creators.prjctr | kuzovkina week

Останнє на сьогодні. Поетичні зіни: “Задивляюсь у твої зіниці”, Василь Симоненко, та “Цей біль — як алкоголь агоній”, Василь Стус. Перший зін “Задивляюсь у твої зіниці” виріс з домашнього завдання на курсі типографії у Сніжанни Чернецької та Лєри Ганічевої, яке звучало як “заверстати розворот з поезією” мене захопило я зрозуміла, що ніколи не верстала вірші, стало цікаво чому їх зазвичай верстають просто по-лівому краю, почала підбирати поезію, рефлексувати і народилась глобальніша ідея для серії: “візуально-поетичне дослідження проявів любові” і стався перший зін потім 2-й, зараз готуюсь почати роботу над третім, все ніяк не зберусь, може якраз тут напишу і буду робити) Взагалі, навчання та проєкти під час нього — це окрема любов і свобода: коли завдання подобається, зазвичай роблю більше, що це перетворюється на проєкти.

Завдяки цим зінам здійснилася моя мрія робити друковані видання. Я познайомилась з Марією співвласницею readellion і вона запросила мене заверстати проект “Політика для початківців”, а також мені написав Сергій Рафальський і ми разом зробити поетичну-фотокнигу “Дисципліна практики”, паралельно я/ми зробили ще одни зін Road Works (про ми розповім вже завтра) і також ще є декілька проектів видань над якими я зараз працюю, чому щиро радію. Якщо вам цікава тема самвидаву: друк, розповсюдження, бюджетуванні пишіть- питайте, я в цьому не ідеальна, але трошки щось порадити/розповісти можу. Завтра поговоримо про спостереження та про Road Works він якраз з нього і виріс, також буде більше процесу та закулісся, там його ого-го. Всім цьом, до завтра і тихої ночі

Розкажу ще про декілька особистих проєктів сьогодні, які я ніжно люблю і які неочікувано вплинули на моє життя. Проєкт: “Дякую” постери ми створили на початку березня 2022 року разом з моїм другом Сергієм Сербіним. Цей проєкт, який 100%-во допоміг мені зібратись та вилізти з дуже глибокої калюжі розгубленості, безпорадності на початку повномаштабки. Власне, ідея проста: зробити серію ч/б постерів, які можна роздрукувати на кольоровому папері (жовтому та блакитному), розклеїти у вигляді українського прапора і таким чином сказати людям у світі “Дякую” за маленьку та велику допомогу на початку повномасштабної війни. Ми зробили 8 постерів (здається 20-ма мовами), сайт з описом проєкту та лінками де їх можна скачати. Проєкт знайшов відгук, людям зрезонувало, вони завантажували файли друкували їх, клеїли на стінах, вікнах, роздавали як листівки на івентах, ходили на мітинги. Життя проєкту фіксувалось туть Рубрика куди цей проект мене привів буде в коментарях, бо в одному повідомленні все не влазить, упс🫣

Ну і лежу в якісь емоційні калюжі, а там мокро, мерзко і не кайф, тому я для себе винайшла рецепт він називається “Робити особисті проекти”. Вони допопамагають мені: - відрефлексувати/пережити певні емоції чи досвід - зробити щось, чого не робила раніше - зробити щось що, хочеться робити, але чомусь такі проекти ніяк не стаються - дофамін, саморозвиток, багато гри та “хіхікання” в процесі - це спосіб втілити своє бачення на 100%, що часто в мене в комерційних проєктах не виходить

Ще глибше

іноді це все в один день, тиждень місяць чи якийсь не фіксований проміжок часу. Але серфити на хвилі я класна вдається не так часто (хоча і дуже хочеться). Іноді я провалююсь ще глибше

Ухххх! Дуже дякую за коменти та ідеї, думаю, що всі теми так чи інакше будуть перетинатись, але обовʼязково протягом тижня ще розповім щось про верстку та вибір шрифтів. Але почну тоді з особистих проектів і навіщо я їх роблю. Почнемо з того, що синусоїда мого дизайнерського життя виглядає якось так:

Всім хелоу! Дякую Проджу за запрошення дуже рада бути тут, хоча з усіх речей, на які я погоджувалась останнім часом, ця драйвить і лякає мене найбільше. Зазвичай мої думки та почуття перетворюються на якийсь візуальний проєкт, а не текст, тому це трохи ново для мене, не судіть строго за криві формулювання та одруківки (постараюсь бути уважною, хоча мої друзі знають, що я іноді як напишу тарабарською, сама потім не знаю, що це значить). Дуже хочеться, щоб спілкування було діалогом, а не монологом, буду вдячна за ваші думки, коментарі, питання. Декілька тем про, які думала поговорити та поділитись: 🚨Екзистенційне (такий собі формат розмови на кухні рефлексії про дизайн і себе в ньому, може хтось теж має схожі думки, а у когось кардинально відрізняються, було б класно звірити оптики) 🚨Спостереження (про нього на каналі буває часто, але хочу запропонувати вам цікаву штуку співтворчості) 🚨Особисті проєкти (закулісся, помилки, самостійне життя проєктів і куди це мене приводить) 🚨Портфоліо (що, де, і чому не доходять руки і як я з цим справляюсь) 🚨Самвидав, зіни, книги, журнали, корисні лінки… Впевнена, що буде щось ще не по плану, а по відчуттям чи запиту, тому напишіть, будь ласка, в коментарях, що вам найбільш цікаво, можливо, щось, чого немає в списку. А якщо відгукується щось з переліченого, скажіть з чого почати. Всім цьом і давайте спілкуватись

Спільното, знайомтеся з кураторкою цього тижня — Олею Кузовкіною 💙 Оля — дизайнерка та артдиректорка, співавторка курсу Graphic Design Medium і мисткиня-аматорка, яка особливо любить працювати з типографією, фізичними форматами та матеріалами. Серед її проєктів — Road Works typeface, Road Works zine & candle, зіни з поезією Василя Стуса та Василя Симоненка, поетична фотокнига «Дисципліна практики» та зін «Політика для початківців. Частина II». instagram портфоліо Оля надихається спостереженням за навколишнім світом і перетворює його на візуальні історії. Цього тижня хоче не лише поділитися своїм процесом і розповісти про кілька проєктів, а й поспілкуватися з вами, обмінятися думками і, можливо, навіть створити щось разом. Тож готуйте запитання, спостереження і трохи місця для експериментів. Олю, канал твій ✨

Настю, щиро дякуємо тобі за цей тиждень 💙 Він був дуже наповнений натхненням, реальними кейсами й можливістю зазирнути у твій творчий процес. Пояснювати візуальні рішення буває непросто, тому ми особливо цінуємо, що ти ділилася не лише результатами, а й мисленням. Сподіваємося, це не остання твоя поява на цьому каналі! Також нагадуємо, що ви можете записатися на менторську сесію з Настею тут 👈

🙋‍♀️🙋‍♂️ Якщо ще залишилися питання про що завгодно – пишіть! Запишу аудіо, підберу картинки.

Часом я почуваюсь занадто фристайл-менеджеркою. Навіть на великих проєктах із кількома залученими командами мені здається, що я так і не придумала найкращої системи трекінгу задач. Ще не люблю множити робочі чати й дзвінки, якщо питання можна вирішити повідомленням. Досі дратуюсь, коли бачу в соцмережах романтизацію забитого дзвінками календаря і відсутності особистого часу 💁‍♀️

П'ять років тому я просто пішла з останнього місця роботи, мій особистий фриланс трохи затягнувся, а потім я вигадала плейсхолдер назву для студії. Ми її не змінили досі. Якщо чесно, я досі думаю, що спочатку варто добре пошукати комфортну для себе команду, яку можна підсилити своєю експертизою. Якраз перемикання між дизайном і менеджментом допомагає мені стабільно добре ставитися до роботи. Ще допомогає рефлексія над тим, що мене саму дратувало або демотивувало як дизайнерку у попередніх командах. Я не заважаю команді приходити до креативних рішень самостійно. Радію, коли моя участь у цьому процесі мінімальна. Але до такого формату ми прийшли не одразу і перші рік-два багато експериментували й шукали комфортні налаштування. Зараз у нас є зрозумілий внутрішній процес опрацювання ідей до того, як вони потрапляють до замовника.

Наостанок повернусь до мультидисциплінарності, про яку говорила в перший день. У маркетингу я займалася рісьорчем ринку та аналізом уже проведених досліджень, тому це легко перейшло в роботу з бренд айдентикою. На кілька тижнів нам закидували одну сферу, наприклад ринок керамічної плитки. І ми йшли по всіх етапах аналізу, які зараз використовуються для створення бренд стратегій та айдентик, хоча й у значно спрощеному форматі. У дизайн я перейшла настільки органічно, що не пам’ятаю моменту коли це сталося. Але добре пам’ятаю першу дизайнерську роботу. Там майже не було вихідних і можна було швидко прокачати технічні навички. Зараз я думаю, що краще піти на ґрунтовний курс із дизайну, ніж мати такий досвід. Маркетингове минуле досі впливає на те, як я дивлюся на проєкти. Допомагає краще зрозуміти, звідки береться обережність чи "консервативність" у рішеннях замовників, наприклад.

4 Пропонуємо клієнтам референси з інших сфер і форматів із ідеєю як ми це адаптуємо для них. Хочу колись зробити стилізований комікс як частину айдентики для сміливого бренду. Окремий всесвіт натхнення — книжкова ілюстрація. У мене на столі лежить збірка творів японського письменника Кобо Абе, видана у 1988 році. Окрім того, що це приємна на дотик книжечка українською, у ній ще й фантастичні літографії. Ось тут можна подивитись

3 Звісно, треба враховувати можливості замовника. Якщо вони обмежені в ресурсах, то ми не пропонуємо рішення, які потребуватимуть постійної участі ілюстратора. Тут якраз в нас є місце для ШІ, який ми розглядаємо виключно як допоміжний інструмент для створених нами гайдлайнів і шаблонів. На скрінах - приклад частини гайдлайну для бренду, якому була потрібна велика кількість відбитків рослин. Оскільки кастомні ілюстрації не розглядались як опція, ми розробили інструкцію для швидкого створення таких елементів.

2 Завчасно окреслюємо майбутнє використання ілюстрацій у бренді. Вони можуть залишитись лише на сайті й не йти в соцмережі. Або на пакованні застосовується деталізована графіка, тоді як для сайту і соцмереж беремо спрощені фрагменти. Таким чином ми паралельно формуємо кластери ілюстрацій різної складності для різних каналів. Наприклад: 🐸 складні сюжетні ілюстрації – для сайту; 🐸 міні-ілюстрації – для відеомонтажу, якщо це якісь експлейнери/освітній контент; 🐸 окремі шейпи й об’єкти — для постів у соцмережах.

1 Стиль ілюстрацій та інших графічних елементів затверджуємо на етапі Дизайн підходу і презентуємо разом із концепцією айдентики. Уникаємо навішувати ілюстрацію поверх вже готової айдентики, якщо є можливість вести весь процес від початку. Ілюстрація може бути виразною і часом єдиною точкою візуальної диференціації. Наприклад, у деяких SaaS-платформ або B2B-виробників, де замовник часто обирає більш типовий для індустрії підхід до візуалу.