Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Texty.org.ua
Відкрити в Telegram
📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Texty.org.ua
Канал Texty.org.ua (@textyorgua) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 15 182 підписників, посідаючи 14 115 місце в категорії Новини і ЗМІ та 3 993 місце у регіоні Україна.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 15 182 підписників.
За останніми даними від 25 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 1 021, а за останні 24 години на 49, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 26.07%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 12.50% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 3 958 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 1 898 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 79.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як люда, військовий, військо, міст, підліток.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Тексти для розумних. Адмін: @Hohobi”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 26 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Новини і ЗМІ.
15 182
Підписники
+4924 години
+1337 днів
+1 02130 день
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
червень '26
червень '26
+1 061
в 7 каналах
травень '26
+1 349
в 11 каналах
Get PRO
квітень '26
+981
в 4 каналах
Get PRO
березень '26
+181
в 9 каналах
Get PRO
лютий '26
+854
в 7 каналах
Get PRO
січень '26
+477
в 8 каналах
Get PRO
грудень '25
+83
в 5 каналах
Get PRO
листопад '25
+61
в 5 каналах
Get PRO
жовтень '25
+120
в 12 каналах
Get PRO
вересень '25
+59
в 7 каналах
Get PRO
серпень '25
+143
в 20 каналах
Get PRO
липень '25
+105
в 8 каналах
Get PRO
червень '25
+195
в 6 каналах
Get PRO
травень '25
+661
в 19 каналах
Get PRO
квітень '25
+86
в 4 каналах
Get PRO
березень '25
+96
в 3 каналах
Get PRO
лютий '25
+150
в 13 каналах
Get PRO
січень '25
+99
в 14 каналах
Get PRO
грудень '24
+35
в 5 каналах
Get PRO
листопад '24
+273
в 14 каналах
Get PRO
жовтень '24
+155
в 18 каналах
Get PRO
вересень '24
+62
в 8 каналах
Get PRO
серпень '24
+61
в 4 каналах
Get PRO
липень '24
+35
в 9 каналах
Get PRO
червень '24
+269
в 11 каналах
Get PRO
травень '24
+194
в 8 каналах
Get PRO
квітень '24
+621
в 15 каналах
Get PRO
березень '24
+583
в 20 каналах
Get PRO
лютий '24
+103
в 4 каналах
Get PRO
січень '24
+125
в 9 каналах
Get PRO
грудень '23
+146
в 8 каналах
Get PRO
листопад '23
+138
в 8 каналах
Get PRO
жовтень '23
+2 349
в 53 каналах
Get PRO
вересень '23
+784
в 0 каналах
Get PRO
серпень '23
+123
в 0 каналах
Get PRO
липень '23
+108
в 0 каналах
Get PRO
червень '23
+484
в 0 каналах
Get PRO
травень '23
+67
в 0 каналах
Get PRO
квітень '23
+94
в 0 каналах
Get PRO
березень '23
+126
в 0 каналах
Get PRO
лютий '23
+191
в 0 каналах
Get PRO
січень '23
+389
в 0 каналах
Get PRO
грудень '22
+145
в 0 каналах
Get PRO
листопад '22
+200
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '22
+287
в 0 каналах
Get PRO
вересень '22
+162
в 0 каналах
Get PRO
серпень '22
+308
в 0 каналах
Get PRO
липень '22
+136
в 0 каналах
Get PRO
червень '22
+126
в 0 каналах
Get PRO
травень '22
+230
в 0 каналах
Get PRO
квітень '22
+491
в 0 каналах
Get PRO
березень '22
+246
в 0 каналах
Get PRO
лютий '22
+292
в 0 каналах
Get PRO
січень '22
+71
в 0 каналах
Get PRO
грудень '21
+63
в 0 каналах
Get PRO
листопад '21
+227
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '21
+103
в 0 каналах
Get PRO
вересень '21
+64
в 0 каналах
Get PRO
серпень '21
+50
в 0 каналах
Get PRO
липень '21
+309
в 0 каналах
Get PRO
червень '21
+608
в 0 каналах
Get PRO
травень '21
+115
в 0 каналах
Get PRO
квітень '21
+247
в 0 каналах
Get PRO
березень '21
+326
в 0 каналах
Get PRO
лютий '21
+380
в 0 каналах
Get PRO
січень '21
+131
в 0 каналах
Get PRO
грудень '20
+4 276
в 0 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 25 червня | +58 | |||
| 24 червня | +84 | |||
| 23 червня | +44 | |||
| 22 червня | +41 | |||
| 21 червня | +4 | |||
| 20 червня | +29 | |||
| 19 червня | +8 | |||
| 18 червня | +29 | |||
| 17 червня | +70 | |||
| 16 червня | +31 | |||
| 15 червня | +24 | |||
| 14 червня | +31 | |||
| 13 червня | +20 | |||
| 12 червня | +66 | |||
| 11 червня | 0 | |||
| 10 червня | +50 | |||
| 09 червня | +32 | |||
| 08 червня | +15 | |||
| 07 червня | +36 | |||
| 06 червня | +53 | |||
| 05 червня | +51 | |||
| 04 червня | +60 | |||
| 03 червня | +73 | |||
| 02 червня | +40 | |||
| 01 червня | +112 |
Дописи каналу
"Тебе хочуть купити, ніби іграшку". Так каже 28-річна Олександра, яка живе з інвалідністю і пересувається на колісному кріслі. За час повномасштабної війни їй вже чотири рази пропонували вийти заміж.
Звісно, це не романтичні пропозиції руки і серця, а спосіб уникнути мобілізації. Та й пропонують одруження не чоловіки, а знайомі жінки, які хочуть вивезти за кордон своїх власних благовірних (для цього ладні оформити розлучення), синів або інших родичів.
"До побачення" - відповідає на такі пропозиції інша жінка з інвалідністю, 28-річна Надія. Вона навіть не живе в Україні - виїхала в Ірландію на початку російського вторгнення. "Вони одразу кажуть: “Давай приїжджай і поїдемо разом за кордон”. Тобто він наперед усе вирішив і за себе, і за мене", - пояснює вона своє обурення.
Втім, чимало жінок, які живуть з інвалідністю, ладні пристати на такі пропозиції. Деякі - по кілька разів, одружуючись і розлучаючись конвеєрним методом. Бо за це немало пропонують - від 5 до 15 тисяч євро. Точної статистики фіктивних шлюбів з такою метою немає - можна говорити лише про приблизні цифри.
У такої практики, окрім об'єктивації жінок, ставлення до них як до речей або функцій, є й інші прикрі наслідки. Юристи, з якими ми поспілкувались, говорять насамперед про скасування пільг та соціальних виплат, майнові та спадкові питання, а також про борги. Є випадки, коли організація або укладення фіктивних шлюбів може потягти за собою кримінальну відповідальність. Читайте докладно: https://texty.org.ua/articles/117727/vyjdy-zamizh-za-moho-cholovika-yak-zhinok-z-invalidnistyu-vykorystovuyut-dlya-uxylyannya-vid-armiyi/
| 2 | "Достеменно про походження, дату та місце народження Богуна не відомо. Його біографія до 1649 року рясніє припущеннями та версіями, жодна з яких не є безсумнівною".
Цей пасаж з Вікіпедії ілюструє, наскільки складною є задача для дослідника біографії легендарного козацького ватажка, українського шляхтича, лицаря й авантюриста Івана Богуна.
Російська історикиня Тетяна Таїрова-Яковлева збирала матеріал про Богуна ще з часів свого студентства - упродовж сорока років. Науковицю звільнили з Центру вивчення історії України в державному університеті Санкт-Петербургу в 2022-му, після того, як вона виступила проти повномасштабного вторгнення. Роботу над біографією Богуна вона продовжила за кордоном.
"Богун постійно шукав зовнішнього союзу, щоб зберегти державність і найвищий ступінь автономії України. Він безперечний державник", - каже Таїрова-Яковлева.
Не раз ці пошуки призводили до того, що він наживав собі ворогів. Його хотіли стратити російський цар і польський король, і навіть два українських гетьмани, яких він підтримував і яким допомагав вести боротьбу - Богдан Хмельницький та Іван Виговський.
Козаки його обожнювали й шанували, вороги - боялися. Його неперевершені "фортелі" не раз допомагали здобути перемогу, і ще за життя він сам почав створювати легенду про себе.
Читайте історію про Івана Богуна в інтерв'ю з дослідницею його біографії: https://texty.org.ua/articles/117669/pislya-tyurmy-poyixav-shturmuvaty-lviv-material-pro-ivana-bohuna-doslidnycya-zbyrala-40-rokiv/ | 1 952 |
| 3 | "Золота година" - залізобетонний стандарт, за яким пораненого бійця мають доправити до операційного столу упродовж 60 хвилин. Можливо, так це й працює десь в ідеальному світі, на якихось ідеальних війнах. Але не на нашій.
На нашій неідеальній війні пораненого можуть тижнями ховати в підвалі, перш ніж з'явиться "вікно", щоб доправити його до стабпункту.
При максимально прозорому "небі" бійці не можуть їхати на завдання. Рух "на нозі" по дистанції до 20 км передбачає, що між бронею і додатковою водою вибереш воду. Рух без броні передбачає, що в разі вибуху дістанеш більше осколків. А це передбачає, що медики не сидітимуть на стабпункті - а хвостиком поїдуть за штурмовою групою, аби приймати поранених ближче до лінії зіткнення, не в тилу. І можливо, не матимуть змоги їхати назад - а облаштують тимчасовий сортувальний пункт десь у розбитому бліндажі, посадці, підвалі. І підтримуватимуть життя пораненого, аж поки не з'явиться шанс на евакуацію.
Це інша війна. Тут артилерія і танки працюють не так, як колись, і не так, як в теорії. Те саме - з медичними групами.
Наш воєнний кореспондент поїхав на передній край з медичною службою тактичної групи "Реванш" Департаменту активних дій ГУР МО. Ось що він побачив і почув: https://texty.org.ua/articles/117697/na-svoyix-dvox-iz-vidirvanoyu-stopoyu-yak-medyky-specpidrozdilu-hur-lamayut-pravyla-zolotoyi-hodyny/ | 2 120 |
| 4 | Велетенський будівельний майданчик, який ніби завис у якомусь межичассі. Такий сьогодні столичний район Виноградар.
Прокляття незавершеності тяжіє над Виноградарем давно. Ще в радянські часи архітектор Едуард Більський задумував цей район як цілісний архітектурний і громадський комплекс, тісно зв'язаний з природою - місто в місті, яке навіть називали Містом Сонця. Тут мало бути метро, дворівнева транспортна розв'язка, басейни і домінанта району - Палац культури. Жоден з цих задумів не завершили.
Естафету від радянських і низки пострадянських діячів підхопив нинішній столичний голова. Добудова метро на Виноградар вже стала мемом. На місці зруйнованих МАФів мав постати облаштований громадський простір - не постав. Синє озеро, яке ледь не пересохло, таки наповнилося водою - але масштабний проєкт його реновації теж "завис".
"У Києві часто вистачає політичної волі, щоб розпочати масштабну реконструкцію. Але бракує послідовності та менеджерських здібностей, щоб довести її до того вигляду, який показували на презентаціях", - зітхає автор цього матеріалу.
Як можна було зробити на Виноградарі, але так і не зробили (і чи зроблять?) - читайте або слухайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117664/vynohradarskyj-syndrom-chomu-v-kyyevi-lehshe-pochaty-nizh-zavershyty/ | 2 459 |
| 5 | TЕКСТИ проводять опитування про українську та російську мови в повсякденному житті. Нас цікавить не лише те, якою мовою люди говорять сьогодні, а й те, як змінилася мовна ситуація за останні роки, де відбувся найбільший перехід на українську та що сьогодні найбільше впливає на мовні звички — особисте спілкування, чати й месенджери чи онлайн-контент.
Запрошуємо вас взяти участь в опитуванні. Заповнення анкети займе лише кілька хвилин. Наприкінці форми можна також поділитися власним досвідом або залишити контакти для подальшого спілкування з редакцією.
Пройти опитування можна за посиланням: https://forms.gle/oDL8P9RkWhEkVEMV8 | 3 077 |
| 6 | Поїхати з окупованих територій, знайти й облаштувати нове житло, роботу, почати нове життя - часом дуже забезпечене. А потім - покинути все і повернутись на окуповані території. Чому, навіщо?
Історії повернення переселенців на окуповані території - не поодинокі. Ми поговорили з кількома друзями таких переселенців, які знають, чому ті поїхали.
Частина людей їде вимушено. Вони проходять тривалу й принизливу фільтрацію в московському аеропорту Шереметьєво, аби потім на окупованих територіях вирішити нагальні проблеми: отримати спадщину, продати квартиру тощо. Часто така поїздка дається людям важко.
Інша частина їде з охотою. Як правило, навіть родичі та діти, нормальний побут та налагоджене життя на вільній Україні не можуть їх зупинити.
"Він не був готовий впустити у своє життя ані польську, ані українську мову. Нічого, крім російської", - каже Юлія про свого друга, який після багатьох років в Польщі та Києві повернувся до окупованого Донецька.
Що спонукає наших співвітчизників з власної волі віддавати свої життя під контроль окупантів? Розповідаємо кілька історій: https://texty.org.ua/articles/117663/chomu-ukrayinski-bizhenci-povertayutsya-na-okupovani-terytoriyi-chotyry-istoriyi-z-zhyttya/ | 3 189 |
| 7 | "Я не розумію, чому їх не збивають? Вони летять дуууже довго!"
Так, у перекладі з московитської, звучить реакція однієї з московських народних кореспонденток на приліт українських БПЛА по МНПЗ та інших об'єктах.
І дійсно, чому ж?
Один із варіантів відповіді - у матеріалі американської CBS News. Як стало відомо виданню, російські ракети, якими можна було б відбиватися від атак, витрачаються критичними темпами. А Україна здатна виробляти далекобійні дрони швидше, ніж Росія встигає випускати засоби протидії.
Україна цілеспрямовано посилює цей дефіцит, а міжнародні санкції призводять до технологічного голоду Росії.
Водночас, українська розвідка застерігає від недооцінки ворога.
Читайте докладно: https://texty.org.ua/fragments/117681/ | 4 716 |
| 8 | "Listen to me, if I've learned anything in life, it's: Don't mess with Mother Nature, wife, and motherfucking Ukrainians".
Ця знаменита фраза, яка після 2022-го завірусилася в коротких відео про ЗСУ та стійкість українців, прозвучала дуже давно - вона належить персонажу Марка Волберга у фільмі "Пограбування по-італійськи" (2003). Від таких згадок про українців в американських фільмах можна відчути гордість, дещо змішану з ніяковістю. Однак від багатьох інших стереотипів відчуваєш радше ніяковість.
Як змінюються уявлення про українців у світовому кіно?
Щоб зрозуміти це, ми викачали гігабайти англомовних субтитрів, відокремили ті, де згадується Україна та українці (дані доступні від 1991 до 2023 рр.) і отримали 50+ тематичних кластерів. У нашому новому дата-проєкті - про головні кластери.
Цей проєкт - про цікаву трансформацію, яка триває дотепер. Від борщу, об'єктивації наших дівчат та міфів про українську мафію - до героя корейської адаптації "Паперового будинка", який мріє жити в Херсоні, та Гаррі, Рона і Герміони, які летять на драконі Ukrainian Ironbelly.
Цікаво буде подивитись, як змінювалося ставлення після початку повномасштабки, тож ми обов'язково повернемось до цих датасетів. А поки що - читайте, що накопали впродовж цієї масштабної роботи, і дивіться інтерактивну графіку: https://texty.org.ua/projects/117635/divchata-mafiya-borshch-vijna-yak-svitove-kino-pokazuye-ukrayinciv/ | 2 905 |
| 9 | Ще зі шкільної парти чимало українців вважає, що в 20-х роках минулого століття могла постати незалежна українська держава, однак усе зруйнували ліві. Також прийнято вважати, що ліві партії були проросійськими. Однак це хибна думка.
Цікавий факт: цілком марксистська УСДП(н) оголосила російським більшовикам відкриту війну. Низка лівих партій, які діяли в Україні до 1920-року, прагнули окремого існування України від Червоної Росії.
У цій історичній статті розповідаємо про те, як ліві ідеї легко лягли на підготовлений грунт в Україні і поширилися серед бідного, неосвіченого, наївного народу. Як ліві партії "розмножувалися діленням", адже не могли досягти згоди про те, яким має бути заповітний "червоний рай". Як воювали разом із повстанцями, утворювали коаліції, висували ультиматуми більшовикам.
І як, зрештою, програли - бо за ідеологічною завісою українським лівим важко було розгледіти, ким росіяни були насправді й чим можуть закінчитися будь-які домовленості з ними.
Це довгий, але цікавий матеріал, який читається як пригодницький роман. Читайте - або слухайте: https://texty.org.ua/articles/117586/50-vidtinkiv-chervonoho-yak-ukrayinski-livi-prahnuly-vilnoyi-ukrayiny-ale-prohraly-bilshovykam/ | 2 954 |
| 10 | Якщо не станеться дива, Костянтинівка буде повністю втрачена протягом п'яти - шести тижнів.
Уже зараз на мапах DeepState видно, що місто майже оточене, а росіяни підійшли до головної вулиці.
Звісно, на диво хочеться сподіватися. Та поки його не стається, варто аналізувати, що призводить до тих чи інших наслідків.
У випадку з Костянтинівкою причин кілька. Перша: ворог знайшов і продавив слабкі місця кількох бригад, які обороняються на цьому напрямку. Друга: не вдалося запобігти поступовій інфільтрації росіян, яких заводили по одному, по два, а потім накопичували. "Вичистити" їх не зуміли через проблеми зі зв’язком та відсутність взаємодії між підрозділами. Третя: ворог почав блокувати логістику, засипаючи територію мінами "пелюстка". Четверта: технологічна еволюція КАБів, які тепер оснащені купою антен, "навчилися" маневрувати та розвертатися в повітрі на 270 градусів. Ми поки що не можемо ефективно їм щось протиставити.
Що в підсумку? Прифронтовий сюрреалізм в Дружківці, збільшення загрози Слов’янську й Краматорську.
Втім, за нами залишаються домінуючі висоти. Є ділянка, де наші підрозділи змогли зупинити просування і навіть трохи посунути ворога назад. Докладно - читайте або слухайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117650/kryza-na-kostjantynivskomu-naprjamku-jak-front-nablyzhayetsja-do-kramatorska/ | 3 889 |
| 11 | "Чотири роки тому майже жодної з цих компаній не існувало. Вони виникли з технологічно грамотного громадянського суспільства, члени якого змінили свої професії чи сферу діяльності, щоб допомогти захистити свою країну".
Так каже американсько-польська публіцистка Енн Епплбом про великі й малі технологічні компанії в Україні які працюють на оборону. "Вони стали частиною комплексу технологічних досягнень, які назавжди змінили війну з Росією і, можливо, всі війни загалом", - пише Епплбом.
Вона розповідає, як побувала у непримітному фургоні в Київській області, який виявляє російські цілі і наводить дрони-перехоплювачі. Згадує про відвідану нею підземну кімнату, де десятки людей на серії екранів відстежували сотні кілометрів лінії фронту. І пояснює, що означає ця здійснена в Україні еволюція, справжню суть якої зараз намагаються збагнути в Європі, Сполучених Штатах, Перській затоці та, звісно, в Росії.
"Раптово багато людей зрозуміли, що російський наратив хибний: українці не програють. Росіяни не перемагають, і, що важливіше, вони не знають, як перемогти. Українські та закордонні аналітики описують цю динаміку на трьох головних театрах війни", - каже Енн Епплбом.
Ці три театри - це наземна, далекобійна та психологічна війна. Які висновки про них робить публіцистка - читайте ось тут | 5 705 |
| 12 | "Краще я не доплачу. Доплатити пізніше завжди зможу. А якщо переплачу, ці гроші стягнуть із мене".
Це - логіка багатьох фінансистів у ЗСУ. І це не тому що вони погані, жадібні абощо. Це "культура", яка насаджується згори.
Наш автор побачив це зсередини і розповідає про багато випадків, коли фінансисти вибирають не доплатити, аби не потрапити в немилість. Навіть якщо це грозить провалом ділянки фронту та іншими серйозними проблемами для бійців.
Одна з найяскравіших ілюстрацій - надбавка за пільгову вислугу років "день за три". Щоб з'ясувати, що бійці на передовій мають право на цю надбавку та відповідний стаж, знадобилися роки. Упродовж цих років Міноборони пояснювало, що вона не платиться, бо в Україні "немає військового часу"! Та коли уряд нарешті розставив крапки над "і" в цьому питанні, чиновники МОУ тягнули ще майже рік перед тим, як спустити в частини роз'яснення щодо цієї надбавки!
Як влаштована культура недоплат в армії - розповідаємо в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117625/krashche-ya-ne-doplachu-chomu-finansysty-zsu-rizhut-vyplaty-bijcyam-sposterezhennya-vijskovoho/ | 4 858 |
| 13 | Можливо, ви вже слухали аудіоверсії статей у нас на сайті - а може, й чули про наш подкаст "ТЕКСТИ вголос" на Spotify (або, кому зручніше, Apple Podcast). Сьогодні - детальніше про нього.
Наш подкаст нараховує вже понад 70 епізодів на різні теми. Ми виходимо двічі на тиждень, у вівторок і четвер о 6:30 ранку, і публікуємо аудіоверсії статей, які найкраще сприймаються саме у форматі подкасту. Якщо у статті є інфографіка або ілюстрації, які можна подивитись - ми залишаємо посилання.
Знаємо, багатьом із вас цікавий аудіоформат - тому запрошуємо підписатись на ТЕКСТИ вголос!
Надалі ми будемо нагадувати про нові матеріали, а зараз - кілька найцікавіших епізодів, які вже зібрали найбільше прослуховувань.
Абсолютний хіт - сага "Чого Путін навчився у Гітлера". Цей матеріал був надрукований на ТЕКСТАХ задовго до повномасштабної війни, ще тоді, коли порівнювати Путіна з Гітлером не було банальністю :) Він користується незмінною популярністю і перекладений іноземними мовами. Ось всі чотири його частини: перша, друга, третя, четверта.
Продовжуючи тематику російського майндсету - цікавий матеріал "Як мислить Кремль: стратегічна культура РФ і війна за свідомість". Тут розповідаємо, чому Росія воює - і чому вона не може не воювати.
Хочеш перемогти - пізнай свого ворога, тож замикаємо нашу сьогоднішню тематичну добірку матеріалом про те, чого найбільше боїться Кремль.
Слухайте, підписуйтеся, і залишайтеся з нами! | 4 498 |
| 14 | Уже багато місяців поспіль ми порівнюємо дві криві: темпи наступу росіян та кількість їхніх втрат. Були місяці, коли вони рухалися швидше, а втрачали менше особового складу. Але від березня цього року почалися зміни. Як видно на інфографіці в цьому матеріалі, на тлі сповільненого просування росіяни втрачають дедалі більше військових.
Можна було б сказати: бінго! Але, на жаль, попри втрати росіяни продовжують повзти, змінюючи тактику на деяких ділянках. Показуємо на мапах, як змінилася ситуація за період з 10 квітня по 28 травня.
Коротко:
У прикордонні Сумщини, яке півтора місяці тому було відносно стабільним тилом, росіяни перейшли від поодиноких обстрілів до системної повітряної наступальної операції. Вони суттєво активізували диверсійно-розвідувальні дії.
На півночі Харківщини відбувся повний розгром наступального угруповання РФ, зупинка просування ворога та перехід Сил оборони України до успішних локальних контрнаступальних дій.
На Куп’янському напрямку ситуація загострюється: росіяни створили критичний клин біля Піщаного. Тривають їхні безуспішні спроби прорватися в Куп’янськ наскоком.
Краматорсько-Слов’янський напрямок і Часів Яр - триває просування противника. В найближчий час найбільш загрожена Костянтинівка - на нашу думку, її повне захоплення ворогом є лише питанням часу.
На Покровському напрямку міська агломерація Покровськ-Мирноград стала зоною найбільших наших територіальних втрат за вказаний період.
На деяких ділянках Запорізького напрямку наші Сили оборони перехопили ініціативу. Однак ворог не полишає спроб рухатися вперед.
Які тактики росіян зараз, і що можна прогнозувати на найближче майбутнє - читайте або слухайте в нашому матеріалі, і дивіться мапи та інфографіку: https://texty.org.ua/articles/117607/pevna-stabilizaciya-i-nash-vidstup-poblyzu-pokrovska-yak-zminyvsya-front-iz-seredyny-kvitnya/ | 3 779 |
| 15 | З середини липня одна поїздка в київському метро подорожчає до 30 гривень. 18 травня КМДА оголосила про підвищення тарифів на весь комунальний транспорт. Це виправдано: нинішня ціна у 8 гривень - це майже безкоштовно, а разова поїздка по ціні 30 гривень є найдешевшою у Європі. Але якщо говорити про українські та європейські ціни, ми помітили одну цікаву диспропорцію.
Ми порівняли, скільки коштує кілометр проїзду в Парижі та Києві. Треба взяти до уваги, що хоча площа Парижа менша за площу Києва, комунальний транспорт доступний по всій міській агломерації французької столиці. А це суттєво більше в порівнянні з транспортним охопленням Києва.
Диспропорція полягає в тому, що хоча разова поїздка в Парижі коштує дороже - 118 гривень, місячний проїзний обійдеться дешевше!
Якщо співставити витрати на місячний проїзд із мінімальною зарплатнею в українській та французькій столиці, то для киянина ці витрати суттєво більші, ніж для парижанина. Місячний проїзний для парижан становить 6% мінімальної зарплати, для киян - аж 56%! Ще гірша ситуація для студентів: у перерахунку на кілометр київські студенти платитимуть удвічі більше, ніж паризькі.
У цій статті ми показуємо не тільки цю диспропорцію, але й порівнюємо якість київського та паризького транспорту і міркуємо про те, що можна було б змінити на краще. Безглуздо очікувати кардинальних змін, поки Україна у війні, і поки ми не приєдналися до ЄС. Але можна було б зробити ті кроки, які зараз нам під силу. Розповідаємо про них у нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117545/deshevyj-kvytok-dorohyj-proyizd-misyachnyj-proyiznyj-u-kyyevi-koshtuvatyme-yak-v-paryzhi/ | 3 029 |
| 16 | Упродовж усієї повномасштабки кияни не надто активно користувалися укриттями. За статистикою метрополітену, по максимуму в підземку під час атак спускалося не більше 1% киян.
Але віднедавна Росія змінила тактику: десятки балістичних ракет летять одночасно, перевантажуючи ППО. Жахливих прильотів з десятками жертв стало більше. Охочих пересидіти в укритті - теж.
Серед них і наш автор. Раніше до нього долинали віддалені звуки прильотів - і він просто перевертався в ліжку на інший бік. Та під час одного з останніх обстрілів ракета влучила зовсім поруч із його будинком, і він вперше пішов до укриття. Разом із ним вибігло багато переляканих сусідів. В укритті вони сподівалися трохи оговтатися, перевести подих. Не вийшло.
Навіть у гарно облаштованих укриттях атмосфера буває гнітючою. У сховищі, куди прийшли герої нашого матеріалу, жодного комфорту не було. Підземелля було переповнене, було тісно, душно, бракувало кисню. Люди сиділи в пітьмі, бо світло зникло, а про альтернативне живлення ніхто не подбав. Новий жах після щойно пережитого жаху.
Росія хоче зламати мирних громадян - тож такі обстріли, вочевидь, триватимуть. Ризики для киян зростають - але не в усіх вийде пересидіти атаки в придатних для цього місцях.
В цій статті ми не кажемо "що робити", це й так ясно. Ми ділимося досвідом - і пропонуємо вам поділитися своїм, адже він має бути почутим. Напишіть у коментарях, як ви пережили останні обстріли, чи відчули потребу сховатися і чи була у вас така можливість.
Прочитати або прослухати наш матеріал можна ось тут: https://texty.org.ua/articles/117597/chy-ye-misce-v-ukrytti-masovani-ataky-na-kyyiv-zahostryuyut-problemu-z-ukryttyamy/ | 3 190 |
| 17 | Покоління європейських бебі-бумерів пишалося тим, що воно було першим за кілька століть, яке не розв'язало чергової великої війни. Мабуть, їх похвалять за це історики та соціологи - але не економісти.
Пенсійна система, яку вони створили "під себе", була виправданою, поки тривав демографічний підйом. Коли пішов спад, вона втратила актуальність. Зараз європейська пенсійна система схожа на гігантську фінансову піраміду. Бебі-бумери, які рано вийшли на пенсію, десятиліттями насолоджуються добробутом, який забезпечує їм менш численне молоде покоління. А європейські політики цьому сприяють, адже 50+ - це люди, які насамперед ідуть на вибори.
В США, Японії та Південній Кореї, де немає солідарної пенсійної системи, на плечах молоді немає такого тягаря. В Європі ж, де соціальна держава мала б допомагати всім, дитячі садочки перетворюють на будинки для літніх людей.
Ще одна пастка - нерухомість. Так, бебі-бумери брали її під шалені відсотки, але ці іпотеки виплачені вже давно. Кошти, колись витрачені ними на житло, сьогодні - копійки, бо квадратні метри подорожчали в рази. Молодь, яка платить великі податки, аби забезпечити великі пенсії - живе у батьків до 40 років або платить здирницьку оренду.
Чи стане в Європі краще для молодих, які зазнають дедалі більшої нерівності порівняно зі старшим поколінням? Чого очікувати середньостатистичній європейській молоді, окрім примарної спадщини? Читайте в цьому песимістичному матеріалі (і напишіть в коментах, чи не додалося у вас євроскепсису) | 4 362 |
| 18 | Резонансне приниження путінського режиму. Так називає українські далекобійні удари оглядач СЕРА Девід Кириченко.
І справді, приємно уявляти перелякану та змучену сумнівами фізіономію головного російського воєнного злочинця, який думає, їхати чи не їхати на ПМЭФ після того, як до Пітера долетіли українські дрони. Однак крім цього варто серйозно подумати: чому російська ППО виявилася такою дірявою? Чи зможе РФ щось протиставити українським далекобійним ударам у короткостроковій і більш тривалій перспективі?
У цьому матеріалі - про те, що там з розхваленою "найкращою в світі" російською РЕБ, на яку так покладається Москва. Що там з інвестиціями у дрони-перехоплювачі і, зокрема, з дроном Yolka, який так нахвалюють z-воєнкори. Про те, чому боротися з українськими дронами за допомогою російських ракет - це дорого, і чому для бійців російських МОГ (мобильная огневая группа) збивати наші дрони над чиєюсь приватною власністю - це теж загроза гаманцю.
Зрештою, про те, чому це гра на швидкість, чому Росія в ній серйозно відстала, і про те, чи зможемо ми зробити російську ППО ще дірявішою. Читайте | 4 373 |
| 19 | Серед усіх мобілізованих зараз лише 5 - 10% - люди, які прийшли до ТЦК добровільно. Решта - доставлені поліцією. Так каже один із військовслужбовців ТЦК, з яким ми мали розмову.
Що відбувається з військовозобов'язаним після того, як за ним зачинилися двері ТЦК? Напевне, усі ті жахіття, які ви бачили в тік-току та інших соцмережах? Ні.
Тих, кого доправляють до ТЦК, наша кореспондентка умовно ділить на чотири групи: фаталісти, симулянти, креативники і залежні. Адекватні лише фаталісти. Всіляка дурнувата, неадекватна поведінка - одна з причин, чому на вході до ТЦК можуть відбирати телефони.
На всіх них чекає ВЛК, і її завдання - не "знайти хворобу", а насамперед перевірити, що у людини з медичною документацією. Далі розподіл - ні, не "одразу в штурми, на м'ясо". Наш співрозмовник каже: за те, щоб потрапити в штурмовики, ще треба поборотися, адже для побратимів важливо, хто з ними піде в бій.
Цікавий етап розподілу - робота з рекрутерами, які чекають в ТЦК на новачків. Це щось щось на кшталт "швидких побачень". І тут багато залежить від військовозобов'язаного. За деяких із них рекрутери ладні битися.
Головна порада від представника ТЦК: щоб потрапити в хорошу бригаду, краще бути ввічливим і не обманювати.
Докладно про всю "кухню" ТЦК - читайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117578/za-lashtunkamy-tck-yak-rekrutery-byutsya-za-mobilizovanyx-i-chomu-zabyrayut-telefony/ | 5 458 |
| 20 | На папері - красиво, на ділі - практично нездійсненно. Так можна охарактеризувати наказ головнокомандувача Олександра Сирського про ротацію, підписаний наприкінці квітня.
Генерал підписав його після гучного скандалу з бійцями 14-ї ОМБр, яких "забули" на позиціях і вивели звідти виснаженими, з яскравими ознаками голодування.
За Сирським, відтепер бійці мають перебувати на позиціях щонайбільше два місяці. Це якщо коротко, якщо ж розгорнуто - то вимагається, щоб поки на позиціях працює одна група бійців, "в режимі очікування" були ще дві рівновеликі групи - одна в ближньому, інша в дальньому тилу. Заміну треба проводити "впродовж місяця", відстежувати її здійснення мають спеціально відведені для цього офіцери, бійці на нулі мають отримувати все необхідне їм матеріальне забезпечення. За невиконання - жорстка відповідальність.
Звучить гарно. І гарно було б, щоб це було можливо так, як прописав генерал. Але ні.
Ця схема розбивається об землю, і на це є не одна, а багато причин. В деяких аспектах цей наказ Сирського виглядає як мінімум непрофесійно. Щоб його дотримуватися, армія, яка працює в реальності війни, а не у вигаданому світі, змушена перейти до ерзац-ротацій.
Чому наказ Сирського - вдалий політичний хід, який не вирішує проблем? Розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/117572/vijskovyj-populizm-proty-realnosti-peredka-chomu-obovjazkova-rotatsija-zsu-buksuye-na-praktytsi/ | 4 250 |
