In Factum
Зв’язок із нами @in_factum_bot Пітримати: t.me/infactum_donate https://donatello.to/in_factum
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام In Factum
کانال In Factum (@in_factum) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 43 868 مشترک است و جایگاه 1 366 را در دسته سیاست و رتبه 1 334 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 43 868 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 19 ژوئیه, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر 291 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر 7 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 34.49% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 29.25% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 15 125 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 12 830 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 473 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند іран, переговори, протока, уран, туреччина تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Зв’язок із нами @in_factum_bot
Пітримати: t.me/infactum_donate
https://donatello.to/in_factum”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 20 ژوئیه, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته سیاست تبدیل کردهاند.
در حال بارگیری داده...
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 20 ژوئیه | +19 | |||
| 19 ژوئیه | +22 | |||
| 18 ژوئیه | +34 | |||
| 17 ژوئیه | +23 | |||
| 16 ژوئیه | +19 | |||
| 15 ژوئیه | +77 | |||
| 14 ژوئیه | +187 | |||
| 13 ژوئیه | +16 | |||
| 12 ژوئیه | +4 | |||
| 11 ژوئیه | +55 | |||
| 10 ژوئیه | +33 | |||
| 09 ژوئیه | +21 | |||
| 08 ژوئیه | +29 | |||
| 07 ژوئیه | +22 | |||
| 06 ژوئیه | +58 | |||
| 05 ژوئیه | +4 | |||
| 04 ژوئیه | +29 | |||
| 03 ژوئیه | +12 | |||
| 02 ژوئیه | +25 | |||
| 01 ژوئیه | +28 |
Скажу чесно: мені нецікава медійна робота. Я не будую імідж і не маю політичних амбіцій. Я займаюся війною. 24/7. Саме тому я рідко даю інтерв’ю і майже ніколи не пишу колонок. Але останніми днями моє мовчання почали трактувати як згоду. Навколо армії і Генерального штабу виросла ціла міфологія про конфлікти й саботаж. Тому один раз я скажу все сам. Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни. Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким. Але прошу і вас, і всіх, хто зараз із захопленням стежить за цією історією: давайте фокусуватися не на особистому, а на глобальному. На перемозі. Бо є думка, важливіша за будь-які прізвища: Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу. Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу. І це стосується не лише нас із паном Федоровим. Я бачу, як люди діляться на «табір Федорова» і «табір Сирського». Щойно питання, пов’язане з війною чи військом, політизується, воно спрощується до гасла. А кожне з питань, про які зараз сперечаються в мережі, — контракти, закупівлі, мобілізація — набагато складніше за будь-який пост про нього. Гаслами не ухвалюються рішення, від яких залежать життя людей.
| 2 | Q: Де росіяни наступають? Як вони наступають? І як ми їм відповідаємо?
💬 В нас є на сьогодні тринадцять оперативних напрямків — від півночі до Херсонщини. На трьох із них — напрямки головного удару. Ті, де росіяни концентрують свої сили і засоби для досягнення оперативної мети, яка переходить у стратегічну задачу.
.. Якщо ми говоримо про Слов'янський оперативний напрямок, то тут давай у цифрах трошечки. За перше півріччя ми втратили 1150 квадратних кілометрів. При цьому середньомісячні втрати складають 130–240 квадратних кілометрів. Це десь у 2,5–3 рази менше, ніж ми втрачали минулого року. Тобто фіксуємо позитивний меседж, який інколи доносять суспільству і в першу чергу президенту: росіяни наступають не так активно. І це правда. Збройні сили України проводять стратегічну оборонну операцію під керівництвом головнокомандувача, яка є успішною. Другий позитивний меседж.
💬 Цей рік відрізняється від попередніх тим, що вперше — у лютому і в травні — ми повернули більше територій, аніж втратили. За рахунок двох оперативних наступальних операцій: на Олександрівському напрямку — це Запоріжжя — і на Лиманському напрямку — це Третій армійський корпус. .. На півдні наступали здебільшого десантно-штурмові війська за підтримки штурмових підрозділів. При цьому, заради об'єктивності, на Олександрівському напрямку ми наступали на найслабшу 29-ту гвардійську армію з міста Чита Східного військового округу.
Якщо говорити про Слов'янськ, то задача росіян до кінця року — вийти в ідеалі на витіснення сил оборони зі Слов'янсько-Краматорської агломерації і вийти фактично на західні кордони Донецької області.
На Костянтинівсько-Дружківському напрямку ситуація теж доволі погана. Костянтинівка не втрачена, якщо так говорити, але знаходиться під повним вогневим впливом противника, у напівоточенні, і ситуація доволі сумна.
Якщо говорити про південь, про Запоріжжя, Гуляйполе, то тут задача — витіснити або оточити Оріхівський укріпрайон із подальшим захопленням ряду логістичних маршрутів або витісненням від них, і виходом на впевнену дистанцію роботи артилерії по Запоріжжю. Фактично — пересунути ведення бойових дій до кордонів міста Запоріжжя.
Це три напрямки. Для розуміння: на Слов'янському за півроку передові позиції росіян просунулися десь на 12,5 км. Доволі динамічно.
І що ми маємо? Ми маємо цікаву ситуацію, де загальні цифри показують, що росіяни в темпах наступу втратили десь у 2,5–3 рази, але якщо ми дивимося на їхні стратегічні напрямки, то там вони продовжують упевнено рухатися. Так, ціна для них висока. Вони компенсують кількістю особового складу — людьми, яких вони просто обнуляють. Але вони рухаються.
Q: Про Чернігівщину. Олександр Сирський не так давно давав інтерв'ю нашим колегам і він говорив про те, що існує ймовірність того, що росіяни будуть з півночі наступати на Чернігівщину.
💬 Оцінюю цю ймовірність як реалістичну, з певними нюансами. .. Минулого року, якщо взяти з серпня по січень, росіяни наступали десь із темпом 320–680 квадратних кілометрів на місяць. Не те щоб прямо супердинамічно, але динамічно. За зимову наступальну кампанію, через ряд причин для них невдалу, вони добряче виснажилися: вони втратили резерви, вони втратили людей, і вони втратили наступальний потенціал. Це одна з причин, чому в лютому ми перехопили тактичну ініціативу, хоча стратегічна — далі за ними.
Що це означає для росіян? Що фактично так далі воювати, як вони воюють, не дуже розумно. Треба щось змінювати. Найлогічніше для них — це збільшувати площу активних бойових дій. Чому? Бо ми обмежені людським ресурсом, нам важко це дається, ми не можемо нічого зробити з мобілізацією — і десь там далі, я так розумію, будемо про це говорити. А вони можуть спокійно набрати 100, 200, 500 тисяч людей, підготувати їх за півроку і відкрити ще один-два оперативні напрямки. Ми будемо змушені відтягувати туди підрозділи, ресурси, десь шукати якихось командирів — бажано адекватних, а їх майже немає. Це загальне послаблення позицій Збройних сил.
При цьому задача в них дійсно — знайти способи, як збільшити лінію активних бойових дій на 200–300 кілометрів. Це прямо болісно для нас. Плюс у випадку досягнення ними їхніх стратегічних задач по Слов'янську, Краматорську, Дружківці, можливо, Оріхову, Гуляйполю, вони можуть стати в оборону. А це значить, що почнемо наступати ми. А це значить, що ті втрати і той контент, який ми кожного дня бачимо стосовно росіян, ми будемо бачити стосовно себе. Бо поки ми в обороні, співвідношення втрат може бути 1 до 80, 1 до 60, 1 до 30 — супервисоке, на нашу користь. Але як тільки ми переходимо в наступальні дії — можливо, не прямо в таких кількостях, але втрати дуже високі. Тому що технології на полі бою одні й ті самі. І люди їх застосовують однаково. А люди наступають теж однаково, здебільшого. Напевно, винятком тут «Хартія» з її Куп'янською наступальною операцією, але й там втрати були немалі. | 5 379 |
| 3 | 💬 На жаль, багато політиків, багато поважних людей у цій країні вже давно мають великі, маленькі, середні фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи з перегляду, перезавантаження закупівель величезній кількості людей не сподобалися. У когось були домовленості з європейськими країнами: 300 мільйонів чогось на ремонт танків, 500 мільйонів на якісь снаряди, ще якісь мільйони на якісь міни, боєприпаси, дрони. Усі з усіма про щось домовлялися, а Михайло ці процеси зупинив. Тобто вони спробували очолити і взяти під контроль підходи та систему державних закупівель, що, власне, і має робити Міністерство оборони, зокрема за своїм положенням. І це правильно, але це величезній кількості людей не сподобалось. Допускаю, що в когось наламалися великі контракти, у когось пішли проблеми з поставками, і багатьом політикам це не сподобалось. І тут почалася якась велика політична гра, якісь ситуативні союзи.
Другий фактор — це конфлікт зі Збройними силами та Генеральним штабом. І, напевно, третій фактор — це зростаюча його політична вага, роль і симпатія суспільства до нього і його команди. Напевно, цих трьох причин достатньо для того, щоб президент прийняв рішення перезавантажувати цілий уряд.
Про генерала Драпатого
💬 Олександр Станіславович [Сирський], як сильний стратег-апаратник, бачить майбутніх можливих конкурентів і створює передумови — очевидно, не своїми руками, не сам, але створює передумови — для того, щоб вони помилялися, щоб вони десь провалювалися, щоб у них погіршувалося сприйняття президентом, і збиває їх із можливих просувань. Тобто він уміє збивати конкурентів.
Драпатий — прізвище, яке багато років озвучують багато людей як можливу заміну, як можливого наступного головкома або начальника Генерального штабу. Без оцінок його — небагато з ним спілкувався за попередні роки, — але система така, що той, хто стає видним і про кого починають говорити, з часом десь зливається. Колись говорили про Мойсюка, якому теж казали, що він може бути одним із кандидатів при попередньому перезавантаженні. Зараз його немає в цьому списку.
Q: Про нового тимчасово виконуючого обов'язки міністра оборони — про Євгена Хмару. Я, чесно кажучи, про нього поганого нічого не чув. Його доволі поважають у військовому середовищі
💬 Його не «доволі» — його дуже поважають у військовому середовищі, у ЦСО «А», партнери. І ніколи про нього ні від кого поганого не чув. Це прямо факт.
.. Здивований цим призначенням [на посаду в.о. міністра оборони], тому що попередня посада — виконуючий обов'язки голови Служби безпеки України. І за півроку його чомусь не призначили на цю посаду. Зараз його кидають у Міністерство оборони.
Так виглядає, що Офіс президента хоче перекрити той негатив, який вони отримали від суспільства, військових і партнерів, ім'ям, повагою, репутацією Хмари. Окей, це може бути розумно, можуть бути такі ситуації. Але про що ми говоримо? Ми говоримо про те, як зменшити негатив від рішення. Ми не говоримо зараз про війну, ми не говоримо про солдата в окопі, ми не говоримо про майбутню осінньо-зимову російську наступальну кампанію. Ми говоримо про те, як когось кудись призначать, як зменшити якийсь негатив, як когось кудись посунути і так далі.
Ми говоримо про політику, коли в нас велика повномасштабна війна — найбільша в Європі з часів Другої світової. Коли в нас накопичена система помилок і проблем, до яких ні в кого не доходять руки, які просто рік до року перекладаються. І на сьогодні в нас чотири міністри оборони за один календарний рік.
Ці проблеми не вирішуються просто так за місяць, за півроку. Новій команді міністерства треба шість – дев'ять місяців, щоб нормально розібратися, куди вони потрапили, знайти і поміняти ключових людей і почати щось робити. Оце по-чесному — шість – дев'ять місяців. Тільки зараз з'явилось відчуття в багатьох у Міністерстві оборони, що десь із червня, з липня ми почали щось нормально робити: не розбиратися в проблемах, не гасити швидкі пожежі, а прямо закладати основи середньострокових чи довгострокових реформ. Плюс ці реформи — це процес реформування. Він не відбувається за день або наказом по військах. На їх імплементацію, коригування, знову імплементацію треба роки. А ми говоримо про те, як прізвище замінили на прізвище і яким чином це зменшило удар чи публічну шкоду.
Ні в кого немає жодних питань до Хмари. Герой України, суперкласна людина, адекватний, досвідчений. Багато з ним спілкувалися, багато з ним працюємо. Ні в кого немає жодного негативу. Але при цьому ми маємо говорити про війну, про міністерство як величезну махіну з бюджетом понад трильйон. З купою департаментів, купою управлінь, купою задач. Колишній Мінстратегпром — у ньому. Державні підприємства, як «Мотор Січ», «Укрнафта», — у зоні відповідальності Міноборони. Кадрова політика, уся міжнародка, усі закупівлі — тилові, бойові. Реформування, мобілізація, про яку теж президент, здається, згадував, — те, що не відбулося за його очікуваннями. Це величезна махіна.
Михайло, працюючи з 2022 року в цій системі, зайшовши, не зміг до кінця сформувати команду. Вони не позакривали ні всіх заступників, ні департаментів, ні управлінь. Людей нема. Ніхто не хоче йти в цю систему. Ніхто не хоче йти в цю державу. І після цього перезавантаження — дурних нема, вони не наберуть людей. | 7 252 |
| 4 | Тарас Чмут дав інтерв'ю Роману Крацю і "Українській правді"
Розберу на цитати, які мені здаються валивими.
...
Q: Чому, обираючи між Сирським і Федоровим — а судячи з публічної комунікації, вибір стояв саме так?
💬 Тобто, щоб поміняти міністра, нам треба перезавантажити Кабмін і прем'єра, до яких особливих питань у суспільства, у партнерів, у влади насправді й немає. Але при цьому ми кидаємо людей, які взяли виклик, проявили рішучість, якусь готовність у минулу зиму заходити, щось із цим робити. Ми їх просто кидаємо через те, що треба змінити міністра, який комусь не подобається. І тут, звичайно, з'являється офіційне обґрунтування, якесь формулювання про конфлікт, який, очевидно, на старті був. Президент про нього знав, усі дотичні знали, бо це люди, які багато років разом працювали, і без цього конфлікту ідеологій неможливо було.
Q: Який масштаб був цього конфлікту, на твою думку?
💬 Мені здається, цей брифінг, який був, він, по-перше, очевидно, чесний, але він доволі конкретний. Тобто це не просто «у нас там щось не виходило». Там був список, здається, з десяти пунктів, де описано конкретно і голосом проговорено, що мається на увазі.
От воно все так. Це ряд накопичених проблем, які за останні півроку фактично поглибилися до формату, коли міністерство не може впроваджувати зміни без підтримки Збройних сил. Збройні сили — це Генеральний штаб. Якщо Генеральний штаб блокує, так чи інакше ви не можете нічого робити. Ну, щось можете, але не можете давати глобального результату, якого очікує і президент, і суспільство, і партнери. І це переходить у конфлікт, тому що міністерство йде до президента, піднімає проблеми на Ставці, військові починають говорити свою точку зору, відстоювати свою позицію. І це переходить у конфлікт. І це, очевидно, треба розрулювати.
Питання в тому, що, призначаючи Михайла на цю посаду, президент, очевидно, знав про цей конфлікт. Тому що Михайло — не просто якась людина, яку призначили в Міністерство оборони. Він займався темою війни. З 2022 року в Мінцифри — це таке було тіньове міністерство оборони, яке підхоплювало дрони, інновації, партнерів, закупівлі, трансформацію державних закупівель і дозволів, впроваджувало е-бали, інші підходи до застосування дронів на полі бою. Тобто вони вийшли з цього середовища, вони знали цих військових, вони знали цих полковників, генералів, комбригів, комкорів і так далі. Це не команда, яка з вулиці зайшла і така: «Давайте з нуля будувати стосунки». Тому всі знали, що буде конфлікт, і без нього неможливо.
Q: Ти вважаєш, що це була його [Зеленського] помилка?
💬 Я вважаю, що для України це може бути найбільша помилка за останні роки, яка може призвести до поразки у війні. .. Тому що ми зараз живемо в ситуації та умовах, схожих на 2021 рік. Коли ніби все добре: ну, є якась там війна, десь там АТО, якась ООС на сході, вже особливо майже нікого не вбивають. Є якийсь російський політичний тиск, щось там у морі. Але кожен рік одне й те саме: великої війни не буде. .. А потім приходить повномасштабне вторгнення, об'єму і масштабу якого ніхто не очікував. І всі пам'ятають, що тоді було з усіма в країні, серед політиків, серед міністрів: хто куди тікав, хто включався в роботу і так далі.
Зараз подібна ситуація, бо ми чомусь думаємо, що війна — це такий формат, як є. Якісь наступальні й оборонні дії десь там на сході, трохи на півночі, трохи на півдні. Якісь обстріли, але чергову зиму пережили, чергове літо перебудемо, чергову зиму переживемо. Фронт кудись там трохи рухається. По телемарафону розповідають, як ми звільняємо по десять населених пунктів. Комусь дають Героїв, щось постійно формуємо. Кожен день горять НПЗ, якісь заводи. У цілому — добре, може бути.
Але це ілюзія, бо в один момент фронт може провалитися, просто розвалитися. Росіяни вийдуть на оперативний простір. Росіяни вийдуть на ті площі захоплення територій, яких не було за всі ці роки — співставні з нашою Харківською наступальною операцією або з їхнім наступом лютого–березня 2022 року.
Інша велика проблема — суспільство в тилу деморалізоване, демотивоване, зневірене і втомлене. Військові втомлені й деморалізовані. Це все породжує ряд накопичувальних проблем, які рік до року ніхто не вирішує. І коли ми підходимо до такої критичної точки неповернення, ми починаємо судомно бігати і щось реформувати з очікуваннями: «Так, дайте реформу мобілізації через місяць». Але накопичена роками проблема не вирішується за місяць. Скільки ми її накопичували — стільки часу треба її вирішувати. А ми хочемо швидких рішень тут і зараз.
І фактично ця ситуація, яка є нейтрально-позитивною зараз за відчуттями в суспільстві, значною мірою є наслідком того, що партнери заливають країну та оборонно-промисловий комплекс грошима. Ми купуємо засоби, вони дають нам засоби, допомагають їх застосовувати, і в нас є контент, якому ми радіємо. Це дійсно: зранку ти прокидаєшся, дивишся, як сьогодні черговий російський завод десь горить. Це класно. Але чи є кореляція між цим заводом і ситуацією на фронті — дуже велике питання. Це породжує багаторічну ілюзію того, що війна буде така, як є. Ми забули, що вона може бути інакшою. І коли це відбудеться, може бути дуже боляче. | 19 882 |
| 5 | За словами обізнаних джерел The Financial Times, на вихідних український президент запропонував повернути Михайла Федорова з розширеним мандатом. Високопосадовець і ще двоє обізнаних співрозмовників кажуть – Федоров хоче повернутися лише в міністерство оборони.
Окрім закликів повернути Федорова, на Зеленського тиснуть із вимогою призначити молодше покоління військових лідерів на заміну його суперечливому головнокомандувачу Олександру Сирському.
❗️ За словами обізнаних із ситуацією людей, президент запропонував Федорову високу посаду в Раді національної безпеки і оборони — з прямим доступом до президента та мандатом курувати оборонні інновації й військову реформу.
За запропонованою схемою Федоров наглядав би за оборонно-технологічними програмами та масштабуванням виробництва далекобійної зброї, кажуть співрозмовники, — і міг би далі просувати реформи поза міністерством оборони та військовим командуванням. Він також працював би над залученням іноземних інвестицій в українську оборонну промисловість.
❗️ За даними поінформованих джерел, на вихідних президент зустрічався з Федоровим загалом близько шести годин, а від його звільнення контактує з ним майже щодня. Зеленський запропонував Федорову кілька альтернатив його колишній міністерській посаді, але той усі відхилив, кажуть люди.
💬 У нього зараз багато важелів, — каже людина, знайома з перемовинами між Федоровим і Зеленським. — Він хоче одного – відновлення [на посаді міністра оборони]. І він знає, що більшість суспільства на його боці
Ситуація з Федоровим ускладнила пов'язану дилему Зеленського — майбутнє його головнокомандувача Сирського. Зміна військового керівництва ризикує розхитати інституцію, центральну для оборони України, на тлі ескалації російських повітряних ударів. Але опір закликам до змін може ще більше відштовхнути суспільство. До того ж Сирський є близьким союзником Зеленського і подеколи щільно узгоджував воєнні плани з побажаннями президента, кажуть люди, обізнані з їхніми стосунками.
Кілька українських високопосадовців і людей, близьких до війська, кажуть, що набирає обертів ідея підвищувати молодших офіцерів. Прихильники такої ідеї стверджують, що такі командири краще відчувають нові реалії, які перекроюють війну: стрімке розростання дронової війни, децентралізацію ухвалення рішень і потребу швидшої адаптації на фронті.
Окремо західні партнери закликали президента якнайшвидше залагодити питання довкола війська.
💬 Ми ваш головний фінансист, і нам потрібна стабільність, — сказав західний посадовець, прихильний до Києва. — Нам потрібні люди, яких ми знаємо, яким довіряємо і з якими можемо працювати | 41 103 |
| 6 | ⚡️Федоров готовий повернутися лише на посаду міністра оборони, - джерела
Також співрозмовники в оточенні ексміністра спростували чутки про те, що Федорову можуть запропонувати стати miltech czar - координатором розвитку військових технологій.
#ЕксклюзивРБКУкраїна
✅ Читай тільки суть з РБК-Україна у Google. | 9 694 |
| 7 | Драпатий сьогодні особисто прибув на зустріч із Зеленським.
Вчора виходив по відеозвʼязку.
Після Зеленський зустрівся з Білецький. Теж особисто.
Очевидно, президент в пошуках кандидата на нового головкома. Можливо і на його заступника.
Також примітно, що на зустрічах з генералами присутній і новий в.о. міністра оборони Євгеній Хмара. | 9 961 |
| 8 | Обговорюємо стратегію захисту України та деталі взаємодії з нашими партнерами. Прискорюємо реалізацію домовленостей про постачання. Змістовна зустріч із Володимиром Горбатюком. Слава Україні! | 6 674 |
| 9 | Ну то логічно.
В цілому вся банда піде.
Новий ГК приведе з собою своїх людей, так прийнято💅🏻
Саппорт | Мерч | Донат | 9 697 |
| 10 | Схоже, доля головкома вже вирішена 🤔 | 15 804 |
| 11 | Щось новеньке [чи ні?] | 10 919 |
| 12 | Мадяр
...
8 елементів ППО в ніч на 20 липня впольовано та знищено у оперативній глибині противника, зокрема 6 — у Краснодарському краї РФ та 2 на ТОТ Запорізької обл.
▪️ ЗРК «ТОР-М2», нп Єйськ, Краснодарський край, рф
▪️ РЛС «Каста-2Е2», нп Єйськ, Краснодарський край, рф
▪️ РЛС «Гамма-С1М», нп Єйськ, Краснодарський край, рф
▪️ 2 одиниці РЛС «Небо-СВ», нп Єйськ, Краснодарський край, рф
▪️ РЛС «Небо-У», нп Приморсько-Ахтарськ, Краснодарський край, рф
▪️ ЗРК «БУК-М1», нп Зеленопіль, ТОТ Запорізької обл
▪️ РЛС, нп Данило-Іванівка, ТОТ Запорізької обл | 10 644 |
| 13 | Відправились в тил, а опинились в полоні
Вони мали непомітно просочитися в тил українських позицій. У бій не вступати. Шукати екіпажі БпЛА, збирати розвіддані та встановлювати російські прапори для чергових пропагандистських роликів про «захоплені» села.
Натомість опинилися в полоні.
Бійці 225-го окремого штурмового полку провели зачистку від інфільтрованих груп противника в районах Тернуватого, Косівцевого, Різдвянки, Верхньої Терси та Воздвижівки.
Результат операції — 64 російські військовополонені.
64 окупанти поповнили обмінний фонд України. 225 окремий штурмовий полк продовжує працювати.
Слава Україні! 🇺🇦 | 8 444 |
| 14 | M0nstas публікує супутникові знімки північно-східної частини Чорного моря [яке він називає "Мадяріське море"] за 13 і за 19 липня
Різниця візуально приємна.
...
Пам'ятаю, як Путін хвалився, що одним з результатів "СВО" є те, що Азовське море стало внутрішнім озером РФ. Але тепер виглядає все так, що і Чорним не може користуватися. | 9 927 |
| 15 | the cameron account, західний аналітик, який спеціалізується на ракетному озброєнні, написав у себе колонку про нашу [і не тільки] балістичну програму.
...
Минулого тижня екс-міністр оборони України заявив про успішне випробування балістичної ракети. Це сталося за два тижні після “загадкового” висотного перехоплення на півдні Московської області, опісля якого російські джерела повідомили, що збили українську балістичну ракету.
Уперше з 2022 року російські міста, включно зі столицею, опинилися під загрозою балістичного ракетного удару.
Уже цього року, а особливо у 2027-му, Москва, найпевніше, зіткнеться з повторюваними балістичними ударами. Скільки ракет Україна зможе виробляти — невідомо, але балістика стає для неї пріоритетом, а отже, зусиль на розширення виробництва вона не шкодуватиме.
❗️ До 2027 року ми можемо побачити масштабні обміни балістичними ударами між Москвою та Києвом — що нагадуватиме те, що за часів ірано-іракської війни стало відомим як «війна міст».
Наприкінці 2022-го Україна перезапустила свою балістичну програму «Сапсан»/«Грім» з 2010-х, яку раніше заморозили через брак фінансування. Через нові вимоги програму розділили на два окремі напрями розробки під егідою міністерства оборони України.
Щонайменше один із напрямів спеціалізується на новому розгінному блоці і, ймовірно, іншому твердопаливному двигуні зі збільшеною дальністю порівняно з початковим проєктом.
❗️ Вважається, що саме цю ракету [з новим блоком і двигуном] Україна випробувала 14 липня — і, ймовірно, саме її російські джерела заявляли, що перехопили над Московською областю двома тижнями раніше.
Але є й приватна ініціатива – 🔥 Fire Point, українська компанія, яка з 2024 року також тихо працює над балістичними ракетами.
Підхід Fire Point – ракета масового виробництва на власних верстатах для намотування вуглеволокна, а виготовлення твердопаливних двигунів візьме на себе завод, що будується в Данії.
❗️ Балістичні ракети для України, здатні досягати Москви з української території, розробляє і Велика Британія. Перші ракети очікуються до постачання в другій половині наступного року.
Британці шукають ракети з мінімальною дальністю понад 500 кілометрів, бажаною — понад 600, і бойовим навантаженням щонайменше 200–300 кілограмів. Початкові темпи виробництва — щонайменше десять ракет на місяць.
Україна, схоже, вже має невелику кількість балістичних ракет, здатних досягти Москви, — і щонайменше три різні програми намагаються дати їх значно більше.
Підсумовуючи, виглядає так, що державна програма вже створила балістичну ракету вітчизняного виробництва. Приватна українська компанія розробляє і випробовує власну балістичну ракету з планами масового виробництва. А у Великій Британії кілька компаній розробляють балістичні ракети для України, і Лондон має намір передати їх наступного року.
❗️ Це має турбувати Росію, адже у війну вона входила з вірою, що їй майже нічого не загрожує від українських ракет у відповідь. Замість «демілітаризації» України РФ тепер стоїть перед перспективою, що Україна черпатиме з трьох потенційних джерел балістичні ракети, здатні бити по російській столиці, — і всі три програми прагнуть нарощувати виробництво в агресивному темпі. | 69 052 |
| 16 | Лінійним армійським бригадам почали передавати "Хорнети"
На відео працюють екіпажі ✴ 30-ї механізованої бригади на Слов'янському напрямку.
Такими темпами скоро і оператори ТрО будуть палити логістику росіян "Хорнетами" | 11 157 |
| 17 | Сирський каже, що в Костянтинівці наразі перебуває до 145 російських військових | 10 323 |
| 18 | Мадяр
...
За добу + 7 суден тіньового флоту в Азовському на Чорному морі:
▪️ 3 танкери
▪️ 4 суховантажі
Загалом в рамках операції “МоЛоЧКа” було прибито 183 судна (119 — Азовське, 64 — Чорне море)
❗️ Керченська паромна переправа — мінус 75% трафіку. Три з пʼяти паромів знищено, два втратили самохідність, ходять у режим баржі, які таскають буксирами. | 10 363 |
| 19 | 🏃♀️ Ранковий марш-бросок працівників «Wildberries» у присілку Каледіно під Москвою | 10 998 |
| 20 | У неділю Сполучені Штати та Іран ще на крок наблизилися до повномасштабного конфлікту: обмін ударами по цивільних і військових об'єктах продовжував ескалувати, а від відновлення бойових дій тиждень тому загинули щонайменше троє, а можливо, й четверо американських військових, пише The Washington Post
У неділю стало відомо, що двоє військових США загинули під час іранського удару по військовій базі в Йорданії в п'ятницю. Ще один американський військовий загинув на півночі Іраку під час «контрольованого підриву нерозірваного боєприпасу» зі збитого іранського дрона.
Трамп заявив, що Центральне командування завдало у відповідь нової хвилі ударів по Ірану. Нова хвиля ударів була націлена на «іранські військові спроможності, що використовуються для атак на комерційні судна та цивільних моряків, які проходять Ормузькою протокою», йдеться в заяві Центрального командування.
💬 США планують ширшу війну — сказав американський посадовець, обізнаний із внутрішніми дискусіями адміністрації, додавши, що Пентагон нарощує кількість військової авіації в регіоні. Натомість застеріг, що розширення американських операцій обмежуватимуть все менші запаси засобів ППО й далекобійних боєприпасів, а також ускладнена через пошкодження здатність перекидати в район додаткові війська та літаки.
💬 Нам не вистачає ресурсів для безпечного підтримання операцій, і я не думаю, що в Білому домі це усвідомлюють, — сказав посадовець
Американський посадовець розповів, що удари США по мостах і залізничних коліях довкола Бендер-Аббаса поблизу Ормузької протоки минулого тижня Іран сприйняв як ескалацію — і це спричинило ширшу відповідь.
💬 У них поменшало пересторог щодо завдання масових втрат Сполученим Штатам, — сказав посадовець.
У неділю Кувейт повідомив, що Іран другий день поспіль атакував електро- та водопостачальну станцію. Іран заявив, що це були дронові удари по американських військових позиціях.
Йорданія повідомила про перехоплення трьох іранських ракет — на тлі повідомлень, що порт і аеропорт південного міста Акаба зазнали атаки.
Іран також заявив, що два неідентифіковані судна зазнали «аварії», намагаючись пройти «небезпечним» маршрутом через протоку — вочевидь, захищеним США південним проходом уздовж узбережжя Оману, який Іран обіцяв блокувати.
Трамп стверджує, що «радикали» в Тегерані розкололи іранський уряд, хоча деякі внутрішні оцінки там свідчать, що війна почала гуртувати підтримку жорсткішої лінії.
Державний секретар Марко Рубіо, спілкуючись із журналістами, сказав, що США «завжди залишаються відкритими до дипломатичного розв'язання». Але, за його словами, «стає все очевидніше, що навіть усередині їхньої власної системи наростає розкол».
Слідом за суботньою заявою, що приписується аятолі Моджтабі Хаменеї, спікер парламенту Могаммад Багер Галібаф написав, що «священна єдність — це не просто моральна чи суспільна рекомендація, це необхідна умова перемоги в боротьбі з ворогом».
💬 Я не бачу в короткостроковій перспективі жодного шляху до врегулювання ситуації з протокою, — сказав Ворнер, найвищий за рангом демократ у сенатському комітеті з розвідки. — Ця війна за вибором стала катастрофою. Катастрофою у військовому сенсі. Катастрофою для того, як нас сприймають у світі
❗️ Загалом на війні проти Ірану вже загинуло 17 — а можливо, 18 американських військових, а понад 430 дістали поранення. | 16 557 |
