПІ», офіцер ЗСУ. Дослідник постаті Олександра Поля. Сфера наукових інтересів: історія Півдня України, генеалогія, військове лідерство, краєзнавство. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​З Днем Незалежності 💙💛 Ми вдячні усім, хто її захищає. Долучайтесь до нашого збору на потреби ремонтної майстерні підрозділу Arkon 80 ОДШБр, якою керує наш колега Олексій Друбич. У майстерні ремонтують і розробляють наземні роботизовані комплекси. Вони доставляють на позиції воду, їжу та боєкомплект, а головне — допомагають евакуювати поранених і рятувати життя українських військових. Державне забезпечення не покриває всіх потреб майстерні, тому ми відкрили цей збір. Будемо вдячні за будь-який внесок. Також ви можете відкрити власну банку на підтримку збору — напишіть нам, і ми підготуємо для вас дизайн. Посилання на банку.

​​Open call від наших резидентів галереї Артсвіт. Артсвіт запрошує митців та мисткинь поділитись власною художньою практикою у Дніпрі та ближче познайомитись з локальною спільнотою у межах проєкту «Відкрита майстерня». Проєкт поєднує три формати: — відкритий артист-ток відібраних учасників/-ць у галереї; — майстерка для профспільноти; — неформальне спілкування та чаювання в самоорганізованому мистецькому просторі Дніпростір.  Участь у програмі передбачає: — гонорар 5000 грн;  — покриття витрат на матеріали для майстерки; — покриття витрат на проїзд в межах України і проживання (1 ніч) для учасників/-ць з інших міст; — відеодокументацію артист-токів.  До участі в програмі запросять 8 учасників/-ць. Події відбуватимуться з вересня по суботах.  Дедлайн: 24 серпня. Подати заявку можна за посиланням. Результати оголосять 1 вересня на вказану в заявці пошту.  Кураторка програми: Олександра Шовкун. Програма є частиною програми Додаткова освіта, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Усі матеріали програми представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».

​​Подовжили open call проєкту «Малий формат» до 20 серпня. «Малий формат» — це серія показів аматорських коротких фільмів, об’єднаних певною темою. У межах першої теми, «Не бачений, не знятий», ми шукаємо авторів/-ок-аматорів/-ок, які знімають або знімали у Дніпрі. У розумінні аматорського кіно ми не обмежуємося лише «домашніми відео», що були створені для сімейних архівів. Ви можете також подавати роботи, що виходять за межі приватного простору: відеопрогулянки, ваші думки та спостереження, документальні та ігрові роботи, пов'язані з містом та життям в ньому. З відібраних робіт плануємо сформувати добірку, яка дозволить поглянути на Дніпро крізь об'єктив тих, хто живе або жив у ньому. Що можна подавати? Аматорські українськомовні фільми тривалістю до 30 хв, зняті у Дніпрі або присвячені Дніпру й такі, що працюють з дотичними до міста темами. У фокусі проєкту — аматорське кіно, фільми людей, які знімають кіно поза професійною кіноіндустрією (незалежно від віку, досвіду та року створення роботи). Тому ми не розглядаємо роботи професійних режисерів/-ок, а також тих, хто зараз навчається на режисерських чи інших профільних спеціальностях. Відібрані фільми будуть показані восени в кінотеатрі DCCC. Подавайте відеороботи за посиланням.

Ми продовжуємо працювати над стратегією розвитку культури Дніпра. Після першої стратегічної сесії та публічного обговорення підготували перші напрацювання. Тепер запрошуємо вас ознайомитися з ними та поділитися своїм баченням пріоритетів розвитку культури міста. Стратегічні сесії в рамках розробки стратегії розвитку культури Дніпра є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Придніпровські містечка й села в Україні, узбережжя Флориди, Бермудський трикутник — місця дії фільму «Фучжоу» Михайла Іллєнка. Покажемо цю стрічку 27 серпня о 18:30 в кінотеатрі DCCC. Нащадка українців, які колись емігрували за океан, Ореста, шаленим вітром стихій закидає в українське село. Власне, це стихія самої історії, котра розвіяла українців по світах. У стилістиці поетичного кіно, через небезпечні, кумедні і безглузді пригоди, автори поєднують свого героя з коханою дівчиною, Катериною. Події «Фучжоу» розгортаються на початку ХХ століття, хоча часові і просторові координати тут доволі умовні. Сам фільм складається з двох частин. У першій, «українській», Михайло Іллєнко намагається об’єднати український фольклор і демонологію з фантастичними елементами та іронією. Друга частина, яку можна було б назвати «американською», є пародією на популярні жанри — спагеті-вестерни і пригодницькі фільми. Тривалість: 91 хв. Мова: українська. Квитки — за посиланням (150 грн). 1 поверх, кінотеатр. Показ проходить у партнерстві з Довженко-Центром.

​​Шукаємо фотографів/-ок для проєктної співпраці. Фотодокументація проєктів допомагає нам формувати архів та зберігати частину історії DCCC. Зараз ми шукаємо фотографів/-ок, які допоможуть документувати виставки та їхні відкриття. Якщо ви працюєте з репортажною фотографією, документуванням мистецьких проєктів та хотіли б співпрацювати з нами, заповнюйте анкету за посиланням. Співпраця передбачає оплату на проєктній основі. Дніпром не обмежуємося — якщо ви мешкаєте в іншому місті, але готові приїжджати на відкриття виставок, фестивалі чи інші події, будемо раді бачити вашу заявку.

Долучайтесь сьогодні о 13:00 до нової лекції програми про локальну ідентичність. З істориком Юрієм Фанигіним поговоримо про кочове минуле українського степу, життя на помежівʼї, культуру й традиції половців та те, куди вони поділися — зникли в архівах чи залишилися в нашій історії та ідентичності. Вхід вільний, за реєстрацією.

​​Як змінюються ідентичності Дніпра? Про це будемо говорити сьогодні о 18:00 разом з історикинею Катериною Грищенко. Розглянемо звичні маркери Дніпра як «промислового гіганта» чи «космічної столиці», а також розберемо, що таке ідентичність міста та чому вона є «живим» організмом. Поговоримо й про те, чому місцевий характер є досить адаптивним, але й таким, що зберігає свої стабільні риси. Катерина Грищенко — кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Вхід вільний, за реєстрацією. Лекторій, 2 поверх. Фото з лекції Вадима Манюка «Степ, заводи та ГЕС. Як індустріалізація змінює нас та наші взаємини з природою» в межах циклу про локальну ідентичність. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

У четвер о 18:30 покажемо в кінотеатрі «Рейв ON» — перший художній фільм, дія якого повністю розгортається у берлінському клубі. Щоб передати справжню енергію клубної ночі, режисери Віктор Яковлескі та Нікіас Кріссос відмовилися від акторів масовки й працювали під час реальних вечірок. Для зйомок їм також уперше дозволили використовувати простір берлінського клубу RSOberlin. «Рейв ON» розповідає історію продюсера і музиканта Космо, який після перерви намагається повернутися до музики та передати нову платівку діджею, що колись вплинув на його звучання. 18+ Тривалість: 85 хв. Мова: українська. Квитки — за посиланням (150 грн). 1 поверх, кінотеатр.

​​Території українського степу, на яких розташований, зокрема, й Дніпро, колись називали Диким полем — вільною землею, що існувала поза сталим контролем держав. Сьогодні історики часто описують цей простір як фронтир — зону контакту між різними світами, народами, імперіями та ідентичностями. Як існування на пограниччі впливало на його мешканців? Чому фронтир — це не лише про боротьбу та війну, а й про торгівлю та дружбу? Чи сприймаємо ми історію кочових народів як частину історії України? Як кочове минуле може впливати на нас сьогоднішніх? 2 серпня о 13:00 про це розповість історик Юрій Фанигін під час нової лекції програми про локальну ідентичність. Також протягом лекції поговоримо про те, звідки в українських степах взялись половці, ким вони були, які мали звичаї й традиції, як переплітались половецька та давньоруська культури. Поміркуємо й про те, куди поділися половці — зникли в архівах чи залишилися у нашій історії та ідентичності? Юрій Фанигін — історик, заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. Коло наукових інтересів — краєзнавство, історія Дніпра, історія кочових племен на території українського степу. Займається вивезенням кам’яної половецької пластики з прифронтових територій. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Остання можливість податися на перформативну резиденцію від галереї Артсвіт. До участі запрошують перформер_ок, діяч_ок театру, людей з бекграундом у сфері візуального мистецтва, сучасної музики, діджеїнгу, генеративних медіа, текстів, драгу тощо. Куруватиме резиденцію польський митець Вальдемар Татарчук. Подавайтеся за посиланням до опівночі.

​​Долучайтесь сьогодні о 18:00 до лекції Тетяни Пилипчук «Як музей формує образ міста?». Поговоримо про те, чим є сучасний музей, яка його роль у формуванні міської ідентичності, як він працює зі спільнотами та допомагає осмислювання конфліктну спадщину й маргіналізовані історії. На прикладі діяльності Харківського літературного музею розглянемо, як робота команди та окремих фахівців сприяє поверненню у публічний дискурс важливих, але непопулярних раніше тем, зокрема Розстріляного відродження. Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920‒1930-х років. Серед ініціатив, реалізованих останнім часом: організація Діалогової платформи «Місто на лінії / City on(the)line», керівництво Харківською мистецькою резиденцією «Слово», керівництво проєктами «Іменем міста», Skovorodance, «Пʼятий Харків» тощо. Вхід вільний, за реєстрацією. 2 поверх, лекторій. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Навесні ми почали новий цикл лекцій про локальні ідентичності. Разом з українськими дослідниками/-цями й істориками/-инями говоримо про те, що таке ідентичності та як вони формуються, як війна загострює відчуття зв'язку з рідними просторами та чому в глобалізованому світі локальне стає опорою, яка дозволяє триматися в часи криз. Про міста й мистецтво, індустріалізовані ландшафти й деколонізацію, музейну роботу й складні історії, та про Дніпро, звісно. Вже минули лекції Вахтанґа Кебулазде, Володимира Маслійчука, Ірини Реви, Катерини Яковленко, Вадима Манюка та Альберта Венгера. Записи перших чотирьох вже можна переглянути на нашому YouTube. Цієї п'ятниці відбудеться лекція директорки Харківського літературного музею Тетяни Пилипчук про те, як музеї формують образ міст та працюють зі складною спадщиною. А наступної середи поговоримо про те, як змінюються ідентичності Дніпра — від козацьких слобід та центру індустріалізації до ракетного міста й українського форпосту — разом з історикинею Катериною Грищенко. Вхід вільний, реєструйтеся за посиланнями: Лекція Тетяни Пилипчук. Лекція Катерини Грищенко. Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Наступного четверга о 18:30 дивимось в кінотеатрі DCCC рейв-одіссею «Рейв ON», зняту на берлінських вечірках. Стрічку називають «любовним листом» берлінській клубній сцені та культурі. Її знімали під час реальних вечірок, а головна мета режисерів полягала в тому, щоб максимально реалістично передати атмосферу клубної ночі на великому екрані. У центрі сюжету — продюсер і музикант Космо, що під тиском життєвих обставин відійшов від берлінської електронної сцени та переживає творчу кризу. Проте тепер він уперто намагається отримати другий шанс і повернутися. Космо вперше за тривалий час записує новий альбом та хоче передати його легендарному діджею, що колись сформував його звучання. У хаосі бітів, змінених станів та нескінченних лабіринтів клубу ніч перетворюється з вечірки на емоційну подорож крізь спогади, сумніви й крихку надію на новий старт. 18+ Тривалість: 85 хв. Мова: українська. Квитки — за посиланням (150 грн). 1 поверх, кінотеатр.

​​Open call на резиденцію з перформативних практик від галереї Артсвіт. Разом з куратором резиденції Вальдемаром Татарчуком Артсвіт пропонує подивитися на перформанс як на інтермедіальний метод роботи, що дозволяє експериментувати з творчим процесом, в якому матеріалом стають дія, час, присутність і досвід. До участі запрошують перформерів/-ок, діячів/-ок театру, людей з бекграундом у сфері візуального мистецтва, сучасної музики, діджеїнгу, генеративних медіа, текстів, драгу тощо, які відкриті до спільного експериментування. Результатом роботи в межах резиденції можуть бути: перформанс чи акція — або й свідома відмова від дії; аудіо робота (подкаст, саунд інсталяція тощо); фільм, текст, архів, соціальний проєкт чи дослідницький процес. Якщо ви вже маєте ідею проєкту, її можна описати в заявці. Резиденція передбачає: 6 місць для мешканців/-ок Дніпра, та 4 місця — для резидентів/-ок з інших міст; освітню програму з 9 по 15 серпня в галереї; покриття витрат учасникам/-цям не з Дніпра на проїзд та поселення; кошти на створення підсумкових робіт; публічний показ результатів. Куруватиме резиденцію Вальдемар Татарчук — польський митець, перформер, куратор, який активно співпрацює з українською мистецькою спільнотою та презентує українське мистецтво в Польщі. Як перформер Татарчук від кінця 1980-х досліджує перетин тілесного та політичного, рухаючись у бік емпатії, солідарності та співбуття. До 2025 року був директором люблінської галереї «Лабіринт», яка під його керівництвом стала експериментальною інституцією й відіграла важливу роль у підтримці українських митців та розвитку польсько-української мистецької співпраці. До освітнього блоку також буде залучено двох експертів/-ок з України. Подавайтеся за посиланням. Дедлайн: 27 липня. Результати повідомлять до 1 серпня на вказану в заявці пошту. Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні. Резиденція відбувається також за підтримки Польського Інституту в Києві.

​​Маєте ідеї культурних проєктів і шукаєте фінансування для їх реалізації? 23 липня долучайтесь до інформаційного дня грантової програми «Культурні горизонти» від Українського культурного фонду в DCCC. Під час зустрічі команда УКФ детально розповість про нову програму, умови участі в конкурсах, вимоги до заявок, необхідні документи та найпоширеніші помилки, яких припускаються заявники. У вас також буде можливість поставити свої запитання й отримати відповіді безпосередньо від представників Фонду. Програма «Культурні горизонти», що співфінансується Європейським Союзом, передбачає чотири конкурси для українських заявників: • «Інноваційні культурні продукти» • «Європейська локальна культура» • «Мистецькі дебюти» • «Мистецька мобільність» Зустріч буде корисною представникам культурних інституцій, культурним менеджерам, митцям, кураторам, креативним підприємцям та всім, хто працює у сфері культури й креативних індустрій. 23 липня, 15:00–18:00 Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Кількість місць обмежена.