горбачик сквад

Як змінилися настрої французів після масштабних заворушень 2005 року. Brouard & Tiberj (2007) Графік показує результати чотирьох хвиль опитувань у 2005–2006 роках. Після листопадових заворушень: - Частка тих, хто вважав, що у Франції забагато іммігрантів, зросла з 47% до 65%. - Частка тих, хто ніде не почувався в безпеці, зросла з 35% до 47%. - Підтримка державного фінансування мечетей впала з 27% до 15%. У 2006 році частина показників повернулася ближче до попередніх значень, але антиміграційні настрої та відчуття небезпеки залишалися вищими, ніж до заворушень.

Радикальні протести проти Трампа збільшували підтримку самого Трампа. Feinberg, Willer і Kovacheff (2020). Учасникам експерименту показували інформацію про помірковані або радикальні протести проти Трампа. В останньому випадку йшлося про блокування автомобільного руху його прихильників. На графіку показана зміна підтримки Трампа: - Контрольна група: практично без змін. - Помірковані протести: практично без змін. - Радикальні протести: статистично значуще зростання підтримки приблизно на 0,09 бала за п'ятибальною шкалою.

Як заворушення зміщували увагу американців до питань громадського порядку (1964–1972). Wasow (2020) Графік показує динаміку трьох показників: - Фіолетова лінія: кількість арештів під час насильницьких протестів. - Синя: кількість газетних заголовків зі словом «заворушення». - Зелена: частка американців, які називали злочинність і громадський порядок найважливішою проблемою країни. У 1967–1968 роках сплески насильства супроводжувалися зростанням медійної уваги до заворушень і занепокоєння громадським порядком. При цьому після спаду насильства питання безпеки залишалося важливим для суспільства.

Як мирні та насильницькі протести впливали на голосування у США (1964–1972). Wasow (2020) Кожна точка показує оцінений вплив протестів на частку голосів за демократів, горизонтальні лінії позначають довірчі інтервали. Різні рядки відповідають різним статистичним моделям. - Мирні протести: пов'язані зі зростанням підтримки демократів приблизно на 1,5–2,5 в.п. - Насильницькі протести: зі зниженням підтримки демократів приблизно на 1–6 в.п., залежно від моделі.

Нових порівнюваних опитувань після 17 жовтня поки немає. Але з огляду на попереднє ставлення французів до насильства та результати досліджень, можна очікувати зниження суспільної підтримки протестів, насамперед серед поміркованих громадян. Радикалізація, найімовірніше, вже завдала руху політичної шкоди та підвищила ризик провалу його основних вимог. Поки що замість нових суттєвих освітніх поступок бачимо посилення поліцейських заходів і зміщення суспільної дискусії з освіти на безпеку. Це створює сприятливий політичний контекст для правих, насамперед Національного об'єднання Ле Пен, яке вже використовує погроми для критики влади та ультралівих. Іронія в тому, що радикальні учасники протестів, які прагнуть змінити систему, можуть насамперед посилити політичні позиції своїх опонентів.

Наскільки результативні насильницькі протести? Масові заворушення у Франції ставлять цікаве питання: чи допомагає насильство домагатися політичних поступок? Дослідження показують, що воно може створювати додатковий тиск на владу, але часто шкодить самим протестувальникам. Що кажуть дослідження? Omar Wasow (2020) дослідив вплив протестів за громадянські права у США в 1960–1972 роках.

«Ненасильницький активізм, особливо коли стикався з репресіями з боку держави чи самосудом, впливав на висвітлення в медіа, політичну риторику, виступи в Конгресі та громадську думку щодо громадянських прав. (...) Натомість насильство з боку протестувальників зміщувало порядок денний медіа, політичну риторику та суспільне занепокоєння в бік питань контролю за громадським порядком».

У районах поблизу ненасильницьких протестів частка голосів за демократів на президентських виборах зростала на 1,6–2,5%. Натомість, за оцінкою автора, заворушення 1968 року спричинили зсув білих виборців на 1,5–7,9% у бік республіканців, що, ймовірно, вплинуло на результат виборів. Feinberg, Willer і Kovacheff (2020) провели шість експериментів щодо впливу радикальних методів протесту.

«Шість досліджень послідовно показують, що радикальні протестні дії знижують підтримку суспільних рухів серед спостерігачів. Цей ефект виявлено для різних форм протесту, зокрема провокативної риторики, блокування доріг і вандалізму. (...) Радикальні протестні дії не лише погіршували ставлення до руху, але зазвичай також знижували підтримку його основних вимог».

Ефект спостерігався як для прогресивних, так і для консервативних рухів. Автори пояснюють його моральним осудом радикальних дій, через який люди перестають асоціювати себе з протестувальниками. Є й французький приклад. Fabien Jobard (2009), аналізуючи заворушення 2005 року, наводить результати двох опитувань Vincent Tiberj до та після подій.

«Заворушення 2005 року створили момент "нормативного страху", коли раніше приховані тривоги знову активізувалися. (...) Частка тих, хто погоджувався з твердженням "у Франції забагато іммігрантів", зросла з 47% до 62%. Частка тих, хто вважав, що "ніде не почувається в безпеці", зросла з 35% до 47%».

Jobard пов'язує ці настрої з подальшим успіхом Ніколя Саркозі, який у своїй виборчій кампанії зміщував увагу із соціально-економічних проблем на питання безпеки, імміграції та республіканських цінностей. Чому тоді вдаються до насильства? Логіка проста: заворушення створюють для уряду додаткові економічні та політичні витрати. Іноді владі дешевше піти на поступки, ніж допустити подальшу ескалацію. Крім того, на тлі радикалів помірковані вимоги можуть здаватися прийнятнішими. Але є й протилежний механізм: насильство відштовхує поміркованих прихильників, зміщує увагу з вимог протестувальників на громадський порядок і дає уряду підстави посилювати поліцейські заходи. Це називають дилемою активіста: радикальні дії можуть посилювати тиск на владу, але одночасно підривати суспільну підтримку руху. Що відбувається зараз у Франції? 1. Протести від початку мали значну підтримку. За Ipsos (7–8 жовтня), 54% французів підтримували рух ліцеїстів, 82% виступали за зменшення кількості учнів у класах, а 69% хотіли переговорів уряду з протестувальниками. 2. Насильство вже було непопулярним. 79% вважали неприйнятними напади на працівників освіти та пошкодження громадського майна. Тобто французи підтримували вимоги, але переважно засуджували насильницькі методи. 3. Уряд почав реагувати ще до масштабних заворушень 17 жовтня. Прем'єр Лекорню оголосив консультації з учнями, роботу над п'ятьма напрямами освітніх змін та пообіцяв перші рішення наприкінці жовтня. Також було тимчасово призупинено використання світлошумових гранат поліцією. Це обмежені поступки, але вони передували найбільшій ескалації. 4. Після заворушень змінився порядок денний. Замість освітніх проблем у центрі політичної дискусії опинилися погроми, мародерство та робота поліції. Уряд запровадив локальні комендантські години, а Лекорню публічно пов'язав насильство з ультралівими.

📊 Довіра українців до Володимира Зеленського зросла після дизельної угоди США з Росією, свідчить опитування КМІС. Наразі 54% українців довіряють президенту, а 41% — не довіряють. Загалом за останній місяць ці показники майже не змінилися. Водночас КМІС зафіксував помітну різницю між відповідями до і після домовленості США і Росії про зняття санкцій із російського дизелю та подальшого тиску Штатів на Україну. Так, 8—9 жовтня Зеленському довіряли 43% опитаних, а 52% — не довіряли. Натомість 10—16 жовтня рівень довіри зріс до 57%, а недовіри знизився до 39%. У КМІС вважають, що це може бути ефектом «згуртування навколо прапора» — коли через зовнішній тиск суспільство більше консолідується навколо керівництва країни. Водночас соціологи припускають, що якби не останнє загострення відносин зі США, рівень довіри до Зеленського міг би вперше опуститися нижче за 50%. ▪️Опитування провели методом телефонних інтерв’ю серед 1 031 повнолітнього громадянина України на підконтрольній уряду території. Фото: КМІС @babel

Витрати на війну - історична перспектива В новому дослідженні Кільського інституту є цікава табличка про витрати в першій та другій світовій війнах, як % ВВП. Цифри, звичайно, на порядок більші за теперішні. У росії, наприклад, зараз витрати не дотягують і 3% ВВП, в Україні ж цифри більш наближені до табличних - на 2027 рік планується 44% ВВП. Про саме дослідження зроблю окремий допис

📊 Свежий опрос КМИС: 1) 62% готовы терпеть войну столько, сколько потребуется. 2) 61% категорически отказываются отдавать России неоккупированную часть Донбасса в обмен на гарантии США и ЕС. 3) Потенциальный электорат «партии капитулянтов» около 20%.

ого, оце темпи adoption за 4 роки

Багаті, освічені та демократичні суспільства частіше підтримують Україну.

https://t.me/teleTKACH/9675 1500мвт? а чому не мільйон? три тец києва дають менше. десь стільки генерації планували побудувати на всю Україну. журналістів неможливо сприймати серйозно, коли вони висмоктують цифри з пальця.

48% українців позитивно ставляться до створення коаліції національної єдності та відповідного уряду. Але коли респондентам пояснюють, що її метою буде не розподіл посад, а спільна відповідальність влади й опозиції за рішення під час війни, підтримка зростає до 66%. Результати майже не залежать від довіри до Зеленського.

В Україні зберігається загалом позитивне сприйняття ідеї про створення широкої коаліції патріотичних сил для більшої злагодженості і ефективності під час війни. Водночас треба враховувати, що ми говоримо про переважно позитивне ставлення в цілому. Конкретизація ж ідеї – наприклад, хто саме буде учасниками коаліції, хто буде Прем’єром тощо – може суттєво вплинути на її сприйняття.

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 5–11 ЖОВТНЯ 🕊 РЕЙТИНГ — умови миру та переговорів (телефонне опитування) 𝟱𝟲% допускають територіальні поступки лише за умови гарантій безпеки США та Європи; безумовні поступки підтримують 3%. Якщо таке рішення постане, 68% хочуть всеукраїнського референдуму. ratinggroup.ua/news/socpol-oct2026 🛡 КМІС — віра в перемогу і сценарії завершення війни (телефонне опитування) У перемогу України вірять 79%, але частка цілком упевнених знизилася з 60% наприкінці липня до 𝟰𝟳% у вересні. Збереження державності з вимушеними територіальними втратами назвали найреалістичнішим сценарієм 41% проти 33% у лютому 2025-го. kiis.com.ua/?cat=reports&id=1639&lang=ukr&page=1 🗳 КМІС — влада та вибори (телефонне опитування) 𝟳𝟭% проти виборів під час війни, водночас 53% вже вважають, що Зеленський має обмежитися одним терміном — проти 46% у грудні 2025-го. Розчарування у владі зросло з 36% до 44%, сором — з 20% до 33%. kiis.com.ua/?cat=reports&id=1638&lang=ukr&page=1 🇪🇺 ЦЕНТР «НОВА ЄВРОПА» — оборонна роль ЄС (телефонне опитування) 𝟴𝟬,𝟯% вважають, що Україна суттєво посилює безпеку Європи; 47,6% кажуть, що вона дає Європі більше, ніж отримує. У перспективі 5–10 років 40,5% бачать ЄС насамперед партнером у спільному оборонному виробництві. neweurope.org.ua/analytics/vid-dopomogy-do-partnerstva-yak-ukrayintsi-bachat-bezpekovu-ta-oboronnu-rol-yes/ 🤝 КМІС — коаліція національної єдності (телефонне опитування) Позитивно до ідеї широкої коаліції ставляться 48%. Якщо її мету пояснити спільною відповідальністю влади та опозиції за рішення воєнного часу, підтримка зростає до 𝟲𝟲%, а негативне ставлення становить 7%. kiis.com.ua/?cat=reports&id=1640&lang=ukr&page=1 🏡 ДЕРЖСТАТ — наслідки війни для домогосподарств (особисті інтерв’ю з планшетами) 𝟱𝟴,𝟱% домогосподарств зазнали щонайменше одного негативного наслідку повномасштабного вторгнення; на Півдні таких 74,4%, на Сході — 70,3%, на Заході — 41,2%. Економічних втрат зазнали 37,9% домогосподарств. stat.gov.ua/uk/publications/zvit-pro-rezultaty-obstezhennya-mics-v-ukrayini-2025-2026 🏭 ІЕД — очікування бізнесу (телефонне та онлайн-опитування) Частка песимістів щодо загальноекономічного середовища на пів року зросла з 8,8% у липні до 𝟮𝟯,𝟵% у серпні, а індекс очікувань змінився з +0,06 на −0,09. Водночас 70% підприємств назвали дефіцит робочої сили головною перешкодою. http://www.ier.com.ua/ua/institute/news/?pid=8034 🏠 ACTIVE GROUP — бар'єри на ринку житла (онлайн-панель) 𝟰𝟮,𝟴% вважають, що схожа на їхню родина змогла б зібрати на житло не більше $25 тис. Середній платіж за «єОселею» навіть за ставки 3% непосильний для 77,2%, а 62,2% назвали війну головним бар'єром. activegroup.com.ua/2026/10/05/zhitlo-na-pauzi-chogo-chekayut-ti-xto-ne-kupuye/ Плюс «Пульс тижня» ACTIVE GROUP за 28 вересня — 2 жовтня (онлайн-панель): activegroup.com.ua/2026/10/05/puls-tizhnya-28-veresnya-2-zhovtnya-2026-roku/