Texty.org.ua
📈 تحلیل کانال تلگرام Texty.org.ua
کانال Texty.org.ua (@textyorgua) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 17 567 مشترک است و جایگاه 12 666 را در دسته اخبار و رسانهها و رتبه 3 507 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 17 567 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 28 اکتبر, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر -101 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر 1 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 20.96% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 9.37% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 3 685 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 1 647 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 64 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند люда, військовий, військо, міст, підліток تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Тексти для розумних. Адмін: @Hohobi”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 29 اکتبر, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته اخبار و رسانهها تبدیل کردهاند.
در حال بارگذاری دادهها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 29 اکتبر | +9 | |||
| 28 اکتبر | +19 | |||
| 27 اکتبر | +5 | |||
| 26 اکتبر | +6 | |||
| 25 اکتبر | +16 | |||
| 24 اکتبر | +16 | |||
| 23 اکتبر | +20 | |||
| 22 اکتبر | 0 | |||
| 21 اکتبر | +16 | |||
| 20 اکتبر | +35 | |||
| 19 اکتبر | +2 | |||
| 18 اکتبر | 0 | |||
| 17 اکتبر | 0 | |||
| 16 اکتبر | 0 | |||
| 15 اکتبر | 0 | |||
| 14 اکتبر | +1 | |||
| 13 اکتبر | +8 | |||
| 12 اکتبر | 0 | |||
| 11 اکتبر | 0 | |||
| 10 اکتبر | 0 | |||
| 09 اکتبر | +46 | |||
| 08 اکتبر | +13 | |||
| 07 اکتبر | +35 | |||
| 06 اکتبر | +16 | |||
| 05 اکتبر | +6 | |||
| 04 اکتبر | +9 | |||
| 03 اکتبر | +2 | |||
| 02 اکتبر | +7 | |||
| 01 اکتبر | +22 |
| 2 | Не маючи змоги панувати в українському небі завдяки пілотованій авіації, Росія не вгамовується і намагається нав'язати Україні тотальну повітряну війну через дедалі масованіший запуск безпілотників.
2026-й рік став особливо драматичним: цьогоріч РФ серйозно масштабувала виробництво дронів. За кілька днів у травні український повітряний простір порушило щонайменше дві з половиною тисячі "шахедів".
Однак і Україна не здається. Цього року наша оборонна промисловість нарощувала виробництво дронів-перехоплювачів. Що більше "шахедів" збивали наші оборонці дешевими перехоплювачами, то менш вигідним ставало їх виробництво для РФ.
А потім був "сюрприз", якого не очікували: поява реактивних дронів.
Як і в інших доменах, повітряна війна динамічно змінюється. Щойно Україна масштабує засоби проти одного типу загрози, як Росія змінює характеристики дронів і тактику їх застосування. Добре було б не тільки відповідати, а й передбачати наступні кроки ворога.
Інфографіка в цій статті показує, як змінилася кількість запущених Росією дронів (усіх: реактивних, звичайних "шахедів" та дронів-обманок), і як зростала та зменшувалася кількість збитих та знешкоджених БПЛА. Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/articles/118550/ | 1 660 |
| 3 | Як співвідносяться втрати російських окупантів з їхнім просуванням на фронті?
Люди, які давно читають наш канал, знають: упродовж тривалого часу ТЕКСТИ щомісяця створюють матеріали, які відображають це співвідношення. Тепер ми створили інтерактивну графіку від початку війни і дотепер, яка оновлюватиметься щотижня.
На верхній кривій показано темп просування росіян. На нижній - їхні втрати. Дані ми беремо з щоденних зведень Генштабу і Deep Statе.
Як читати графіку? Для прикладу візьмемо те, що відбувається зараз: окупація територій майже зупинилася, при цьому втрати росіян стрімко ростуть. Це хороша ситуація для України. Ще кращою вона буде, якщо верхня крива піде вниз, а нижня вгору: це означатиме, що українські війська наступають, звільняють окуповані території і завдають росіянам розгрому. Якщо верхня крива піде вгору, а нижня вниз, це означатиме наступ росіян без суттєвих втрат.
Дивіться в цьому матеріалі, як змінювалася ситуація впродовж війни. І зберігайте посилання, щоб бачити, як вона змінюватиметься кожного наступного тижня: https://texty.org.ua/projects/118538/dvi-kryvi-yaki-dayut-zmohu-shvydko-zrozumity-stan-sprav-na-fronti/ | 1 815 |
| 4 | "В українську армію гребуть усіх підряд, навіть хворих, навіть з онко". Цю тезу часто можна почути в повсякденному спілкуванні, коли мова заходить про армію або ТЦК.
Однак, як це часто буває з узагальненнями, які охоче підхоплює ворог, ця теза потребує перевірки.
Що насправді?
До війська й справді мобілізують людей, які мають серйозні хронічні захворювання. Частина з них не може навіть пройти БЗВП і потрапляє до лікарні. Однак скільки таких новобранців, збільшується чи зменшується їх відсоток з часом - встановити неможливо через закритість військової документації.
Частина хронічно хворих людей не здогадується про те, що в них є серйозні захворювання, аж поки їх не мобілізують. Вони просто не дбають про своє здоров'я, не ходять до лікарів, не роблять обстежень. Коли потрапляють на військові навчання в польових умовах або на фронт - їхні хвороби загострюються. Під час надання фахової медичної допомоги у декого з таких мобілізованих знаходять навіть онкологію.
Чи краще стає армії від того, що туди потрапляють чоловіки, яких потім доводиться довго лікувати? Ні, тому що їм не тільки оплачують лікування, а ще й нараховують зарплатню, видають військове речове забезпечення, зберігають їхню зброю й надають покращене харчування. Це суттєво тисне на бюджет. Крім того, збільшується навантаження на цивільні лікарні, до яких часто потрапляють такі пацієнти, і загалом збільшується кількість роботи, виконаної різними людьми, якої не було б, якби такі люди не зазнали загострення хронічних хвороб внаслідок перебування в польових умовах або на фронті.
Герой цього матеріалу Віталій - ходяча ілюстрація до того, як відбувається увесь процес: від мобілізації людини з захворюваннями - до її ушпиталення та лікування. І, зрештою, до самовільного залишення частини.
Що робити, щоб мінімізувати такі випадки? Ми поговорили з низкою фахівців - від чиновників до лікарів. Читайте, про що дізналися: https://texty.org.ua/articles/118158/ | 2 250 |
| 5 | Між цими двома подорожами українського подружжя до Гонконгу відстань в 11 років. Що змінилося за цей час?
Демократичні особливості Гонконгу, сформовані впродовж століття під управлінням Великої Британії, відчуваються дотепер. Однак вплив китайського комуністичного капіталізму й тоталітаризму став помітнішим.
Корінні гонконгці, побоюючись зростання цього впливу, емігрують. А китайців з "материка", приваблених кращими економічними умовами, стає більше. Вони, звісно, й не думають переходити ані на тутешню кантонську мову, ані на поширену й зрозумілу всім гонконгцям англійську. Говорять мандаринською - і вимагають цього від найманих працівників. Так змінюється мовне середовище.
Замість живописних рибальських сіл на гонконгських островах виростають стіни безликих хмарочосів. Місцевих вичавлюють усіма правдами й неправдами. Так змінюється архітектура і руйнується унікальна місцева культура.
Є й те, чого не побачиш на вулицях: зміни законодавства, які обмежують права гонконгців і зменшують їх правовий захист.
Та попри контроль Пекіна, через який офіційний Гонконг не може бути союзником України - українців тут підтримують. Наше подружжя зустріло багатьох друзів України - і навіть побувало в гостях одного з них. Як це було - читайте в репортажі, і дивіться добірку гарних фото: https://texty.org.ua/articles/118366/ | 2 981 |
| 6 | Віднедавна в українських школах годують обідами за кошт держави усіх учнів, з 1 по 11 клас. Хто виступить проти цього рішення? Це ж діти! А втім, ця ініціатива підозріло нагадує "мільярд дерев" або "гігават маневрової енергетики".
Іншими словами, черговий піар влади, на який треба звідкись взяти кошти. І який не допомагає вирішити значно серйозніші проблеми в українській школі.
Питання: чи були школярі досі голодними? Тепер вони всі обідатимуть - чи все ж частина готової їжі піде на смітник? Чи вистачить у школах обладнання, щоб обробити таку кількість продуктів? Чи вистачить у місцевих бюджетів грошей, щоб закрити нестачу після субвенції?
І головне, де взяти людей, які працюватимуть, аби втілити цю чудову ініціативу? Тим часом у школах бракує кваліфікованих і мотивованих учителів, технічного персоналу, тих самих кухарів і прибиральниць - іти на низькі зарплати охочих мало.
Докладно про те, чому, на нашу думку, бюджетні гроші йдуть не туди - розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/118330/ | 3 254 |
| 7 | Ця стаття - ілюстрація до того, як мешканці Києва та Київщини жили у вересні.
Вірніше, мешканки. Авторка і героїня статті - жінка з восьмирічним сином, з чоловіком у війську, без родичів поблизу.
Школа. Укриття. Страх за дитину. Необхідність відправити чоловіку посилку. Побутові справи, які валяться з рук. Нові й нові дошкульні завдання, які виникають нізвідки. Робота. Курси з англійської. Жовта тривога, червона тривога, вибухи поруч, вибухи далеко.
І постійне бажання поспати. Бажання тиші. А коли вона нарешті настає, думаєш з відчуттям небезпеки, що десь зачаїлася: "А чому це так тихо?"
Ця стаття - з відкритим фіналом. Зрозуміло, чому.
Ось таке життя нам влаштовують росіяни. А між тим, ми сміємося і плачемо, квапимось і справляємось. Даємо собі раду. Любимо. Живемо. І будемо жити: https://texty.org.ua/articles/118483/odyn-den-z-zhyttya-shkolyara-yak-my-vyzhyvaly-u-veresni-ta-navit-smiyalysya/ | 3 108 |
| 8 | Цієї осені, цілячись в українську енергосистему, росіяни створили нову загрозу. Це дрони, які б'ють по опорах високовольтних ліній електропередачі. Вони мають бойову частину, яка не просто вибухає, а перерізає метал.
Що відбувається, коли падає опора?
Це одна з найскладніших аварій в енергосистемі, розповідає інженер і почесний енергетик Іван Григорук. "Опора, падаючи, тягне за собою сусідні прольоти, обриває дроти й троси, ламає ізолятори. Часто виникає ефект доміно: під вагою дротів ламаються або гнуться сусідні опори", - каже він.
Зруйнована опора з розірваними дротами створює великий ризик для життя людей. Енергетик пояснює, як треба діяти, якщо ви опинилися поруч з місцем аварії, і чого не можна робити в жодному разі.
Також у цій статті - як енергетики використовують дрони та ШІ при ремонті, як Україна дає собі раду з великими трансформаторами в умовах їх світового дефіциту, і якою має стати наша енергосистема після війни. Читайте докладно: https://texty.org.ua/articles/118467/povnistyu-zaxystyty-lep-nemozhlyvo-yak-ukrayini-zbuduvaty-enerhosystemu-yaka-lehko-vidnovlyuyetsya/ | 2 963 |
| 9 | Російські удари по українській цивільній інфраструктурі - це не тимчасова тактика або щось "побічне". Це невід'ємна частина їхньої стратегії, яку російські військові теоретики розробляли ще задовго до вторгнення в Україну.
Ця стаття Дари Массікот з Фонду Карнеґі за міжнародний мир дає змогу зрозуміти, що росіяни намагатимуться робити далі відповідно до цієї стратегії. А значить - до чого готуватись, і як протидіяти.
Отже, за словами Массікот, руйнування критичної інфраструктури, дамб, залізниці, медичних складів тощо не є несподіванкою для тих, хто стежить за російськими військовими і знає про Стратегічну операцію зі знищення об’єктів критичної інфраструктури (SODCIT). Росіяни давно розписали цілі та засоби, а також наслідки, яких може завдати ураження. Хаос, паніка, нестерпне життя для цивільних, переміщення населення розглядаються як бажаний результат і одна з ключових передумов для завдання поразки разом з діями проти військових цілей.
Зараз терор посилився, оскільки збіглися три чинники: частково ослаблена українська ППО, якісний і кількісний стрибок у розвитку російських дронів, забезпечення Кремлем політичного прикриття для далекобійних ударів.
У російському стратегічному середовищі були й ті, хто заперечував проти ударів по інфраструктурі і наполягав на роботі з військовими цілями. Це робили далеко не з гуманітарних міркувань, а через думку про те, що такі удари можуть призвести до ще більш запеклого опору замість того, щоб зламати здатність до боротьби.
Схоже, до них не дослухалися.
"Жорстокість тут є частиною задуму. Страх і страждання цивільного населення - бажаний оперативний результат, той самий "вторинний фактор", описаний холодною мовою російської військової стратегії", - пише Массікот.
Що, на її думку, можна протиставити - читайте у статті: https://texty.org.ua/articles/118418/ | 2 971 |
| 10 | "Білі гриби вони так: заховаються, придивляються, а як бачать, що людина добра, то до неї і йдуть". Так каже герой цього репортажу Михалич, якого наш автор зустрів у лісі (місце засекречене), куди приїхав шукати білі гриби.
Осінь цьогоріч - аномально багата на гриби. На Київщині вже кілька тижнів триває грибний ажіотаж. Узбіччя заставлені машинами, а найзавзятіші шукачі виходять ще затемна.
На тлі багаторічної війни це одна з тих милих речей, які дісталися нам ще з мирного життя, тому ми просто не могли пропустити таку подію.
У своїй подорожі грибними місцями наш автор зустрів балакучого Михалича, сміливого Віталіка, небагатослівну Іванівну і дуже спокійного Академіка. А ще - таки назбирав свій кошик білих грибів. Читайте, як це було: https://texty.org.ua/articles/118423/ | 3 488 |
| 11 | Коаліція за викликом: як мажоритарники стали запасними голосами для влади
Депутатські групи, що складаються переважно з мажоритарників, формально не входять до коаліції. Але саме вони рятують «Слугу народу», коли власних голосів бракує.
Група «Довіра» за сім років підтримувала рішення навіть частіше, ніж сама монобільшість: 51% голосів «за» проти 48,9%. За останній час чотири такі групи підтримали і зміну уряду, і бюджет, і законопроєкт про ліквідацію незалежності НАБУ та САП.
Туди ж потрапляють і «слуги», яких виключили з фракції після скандалів. Частина з них після виходу стала голосувати за рішення влади навіть частіше.
Є й інша проблема: 47 округів зараз узагалі не мають свого депутата. Замінити мажоритарника можна лише через вибори, а під час воєнного стану їх не проводять.
Детальніше — у матеріалі Софії Лазарової та Олександра Саліженка на сайті ЧЕСНО: https://www.chesno.org/t/2026/10/12/ | 4 560 |
| 12 | Чи рухається Росія до поразки? І чи можна відстежувати це за допомогою даних?
На ці питання намагаємося відповісти у нашому свіжому матеріалі з журналістики даних.
Слід відразу сказати: відповідь буде суб'єктивною. Насамперед тому, що вагу чинників, які впливають на ситуацію в РФ і можуть призвести до її поразки та навіть розвалу, ми визначили суб'єктивно. Наприклад: ми вважаємо, що дефіцит бюджету важливіший, ніж ниття військкорів в телеграмі. Але: ви самі можете визначити вагу кожного чинника - і побачити, як це вплине на загальну криву.
Ми знаємо, що багато з вас спершу буде дивитися на загальну криву. Але після того, як порадієте, дуже радимо почитати розділ "Як формується крива Росії". Потім подивіться на окремі графіки, які показують становище в економічній, воєнній та суспільній сферах РФ. Окремо зверніть увагу на вагу, яку ми присвоїли кожному індикатору - це його здатність більше або менше впливати на загальну криву.
Змінюючи вагу графіків на свій розсуд, ви можете бачити, як від цього змінюватиметься загальна крива. Зробити це можна в фінальному розділі матеріалу.
Насолоджуйтеся: https://texty.org.ua/projects/117604/kryva-rosiyi-chy-ruxayetsya-voroh-do-porazky/ | 3 425 |
| 13 | Чи справді в соцмережах поменшало російських ботів після того, як дата-центри Яндексу зазнали українських ударів?
Коротка відповідь: поки що невідомо.
Трохи розгорнутіша відповідь: для того, щоб це зрозуміти, треба збирати дані щонайменше один-два тижні. Саме це ми й збираємося зробити.
Сама ж теза про зникнення ботів у соцмережах тримається на неправильно прочитаному графіку, графіку без джерел і на особистих враженнях, які ще треба перевірити на реальних даних. Ми докладно показуємо і пояснюємо це в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118472/
І хочемо застерегти: хоч цей наратив, звісно, приємний для української та західної аудиторії, але слабкі докази російських операцій впливу шкодять самій боротьбі з ними | 3 335 |
| 14 | "Українці самі винні в тому, що війна триває, а Росія завдає по ним ударів - адже вони не виходять на протести за мир і радіють, коли українська армія обстрілює Росію".
Такий еталонний приклад віктімблеймінгу був помічений серед поширювачів російської дези за минулий тиждень.
Попри те, що "мирний майдан 3 жовтня" з тріском провалився, інформаційна кампанія з примушування України до миру капітуляції триває. Учасники цієї кампанії стенають про те, що українська влада має на меті знищення українців, про те, що краще б в Україні було як в Білорусі, і хай би в 2014-му не було ніякого Майдану - тоді б, мовляв, не було й війни.
"Просто припиніть опір і здайтеся, це ж так легко" - ось що насправді мають на увазі поширювачі російської дези.
У моніторингу за цей тиждень є цікава підтема: ми подивилися, що відбувається в коментарях під заявами нардепа Олексія Гончаренка, який вирішив осідлати проросійські настрої й закликав домовлятися з Росією. Боти в цих коментарях виявили неабияку одностайність. Читайте - і дивіться інфографіку: https://texty.org.ua/articles/118450/ | 3 613 |
| 15 | Як перетворити маргінальну тему про неіснуюче явище на хайп, до якого залучені не тільки користувачі соцмереж, а й найвищі державні посадовці?
"Уряд планує завезти 4,5 млн мігрантів з Азії та Африки".
Це - маргінальна тема про неіснуючу подію, яка протягом кількох років перетворилася в українському інформаційному полі на справжню лавину. Зараз вона вже вщухла, однак це яскравий приклад того, як створюються та розвиваються шкідливі проросійські інформаційні кампанії, покликані викликати напругу в українському суспільстві в час війни.
Про це - в нашому свіжому матеріалі з інфографікою. Ми показуємо схему, яка складається з кількох складових:
1. Вкидання теми
2. Її підхоплення
3. Розмноження та адаптація
4. Резонанс
5. Вихід за межі початкового середовища
6. Публічний дискурс
7. Легітимація
8. Вплив на політичний та управлінський порядок денний
Це складники багатьох подібних кампаній. Як це працює і що відбувається на кожному етапі - розповідаємо і показуємо на інфографіці: https://texty.org.ua/projects/118284/ | 3 678 |
| 16 | На початку вересня ми зафіксували новий тренд на полі бою - переможний для України. Російські війська на фронті майже не просувалися, при цьому їхні втрати зростали. Станом на зараз цей тренд підтверджується.
Багато років поспіль російська стратегія передбачала обмін великої кількості загиблих окупантів на українські території. Розрахунок полягав у тому, що РФ має більше людей, тож рано чи пізно "українці закінчаться", і вона зможе захопити всі території, які захоче. Тепер цей розрахунок ламається.
Досі російський диктатор відмітав усі реальні мирні переговори, пропонуючи Україні лише капітуляцію під виглядом "миру". Так тривало, поки динаміка була на користь окупантів. Якщо Силам оборони вдасться підтримувати новий тренд, за якого окупанти гинуть, а нових територій не захоплюють і з уже захоплених відступають - як довго Путін готовий буде платити тисячами убитих росіян за ніщо?
На двох картах, які ілюструють зміни на фронті, збільшилися блакитні зони - це деокуповані території. Сподіваємося, в наступному нашому огляді блакитного кольору стане ще більше. А поки що читайте, як змінилася ситуація на полі бою від початку вересня до початку жовтня - і дивіться зміни на мапах: https://texty.org.ua/articles/118437/ | 4 139 |
| 17 | Якщо ви хочете зрозуміти, за якою механікою працює медведчуківська пропаганда, яка, без сумнівів, веде свій родовід від російської, ми знайшли дуже наочну ілюстрацію.
Сайт "Говорит Европа" - справжній заповідник потвор. Там зібралися десятки ведучих, політологів та експосадовців, які роками вели підривну інформаційну роботу на медведчуківських телеканалах. Вони повтікали з України, живуть за кордоном або на окупованих територіях, багато хто з них отримав підозри у державній зраді. Серед авторів сайту - Микола Азаров і Михайло Чаплига, Діана Панченко і Володимир Корнілов, Тетяна Монтян і Олександр Дубінський та десятки інших.
До речі, деякі "балакучі голови", представлені в цьому заповіднику - чинні українські депутати (декого з них ви вгадаєте з першого разу, але є й прізвища, які можуть здивувати).
Схема, за якою працює ця екосистема, складається з двох рівнів. Мета - масштабувати присутність спікерів в інформаційному полі, засіяти його проросійськими наративами якомога щільніше, маючи досить обмежену кількість "авторів".
Як це працює, і як цей антиукраїнський майданчик щоразу вигулькує в інформаційному просторі попри санкції та заборони, які на нього накладають - розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/118385/desyatky-znajomyx-prizvyshch-na-odnomu-sajti-yak-pererodzhuyutsya-veduchi-j-eksperty-kanaliv-medvedchuka/ | 4 074 |
| 18 | Відколи Київ почали в нон-стоп режимі атакувати російські реактивні дрони, в інформаційному просторі не раз наводили аналогію з Лондоном часів Другої світової. Мовляв, нацистам не вдалося зламати Британію повітряним терором, навіть завдавши жахливих руйнувань. Ми, звісно, дуже вдячні тогочасним британцям, які показали приклад, що й досі нас надихає, але давайте чесно: чи хотіли б ми опинитися на їхньому місці?
Ні.
Якщо ні - значить, треба було діяти на випередження. Між іншим, Вінстон Черчилль, довідавшись про плани німців на другий етап кампанії повітряного терору, саме так і робив.
Українські фахівці знали про те, що Росія готується випускати реактивні дрони-ракети, ще в 2023 році (!) і попереджали про це. Однак аналітичні записки пішли "в стіл". Зрештою в 2026 ми отримали проблему "у повний зріст" і тепер змушені гасити пожежу - в прямому й переносному сенсі.
Що пішло не так? Є кілька відповідей: кабінетна глухота, інституційна інертність, "кампанійщина" в повітряних ударах по ворогу замість стратегії. Загалом - хиби в системі управління, і треба працювати не тільки з пошуком протидії "реактивам", а з недоліками системи в цілому. У нашому матеріалі розповідаємо, як їх виправити, і що буде, якщо цього не робити: https://texty.org.ua/articles/118390/zalizo-rotory-j-kabinetna-hluxota-yak-politychne-j-vijskove-kerivnyctvo-prospalo-reaktyvni-shaxedy/ | 5 082 |
| 19 | Чим закінчилася "майданна сверблячка" російських пропагандистів?
Напевне, найправильнішою короткою відповіддю буде така: освоєними бюджетами.
Якщо ж дивитися на те, чим закінчилася в реалі підготовча метушня, про яку ми розповідали минулого тижня, то можна констатувати: усе, чого домоглися пропагандисти з РФ та їхні українські підспівувачі - це "пшик" та димова завіса.
Пшик - це люди, які вийшли на капітулянтське дійство під назвою "Майдан за мир". Кількість цих людей була такою щезаюче малою, що росіянам довелося створювати димову завісу: знімати їх з такого ракурсу, щоб не видно було, скільки їх там, ставити фото з інших, реальних українських протестів, або й узагалі "малювати" натовпи протестувальників за допомогою ШІ. Більшість українців узагалі не помітила, що на Майдані щось було. А росіян пропагандисти змушували помітити, "продаючи" їм усю ту фальшивку через свої псевдоЗМІ.
Як це було - розповідаємо і показуємо в нашому матеріалі. Також шукаємо відповідь на питання, чому росіяни такі недолугі, чому вони весь час шизофренічно роблять одне й те саме, щоразу очікуючи іншого результату, і чому в них нічого не виходить (і не вийде). Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/articles/118425/yak-rosiya-fabrykuye-masovi-protesty-v-ukrayini/ | 3 574 |
| 20 | Постійна повітряна загроза для Києва, яка посилилася після початку масового застосування російських реактивних дронів, потенційно може призвести до сценаріїв різного ступеня апокаліптичності. Загроза може зменшитись, якщо ми зуміємо ефективно протидіяти дронам і збивати більше балістичних ракет. А якщо ні?
Щонайменше кілька галузей, важливих як для оборони України, так і для цивільного життя, можуть опинитися в скрутному становищі. Це логістика, до якої входить і сполучення лівого та правого берегів Дніпра. Це опалення, водопостачання та водовідведення. Це торгівля, зокрема і забезпечення їжею.
У цій статті ми міркуємо про те, до яких кроків слід швидко вдатися, виходячи з найгіршого сценарію.
Центральна та місцева влада запевняє, що вже починає робити частину з цих речей. Інші слід було зробити ще на вчора - але активності не видно. Йдеться про підземну інфраструктуру, стратегічні запаси, децентралізацію торгівлі, укриття та способи інформування про небезпеку. Про частину речей кожен може подбати самостійно (і це варто зробити). Докладно - за посиланням: https://texty.org.ua/articles/118413/kyyevu-potriben-plan-obstrily-mostiv-cherez-dnipro-vymahayut-shvydkyx-dij/ | 3 932 |
