creators.prjctr | spizh week

Привіт! Пораджу вам трохи на почитати. Дві книги Еріка Кеселя "Complete Amateur" і "Failed it". Перша про те як прокачувати свою аматорську жилку, не заганяти себе в рамки своєї експертності, порушувати правила, пробувати речі які не робили до того. Друга про цінність помилок, як вони іноді можуть підштовхувати до цікавих неочікуваних ідей, ну і взагалі про не боятись помилитись. Ерік Кесесь співзасновник нідерландської студії KesselsKramer, можливо ви знаєте їх кейс про найгірний хостел в Асмтердамі, офіс студії в церкві, лого - рандомний знак куплений в антикварному магазині поруч. Двічі слухала лекції Еріка - це завжди надихаюче і дуже смішно, для мені він класний приклад як розважитись щось роблячи і отримувати максимум задоволення, для книги Shit він зробив виставку в боксі де пахло тим же ж шітом, книга про пустий стілець продавалась зі стільцем, більше його робіт туть https://www.erikkessels.com/

Всім привіт! Сьогодні хочу вам запропонувати подивитись цю лекцію Вірджила Абло “Insert Complicated Title Here” у Гарвардському університеті, краще всю, але хоча б уривок 8:20-15:40 і подумати, а краще зробити список, характерних рис, що формують вашу візуальну мову, що складає її ДНК. Проаналізуйте теперішнє, копніть глибше в дитинство, чи в момент коли ви зрозуміли, що хочете займатись дизайном, що було там, скоріше за все буде щось, що ви забули і можливо не використовуєте зараз, а воно вам приносило найбільше радості. Дуже корисна вправа, мені особисто допомогла краще зрозуміти, що_як_чому_я роблю, мої сильні сторони, інтереси та прокачувати їх, також я часто аналізую проєкт на чи зможу я їх там проявити, чи буду корисною чи це максимально не моє (допомагає краще достлухатись до себе і відмовлятись від певних проєктів). Сподіваюсь вам теж така вправа буде корисна.

про Політику для початківців, частина ІІ, розповіла у відео, не знаю як ви, але пʼятниця і дощ мене остаточно добили, слухайте дивіться на швидкості 1,5, а краще 2) Якщо будуть питання пишіть в коментарях.

про верстку віршів, то це такий продуманий з грідом "вайбверстінг" як ми з вами вчора говорили. Вірші заверстані з акцентами, там смисловими паузами, відступи іноді мають підтримку, іноді створюють образ та форму. про конструктивне рішення: це дві книги в одній, є тестова частина вона чорно-біла і є фото-частина (кольорова). Ми вирішили, що дамо читачу повну свободу у виборі фото-супроводу для кожного вірша, по факту читаючи у вас формується таке полотно з 4-х сторінок і безкінечна/своя кількість способів сприйняття матеріалу. Знайти хто реалізує цей задум, як і пояснити друкарні, що саме треба було складно, в нас було багато тестів, обкладинки, блоків, тест готового видання (дуже вам рекоментую це робити, бо фотоблок нам наклеїли не тією стороною першого разу), також додались певні деталі у дизайн після тесту. Дуже тішусь результатом, проєкт отримав свої лаври: шортліст "Найкращий книжковий дизайн" в категорії Експеримент, змагався там також ж зіном Road Workd (який і отримав одну з нагород)

Почну з "Дисципліни практики". Сергій Рафальський одразу задумував її як фотокнигу з поезією, точніше фотозін з поезією, але в нас вийшла поетична фотозбірка. Ми багато говорили з ним про образ книги, які емоції хочеться досягнути, було і про вагу матеріалу, метафори з методичкою, все вже не пригадаю, але матеріал, який мав увійти в книгу - це поезія та фото, які Сергій писав фотографував протягом 10 років. Від зіну відмовились майже одразу не пасувала форма матеріалу, але і задуму, який вийшов в фіналі, а це "книжка, що вміє стояти в планці" теж ще не було) Читаючи вірші розглядаючи фото, аналізуючи саму назву "Дистципліна практики" я зрозуміла, що мені треба диктатор (який буде тримати дисципліну, давитиме масою) і спокійніший практикант (який буде робити трюки і розповідати поезію). Диктатора я шукала довго - треба був масивний, болдовий та характерний, а потім я побачила, що Іван Цанко релізить шрифт BRON зрозуміла це він, написа Івану попросила файл на потестити (думаю ви теж так робите, якщо ні рекомендую, наприклад, Іван Цанко та Максим Кобузан з досвіду завжди ідуть на зустріч, дуже їм за це вдячна, але це чисто для примірки і погодження, потім все офішал купівля ліцензії ітд). Про практиканта - то це Periodica від Minttype, антиква там є такі характерні скруглення, мені трошки віддалено вайб друкарської машинки.

Всім хелоу! Всіх з пʼятницею, сподіваюсь на вихідних ніхто працювати не буде🤞 Вчора говорили про верстку, сьогодні трохи продовжу. Розповім про вибір шрифтів, конструктивні рішення і процес на прикладі цих двох проєктів

З останніх покупок: ось цей журнал The Virgil Reader, Volume 001. Дизайн: студія temp Лого VIRGIL ABLOH ARCHIVE моє улюблене, ну дуууууже подобаються ці літери. Формат верстка самого журналу кайф, але що мене посмішило в журналі також зібрані декілька інтервʼю Вірджила з різних журналів 032c, System, Kaleidoscope... і їх просто вставили не міняючи верстку (кожна стаття з версткою того журналу звідки вона взята), повний редімейд і вірджилівщина. Також прикольні ці наче інтерфейсні деталі про кількість слів, зображень, сторінок в кожному тексті.

Рекомендація: берлінська студія cyan

класно цей аналіз робити наочно, швидкий приклад на журналі Migrant: аналіз динамічного темпоритму і розгадування правил за якими працює текст: 5 колонок, текст розміщується на всі 5, іноді 2/3, 1/4, 1/2/2, 5/2/3, 3/1/2/2 і так далі. Мені в такий спосіб найбільше відкладається та запамʼятовується. Бувають звичайно штуки які ох і складно розгадати, не піддаються, буває що і макеті немає логіки чисто на відчуттях композиції робота. Іноді читаючи щось ловлю себе на думці, що око наче спотикається об текст, таке теж корисно фіксувати аналізувати, що саме заважає: поля, вибір тексту, інтерліньяж...? Ще корисна вправа: спробуйте якось зробити 15-20 різних варіантів абзацних відступів, повірте після 6-го у вас підуть незвичні речі.

Про верстку: на мою думку дуже важливо знати правила: максимальна, мінімальна довжина рядка, кількість переносів підряд, відсутність висячих прийменників, висячих рядків, тире вкінці рядка (я адвокатую за кінець рядка). Продумана логіка співвідношень кеглів, добре підібраний інтерліньяж, відсутність коридорів (якщо це не задум), там ще багато всякого - це все уже дуже-предуже впливає на те як ваш текст буде сприйматись і чи хотітиметься його читати. Правила звичайно можна і класно порушувати, але це найбільше спрацьовує, коли ви це робите навмисно для підсилення ідеї, чи привернення уваги Що ще: підглядання (спостереження), аналіз та практика, три кита на яких тримається моя робота з текстом. Я колекціоную різні журнали, книги, буклети, флаєри, програмки, фотографую розвороти книг, постери на вулиці, зберігаю на доски референси. Там я аналізую шрифти, поля, формати, підглядаю прийоми верстки, деталі, пробую розгадати логіку та сітку по якій працює текст, ну і читаю коли є час хех).

Доречі ви колись думали який ви шрифт, чи можливо поєднання? якщо ні подумайте напишіть в коментарях, буде класно якщо додасте зображення

Почну з вибору шрифтів. Зрозуміла, що характер літер мені зручно асоціювати з персонажами, чи навіть людьми і тоді текст на форматі - це наче розмова між цими персонажами. Це може бути діалог, монолог, какафонія. Я аналізую, яка ця розмова: монотонна/динамічна, хто головний і веде цю розмову, на яких тонах вона відбувається, вона легка чи душна, можливо в розмову ввірветься якась скромняга - мікротипографія не помітна одразу. Відповідно ця метафора допомагає мені в прийнятті рішень: аналізую проєкт, його настрій, думаю, які персонажі та характери мені підходять щоб це передати: брутальний, ніжний, дивний, непримітний тощо. Я регулярно підглядаю у Fontinuse по-перше класно дивитись як по різному працює один і той же шрифт, також багато прикладів по верстці теж для споглядання та аналізу, + одразу можна перейти на шрифтову студію та подивитись, що в них є ще, за роки підглядання я сформувала особистий довгий список студій куди заходжу в першу чергу якщо шукаю шрифт для проєкту, постійно додаю щось нове туди

Всім привіт! хто ще не встиг, планував, чи надумає, то долучайтесь до створення постерів. Нагадаю посилання на фігму, також діліться своїми постерами за бажанням. А я сьогодні трохи поділюсь думками про типографію та верстку.

Останнє про процес: поліграфія сказала, що при фальцюванні можлива похибка 5 мм, а для даного дизайну це критично. Я зрозуміла, що якщо хочу прям ідеального згину, щоб на червоних частинах не проявлялись білі полоси, то треба фальцювати самій, що і робила ще 2 місяці вечорами, а вдома пахло як на офсетному складі). Загальна маса проекту десь 45 кг, 30 з яких приїхало коли в будинку не було світла і курʼєр вигрузив біля дому і поїхав, короче всякого було в цьому проекті, якщо у вас є зін Road Works знайте як це все робилось, якщо експериментували зі шрифтом діліться результатами, дуже радію бачити його у використанні. Якщо цікаво щось про дистрибуцію (зіни продаються в Україні, Чехії, Німеччині Великій Британії, Франції, США, Нідерландах, на сайті Slanted дуже цим пишаюсь, бо це теж велика робота домовитись, доставити, тут без друзів не обійшлось), фінансову сторону питання, тощо, питайте відповім в коментарях

в цьому проєкті все про спостереження. Я думала якою має бути форма/ідея спесімену для шрифту з тріщин і от вона відповідь під ногами: червоно-білий дорожній перехід. На звороті одразу був задум розмістити постери зі шрифтом у використанні, хотілось максимально різноманітно проявити шрифт, і заодно потестувати його. Тому я вирішила написати знайомим дизайнерам та дизайнеркам і запросити їх до створення постерів до зіну (дуже тішусь, що всі кому написала сказали "ТАК"), вийшло 9 дуже різних і класних постерів і така мегаколаба (додам в коментарях всі постери окремо, щоб можна було роздивитись детальніше) Розмір зіну в розгорнутому вигляді 600х800 мм в складеному 160х300мм, формат для всього я зазвичай обираю фізично, мені важливо пощупати, щоб зрозуміти чи це те відчуття йокого хочеться досягнути (додала перший прототип зіну). У кожного зіну свої унікальні лице та зворот, мені важливо було розповісти про автора/aвторку кожного постера та їх задум.

Ось сети кирилки, латинки та символи, що увійшли в шрифт. Дуже хотілось, щоб набір слова (до пробілу) був безперервний, щоб формувалась словесна тріщина, по-трушному як на дорозі, тому я довго кернила, кожну літеру справа та зліва з іншими, через якийсь час цього процесу коли я закривала очі, то бачила вікно гліфс і як букви соваються одна до одної. Також дуже дякую Валіку Ткаченко за відповіді на мої питання і поради по роботі в гліфс, на сайті гліфс дуже класний блог та і ютуб ніхто не відміняв, але коли є з ким порадитись - це дуже цінно. Коли варіативність запрацювала, блін як це було класно, особливий момент радості, хоча до завершення проєкту було ще далеко, бо одразу з задумом шрифту, я вирішила, що спесімен Road Works буде зіном, який продаватиметься як ліцензія на використання шрифта. Про зін та його створення далі

Road Works typeface - це експериментальний варіативний шрифт, створений на основі тріщин на дорогах. В кожної літери є 5 стилістичних сетів, які рандомним чином міняються при наборі. Про перехід від фотографування до створення шрифта. Власне цей проєкт жив в мені довго і в якийсь момент я зрозуміла, що треба або робити, або переставати збирати тріщини і я почала. Спочатку спробувала якось обробляти фото в фотошопі, трасувати, все було не те, а потім мені друг порадив зробити все простіше: просто бери і відмальовуй. Зараз я покажу речі, які можливо не зовсім правильні з точки зору створення шрифта, але я досі впевнена, що якщо б не таким чином, я б його не зробила ніколи. Збирала матеріал, шукала форми та відмальовувала я спочатку у фігмі, а потім вже переносила в гліфс. В якийсь момент мені перестало вистачати форм, а фейкати те, що природа та Київавтодор так прекрасно зробили за мене виходило не дуже, тому я прям активно ходила на полювання за певними літерами і формами.

Спроба номер 2: курс visual communications professium шрифт Kashion, натхненний київською візуальною культурою, контрастний, кондеснуто-модний, і не дороблений)) Він трохи лагав, робила його у фонтлабі, щось мені було дуже складно з ним, навіть спробувала дати йому друге життя на шрифтовому воркшопі у Жені Анфалова, але мабуть розлюбила, чи просто це не мало бути мої першим шрифтом. Як колись сказав Дмитро Растворцев (цитата не дослівна): Якщо хочеш створити свій перший шрифт і знаєш, що він буде кривий, зроби його навмисне кривим. Саме тому Road Works для мене ідеальний перший шрифт: результат спостереження, експерименти та неідеальність

не судіть строго, але це взагалі перші літери, які я коли-небудь створювала. Курс "Айдентика" 2017 рік. Курсова робота, айдентика для Музею Ханенків, теж результат спостереження: пішла в музей довго там сиділа, розглядала інтерʼєри, почала помічати деталі, розписи на стінах стелі, цікаві деталі експонатів, і вирішила на основі цього створити шрифт, потім ще і ілюстрації з елементів намалювались. Дуже подобається, яка зараз у музею айдентика, але ось такий в мене тоді був погляд та ідея, якщо чесно досі ніжно її люблю