interfaces.prjctr
Открыть в Telegram
Найбільший український канал присвячений дизайну продуктів від спільноти Projector Institute. Наші курси ➡️ https://shorturl.at/5Zpvf @projector_online — менеджер на звʼязку з 10 по 19 💙
Больше
Сеть:📈 Аналитический обзор Telegram-канала interfaces.prjctr
Канал interfaces.prjctr (@interfaces_prjctr) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 10 806 подписчиков, занимая 3 415 место в категории Искусство и дизайн и 5 524 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 10 806 подписчиков.
Согласно последним данным от 27 октября, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 124, а за последние 24 часа — 0, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 10.31%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 7.11% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 1 114 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 768 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 11.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как портфоліо, інтерфейс, арсен, зображення, натхнення.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Найбільший український канал присвячений дизайну продуктів від спільноти Projector Institute.
Наші курси ➡️ https://shorturl.at/5Zpvf
@projector_online — менеджер на звʼязку з 10 по 19 💙”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 28 октября, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Искусство и дизайн.
10 806
Подписчики
Нет данных24 часа
-17 дней
+12430 дней
Загружаем данные
Похожие каналы
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
октябрь '26окт. '26
октябрь '26
+197
в 2 каналах
сентябрь '26
+199
в 1 каналах
Get PRO
август '26
+117
в 1 каналах
Get PRO
июль '26
+149
в 1 каналах
Get PRO
июнь '26
+111
в 3 каналах
Get PRO
май '26
+73
в 1 каналах
Get PRO
апрель '26
+109
в 2 каналах
Get PRO
март '26
+220
в 1 каналах
Get PRO
февраль '26
+580
в 1 каналах
Get PRO
январь '26
+488
в 1 каналах
Get PRO
декабрь '25
+327
в 1 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+70
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '25
+106
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+83
в 0 каналах
Get PRO
август '25
+86
в 2 каналах
Get PRO
июль '25
+67
в 0 каналах
Get PRO
июнь '25
+53
в 0 каналах
Get PRO
май '25
+97
в 2 каналах
Get PRO
апрель '25
+124
в 1 каналах
Get PRO
март '25
+103
в 2 каналах
Get PRO
февраль '25
+102
в 0 каналах
Get PRO
январь '25
+141
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '24
+174
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+208
в 1 каналах
Get PRO
октябрь '24
+175
в 1 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+171
в 1 каналах
Get PRO
август '24
+147
в 0 каналах
Get PRO
июль '24
+166
в 0 каналах
Get PRO
июнь '24
+137
в 0 каналах
Get PRO
май '24
+157
в 1 каналах
Get PRO
апрель '24
+204
в 0 каналах
Get PRO
март '24
+212
в 2 каналах
Get PRO
февраль '24
+294
в 1 каналах
Get PRO
январь '24
+388
в 4 каналах
Get PRO
декабрь '23
+343
в 7 каналах
Get PRO
ноябрь '23
+269
в 2 каналах
Get PRO
октябрь '23
+242
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '23
+348
в 0 каналах
Get PRO
август '23
+222
в 0 каналах
Get PRO
июль '23
+209
в 0 каналах
Get PRO
июнь '23
+240
в 0 каналах
Get PRO
май '23
+343
в 0 каналах
Get PRO
апрель '23
+276
в 0 каналах
Get PRO
март '23
+404
в 0 каналах
Get PRO
февраль '23
+316
в 0 каналах
Get PRO
январь '23
+343
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '22
+342
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '22
+373
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '22
+417
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '22
+1 071
в 0 каналах
Get PRO
август '22
+804
в 0 каналах
Get PRO
июль '22
+446
в 0 каналах
Get PRO
июнь '22
+500
в 0 каналах
Get PRO
май '22
+203
в 0 каналах
Get PRO
апрель '22
+183
в 0 каналах
Get PRO
март '22
+140
в 0 каналах
Get PRO
февраль '22
+2 200
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 28 октября | +1 | |||
| 27 октября | +1 | |||
| 26 октября | +1 | |||
| 25 октября | +2 | |||
| 24 октября | 0 | |||
| 23 октября | +8 | |||
| 22 октября | +13 | |||
| 21 октября | +3 | |||
| 20 октября | +4 | |||
| 19 октября | +12 | |||
| 18 октября | +2 | |||
| 17 октября | +2 | |||
| 16 октября | +1 | |||
| 15 октября | 0 | |||
| 14 октября | +3 | |||
| 13 октября | +2 | |||
| 12 октября | 0 | |||
| 11 октября | +1 | |||
| 10 октября | +1 | |||
| 09 октября | +3 | |||
| 08 октября | 0 | |||
| 07 октября | +1 | |||
| 06 октября | +32 | |||
| 05 октября | +27 | |||
| 04 октября | +12 | |||
| 03 октября | +11 | |||
| 02 октября | +15 | |||
| 01 октября | +39 |
Посты канала
Тіме, щиро дякуємо за цей тиждень! Було змістовно й корисно. Сподіваємося, NDA не порушено 🤝️️️️️️
Нам було цікаво спостерігати за твоїм досвідом і підходом до роботи. Особливо запамʼятався інсайт про зміни в продукті, з якими рано чи пізно стикаємося. Не завжди вистачає сміливості відстояти свою думку й донести її до інших. Тому ще раз нагадуємо собі, що дизайн-мислення розвивається разом із досвідом.
Будемо раді бачити тебе знову!
Залишаємо LinkedIn Тіма та залишаємося на звʼязку 💙
| 2 |  Що ж, от і підійшов мій тиждень до кінця. Був радий провести його із вами, сподіваюсь було цікаво.
Якщо щось - ось мій Linkedin, Insta та Medium, де я інколи публікую корисності.
Всім мирного неба 😌 | 959 |
| 3 | Object-Oriented User Experience
Одну з двох книг у замовленні ще навіть не відправили читачеві, а система вже показувала статус «частково повернено».
Це був один із моментів, коли я зрозумів, що міграція бібліотеки KyivUX на Notion не буде легкою прогулянкою.
Спочатку я сприймав її як механічну задачу - перенести каталог, прив'язати наявні замовлення й читачів, відтворити поточну логіку. А вже потім братися за досвід читачів.
Так я думав, поки не почав будувати бази даних.
Книги, примірники, читачі, замовлення, оренди, черга й ще купа баз, частина з яких виявилася зайвою. Усе це було взаємопов'язане. Я кілька разів перебудовував тестову структуру, але щоразу знаходив нові логічні помилки. Виправляв одну - з'являлася друга, третя…
У якийсь момент стало зрозуміло, що проблема не у формулах чи ролапах. Notion рахував саме те, що я в нього вніс. Нелогічною була сама модель системи.
Тоді я й згадав про OOUX. Про Object-Oriented UX я колись читав у Софії Прейтер, але в реальному проєкті ще не застосовував. Схоже настав час.
Я відклав бази й описав бібліотеку через ORCA (Objects, Relationships, Calls-to-Action, Attributes). Виписав на стікери об'єкти, їхні атрибути, зв'язки й дії. Сформувати дії мені допоміг фреймворк CRUD. Так склалася модель із п'яти об'єктів: книги, примірники, читачі, замовлення та оренди.
Перше відкриття: книга в каталозі й книга на полиці - різні об'єкти. Читач обирає назву, а бібліотека видає конкретний примірник. Примірників у книги може бути кілька, і кожен у своєму стані: доступний, зарезервований, у читача чи взагалі втрачений.
Друге стосувалося замовлень. Одне замовлення може містити кілька книг, але кожна проходить свій шлях: одну вже відправили, другу ще готують, третю читач повернув. Тож замовлення треба було розкласти на оренди, по одній на кожну книгу, зі своїми датами й статусом. Примірник прив'язується до оренди, щойно звільняється, тому оренда може існувати й без нього. А вже зі статусів оренд складається статус замовлення.
Третє - кому належать властивості. ТТН і дату повернення логічно було б тримати в замовленні, якщо книги їдуть однією посилкою. Але вони можуть їхати й окремо, тож ці поля переїхали в оренду. А доступність книги ніде не зберігається: вона рахується зі станів її примірників.
Щойно об'єкти й зв'язки стали явними, статуси нарешті склалися. Замість латати помилки формулами, я описав правила, яким підкоряється вся система.
Ця модель визначила не лише структуру баз, а й інтерфейс читача. Сторінка книги на сайті - це по суті атрибути й дії об'єкта "Книга".
OOUX змушує дивитися на продукт не як на екрани й флоу, а як на систему: що в ній існує, як усе пов'язано і які дії мають сенс для кожного об'єкта.
Звісно, одного Notion не вистачило: публічний сайт не бачив внутрішньої бази. Довелося під'єднати допоміжні сервіси, дописати трохи коду й налаштувати автоматизації. Але з готовою моделлю було ясно, які дані де зберігати і за що відповідає кожен інструмент.
OOUX я давно знав у теорії, але зрозумів по-справжньому, лише коли моя модель почала ламатися об реальність. Тепер думаю, що такі підходи варто випробовувати на невеликих проєктах, перш ніж вони знадобляться у великих. Бо навіть невелика бібліотека може виявитися складною системою.
І жодна автоматизація не врятує, якщо ти сам до кінця не розумієш, як вона має працювати.
Дякую нашій чарівній засновниці KyivUX Тані Зав'яловій за довіру, а тіммейтам Богдану, Наталці, Олені, Вероніці й Карині - за час і сили, які вони знаходять для цього проєкту між work-life balance і тривогами. | 1 034 |
| 4 |  Нет текста... | 940 |
| 5 | Дуже подобається такі креативні інтро 😍
https://www.instagram.com/reel/DepBm5kCnJI/?exln=MTg4cGY2YWliMGlxcA== | 1 003 |
| 6 | ШІ дає змогу братися за складніші задачі, швидше розбиратися в незнайомих доменах і працювати на перетині дизайну та розробки.
Банкінг - сильно зарегульоване середовище з високим рівнем відповідальності, тому у використанні ШІ є жорсткі обмеження. Персональні дані, банківська таємниця та конфіденційні матеріали не мають потрапляти в зовнішні сервіси. Це стосується і макетів, і текстів, і всього іншого.
Хочу показати два приклади, де ШІ допомагає вийти за межі звичних дизайн-інструментів.
Рефакторинг макетів
На обкладинці - приклад зміни структури навігації. Адаптувати один екран досить просто. Але як оновити сотні таких екранів без купи ручної роботи?
Компонент у дизайн-системі концептуально змінився. Просто підтягнути нову версію в усі макети - не завжди рішення. У цьому випадку властивості одного компонента переїхали в інший, і під час звичайного оновлення інстансів виділений таб скрізь злетить на перший у списку. Щоб це виправити, потрібно було пройтися сотнями макетів і замінити налаштування нових інстансів на відповідні контексту конкретного екрана чи флоу.
Саме тому я й вирішив створити кастомні ШІ-скіли - набори інструкцій і правил, за якими агент знаходить потрібні інстанси, аналізує їхні властивості та візуальний контекст і адаптує компоненти під конкретні екрани.
Тепер оновлення макетів цілого розділу займає не години, а десятки хвилин. І поки агент працює, я можу спокійно піти попити кави, а коли він маякне про готовність - перевірити результат.
Прототипування
Інша задача, де можливості звичних інструментів починають обмежувати дизайнера, - підготовка прототипів для користувацьких досліджень.
Особливо коли йдеться про складні B2B-продукти, де важливо перевірити не лише навігацію між екранами, а й реальну поведінку інтерфейсу з реалістичними даними.
Складний Figma-прототип із таблицями, формами, залежними станами та десятками переходів перетворюється на монстра. Його важко підтримувати, він глючить і створює проблеми під час роботи в Maze. Починаються танці з оптимізацією, детачем інстансів, спрощенням сценаріїв та растеризацією візуалу.
Тому для таких сценаріїв я використовую Claude Code, щоб генерувати реалістичні прототипи за макетами та компонентами дизайн-системи. Такий прототип значно легший за Figma-прототип і ближчий до реальної поведінки продукту: введення даних, валідація, умовна логіка, зміни станів. А ще його набагато швидше зібрати: у Figma я робив би такий прототип щонайменше тиждень, а з ШІ - години.
Але давайте не забувати, що токени коштують грошиків)
Спершу я визначаю межі роботи ШІ: яку гіпотезу тестуємо, які сценарії, екрани, стани та інтеракції потрібні, що слід виключити і за якими критеріями перевіримо результат.
Тестуємо лише десктоп? Отже, не генеруємо мобільну версію. Компонент суто інформаційний? Не реалізуємо зайві стани.
Окрім скоупу генерації, важливо визначити, які рішення агент може ухвалювати самостійно. Наприклад, він може оптимізувати код, але не змінювати логіку дослідницького сценарію без погодження.
Потім перевикористовую вже згенероване. Спільний код, правила, сценарії та відмінності між версіями зберігаю в md-файлах. Навіть те, що прибрали з поточного тесту, можна зберегти для наступного. Так поступово формується база готових елементів.
Готовий прототип можна розгорнути на хостингу на кшталт Netlify чи Vercel, захистити паролем від чужих очей і дати респондентам посилання. Усі дані в прототипі деперсоналізовані, а розміщення відповідає правилам безпеки організації.
Можна ще й аналітику прикрутити та збирати метрики.
А що з рештою задач?
Їх теж вистачає: ШІ допомагає нам підганяти чорнові тексти під ToV, шукати edge-кейси та критикувати дизайн-рішення.
У дослідженнях він допомагає з підбором методів і метрик, тематичним аналізом тощо.
Раніше для частини цих задач мені знадобилася б допомога розробника або значно більше часу.
Власне, у цьому я й бачу головну цінність ШІ: не просто робити звичні речі швидше, а розширювати те, що я взагалі можу зробити як дизайнер.
А які сценарії використання ШІ прижилися у вас? | 1 099 |
| 7 |  Нет текста... | 940 |
| 8 | Точити ляси це теж робота
Мій звичайний день починається з двох дейліків поспіль, бо я працюю у двох командах одночасно. Далі синк із QA і фронтом по поточній задачі, обід, ще пара дзвінків, і десь о 17:00 я закриваю останній мітинг. На сам проєкт часу вже не лишилось 😄
Дзвінки забирають від пари годин до шести на день. Звучить як жах, особливо для інтроверта. Але в ПУМБ працює дофіга людей, і без частих розмов цей корабель просто не полетить. Таке собі необхідне «зло». А для дизайнера ще й спосіб вплинути на рішення: коли з PO та аналітиками ми розбираємо нову задачу, я дивлюся на аналіз і бізнес-схеми та бачу, де загубилась логіка або що можна оптимізувати.
Уявіть, що всі рішення проходять через одного менеджера з 20 людьми в підпорядкуванні. Кожне питання він має перевірити, засинкати з бізнесом і повернути назад. Коли все зав'язано на одній людині, вона б швидко збожеволіла, а ми цілими днями тільки й робили б, що синхронізувались через неї. Провальний експеримент Google тому доказ.
Тому в нас робоча команда складається не більше ніж із 10 людей з мінімально необхідною експертизою, щоб довести фічу до релізу. У моїх скводах це PO, аналітики, бекенд- і фронтенд-розробники, QA, еджайл-коуч і я як дизайнер. Рішення команда ухвалює сама, в межах конкретної цілі та наявних ресурсів. Саме так ми встигаємо релізити регулярно.
Ця структура називається Spotify-моделлю. У 2012 році її описали Хенрік Кніберг і Андерс Іварссон, і йдеться в ній не про ритуали, а про те, як організувати людей навколо роботи. Кілька термінів, які варто знати про цю модель:
1️⃣ Сквод: автономна крос-функціональна команда зі своєю місією. Один мій сквод займається валютними операціями. Другий зібрали спеціально під міграцію легасі: він досліджує, що з функціоналу старої системи справді потрібно клієнтам, і переносить тільки це.
2️⃣ Трайб: кілька скводів у суміжній області продукту. Я працюю в трайбі Діджитал банкінгу, а поруч є, наприклад, трайб, що відповідає за сайт банку, і трайб клієнтського досвіду.
3️⃣ Чаптер: люди однієї спеціальності всередині трайбу, які разом тримають спільні стандарти. У нас є веб- і мобайл-дизайн чаптери, де ми постійно вдосконалюємо своє ремесло.
4️⃣ Гільдія: добровільна спільнота за інтересом, що проходить крізь усю компанію. Наша дизайн-гільдія збирається раз на місяць, щоб поділитися успіхами та знахідками, корисними в роботі.
Чому це варто розуміти дизайнеру? Бо так ти знаєш, до кого йти з конкретними питаннями, а не задовбуєш постійно PO.
Типова ситуація: моя фіча зачіпає функціонал іншої команди. Спершу я йду до їхнього дизайнера. Питаю, як у них прийнято з цим працювати, на що вплинуть мої зміни, чи знадобляться доробки на їхньому фронті або бекенді. Це просто синк, остаточне рішення я, звісно ж, делегую PO, бо це його зона відповідальності.
Якщо ж треба змінити робочий компонент дизайн-системи, збираємо ширший дзвінок: мій PO, PO команди, яку я зачіпаю, дизайн-лід і розробник, відповідальний за дизайн-систему.
Звідси й ті шість годин. Але кожен такий дзвінок закриває конкретне питання між людьми, яких воно стосується, а не чекає відповіді від одного менеджера.
І саме такий сетап дає рости. Ніхто не водить тебе за руку між командами: ти сам бачиш, кого зачіпають твої зміни, і сам збираєш потрібних людей. Так фокус тримається на цілях компанії, а не лише на твоїй задачі. А з часом інші команди самі кличуть тебе, коли працюють над чимось схожим на те, що ти вже робив.
👉 Тут доречі замахнулись на цю модель і зробили щось нове | 981 |
| 9 |  Всім привіт. Як багато часу ви проводите на мітингах? Сьогодні хочу торкнутися цієї теми, і чому в ентерпрайз ти більше комунікуєш, ніж по факту юзаєш фігму | 921 |
| 10 |  Доречі, я тут забігався - а через 6 хв стартує Мітап про Accessibility від ГО "Доступність Цифрова".
Тема - "Тулузи для Digital Accessibility".
Залітайте - Ось тут міт | 1 062 |
| 11 | Менше кліків не завжди легше
З 1890 року, відколи Вільям Джеймс описав увагу як зусилля, дослідження раз у раз підтверджують: розумове зусилля обмежене, людина його відчуває і намагається уникати. Тож цілком логічно, що ми дедалі більше розвантажуємо голову. Що складніший світ, то більше доводиться тримати в пам'яті, і це заважає залишатись ефективним. Та й сенсу пам'ятати все немає. Частину цієї роботи ми виносимо в нотатки, автоматизуємо, делегуємо інтерфейсам - адаптуємось під реалії.
І саме тут починається ергономіка. Для мене вона про ціну, яку людина платить за кожну дію в інтерфейсі рухом руки, увагою, пам'яттю. А недооцінити її легко, бо найпростіше рахувати кліки. Але клік фіксує тільки сам факт дії. Що людина мусила перед ним пригадати чи обдумати, в аналітиці ми цього не побачимо. Ми з Ольгою Тушич вже писали про це в блозі Rozetka Pay, те ж саме я побачив на власному тесті з користувачами.
Ми переносили в новий кабінет ПУМБ Бізнес друк по дві платіжки на сторінку. Бухгалтери великих компаній давно про нього просили: менше паперу і вдвічі легший PDF. Я зробив два варіанти.
- Дві іконки принтера з цифрами 1 і 2, друк в один клік, як у старому кабінеті.
- Одна кнопка принтера, яка відкриває список з пунктами «Друкувати по 1 платіжці на сторінку» і «Друкувати по 2 платіжки на сторінку». Тобто два кліки.
У Maze кожен варіант проходила своя гомогенна група з 20 людей. Завдання виконали всі, і оцінили обидва варіанти майже однаково. Але з меню люди впорались на 21,6 с швидше (27,7 секунди проти 49,3 с з двома окремими іконками).
По тепловій карті я зрозумів, чому так відбувалось. Люди виділяли платіжки, знімали виділення, поки не лишалось рівно дві, і тільки тоді натискали на іконку друку з цифрою 2. Припускаю, що вони сприймали цифру 2 в іконці друку як лічильник виділених рядків. Тултіп про значення цих іконок з'являвся лише при наведенні. А от у випадаючому меню підпис видно одразу, його досить легко розпізнати. Іконку ж цифрою треба було розгадувати, і замість швидкого автоматичного мислення вмикалось повільне. Тому один клік когнітивно коштував людям більше, ніж два.
Іконки з цифрами всередині повторювали старий кабінет, тож для частини клієнтів вони знайоміші. Але більшість уже працює в новому, а нові клієнти старого не бачили взагалі. Ми ж проєктували інтерфейс, який буде зрозумілий для всіх. Я очікую, що ті, хто звик до іконок, звикнуть і до меню.
Після релізу минуло три місяці. Жодної скарги на друк ні в підтримці, ні в NPS. Аналітику тут ми міряти не можемо через комплаєнс нажаль, але це вже хороший знак.
Що я виніс: перш ніж оптимізовувати кількість кліків варто порахувати, що людині доведеться для цього пригадувати, розгадувати й перевіряти. Частину цих зусиль можна оцінити ще до тесту. Курс Projector UX Design Advanced познайомив мене з предиктивною моделлю GOMS, і тепер я ще до того, як запускати тестування з реальними користувачами можу порахувати мінімальний час виконання завдання для кожного варіанту дизайну.
Це звісно ж не остаточний доказ, а всього лиш бенчмарка, яка допоможе сформувати припущення 😉 | 1 093 |
| 12 |  Добрий вечір друзі. Як ваш день сьогодні? Всі на Дизаріумі? 😁
Я тут до вас із новим лонгрідом прийшов. Сьогодні про ергономіку | 1 029 |
| 13 | Вечір в хату, панове. Як і обіцяв, сьогодні друга тема з найбільшою кількістю голосів.
Вторинні дослідження недооцінені
Коли ми почали покращувати досвід читачів дизайн-бібліотеки KyivUX, мені здавалося, що задача досить нішева. Виявилося, що пошук інформації, вибір книжок, відгуки й навіть затримки з поверненням досліджують десятиліттями. Тож можна знайти що завгодно.
У дизайн-чатах регулярно питають, де взяти дані для свого проекту, хоча відповіді часто вже лежить у відкритому доступі. Вторинні дослідження не замінять первинних звісно, коли треба зрозуміти конкретну аудиторію. Але вони скорочують шлях до розуміння проблеми, допомагають сформулювати гіпотези й обрати методи. І показують те, про що ти навіть і не думав запитати.
Пошук досліджень теж працює як воронка
Наприклад "дослідження про бібліотеку" надто широкий запит, і очевидно невдалий. Тому я пройшовся по шляху нашого читача: дізнався про книжку, шукав, оцінював, замовив, прочитав, повернув, залишив відгук. До кожного етапу виникає купа питань. Одне із питань яке нас цікавило - вибір книжки, тож ми звужували так: пошукова поведінка → пошук професійної інформації → як люди знаходять і оцінюють професійні книжки.
Англійські академічні терміни знаходять більше релевантного контенту
Формулювання типу "як люди вибирають книги" дають мало. А от book selection criteria, book discovery behavior чи online review processing знаходять те, що звичайні запити пропускають. Ще одне джерело: список літератури самої статті та роботи, які її цитують. Одна вдала знахідка часто тягне за собою цілий ланцюжок не менш цікавих результатів.
Добірку ресурсів, де шукати дослідження, залишу в треді до цього допису.
Читати все від початку до кінця не обов'язково
Щоб зрозуміти, чи дослідження тобі підходить, зазвичай вистачає чотирьох розділів:
- Abstract: чи це взагалі про нашу проблему.
- Methods: кого, скільки, як і в якому контексті досліджували.
- Results: що встановили, окремо від того, як автори це пояснюють.
- Limitations: чого дослідження не доводить.
Чужі висновки перетворюються на власні питання
Чужі дослідження майже ніколи не співпадають із вашими потребами. Але що вони дають так це точніші питання для інтерв'ю.
Напр. Academic Book Discovery, Evaluation and Access розрізняє пошук конкретної книги і пошук літератури на якусь тему. Вони досліджували науковців, а не дизайнерів, але ми перетворили це на питання: наші читачі приходять за конкретною книжкою чи з запитом на вирішення своєї професійної проблеми? Інтерв'ю показали, що буває і так, і так, межа часто розмита. Людина має тему чи кілька рекомендацій колег, але книжку ще не обрала.
Disconfirmation Effect on Online Rating Behavior показав, що оцінки частіше ставлять ті, чий досвід розійшовся з очікуваннями. Звідси виросла гіпотеза: добровільні відгуки можуть відображати переважно крайнощі. І справді, ті з наших читачів, хто взагалі пише відгуки, роблять це, коли книжка дуже сподобалась або дуже розчарувала.
Розбіжність важить не менше за збіг
Тріангуляцією називають перевірку одного питання кількома джерелами: зовнішніми дослідженнями, аналітикою, інтерв'ю. Збіг дає додаткові аргументи і збільшує вагу нашим висновкам. Мене ж більше зачепила розбіжність. В інтерв'ю з'ясувалося, що відгуки про бібліотеку вже існують, тільки не на сайті, а в постах у LinkedIn та Instagram. Жодна стаття цього не підказала. Тому дослідження, які суперечать гіпотезі, варто шукати так само цілеспрямовано, як і ті, що її підтверджують.
Використовуйте ШІ незадно
ШІ дуже допоміг підібрати терміни, підсумувати довгі PDF і порівняти дослідження. Але траплялося, що підсумок звучав сильніше, ніж написали самі автори. Тож усе, що стає аргументом для рішення, я обов'язково вичитую, що й вам раджу.
І наостанок
Мені здається, ми як дизайнери часто поспішаємо з власним дослідженням, не перевіривши, чи хтось уже шукав відповідь. А шукали. Десятки років а іноді й сотні. Для мене цінність вторинних досліджень виявилася в запитаннях, які вони допомагають сформулювати.
Пишіть свої запити в коментах - спробуємо знайти якісь дослідження і на вашу тему. | 1 247 |
| 14 |  Нет текста... | 1 104 |
| 15 | Життєвий цикл задачі в ПУМБ: від брифу до релізу
Добре рішення інколи живе рівно два дні. Нещодавно я запропонував зберігати історію дій користувача у флоу X. Поговорили-побалакали, команді ідея зайшла. Минає пара днів, на дейлік приходить колега, який хворів на тому обговоренні, і нагадує, що ми цю інфу просто не зберігаємо. Ну і шо? Правильно, рішення летить у смітник.
Від брифу до релізу задача проходить через продукт-овнера, аналітиків, фронт, бек і QA, і майже на кожному етапі рішення може відкотитися. Розповім, як цей шлях виглядає зсередини.
Планування і аналіз задачі
Як сказано в Євангелії від Івана (я не релігійний якшо шось), «спочатку було Слово». В Agile спочатку було планування спринту. Що ми робимо тут і зараз, залежить від квартальних цілей, фідбеку юзерів, вимог регулятора чи дизайн-боргу. Саме тут ти набираєшся задач, як собака бліх, на найближчі два тижні.
Бриф зазвичай виглядає як бізнес-схема від аналітика, від якої очі на лоба лізуть, і опис story на 5 сторінок А4.
Щоб в'їхати, я розкладаю задачу в мапінг на кшталт Service Blueprint чи BPMN і ставлю купу питань до кожного кроку. Що, як у користувача немає підпису керівника? Чи може система самостійно витягти номер рахунку з договору і чи може при цьому помилитись? Відповіді спершу шукаю сам: гуглю, питаю ШІ, риюся в Confluence. Решту збираю в список і закидаю замовнику: у нашій оргструктурі це аналітики або PO.
Але текстовий список рідко закриває діру нерозуміння, тож складні флоу без грумінгу не обходяться. Аналітики, PO, фронт, QA, інколи бек збираються на "Чорну раду" і розглядають мої каляки-маляки мапінги, і питання закриваються прямо в процесі.
Діскавері
Для нового функціоналу готується план дослідження: ЦА, гіпотези, метрики, івенти на потрібні екшни в UI для аналітики після релізу (так, воронку треба будувати руцями, раніше я цього не знав). Чернетку приносить аналітик або готую я. Далі шліфуємо план із сервіс-дизайнеркою, дивимось на власну систему, конкурентів і функціональні аналоги, шукаємо вторинні дослідження.
Перше діскавері майже завжди треш, бруд і хитання, поки команда не набере контексту про ринок і ЦА.
Макети і прототип
Ми спираємось на вже реалізовані компоненти Дизайн-системи: це здешевлює розробку і тримає консистентними всі продукти банку. Якщо схожого патерну немає - питаю колег, чи хтось уже робив щосб подібне або вигадую щось сам.
Тестування
Довгий складний флоу ризикований: юзер втомиться і відповідатиме на відчепись. Тут радимось із сервіс-дизайнеркою (Христино, привіт!). Скажімо, у мене форми на 10+ полів і сторонні флоу всередині. Включати все? Обмежитись happy path? Цього разу вона запропонувала заповнювати частину полів вручну, а решту автоматично (God bless Claude Code).
Спершу проганяємо прототип усередині команди, потім на реальних користувачах. Знайшли проблему чи гіпотеза не підтвердилась - коло пекла повторюється.
Рев'ю, розробка, User Acceptance Testing
У ПУМБ практика взаєморев'ю: дизайнери перевіряють рішення один у одного, перш ніж ті підуть у розробку. Є зауваження - повертаюсь до макетів і правлю, правлю, правлю.
Затверджені макети йдуть у хендоф, і він тут зовсім не такий, як в аутсорсі. Це не набір згрупованих макетів, а детальний screen flow: едж- і корнер-кейси, взаємодія з сервером, пусті стани, помилки, фолбеки. Що менше задокументую, то більше питань прилетить від розробника.
Далі QA виловлює баги й повертає задачу розробнику, а інколи й дизайнеру: тоді погоджений дизайн знову йде на рев'ю. Цього намагаються уникати ВСІ, бо дата релізу зазвичай уже погоджена.
Фіналочка - UAT. Я перевіряю, що дизайн виглядає так, як закладено в макетах. А якщо помічаю щось не моє, але очевидно зламане, теж підсвічую.
І реліз. На демо збираються сотні співробітників банку, щоб послухати, яка команда що релізить. Після релізу збираємо метрики й фідбек, усе це йде в беклог і на наступне коло планування.
Про це можна говорити довго і душно, тож якщо хочете детальніше про якийсь етап, пишіть у коментах. | 1 196 |
| 16 |  Нет текста... | 1 090 |
| 17 | За результатами голосування найбільше, що вас цікавить - це те, як задача в ПУМБ проходить від старту і до релізу. Ок. Я прийняв. В мене є для вас трохи інформації. Сподіваюсь буде цікаво | 1 138 |
| 18 | Добрий вечір друзі. Неочікувані результати для мене. Ну ок.
Тяжкий робочий період в мене триває вже з місяць. Складні задачі, які потребують увагу з самого ранку і до самого вечора. Саме тому я й досі нічого корисного не запаблішив.
Але все буде. Ще 10 хв і я переключусь на вас. Я дуже ізвіняюсь 😁😁 | 1 146 |
| 19 | Обирайте теми, з яких почнемо. Дві з найбільшою кількістю голосів розберу першими. Якщо вашої теми тут немає, пишіть у коментарях 👇 | 1 168 |
| 20 | Про що поговоримо цього тижня? Можна обрати кілька | 1 189 |
