TastyDrive

Обережно, це відео викликає бажання переїхати в Ямпіль Просто випадково в стрічці натрапила на відео з кафе «У Олени» яке знаходиться в місті Ямпіль Вінницькоі області. Боже борони цих прекрасних людей. І так, відео - це одне задоволення, а коменти - окреме

Ну а що насправді тригернуло так це наявність російських та білоруських продуктів на поличках супермаркетів поряд з українськими. Зазвичай це цукерки, крупи, пиво і кава Якобс вироблена в рф. А ще - румунська сталінська горілка, яку, до речі, заборонили продавати в Канаді. Питання щодо заборони експорту продуктів з рф постійно підіймається, але я так розумію, що парламент не підтримує це рішення.

А ще знайшла в місцевому супермаркеті абсолютно бомбічну смакоту - «бринзу» в вершках. На смак чимось нагадує страчателлу, де замість волокон - мікро моцарелки) Гугл підказав, що в Украіні виробляють щось схоже - зернистий сир у вершках «Просто наше». Хто куштував? Я взагалі не любила їхню цю марку . Спробувала якось - не сподобалось, і більше не цікавилась їхньою продукцією.

У риночноі історіі Одеси та Кишинева багато спільного. Місцевий Центральний ринок - колишній Новий (як і в Одесі тут був Старий ринок який не зберігся), майже однолітка Нового ринку в Одесі. Але на відміну від нашого, тут не залишилось жодної старої будівлі. Справа в тому, що в 1941 році, коли радянські війська відходили з міста, було підірвано 40 % будівель і підприємств було підірвано. В тому числі ринок і квартали навколо нього. Тож відбудовувати його почали вже після війни. Але загальна площа залишилася такою ж і вона мені здалася не меншою за наш Привоз. Тут декілька корпусів - молочний, ковбасний і два мʼясних. Ще один корпус для свіжої риби. Декілька майданчиків на вулиці де торгують овочами та фруктами, величезні площі де торгують іншими товарами. Що вразило + - майже стерильна чистота в корпусах - коври з іконами в мʼясних корпусах - прикрашені столи та стовпи - мало ковбас і копченостей, молочки теж було мало, хоча прийшли ми туди о 8 ранку у неділю - величезний вибір овочів та фруктів - горіхові ряди - великі акваріуми і «джакузі» для риби. Такі ванни бачила на ринку в Хмельницькому. На моє здивування не знайшла гогошари і баранину Що купила: - цікаву кровʼянку - суху і тверду. - неймовірно смачний виноград - величезні солодкі черешні сорту Наполеон. Продавчиня сказала, що це новий європейський пізній сорт. Нереально смачні. - диньку - бринзу солодку і плотну - урду (теж дуже плотну, на відміну від болградськоі) Знайшла якусь автентичну кафешку зі стоячими столиками під назвою «Bufet». Туди стояла довженька черга, і всі столики були зайняті. Але чоловік навідріз відмовився стояти в черзі і щось там їсти, як я йому не доводила, що це найбезпечніше місце. Ех, ось тому я люблю ходити по ринках з перевіреними людьми 🤣 На фото я майже щаслива з покупками.

🇦🇩 Хороші сусіди на твій день народження влаштовують добрі і веселі свята. Сусіди - мерзотники пʼятий рік поспіль сіють на твоїй землі смерть. Добре, коли поряд є місце, де можна сховатися і хочаб свій день народження зустріти без тривог. Сон, тиша, прогулянки без огляду на час - як найбільший подарунок, який я змогла собі дозволити цього року і ті речі, про які я вже навіть не мрію в Одесі. Молдова прийняла, смачно нагодувала, розважила. Провела майже ідеальний день, якщо б не новини з дому. По приїзду пішли гуляти містом, вечеряли мітітеями та плациндами. Здивувалася, що місцеві в центральному парку преспокійно виходять полежати на підстилках, щось пʼють і закусюють (прямо як в Парижі) . Дізналися, що найгучніший нічний суботній двіж в центрі міста - біля Пʼяноі вишні 🍒 Зранку сходили на центральний ринок Кишинева. Купила виноград, диню, бринзу, кровʼянку, черешню, поснідали вертутами. Сходили в художній музей. Непоганий, але є нюанси про які зараз не буду. А після обіду рванули на фестиваль La Plachinte в Ботанічному саду. Там ми зʼїли аж дві плачінди 🤣🤣🤣, випили румунського пива та якесь нове пуркарське вино Motiv. Отримала фестивальну корону, пару дурацьких фоток , послухали концерт молдовської попси і щасливі зранку накупили бомбоанє) Про ринок і місто розкажу ще окремо. А поки на честь мого Дня народження попрошу підтримати збір Оксани Левковоі на організацію гастро - реабілітаційного туру для жінок - мам та дружин наших військовополонених, закатованих та безвісті зниклих. Ви мабуть всі знаєте Оксану та іі діяльність і я не буду повторювати свій пост, який я писала у фб. Скажу, що маю за честь третій рік супроводжувати ці групи по Одесі. Наприкінці серпня нові жінки мають знову приїхати до нас у гості. Посилання на банку

В четвер відзначали день народження колеги і влаштували батл пельмені vs вареники з вишнею. Я відповідала за вареники) Чим все завершилось - не пам’ятаю. Судячи за все перемогло холодне просєко 🤣 Сміюся із фоток - наскільки я виглядаю зосередженою та серйозною. Цікаво, ніколи не спостерігала себе за приготуванням

Гаряча кукурудза з одеського пляжу тепер виглядає так. Дивіться, яке морозиво запустили в нашому Tanu

Все, перейменовую канал на Торти Украіни 🤣 6 серпня презентували торт «Писанкове Прикарпаття»створений до Дня міста Коломиї. Створила його кондитерка Леся Кушнірук у формі писанки і зі смаком троянди. Продається торт в тому самому Музеї писанки. Фото: Суспільне

Ті, хто слідкують за ресторанною премією Сіль, зранку обговорюють короткий список учасників. А хто я така щоб не написати про наші одеські заклади. Отже. Цьогоріч у Премії 18 номінацій. Одеса представлена теж 18 закладами, але не всюди - лише в 11 номінаціях. Найсильніша для нас - Кращий бар, де є три одеських бари. Думаю, заслужено. Я взагалі то не по барам, але навіть я знаю ці назви. Щодо інших - впевнена, що кожний з номінантів - гідний уваги публіки. Але найбільше пораділа за вʼєтнамське кафе біля Привозу з дуже смачним Фо Бо (я ним пригощала гостей на вечірці присвяченій Східному новому року) Треба зайти, давно у них не була, там здається, зʼявилось багато новинок в меню. Фінал 10 премії відбудеться 10 листопада. Повний короткий список тут httpsigsh

Бути у Славському, лише за перевалом від Сваляви і не заїхати в кондитерську Мирослави? Це не про мене) Півтори години електричкою, і я вже скуповую нові тортики - пивний та винний, ну і шоколадну Сваляву для особливої події - дня народження подруги. Що сказати, пивний торт - це щось особливе. Мирослава зараз запаковує торт в пивну банку) і це не лише вау ефект, а й зручна упаковка, якщо ви хочете його взяти як сувенір додому. Він продається в Замороженому стані, а ще якщо ви попросите вам його упакують в термоупаковку. Якщо будете їхати потягом - попросить провідника поставити все це у холодильник. Теж саме з Винним Закарпаття з винним желє.

А ось саме торт Жмеринка. Основа горіховий корж, горіхове безе, малина, крем. Створений місцевою кондитеркою Оленою Данько, власницею мережі кав’ярень Данкоф

Майже місяць я нічого не писала в каналі. Майже весь цей час була в Карпатах. Думала, ось стільки вільного часу буде - буду багато розповідати, а вийшло навпаки. Хотілося одно - забитися в свою ракушку і лише споглядати з неї на оточуючий світ. Може так і просиділа би і другий місяць, але вчора побачила одну новину, і це був немов поцілунок принца, який розбудив сплячу красуню 🤣 Знаєте, про що це було? Це було про новий географічний торт, який створили в Жмеринці! Справа в тому, що Жмеринка - місто моєї мрії. Важко порахувати, скільки разів я їздила повз цей неймовірний вокзал і скільки разів мріяла прогулятися ним, а потім повернутися з нього в Одесу. А ще, я вважала, що саме в Жмеринці мав стояти пам’ятник варенику. Ну, а де як не там? І ось - торт! До, речі створили його до дня міста. І на його «фасаді» звісно красується вокзал. Восени я відновлю дегустації тортів в Одеса, тим паче, що за цей час зʼявилися новинки, які варто скуштувати. Але, якщо що, я проведу таку дегустація будь де. Запрошуйте. Зауважте, що під торти ми з Оленою Шушпановою підбираємо локальні вина або інші напоі.

Базарний день у Славському - раз на тиждень, у п’ятницю. По цінах на продукти була трохи вражена. Хто там говорить, що в Одесі дорого?) Помідори - 100 Огірки - 65 Черешні -200 -220 Абрикоси -130 Бринза -200 Сир - 130 Копчене м’ясо - 450 Літрова банка білих грибів - 650 Чорниці - 250 літрова банка 0,5 Баночка чорниці у власному соці - 250 Знайшла місцеву кровʼянку. Готують її з гречкою, але вона зовсім не схожа на ту, яку я їла в Закарпатті чи на Поділлі.

Зайти в тредс і здивуватись три рази поспіль за 5 хвилин Здивування 1 - побачити акаунт цукерок Південна ніч Здивування 2 - Побачити, що там ціла «банда» акаунтів цукерок, які Рошен зняли з виробництва Здивування 3 - дізнатися, що виявляється це не просто про ностальгію , а існує цілий рух повернення цих цукерок у виробництво Цікаво, це дійсно так, чи маркетинговий хід Рошен?

🇺🇸 Сьогодні Сполучені Штати святкують 250 років незалежності. З цієї нагоди The New York Times підготував чудовий гастрономічний таймлайн американської історії. Через знакові страви та продукти він показує, як змінювалася країна: від кукурудзи корінних народів, устричних барів XIX століття та Baked Alaska до TV dinners, першої піци в штатах, сучасної мультикультурної гастрономії та рецептів від ШІ. Повний текст читайте тут.