en
Feedback
горбачик сквад

горбачик сквад

Open in Telegram

Сошл сайнс приколи до чаю контакт - @val_hat

Show more
Buy Ad
483
Subscribers
-124 hours
+27 days
+2430 days
Posts Archive
Друзі, відкрив допоміжну банку в межах командного збору #FundzillaSOF на потреби кількох військових підрозділів. Збираємо для 67-ї ОМБр, 4-го ОЗСП «ОМЕГА-ЗАХІД», в/ч А0105 та 214-го ОШБ «OPFOR», а також на підтримку реабілітаційних центрів NextStep Ukraine. Гроші підуть на транспорт і ремонт, технічні засоби, Starlink, дрони та НРК, пальне, спорядження й тренувальне обладнання. Моя ціль: 10 000 грн. Буду вдячний за донати та поширення посту 🫡 https://send.monobank.ua/jar/3z6nQk2QaC https://www.instagram.com/p/DdqdS3VjXhu/?stkn=c2Vrd3E1ZmFmZjJs

Скільки дезінформації реально бачать люди? Нарешті є непоганий орієнтир. Новий мета-огляд зібрав 443 дослідження і 1048 оціно
+1
Скільки дезінформації реально бачать люди? Нарешті є непоганий орієнтир. Новий мета-огляд зібрав 443 дослідження і 1048 оцінок поширеності дезінформації. Якщо дивитися на фактичну онлайн-поведінку, медіанна оцінка така: близько 1,3% спожитого контенту є дезінформацією. При цьому exposure дуже нерівномірний: близько 70% взаємодій припадає на верхній 1% користувачів. Тобто, масове навчання медіаграмотності є невдалим інструментом боротьби з дезінформацією для такого патерну її поширення. Якщо проблема настільки концентрована, то ефективніше може бути працювати саме з цією вузькою групою людей, яка непропорційно багато споживає і поширює дезінформацію. інтерактивний сайт https://altay-research.github.io/misinfo-prevalence-review-public/

Візьмімо державний бюджет. National Survey of Public Knowledge of Welfare Reform and the Federal Budget показує, що числові у
Візьмімо державний бюджет. National Survey of Public Knowledge of Welfare Reform and the Federal Budget показує, що числові уявлення громадськості майже протилежні реальності. У цьому опитуванні респондентам дали перелік із шести категорій федеральних видатків: іноземна допомога, соціальна допомога, обслуговування федерального боргу, оборона, Social Security та охорона здоров’я. Потім їх попросили назвати дві найбільші статті. Таблиця 3.1 показує відповіді, а для порівняння наводить фактичні цифри за 1993 рік. Іноземну допомогу, яка була найменшою статтею з великим відривом, найчастіше називали однією з найбільших! Лише 14% усвідомлювали, що найдорожча федеральна програма, Social Security, входить до двох найбільших. Уявлення громадськості про бюджет перевернуте з ніг на голову.
Bryan Caplan, The Myth of the Rational Voter: Why Democracies Choose Bad Policies

вийшов просто рейтинг симпатій українців: владу, журналістів і суддів не люблять, оце новина. для справді корисної вправи варто було показати, яка частка видатків бюджети на ці сфери. було б ясно, що скороченням видатків на утримання органів влади багато грошей не зекономити.

📊Вчора на "Новому відліку" показували опитування Info Sapiens на замовлення Суспільного мовлення щодо Бюджету та фінансових
+1
📊Вчора на "Новому відліку" показували опитування Info Sapiens на замовлення Суспільного мовлення щодо Бюджету та фінансових проблем. 1. Головна причина дефіциту бюджету 63% - корупція та неефективне державне управління; 16% - удари Росії по бізнесу, через які впали податкові надходження; 10% - збільшення витрат на оборону та безпеку; 3% - скорочення міжнародної допомоги; 1% - інше, 7% - важко відповісти. Вийшло, що у 6 разів більше людей бачать причину дефіциту в корупції, ніж у витратах на війну. 2. Що скоротити з найменшими наслідками для країни (можна було обрати до 3 варіантів) 75% - утримання органів державної влади; 46% - державні медіа та інформаційна політика; 45% - правоохоронна система та суди; 15% - спорт, 14% - культура, 9% - дороги та інфраструктура, 8% - охорона довкілля; 4% - житлові субсидії; по 3% - наука, економіка та підтримка бізнесу; 2% - оборона; по 1% - охорона здоров'я, освіта, пенсії та соціальні виплати; 4% вважають, що жодну сферу скорочувати не можна, ще 4% - важко відповісти. Нагадаю - влада зберігла "Марафон" у Бюджеті та збільшила видатки на "стратегічні комунікації" до 5,6 млрд. А на підвищення зарплат військови та допомогу бізнесу майже нічого немає....

photo content

photo content

photo content
+1

Новини про «розкол суспільства» посилюють поляризацію, але готовність співпрацювати з опонентами зберігається. У двох експериментах у Німеччині 597 учасників читали новини зі згадками про суспільний розкол або без них. Такі формулювання трохи збільшували емоційну дистанцію між «своїми» й «чужими» та крайність політичних позицій. Далі учасники грали на реальні гроші з ідеологічними опонентами. У грі «Диктатор» учасник одноосібно ділив 6 євро, а партнер мусив прийняти будь-яку суму. Після меседжів про розкол учасники залишали опоненту на 4,5 відсоткового пункта менше. У грі «Довіра» передана партнеру сума потроювалася, а той вирішував, скільки повернути. Співпраця могла принести вигоду обом, хоча партнер міг залишити все собі. Тут після меседжів про розкол учасники передавали опоненту на 5 пунктів більше. Автори пов’язують цю різницю з ціною прояву неприязні. У «Диктаторі» можна залишити опоненту менше без ризику відповіді. У «Довірі» відмова від співпраці позбавляє тебе шансу заробити на взаємності. Тобто поведінка залежить від витрат, ризиків і потенційної вигоди взаємодії. Саме зростання(!) співпраці для мене дуже загадкове. Взаємна вигода пояснює, чому люди продовжують співпрацювати попри неприязнь. Чому після меседжів про розкол вони передають опоненту більше грошей, залишається незрозумілим. https://link.springer.com/article/10.1007/s11109-026-10197-w

Моделі виявилися дуже здатними відтворювати відносне ранжування облич. Якщо учасники-люди погоджувалися, що одне обличчя прив
Моделі виявилися дуже здатними відтворювати відносне ранжування облич. Якщо учасники-люди погоджувалися, що одне обличчя привабливіше за інше, моделі ШІ майже завжди відтворювали той самий порядок. Ба більше, моделі відтворювали середнє людське ранжування облич точніше, ніж типовий окремий респондент. «Варто зазначити, що хоча моделі ШІ оцінюють обличчя не так, як люди, їхні оцінки добре відтворюють порядок облич, який ми бачимо в людських даних, пояснює Грандас. Тож якщо попросити модель ШІ розташувати 10 облич від найменш до найбільш привабливого, я очікую, що результат буде досить схожим на порядок, який запропонувала б людина. Але якщо попросити її оцінити окреме обличчя саме по собі, узгодженість між людьми та ШІ зникає».
https://www.psypost.org/chatgpt-claude-grok-and-gemini-overrate-facial-attractiveness-compared-to-human-judges

photo content

ШІ дешевшає швидше, ніж будь-яка інша трансформаційна технологія в історії. За однакового рівня продуктивності його вартість
ШІ дешевшає швидше, ніж будь-яка інша трансформаційна технологія в історії. За однакового рівня продуктивності його вартість із 2023 року знижується приблизно на 47% щокварталу. Це у 4 рази швидше, ніж дешевшало секвенування ДНК, у 6 разів швидше, ніж обчислювальні потужності, у 18 разів швидше, ніж літієві батареї, і у 54 рази швидше, ніж електроенергія (якщо брати період до 1973 року).
https://x.com/EpochAIResearch/status/2102510281176023529/photo/1

українська відповідь на кризу довіри до політичних інститутів дедалі частіше це сховати з них політику: забрати політичний ви
+1
українська відповідь на кризу довіри до політичних інститутів дедалі частіше це сховати з них політику: забрати політичний вибір у політиків і передати його конкурсам, комісіям та експертам

Якщо порівнювати їх за балансом довіри-недовіри, то найбільше В. Зеленському довіряють (баланс у 1.5 разу і більше вищий за загальнонаціональний, тобто від +20% і вище): За статтю – жінки (баланс +23%); За віком – 18-29 річні (+23%); За регіоном – мешканці Центру / Півночі (+21%), Півдня (+24%) і Сходу (+21%); За типом населеного пункту – мешканці сіл (+20%), міст з населенням до 20 тис. / СМТ (+26%), міст з населенням 20-99 тис. (+23%); За освітою – люди з повною середньою або нижчою освітою (+21%); За родом занять – військовослужбовці / поліцейські (+32%), студенти (+34%), безробітні (+39%).   Найменше ж довіряють В. Зеленському (баланс у 1.5 разу і більше нижчий за загальнонаціональний, тобто +9% і нижче): За статтю – чоловіки (баланс 0%, тобто однакова кількість довіряють і не довіряють); За віком – 45-59 річні (+4%); За регіоном – мешканці Заходу (+3%) і м. Київ (-6%); За типом населеного пункту – мешканці міст з населенням 100 тис. і більше (+4%); За освітою – люди з вищою освітою (+7%); За родом занять – робітники (+5%), підприємці / самозайняті / фермери (-12%), ті, хто ведуть домашнє господарство (+3%); За основною мовою спілкування вдома – російськомовні громадяни (-4%); За рівнем достатку родину – ті, хто мають низький (+8%) і дуже низький (-9%) достаток.

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 14–20 ВЕРЕСНЯ 📉 КМІС — довіра до Зеленського (телефонне опитування) Президенту довіряють 𝟱𝟰%, не довіряють 41%; місяць тому показники були 55% і 40%, тобто суттєво не змінилися. Баланс довіри в Києві становить −6%, серед підприємців і самозайнятих — −12%. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1635&page=1 🏛 ФОНД «ДЕМОКРАТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ» — довіра до прокуратури (телефонне опитування) Прокуратурі не довіряють 𝟳𝟬% опитаних, довіряють 26%. Якби прокурорів обирали на відкритому конкурсі за участю незалежних міжнародних експертів, 53% більше довіряли б прокуратурі. https://dif.org.ua/article/dovira-do-prokuraturi-v-ukraini-otsinka-nezalezhnosti-generalnogo-prokurora-ta-stavlennya-do-vidkritogo-konkursu 🕊 КМІС — опір у разі зимових атак на енергетику (телефонне опитування) 𝟳𝟳% вважають, що Україна має продовжувати збройний опір, навіть якщо Росія взимку спробує залишити людей без світла, тепла й каналізації; 12% за таких умов обрали б виконання будь-яких вимог Росії. Серед тих, хто не довіряє Зеленському, за продовження опору виступають 65%. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1634&page=1 ⚡️ GRADUS RESEARCH — готовність до зими (онлайн-панель) 𝟰𝟮% живуть у помешканнях, залежних від міських мереж, і не мають обладнання для автономного забезпечення теплом, електрикою чи водою. Якщо умови життя істотно погіршаться, 40% готові розглянути переїзд, а 35% не планують його навіть тоді. https://gradus.app/report/ukrainians-prepare-for-winter/ 🇵🇱 INFO SAPIENS — ставлення до Польщі (онлайн-опитування) Попри загострення відносин, 𝟲𝟳% вважають, що для їх поліпшення обидві країни мають докладатися однаково; 62% називають потрібним компроміс щодо історичних суперечок. Позитивно до Польщі ставиться 51% опитаних інтернет-користувачів, негативно — 32%. https://www.sapiens.com.ua/ua/socpol-research-single-page?id=397 🚚 ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ — атаки на логістику й настрої бізнесу (онлайн-панель підприємств) 𝟴𝟬% опитаних підприємств відчули вплив посилених атак на логістичну та складську інфраструктуру: 16% — суттєвий, 38% — помірний, 26% — незначний. Загальний індекс «Барометра бізнесу» знизився на 1,4 пункту до −14,8 — найнижчого рівня за рік. Це опитування підприємств, а не населення. https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/negativni-ochikuvannia-biznesu-u-veresni-siagnuli-piku-z-pochatku-roku 🏭 ІЕД — бізнес сповільнив відновлення (онлайн-панель підприємств) Індекс відновлення ділової активності після двох місяців зростання знизився з −0,11 до −𝟬,𝟭𝟲. Частка підприємств, які очікують подорожчання сировини, зросла з 44,7% до 54,5%, а тих, кому важче знайти кваліфікованих працівників, — з 54,3% до 58,1%. Це опитування підприємств, а не населення. https://ier.am.com.ua/product/nove-shhomisyachne-opytuvannya-pidpryyemstv-%E2%84%9652-serpen-2026-skorocheno/ ⚖️ РАДА БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА — виклики підприємств (змішаний метод) 𝟳𝟬,𝟴% опитаних підприємств назвали дефіцит кадрів проблемою, 63,1% не довіряють судам у питаннях захисту бізнесу. Серед опитаних іноземних компаній найчастішим запитом до влади було зниження корупції — 90%. Це опитування підприємств, а не населення. https://boi.org.ua/news-post/rada-biznes-ombudsmena-predstavyla-rezultaty-doslidzhennya-aktualni-vyklyky-biznesu-ta-investyczijnoyi-pryvablyvosti-ukrayiny/ 🌍 ACTIVE GROUP — ставлення до країн світу (онлайн-панель) Пріоритетність розвитку торгівлі зі США впала з 58,8% торік до 𝟭𝟭,𝟵% у серпні; ЄС і Британію пріоритетними вважають 69,9%. Баланс ставлення до Польщі змінився з +44 торік до −2,4 нині. https://activegroup.com.ua/2026/09/17/stavlennya-ukrainciv-do-krain-svitu/ 🗳 ACTIVE GROUP — стать кандидата в Президенти (онлайн-панель) За однакових інших характеристик кандидатів 33,0% обрали б чоловіка, 29,2% — жінку, а 𝟯𝟳,𝟵% не визначилися. Дослідники зазначають, що різниця між двома кандидатами не виходить за межі статистичної похибки. https://activegroup.com.ua/2026/09/15/cholovik-chi-zhinka-na-posadi-prezidenta-379-ukrainciv-ne-mayut-vidpovidi/

горбачик сквад - Statistics & analytics of Telegram channel @gorbach_squad