interfaces.prjctr

Візьмем інтерфейс дизайнера і процес передачі хендоф дизайну в девелопмент. Є: дизайни в фігма, які дизайнер вже бачить третій місяць і плаває як в рідних. Тепер їх треба передати розробнику, яким так само 3 місяці житиме з вашими дизайнами. Чи часто ви питались в разрабів як зробити їх життя комфортнішим? Бо це прям кладезь реальних інсайтів і прикладне юзабіліті тестування тут і зараз. Якщо ви думаєте, що інженери прийдуть і просто скажуть про їх дискмфорт — найчастіше ні. Якщо ви думаєте що там все понятно і інженерам вже комфортно — чекніть також на всякий. Бо прикро коли делівері виглядає не так як задумувалось і ви back to forth бігаєте з ітераціями і дизайн сапортом. А це можна сильно спростити, якщо подумати про експіріенс і пошукати точки тертя. У нас було таких сесій багацько і в результаті хендоф процес зазнав реструктиризації, доповнився елементами, значно змінився опис тікетів. Завдяки нашим чудовим дівчата QA, я натягала клод забирати інфо з аннотацій в блок 4qa, хоча до цього думала: «ну воно в фігмі є, все зрозуміло» Завдяки інженерам ми відкалібрували для яких елементів залишаєм аннотації і їх кількість зменшилась, бо в якийсь момент я почала описувати кожен елемент, а виявилось потрібним лише описувати зміни до існуючих, а логіку для новостворених. Пояснювать який там бордер чи шедоу для нового елементу не треба, бо деви його повторюють по дизайну😅 Інжинірінг ревʼю в PDF Expert також хендлить дизайнер і пітчить солюшн, логіки всередині нього і відповідає на всі експіріенс питання інженерів. Потім у нас дизайнер — один з сперших хто ревʼювить фічу на етапі Visual QA щоб зменшити оверхед QA команди. Завдяки цьому ми побудували такий бонд з технічною командою, що будь-які ідеї, питання і контекст приходить напряму до дизайн команди. Словом, дуже люблю свою крос-функціональну команду і затримуюсь на хендофі, щоб зробити все чікі-пукі

Про цінність дизайнера спеціаліста. Всі ми так чи інакше прийшли щоб принести користь, змінити життя юзера на краще і заробити за це грошей. Змінити життя юзера на краще — головне мото дизайн і делівері команд. Єдина проблема в цьому, що часто помітний ефект цієї користі — це сильно відкладене явище, бо спочатку ця користь проходить дефініцію, потім лейаутінг, потім потрапляє в технічний беклог (якщо дизайнери праюють наперед), делівериться інженерами, випускається в світ і має ще місяць-два пожити, щоб зібрати статистично вірний висновок. Цей весь період спокійно може тривати квартал, півроку, рік. І я бачу як розмивається відчуття і постаж питання накшталт «чи роблю я щось по-справжньому корисне». Якщо ще ваша першобутна ідея не дожила впродовж всього цього циклу — то пупупу. Тому я в якийсь момент змінила оптику на досвід енд-юзера, який є прям тут і зараз. Це ваші чудові колеги, від яких ви приймаєте роботу і яким ви віддаєте свою роботу. Це той самий експіріенс, який можна змінювати тими ж самими методами і побачити ефект практично одразу. Тому мій перший тейк щодо

Хто такий хороший спеціаліст — це той, хто забезпечує комфортну роботу для всіх залучених в процес. Енейблить, а не сповільнює процес. Мінімізує кількість питань до власного деліверу. Розкриває візію лідершипу через свій ideation. Підхоплює процес якомога раніше. Залучає потрібні ресурси.

Ви мене спитаєте шоб шо вкотре розповідати про дисфункційні обростки? Це я ще матриці компетенцій вчора не згадувала😅

Для того, щоб сьогодні колективно з вами обговорити цінність дизайнера і будь-якого іншого спеціаліста. Буде декілька постів, в яких я сфокусуюсь: • візійна цінність і цінність тут і зараз — ось це улюблене «нести користь користувачеві» • чому зазвичай наймають людину • зріст спеціаліста по мачуріті • на яких стовпах скілів тримається будь-який тверезий спеціаліст • яке позиціонування спеціаліста дорожчатиме в поточних реаліях

Велкам завалити мене будь-якими питаннями та історіями, через що у вас падали рожеві окуляри під карʼєри🥸

На ніч подивлюсь кльове відео від Mobbin, яке з командою пошерив мій колега Ян Гладченко (якщо не читали його тиждень і у вас не вибухнула голова від мого контенту, дуже раджу) Рекомендасьйон https://www.youtube.com/watch?v=9ypqs_2fAl8

Завершую сьогодні (поки ще на годиннику сьогодні😅) баззвордами. Знаєте, оці всі модні слова і англіцизми — невідʼємна частина професійного жаргону. В кожній компанії невидима частина онбордингу — вловити якими словами оперують колеги, особливо колеги з авторитетом. Професійний жаргон для мене як спеції. Коли нічорта не розумієш що під цим словом розуміється, то говориш його в суху землю і звучиш неконгруентно. А ось коли баззворд в тему з тими самим колегами, то це такий собі фінальний штришок вашої шоу-програми. До речі, розкажу завтра про елемент шоу-програми як невідʼємної частини роботи))

З евристиками все простіше: це реально хороший інструмент для початківця, така собі гігієнічна теорія, про яку повинен знати кожен. Часто саме картку під назвою «евристики» дістають недизайн колеги під час ревʼю роботи дизайнера. Але давайте я вам нагадаю що 10 евристик вийшли в 1994, в епоху коли мегабайти інтернету і памʼяті були на вагу золота. Хто його знає, може з аішками ми повернемся в оптимізацію цих двох показників, але зараз досвідченому дизайнеру навпаки потрібно розуміти коли ці евристики порушувати. Наприклад, в пейволах. Погано задизайнені пейволи з купою візуального шуму перформлять, розділення пейвола на декілька степів перформить, шейді некомплаєнт тактики перформлять дайбоже. Хотіла під час ліричного відступу про мегайбайти і перформанс зіслатись на улюблений тейк про правило 3 кліків, з епохи дизайну 90-х. Зараз респонс системи буде миттєвим і юзери реді клікати і заліпати скільки їм заманеться. А от інше діло привести користувача до вас, переконати що це те місце, де їм захочеться бути.

колись в інтерфейсну гальорку залетів ось цей перл з опитуванням, мій улюблений мем скільки розшифрувань знаєте? 🤔

У всіх цих речей нема нічого поганого, поки їх не застосовують в неправильному контексті і конфігурації. А чи пояснюють на курсах достатньо природу інструментів? З того що я бачила, то ні. Про фреймворки потрібно зрозуміти одну річ. Живе собі компанія на великому скейлі, має великі челенджі, які їдять гроші. Вирішує челендж, запаковує делівер, перевіряє в ділі, все працює, краса. Тепер треба відбити гроші за такий холістичний підхід, над яким працювала добра частка суперстарів. І робить фреймворк, який продає під своїм іменем. Готовий продукт, сайд ревеню стрім і public appearance для всіх. Так, вони працюють. Більшість фреймворків працює за двома принципами: описати робочий процес або пояснити як класифікувати інформацію. Минає 10 років, новоспеченого на курсах навчили цих фреймворків як способу досягнути результат зрозумілим для його ліда способом і ще й звучати впевненіше. В теорії ніби все добре, але молодий дизайнер не оперуватиме тією кількістю невизначеності чи інформації, яка потрібна на вхід. І що роблять дізи? Правильно, йдуть робити ресьорч щоб нагодувати фреймворк інформацією. Ви дивитесь на текст людини, яка сама була такою. В рамках продуктового укр ринку, більшість компаній і, найголовніше, дизайн команд перебувають на тому скейлі, коли word of mouth дешевший, швидший за імплементацію величезної методології. І дизайнер повинен бути енейблером делівері процесу, а не його bottle neck. Я б розцінювала фреймворки як потужний інструмент в роботі service-based дизайн команд, неважливо: це в агенції, аутсорсі чи продукті. В будь-якій компанії дизайн команда може працювати за сервісною моделлю (+ в таких типах компаній дизайн команди частіше вже солідного скейлу). Бо фреймворк допоможе розумними словами описати клієнту як буде виглядати процес роботи, який скоуп робіт на основі цього точно треба включити і принесе ту важливу клеріті і зменшення ризиків для всіх сторін.

Спершу я хочу відкрити портал в холівар рудименти переоцінені обростки навколо дизайну, які мали би тримати бенчмарк, але часто неправильно застосовуються. Спойлер: поговорю про фреймворки і buzzwords Діджитал дизайн хоч і молода сфера, але вже встигла пережити декілька карго-культів, згадаю декілька показових, які до цих пір керують молодими спеціалістами: 1. Евристики Нільсена Нормана і взагалі методології NNG 2. Культ фрейморків 3. Дизайнер як бізнес стейкхолдер Вибачте, якщо ви образились, я спробую коротко і детально пояснити в чому карго-культ і як дізи натягують сову на глобус замість прокачки базових скілів

Гайз, почала писати для вас перший пост і відставила від дією непереборної сили😅 Я час від часу роблю неймінги (розповім один кейс в середу під час топіка про крафт і прикол). Але з неймінга пса не зупиняюсь сміятись вже четвертий рік. Вашій увазі Кокс, з радістю в коментах подивлюсь на ваших beloved companions. А поки бек ту першого роздуму

Поговорим про: • якими рудиментами обросла сфера дизайну і в чому криється цінність дизайнера; • чому сакральний ✨крафт✨лежить в приколі; • скілсет дизайнера — про канабалізацію скілів і навіщо нам життєво необхідні навички поза стандартним юай юекс • спешл тема на вибір шановної аудиторії — coming в суботу • мій підхід в роботі: пошук Perceived value і доданої вартості в кожній роботі • про канібалізацію скілів і навіщо нам життєво необхідні навички поза стандартним юай юекс; • де ховається пубертатний спеціаліст і чим він заважає всім навколо • мої улюблені роздумки — чому сентимент важливий і монетизується, але на нього не звертають увагу більшість укр дизайнерів Все це приправлятиму розсудливими і не дуже думками, кумедними ситуаціями з менторства та, найголовніше, своїми пасіями і світоглядом Також радо хочу зібрати київських дизайнерів на бранч в суботу, stay tuned💫

Гайз, перш за все: неймовірно рада стати войсом цього часу на тиждень! Я пишу рідко і обережно, бо схильна до гострих думок, які породжують дебати. До речі, свою карʼєру в айті я стартанула в 2015 році в той самий день, коли подала документи на системний аналіз в кпі. Пройшла співбесіду і стала ремоут копірайтером в Tripmydream. Забирати чат після потужного комбо Марка і єнота хвилююче і захопливо. Скоріш за все, більшість мене не знають, а я і рада вас дивувати, тому хотілось би про регалії сказати в останні дні знайомства — в пʼятницю я запропоную варіанти спешл теми на розсуд аудиторії. Перш за все, я приємна людина, яка живе чудове життя. Хіба не цього ми хотіли коли йшли в айтішку? Яскравий світогляд, самовираженість, ерудованість, тверезість і гроші. Побічним ефектом йде багато роботи, дуже багато😅 За 11 років комерційного досвіду я багато осягнула і ще більше маю до подальшого споглядання. Тому хочу цього тижня ділитись з вами своїм баченням буття дизайнера

Вітаємо кураторку цього тижня на каналі! Вам точно буде цікаво поспілкуватися.

Віка Гладинець — Principal Product Designer у PDF Expert by Readdle. Створює продукти з нуля та проводить справжні тектонічні зсуви в уже існуючих. Її сильні сторони — problem-solving, інженерне мислення, елегантні рішення та вміння робити складне зрозумілим, а процес роботи — комфортним для всіх. У позаробочий час менторить і коучить досвідчених дизайнерів у їхньому професійному розвитку. Каже, що всі її менті, які шукали роботу, отримують омріяні офери вже за 2–3 місяці. Захоплюється адекватним well-being: спортом, гастрономією, здоров'ям, б'юті та пивом.

Віко, канал уже твій, тож можеш починати! 🤓

Маємо новину, цього тижня до каналу growth lab.prjctr доєднується перший куратор і ми запрошуємо вас поспілкуватися. Зовісім скоро запросимо кураторку тижня для цього каналу, а поки кілька курсів, які можуть вас зацікавити:

Mobile Apps Design або Mobile Interfaces Advanced — обидва курси про дизайн мобільних застосунків, але для різного рівня досвіду. Перший більше підійде тим, хто лише починає свій шлях у вебдизайні, а другий — дизайнерам, які вже працювали з мобільними інтерфейсами й хочуть підняти цей скіл.

UI/UX Design Beginning

— для тих, хто давно хотів нарешті почати. Курс побудований на основі очікувань 12 реальних роботодавців від джуніор-дизайнерів. А найкращих студентів куратори рекомендують до внутрішньої рекрутингової системи League Design Agency.

Інтенсив

Prompt Engineering and Vibe Coding

— від структурованих промптів і reasoning frameworks до AI-воркфлоу, який допомагає вирішувати повсякденні задачі.

Продж 🫂

Дякую всім за реакції, коментарі й питання. Окрім того, що мені було дуже приємно, саме через ваші коментарі народилася добра половина постів. Я не мав якогось чіткого плану, тому багато думок з'являлися вже в процесі наших обговорень. Якщо колись матимете питання про дизайн, продукти чи просто захочете щось обговорити пишіть у telegram. Я завжди відповідаю. Дякую ще раз. Було дуже кайфово. ❤️

16 разів за цей тиждень у каналі прозвучало слово «єнот». І, здається, ми вже маємо рефлекс, бачиш 🦝 — одразу заходиш у чат читати, що сталося. Марко, щиро дякуємо тобі за цей тиждень. З тобою було цікаво, дуже корисно, а відео вже збережені для повторного перегляду. І окреме дякуємо за твій погляд на AI. Здається, навіть ті, хто ставився до цього скептично, після цього тижня подивилися на власні можливості й майбутнє трохи інакше крізь твою призму. Обіймаємо й сподіваємося ще не раз побачитися! 💙

Трохи похвалю себе, бо для чого тоді ще потрібен цей канал. Тимпаче сьогодні останній день коли маю до нього доступ. З успіхом BitePal його почали копіювати. Не тільки фічі, як-от лист від єнота, коли його довго не годувати. Почали з'являтися застосунки, які майже один в один повторюють його. Тільки замість єнота там білка. І дуже відчувається, що їх головною задачею було не придумати свій продукт, а якомога швидше повторити наш. AI зробив створення MVP швидким і дешевим. Сьогодні майже будь-хто може зібрати застосунок, перевірити ідею і зробити пристойний дизайн. Але якщо всі можуть зробити однаково хороший MVP, виникає питання. Чому оберуть саме мій продукт? Скопіювати продукт не так вже й складно. Значно важче повторити дрібні деталі, з яких він складається. Крафтові іконки. Тон текстів. Чому саме єнот. Чому під час фастингу він лягає спати. Окремо це дрібниці які дають продукту характер. Думаю, з появою AI ми менше конкуруватимемо швидкістю створення MVP, а більше продуктами, які захочеться скачати.

Після вчорашніх відео в коментах було цікаве питання. — Чому інші трекери калорій не придумали такий самий контрол для редагування ваги? — Тому що вони вирішували іншу задачу. У класичних трекерах людина зазвичай вже знає вагу їжі. Їй треба швидко ввести 110г. Тому фокус одразу на інпуті і відкрита клавіатура абсолютно логічне рішення. У BitePal ми з самого початку будували основний сценарій навколо фотографування їжі. Швидше за все користувач не знає точну вагу. Але може він хоче підправити те, що неправильно оцінив AI. Тому й з'явився барабан, який можна просто покрутити вліво-вправо. А якщо комусь все ж потрібні точні 110 г, їх теж можна ввести вручну, тицьнувши на цифру. Просто цей сценарій для нас був другорядним і як наслідок він менш зручний в інтерфейсі. Що цей UX редагування грамів, що кругла камера це наслідок одного рішення, яке ми прийняли ще на самому початку: фотографування їжі замість пошуку продуктів в базі. Решта інтерфейсних рішень просто логічно випливали з цього. Дякую що коментуєте.

Поки ви відпочиваєте, я вам трохи відео контєнту приніс. Про клод, чуйку і помідори. В мене з досвідом з'являється дивна професійна чуйка. І коли хтось показує дизайн, чи Claude пропонує рішення, я часто ще не знаю, як зробити краще, але майже одразу відчуваю, що щось тут не те. І саме тут AI дуже помічний. Я можу дуже приблизно описати, що мені муляє, а Claude пропонує спосіб це виправити. Вчора трохи умнічав про AI, тому пора показати, як я сам ним користуюсь на прикладі реальної задачі. Саша Трегуб сказав, що відеоформат людям дуже заходить. Перевіримо. На відео покажу, як з Claude шукаю інтерфейс для редагування ваги помідора. Які питання я задаю, як ітерую і як у процесі знаходжу цікаве рішення, яке Claude сам навряд чи запропонував би. Loom в мене безкоштовний, тому замість одного відео серія з трьох частин: 01 - Задача 02 - Рішення 03 - Результат