Ціна держави
رفتن به کانال در Telegram
Просвітницький проект про економіку CASE Україна http://case-ukraine.com.ua Підтримати: https://www.patreon.com/costua https://www.youtube.com/ЦінаДержави Співпраця й реклама @jesfor
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام Ціна держави
کانال Ціна держави (@costukraine) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 36 907 مشترک است و جایگاه 3 213 را در دسته اقتصاد و امور مالی و رتبه 1 606 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 36 907 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 03 سپتامبر, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر 389 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر 2 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید شده (به صورت رسمی توسط تلگرام)
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 11.75% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 10.14% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 4 335 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 3 741 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 103 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند патрон, нафта, економіка, ввп, трлн تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Просвітницький проект про економіку CASE Україна http://case-ukraine.com.ua
Підтримати: https://www.patreon.com/costua
https://www.youtube.com/ЦінаДержави
Співпраця й реклама @jesfor”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 04 سپتامبر, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته اقتصاد و امور مالی تبدیل کردهاند.
36 907
مشترکین
+224 ساعت
+767 روز
+38930 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+54
در 2 کانالها
اوت '26
+987
در 14 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+886
در 22 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+479
در 37 کانالها
Get PRO
مه '26
+410
در 33 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+469
در 31 کانالها
Get PRO
مارس '26
+3 164
در 27 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+3 894
در 37 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+4 007
در 35 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+1 550
در 42 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+1 113
در 41 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+1 042
در 42 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+1 034
در 55 کانالها
Get PRO
اوت '25
+1 140
در 45 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+743
در 43 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+740
در 40 کانالها
Get PRO
مه '25
+1 538
در 55 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+547
در 40 کانالها
Get PRO
مارس '25
+808
در 51 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+491
در 42 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+357
در 22 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+674
در 47 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+444
در 59 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+633
در 48 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+346
در 23 کانالها
Get PRO
اوت '24
+1 070
در 46 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+633
در 44 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+647
در 93 کانالها
Get PRO
مه '24
+965
در 43 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+1 014
در 72 کانالها
Get PRO
مارس '24
+909
در 95 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+1 801
در 48 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+1 477
در 81 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+2 550
در 47 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+846
در 34 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+718
در 27 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+958
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+947
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+472
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+617
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+657
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+651
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+1 060
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+988
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+1 397
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+815
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+748
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+611
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+692
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+736
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+429
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+622
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+1 104
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+880
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+496
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+507
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+457
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+576
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+678
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+404
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+200
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+232
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+356
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+260
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+294
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '21
+314
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '21
+402
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '21
+525
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '21
+434
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '20
+489
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 04 سپتامبر | 0 | |||
| 03 سپتامبر | +17 | |||
| 02 سپتامبر | +12 | |||
| 01 سپتامبر | +25 |
پستهای کانال
Дорожча енергія розігнала інфляцію у Швейцарії до максимуму з 2024 року
Річна інфляція у Швейцарії в серпні прискорилася до 0,8% проти 0,4% у липні, досягнувши найвищого рівня з 2024 року. Кілька місяців спокійного руху цін завершилися на тлі нового загострення на Близькому Сході та подорожчання енергоносіїв.
За даними Федерального статистичного управління, головними рушіями стали вищі ціни на бензин, дизельне пальне й мазут для опалення, а також зростання орендної плати за житло. Особливо помітно подорожчали імпортні товари, до яких належать і енергоресурси.
Швейцарія менш залежна від коливань світових цін на енергію, ніж більшість європейських країн, оскільки значну частину електроенергії отримує з гідроелектростанцій та атомних станцій. Проте від початку 2026 року інфляція піднялася майже з нульового рівня.
Як пише The Wall Street Journal, серпневий показник перевищив прогноз Міжнародного валютного фонду. МВФ очікував, що цього року інфляція сягне максимуму в 0,6%, а в середньостроковій перспективі триматиметься біля 0,7%.
Економістка Pantheon Macroeconomics Анкіта Амажурі прогнозує, що у другій половині року інфляція в середньому становитиме 1%, а 2027-го зросте до 1,2%. Водночас вона залишатиметься в межах цільового діапазону Національного банку Швейцарії — від 0% до 2%.
У червні центробанк зберіг відсоткову ставку без змін, і на вересневому засіданні перегляд політики також малоймовірний. Однак підвищення ставки може відбутися в першому кварталі 2027 року. Очікується, що вже у вересні регулятор підвищить власний прогноз інфляції.
Додатковим щитом від імпортованого подорожчання залишається сильний швейцарський франк. Під час геополітичної невизначеності інвестори традиційно шукають у ньому безпечну гавань, а зміцнення валюти здешевлює закордонні товари.
Попри ціновий тиск, економіка Швейцарії прискорилася: у другому кварталі вона зросла на 1,5% після 0,4% у першому. Основний внесок забезпечили фармацевтична та хімічна промисловість. Отже, енергетична хвиля вже підняла інфляцію, але поки не вибила економіку з рівноваги.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
| 2 |  NovaPay погасив облігації серії B: інвесторам виплатили 463,6 млн грн
NovaPay повністю погасив корпоративні облігації серії B, випущені в липні 2023 року номінальним обсягом 100 млн грн. Компанія повернула інвесторам вкладені кошти та виплатила нарахований дохід.
Цінні папери продавали приватним інвесторам через застосунок NovaPay. За час обігу їх придбали понад 2 тис. клієнтів, а дохідність залежно від обраного строку становила від 10% до 19% річних.
Як повідомила NovaPay у пресрелізі, загальна сума виплат власникам облігацій серії B за весь період сягнула 463,6 млн грн. Вона охоплює як повернення номінальної вартості цінних паперів, так і отриманий інвесторами дохід.
Це вже третій випуск облігацій компанії номіналом 100 млн грн, зобов’язання за яким виконано повністю. У вересні 2025 року NovaPay погасив папери серії C, а у квітні 2026-го — серії A. Сукупний номінальний обсяг трьох закритих випусків становить 300 млн грн.
Компанія розвиває напрям корпоративних облігацій із 2023 року. Станом на літо 2026-го їх придбали понад 8 тис. клієнтів, а загальний обсяг продажу перевищив 4 млрд грн.
Облігації й надалі доступні фізичним особам безпосередньо в застосунку NovaPay. Мінімальна сума вкладення становить 1 тис. грн, а строк інвестування можна обрати в межах від одного до 12 місяців. Емітентом цінних паперів є ТОВ «НоваПей Кредит».
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 2 888 |
| 3 |  +1⛽️ Європа входить у зиму з найнижчими запасами газу за 15 років
Європа відкладала закупівлі природного газу, сподіваючись на швидке завершення війни з Іраном і подальше зниження цін. Тепер ця ставка обертається ризиком: газосховища ЄС заповнені лише на 65% — це найнижчий показник наприкінці літа щонайменше за 15 років.
Компанії розраховували, що Катар, другий найбільший експортер зрідженого газу у світі, відновить постачання через Ормузьку протоку. Однак перспективи завершення конфлікту до зими тануть, а ціни на зріджений газ сягнули максимуму за три з половиною роки. Європейським покупцям доводиться конкурувати не лише між собою, а й з азійськими країнами, які також активно бронюють вантажі.
Навесні Єврокомісія послабила вимоги до накопичення газу: замість установлених після російського вторгнення 90% країнам дозволили орієнтуватися на 80%. Це мало дати змогу перечекати ціновий стрибок. Проте війна затягнулася, судна в Ормузькій протоці й далі зазнають атак, а з Перської затоки вийшли лише поодинокі газовози.
Як пише The Wall Street Journal, із 14 виробничих ліній катарського комплексу в Рас-Лаффані працюють лише шість. Підприємства в Катарі та ОАЕ не зупинилися повністю, але більшу частину війни випускають газ у значно менших обсягах.
Європейський еталонний газовий контракт TTF цього тижня перевищив €71 за мегават-годину — удвічі більше, ніж на початку року. Водночас ціни залишаються далеко нижчими за кризові рівні 2022 року.
Європа нині краще підготовлена до перебоїв, ніж чотири роки тому. Споживання газу скоротилося приблизно на 20% завдяки розвитку відновлюваної енергетики, закриттю або модернізації енергоємних підприємств та ощадливішому опаленню будинків. Додаткові обсяги мають надійти зі США, де нарощують виробництво підприємства Golden Pass LNG і Cheniere Energy.
Однак навіть відновлення близькосхідних постачань може не допомогти ЄС досягти 80% до початку опалювального сезону. Головною страховкою залишається погода: явище Супер-Ель-Ніньйо може принести Європі теплішу за звичайну зиму. Континент знову залежить від примх клімату — цього разу після того, як сам залишив газові резервуари недозаповненими.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 079 |
| 4 | Рада звільнила від податків квадроцикли для фронту та складники для дронів
Верховна Рада розширила податкові й митні пільги для товарів, необхідних Силам безпеки та оборони. Парламент у цілому ухвалив законопроєкти №15463-1 та №15464-1, які спрощують ввезення техніки для фронту й комплектуючих для українського оборонного виробництва.
Перший документ звільняє від ПДВ та акцизного податку імпорт квадроциклів і мотовсюдиходів, призначених для військових та інших складових сектору безпеки. Пільга діятиме протягом воєнного стану.
Від ПДВ також звільняють ввезення складників для виробництва військових безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби й розвідки, оптико-електронних приладів, зброї та боєприпасів. Скористатися пільгою можна буде за умови, що кінцевим отримувачем готової продукції стане Міністерство оборони, Збройні Сили, правоохоронний орган або інше військове формування.
Як свідчить трансляція засідання Верховної Ради, за законопроєкт №15463-1 проголосував 271 народний депутат, а №15464-1 підтримали 272 парламентарі.
Окремо до завершення воєнного стану не обкладатимуть ПДВ постачання зброї та боєприпасів в Україні за державними контрактами у сфері оборонних закупівель.
Другий законопроєкт скасовує ввізне мито на ті самі категорії товарів: квадроцикли й мотовсюдиходи для оборонних потреб, а також продукцію та складники для безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки й оптико-електронних систем.
Обидва документи запроваджують однакові правила застосування пільг незалежно від того, з якого джерела фінансується закупівля. Це має скоротити витрати й прибрати податкові бар’єри на шляху техніки та комплектуючих — від кордону й виробничого цеху до бойового підрозділу.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 234 |
| 5 |  🇪🇪 €70 млн за непридатні снаряди: міністр оборони Естонії подав у відставку
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур подав у відставку через скандал навколо закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Естонська державна установа перерахувала майже €70 млн компанії, яка раніше не постачала жодного артилерійського снаряда, однак замовлення так і не було належно виконане.
У 2024 році Естонський центр оборонних інвестицій уклав чотири контракти з Datasel S.R.L. — невеликою зареєстрованою в Італії компанією, що належить індійській Neco Defence Munitions. Закупівлю фінансували переважно через Європейський фонд миру, а боєприпаси мали передати Україні в період гострого дефіциту снарядів.
Компанія отримала великі авансові платежі, але постачання затримувалося. Частина продукції зрештою потрапила на склад у неназваній європейській країні, проте естонські посадовці визнали її некомплектною та недостатньо якісною. Для використання артилерійському пострілу бракувало необхідних складників.
Як повідомляє Bloomberg, Певкур заявив, що безпосередньо не вів переговорів і не знав усіх деталей угоди, але бере на себе політичну відповідальність за оборонну сферу. За його словами, керівник повинен мати силу й мужність відповідати за результат.
Контракти розірвали в листопаді 2025 року, після чого Естонія зажадала повернення коштів. Суперечку розглядають естонські суди та міжнародний арбітраж. Datasel відкидає претензії щодо якості, пояснює затримки складними ланцюгами постачання і стверджує, що готова завершити виконання контрактів за умови виконання Естонією фінансових зобов’язань.
Скандал загострився після звіту Національного аудиторського управління, яке виявило серйозні недоліки в управлінні контрактами, фінансами та військовими запасами. Аудитори попередили: якщо гроші не вдасться повернути, близько €70 млн доведеться компенсувати з естонського бюджету коштом інших видатків.
Певкур захистив загальний курс свого відомства, наголосивши, що за чотири роки оборонні витрати країни зросли з €768 млн до €2,4 млрд, а Естонія нині захищена краще, ніж будь-коли. Проте швидкість переозброєння випередила якість державного контролю. У результаті ціна однієї сумнівної закупівлі виявилася не лише фінансовою, а й політичною.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 074 |
| 6 |  Туск звинуватив Росію в саботажі на польському заводі дронів
Пожежа на підприємстві WB Electronics у польському місті Скаржисько-Каменна була навмисним підпалом і актом саботажу. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, пов’язавши інцидент із російськими спробами посилити напруження та дестабілізувати регіон.
Вогонь спалахнув уранці 31 серпня на заводі, що виробляє складники безпілотних систем для польських та українських військових. Пожежники загасили полум’я менш ніж за дві години, постраждалих не було. Однак складські приміщення зазнали руйнувань, а збитки попередньо оцінили щонайменше у 15 млн злотих, або близько $4 млн.
Слідчі встановили, що для підпалу використали пристрій із легкозаймистими речовинами. Камери спостереження зафіксували людину в масці, яка проникла на територію підприємства. Прокуратура розслідує справу як можливий терористичний злочин і діяльність на користь іноземної розвідки. Обвинувачень поки нікому не висунули.
Як пише Politico, Туск вважає, що Росія готується нарощувати тиск і розхитувати безпеку країн Центральної та Східної Європи. Водночас польська влада публічно не назвала виконавців підпалу й не оприлюднила доказів прямого наказу з Москви.
WB Electronics входить до найбільших приватних оборонних виробників Польщі. Компанія випускає розвідувальні дрони FlyEye та баражувальні боєприпаси Warmate, які використовують Збройні сили України.
Окремо польські служби перевіряють пожежу на підприємстві JFG Composites у Любліні, де виготовляють складники для авіації та безпілотників. Прямих доказів підпалу там наразі немає, хоча Туск не виключає навмисного характеру інциденту.
Прем’єр також заявив, що Росія широко використовує криптовалюти для оплати й вербування виконавців диверсій. На цьому тлі він закликав парламент подолати вето президента Кароля Навроцького на закон про регулювання ринку цифрових активів. На думку уряду, посилення нагляду ускладнить фінансування саботажу. Пожежа на заводі стала ще одним нагадуванням: гібридна війна дедалі частіше залишає в Європі не лише цифрові сліди, а й цілком реальний попіл.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 182 |
| 7 |  🌊 Через битву за Чорне море Азія переходить на дорожчу пшеницю
Азійські імпортери терміново шукають заміну зерну з Росії та України, постачання якого затримують атаки на порти, судна й експортну інфраструктуру. Протягом останніх угод вони закупили щонайменше 500 тис. тонн пшениці з Австралії та Аргентини.
Серед покупців — Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі. До чорноморського зерна також значною мірою прив’язані Бангладеш, В’єтнам, Малайзія, Таїланд і Шрі-Ланка. Для цих країн затримка вантажів означає не лише пошук нових постачальників, а й різке подорожчання закупівель.
Австралійська пшениця преміальної якості коштувала покупцям $315–330 за тонну з доставленням, аргентинська — $310–315. Натомість чорноморські партії з прибуттям у серпні–вересні раніше бронювали по $260–280 за тонну.
Як повідомляє Reuters, імпортери намагаються замінити вантажі з Росії та України, які не прибули вчасно. Десятки партій у розпал експортного сезону довелося затримати або скасувати. Додаткового удару по логістиці завдала атака 31 серпня, що пошкодила зерновий термінал UEP компанії ADM в Одеському порту.
За липень–вересень азійські переробники замовили близько 2–2,5 млн тонн чорноморської пшениці. Це мало покрити від 30% до 50% їхніх потреб в імпорті, однак тепер частина зерна може не дістатися покупців.
Дефіцит уже підняв світові ціни. Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго від кінця червня зросли приблизно на 35%, а 1 вересня сягнули максимуму за три з половиною роки. Поштовхом стали повідомлення про відмову Москви від мораторію на удари в Чорному морі та нові атаки на українську портову інфраструктуру.
Щоб закрити найнагальніші потреби, частина млинів закуповує невеликі партії в контейнерах. Великі обсяги за нинішніми цінами вони брати не поспішають. Так перебої в Чорному морі вже змінюють карту зернової торгівлі: вантажі йдуть довшим шляхом, а рахунок за війну дедалі виразніше з’являється у вартості хліба за тисячі кілометрів від фронту.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 097 |
| 8 |  Думка Володимира Вербяного на позавчорашнє неголосування депутатів за законопроект про скасування пільг на посилки вартістю до 150 євро:
Про це поки говорять обережно, але ми можемо опинитися у скрутній фінансовій ситуації.
У третьому кварталі, який закінчується менш ніж за місяць, ми серед інших коштів розраховували отримати майже 5 мільярдів доларів від наших найбільших донорів - ЄС та МВФ.
Для цього треба було ухвалити низку законопроєктів, які є умовою надання цієї допомоги. Один із них - законопроєкт про ширше оподаткування посилок з-за кордону, який Верховна Рада вчора упевнено провалила.
Це майже те саме, якби спікер Руслан Стефанчук від імені всіх законотворців показав Вашингтону і Брюсселю середній палець. А заодно - і прем'єр-міністру Сергію Корецькому, який перед голосуванням пояснював депутатам, що цей та інші закони вкрай важливо ухвалити, інакше під загрозою опиниться пакет допомоги майже на 30 мільярдів доларів.
Усе це сталося під час перебування в Києві місії МВФ. Це ще не "іспит", адже місія поки не проводить планового перегляду кредитної програми, але вже своєрідна контрольна робота.
У МВФ та Єврокомісії ніяк не збагнуть, чому Рада так вперлася - зокрема чому не знаходить голоси за оподаткування посилок. Зрозуміло, що українці не хочуть платити дорожче за футболки, куплені на Temu - нехай Ахметов/діти депутатів/корумповані ТЦКшники платять. І воюють, до речі, теж. Батьки дітей депутатів тут з українцями солідарні, як бачите.
Але це точно не настільки болісний і непопулярний фіскальний закон, щоб йому так опиратися. Адже йдеться лиш про дуже вузьку категорію посилок і їхніх замовників. Як колись казав покійний Каха Бендукідзе - не можна жертвувати інтересами більшості зарад меншості.
Можливо депутати розуміють і вразливість позиції кредиторів. Попри всю суворість МВФ теж важливо зберегти програму позик для України - адже це безпрецедентна для Фонду історія. До України МВФ принципово не кредитував країни у стані повномасштабної війни. І якщо співпраця буде провалена, вже керівництву Фонду доведеться відповідати на незручні питання - як же так сталося?
Поки МВФ та Єврокоміся проявляють гнучкість. Тим часом українські військові скаржаться на вкрай низькі зарплати у тилу. Чимало цивільних українців лівою рукою їх підтримують. Правою якраз замовляючи щось звичне і дороге серцю у європейських чи китайських ритейлерів. Без ПДВ.
В якості ілюстрації розсилка Meest, які хочуть просто для себе подальшого зростання доходів від доставки товарів | 3 108 |
| 9 |  ✈️ Україна закликає повністю закрити небо Росії для цивільних літаків
Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) із закликом підтримати повну заборону польотів у повітряному просторі Росії. Київ попереджає: через посилення бойових дій російське небо стає дедалі небезпечнішим для пасажирських літаків.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не має наміру атакувати цивільну авіацію та завдаватиме ударів лише по російських військових об’єктах. Водночас зростання кількості українських безпілотників над територією РФ — це ризик, який авіакомпанії та страховики вже не можуть ігнорувати.
Як повідомляє Reuters, міністр інфраструктури Микола Калашник направив відповідного листа голові ICAO Хуану Карлосу Саласару. Україна просить організацію закликати національні авіаційні регулятори та перевізників убезпечити цивільні рейси, зокрема сприяти повній забороні польотів над Російською Федерацією.
Звернення пролунало після заяви Києва про посилення ударів у відповідь на масовані російські атаки. Столиця України сім днів поспіль перебувала під повітряними тривогами, а російські ракети й безпілотники вражали цивільну інфраструктуру.
Москва назвала попередження Зеленського «державним тероризмом» і заявила, що намагатиметься не допустити зупинки цивільного авіасполучення. Проте ризики вже мають трагічний прецедент. У 2024 році літак Azerbaijan Airlines, що прямував до Грозного, змінив курс і розбився в Казахстані — загинули 38 людей. Згодом Володимир Путін визнав, що поблизу лайнера вибухнули дві російські ракети, запущені під час появи українських дронів.
Україна закрила власне небо для цивільних рейсів одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року. Відтоді українські аеропорти не працюють, а єдина авіакомпанія, яка зберегла діяльність, SkyUp, виконує рейси із сусідньої Молдови. Тепер Київ домагається, щоб небезпека війни була однаково врахована й по інший бік кордону.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 119 |
| 10 |  🇺🇦 Росія випробовує НАТО на межі відкритої війни
Серія диверсій, кібератак та інших операцій у Європі ставить НАТО перед дедалі гострішою дилемою: як змусити Москву платити за агресію, не зробивши кроку до прямого воєнного зіткнення.
Новою межею європейські посадовці назвали спробу доставити вибухові безпілотники до аеропорту Лейпцига. Один із них, імовірно, призначався для українського вантажного літака. Апарати не спрацювали, тому жертв і руйнувань не було. Російський президент Володимир Путін відкинув звинувачення, заявивши, що Німеччина нібито підкинула докази.
Берлін відповів у вже звичний спосіб — без військової ескалації, але з посиленням підтримки Києва. Німеччина пообіцяла передати Україні додаткові системи протиповітряної оборони, тисячі ударних дронів і розширити обмін розвідувальними даними.
Як пише The Wall Street Journal, європейські члени НАТО поки не готові використовувати Альянс для дій, що виходять за межі оборони власної території та військової допомоги Україні. Натомість вони прагнуть створювати проблеми для Кремля руками Києва: українські удари вже вражають російські нафтогазові об’єкти, військову логістику та шляхи постачання до окупованого Криму.
Частина експертів вважає таку відповідь надто обережною. Серед запропонованих заходів — блокування всього російського «тіньового флоту», обмеження пересування дипломатів РФ територією ЄС і жорсткіший тиск на країни, які допомагають обходити санкції. Лунає й пропозиція після кожної російської гібридної атаки автоматично збільшувати допомогу Україні.
Простір для нових кроків, однак, звужується. Сильніші рішення потребують згоди ЄС або НАТО, а повна відмова від російського газу чи боротьба з посередниками в третіх країнах дорого коштуватимуть європейським виборцям. Лише за минулий місяць європейські посадовці прямо пов’язали з Росією 20 випадків саботажу та подібної діяльності — один із найвищих показників від початку повномасштабного вторгнення.
ЄС готує нові санкції проти російських військових і компаній, причетних до операцій у «сірій зоні», а також обговорює багатомільярдну позику Україні на протиповітряну оборону. Вона має стати частиною пакета на €90 млрд, розрахованого на покриття потреб України до кінця 2027 року. Москва підвищує ставки малими кроками, а Європа поки відповідає так, щоб межа між прихованою війною та відкритою не стала лінією фронту.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 276 |
| 11 |  🚢💥Росія влітку атакувала понад 50 суден у Чорному морі
Росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.
Про це заявила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца у вівторок, 1 вересня, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, передає власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.
За словами Беци, такі атаки загрожують глобальній продовольчій безпеці.
«За останні роки Росія пошкодила понад 1050 об’єктів портової інфраструктури та атакувала понад 240 цивільних суден, а лише влітку 2026 року Росія атакувала понад 50 суден. Майже 30 чоловік були вбиті», - зазначила вона.
Посадовиця зауважила, що близько 90% експорту українського зерна та олійних культур здійснюється через порти Чорного моря, тоді як альтернативні маршрути не можуть зрівнятися з морськими перевезеннями за обсягами.
Нещодавні атаки вже порушили міжнародні постачання продовольства та викликали занепокоєння у великих країнах-імпортерах продовольства. «Немає жодного виправдання цим абсолютно протиправним за міжнародним правом діям Росії», - сказала вона. Міжнародна спільнота має належним чином на них реагувати, «посилюючи тиск, спрямований на припинення російського терору та захист мільйонів людей у всьому світі», заявила заступниця міністра.
Беца також вказала на систематичне викрадення Росією українського зерна з тимчасово окупованих територій.
Лише у 2025 році понад 2 млн тонн українського збіжжя вартістю близько 400 млн дол. були незаконно захоплені та згодом експортовані на закордонні ринки, зокрема за допомогою так званого тіньового зернового флоту, розповіла вона.
«Викрадену українську сільськогосподарську продукцію необхідно вилучати, а не легітимізувати», - резюмувала заступниця міністра.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 553 |
| 12 |  Райський обхід санкцій: як Мальдіви стали транзитним коридором до Росії
За декораціями білосніжних пляжів і розкішних курортів на Мальдівах виник непомітний торговельний маршрут. Через міжнародний аеропорт у Мале до Росії прямують західні товари на сотні мільйонів доларів, зокрема продукція подвійного призначення та обладнання для підсанкційних компаній.
Схема спирається на щоденні рейси «Аерофлоту». Товари зі США, Європи й Китаю прибувають до Мале, де місцеві посередники допомагають оформити їхній транзит. Приблизно за дві години вантаж опиняється на борту літака до Москви, а після прибуття частина продукції потрапляє до підсанкційних підприємств, зокрема авіакомпанії S7 та пов’язаних із нею ремонтних структур.
Через Мальдіви перевозять мікросхеми, придатні для систем наведення ракет, оптичні прилади для супутників, авіаційні заклепки, болти, запчастини та електронні компоненти. Такі товари можуть використовуватися як у цивільній техніці, так і у військовому виробництві.
Як пише The Wall Street Journal, російська статистика свідчить, що імпорт із Мальдів зріс із менш як $7 млн у 2021 році до понад $630 млн у 2022-му. У 2024 році він становив $160 млн, хоча самі острови майже не мають промисловості. Водночас мальдівська митниця за 2022–2025 роки зафіксувала лише близько $2,3 тис. експорту тунця до Росії та $25 — друкованої продукції.
Розбіжність пояснює механізм транзиту. Вантажі формально не імпортують на Мальдіви, тому вони проходять мінімальну перевірку й не залишають території аеропорту. Місцеві компанії оформлюють нові авіанакладні, з яких зникають назви початкових продавців і походження продукції. Паперовий слід обривається посеред Індійського океану.
Уряд Мальдів опинився під дедалі сильнішим тиском США та Європи. Однак країна має обмежені можливості митного контролю й водночас залежить від російських туристів, які є другою за чисельністю групою відвідувачів після китайців.
За масштабами цей маршрут поступається каналам через Китай, Туреччину та ОАЕ, але демонструє широту російської мережі обходу санкцій. У глобальній грі в закривання лазівок навіть тропічний аеропорт може стати важливою ланкою постачання для воєнної економіки Москви.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 4 035 |
| 13 |  🇧🇪 Бельгія залишила двері до заморожених активів Росії зачиненими
Бельгія не змінила позиції щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Брюссель і надалі виступає проти рішень, які фактично можуть означати конфіскацію коштів, посилаючись на значні правові та фінансові ризики.
Повернути це питання до порядку денного Євросоюзу запропонували Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція. Минулого тижня вони закликали розглянути можливість спрямування заблокованих російських активів на допомогу Україні. Представники кількох держав повторили цю пропозицію під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії.
Як повідомляє Reuters, глава МЗС Бельгії Максим Прево заявив після переговорів, що дискусія не викликала серед європейських колег помітного ентузіазму чи готовності рухатися далі.
За його словами, бельгійська позиція залишається незмінною вже близько року, оскільки причини для заперечень нікуди не зникли. Будь-яка процедура, що може бути прирівняна до конфіскації російських коштів, створює надто серйозні ризики.
Таким чином, ініціатива чотирьох країн поки не отримала достатньої підтримки в ЄС. Дискусія повернулася за стіл переговорів, однак ключ до заморожених російських активів Брюссель усе ще не готовий повертати.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 992 |
| 14 |  Росія таємно допомагає Ірану створювати надзвукові ракети проти кораблів США
Росія протягом кількох років допомагає Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети, здатні загрожувати американським авіаносцям та іншим кораблям у Перській затоці. Таємну програму під кодовою назвою C430L започаткували 2023 року й не припинили навіть під час війни США та Ізраїлю проти Ірану.
У центрі співпраці — створення прямоточного повітряно-реактивного двигуна, який дає ракеті змогу розвивати швидкість у кілька разів вищу за швидкість звуку. За оцінками військових фахівців, технологія майже напевно призначена для протикорабельних ракет і засобів ураження наземних цілей.
Поєднання високої швидкості з польотом на малій висоті різко скорочує час для виявлення та перехоплення ракети. Це особливо важливо для Тегерана в Перській затоці, де США та їхні союзники мають потужну систему протиповітряної й протиракетної оборони.
Як повідомляє Financial Times, програму координують російський державний експортер озброєнь «Рособоронекспорт» і конструкторське бюро «НВО Машинобудування». Останнє перебуває під американськими санкціями з 2014 року як один із провідних російських розробників крилатих ракет і учасник стратегічної ядерної програми.
Представники обох структур відвідували Іран ще до підписання контракту з іранським Міністерством оборони в листопаді 2023 року. До роботи залучили головних конструкторів морських ракетних комплексів, фахівців із реактивних двигунів, аеродинаміки та балістики.
До 2025 року російська сторона отримала значний масив іранської технічної документації. Інженери вивчали результати льотного випробування та надсилали Тегерану запитання про паливну систему, стабільність горіння й роботу двигуна після втрати телеметричного зв’язку менш ніж за хвилину після старту.
У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» запропонував направити до Ірану близько 20 фахівців для консультацій. Листування свідчить, що співпраця тривала й у 2026 році: Росія готувала технічні звіти, а сторони узгоджували наступний етап розроблення.
Іран уже створив і випробував прямоточний двигун. Водночас доказів того, що розроблену за російської допомоги ракету прийняли на озброєння, поки немає. Проте сама програма показує, як військова співпраця Москви й Тегерана поступово переходить від обміну готовою зброєю до спільного створення складніших систем.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 814 |
| 15 | 🤬В Єврокомісії пригрозили не виділити Україні 3,7 млрд євро, якщо не буде закону про посилки
Чудово, будемо далі субсидіювати китайський імпорт до України. Нагадаємо, що у 2026 році щонайменше в 11 разів різниця у торговому балансі між Україною та КНР на користь китайських комуністів.
Якщо Україна не затвердить закон про скасування ПДВ-пільги для імпортованих посилок низької вартості, вона ризикує не отримати транш у розмірі 3,7 млрд євро, який планується виплатити на початку осені в рамках макрофінансової допомоги.
Про це, як передає кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя, заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.
У ЄС нагадали Україні, що відмова від ухвалення законопроєкту щодо посилок призведе до затримки наступного траншу "макрофіну".
"Ми дуже уважно стежимо за дискусією і приділяємо особливу увагу цьому конкретному закону. Чому? Тому що він є частиною вимог у межах програми макрофінансової допомоги (МФД), яку ми впроваджуємо для України", – заявив Уйварі.
Він нагадав, що цільовий показник, який має бути досягнений в межах МФД у 2026 році, становить 8,35 млрд євро, з яких ЄС вже виплатив 3,2 млрд.
"Як ми зазначали, ми розглядаємо можливість другого траншу на початку осені, який становитиме близько 3,7 мільярда євро. Для цього існує 12 умов, однією з яких є цей закон", – підкреслив речник Єврокомісії.
"Отже, цей закон має бути ухвалений, щоб ми могли продовжити виплати, як передбачено", – додав він.
Балаж Уйварі пояснив, що це – "дуже важливий закон, оскільки він відіграє вагому роль у мобілізації доходів для українського бюджету, що є вкрай необхідним".
1 вересня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №15460, що передбачав врегулювання процедур митного оформлення для запровадження податку для імпортованих посилок низької вартості.
Також 1 вересня ВР не підтримала законопроєкт №15112-д і альтернативні проєкти про скасування пільги зі звільнення від ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.
26 травня Верховна Рада не змогла схвалити скасування звільнення від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості (до 150 євро).
З 1 липня набули чинності європейські мита у розмірі 3 євро на посилки вартістю до 150 євро, які до того не обкладалися ввізним митом.
З 1 жовтня в Молдові почнуть стягувати 20% ПДВ з покупок до 150 євро на міжнародних онлайн-платформах.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 984 |
| 16 |  🥖 Україна зібрала майже 32 млн тонн зерна: жнива ранніх культур завершуються
Українські аграрії станом на 1 вересня намолотили 31,94 млн тонн зернових і зернобобових культур. Урожай зібрали з 6,82 млн га — це 58% прогнозованих площ. Середня врожайність становила 46,8 центнера з гектара.
Основою нового врожаю залишається пшениця. Її зібрали 24,76 млн тонн із 5,04 млн га, обмолотивши 98% запланованих площ. Середня врожайність культури сягнула 49,2 ц/га.
Жнива ячменю та гороху вже завершено. Ячменю отримали 6,37 млн тонн із 1,48 млн га за врожайності 43,2 ц/га. Валовий збір гороху становив 790 тис. тонн, а середня врожайність — 26,5 ц/га.
Як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства, найбільше ранніх зернових і зернобобових зібрали в Одеській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
Одещина стала лідером за загальним обсягом — 4,82 млн тонн. На Дніпропетровщині намолотили 2,64 млн тонн, а на Кіровоградщині — 2,42 млн тонн. Водночас найвищу середню врожайність зафіксували у Хмельницькій області — 70,8 ц/га. Далі йдуть Сумщина з 60,1 ц/га та Вінниччина з 59,7 ц/га.
Збирання ріпаку також майже завершено. Аграрії обмолотили 99% прогнозованих площ і отримали 3,79 млн тонн насіння із середньою врожайністю 28,6 ц/га.
Поля поступово переходять від ранніх культур до пізніх. В Україні вже розпочали збирати кукурудзу, соняшник і гречку, триває обмолот проса. Перші обсяги цих культур поки невеликі, тож остаточні обриси врожаю сформуються восени.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 647 |
| 17 |  Путін уже випробовує НАТО — але уникає прямої війни
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви навряд чи був звичайним дипломатичним епізодом. Зустрічі високопосадовців США та Росії зазвичай відбуваються тоді, коли ризики стають надто серйозними, щоб обмежуватися публічними заявами.
Однак значення має не стільки зміст американських попереджень, скільки реакція Кремля. Досі Володимир Путін переважно ігнорував тиск Заходу або відповідав погрозами. Росія продовжує війну проти України, співпрацює з Іраном та, за оцінками західних розвідок, проводить у Європі диверсії й готує замахи.
На думку Террі Сміта, автора одного з листів, Путін по-справжньому зважає лише на позицію Пекіна. Саме небажання Сі Цзіньпіна допустити ядерну ескалацію робить застосування Росією тактичної ядерної зброї в Україні малоймовірним.
Як пише The Wall Street Journal, значно реальнішою загрозою є удари по підводних кабелях, трубопроводах і суднах у міжнародних водах. Не можна цілковито виключати й обмежених вторгнень у російськомовні райони східної Естонії чи Латвії. Так Кремль міг би перевірити швидкість і рішучість відповіді НАТО, не розпочинаючи повномасштабної війни.
Небезпека зросте, якщо Москва вирішить, що США за президентства Дональда Трампа перестали бути надійною опорою Альянсу. Для Кремля навіть коротка затримка або розбіжності між союзниками можуть стати доказом слабкості системи колективної оборони.
Водночас колишній планувальник штабу НАТО Джон Фортуньйо наголошує: Росія вже перебуває у протистоянні з Альянсом. Саме фінансова, військова та розвідувальна підтримка НАТО допомогла Україні вистояти.
Проте для відкриття другого фронту Москві бракує сил. Більшість боєздатних російських сухопутних підрозділів воює в Україні або відновлюється після ротацій, зазнаючи великих втрат. Напад на Балтію, де суспільства готові до загрози, а війська НАТО вже розгорнуті, міг би стати для Кремля катастрофою.
Тому найімовірніше Путін випробовуватиме Альянс обхідними шляхами — диверсіями, пошкодженням інфраструктури та прикордонними провокаціями. Це війна нервів, у якій Москва шукає не слабке місце в обороні, а мить політичного вагання.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 666 |
| 18 |  Ісландія відмовила Євросоюзу: що це означає для його світових амбіцій
Ісландці відхилили пропозицію відновити переговори про вступ до Європейського Союзу. На референдумі 52,8% виборців проголосували проти, 47,2% — за. Уряд пообіцяв поважати результат і не повертатися до переговорів упродовж своєї каденції.
Це не була відмова від Європи. Ісландія залишається частиною Європейського економічного простору й Шенгенської зони, має доступ до єдиного ринку та вже виконує близько трьох чвертей законодавства ЄС. Для багатьох виборців повне членство просто не запропонувало достатньої винагороди за передачу Брюсселю частини національних повноважень.
Головним каменем спотикання стало рибальство, яке забезпечує близько 40% ісландського експорту та 7% економіки. Галузь побоюється втратити самостійний контроль над промисловими водами й квотами на вилов через спільну рибальську політику Євросоюзу.
Як пише Politico, результат голосування став символічним ударом по прагненню ЄС посилити свою світову роль через розширення. Ісландія — заможна, стабільна демократія, що поділяє європейські цінності й майже повністю готова до швидкого вступу. Якщо навіть таку державу не вдалося переконати, постає питання, наскільки привабливим Союз залишається поза обіцянками грошей і доступу до ринку.
Прихильники членства наголошували на економічній стабільності, можливості перейти на євро та посилити захист країни в умовах напруження в Арктиці. Додатковим аргументом стала непередбачуваність політики Вашингтона після заяв президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.
Проте безпекові побоювання не переважили прагнення зберегти суверенітет. Ісландці фактично вирішили залишити нинішню модель: користуватися більшістю переваг європейської інтеграції, не беручи на себе всіх обов’язків членства.
Для України, Молдови та Західних Балкан вступ до ЄС залишається шляхом до безпеки, реформ та інвестицій. Ісландський вибір показує інший бік розширення: там, де країна вже заможна й тісно інтегрована, Брюсселю дедалі складніше пояснити, навіщо їй робити останній крок.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 620 |
| 19 |  📉 Український бізнес став песимістичнішим: у серпні очікування ділової активності погіршилися - НБУ
У серпні настрої українського бізнесу помітно погіршилися. Індекс очікувань ділової активності знизився до 48,3 пункту проти 50,1 у липні. Для порівняння, у серпні 2025 року він становив 49,0.
Головні причини — цілком практичні.
💥 Бізнес продовжує втрачати виробничі потужності, склади та логістичну інфраструктуру через обстріли.
⚓️ Блокування морських портів ускладнює експорт і постачання.
⛽️ Високі ціни на пальне збільшують витрати.
👷 Дефіцит кваліфікованих працівників залишається однією з ключових проблем для підприємств.
Водночас економіку підтримують кілька факторів: стійкий споживчий попит, міжнародна фінансова допомога, бюджетні кошти на відбудову та дороги, стабільна ситуація в енергетиці й сезонне пожвавлення активності.
🏗 Найкращі настрої зараз у будівельників. Вони очікують збільшення обсягів виконаних робіт, нових замовлень і закупівель матеріалів.
У промисловості, торгівлі та сфері послуг очікування значно стриманіші.
🏭 Промислові підприємства прогнозують зменшення обсягів виробництва та нових замовлень.
🛒 Торгівля очікує скорочення товарообороту та закупівель товарів для подальшого продажу.
🧑💼 У сфері послуг настрої також обережні, хоча компанії все ще розраховують на збільшення обсягів наданих послуг і нових замовлень.
💸 Ще одна проблема — подальше зростання цін.
Промисловість, торгівля та сфера послуг очікують, що дорожчатимуть і сировина, і матеріали, і товари для перепродажу. Відповідно, бізнес також планує підвищувати ціни на власні товари та послуги.
👥 Складною залишається і ситуація із зайнятістю.
Лише будівельні компанії очікують збільшення кількості працівників. В усіх інших секторах бізнес прогнозує скорочення персоналу. Найбільше — у промисловості.
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 544 |
| 20 |  Ось переписана версія зі збереженням усіх цифр і головної логіки:
Опитування Ipsos поставило британців перед доволі прямим вибором:
32% вважають, що країна має дозволяти такий рівень імміграції, якого потребує економіка для зростання.
48% готові підтримати жорсткі обмеження імміграції, навіть якщо наслідком стане слабше економічне зростання.
Серед британців віком 55–75 років ця позиція ще виразніша: 59% обирають меншу імміграцію навіть ціною гіршої економічної динаміки.
І це Велика Британія — країна, де мільйони мігрантів протягом десятиліть працювали, відкривали бізнеси, виробляли товари й послуги, сплачували податки, а багато хто зрештою став британським громадянином.
З погляду економіки механізм доволі простий.
Є попит на працівників → люди приїжджають → компанії їх наймають → виробництво збільшується → економіка зростає.
Але політична логіка може бути зовсім іншою.
Роботодавець готовий найняти людину. Людина готова працювати. Обидві сторони добровільно хочуть укласти угоду. Але держава може просто сказати: ні, не можна.
Причина проста: політик зазвичай максимізує не ВВП, а кількість голосів на виборах.
І тут виникає цікавий парадокс. Мігрант, який приїхав двадцять чи тридцять років тому, поступово стає частиною суспільства — «звичайним британцем». Але нова хвиля міграції знову часто сприймається як чужа і небезпечна.
При цьому виборці хочуть економічного зростання, доступної медицини, догляду за літніми людьми, нового житла, ресторанів, доставки та відносно дешевих послуг.
Тобто хочуть користуватися результатом праці людей, приплив яких водночас прагнуть обмежити.
Економіка каже: ці працівники потрібні.
Політика відповідає: виборці все одно хочуть, щоб їх було менше.
І саме в цій суперечності між економічною вигодою та політичним попитом сьогодні значною мірою перебуває британська дискусія про імміграцію.
🎬 Нагадуємо, у нас на каналі є відео "Через 50 років українців не буде: що робити з демографією"
Як Brexit поховав економіку Британії
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою | 3 602 |
