Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє
Проривні стратегії для бізнесу і держави, інструменти управління майбутнім від економіста, футуролога та засновника міжнародної бізнес-спільноти. 🗺 Dligach.com
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє
کانال Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє (@adligach) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 10 103 مشترک است و جایگاه 11 649 را در دسته اقتصاد و امور مالی و رتبه 5 845 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 10 103 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 12 ژوئیه, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر 162 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر -13 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 17.84% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 10.80% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 1 803 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 1 092 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 14 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند пдв, фоп, економіка, інтерес, суверенітет تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Проривні стратегії для бізнесу і держави, інструменти управління майбутнім від економіста, футуролога та засновника міжнародної бізнес-спільноти.
🗺 Dligach.com”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 13 ژوئیه, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته اقتصاد و امور مالی تبدیل کردهاند.
در حال بارگیری داده...
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 13 ژوئیه | 0 | |||
| 12 ژوئیه | +3 | |||
| 11 ژوئیه | 0 | |||
| 10 ژوئیه | +1 | |||
| 09 ژوئیه | +1 | |||
| 08 ژوئیه | +1 | |||
| 07 ژوئیه | +209 | |||
| 06 ژوئیه | +2 | |||
| 05 ژوئیه | +1 110 | |||
| 04 ژوئیه | 0 | |||
| 03 ژوئیه | 0 | |||
| 02 ژوئیه | 0 | |||
| 01 ژوئیه | 0 |
| 2 | 450. | 1 380 |
| 3 | Інституціоналізувати регулярний діалог уряду з репрезентативними об’єднаннями бізнесу, громадянського суспільства та аналітичних центрів. Налагодження ефективної співпраці не з окремими бізнесменами чи think-tank, а з Коаліцією бізнес-спільнот, що обʼєднує більше 100 асоціацій українського бізнесу та з Альянсом аналітичних центрів (15 thinks-tanks). | 1 |
| 4 | Топ-12 пріоритетів для нового Кабінету міністрів України.
Мета: забезпечити швидке зростання продуктивності, стійкість держави та формування інституцій, здатних працювати в умовах війни, глобальних викликів й технологічної революції і реалізовувати можливості для безпекового, економічного, соціального прориву.
1. Реформа КМУ і адміністративна реформа. Перегляд функціоналу міністерств (компактні міністерства які формують політики, а не розпоряджають майном), створення проєктних і регуляторних агентсв під реалізацію політик (тобто перетворити КМУ із органу ручного управління на центр вироблення політик та координації.). Запровалження Центру Уряду. Запровадження Економічного штабу і Координаційного центру розвитку людського капіталу.
2. Енергетична стійкість до зими 2026/27. Більшість рішень вже підготовлено. Але необхідна комплексна реформа енергетичної системи і зміщення акцентів джержавної підтримки (денцентралізація на рівень мікрорайонів).
3. Ноціональна економічна стратегія. Відхід від екстраполяцінйого підходу і архаїчної побудови стратегії без урахування радикальної зміни технологій і трансформації ринків. Запровадження проривних еконоімчних рішень. Запровадження регуляторної гільйотини. Створення в Україні найпривабливішого сережовища для розвитку бізнесів, інвестування. Значний акцент на зростанні продуктивності праці як основи Національної економічної стратегії.
4. Фіскальна стійкість і фінансування. Дефіцит — головне екзистенційне обмеження. Предбачувана лінія з МВФ, закриття розриву бюджету-2026/27, синхронізація з партнерами. Сприяння розвитку фондового ринку. Пенсійна реформа як важіль розвитку фондового ринку. Забезпечення бізнесу довгим здешевленим, економічного обгрунтованим фінансуванням.
5. Експортна орієнтація. Посилення експортної стратегії і сприяння швидкій модернізації економіки в орієнтації на експорт. В тому числі: допомога у сертифікації, створення торгових представництв, залучення фінансів для масштабування експортоорієнтованих виробництв. Поступова дестимуляція експорту сировини, перехід к експорту продукції і сервісів з високою доданою вартістю.
6. Детінізація як розширення податкової бази, а не підвищення ставок. Виводити економіку зі тіні через поведінкову архітектуру, а не тиском ставок. Проведення податкової реформи: запровадження ПнВК, зниження ставок податків на персональні доходи, збільшення акцизів і ставок на активи.
7. Людський капітал і демографічна стабілізація. Баланс «мобілізація vs економіка» (запровадження системи бронювання критичного персоналу), реінтеграція ветеранів, політика повернення, керована трудова міграція. Комплексна стратегія розвитку людського капіталу. Автономія університетів. Модернізація шкільної освіти (якість — пріоритет). Реформа системи здоровʼя з пріоритетом на превентивну, персоналізовану медицину.
8. ОПК як драйвер зростання. Дрони, ракети, роботизовані комплекси, counter-Shahed експертиза як експортний продукт і ланцюг доданої вартості (локалізація виробництва компонентів). Перетворити ОПК на один із головних драйверів технологічної модернізації економіки та майбутнього високотехнологічного експорту. Розвиток експорту зброї і безпекових сервісів.
9. Євроінтеграція. Перехід від статусу кандидата до повного відкриття переговорних кластерів. Використати графік вступу як зовнішній дисциплінуючий інструмент для внутрішніх реформ, а не стільки як самоціль.
10. ПІІ, відбудова та мобілізація приватного капіталу. De-risking для інвесторів (war-risk страхування, прозорий пайплайн проєктів), виконання Ukraine Facility тощо. Держава не розпорядник, а платформа.
11. Інституційна довіра й антикорупція. Незалежність антикорупційних органів, цифрова прозорість, реформа держзакупівель, прискорена приватизація. AI-first Government.
12. Інституціалізований форсайт і сценарне планування. Держава має перестати бути реактивною. Вбудувати ссистему стратегічного і сценарного аналізу, макроекономічного і поведінкового аналізу в систему ухвалення стратегічних рішень. Антисипація як функція уряду.
А також:
0. Інклюзивість інституцій. | 1 420 |
| 5 | По-перше, це красиво. По-друге, поки всі мої прогнози справджуються. | 1 461 |
| 6 | Оновлена картина по НПЗ і нафтовій інфраструктурі рф.
Слава СоУ! | 1 460 |
| 7 | Я переконаний, що Україну і Польщу в майбутньому єднатиме значно більше, ніж може розділяти сьогодні. Попри політичну напругу, наші економіки дуже взаємопов’язані.
Товарообіг перевищує 13 млрд доларів, майже мільйон українців працює в Польщі. Українці за роки війни суттєво посилили польську економіку, відкривши десятки тисяч бізнесів і додаючи, за нашими оцінками, 3–4% ВВП Польщі щороку. Польський бізнес зацікавлений у посиленні співпраці з Україною та закликає до зниження напруги.
Нинішнє загострення — наслідок внутрішньої польської політики та передвиборчої боротьби. Економічні аргументи зараз часто губляться в політичному шумі. Польща буде прагматично відстоювати власні інтереси під час вступу України до ЄС, особливо в аграрній сфері, але євроінтеграція вигідна Україні навіть там, де виникатимуть обмеження.
Польща залишається привабливою для українців через близькість, зрозумілу культуру, великий ринок і сильну економіку. Якщо ми хочемо повернути людей та бізнес в Україну, то потрібно створити кращі умови для підприємництва. Бізнесу потрібні не додатковий тиск і не ставлення як до «дійної корови», а зрозумілі правила, зменшення корупції та партнерство з державою.
Україна має сильні стартові позиції для модернізації та відновлення. Але стратегію розвитку повинні формувати українські аналітичні центри та підприємницькі спільноти. Голос малого і середнього бізнесу має бути почутий не менше, ніж голос великого бізнесу. Якщо ми використаємо цей потенціал правильно, то можемо досягти нинішнього рівня розвитку Польщі вже за 12–15 років.
Про взаємодію польської та української економіки на тлі політичної напруги — у відео. Долучайтеся до розмови. | 1 486 |
| 8 | І ще по Чорноморському флоту - гарна читанка перед сном.
Слава ЗСУ! | 1 495 |
| 9 | Оновлена інфографіка по Чорноморському флоту рф | 1 501 |
| 10 | Оновлена версія: Чорноморський флот росії | 1 |
| 11 | Альтернативна версія | 361 |
| 12 | По стану Чорноморського флоту ьосії | 444 |
| 13 | Україна ризикує втратити одну з небагатьох інституцій, яка реально утримує технологічний бізнес у країні під час війни. За даними дослідження Advanter Group, якщо компанія втрачає статус резидента «Дія.City», ймовірність її повної релокації за кордон сягає 84%.
Сьогодні ІТ-сектор забезпечує понад 41% експорту послуг України, а резиденти «Дія.City» зростають удвічі швидше за інші компанії, створюючи мільярдні надходження до бюджету. Водночас головними загрозами для інвестицій залишаються не війна, а непередбачуваність правил гри та регуляторні ризики.
Чому «Дія.City» стала стратегічним інструментом для економіки, інвестицій та Defence Tech — читайте у повній статті за посиланням. | 1 764 |
| 14 | Про ДБР, Vyriy і про квантовий(і) модерн(и), в якому ми живемо.
Коли правоохоронний орган приходить до бізнесу — відбувається квантове вимірювання. І, як це буває у квантовій логіці, воно каже більше про спостерігача, ніж про об’єкт.
Так, коли ДБР прийшов до Vyriy Industries — це вимірювання показало не стан Vyriy Industries, а, власне, що таке ДБР.
ДБР сьогодні існує в суперпозиції двох станів: «правоохоронець» і «інструмент». І колапс йде не туди, куди хотіли б слідчі (вірніше ті, хто ними керує). Громадянське суспільство формує висновок: це переслідування медіа (Бабенко увійшов до власників «Бабель», «Бабель» дав розслідування про «Скелю» — і це призвели до відповіді). Чи є інша думка? Так — але вона радше про вимагання грошей у ефективного виробника дронів з боку неправоохоронців. Розслідування зловживання з боку бізнесу якщо і є в версіях, то явно не серед ТОП-3.
Це раціональне суспільне очікування (баєсівські умовні ймовірності), вибудуване роками. І Печерський суд вчергове таке очікування «відкалібрував»: за один робочий день, ще до подання позову, забороняє журналістам публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР. 7 липня ДБР іде з обшуками до незручного медіавласника. Хвильова функція колапсувала сама.
Тепер головне в квантовому модерні. Дракон — це не Сухачов. Спокуса зробити Дракон особою — це стара модерна логіка: назвати, локалізувати, зрубати голову. Але на місці зрубаної голови Гідри виростає нова. Зміна директора ДБР нічого не змінить, бо Дракон тут — не людина, а конфігурація: безконтрольна підслідність «усього», відсутність незалежного добору керівників, зрощення органу з тими, кого він має перевіряти.
Ось чому реформа ДБР це не стільки умова першого кластеру переговорів про вступ до ЄС. Потрібно змінити умови, за яких цей Дракон взагалі виникає — підслідність, контроль, незалежний добір за моделлю НАБУ та БЕБ з реальною роллю міжнародних експертів.
Суспільна довіра надважлива для модернізації. Очевидно, що якщо б Vyriy Industries перевіряли НАБУ чи БЕБ, то ми мали б іншу суспільну реакцію.
Якщо шукати Дракона в очільниках ДБР, ГПУ, Фінмону, то складно побачити умови, за яких справжній Дракон виникає між держорганом і громадянином. Антидраконівська стратегія, відповідно, має бути екологічна: від «раз і назавжди перемогти зло», до створити і підтримувати умови, за яких жоден орган не може концентрувати владу за відсутності суспільної підзвітності, інклюзивної, ефективності.
Питання не тільки в тому, чи є політична воля ці умови створити.
Питання в дорослості суспільства: заміть відстоювання позиції в рамках окремих кейсів —вимагати системних трансформацій.
Пишу в очікуванні, що наша з Аллою Петренко стаття про Драконів і модерни нарешті буде опублікована. | 1 599 |
| 15 | Ще не встиг вийти з виступу на HR Wisdom Summit, а Mind вже зробив колонку:
https://mind.ua/news/20307373-problema-ne-v-novih-profesiyah-a-v-zdatnosti-lyudej-postijno-navchatisya-zasnovnik-advanter-group | 1 384 |
| 16 | По 19 основних російських НПЗ (потужність 239 млн т/рік) виведено з ладу в моменті 58% потужності.
По всій рф, з урахуванням менших НПЗ — близько 50%
Головні «внески»: Кіриші 18; Рязань 13; Москва 12; Омськ 12; Волгоград 12; NORSI 11;Туапсе 11; TANECO 10. Тобто половина втрат це 7 найбільших заводів. | 1 449 |
| 17 | Про державні пріоритети.
…
3. Боротьба з невіглаством: громадянська просвіта.
…
19. Подолання архаїки і патерналізму. Суспільна модернізація. Зокрема, відмова від підміни духовності Духовними гімнами.
…
72. Заборона глагольних рим, тим більше в віршах, які претендують на тексти духовних гимнів:
храни - осіни.
просвіти - зрости. | 1 589 |
| 18 | Сьогодні ми живемо у світі, де невизначеність, дивергентність (одночасність протилежних трендів) стає звичною. Це вже не класична криза, яку потрібно просто перечекати, затягнувши паски, щоб згодом повернутися до звичного ритму. Це та нова норма, яка залишиться і після фазового переходу. Легше не стане. Цікавіше – так.
Моя нова колонка на Delo: Диригенти хаосу: чому стратегія більше не працює і ким стає СЕО майбутнього
Для того, щоб набрати силу творити в цьому хаосі, запрошую долучатися до:
Галузеві Форсайти | Школа архітекторів майбутнього | 1 573 |
| 19 | Приємна картинка. Поточні результати враження російських НПЗ. Зібрали дані по відкритих і напіввідкритих джерелах | 1 513 |
| 20 | Світ входить у період зростаючої невизначеності. Це вже не тимчасове явище, а тренд.
Ми фактично рухаємось до великої трансформації світового порядку. Якщо дивитися на сценарний простір, то є дві ключові осі: ескалація або деескалація міжнародних конфліктів, і друге — чи зберігається "сила права", чи відбувається розпад правової системи.
Найімовірніший сценарій зараз (згідно з оцінками опитаних нами аналітичних центрів) — хаотизація світу. З одного боку зростає кількість регіональних конфліктів і ескалацій, з іншого — слабшає міжнародне право. Ми вже не живемо в однополярному чи двополярному світі — це багатополярність із новими центрами впливу: США, Китай, умовний Захід без США і нові регіональні гравці.
Світ стає більш фрагментованим, і замість архітекторів нового порядку ми поки бачимо радше руйнівні процеси. Уже близько 80 країн мають конфлікти або ризики їх ескалації.
Для України це означає важливу зміну: перестати бути об’єктом і посилюватися як суб’єкт міжнародної політики. Наш вибір — між втратою суверенітету та рухом до повноцінного суверенітету в умовах глобального хаосу.
Раніше обговорювали варіант «гнилої угоди» — коли світова система ще працює і можливі гарантії та компроміси. Але в умовах хаотизації реальні гарантії неможливі, а компроміс між Україною і росією по суті не працює через повну несумісність інтересів.
Українська ППО показує високу ефективність, особливо проти дронів і крилатих ракет, хоча балістичні загрози залишаються проблемою. Паралельно росія поступово виснажується: значна частина її нафтопереробних потужностей ("в моменті" вже майже 45%) виведена з ладу, і подальше посилення цього тиску разом із санкціями може привести її економіку до системного колапсу.
Ключ до нашого сценарію — це поєднання посилення санкцій і розвитку далекобійних ударів України. У відео розповідаю, що формує реалістичний шлях до нашої перемоги в умовах хаотичного світу. | 1 539 |
