Texty.org.ua

Що робив Орбан у Москві після того, як Зеленський послав його у баню? Над цим питанням минулого тижня розмірковували російські пропагандисти. На тлі візиту угорського прем'єра до Москви вони організували справжній бенкет конспірології. Виявляється, перед тим, як поїхати до російської столиці, Орбан у Києві ходив у баню із Зеленським. Там, природно, достойники роздяглися - і на Зеленському не було "прослушки" ЦРУ. Тож український президент зумів передати угорському прем'єру якесь таємне повідомлення, з яким він і поїхав на рандеву до Путіна. Тобто, Орбан узгоджує всі свої дії з Києвом, запевняють пропагандисти. І тут же, спростовуючи самі себе, заявляють: ні, він узгоджує всі свої дії з Москвою! Адже він запропонував зупинити бойові дії й почати переговори, а по факту, це і є головна кремлівська пропозиція. Далі - більше. Насправді Орбан узгоджує свої дії не з Києвом і не з Москвою, а з підступним Заходом. Адже Заходу дуже хочеться дізнатися, на чому саме наполягає Путін, де саме пролягають його "червоні лінії", на що він погодиться, а на що не піде в жодному разі. Тож Орбана надсилають до Кремля - аби спитати в його господаря, за яку таку "цукерочку" той насправді погодиться на мир. А ще Орбан пропонує "корейський сценарій", який дуже вигідний Києву й анітрохи не вигідний Москві. Адже якщо зупинитися на нинішній лінії розмежування і припинити вогонь, то в найближчі роки підступний Захід дуже сильно накачає Україну зброєю, Україна нападе на Росію, і отоді-то Росії стане по-справжньому боляче! Що ж, те, що російські пропагандисти вже бояться ЗСУ, ми з'ясували. Але як насправді вони ставляться до Орбана? Любити їм його чи ненавидіти? Як їм далі про нього писати? Як вирішували цю непросту дилему - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Дуже цікавий матеріал про те, як різноманітні дивацтва, властиві людям, котрі працюють у розвідках, допомагають їм ламати ворожі коди. Наприклад, чи знали ви, що вступні іспити до Центру урядового зв'язку Великої Британії включали тексти ельфійськими мовами, вигаданими Толкіном? Або що люди з розладами аутистичного спектра зазвичай мають краще візуальне сприйняття - тож ізраїльські збройні сили залучають їх до розшифрування нечітких супутникових знімків? Або як встановлена у британському Адміралтействі ванна, яку приймав фахівець Діллі Нокс, допомогла йому зламати німецький військово-морський шифр в часи Першої світової? У цьому матеріалі багато про дивацтва, ігровий елемент, нетипове мислення - і про те, що просунуті західні розвідки дедалі більше зважають на різноманіття як передумову успішної роботи. Радимо почитати

Одразу після удару по дитячій лікарні Охматдит російська пропагандистська машина розкрутилася на повну. Вони завдали нового удару - швидкого, чіткого, явно спланованого заздалегідь. Цей удар був спрямований на думки, емоції, переконання та очікування української аудиторії. Інформаційна кампанія розпочалася миттєво - поки в Києві та інших українських містах ще диміли завали. Як завжди, стартувало множення версій. Мета таких дій - розмити реальність, посіяти сумніви, добитися того, аби люди пережили бурю негативних емоцій і втратили бажання розбиратися, що ж сталося насправді. Ми дослідили, про що писали російські пропагандисти після ракетної атаки і виділили 11 головних тез. Також ми подивилися, що просували в окремому пропагандистському таборі - йдеться про "блогерів" на зарплатні на кшталт Шарія та Арестовича, які з-за кордону розповідають, "що це було і як це було". Шість тез, якими вони послуговуються, збігаються з російськими лише частково - і спрямовані на те, щоб краще залучити українську аудиторію. Розбір читайте за посиланням. І до речі, цього разу складовою кампанії була одна деталь, нехарактерна для попередніх. У якийсь момент включилися українські "блогерки" з великими аудиторіями та переважно розважальним контентом, які взялися емоційно звинувачувати в усьому українську владу та вимагати миру. Цей новий "тренд" ми теж докладно розглядаємо

Російська пропаганда організувала масштабну - і огидну - піар-кампанію навколо "відбудови" Маріуполя. На одному боці цієї кампанії - затуркані аборигени. Тобто, маріупольці, які дивом вижили, але "дочекалися" росіян - і тепер знімають блоги про те, як Росія буцімто відбудовує їхнє місто. При цьому вони сором'язливо мовчать про те, що самі ж росіяни усе й зруйнували. На іншому боці - поважні "білі гаспада", які кидають вбогим містянам кістку зі свого столу. Ніби й роблять якусь відбудову, та водночас "відтискають" ринки, торгові точки та інші ласі місця, аби дерти гроші з маріупольців, у яких і так майже нічого не залишилось. "Відбери у людини все - і роби з нею все, що хочеш". Ось таке кредо у цих гаспод. У блогерів, які їдять з їхніх рук, однакові меседжі на всіх. Ми дослідили, які саме - і як працює пропаганда відбудови в окупованому Маріуполі. Читайте в нашому матеріалі

Після терактів у Дагестані російській пропаганди довелося добряче потрудитися. Виникла необхідність приліпити горбатого до стіни якимось правдоподібним чином прив'язати до події Україну та її союзників. Це було дуже непростою задачею. Коли в березні 2024 року в концертній залі “Крокус Сіті Холл” ісламісти розстріляли 140 людей, пропагандисти не довго думаючи заявили, що теракт координував Захід, а виконувала Україна. Відповідальність за організацію нападу взяла ІДІЛ, але це проігнорували. Тепер, коли терористичне угрупування "Ісламська держава у вілаяті Хорасан" привітало напад у Дагестані, дезінформаторам треба було дотримуватися послідовної логіки - і знову доводити, що координував атаку ніякий не ІДІЛ, а зловісні Україна та Захід. По факту російська влада зіткнулася з хвилею терористичних актів. Однак публічно визнати їй це важко. Труднощі збільшуються через те, що головними дійовими особами виявилися громадяни РФ. Щоб уникнути визнання реальних проблем всередині Росії, пропагандисти намагалися якомога менше уваги приділяти громадянству терористів. Їх називали “вооруженные боевики”, “неустановленные люди”, “ бандиты”, “террористы”, “боевики”, а потім вказували на етнічне походження - дагестанці. Про те, що за паспортом вони росіяни - ні пари з вуст. Хто ж стоїть за терактами? Тут пропагандисти скористалися звичним прийомом: вони плодили версії. Як і завжди, коли увагу аудиторії хочуть відвернути від справжньої правди, пропагандисти пропонують кілька "альтернативних неправд правд". Отже, бенефіціари теракту за версією роспропаганди: - британці, бо їм потрібна керована ескалація - американці, бо це ж саме вони створили ІДІЛ! - Україна, бо їй вигідно підживлювати радикальний ісламізм в РФ І справді, в Росії не може бути "свого власного" радикального ісламізму, він може бути тільки "привезений". Хто його привозить (спойлер: не Захід), і чому через це треба воювати якраз із Заходом - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Росіяни запустили в українських соцмережах нову інформаційно-психологічну кампанію: буцімто влада продає електроенергію за кордон, поки звичайні українці страждають без світла. При цьому ніде не згадується, що внаслідок весняних російських ударів не вціліла жодна теплова електростанція, і через це виник брак електроенергії. Навпаки, ворог вдається до звичного прийому: каже, що це українська влада погана, та й взагалі "Україна - недодержава", а росіяни тут ніяк не причетні. Кампанія в соцмережах розгортається за класичним для російської пропаганди сценарієм: знайти найболючішу точку в певний момент, закинути влучний візуал, фальшиві цифри і факти, зіграти на невдоволенні та роздратуванні, підкинути “дровенят” у коментарі через своїх ботів, активізувати місцевих корисних ідіотів, малоосвічених і невдоволених людей. Людей, які намагаються спростувати пропагандистські тези, просто-напросто цькують. Ми ідентифікували деякі частини цієї кампанії і розповідаємо, як вона розгортається на практиці. Читайте. І напишіть в коментарях, чи траплялися вам пропагандистські повідомлення на цю тему. Якщо бачили меми цієї кампанії - теж напишіть

Чи є в українській армії бійці, які ніколи не матюкаються? Між іншим, це не риторичне запитання, і відповідь на нього - так, є. Але нематюкливі бійці належать до окремої спільноти, які групуються за певною ознакою. Всі інші - матюкаються. Якщо ви вважаєте, що українському воїну не можна вживати матюків, бо це "перетворює його на москаля" - вам, мабуть, не слід читати новий розділ книги Дмитра Крапивенка "Усе на три літери". У цьому розділі він розповідає про мат - та доцільність, а часом і необхідність його застосування в армії. Ще один спойлер: найбільші “матюкальники” - ті, хто має справу з технікою: мехводи, ремонтники і подібна публіка. "Без триповерхових загинів ні двигун не запустять, ні трак не полагодять. Здається, що в бездонну горловину МТЛБ чи БМП разом із соляркою треба “залити” ще добру порцію відбірних матюків, інакше “броня” не поїде. Схоже на тубільні вірування, але я не бачив, щоб це працювало якось інакше", - пише Дмитро. Як матюкатися (або не матюкатися) з командирами? Як за способом вживання мату можна зрозуміти, чи довго служить людина, ба більше - на якій посаді і в якому роді військ? І чим відрізняється спосіб вживання матюків українськими бійцями та росіянами? Читайте в новому розділі книги

Пам'ятаєте, як у 2022-му весь світ здивувався, коли українці стали на бій проти сильнішого, чисельнішого ворога? Люди, які бачили цю війну на своїх екранах, не могли повірити, що ми не здались - навпаки, не зважаємо на надскладні умови, застосовуємо всі наявні засоби і навіть винаходимо нові! "Вони не злякались. Чому вони не злякались?" - думали ті, хто давали нам три доби на те, щоб здатися. Може, це у нас в крові? Можливо. Адже сто років тому у нас був Нестор Іванович Махно. Його військо не було великим - сягало заледве 50 тисяч осіб. Але, попри це, Махна можна вважати видатним полководцем. А ще - хитруном і винахідником, який придумав, як застосовувати кулемети на тачанках. Насправді ставити зброю на поїзди, машини і візки додумалися задовго до Махна. Але саме Махно і його бійці винайшли, як об'єднати кілька сотень тачанок в один полк, який діяв із застосуванням певної тактики. Про цю тактику - в нашому матеріалі. Ми не тільки докладно її описуємо, а й показуємо на ілюстраціях, як саме вона працювала. А ще в цій статті ми висвітлюємо ще кілька ключових питань. Заради кого і заради чого воював Махно? Чи ідентифікував він себе як українця? Чому селяни-повстанці називали його Батьком і беззастережно йому вірили? Чому він не переміг - і чому його битви не допомогли створити незалежну українську державу? Читайте - і дивіться - за посиланням

"Здохни", "Путін", "Інфографіка". Дехто у нас в редакції несподівано викопав матеріал з такими тегами з глибин архіву. Коли подивились, що там, зрозуміли: актуально. Навіть більш актуально, ніж у 2017 році - з огляду на те, що витворяє російський диктатор-маніяк. У цьому матеріалі з маленькою інфографікою - не стільки про Путіна, скільки про інших правителів Росії та про те, як вони пішли з "трону". Факт: лише 12% правителів Росії закінчували правління не смертю - це якщо рахувати й тих, хто "пішов сам" так, як Микола Кривавий у 1917. Як завершувалася каденція російських правителів - дивіться на інфографіці. Як піде Путін - поки що незрозуміло. Але з огляду на цю інфографіку, варіантів небагато: або його вб'ють, або скинуть, або він помре на роботі і його винесуть вперед ногами з Кремля, або станеться щось незрозуміле (вочевидь, теж убивство). Імовірність того, що він відмовиться від влади, як це зробили ті самі 12%, ми розглядаємо як мізерну. А поки Путін не вмер, його пропагандисти радять "насолоджуватися красивим шоу". Так вони назвали візит свого диктатора до КНДР. У своїх публікаціях російські дезінформатори обсмоктали кожну деталь цього візиту: як диктатора зустрічали, як годували, що дарували, на чому возили. На жаль, у п'ятницю не було змоги розповісти про наш моніторинг, в якому йшлося про цей візит - тож пропонуємо до вашої уваги зараз. Там, до речі, чимало цікавого про український удар по Севастополю, щодо якого в росЗМІ була справжня істерика. Читайте за посиланням

З 23 травня Тікток запровадив обмеження: відтоді відео, створені каналами з позначкою “контрольоване державою ЗМІ”, не можуть потрапляти в рекомендації за межами країни їх походження. То що, тепер українським користувачам не "підказуватиме" відео від одіозних RT та Sputnik? Так само як і користувачам з Мексики, Індії або Вірменії? А як з рекомендаціями для мешканців тимчасово окупованих територій України? Чи настільки масштабне це оновлення політики Тіктоку, аби перестати підписувати петиції про блокування платформи в Україні? У нашому матеріалі ми спробували розібратися і знайти відповіді на всі ці запитання. Читайте докладно