Діалог.ТУТ

Не Усіком єдиним… А ви знали, що серед нас чимало чемпіонів? Досягаючи вершин у спорті, вони приходять до підніжжя вершин духовних і починають свій шлях сходження. Як наш сьогоднішній співрозмовник. Чемпіон світу з боксу став православним священником — і ми дуже хотіли дізнатися, чому. А дізнавшись, ще дужче захотіли розповісти вам. Адже це історія про те, як болісна травма може стати поворотом на шляху до справжнього щастя. Віримо, що й страшні травми війни Господь може зцілити й обернути на благо. *** Отже, знайомтеся, протоієрей Димитрій Дзядевич🥊🥇🔥

Шлях нашої Церкви продовжується. Кожен свій вибір зробив. Ми залишаємося зі своїм Предстоятелем і покладаємо всю надію на Господа, Який дає мудрість керманичам не тільки за їхні особисті якості, а й за нашу до них довіру й послух. Наша Церква нам потрібна і без величних соборів, пишних богослужінь, митр, хрестів із прикрасами і прав носіння камілавок. Хай буде Христос посеред нас. І любов. І повага. І щирість. І довіра. *** З днем Ангела, Ваше Блаженство. Ведіть і далі нас до Христа, Якого Ви любите, Якому Ви служите і Якого Ви, віримо в це, знаєте.

ПРЕСТОЛЬНЕ СВЯТО ІОНІНСЬКОГО! ДЕВ‘ЯТИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ЯРМАРОК! 23.06.2024 Неділя З 8:00 до 14:00 Галявина біля Іонінського монастиря На вас чекають: ⁃ великий фудкорт ⁃ солодка вата ⁃ натуральні лимонади та сангрія ⁃ морозиво ⁃ букети до свята Тріїці ⁃ квіткова фото-зона та портрет від фотографа Надії Овчиніної ⁃ настільний футбол, баланс борд та настільний теніс ⁃ плетіння колосків ⁃ аква грим для дітей ⁃ прикраси від українських майстрів ⁃ картини ⁃ концерт українських пісень від Православних Скаутів України у супроводі музикантів Запрошуємо всіх до участі! Також будемо раді, якщо ви принесете солодкі смаколики на благодійний продаж. Збираємо кошти для купівлі станцій радіоелектронної боротьби (РЕБ) для захисту від дронів священиків УПЦ - тактичних медиків і бійців 129 батальйону 112 бригади. Хто не зможе бути особисто, можете допомогти дистанційно: Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/2kw4j6PCux Номер картки банки 5375 4112 1939 3308

— Ви відчували над собою захист Божий там, на війні? — Дааа… Куча була випадків. Навіть той, коли біля мене ракета впала… Ще був випадок на Бахмуті. Там дуже багато «двохсотих» із-за дронів-камікадзе або FPV-дронів. Коли йдемо 50 метрів один від одного і хтось кричить «дрон», ми падаємо. Якщо дрон зупиняється над кимось, усі розуміють, що це вже «двісті». Тут ми кричимо «дрон», падаємо. Я впала на коліна й на лікті, намагалася якомога більше тіла сховати під бронік, тому що ці дрони «бачать», як ми світимося червоним. Дрон завис наді мною. Хлопці з боку бачать, що це FPV-дрон і що він починає потроху опускатися. Це як кілер, який має виконати свою роботу, зробити останній рух — натиснути на спусковий гачок. Так і дрон має зробити все по протоколу й кинути на мене снаряд. Це якраз був день святого Миколая. І я вже так молюся до святого, так молюся, але розумію, що дрон все робить по протоколу і зараз кине скид. Він так низько завис наді мною, що здавалося, ніби зачепить рюкзак. Висить, висить, висить… А потім підіймається й летить далі. Для мене це на Миколая Господь дав іще один день народження... *** Не припиняймо молитви за наших військових! Боже, поможи їм. І нам. Про дивовижну Ларису, якщо ще не читали наш текст, не пропустіть: https://www.dialogtut.org/my-mozhemo-peremogty-za-dekilka-tyzhniv-tilky-dajte-zbroyi-v-10-raziv-bilshe-nizh-vy-dayete/

«Навіть рідні ображаються на військовослужбовців: "Куди ти тратиш гроші?" Було багато таких випадків (і я вважаю, що це диверсія), коли нам завозять солярку і бензин, після чого повністю «накриваються» всі машини батальйону. За свій рахунок ремонтуємо, і це обідно. Бо там такі дороги, що машини й так ламаються як сірники, та й привозять нам металобрухт. Потім у нас важкий участок, ми втопили абсолютно всі машини нашої роти. І нам «на позавчора» треба або сім кілометрів іти багнюкою, або скидаємося по 40 тисяч і купляємо «шишигу». Купили. Утопили і її. Знаходимо якийсь місцевий трактор, утопили і його. Знайшли гусінічний, зламали й той. І чекаємо після всього цього на бойові, бо ж треба щось придумати. Елементарно, якийсь наступ-відступ і — загубив усе, що на тих позиціях було. Або його вже нема, або засипало, або «прильот» був, і нема ні пацанів, ні тих тепловізорів». *** Нехай не буде непорозуміння між нами. Розуміймо і підтримуймо одне одного! І, звісно, захисників і захисниць України.

😭А це колядка для дітей, які думали, що мама втікла від них на війну і їй там добре. Низькій уклін Ларисі і всім нашим захисникам і захисницям за їхній жертовний подвиг!🙏 📖Молодший сержант ЗСУ Лариса Збурлюк про те, як це — бути жінкою і захищати свою країну і свою Церкву.

«Доки ти просто говориш на цю тему, ми нічим не відрізняємося: цивільні, військові, всі приблизно однакові — в кожного свої переконання, конфесії, якісь претензії. Та коли дійшла справа до мого звернення на захист митрополита Мелетія та архімандрита Нікіти, і коли це діло набрало обертів, у батальйоні мені сказали: "Нащо ти це відеозвернення зробила, ти нас опозорила". Тому що вони інших конфесій і їм "соромно", що вони в цьому батальйоні. Не хотіли навіть, щоб я жила в одній хаті разом з ними. Так і сказали: "Для неї місця немає". А один священник моїй найкращій подрузі сказав, що йому всіх військовослужбовців шкода, а мене ні, бо я сама на фронт пішла. Це чути було дуже боляче. Виходило, що скрізь я чужа. Можливо, про це не треба писати...» *** А ви відчували себе чужим скрізь? Що робити з цим відчуттям чужинства? Нашій сьогоднішній героїні дякуємо за сміливість і відвертість. Якщо ви ще не читали сьогоднішній текст Діалогу, не пропустіть:

«— Ви давно в Церкві? — Так, з дитинства. — І ви не вважаєте, що вас чи нас усіх використовують? Бо ми також постійно чуємо на свою адресу навіть від друзів, що ми «відбілюємо священноначалля», бо намагаємося показати Церкву з її людяного боку. Що нами, простими вірянами, прикриваються ті, хто хочуть через Церкву впливати на політичні процеси. Що ви думаєте про такі обвинувачення?» *** Що взагалі думає, робить і говорить жінка-військовий, яка з окопу виступила на захист Церкви і за це проходила жорстку перевірку в контррозвідці. Від якої побратими мало не відвернулися, бо своїм зверненням проти неправди вона нібито «їх опозорила». Яку навіть священник засудив за те, що вона пішла добровольцем на війну. (Коли вже та війна скінчиться😖😖😖) Дивовижна жінка-молодший сержант ЗСУ Лариса Збурлюк — ну дуже відверто сьогодні на Діалог.ТУТ.

«День донора. Сегодня. Для меня это не просто день. Это день единомышленников. Людей одной крови. Это не пафос, просто нас мало. Но мы нужны. И странно, почему нас не больше. Все понимают важность донорства. Кому-то самому переливали кровь в критической ситуации. У кого-то родственники были спасены при участии доноров. Но нет. Пускай это делает другой. Не я. Мне и без этого хорошо. Почему так?! Есть добрые дела? Есть милостыня и милость? Есть молитва? Тогда да, донорство, может, излишне. Но есть же совесть. А она шепчет на ухо нечто иное. Пуст есть всех добродетелей. Или нет, всё ок? Не ок. Если совесть жива. И есть способ просто и без усилий послужить Христу в лице ближнего. "Твоя от Твоих". Дать Ему то, что Он дал нам. Кровь. Немного. Нечасто. Но дать. Особенно сейчас, когда вся Украина истекает кровью. Реально истекает. И реальной, людской кровью. Реками. Друзья мои, особенно священнослужители! Умоляю, прошу вас, станьте донорами, покажите пример родным, друзьям, чадам! Христос ждёт этого от нас. Вы же это знаете...» Фб-сторінка архієпископа Іони (Черепанова)