TastyDrive

Куяльницький лиман, це не лише вода та цілющі грязі. Це ще й смачне місце.  Це унікальний теруар з ароматом моря, степних трав та солі.  Солерос – трава, яку можна знайти навколо Куяльницького лиману. Він росте не лише навколо Куяльнику, а й біля інших солоних озер, але саме куяльницький набуває особливого смаку завдяки місцевості.  Солерос можна вживати в їжу. Але на жаль, він не дуже відомий як продукт харчування. В Одесі лише у ресторані Dyzingoff солерос подають як гарнір до риби, мʼяса, додають в салати.  Я, звісно, не кухар і не кондитер, але дуже хочу й далі попрацювати з солекорнією. Я вже намаринувала іі , далі хочу посушити. Що ще?

Мій Пиріг Незалежності. Ідея створили щось справжнє «куяльницьке» з використанням локальних продуктів народилася у мене ще минулого літа. Але я не розуміла, що це має бути поки не побачила оголошення конкурсу Пиріг Незалежності. Тоді моя уява відразу побачила і навіть відчула смак - з ніжним тістом та легкою солонуватістю пиріг. І так, начинкою для нього мала бути саме солекорнія, солерос або морська спаржа. Все літо я експериментувала з тістом та начинками. І ось, нарешті, я його показала публіці. Це відбулося в нашій Науковій бібліотеці де ми з колегами проводили День Куяльника в рамках наукової конференції «Україна: Історія. Культура. Ідентичність». В цьому пирогу я вирішила поєднати все те, що можна знайти навколо Куяльника – солерос, коровʼячу бринзу, вершки та масло з молока корів, які вільно пасуться навколо, яйца, борошно, і, звісно, куяльницьку сіль.  Основа – кіш. Чому саме кіш? Не знаю, можливо тому, що першим, хто детально описав Куяльницький лиман був Гійом Лавассер Боплан – французький інженер. Саме він в 1639 році створив першу карту, на якій закріпив назву “Україна”, а в 1660 видав книгу “Опис України” де розповідає і про Куяльник також. А можливо і тому, що кіш не може не вийти навіть у людини, яка вперше береться за випічку)

На відео - один з конкурсів Miss Universe Thailand 2026 На фото я на святкуванні нашого «Дня вареника», 23.12.23. Як говориться, знайдіть 10 відмінностей 😂😂😂

Друзі з Одеси, хто може дати поганяти на пару днів сушарку ?

Головний художній музей Молдови. Ошатний, маленький але змістовний. Цікаво було познайомитись з митцями Молдови. Нічого про них не знала. Але окрім місцевих тут є й невеличка, але цікава колекція європейського мистецтва 17-19 ст. Як завжди, зібрала найсмачніше. Якщо будуть цікаві автори, питайте - записала всі імена)

Обережно, це відео викликає бажання переїхати в Ямпіль Просто випадково в стрічці натрапила на відео з кафе «У Олени» яке знаходиться в місті Ямпіль Вінницькоі області. Боже борони цих прекрасних людей. І так, відео - це одне задоволення, а коменти - окреме

Ну а що насправді тригернуло так це наявність російських та білоруських продуктів на поличках супермаркетів поряд з українськими. Зазвичай це цукерки, крупи, пиво і кава Якобс вироблена в рф. А ще - румунська сталінська горілка, яку, до речі, заборонили продавати в Канаді. Питання щодо заборони експорту продуктів з рф постійно підіймається, але я так розумію, що парламент не підтримує це рішення.

А ще знайшла в місцевому супермаркеті абсолютно бомбічну смакоту - «бринзу» в вершках. На смак чимось нагадує страчателлу, де замість волокон - мікро моцарелки) Гугл підказав, що в Украіні виробляють щось схоже - зернистий сир у вершках «Просто наше». Хто куштував? Я взагалі не любила їхню цю марку . Спробувала якось - не сподобалось, і більше не цікавилась їхньою продукцією.

У риночноі історіі Одеси та Кишинева багато спільного. Місцевий Центральний ринок - колишній Новий (як і в Одесі тут був Старий ринок який не зберігся), майже однолітка Нового ринку в Одесі. Але на відміну від нашого, тут не залишилось жодної старої будівлі. Справа в тому, що в 1941 році, коли радянські війська відходили з міста, було підірвано 40 % будівель і підприємств було підірвано. В тому числі ринок і квартали навколо нього. Тож відбудовувати його почали вже після війни. Але загальна площа залишилася такою ж і вона мені здалася не меншою за наш Привоз. Тут декілька корпусів - молочний, ковбасний і два мʼясних. Ще один корпус для свіжої риби. Декілька майданчиків на вулиці де торгують овочами та фруктами, величезні площі де торгують іншими товарами. Що вразило + - майже стерильна чистота в корпусах - коври з іконами в мʼясних корпусах - прикрашені столи та стовпи - мало ковбас і копченостей, молочки теж було мало, хоча прийшли ми туди о 8 ранку у неділю - величезний вибір овочів та фруктів - горіхові ряди - великі акваріуми і «джакузі» для риби. Такі ванни бачила на ринку в Хмельницькому. На моє здивування не знайшла гогошари і баранину Що купила: - цікаву кровʼянку - суху і тверду. - неймовірно смачний виноград - величезні солодкі черешні сорту Наполеон. Продавчиня сказала, що це новий європейський пізній сорт. Нереально смачні. - диньку - бринзу солодку і плотну - урду (теж дуже плотну, на відміну від болградськоі) Знайшла якусь автентичну кафешку зі стоячими столиками під назвою «Bufet». Туди стояла довженька черга, і всі столики були зайняті. Але чоловік навідріз відмовився стояти в черзі і щось там їсти, як я йому не доводила, що це найбезпечніше місце. Ех, ось тому я люблю ходити по ринках з перевіреними людьми 🤣 На фото я майже щаслива з покупками.

🇦🇩 Хороші сусіди на твій день народження влаштовують добрі і веселі свята. Сусіди - мерзотники пʼятий рік поспіль сіють на твоїй землі смерть. Добре, коли поряд є місце, де можна сховатися і хочаб свій день народження зустріти без тривог. Сон, тиша, прогулянки без огляду на час - як найбільший подарунок, який я змогла собі дозволити цього року і ті речі, про які я вже навіть не мрію в Одесі. Молдова прийняла, смачно нагодувала, розважила. Провела майже ідеальний день, якщо б не новини з дому. По приїзду пішли гуляти містом, вечеряли мітітеями та плациндами. Здивувалася, що місцеві в центральному парку преспокійно виходять полежати на підстилках, щось пʼють і закусюють (прямо як в Парижі) . Дізналися, що найгучніший нічний суботній двіж в центрі міста - біля Пʼяноі вишні 🍒 Зранку сходили на центральний ринок Кишинева. Купила виноград, диню, бринзу, кровʼянку, черешню, поснідали вертутами. Сходили в художній музей. Непоганий, але є нюанси про які зараз не буду. А після обіду рванули на фестиваль La Plachinte в Ботанічному саду. Там ми зʼїли аж дві плачінди 🤣🤣🤣, випили румунського пива та якесь нове пуркарське вино Motiv. Отримала фестивальну корону, пару дурацьких фоток , послухали концерт молдовської попси і щасливі зранку накупили бомбоанє) Про ринок і місто розкажу ще окремо. А поки на честь мого Дня народження попрошу підтримати збір Оксани Левковоі на організацію гастро - реабілітаційного туру для жінок - мам та дружин наших військовополонених, закатованих та безвісті зниклих. Ви мабуть всі знаєте Оксану та іі діяльність і я не буду повторювати свій пост, який я писала у фб. Скажу, що маю за честь третій рік супроводжувати ці групи по Одесі. Наприкінці серпня нові жінки мають знову приїхати до нас у гості. Посилання на банку

В четвер відзначали день народження колеги і влаштували батл пельмені vs вареники з вишнею. Я відповідала за вареники) Чим все завершилось - не пам’ятаю. Судячи за все перемогло холодне просєко 🤣 Сміюся із фоток - наскільки я виглядаю зосередженою та серйозною. Цікаво, ніколи не спостерігала себе за приготуванням

Гаряча кукурудза з одеського пляжу тепер виглядає так. Дивіться, яке морозиво запустили в нашому Tanu

Все, перейменовую канал на Торти Украіни 🤣 6 серпня презентували торт «Писанкове Прикарпаття»створений до Дня міста Коломиї. Створила його кондитерка Леся Кушнірук у формі писанки і зі смаком троянди. Продається торт в тому самому Музеї писанки. Фото: Суспільне