Діалог.ТУТ

Продовжують надходити відгуки на нашу сьогоднішню статтю памʼяті архімандрита Агапіта. Скільки світла лишила по собі ця дивовижна людина🥺 «Згадалася зустріч владики Ніфонта з учнями Волинської духовної семінарії, на якій я була присутня. У розмові владика відзначив отця Агапіта, якого недавно постригли в монахи. Сказав, що імʼя Агапіт для нього вибрав не випадково, бо не будучи і монахом, майбутній отець Агапіт лікував і словом, і ліками всю семінарію». Журналістка Наталія Малимон *** Багато-багато-багато світла в нашому сьогоднішньому тексті: https://www.dialogtut.org/vin-buv-zhyvym-vtilennyam-svyatogo-ioanna-shanhajskogo-pamyati-arhimandryta-agapita/ Не пропустіть👆

У нашій Церкві багато тружеників, які своїм життям ніби ілюструють древні житія святих. Чи й не зовсім древні… Про героя цього тексту, наприклад, перша ж людина, до якої ми звернулися, сказала, що він був живим втіленням святителя Іоанна Шанхайського. Такий самий по-дитячому відкритий до світу і спрямований на допомогу абсолютно всім, хто цього потребує. Зокрема співрозмовники згадують, що особливим діткам, яким у дитячих таборах в отця Агапіта приділялася особлива увага, дозволялося навіть заплести в коси довгу батюшчину бороду👧 Не знаємо, чи можна так поводитися з поважним отцем архімандритом, але впевнені, що нині ці дітки отримали в його особі небесного заступника й охоронця. Бо навесні 2024 року 36-річний архімандрит Агапіт раптово пішов у вічність. Якими ще рисами наслідував святих наш незабутній батюшка, читайте сьогодні в правдивих спогадах про нього.

Отак росія розповсюджує свої традиційні цінності. День сім’ї, любові та вірності в Україні. Росія, святкуй! На фото: Лікарня ОХМАДИТ, назва якої розшифровується як ОХОРОНА МАТЕРІ ТА ДИТИНИ. Київ, 8 липня.

У день сімʼї любові та вірності, який на росії відзначають 8 липня, росіяни вдарили ракетами по дитячій лікарні ОХМАТДИТ у Києві. Тут місяцями проходять лікування дітки від лейкозів і це єдиний такого рівня в Україні заклад охорони здоровʼя. Тероризм, яким хвора росія, не лікується😩 Боже, зупини це зло!

🚑За 2 дні до чергової ротації на схід у складі бригади бойових медиків наш друг і герой публікацій Діалогу.ТУТ архімандрит Іоасаф (Перетятько) дав інтерв’ю інформаційній агенції «Українські новини». Сподіваємося, це не останнє ЗМІ, яке зверне нарешті увагу на те, як священнослужителі та віряни Української Православної Церкви служать своєму народові й своїй державі. Молимося за всіх, хто нас захищає, і тих, хто їм допомагає✊

РЕБи самі себе не куплять і хлопців наших не захистять😏 Тому героїня резонансної публікації Діалогу, жінка-воїн, жінка-приклад, молодший сержант Лариса Збурлюк збирає для своєї бригади, у складі якої вона два роки боронила Україну, на засоби захисту бійців від ворожих БПЛА. Долучайтеся до збору! І не припиняйте молитву🙏 Наші воїни не мають гинути. А війна повинна закінчитися: «Ми можемо перемогти за декілька тижнів, тільки дайте зброї в 10 разів більше, ніж ви даєте»

«Сегодня похоронили воина Вячеслава. На Лукьяновском — кладбище, где погребено много святых. В ста метрах от могилы священномученика Константина, митрополита Киевского. На Аллее Героев. Герой Славик. На отпевании выяснилось, что его крестил в 1999 году наш о.Иларион. И случилось так, что батюшка сегодня управлял хором... У гроба стояли ребята, которые учились в автодоре вместе со Славиком (он окончил его с отличием). Ребята совсем молодые. А рядом лежал их однокурсник- повзрослевший, но навечно оставшийся молодым. И стояли побратимы. Разных возрастов, приехавшие на похороны на своих потрепанных боевых машинах. Один из них при прощании положил в гроб мягкую игрушку — шмелика. Необычно: суровый, взрослый воин, а в руках яркая игрушка. Потом спросил у ребят, сказали, что позывной у Славика был "Джміль". Шмелик прилетел и во время отпевания. И летал над цветами... Бабушка стояла у изголовья и разговаривала с внуком как с живым. Прощалась с ним, просила молиться за нас. После погребения очень благодарила, за то, что, когда гроб был опущен в землю, хор пел "Христос воскресе...". Немного поговорил с его первым командиром, под началом которого Славик начинал воевать в Бахмуте и который сумел без потерь вывести свое подразделение из города-крепости. Говорит, что Вячеслав был очень сообразительным и дисциплинированным бойцом. И очень добрым. Да, именно таким он и был. А мама по дороге от могилы рассказала, как Славик был рад, когда я разрешил ему, пятилетнему, убирать с подсвечников догоревшие свечи. Вот и твоя земная свеча догорела, дорогой наш брат во Христе. Свети нам Оттуда, пожалуйста!» Fb-сторінка архієпископа Іони (Черепанова)

🙏☦️Загинув син благочинного міста Острог Рівненської єпархії Олександр Максимюк. 3 липня на Харківському напрямку загинув воїн Олександр Максимюк – син благочинного Острозького благочиння Рівненської єпархії протоієрея Олександра Максимюка. Зазначається, що Олександр на війну пішов добровольцем влітку 2023 року, проходив навчання за кордоном, останні місяці воював на передовій у складі 3- ої окремої штурмової бригади. Через місяць воїну виповнися б 21 рік. Архієпископ Рівненський та Острозький Пимен, духовенство та чернецтво єпархії, миряни висловлюють співчуття протоієрею Олександру з приводу загибелі сина Олександра. «Хай Господь прийме душу загиблого воїна Олександра у своїх оселях та упокоїть разом з праведними. У ці скорботні хвилини щиро співчуваємо отцю Олександру та рідним загиблого воїна. Важко знайти слова втіхи, коли стається непоправне – загибель дорогої людини. Ми не в змозі змінити обставини, лише просимо Всевишнього дати вам сили перенести біль втрати», – йдеться у повідомленні.

Він пішов на фронт добровольцем у 19. В третю штурмову. Тато, наш священник, лиш недавно поховав дружину, яка померла від раку. Тепер син... Останній мій концерт, в цю неділю, ми якраз збирали кошти на його військові потреби. Виходить, збирали на похорон. Упокой, Господи, душу вбитого воїна Олександра.