Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє
前往频道在 Telegram
Проривні стратегії для бізнесу і держави, інструменти управління майбутнім від економіста, футуролога та засновника міжнародної бізнес-спільноти. 🗺 Dligach.com
显示更多9 518
订阅者
-324 小时
-2557 天
-50530 天
数据加载中...
相似频道
标签云
进出提及
---
---
---
---
---
---
吸引订阅者
九月 '26
九月 '26
+5
在0个频道中
八月 '26
+1 135
在0个频道中
Get PRO
七月 '26
+2 163
在0个频道中
Get PRO
六月 '26
+1 261
在0个频道中
Get PRO
五月 '26
+480
在2个频道中
Get PRO
四月 '26
+1 336
在3个频道中
Get PRO
三月 '26
+1 491
在1个频道中
Get PRO
二月 '26
+1 078
在1个频道中
Get PRO
一月 '26
+1 152
在1个频道中
Get PRO
十二月 '25
+1 172
在3个频道中
Get PRO
十一月 '25
+1 168
在0个频道中
Get PRO
十月 '25
+2 662
在2个频道中
Get PRO
九月 '25
+289
在2个频道中
Get PRO
八月 '25
+2 271
在2个频道中
Get PRO
七月 '25
+1 012
在2个频道中
Get PRO
六月 '25
+248
在1个频道中
Get PRO
五月 '25
+308
在0个频道中
Get PRO
四月 '25
+1 279
在2个频道中
Get PRO
三月 '25
+794
在1个频道中
Get PRO
二月 '25
+800
在2个频道中
Get PRO
一月 '25
+393
在0个频道中
Get PRO
十二月 '24
+844
在2个频道中
Get PRO
十一月 '24
+911
在1个频道中
Get PRO
十月 '24
+455
在0个频道中
Get PRO
九月 '24
+335
在1个频道中
Get PRO
八月 '24
+230
在5个频道中
Get PRO
七月 '24
+170
在5个频道中
Get PRO
六月 '24
+49
在0个频道中
Get PRO
五月 '24
+360
在2个频道中
Get PRO
四月 '24
+152
在5个频道中
Get PRO
三月 '24
+79
在2个频道中
Get PRO
二月 '24
+127
在3个频道中
Get PRO
一月 '24
+301
在5个频道中
Get PRO
十二月 '23
+64
在1个频道中
Get PRO
十一月 '23
+103
在4个频道中
Get PRO
十月 '23
+41
在1个频道中
Get PRO
九月 '23
+166
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+184
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+526
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+119
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+54
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+265
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+147
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+294
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+133
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+186
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+202
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+69
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+55
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+187
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+85
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+1 554
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 04 九月 | 0 | |||
| 03 九月 | +4 | |||
| 02 九月 | +1 | |||
| 01 九月 | 0 |
频道帖子
Сьогодні дав інтерв'ю Радіо NV
https://nv.ua/video/show/33072
| 2 | Місія МВФ — це прагматична перевірка того, наскільки ми самі готові робити свою домашню роботу: мати збалансований і реалістичний бюджет, проводити судову реформу, реформувати прокуратуру, ДБР, митницю, посилювати державні інституції та боротися з корупцією.
І важливо розуміти: Ukraine Facility, програма МВФ та інші міжнародні програми — це не нав'язані Україні вимоги, адже переважна більшість цих принципів об'єктивно необхідна нам самим.
Україні зараз потрібні не чергові пігулки і не очікування дива. Мусимо робити свою домашню роботу — підвищувати безпеку, зберігати економічну спроможність і ухвалювати раціональні рішення.
Більше про це у відео. | 846 |
| 3 | Чотири роки хейту від «експертів». І нарешті наша пропозиція про диференціацію тривог ухвалена.
Ми обґрунтовували поведінковими ефектами, безпековими потребами, втратами економіки. Але завжди знаходився голос типу #язнаюкраще. Але найгірше —
Це страх ухвалення рішення.
Навіть очевидного.
Так сталося поки і з системою бронювання критичного персоналу. І з податковою реформою.
Але в кожному випадку ми зрештою доведемо ситуацію до адекватного рішення.
Про закриття авіасполучення в росії — так само. З початку року просували цю ідею, показували альтернативи і обґрунтування.
І нарешті рішення ухвалене.
Це щодо того, що вам все ще будуть казати «та що ви можете» чи що громадянське суспільство неспроможне.
Спроможне.
Коли через обʼєктивізацію і співдію. | 1 045 |
| 4 | Ми живемо в умовах майже постійних повітряних тривог, саме тому необхідно знайти баланс між безпекою та економічною і соціальною доцільністю.
Коли однаково оголошується тривога і там, де є реальна загроза, і там, де вона малоймовірна, ми фактично створюємо сліпоту з точки зору безпеки. Люди перестають реагувати. Бізнес зупиняється, транспорт не працює, економіка втрачає години роботи — і це може бути руйнівним для країни.
Нам потрібна більш точкова система тривог і рівнів небезпеки. Але разом із цим — нормальна інфраструктура укриттів та якісне інформування. Не можна повністю перекладати на людину відповідальність за власну безпеку. Держава і місцева влада мають дати людині можливість дістатися укриття і розуміти реальний рівень загрози.
Те саме стосується бізнесу. Якщо загроза реальна — бізнес має зупинитися, попередити людей і забезпечити можливість перейти в укриття. Але зупиняти все в ситуації невисокого рівня небезпеки означає дозволяти росії додатково руйнувати нашу економіку.
Наші дії мають бути раціональними: підвищувати фізичну безпеку міст, розвивати антишахедні й антибалістичні рішення, але не дозволяти ворожим провокаціям паралізувати країну.
Більше про це — у відео. | 1 086 |
| 5 | Друзі, нагадуємо.
▪️Самодіагностика для бізнесу — щодо готовності до негативних сценаріїв 2026-2027 року:
https://advanter.group/scenario-readiness.html
▪️Методички для бізнесу.
Прошу користуватися і давати зворотній зв'язок, ділитися коментарями і досвідом прямо в документах.
▫️Підготовка до нових викликів середнього і великого бізнесу
https://docs.google.com/document/d/12SAJklOyS7lBrukFOVUTJ1Uk9qP5x8OL/edit?usp=sharing&ouid=109115690450147165988&rtpof=true&sd=true
▫️Підготовка до нових викликів малого бізнесу
https://docs.google.com/document/d/1gJeZWw49RbkMjEoK-dkAyn6oot-xxiyv/edit?usp=sharing&ouid=109115690450147165988&rtpof=true&sd=true
Прошу давати ваші коментарі і пропозиції, а також поширювати серед ваших колег. | 1 025 |
| 6 | Друзі,
якщо ви вважаєте себе експертамив розвитку бізнесу, економіці, міжнародних відносин, людського капіталу - запрошую розділити з нами валідізацію моделей. Для вас це аналітичний інструмент формування політик і стратегій для організацій, для нас - можливість просувати аналітиний підхід в ухваленні рішень.
https://advanter.group/models/ | 1 047 |
| 7 | Найкращі переговори з росією — це петріоти і томагавки. Петріоти нівелюють російський потенціал агресії, далекобійні ракети — знищують спроможність рф продовжувати війну. Усі інші переговори без реального посилення нашої спроможності значною мірою беззмістовні.
росія не збирається зупинятися. Для путіна готовність Заходу домовлятися — це ознака слабкості. Тому наша стратегія має бути зрозумілою: стратегічна оборона, утримання фронту, технологізація, посилення далекобійних ударів і паралельно — демонстрація готовності до дипломатії. Але дипломатія працює тільки тоді, коли за нею стоїть сила.
Європа втрачає час. Потрібно не думати, що ще можна зробити завтра, а робити те, що потрібно було зробити позавчора: посилювати санкції, перекривати шляхи їх обходу, позбавляти росію технологій і фінансового ресурсу, максимально інвестувати в українську оборонну спроможність.
Особливо небезпечно для нас втратити Польщу як партнера, а росія підживлює страхи поляків щодо роботи, агросектору, міграції, конкуренції. Раціонально Польща має розуміти: з Україною вона буде сильнішою. Українська євроінтеграція може дати Польщі величезний економічний ефект і посилити всю Центральну Європу.
Ми маємо перестати боятися. Не можна погоджуватися на логіку: «віддамо території, бо росія все одно їх забере». Кожен клаптик української землі має стратегічне значення.
Наш шлях — не домовлятися від страху. Наш шлях — підняти ставки настільки, щоб росія втратила спроможність продовжувати війну. Більше про це — у відео. | 1 158 |
| 8 | Свіжий ефір
https://youtu.be/-5qR9lqnj8c?si=adAiMEuoE90EYUB6 | 1 061 |
| 9 | https://24tv.ua/andriy-dligach-otsiniv-perspektivi-peregovoriv-mayut-sens-nini_n3132783 | 1 005 |
| 10 | Українська економіка не може чекати завершення війни, щоб почати повноцінно страхувати, кредитувати та інвестувати у відновлення. Кожне підприємство, яке після атаки не відновило роботу, означає втрачені робочі місця, податки, виробничі ланцюги та кредитоспроможність економіки.
Тому закликаємо Кабінет Міністрів України невідкладно масштабувати програму страхування воєнних ризиків, запровадити механізм державного перестрахування катастрофічного шару ризику та розширити програму «Доступні кредити 5-7-9%» для відновлення постраждалого бізнесу із використанням державних портфельних гарантій.
Вважаємо необхідним створити спільну робочу групу за участю Кабінету Міністрів, НБУ, ЕКА, банківського та страхового секторів, аналітичних центрів, бізнес-асоціацій та міжнародних фінансових організацій для підготовки відповідних нормативних рішень.
Першочергові процедурні зміни можуть бути реалізовані протягом 0–30 днів, обмежені пілотні механізми — протягом 31–90 днів, а необхідні законодавчі зміни — протягом 3–6 місяців після проведення повного фіскального аналізу.
Україні потрібна не система постійної компенсації збитків. Україні потрібна система, яка дозволяє бізнесу продовжувати працювати, інвестувати, страхувати ризики та залучати кредити навіть під час війни.
З повагою
Аналітичні центри
Центр соціально-економічних досліджень - CASE Україна
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Центр економічного відновлення
Інститут соціально-економічної трансформації
Центр економічної стратегії
Український інститут правової політики
Мережа захисту національних інтересів “АНТС“
Інститут податкових реформ
Асоціація податкових консультантів
Аналітичний центр Advanter Group
Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України
Інститут фінансів та права
Група фінсектор Економічної експертної платформи
Аналітичний центр “Технології Прогресу”
Аналітичний центр ФінПульс | 959 |
| 11 | Це дозволить зменшити кредитний ризик банків, збільшити обсяг доступного фінансування та одночасно знизити потребу в бюджетній компенсації процентної ставки.
Окремий механізм необхідний для підприємств, які мали кредити до атаки, але через пошкодження активів втратили здатність їх обслуговувати. Новий кредит без реструктуризації старого боргу лише збільшуватиме боргове навантаження. Тому доцільно запровадити можливість продовження строку кредиту, відтермінування погашення основної суми, grace period, реструктуризації процентних платежів та часткової державної гарантії за реструктуризованим портфелем.
Таким чином, страхування має стати передумовою масштабного кредитування, а державна гарантія — інструментом мультиплікації банківського капіталу, а не заміною приватного фінансування.
3. ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ДЛЯ ШВИДКОГО ВІДНОВЛЕННЯ БІЗНЕСУ
Поряд із двома ключовими напрямами необхідно усунути адміністративні та фінансові бар’єри, які перешкоджають швидкому відновленню.
Передусім необхідно забезпечити швидку ліквідність після атаки. Страхування не повинно означати необхідність очікувати місяцями завершення всіх процедур оцінки. Доцільно створити Claims-Liquidity Facility, яка дозволить здійснювати авансові виплати на основі попередньої оцінки за Єдиним реєстром ушкоджень (на основі матеріалів, наданих для швидкої реєстрації) з подальшим остаточним врегулюванням збитку. Орієнтовний обсяг такого механізму у запропонованій моделі становить 3 млрд грн, а цільовий медіанний строк від подання заяви до першої виплати — 30 днів.
Необхідно також адаптувати податкові правила до реальності воєнних збитків. Для постраждалих підприємств доцільно передбачити можливість перенесення підтверджених збитків від знищення активів на прибуткові періоди у визначених межах, прискорену амортизацію нового обладнання, звільнення цільового фінансування від оподаткування та контрольоване відтермінування окремих податкових платежів. Окремо слід поширити на всі території, де підприємство зазнало фактичного ураження, механізми відновлення документів та зупинення перевірок, які сьогодні значною мірою прив’язані до статусу території.
Держава також має стимулювати бізнес інвестувати у зменшення власного воєнного ризику. Йдеться про співфінансування пасивного захисту обладнання, резервних джерел електроенергії, резервних майданчиків, часткової релокації критичних операцій та резервних складських потужностей. Підприємства, які інвестують у стійкість, мають отримувати кращі умови державної підтримки та гарантування.
Нарешті, Україна має активніше залучати міжнародний капітал до розподілу воєнного ризику — міжнародних перестраховиків, експортно-кредитних агентств, міжнародних фінансових організацій, донорського фінансування та механізмів гарантування інвестицій. Державна участь у таких механізмах має виконувати роль anchor/risk absorber, яка дозволяє мобілізувати значно більший приватний та міжнародний ресурс.
4. ФІСКАЛЬНА ЛОГІКА ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ
Запропонований підхід дозволяє перейти від прямої компенсації збитків до системи розподілу ризику. За наведеними у пропозиції розрахунками, пряма компенсація аналогічного обсягу збитків могла б вимагати близько 78 млрд грн бюджетних ресурсів, тоді як запропонована вище модель передбачає орієнтовні чисті бюджетні видатки на рівні 8-14 млрд грн на рік, при цьому дозволяючи залучити близько 30 млрд грн страхових премій бізнесу, міжнародну перестрахувальну ємність та додатковий банківський капітал через державні гарантії.
Саме така фіскальна логіка має стати основою державної політики: державна гривня повинна використовуватися передусім для розподілу ризику та мобілізації приватного капіталу, а не для його заміщення.
При цьому для всіх інструментів мають діяти єдині правила: один збиток компенсується один раз; використовується єдиний реєстр та автоматична звірка; оцінка збитків здійснюється незалежно; забезпечується прозорість та публічний моніторинг; кожен інструмент має містити чіткі критерії додатковості, бюджетні ліміти та механізм регулярного перегляду.
Пропозиції аналітичних центрів | 709 |
| 12 | Остаточні параметри моделі мають бути визначені на основі актуарних розрахунків, анкетування бізнесу для визначення PML (потенційно можливого збитку), географічного розподілу об’єктів, вартості основних фондів, напрямків економічної діяльності підприємств тощо.
Держава також має забезпечити можливість часткового перестрахування воєнних ризиків страховиків через ЕКА у диференційованих лімітах, єдині підходи до визначення ризиків та виключень, а також єдині принципи врегулювання збитків. Це дозволить сформувати стандартизований та диверсифікований страховий портфель, який буде більш привабливим для міжнародних перестраховиків.
Важливо також розширити перелік активів, які можуть бути застраховані. Йдеться не лише про будівлі та обладнання, а й про товарні запаси, сировину, готову продукцію, товари в дорозі та у виробництві, транспорт і орендоване майно. Для ритейлу, фармацевтики, логістики та виробничих підприємств саме ці активи часто є критичними для продовження операційної діяльності. Їх страхування може здійснюватися з використанням цифрових даних РРО, бухгалтерського обліку, ТТН та інших систем верифікації.
Окремо необхідно забезпечити швидкість та прозорість фіксації збитків. Доцільно створити єдине вікно, в якому факт воєнного ураження фіксується в одному реєстровому записі протягом 72 годин із використанням фото- та відеоматеріалів. Оцінка збитку має здійснюватися незалежними кваліфікованими оцінювачами або аварійними комісарами, а не органом, який безпосередньо розпоряджається виплатою. Єдиний реєстр має одночасно запобігати подвійній компенсації та дозволяти використовувати один набір підтверджених даних у страхових, бюджетних, податкових і кредитних процедурах.
2. РОЗШИРЕННЯ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%» ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ БІЗНЕСУ
Страхова виплата сама по собі не забезпечує відновлення підприємства. Навіть у разі повного відшкодування вартості знищеного обладнання бізнесу потрібні кошти на ремонт приміщень, придбання нового обладнання, поповнення оборотного капіталу, виплату заробітних плат, відновлення логістики, релокацію та запуск виробництва. Особливо гостро ця проблема постає для підприємств, які втратили заставу або після пошкодження активів тимчасово втратили здатність обслуговувати вже існуючі кредити.
Тому пропонуємо розширити напрям відновлення у програмі «Доступні кредити 5-7-9%», збільшити граничні суми та створити спеціальний механізм кредитування підприємств, які постраждали внаслідок воєнних атак. Основою має стати державна портфельна гарантія, яка покриває орієнтовно 70–80% кредитного ризику, при цьому банк зберігає власну частку ризику. Це дозволить використати банківський капітал як основне джерело фінансування відновлення, а державний ресурс — як інструмент розподілу ризику.
У межах програми доцільно передбачити три взаємопов’язані продукти: короткострокові кредити на оперативний ремонт і заміну обладнання; кредити на поповнення оборотного капіталу, включно з фінансуванням заробітних плат, закупівель та інших критичних витрат; а також довгострокове інвестиційне кредитування модернізації, релокації та створення резервних виробничих потужностей.
Для таких кредитів необхідно зберегти пільгову ставку на рівні 5–7% у гривні, передбачити строк кредитування нерухомості до 10 років із відстроченням погашення основної суми на 12–18 місяців, включити до програми великих платників та групи пов’язаних осіб з окремими лімітами, а також не допустити банківських комісій, які фактично нівелюють ефект пільгової ставки. У випадках втрати підприємством застави її функцію має частково замінювати державна портфельна гарантія.
Принципово важливо поєднати кредитування зі страхуванням. Банківський кредит, страховий поліс, перестрахування та державна гарантія відновлення мають працювати як єдиний пакет. Наявність адекватного страхового покриття повинна враховуватися банком під час оцінки кредитного ризику з урахуванням ліквідності поліса, його виключень та франшизи. | 651 |
| 13 | Прем’єр міністру України
Міністру економіки України
Міністру фінансів України
Щодо розширення механізмів страхування воєнних ризиків та кредитування українського бізнесу
Український бізнес продовжує працювати в умовах безпрецедентних воєнних ризиків. Регулярні ракетні та дронові атаки призводять до знищення і пошкодження виробничих, торговельних, логістичних та інфраструктурних об’єктів, втрати товарних запасів, переривання виробничих циклів та гострого дефіциту оборотного капіталу. Для багатьох підприємств проблема полягає не у компенсації завданих збитків, а у здатності швидко відновити свою діяльність, зберегти працівників, виконувати кредитні зобов’язання та сплачувати податки.
Ми пропонуємо поступово переходити до моделі управління воєнними ризиками, яка дозволяє за рахунок обмеженого бюджетного ресурсу залучати значно більший обсяг страхового, банківського та міжнародного капіталу, аніж пряма компенсація збитків з бюджету. Держава не може і не повинна одноосібно компенсувати збитки приватного бізнесу. Її завдання — створити умови, за яких ризик розподіляється між бюджетом, бізнесом, страховим ринком, перестраховиками, банками та міжнародними фінансовими організаціями.
Саме тому пропонуємо Кабінету Міністрів зосередити першочергові рішення на наступних взаємопов’язаних напрямах відновлення постраждалого бізнесу, які грунтуються на масштабуванні системи страхування воєнних ризиків та розширенні програми «Доступні кредити 5-7-9%».
1. РОЗШИРЕННЯ СТРАХУВАННЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ
Постановою КМУ №1541 вже запроваджено часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна та часткову компенсацію страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків. Водночас масштаб збитків та потенційних ризиків значно перевищує нинішню ємність як державної програми, так і приватного страхового ринку. Ключова проблема полягає не лише у вартості страхового поліса, а передусім у недостатній ємності ринку для прийняття катастрофічно великих воєнних ризиків.
Тому необхідно суттєво збільшити масштаб програми компенсації страхових премій, зробити її прогнозованою та багаторічною і забезпечити достатній ресурс для підприємств, які відповідають визначеним критеріям ризику. Підприємство, яке укладає договір страхування наприкінці року, не повинно ризикувати залишитися без компенсації через формальне вичерпання річного бюджетного ліміту. Програма має передбачати можливість переходу від фіксованих лімітів до диференційованої компенсації залежно від рівня ризику, вартості активів, географії та інших об’єктивних факторів.
Водночас лише збільшення компенсації страхових премій не вирішить проблему ємності ринку. Необхідно доповнити чинний механізм державним перестрахуванням катастрофічного шару воєнних ризиків — моделлю M3. Її принцип полягає у розподілі ризику між кількома рівнями:
1-й шар – бізнес:
франшиза орієнтовно 5-10% від вартості об’єкту за однією локацією (адресою), що забезпечує участь власника у ризику та зменшує моральний ризик.
2-й шар – первинний страховий ринок:
комерційне страхове покриття в межах доступної ємності українських та міжнародних страховиків.
3-й шар – перестрахування:
консолідована ємність ЕКА та міжнародного перестрахового ринку.
4-й шар – державний stop-loss:
державна гарантія/механізм перестрахування у визначеному розмірі/частці/пропорції для катастрофічного шару збитків (коли сукупні збитки перевищують сукупні платежі), який не може бути прийнятий ринком.
Державний ресурс має бути спрямований насамперед на останній, найбільш ризиковий шар, а не на заміщення приватного страхового капіталу. Збільшення лише компенсації премії без реального перестрахування результату не дає. Необхідна єдина термінологія ризиків/виключень і принципи врегулювання збитків для всіх учасників моделі.
За наявними розрахунками, модель M3 дозволяє отримати до 1,59 грн страхового покриття на кожну 1 грн бюджетного ресурсу, тоді як пряма компенсаційна модель забезпечує значно менший ефект. | 949 |
| 14 | Наше спостереження з 2023 року: помилка більшості менеджерів і власників у тому, що вони застосовують кризовий інструментарій (мобілізація ресурсів, ручне управління). Але в умовах продовженої радикальної невизначеності керівник «вигорає» себе і команду за 6-9 місяців. Криза є тимчасовим явищем. Турбулентність — вимагає радикального перегляду бізнес-моделей і адаптивності.
Більше про це — в Advanter.ua і в наших методичках вище. | 1 360 |
| 15 | Гарно сказано: «не дозволяти злу приватизувати вашу реальність». | 1 404 |
| 16 | https://delo.ua/business/zapas-micnosti-na-6-misyaciv-yak-malii-ta-serednii-biznes-adaptujetsya-do-zrostannya-vitrat-i-kadrovogo-golodu-471450/ | 1 630 |
| 17 | Дав інтерв'ю німецьким ЗМІ.
https://www.tagesschau.de/ausland/europa/russland-ukraine-wirtschaft-100.html | 1 758 |
| 18 | Українська економіка вистоїть, якщо держава перестане розпорошувати ресурси. росія веде постійний терор, а зараз вона збільшила кількість ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Для українського бізнесу це черговий величезний виклик, але бізнес уже навчився виживати, зараз важливо йому допомогти.
Проблема в тому, що держава у 2022 році не скористалася реальними можливостями для сутнісних економічних змін. Замість того, щоб компенсувати бізнесу військові ризики, підвищували податки (зокрема, збільшували військовий збір, що призвело до більшої тінізації), створювали проблеми з кредитуванням. А сьогодні у бізнесу вже немає тієї фінансової подушки, яка була на початку війни. Незважаючи на формальні рішення щодо мораторію на перевірки, тиск на бізнес лише посилився.
Але рішення є. Держава не має сама фінансувати всю економіку. Її завдання — створити правила і дати гарантії, які дозволять залучити приватні та міжнародні гроші. На одну гривню державних гарантій можна залучити близько п’яти гривень іншого капіталу. Ось де має бути фокус.
Потрібні страхування військових ризиків, економічно виправдене кредитування, розподілена логістика, підземні та захищені виробництва, нормальна система бронювання. І головне — менше популістичних програм, більше концентрації ресурсу там, де він реально працює.
Ціни, безумовно, зростатимуть. Логістика стане дорожчою, частина інфраструктури буде зруйнована. Але катастрофи не буде. Дефіциту продуктів харчування не очікуємо. Бізнес уже шукає альтернативні маршрути й перебудовує постачання.
І тут є ще один важливий момент. Україна отримує допомогу від міжнародних партнерів, росія — ні. Тому кожен удар по російській економіці для неї значно болючіший, хоча по відношенню до ВВП втрати України суттєво вищі. Удари по логістиці, маркетплейсах, промислових об’єктах поступово створюють ланцюгову реакцію і руйнують міф про «міцну» російську економіку.
Нам потрібно зберегти працюючий бізнес, зарплати, кредитування та інвестиції. Рішення є. Потрібна лише притомна економічна політика. Більше про це — у відео. | 1 785 |
| 19 | «Поміркований песиміст» — чомусь так мене назвали в NV.
Хоча наче ще в неділю я виступав на дебатах як оптиміст :)
https://nv.ua/ukr/opinion/shcho-bude-z-ukrajinoyu-masshtabi-ekonomichnoji-katastrofi-riziki-rozpadu-rosiji-ta-scenariji-maybutnogo-50635668.html?code=11baa791-99fe-4ce5-84a2-5a282eab2871 | 1 458 |
| 20 | Корупція — однозначно зло, і боротися з нею потрібно активніше. Корупція знищує нашу конкурентоспроможність і обороноздатність, а зрештою — відбирає майбутнє у країни. Я бачу це і через звернення бізнесу: знову посилюється контрабанда, є корупційний вплив на рішення Верховної Ради. Я кажу бізнесу: подавайте документи до НАБУ і САП. Але бізнес боїться тиску з боку СБУ, прокуратури, ДБР та інших інституцій. Тобто правоохоронний тиск зростає разом із корупцією. Якщо одних корупціонерів прибирають, а на їхньому місці з'являються інші, систему це не змінює. Корупцію потрібно випалювати з базових принципів функціонування економіки і держави — дерегуляцією, свободами, декріміналізацією економічних злочинів, зниженням податкового тиску.
Щодо росії.
Масове виведення грошей за кордон з рф — це важливий сигнал: російський середній клас втрачає віру в рубль і спроможність держави. Паралельно вичерпуються резерви, стрімко скорочуються залишки в казначействі, зростає емісія та бюджетний дефіцит.
Усе це свідчить про те, що модель російської економіки 2021 року вже не працює. Після виборів у путіна фактично три варіанти: перехід до мобілізаційної економіки, звернення по допомогу до Китаю або визнання неспроможності продовжувати війну та переговори про мир.
Найімовірніше, росія піде першим шляхом, тому ми маємо готуватися до посилення тиску з боку росії як до базового сценарію. І водночас розуміти: розпад і деколонізація росії — це той сценарій, який може забезпечити тривалий мир не лише Україні, а й усьому світу. Більше про це — у відео. | 1 568 |
