Діалог.ТУТ
3 821
Subscribers
-224 hours
-17 days
-1130 days
- Subscribers
- Post coverage
- ER - engagement ratio
Data loading in progress...
Subscriber growth rate
Data loading in progress...
«Шалений тиск на Українську Православну Церкву протягом останнього часу, частота і кількість подачі негативного матеріалу в засобах масової інформації мали б викликати, на перший погляд, закономірний процес відтоку парафіян з храмів УПЦ, залишенню паствою своєї конфесії, котра з усіх боків «заплямувала» себе.
Але чув від багатьох колег, що Пасха в храмах Української Православної Церкви цього року була особливою. Особливою як за настроєм парафіян, так і за їх більшою кількістю на богослужінні.
Мені, священнику невеликого західноукраїнського міста, є цікавим спробувати проаналізувати ці свідчення, бо ж і сам помітив неочікувані позитивні явища у парафіяльному житті, і не тільки на Пасху», — протоієрей Володимир Ровінський.
***
Цікаво перечитати цей наш минулорічний текст, тим більше що і цього року людей на Пасху в УПЦ було так само багато.
Притому що дискредитація і тиск на УПЦ тільки посилюється.
Ви помітили, що в храмах УПЦ на Пасху було набагато більше людей?
Національні мас-медіа наввипередки спішили очолити дискредитацію та нищення Української Православної Церкви, проте досягли протилежного результату.
❤ 45🙏 16😢 2👍 1🔥 1🤡 1
«Більш парадоксальних слів ніхто й ніколи не напише. Ні Маркес, ні Достоєвський, ні Жадан. Безмежний Бог сказав Безмежному Богу, що Його тут немає?!»
Христос воскрес, дорогі наші читачі та друзі!
Ми всі з вами знову, милістю Божою, діждали весни та Пасхи.
І розпочати життя в цьому світлі Христової перемоги над смертю хочемо з осмислення того, через що довелося пройти нашому Спасителю.
Ми зібрали в один текст ці дивовижні роздуми архієпископа Новосанжарського Веніаміна й ділимося ними, аби святковий стіл, розговіння, травень і повсякденність не затьмарили значення Події, яку ми маємо щастя святкувати й осмислювати.
🔥 33❤ 21🙏 16👍 6❤🔥 3⚡ 1🕊 1🥴 1
Молитися за увʼязнених — це те, що вирішуватиме нашу долю на Страшному суді.
Тому ділимося посиланням на цей телеграм-канал👈
Сповідник в білих кедах
Послання від самого о. Сергія: Дякуємо адвокату. "Чи є гоніння за віру в Україні? Хочеться сказати що - НІ, але вимушений писати про них у в'язниці, немаючи жодного звинувачення, без жодного епізода правопорушення у моїх діях. Єдина провина - священик Української Православної Церкви, і це вжи вирок! Я не буду писати про диктатуру, чи про порушення прав людини, це зайве. Тільки історія відповість, що саме пережила Україна під час війни з росією. Чи ворог я України - ні! Але ті хто вважає що саме він і є "совість та честь" України призначили мене ворогом, не по вчинкам , а по факту моєї конфесійної приналежності. Чи є шанс у них перемогти Церкву? Нещодавно мені довелося чути слова, що тільки сміливі у ці часи візьмуть на себе Хрест сповідництва. Сила Божа у немічі, і зараз часи маленьких Давидів сміливо стояти перед Голіафом. А страх це лише вибір. Що хочуть наші віряни - це спокою. Ми любимо свою Країну, ми частина Її, але ми є частиною нашої Церкви у якій ми прийняли Хрещення та знайшли Бога".
🙏 124😢 10🤡 3❤🔥 2👎 1💯 1
«Якщо підходити до віри як до марафону (бігом, бігом, бігом, бо якщо я чогось не зроблю, Бог на мене образиться, і я втрачу шанс на Рай) – це буде щось не те. Богу нас шкода найбільше. Він за нас взагалі помер. Невже якщо людина з поважних причин не прочитала канон, Бог образиться на неї й скаже: "Ні, сонечко, ти вже не потрапиш до Раю"?
Коли ти говориш з Богом не як з бородатим дядьком, який тебе намагається покарати за те, що ти поганий, а щиро, як із Силою, Яка набагато більша за тебе, Якій ти довіряєш себе всього, своє життя, свою душу, Яка веде тебе по життю і допомагає, Яка є суцільна любов, — то вже не замислюєшся над тим, чи правильно ти почепила зараз хустку, чи так прочитала оцю молитву, чи все ти виконала вірно.
Православ’я дає людині найбільше свободи, цим воно і складне. Тут нам постійно кажуть, що ми вільні, що ми можемо не боятися, що головне – любити. Любити, по суті, – це єдине, що від нас взагалі просять.
Бог — це Любов. Він — усе, що ми маємо.
***
Ці думки з нашого вчорашнього тексту якнайповніше відповідають настрою останніх днів Страсного тижня.
Бог помер за нас. А від нас просить тільки любові та вірності. Залишаючи при цьому за нами повну свободу.
Стіймо в свободі. Зберігаймо вірність.
А хто пропустив учорашній текст, обов’язково прочитайте😏👉 https://www.dialogtut.org/lyubyty-cze-yedyne-shho-vid-nas-vzagali-prosyat/
❤ 79👍 10🙏 8🥴 1💯 1
Вибачайте за голі колінця, але що поробиш, молодість вона така – відчайдушна, відкрита, вперта🫣 І прекрасна, звісно.
Наша сьогоднішня співрозмовниця не витає у хмарах і прекрасно розуміє, що навколо неї відбувається. Попри повномасштабну війну, цілодобову критику УПЦ в ЗМІ та соцмережах, усвідомлюючи все, вона не збирається полишати свою Церкву. Тому що…
Тому що за свої 20 років від народження побачила у храмі щось набагато величезніше, масштабніше й головніше, ніж усе те, на чому зараз дорослі й літні люди зациклюють свою увагу.
Нехай надихне й підтримає вас цей легкий подих весни життя.
Наша Церква все витримає, бо в неї є всі ми.
І така молодь, як героїня нашої сьогоднішньої публікації.
І в усіх нас є Він – наша Пасха, Христос Спаситель. За Нього й тримаємося⚓
Любити — це єдине, що від нас взагалі просять
Питаємо у 20-річної вірянки, чим сьогодні живе молоде покоління людей Церкви і чому не відвертається від храму.
🔥 37👍 18🙏 9😍 4🥴 2👏 1
Сьогоднішній день – день Таємної вечері, яку Господь здійснив перед Своїм стражданням і на якій Він встановив таїнство причастя своїх Тіла та Крові.
Це головне для людини, яка вірить у Бога, яка є членом Церкви Христової.
Ми приходимо до Христа, і Він віддає нам Своє Тіло і Кров, усе, що відбувається з нами в Церкві, це служіння Бога людині.
І чекає від нас тільки на одне — щоб ми були на Нього схожими. І більше нічого.
І бути схожими на нього ми можемо тільки одним чином: треба бути такими самими, як Він, по відношенню один до одного.
Без цього не відбудеться жодного християнства. Без цього немає Церкви Божої.
І коли ми прийматимемо Його Святе Тіло і Святу Кров, проситимемо, щоб і ми, вийшовши з храму, побачили світ іншими очима — такими, як дивився на нього наш Господь Ісус.
Протоієрей Олександр Пономаренко
❤🔥 59❤ 34👍 8🕊 5🙏 3
1,8 тисяч реакцій під цим фото архієпископа Іони на його сторінці в Facebook за добу🙀
Замість «стандартної» для православних храмів картинки, що в храм не можна заходити жінкам у штанях, а чоловікам у шортах, на вхідних дверях Київського Свято-Троїцького Іонинського монастиря, що знаходиться в серці 🌺Національного ботанічного саду ім.Гришка, розмістили ось таке оголошення👆
«Декілька разів бачив, як відвідувачки Ботсаду, підійшовши до дверей храму і не відповідаючи православному дрес-коду, не наважуються заходити. Виправив ситуацію. Працює! Сестри моляться!» — прокоментував появу цієї об’яви намісник монастиря.
У коментарях думки розділилися. Одні коментатори дякують. Інші вважають, що дрескод таки повинен бути.
Ну й чимало пригадують історій, які кому доводилося почути зауваження від православних братів і сестер стосовно зовнішнього вигляду.
У нас теж є досить трагічних особистих моментів з цього приводу😅
Але вважаємо, що все ж таки доба зауважень (і тим більше сварок) щодо одягу в храмі має піти в минуле.
Любімо й бережімо одне одного!
🙏 112👍 28❤ 13❤🔥 9🥰 6🤡 3😇 2👎 1🤔 1
Repost from ОТРОК.ua
У це буває важко повірити, але Господь навіть страждання й покарання спрямовує на благо – щоправда, інколи в довгостроковій перспективі. Як у цій історії, яку доречно згадати на Страсному тижні.
«Давня легенда говорить, що колись на цьому місці був великий виноградник. Одного разу повз нього проходив святий Лазар. Змучений спрагою, він попросив у господині гроно винограду.
Вже не знаю, про що та жінка думала, але вона чомусь вирішила, що збідніє, поділившись плодами з мандрівником, і сказала, що врожай винограду засох, а в її кошиках зовсім не плоди, а сіль.
«Сіль? Буде тобі сіль!» — відповів жінці Лазар. Невдовзі ґрунт вкрився білою кіркою, перетворившись на неживу долину. Так обман жадібної старої став реальністю».
***
Що може бути доброго в цілому озері солі, знають мешканці Кіпра.
Острова, де у древній базиліці вже понад 2000 років спочивають мощі людини, яка помирала двічі.
Прообраз Воскресіння
Чим такий дорогий для мене острів Кіпр. Ігумен Афанасій (Бідний)
❤ 62🙏 18
«Мої діти вже не плачуть, коли я кажу їм, що одного дня можу зникнути з їхнього життя»
Пʼятничне. Обнадійливе.
Від Життєрадісного дяка.
***
«Вы многие пишете мне – почему я ничего не говорю по поводу владыки Арсения, который сейчас, к сожалению и к нашему горю, попал в необычайно сложную ситуацию житейскую…
Как говорила моя бабушка Зина, как ваши наверняка бабушки говорили, никто не защищен от сумы и от тюрьмы.
Война многим людям вручила суму. И про тюрьму нельзя сказать, что она тебя не ждёт.
Я вам скажу больше.
Я готовлюсь морально каждый Божий день.
Вчера когда я в очередной раз объявил своим детям, что может быть такое, что в один день я исчезну из семейной жизни, то Лука уже не плакал. Потому что в предыдущие разы он очень плакал и ходил постоянно спрашивал «мама, за что, почему».
Я готовлю морально свою семью, потому что от этого никто не защищен.
В любом случае нужно быть ко всему готовым.
Мы должны покорно склоняться перед Промыслом Божиим, взывая, молясь Ему каждый день за себя, о своих грехах, и о всех людях, которые нуждаются сейчас – в больницах, в темницах. Молясь за них как за родных. И с любовью относиться ко всему, что происходит.
Что касается меня, то готовлюсь ко всему и благодарю Бога за всё, что Он дал мне в моей жизни.
Совесть моя спокойна и чиста, и тверда – всё что мог для Церкви я сделал.
Пожили… Теперь можно ожидать чего угодно».
***
Що тут скажеш. Що могли для Церкви ми всі з вами зробили.
Тепер очікуємо всього і все спробуємо прийняти як із руки Божої. Милостивого, люблячого, доброго нашого Бога.
Усім гарних і мирних вихідних.
Бережіть себе й близьких, наповнюйте любов’ю кожну хвилинку життя. Зараз саме час🥰
Жизнерадостный Архидиакон Андрей Пальчук
От сумы и от тюрьмы …
😢 87🙏 86💔 22👍 8❤ 5🕊 5🤡 3❤🔥 1💯 1