Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Аналітика

Українець має стати економічно відповідним і позбутися патерналізму. В сплаті податків, очікуванні пенсії, тарифах на електрику тощо. Країна відповідальності і можливостей — тільки в поєднанні цього ми зробимо прорив. Тому я звичайно підтримую Дарину Марчак і Сергія Марченко в їхньому прагненні підіймати дорослі суспільні питання. Водночас конструктивний діалог передбачає обʼєктивізацію. Що таке податки зараз? Це спроможність держави фінансувати ЗСУ. Чи збільшення податків призведе до збільшення податкових надходжень? Тактично — так, але це вимиє фінансовий ресурс з економіки, призведе до скорочення бізнес-активності, а згодом спричинить зменшення надходжень до державного бюджету. Як питання зростання тарифів, так і питання підвищення податків — це не про «добре-погано». А про оцінку наслідків, моделювання, вибір найкращого — з огляду на цілі — варіанту. Тому коли мова йде про приведення тарифів до економічно обґрунтованих — я за. Але це не тільки про підняття тарифів, а й про підвищення ефективності (витрат / інвестицій в енергоефективність, захищеність мереж і генерації тощо). Тобто через підвищення тарифів треба фінансувати зростання ефективності, а не корупції. Зрозуміло, що лише екстраординарна ситуація змусила державу порушити обіцянку не підвищувати до кінця війни тарифи і податки. Тому суспільство має право на посилення контролю над розподілом фінансів. Чи є альтернатива підняттю податків у Уряду? Звичайно, є. Так, економічне бронювання дає змогу залучити вдвічі більше коштів, ніж збільшення податків. Близько 100 млрд грн до кінця поточного року дасть економічне бронювання, а запропоноване підняття податків — близько 50 млрд грн. Різниця відчутна. Чому ж замість ефективних рішень маємо ухвалювати руйнівні? Ще один важливий момент: з тих 100 грн, які отримає держава через податки, до армії дійде (експертна оцінка, уточнюємо) 40-45 грн. Причина в корупції і завищених цінах в закупівлях, неефективності і забюрократизованості державного управління тощо. А зі 100 грн донейту від бізнесу до ЗСУ дійдуть в гіршому випадку 95 грн. То чи варто через підвищення податків забирати у бізнесу цей фінансовий ресурс і розподіляти його менш ефективним способом? Але й підняття певних податків може бути адекватним рішенням. Мова йде про акцизи і податки на землю, наприклад. Підняття ПДВ може дати тактичний ефект зростання надходжень, але нестиме негативні наслідки для економічної активності. А що стосується підняття податків на працю — вони матимуть руйнівний ефект. Отже лише економічне моделювання наслідків і конструктивний діалог можуть дати рішення, яке має підтримати відповідальне суспільство. Якщо ж запитання залишаються — це лише ознака нестачі діалогу.

Вчорашній ефір. Зачепили багато економічних тем, зокрема питання підвищення податків, економічне бронювання. Логіка пошуку конструктивного рішення передбачає не розмову про «хто винний», а роботу з причинами нестачі фінансового ресурсу для посилення обороноздатності. До речі, скоро опублікуємо варіанти рішень, завершуємо обрахунки. https://youtu.be/DVZSw3osIPY?si=Z8rBwuCSYy5goM1q

Під час дискусійної панелі "Архітектори майбутнього" на Global Leadership Forum у Києві, звернув увагу на те, які типи лідерства зараз стають актуальними у світі у зв'язку із змінами та викликами останніх років. І виявилося, що багато у чому саме поняття лідерства зазнало великих змін. https://www.epravda.com.ua/columns/2024/06/3/714622/

Міністерство фінансів пропонує підвищення ПДВ та податку на військовий збір. Військовий збір планують підвищити з 1,5% до 5%, а ПДВ – на 2-3%. За даними з КМУ для підтримки воєнних потреб необхідно ще 400 мільярдів гривень в цьому році. Де брати фінансовий ресурс? Чи дійсно збільшення податків — ефективне рішення? Коаліція бізнес-спільнот За модернізацію України та більшість аналітичних центрів обґрунтовують згубність таких заходів. Збільшення податків негативно вплине на відновлення бізнесу та призведе до вимивання грошей з економіки та скорочення споживання і бізнес-активності. Держава мала би сконцентруватися на сприянні зростанню економіки та її детінізації. А це потребує захисту прав власників (судова реформа, реформа КПК), митної реформи, скасування СМКОР і перегляду податкової системи, приватизації, сприянню залученню інвестицій і здешевлення фінансових ресурсів, приватизації, економічного бронювання тощо. Точково протягом пів року державний бюджет дещо виграє від зростання податків (перш за все ПДВ, особливо імпортного), але у стратегічній перспективі почнеться суттєве скорочення надходжень через скорочення економічної активності. Відповідно потрібно моделювати наслідки та шукати інші інструменти, як-от економічне бронювання, що дозволить залучити понад 170 млрд грн на рік. Чому замість економічно обґрунтованих рішень, спрямованих на вирішення першопричин проблем, держава пропонує симптоматичні тактичні рішення, за яких «ліки гірші за хворобу»? Ми досі не знаємо результатів аудиту використання силового ресурсу в країні. Ми досі не розуміємо, чому подекуди закуповується втричі дорожча імпортна продукція для ЗСУ, ніж можна закуповувати в українського бізнесу, стимулюючи його роботу в секторі ОПК. Немає відповіді по більшості запропонованих реформ.

Динаміка знищення окупантів #stoprussia Слава ЗСУ!

Вчорашній ракетний обстріл. #stoprussia

В Україні не заповнено 25% робочих місць, про це свідчать дані Advanter Group. Чи вдасться бізнесу знайти та утримати фахівців в умовах загальної мобілізації та відсутності економічного бронювання – питання відкрите. За словами засновника Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board, доктора економічних наук Андрія Длігача https://mc.today/uk/pidpriyemtsi-ne-viryat-u-zrostannya-ekonomiki-ale-viryat-v-sebe-andrij-dligach-pro-biznes-klimat-ukrayini/