горбачик сквад
الذهاب إلى القناة على Telegram
483
المشتركون
-124 ساعات
+27 أيام
+2430 أيام
أرشيف المشاركات
Грушецький каже, що результат сильно залежить від формулювання питання. У відкритому питанні 65% самі називають війну і дотичні виклики головним викликом і лише 29% корупцію. Але коли респондентам прямо пропонують вибір між війною і корупцією, вже 54% обирають корупцію проти 39% війни.
Найбільше респондентів говорили, що їх хвилює корупція у владі (50%) і масовані ракетно-дронові удари (40%). Серед інших проблем, які найбільше хвилюють: непрофесіоналізм та некомпетентність влади (30%), низький рівень зарплат, пенсій тощо (28%), діяльність ТЦК (24%), зростання цін (23%), ситуація на фронті (21%). Інші проблеми називалися рідше. Окремо зазначимо, що загалом 53% обрали або «масовані ракетно-дронові удари», або «ситуація на фронті» (або і те, і те), тобто війна як фактор, який хвилює людей, не поступається корупції. Водночас загалом 64% обрали або «корупцію у владі», або «некомпетентність влади». Тобто якщо порівнювати в цілому фактор війни і в цілому фактор незадоволеності владою (через корупцію та / або некомпетентність), то останнє називалося дещо частіше.
📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 21–27 ВЕРЕСНЯ 2026
📱 GRADUS RESEARCH — медіаспоживання (онлайн-панель)
Месенджери залишаються головним каналом новин для 𝟕𝟒% опитаних; соцмережі назвали 59%, відеоплатформи — 54%. Серед власників телевізорів Smart TV користуються 66% — проти 55% у 2024 році; смартфон залишається головним пристроєм для 89%.
https://gradus.app/report/changes-media-consumption-ukrainians-platforms-screens-2026/
🏭 ІЕД — ділова активність (онлайн-панель підприємств)
Індекс відновлення ділової активності після двох місяців зростання знизився з -0,11 у липні до −𝟎,𝟏𝟔 у серпні. Частка підприємств, що працюють на майже повну або повну потужність, зменшилася з 64% до 61%, а середній портфель нових замовлень скоротився з 2,9 до 2,6 місяця.
https://ier.am.com.ua/news/indeks-vidnovlennya-dilovoyi-aktyvnosti-znovu-pogirshyvsya-pislya-dvoh-misyacziv-zrostannya-opytuvannya-ied/
🛡 ACTIVE GROUP — правила модерації контенту (онлайн-панель)
𝟴𝟎,𝟒% вважають потрібними чіткі правила видалення та блокування незаконного контенту. Водночас 54,8% бояться зловживань, 43,8% — цензури; між свободою і безпекою в інтернеті 53,2% схиляються до свободи, 33,7% — до безпеки.
https://activegroup.com.ua/2026/09/22/80-ukrainciv-vvazhayut-potribnimi-chitki-pravila-vidalennya-nezakonnogo-kontentu/
Друзі, відкрив допоміжну банку в межах командного збору #FundzillaSOF на потреби кількох військових підрозділів.
Збираємо для 67-ї ОМБр, 4-го ОЗСП «ОМЕГА-ЗАХІД», в/ч А0105 та 214-го ОШБ «OPFOR», а також на підтримку реабілітаційних центрів NextStep Ukraine.
Гроші підуть на транспорт і ремонт, технічні засоби, Starlink, дрони та НРК, пальне, спорядження й тренувальне обладнання.
Моя ціль: 10 000 грн.
Буду вдячний за донати та поширення посту 🫡
https://send.monobank.ua/jar/3z6nQk2QaC
https://www.instagram.com/p/DdqdS3VjXhu/?stkn=c2Vrd3E1ZmFmZjJs
+1
Скільки дезінформації реально бачать люди? Нарешті є непоганий орієнтир.
Новий мета-огляд зібрав 443 дослідження і 1048 оцінок поширеності дезінформації.
Якщо дивитися на фактичну онлайн-поведінку, медіанна оцінка така: близько 1,3% спожитого контенту є дезінформацією. При цьому exposure дуже нерівномірний: близько 70% взаємодій припадає на верхній 1% користувачів.
Тобто, масове навчання медіаграмотності є невдалим інструментом боротьби з дезінформацією для такого патерну її поширення. Якщо проблема настільки концентрована, то ефективніше може бути працювати саме з цією вузькою групою людей, яка непропорційно багато споживає і поширює дезінформацію.
інтерактивний сайт
https://altay-research.github.io/misinfo-prevalence-review-public/
Візьмімо державний бюджет. National Survey of Public Knowledge of Welfare Reform and the Federal Budget показує, що числові уявлення громадськості майже протилежні реальності. У цьому опитуванні респондентам дали перелік із шести категорій федеральних видатків: іноземна допомога, соціальна допомога, обслуговування федерального боргу, оборона, Social Security та охорона здоров’я. Потім їх попросили назвати дві найбільші статті. Таблиця 3.1 показує відповіді, а для порівняння наводить фактичні цифри за 1993 рік. Іноземну допомогу, яка була найменшою статтею з великим відривом, найчастіше називали однією з найбільших! Лише 14% усвідомлювали, що найдорожча федеральна програма, Social Security, входить до двох найбільших. Уявлення громадськості про бюджет перевернуте з ніг на голову.Bryan Caplan, The Myth of the Rational Voter: Why Democracies Choose Bad Policies
вийшов просто рейтинг симпатій українців: владу, журналістів і суддів не люблять, оце новина.
для справді корисної вправи варто було показати, яка частка видатків бюджети на ці сфери. було б ясно, що скороченням видатків на утримання органів влади багато грошей не зекономити.
Repost from Залізний нардеп
+1
📊Вчора на "Новому відліку" показували опитування Info Sapiens на замовлення Суспільного мовлення щодо Бюджету та фінансових проблем.
1. Головна причина дефіциту бюджету
63% - корупція та неефективне державне управління;
16% - удари Росії по бізнесу, через які впали податкові надходження;
10% - збільшення витрат на оборону та безпеку;
3% - скорочення міжнародної допомоги;
1% - інше, 7% - важко відповісти.
Вийшло, що у 6 разів більше людей бачать причину дефіциту в корупції, ніж у витратах на війну.
2. Що скоротити з найменшими наслідками для країни (можна було обрати до 3 варіантів)
75% - утримання органів державної влади;
46% - державні медіа та інформаційна політика;
45% - правоохоронна система та суди;
15% - спорт, 14% - культура, 9% - дороги та інфраструктура, 8% - охорона довкілля;
4% - житлові субсидії; по 3% - наука, економіка та підтримка бізнесу;
2% - оборона;
по 1% - охорона здоров'я, освіта, пенсії та соціальні виплати;
4% вважають, що жодну сферу скорочувати не можна, ще 4% - важко відповісти.
Нагадаю - влада зберігла "Марафон" у Бюджеті та збільшила видатки на "стратегічні комунікації" до 5,6 млрд.
А на підвищення зарплат військови та допомогу бізнесу майже нічого немає....
Новини про «розкол суспільства» посилюють поляризацію, але готовність співпрацювати з опонентами зберігається.
У двох експериментах у Німеччині 597 учасників читали новини зі згадками про суспільний розкол або без них. Такі формулювання трохи збільшували емоційну дистанцію між «своїми» й «чужими» та крайність політичних позицій.
Далі учасники грали на реальні гроші з ідеологічними опонентами.
У грі «Диктатор» учасник одноосібно ділив 6 євро, а партнер мусив прийняти будь-яку суму. Після меседжів про розкол учасники залишали опоненту на 4,5 відсоткового пункта менше.
У грі «Довіра» передана партнеру сума потроювалася, а той вирішував, скільки повернути. Співпраця могла принести вигоду обом, хоча партнер міг залишити все собі. Тут після меседжів про розкол учасники передавали опоненту на 5 пунктів більше.
Автори пов’язують цю різницю з ціною прояву неприязні. У «Диктаторі» можна залишити опоненту менше без ризику відповіді. У «Довірі» відмова від співпраці позбавляє тебе шансу заробити на взаємності. Тобто поведінка залежить від витрат, ризиків і потенційної вигоди взаємодії.
Саме зростання(!) співпраці для мене дуже загадкове. Взаємна вигода пояснює, чому люди продовжують співпрацювати попри неприязнь. Чому після меседжів про розкол вони передають опоненту більше грошей, залишається незрозумілим.
https://link.springer.com/article/10.1007/s11109-026-10197-w
Моделі виявилися дуже здатними відтворювати відносне ранжування облич. Якщо учасники-люди погоджувалися, що одне обличчя привабливіше за інше, моделі ШІ майже завжди відтворювали той самий порядок. Ба більше, моделі відтворювали середнє людське ранжування облич точніше, ніж типовий окремий респондент. «Варто зазначити, що хоча моделі ШІ оцінюють обличчя не так, як люди, їхні оцінки добре відтворюють порядок облич, який ми бачимо в людських даних, пояснює Грандас. Тож якщо попросити модель ШІ розташувати 10 облич від найменш до найбільш привабливого, я очікую, що результат буде досить схожим на порядок, який запропонувала б людина. Але якщо попросити її оцінити окреме обличчя саме по собі, узгодженість між людьми та ШІ зникає».https://www.psypost.org/chatgpt-claude-grok-and-gemini-overrate-facial-attractiveness-compared-to-human-judges
ШІ дешевшає швидше, ніж будь-яка інша трансформаційна технологія в історії. За однакового рівня продуктивності його вартість із 2023 року знижується приблизно на 47% щокварталу. Це у 4 рази швидше, ніж дешевшало секвенування ДНК, у 6 разів швидше, ніж обчислювальні потужності, у 18 разів швидше, ніж літієві батареї, і у 54 рази швидше, ніж електроенергія (якщо брати період до 1973 року).https://x.com/EpochAIResearch/status/2102510281176023529/photo/1
