Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
Texty.org.ua
Открыть в Telegram
📈 Аналитический обзор Telegram-канала Texty.org.ua
Канал Texty.org.ua (@textyorgua) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 15 341 подписчиков, занимая 13 910 место в категории Новости и СМИ и 3 926 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 15 341 подписчиков.
Согласно последним данным от 29 июня, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 944, а за последние 24 часа — 27, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 27.00%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 11.78% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 4 132 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 1 803 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 82.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как люда, військовий, військо, міст, підліток.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Тексти для розумних. Адмін: @Hohobi”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 30 июня, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Новости и СМИ.
15 341
Подписчики
+2724 часа
+2757 дней
+94430 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
июнь '26
июнь '26
+1 268
в 7 каналах
май '26
+1 349
в 11 каналах
Get PRO
апрель '26
+981
в 4 каналах
Get PRO
март '26
+181
в 9 каналах
Get PRO
февраль '26
+854
в 7 каналах
Get PRO
январь '26
+477
в 8 каналах
Get PRO
декабрь '25
+83
в 5 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+61
в 5 каналах
Get PRO
октябрь '25
+120
в 12 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+59
в 7 каналах
Get PRO
август '25
+143
в 20 каналах
Get PRO
июль '25
+105
в 8 каналах
Get PRO
июнь '25
+195
в 6 каналах
Get PRO
май '25
+661
в 19 каналах
Get PRO
апрель '25
+86
в 4 каналах
Get PRO
март '25
+96
в 3 каналах
Get PRO
февраль '25
+150
в 13 каналах
Get PRO
январь '25
+99
в 14 каналах
Get PRO
декабрь '24
+35
в 5 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+273
в 14 каналах
Get PRO
октябрь '24
+155
в 18 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+62
в 8 каналах
Get PRO
август '24
+61
в 4 каналах
Get PRO
июль '24
+35
в 9 каналах
Get PRO
июнь '24
+269
в 11 каналах
Get PRO
май '24
+194
в 8 каналах
Get PRO
апрель '24
+621
в 15 каналах
Get PRO
март '24
+583
в 20 каналах
Get PRO
февраль '24
+103
в 4 каналах
Get PRO
январь '24
+125
в 9 каналах
Get PRO
декабрь '23
+146
в 8 каналах
Get PRO
ноябрь '23
+138
в 8 каналах
Get PRO
октябрь '23
+2 349
в 53 каналах
Get PRO
сентябрь '23
+784
в 0 каналах
Get PRO
август '23
+123
в 0 каналах
Get PRO
июль '23
+108
в 0 каналах
Get PRO
июнь '23
+484
в 0 каналах
Get PRO
май '23
+67
в 0 каналах
Get PRO
апрель '23
+94
в 0 каналах
Get PRO
март '23
+126
в 0 каналах
Get PRO
февраль '23
+191
в 0 каналах
Get PRO
январь '23
+389
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '22
+145
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '22
+200
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '22
+287
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '22
+162
в 0 каналах
Get PRO
август '22
+308
в 0 каналах
Get PRO
июль '22
+136
в 0 каналах
Get PRO
июнь '22
+126
в 0 каналах
Get PRO
май '22
+230
в 0 каналах
Get PRO
апрель '22
+491
в 0 каналах
Get PRO
март '22
+246
в 0 каналах
Get PRO
февраль '22
+292
в 0 каналах
Get PRO
январь '22
+71
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '21
+63
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '21
+227
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '21
+103
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '21
+64
в 0 каналах
Get PRO
август '21
+50
в 0 каналах
Get PRO
июль '21
+309
в 0 каналах
Get PRO
июнь '21
+608
в 0 каналах
Get PRO
май '21
+115
в 0 каналах
Get PRO
апрель '21
+247
в 0 каналах
Get PRO
март '21
+326
в 0 каналах
Get PRO
февраль '21
+380
в 0 каналах
Get PRO
январь '21
+131
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '20
+4 276
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 30 июня | +58 | |||
| 29 июня | +42 | |||
| 28 июня | +40 | |||
| 27 июня | +30 | |||
| 26 июня | +37 | |||
| 25 июня | +58 | |||
| 24 июня | +84 | |||
| 23 июня | +44 | |||
| 22 июня | +41 | |||
| 21 июня | +4 | |||
| 20 июня | +29 | |||
| 19 июня | +8 | |||
| 18 июня | +29 | |||
| 17 июня | +70 | |||
| 16 июня | +31 | |||
| 15 июня | +24 | |||
| 14 июня | +31 | |||
| 13 июня | +20 | |||
| 12 июня | +66 | |||
| 11 июня | 0 | |||
| 10 июня | +50 | |||
| 09 июня | +32 | |||
| 08 июня | +15 | |||
| 07 июня | +36 | |||
| 06 июня | +53 | |||
| 05 июня | +51 | |||
| 04 июня | +60 | |||
| 03 июня | +73 | |||
| 02 июня | +40 | |||
| 01 июня | +112 |
Посты канала
Волонтерський Mitsubishi, наглухо обвішаний антидроновими сітками, саморобними балістичними пакетами та іншим захистом. Ранковий сіряк, ворожа нічна оптика ще сліпа, денна поки не бачить. Машина на повній швидкості влітає на околицю Костянтинівки. Всередині - бомбер Мальок, розвідник Ворон і наш кореспондент Олександр Шульман.
Всі швидко десантуються, і пікап зривається з місця - ще й пилюка не встигла осісти. Попереду у трійці піший шлях через зарослі бур’яном городи - кілометр за кілометром на позицію, несучи на собі важкі рюкзаки з пультами, станціями та дронами.
А далі - бойова робота, участь у безперервній "каруселі". Дрон злітає, відпрацьовує, сідає, сигналиш сусідам - вони піднімають свій, потім інші сигналять тобі, і так по колу. Зачистка, розвідка, розмінування, знищення ворогів та їхнього майна - щоденна робота війни.
Якщо впаде Констаха, посиплеться вся лінія оборони Донбасу. Але її тримають. Зубами, піхотою в роздовбаних кварталах під безперервним дирчанням ворожих дронів. Кожен день цієї оборони купується кров’ю.
Ворон і Мальок - дорослі чоловіки, які точно знають ціну кожному метру костянтинівської землі. Як вони б'ються за неї - читайте в репортажі: https://texty.org.ua/articles/117749/kostyantynivska-karusel-yak-pracyuye-peklo-marafon-na-sxidnomu-donbasi/
| 2 | "Польща прагне українських територій", "Україна вигідна лише тоді, коли воює з Росією", "УПА не винні, поляки "заслужили"".
Такі наративи щодо польсько-українського конфлікту поширювалися в українських соцмережах наприкінці червня. Нещодавно ТЕКСТИ почали аналізувати публікації на 50 найпопулярніших анонімних телеграм-каналах, коментарі під відео 50 відомих ютуб-авторів, а також відео 50 "балакучих голів" у ТікТоці.
Війна за інтерпретацію геополітики та історичної пам’яті на цих майданчиках ведеться не дипломатичними нотами і не академічними монографіями, а фрагментами фейків, відомих пропагандистських наративів і добре відпрацьованих кліше.
Ми зібрали найпоширеніші наративи і проаналізували, яка у них мета.
Читайте в нашому моніторингу дезінформації, і дивіться інфографіку: https://texty.org.ua/articles/117744/pid-znakom-polskoho-orla-monitorynh-ukrayinskyx-socmerezh-15-21-chervnya-2026-roku/ | 2 214 |
| 3 | Зайшов на позицію на 15 днів, а провів там 109.
Це історія Антона Фомцова, піхотинця 108-ї окремої Кодацької бригади ТрО. Разом із побратимами чоловік вирушив на позицію наприкінці лютого. Їжі та всього необхідного взяли з собою на два тижні - після цього мали вийти з позиції. Але два тижні перетворилися на 15.
За цей час Антон та його побратими навчилися пити воду з канави, їсти продукти з рюкзаків знищених росіян, полювати на фазанів. Перші кілька місяців постачання здійснювалось - але остання машина прийшла на Великдень, і після того проїхати на позиції стало неможливо. Коли воду і їжу спробували передавати дронами, посилки падали й розбивалися, вода розливалась.
До слова, згадаймо наказ Сирського про ротацію через 60 днів - схоже, це із серії "мишки, станьте їжачками". Бо після цього наказу ніхто не поквапився забрати Антона та побратимів з позиції. Щось почало змінюватись лише після того, як родина підняла шум.
Взагалі, це дуже кепська історія. Піхотинець розповідає її спокійно, без емоційного нагнітання - але від цього емоцій ще більше. Чому бійці залишаються на позиціях так довго - ще якось можна зрозуміти. Але чому їх не можна при цьому хоча б забезпечити їжею і водою, і вони мусять, як первісні люди, добувати усе самотужки - неясно.
У Антона 20 контузій і поранення. Все, про що він мріє - піти з родиною в ліс і слухати, як співають птахи. Читайте, через що пройшли бійці, і дивіться щемкі фото: https://texty.org.ua/articles/117721/109-dniv-na-pozyciyax-v-otochenni-rosiyany-dumaly-shcho-pracyuye-specnaz-a-ce-pyatero-pixotynciv-zsu/ | 2 670 |
| 4 | "Тебе хочуть купити, ніби іграшку". Так каже 28-річна Олександра, яка живе з інвалідністю і пересувається на колісному кріслі. За час повномасштабної війни їй вже чотири рази пропонували вийти заміж.
Звісно, це не романтичні пропозиції руки і серця, а спосіб уникнути мобілізації. Та й пропонують одруження не чоловіки, а знайомі жінки, які хочуть вивезти за кордон своїх власних благовірних (для цього ладні оформити розлучення), синів або інших родичів.
"До побачення" - відповідає на такі пропозиції інша жінка з інвалідністю, 28-річна Надія. Вона навіть не живе в Україні - виїхала в Ірландію на початку російського вторгнення. "Вони одразу кажуть: “Давай приїжджай і поїдемо разом за кордон”. Тобто він наперед усе вирішив і за себе, і за мене", - пояснює вона своє обурення.
Втім, чимало жінок, які живуть з інвалідністю, ладні пристати на такі пропозиції. Деякі - по кілька разів, одружуючись і розлучаючись конвеєрним методом. Бо за це немало пропонують - від 5 до 15 тисяч євро. Точної статистики фіктивних шлюбів з такою метою немає - можна говорити лише про приблизні цифри.
У такої практики, окрім об'єктивації жінок, ставлення до них як до речей або функцій, є й інші прикрі наслідки. Юристи, з якими ми поспілкувались, говорять насамперед про скасування пільг та соціальних виплат, майнові та спадкові питання, а також про борги. Є випадки, коли організація або укладення фіктивних шлюбів може потягти за собою кримінальну відповідальність. Читайте докладно: https://texty.org.ua/articles/117727/vyjdy-zamizh-za-moho-cholovika-yak-zhinok-z-invalidnistyu-vykorystovuyut-dlya-uxylyannya-vid-armiyi/ | 3 791 |
| 5 | "Достеменно про походження, дату та місце народження Богуна не відомо. Його біографія до 1649 року рясніє припущеннями та версіями, жодна з яких не є безсумнівною".
Цей пасаж з Вікіпедії ілюструє, наскільки складною є задача для дослідника біографії легендарного козацького ватажка, українського шляхтича, лицаря й авантюриста Івана Богуна.
Російська історикиня Тетяна Таїрова-Яковлева збирала матеріал про Богуна ще з часів свого студентства - упродовж сорока років. Науковицю звільнили з Центру вивчення історії України в державному університеті Санкт-Петербургу в 2022-му, після того, як вона виступила проти повномасштабного вторгнення. Роботу над біографією Богуна вона продовжила за кордоном.
"Богун постійно шукав зовнішнього союзу, щоб зберегти державність і найвищий ступінь автономії України. Він безперечний державник", - каже Таїрова-Яковлева.
Не раз ці пошуки призводили до того, що він наживав собі ворогів. Його хотіли стратити російський цар і польський король, і навіть два українських гетьмани, яких він підтримував і яким допомагав вести боротьбу - Богдан Хмельницький та Іван Виговський.
Козаки його обожнювали й шанували, вороги - боялися. Його неперевершені "фортелі" не раз допомагали здобути перемогу, і ще за життя він сам почав створювати легенду про себе.
Читайте історію про Івана Богуна в інтерв'ю з дослідницею його біографії: https://texty.org.ua/articles/117669/pislya-tyurmy-poyixav-shturmuvaty-lviv-material-pro-ivana-bohuna-doslidnycya-zbyrala-40-rokiv/ | 2 717 |
| 6 | "Золота година" - залізобетонний стандарт, за яким пораненого бійця мають доправити до операційного столу упродовж 60 хвилин. Можливо, так це й працює десь в ідеальному світі, на якихось ідеальних війнах. Але не на нашій.
На нашій неідеальній війні пораненого можуть тижнями ховати в підвалі, перш ніж з'явиться "вікно", щоб доправити його до стабпункту.
При максимально прозорому "небі" бійці не можуть їхати на завдання. Рух "на нозі" по дистанції до 20 км передбачає, що між бронею і додатковою водою вибереш воду. Рух без броні передбачає, що в разі вибуху дістанеш більше осколків. А це передбачає, що медики не сидітимуть на стабпункті - а хвостиком поїдуть за штурмовою групою, аби приймати поранених ближче до лінії зіткнення, не в тилу. І можливо, не матимуть змоги їхати назад - а облаштують тимчасовий сортувальний пункт десь у розбитому бліндажі, посадці, підвалі. І підтримуватимуть життя пораненого, аж поки не з'явиться шанс на евакуацію.
Це інша війна. Тут артилерія і танки працюють не так, як колись, і не так, як в теорії. Те саме - з медичними групами.
Наш воєнний кореспондент поїхав на передній край з медичною службою тактичної групи "Реванш" Департаменту активних дій ГУР МО. Ось що він побачив і почув: https://texty.org.ua/articles/117697/na-svoyix-dvox-iz-vidirvanoyu-stopoyu-yak-medyky-specpidrozdilu-hur-lamayut-pravyla-zolotoyi-hodyny/ | 2 752 |
| 7 | Велетенський будівельний майданчик, який ніби завис у якомусь межичассі. Такий сьогодні столичний район Виноградар.
Прокляття незавершеності тяжіє над Виноградарем давно. Ще в радянські часи архітектор Едуард Більський задумував цей район як цілісний архітектурний і громадський комплекс, тісно зв'язаний з природою - місто в місті, яке навіть називали Містом Сонця. Тут мало бути метро, дворівнева транспортна розв'язка, басейни і домінанта району - Палац культури. Жоден з цих задумів не завершили.
Естафету від радянських і низки пострадянських діячів підхопив нинішній столичний голова. Добудова метро на Виноградар вже стала мемом. На місці зруйнованих МАФів мав постати облаштований громадський простір - не постав. Синє озеро, яке ледь не пересохло, таки наповнилося водою - але масштабний проєкт його реновації теж "завис".
"У Києві часто вистачає політичної волі, щоб розпочати масштабну реконструкцію. Але бракує послідовності та менеджерських здібностей, щоб довести її до того вигляду, який показували на презентаціях", - зітхає автор цього матеріалу.
Як можна було зробити на Виноградарі, але так і не зробили (і чи зроблять?) - читайте або слухайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117664/vynohradarskyj-syndrom-chomu-v-kyyevi-lehshe-pochaty-nizh-zavershyty/ | 2 859 |
| 8 | TЕКСТИ проводять опитування про українську та російську мови в повсякденному житті. Нас цікавить не лише те, якою мовою люди говорять сьогодні, а й те, як змінилася мовна ситуація за останні роки, де відбувся найбільший перехід на українську та що сьогодні найбільше впливає на мовні звички — особисте спілкування, чати й месенджери чи онлайн-контент.
Запрошуємо вас взяти участь в опитуванні. Заповнення анкети займе лише кілька хвилин. Наприкінці форми можна також поділитися власним досвідом або залишити контакти для подальшого спілкування з редакцією.
Пройти опитування можна за посиланням: https://forms.gle/oDL8P9RkWhEkVEMV8 | 3 518 |
| 9 | Поїхати з окупованих територій, знайти й облаштувати нове житло, роботу, почати нове життя - часом дуже забезпечене. А потім - покинути все і повернутись на окуповані території. Чому, навіщо?
Історії повернення переселенців на окуповані території - не поодинокі. Ми поговорили з кількома друзями таких переселенців, які знають, чому ті поїхали.
Частина людей їде вимушено. Вони проходять тривалу й принизливу фільтрацію в московському аеропорту Шереметьєво, аби потім на окупованих територіях вирішити нагальні проблеми: отримати спадщину, продати квартиру тощо. Часто така поїздка дається людям важко.
Інша частина їде з охотою. Як правило, навіть родичі та діти, нормальний побут та налагоджене життя на вільній Україні не можуть їх зупинити.
"Він не був готовий впустити у своє життя ані польську, ані українську мову. Нічого, крім російської", - каже Юлія про свого друга, який після багатьох років в Польщі та Києві повернувся до окупованого Донецька.
Що спонукає наших співвітчизників з власної волі віддавати свої життя під контроль окупантів? Розповідаємо кілька історій: https://texty.org.ua/articles/117663/chomu-ukrayinski-bizhenci-povertayutsya-na-okupovani-terytoriyi-chotyry-istoriyi-z-zhyttya/ | 3 592 |
| 10 | "Я не розумію, чому їх не збивають? Вони летять дуууже довго!"
Так, у перекладі з московитської, звучить реакція однієї з московських народних кореспонденток на приліт українських БПЛА по МНПЗ та інших об'єктах.
І дійсно, чому ж?
Один із варіантів відповіді - у матеріалі американської CBS News. Як стало відомо виданню, російські ракети, якими можна було б відбиватися від атак, витрачаються критичними темпами. А Україна здатна виробляти далекобійні дрони швидше, ніж Росія встигає випускати засоби протидії.
Україна цілеспрямовано посилює цей дефіцит, а міжнародні санкції призводять до технологічного голоду Росії.
Водночас, українська розвідка застерігає від недооцінки ворога.
Читайте докладно: https://texty.org.ua/fragments/117681/ | 5 147 |
| 11 | "Listen to me, if I've learned anything in life, it's: Don't mess with Mother Nature, wife, and motherfucking Ukrainians".
Ця знаменита фраза, яка після 2022-го завірусилася в коротких відео про ЗСУ та стійкість українців, прозвучала дуже давно - вона належить персонажу Марка Волберга у фільмі "Пограбування по-італійськи" (2003). Від таких згадок про українців в американських фільмах можна відчути гордість, дещо змішану з ніяковістю. Однак від багатьох інших стереотипів відчуваєш радше ніяковість.
Як змінюються уявлення про українців у світовому кіно?
Щоб зрозуміти це, ми викачали гігабайти англомовних субтитрів, відокремили ті, де згадується Україна та українці (дані доступні від 1991 до 2023 рр.) і отримали 50+ тематичних кластерів. У нашому новому дата-проєкті - про головні кластери.
Цей проєкт - про цікаву трансформацію, яка триває дотепер. Від борщу, об'єктивації наших дівчат та міфів про українську мафію - до героя корейської адаптації "Паперового будинка", який мріє жити в Херсоні, та Гаррі, Рона і Герміони, які летять на драконі Ukrainian Ironbelly.
Цікаво буде подивитись, як змінювалося ставлення після початку повномасштабки, тож ми обов'язково повернемось до цих датасетів. А поки що - читайте, що накопали впродовж цієї масштабної роботи, і дивіться інтерактивну графіку: https://texty.org.ua/projects/117635/divchata-mafiya-borshch-vijna-yak-svitove-kino-pokazuye-ukrayinciv/ | 3 263 |
| 12 | Ще зі шкільної парти чимало українців вважає, що в 20-х роках минулого століття могла постати незалежна українська держава, однак усе зруйнували ліві. Також прийнято вважати, що ліві партії були проросійськими. Однак це хибна думка.
Цікавий факт: цілком марксистська УСДП(н) оголосила російським більшовикам відкриту війну. Низка лівих партій, які діяли в Україні до 1920-року, прагнули окремого існування України від Червоної Росії.
У цій історичній статті розповідаємо про те, як ліві ідеї легко лягли на підготовлений грунт в Україні і поширилися серед бідного, неосвіченого, наївного народу. Як ліві партії "розмножувалися діленням", адже не могли досягти згоди про те, яким має бути заповітний "червоний рай". Як воювали разом із повстанцями, утворювали коаліції, висували ультиматуми більшовикам.
І як, зрештою, програли - бо за ідеологічною завісою українським лівим важко було розгледіти, ким росіяни були насправді й чим можуть закінчитися будь-які домовленості з ними.
Це довгий, але цікавий матеріал, який читається як пригодницький роман. Читайте - або слухайте: https://texty.org.ua/articles/117586/50-vidtinkiv-chervonoho-yak-ukrayinski-livi-prahnuly-vilnoyi-ukrayiny-ale-prohraly-bilshovykam/ | 3 145 |
| 13 | Якщо не станеться дива, Костянтинівка буде повністю втрачена протягом п'яти - шести тижнів.
Уже зараз на мапах DeepState видно, що місто майже оточене, а росіяни підійшли до головної вулиці.
Звісно, на диво хочеться сподіватися. Та поки його не стається, варто аналізувати, що призводить до тих чи інших наслідків.
У випадку з Костянтинівкою причин кілька. Перша: ворог знайшов і продавив слабкі місця кількох бригад, які обороняються на цьому напрямку. Друга: не вдалося запобігти поступовій інфільтрації росіян, яких заводили по одному, по два, а потім накопичували. "Вичистити" їх не зуміли через проблеми зі зв’язком та відсутність взаємодії між підрозділами. Третя: ворог почав блокувати логістику, засипаючи територію мінами "пелюстка". Четверта: технологічна еволюція КАБів, які тепер оснащені купою антен, "навчилися" маневрувати та розвертатися в повітрі на 270 градусів. Ми поки що не можемо ефективно їм щось протиставити.
Що в підсумку? Прифронтовий сюрреалізм в Дружківці, збільшення загрози Слов’янську й Краматорську.
Втім, за нами залишаються домінуючі висоти. Є ділянка, де наші підрозділи змогли зупинити просування і навіть трохи посунути ворога назад. Докладно - читайте або слухайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117650/kryza-na-kostjantynivskomu-naprjamku-jak-front-nablyzhayetsja-do-kramatorska/ | 3 988 |
| 14 | "Чотири роки тому майже жодної з цих компаній не існувало. Вони виникли з технологічно грамотного громадянського суспільства, члени якого змінили свої професії чи сферу діяльності, щоб допомогти захистити свою країну".
Так каже американсько-польська публіцистка Енн Епплбом про великі й малі технологічні компанії в Україні які працюють на оборону. "Вони стали частиною комплексу технологічних досягнень, які назавжди змінили війну з Росією і, можливо, всі війни загалом", - пише Епплбом.
Вона розповідає, як побувала у непримітному фургоні в Київській області, який виявляє російські цілі і наводить дрони-перехоплювачі. Згадує про відвідану нею підземну кімнату, де десятки людей на серії екранів відстежували сотні кілометрів лінії фронту. І пояснює, що означає ця здійснена в Україні еволюція, справжню суть якої зараз намагаються збагнути в Європі, Сполучених Штатах, Перській затоці та, звісно, в Росії.
"Раптово багато людей зрозуміли, що російський наратив хибний: українці не програють. Росіяни не перемагають, і, що важливіше, вони не знають, як перемогти. Українські та закордонні аналітики описують цю динаміку на трьох головних театрах війни", - каже Енн Епплбом.
Ці три театри - це наземна, далекобійна та психологічна війна. Які висновки про них робить публіцистка - читайте ось тут | 6 173 |
| 15 | "Краще я не доплачу. Доплатити пізніше завжди зможу. А якщо переплачу, ці гроші стягнуть із мене".
Це - логіка багатьох фінансистів у ЗСУ. І це не тому що вони погані, жадібні абощо. Це "культура", яка насаджується згори.
Наш автор побачив це зсередини і розповідає про багато випадків, коли фінансисти вибирають не доплатити, аби не потрапити в немилість. Навіть якщо це грозить провалом ділянки фронту та іншими серйозними проблемами для бійців.
Одна з найяскравіших ілюстрацій - надбавка за пільгову вислугу років "день за три". Щоб з'ясувати, що бійці на передовій мають право на цю надбавку та відповідний стаж, знадобилися роки. Упродовж цих років Міноборони пояснювало, що вона не платиться, бо в Україні "немає військового часу"! Та коли уряд нарешті розставив крапки над "і" в цьому питанні, чиновники МОУ тягнули ще майже рік перед тим, як спустити в частини роз'яснення щодо цієї надбавки!
Як влаштована культура недоплат в армії - розповідаємо в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117625/krashche-ya-ne-doplachu-chomu-finansysty-zsu-rizhut-vyplaty-bijcyam-sposterezhennya-vijskovoho/ | 5 382 |
| 16 | Можливо, ви вже слухали аудіоверсії статей у нас на сайті - а може, й чули про наш подкаст "ТЕКСТИ вголос" на Spotify (або, кому зручніше, Apple Podcast). Сьогодні - детальніше про нього.
Наш подкаст нараховує вже понад 70 епізодів на різні теми. Ми виходимо двічі на тиждень, у вівторок і четвер о 6:30 ранку, і публікуємо аудіоверсії статей, які найкраще сприймаються саме у форматі подкасту. Якщо у статті є інфографіка або ілюстрації, які можна подивитись - ми залишаємо посилання.
Знаємо, багатьом із вас цікавий аудіоформат - тому запрошуємо підписатись на ТЕКСТИ вголос!
Надалі ми будемо нагадувати про нові матеріали, а зараз - кілька найцікавіших епізодів, які вже зібрали найбільше прослуховувань.
Абсолютний хіт - сага "Чого Путін навчився у Гітлера". Цей матеріал був надрукований на ТЕКСТАХ задовго до повномасштабної війни, ще тоді, коли порівнювати Путіна з Гітлером не було банальністю :) Він користується незмінною популярністю і перекладений іноземними мовами. Ось всі чотири його частини: перша, друга, третя, четверта.
Продовжуючи тематику російського майндсету - цікавий матеріал "Як мислить Кремль: стратегічна культура РФ і війна за свідомість". Тут розповідаємо, чому Росія воює - і чому вона не може не воювати.
Хочеш перемогти - пізнай свого ворога, тож замикаємо нашу сьогоднішню тематичну добірку матеріалом про те, чого найбільше боїться Кремль.
Слухайте, підписуйтеся, і залишайтеся з нами! | 4 695 |
| 17 | Уже багато місяців поспіль ми порівнюємо дві криві: темпи наступу росіян та кількість їхніх втрат. Були місяці, коли вони рухалися швидше, а втрачали менше особового складу. Але від березня цього року почалися зміни. Як видно на інфографіці в цьому матеріалі, на тлі сповільненого просування росіяни втрачають дедалі більше військових.
Можна було б сказати: бінго! Але, на жаль, попри втрати росіяни продовжують повзти, змінюючи тактику на деяких ділянках. Показуємо на мапах, як змінилася ситуація за період з 10 квітня по 28 травня.
Коротко:
У прикордонні Сумщини, яке півтора місяці тому було відносно стабільним тилом, росіяни перейшли від поодиноких обстрілів до системної повітряної наступальної операції. Вони суттєво активізували диверсійно-розвідувальні дії.
На півночі Харківщини відбувся повний розгром наступального угруповання РФ, зупинка просування ворога та перехід Сил оборони України до успішних локальних контрнаступальних дій.
На Куп’янському напрямку ситуація загострюється: росіяни створили критичний клин біля Піщаного. Тривають їхні безуспішні спроби прорватися в Куп’янськ наскоком.
Краматорсько-Слов’янський напрямок і Часів Яр - триває просування противника. В найближчий час найбільш загрожена Костянтинівка - на нашу думку, її повне захоплення ворогом є лише питанням часу.
На Покровському напрямку міська агломерація Покровськ-Мирноград стала зоною найбільших наших територіальних втрат за вказаний період.
На деяких ділянках Запорізького напрямку наші Сили оборони перехопили ініціативу. Однак ворог не полишає спроб рухатися вперед.
Які тактики росіян зараз, і що можна прогнозувати на найближче майбутнє - читайте або слухайте в нашому матеріалі, і дивіться мапи та інфографіку: https://texty.org.ua/articles/117607/pevna-stabilizaciya-i-nash-vidstup-poblyzu-pokrovska-yak-zminyvsya-front-iz-seredyny-kvitnya/ | 3 888 |
| 18 | З середини липня одна поїздка в київському метро подорожчає до 30 гривень. 18 травня КМДА оголосила про підвищення тарифів на весь комунальний транспорт. Це виправдано: нинішня ціна у 8 гривень - це майже безкоштовно, а разова поїздка по ціні 30 гривень є найдешевшою у Європі. Але якщо говорити про українські та європейські ціни, ми помітили одну цікаву диспропорцію.
Ми порівняли, скільки коштує кілометр проїзду в Парижі та Києві. Треба взяти до уваги, що хоча площа Парижа менша за площу Києва, комунальний транспорт доступний по всій міській агломерації французької столиці. А це суттєво більше в порівнянні з транспортним охопленням Києва.
Диспропорція полягає в тому, що хоча разова поїздка в Парижі коштує дороже - 118 гривень, місячний проїзний обійдеться дешевше!
Якщо співставити витрати на місячний проїзд із мінімальною зарплатнею в українській та французькій столиці, то для киянина ці витрати суттєво більші, ніж для парижанина. Місячний проїзний для парижан становить 6% мінімальної зарплати, для киян - аж 56%! Ще гірша ситуація для студентів: у перерахунку на кілометр київські студенти платитимуть удвічі більше, ніж паризькі.
У цій статті ми показуємо не тільки цю диспропорцію, але й порівнюємо якість київського та паризького транспорту і міркуємо про те, що можна було б змінити на краще. Безглуздо очікувати кардинальних змін, поки Україна у війні, і поки ми не приєдналися до ЄС. Але можна було б зробити ті кроки, які зараз нам під силу. Розповідаємо про них у нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117545/deshevyj-kvytok-dorohyj-proyizd-misyachnyj-proyiznyj-u-kyyevi-koshtuvatyme-yak-v-paryzhi/ | 3 104 |
| 19 | Упродовж усієї повномасштабки кияни не надто активно користувалися укриттями. За статистикою метрополітену, по максимуму в підземку під час атак спускалося не більше 1% киян.
Але віднедавна Росія змінила тактику: десятки балістичних ракет летять одночасно, перевантажуючи ППО. Жахливих прильотів з десятками жертв стало більше. Охочих пересидіти в укритті - теж.
Серед них і наш автор. Раніше до нього долинали віддалені звуки прильотів - і він просто перевертався в ліжку на інший бік. Та під час одного з останніх обстрілів ракета влучила зовсім поруч із його будинком, і він вперше пішов до укриття. Разом із ним вибігло багато переляканих сусідів. В укритті вони сподівалися трохи оговтатися, перевести подих. Не вийшло.
Навіть у гарно облаштованих укриттях атмосфера буває гнітючою. У сховищі, куди прийшли герої нашого матеріалу, жодного комфорту не було. Підземелля було переповнене, було тісно, душно, бракувало кисню. Люди сиділи в пітьмі, бо світло зникло, а про альтернативне живлення ніхто не подбав. Новий жах після щойно пережитого жаху.
Росія хоче зламати мирних громадян - тож такі обстріли, вочевидь, триватимуть. Ризики для киян зростають - але не в усіх вийде пересидіти атаки в придатних для цього місцях.
В цій статті ми не кажемо "що робити", це й так ясно. Ми ділимося досвідом - і пропонуємо вам поділитися своїм, адже він має бути почутим. Напишіть у коментарях, як ви пережили останні обстріли, чи відчули потребу сховатися і чи була у вас така можливість.
Прочитати або прослухати наш матеріал можна ось тут: https://texty.org.ua/articles/117597/chy-ye-misce-v-ukrytti-masovani-ataky-na-kyyiv-zahostryuyut-problemu-z-ukryttyamy/ | 3 248 |
| 20 | Покоління європейських бебі-бумерів пишалося тим, що воно було першим за кілька століть, яке не розв'язало чергової великої війни. Мабуть, їх похвалять за це історики та соціологи - але не економісти.
Пенсійна система, яку вони створили "під себе", була виправданою, поки тривав демографічний підйом. Коли пішов спад, вона втратила актуальність. Зараз європейська пенсійна система схожа на гігантську фінансову піраміду. Бебі-бумери, які рано вийшли на пенсію, десятиліттями насолоджуються добробутом, який забезпечує їм менш численне молоде покоління. А європейські політики цьому сприяють, адже 50+ - це люди, які насамперед ідуть на вибори.
В США, Японії та Південній Кореї, де немає солідарної пенсійної системи, на плечах молоді немає такого тягаря. В Європі ж, де соціальна держава мала б допомагати всім, дитячі садочки перетворюють на будинки для літніх людей.
Ще одна пастка - нерухомість. Так, бебі-бумери брали її під шалені відсотки, але ці іпотеки виплачені вже давно. Кошти, колись витрачені ними на житло, сьогодні - копійки, бо квадратні метри подорожчали в рази. Молодь, яка платить великі податки, аби забезпечити великі пенсії - живе у батьків до 40 років або платить здирницьку оренду.
Чи стане в Європі краще для молодих, які зазнають дедалі більшої нерівності порівняно зі старшим поколінням? Чого очікувати середньостатистичній європейській молоді, окрім примарної спадщини? Читайте в цьому песимістичному матеріалі (і напишіть в коментах, чи не додалося у вас євроскепсису) | 4 447 |
