TastyDrive

У риночноі історіі Одеси та Кишинева багато спільного. Місцевий Центральний ринок - колишній Новий (як і в Одесі тут був Старий ринок який не зберігся), майже однолітка Нового ринку в Одесі. Але на відміну від нашого, тут не залишилось жодної старої будівлі. Справа в тому, що в 1941 році, коли радянські війська відходили з міста, було підірвано 40 % будівель і підприємств було підірвано. В тому числі ринок і квартали навколо нього. Тож відбудовувати його почали вже після війни. Але загальна площа залишилася такою ж і вона мені здалася не меншою за наш Привоз. Тут декілька корпусів - молочний, ковбасний і два мʼясних. Ще один корпус для свіжої риби. Декілька майданчиків на вулиці де торгують овочами та фруктами, величезні площі де торгують іншими товарами. Що вразило + - майже стерильна чистота в корпусах - коври з іконами в мʼясних корпусах - прикрашені столи та стовпи - мало ковбас і копченостей, молочки теж було мало, хоча прийшли ми туди о 8 ранку у неділю - величезний вибір овочів та фруктів - горіхові ряди - великі акваріуми і «джакузі» для риби. Такі ванни бачила на ринку в Хмельницькому. На моє здивування не знайшла гогошари і баранину Що купила: - цікаву кровʼянку - суху і тверду. - неймовірно смачний виноград - величезні солодкі черешні сорту Наполеон. Продавчиня сказала, що це новий європейський пізній сорт. Нереально смачні. - диньку - бринзу солодку і плотну - урду (теж дуже плотну, на відміну від болградськоі) Знайшла якусь автентичну кафешку зі стоячими столиками під назвою «Bufet». Туди стояла довженька черга, і всі столики були зайняті. Але чоловік навідріз відмовився стояти в черзі і щось там їсти, як я йому не доводила, що це найбезпечніше місце. Ех, ось тому я люблю ходити по ринках з перевіреними людьми 🤣 На фото я майже щаслива з покупками.

🇦🇩 Хороші сусіди на твій день народження влаштовують добрі і веселі свята. Сусіди - мерзотники пʼятий рік поспіль сіють на твоїй землі смерть. Добре, коли поряд є місце, де можна сховатися і хочаб свій день народження зустріти без тривог. Сон, тиша, прогулянки без огляду на час - як найбільший подарунок, який я змогла собі дозволити цього року і ті речі, про які я вже навіть не мрію в Одесі. Молдова прийняла, смачно нагодувала, розважила. Провела майже ідеальний день, якщо б не новини з дому. По приїзду пішли гуляти містом, вечеряли мітітеями та плациндами. Здивувалася, що місцеві в центральному парку преспокійно виходять полежати на підстилках, щось пʼють і закусюють (прямо як в Парижі) . Дізналися, що найгучніший нічний суботній двіж в центрі міста - біля Пʼяноі вишні 🍒 Зранку сходили на центральний ринок Кишинева. Купила виноград, диню, бринзу, кровʼянку, черешню, поснідали вертутами. Сходили в художній музей. Непоганий, але є нюанси про які зараз не буду. А після обіду рванули на фестиваль La Plachinte в Ботанічному саду. Там ми зʼїли аж дві плачінди 🤣🤣🤣, випили румунського пива та якесь нове пуркарське вино Motiv. Отримала фестивальну корону, пару дурацьких фоток , послухали концерт молдовської попси і щасливі зранку накупили бомбоанє) Про ринок і місто розкажу ще окремо. А поки на честь мого Дня народження попрошу підтримати збір Оксани Левковоі на організацію гастро - реабілітаційного туру для жінок - мам та дружин наших військовополонених, закатованих та безвісті зниклих. Ви мабуть всі знаєте Оксану та іі діяльність і я не буду повторювати свій пост, який я писала у фб. Скажу, що маю за честь третій рік супроводжувати ці групи по Одесі. Наприкінці серпня нові жінки мають знову приїхати до нас у гості. Посилання на банку

В четвер відзначали день народження колеги і влаштували батл пельмені vs вареники з вишнею. Я відповідала за вареники) Чим все завершилось - не пам’ятаю. Судячи за все перемогло холодне просєко 🤣 Сміюся із фоток - наскільки я виглядаю зосередженою та серйозною. Цікаво, ніколи не спостерігала себе за приготуванням

Гаряча кукурудза з одеського пляжу тепер виглядає так. Дивіться, яке морозиво запустили в нашому Tanu

Все, перейменовую канал на Торти Украіни 🤣 6 серпня презентували торт «Писанкове Прикарпаття»створений до Дня міста Коломиї. Створила його кондитерка Леся Кушнірук у формі писанки і зі смаком троянди. Продається торт в тому самому Музеї писанки. Фото: Суспільне

Ті, хто слідкують за ресторанною премією Сіль, зранку обговорюють короткий список учасників. А хто я така щоб не написати про наші одеські заклади. Отже. Цьогоріч у Премії 18 номінацій. Одеса представлена теж 18 закладами, але не всюди - лише в 11 номінаціях. Найсильніша для нас - Кращий бар, де є три одеських бари. Думаю, заслужено. Я взагалі то не по барам, але навіть я знаю ці назви. Щодо інших - впевнена, що кожний з номінантів - гідний уваги публіки. Але найбільше пораділа за вʼєтнамське кафе біля Привозу з дуже смачним Фо Бо (я ним пригощала гостей на вечірці присвяченій Східному новому року) Треба зайти, давно у них не була, там здається, зʼявилось багато новинок в меню. Фінал 10 премії відбудеться 10 листопада. Повний короткий список тут httpsigsh

Бути у Славському, лише за перевалом від Сваляви і не заїхати в кондитерську Мирослави? Це не про мене) Півтори години електричкою, і я вже скуповую нові тортики - пивний та винний, ну і шоколадну Сваляву для особливої події - дня народження подруги. Що сказати, пивний торт - це щось особливе. Мирослава зараз запаковує торт в пивну банку) і це не лише вау ефект, а й зручна упаковка, якщо ви хочете його взяти як сувенір додому. Він продається в Замороженому стані, а ще якщо ви попросите вам його упакують в термоупаковку. Якщо будете їхати потягом - попросить провідника поставити все це у холодильник. Теж саме з Винним Закарпаття з винним желє.

А ось саме торт Жмеринка. Основа горіховий корж, горіхове безе, малина, крем. Створений місцевою кондитеркою Оленою Данько, власницею мережі кав’ярень Данкоф

Майже місяць я нічого не писала в каналі. Майже весь цей час була в Карпатах. Думала, ось стільки вільного часу буде - буду багато розповідати, а вийшло навпаки. Хотілося одно - забитися в свою ракушку і лише споглядати з неї на оточуючий світ. Може так і просиділа би і другий місяць, але вчора побачила одну новину, і це був немов поцілунок принца, який розбудив сплячу красуню 🤣 Знаєте, про що це було? Це було про новий географічний торт, який створили в Жмеринці! Справа в тому, що Жмеринка - місто моєї мрії. Важко порахувати, скільки разів я їздила повз цей неймовірний вокзал і скільки разів мріяла прогулятися ним, а потім повернутися з нього в Одесу. А ще, я вважала, що саме в Жмеринці мав стояти пам’ятник варенику. Ну, а де як не там? І ось - торт! До, речі створили його до дня міста. І на його «фасаді» звісно красується вокзал. Восени я відновлю дегустації тортів в Одеса, тим паче, що за цей час зʼявилися новинки, які варто скуштувати. Але, якщо що, я проведу таку дегустація будь де. Запрошуйте. Зауважте, що під торти ми з Оленою Шушпановою підбираємо локальні вина або інші напоі.

Базарний день у Славському - раз на тиждень, у п’ятницю. По цінах на продукти була трохи вражена. Хто там говорить, що в Одесі дорого?) Помідори - 100 Огірки - 65 Черешні -200 -220 Абрикоси -130 Бринза -200 Сир - 130 Копчене м’ясо - 450 Літрова банка білих грибів - 650 Чорниці - 250 літрова банка 0,5 Баночка чорниці у власному соці - 250 Знайшла місцеву кровʼянку. Готують її з гречкою, але вона зовсім не схожа на ту, яку я їла в Закарпатті чи на Поділлі.

Зайти в тредс і здивуватись три рази поспіль за 5 хвилин Здивування 1 - побачити акаунт цукерок Південна ніч Здивування 2 - Побачити, що там ціла «банда» акаунтів цукерок, які Рошен зняли з виробництва Здивування 3 - дізнатися, що виявляється це не просто про ностальгію , а існує цілий рух повернення цих цукерок у виробництво Цікаво, це дійсно так, чи маркетинговий хід Рошен?

🇺🇸 Сьогодні Сполучені Штати святкують 250 років незалежності. З цієї нагоди The New York Times підготував чудовий гастрономічний таймлайн американської історії. Через знакові страви та продукти він показує, як змінювалася країна: від кукурудзи корінних народів, устричних барів XIX століття та Baked Alaska до TV dinners, першої піци в штатах, сучасної мультикультурної гастрономії та рецептів від ШІ. Повний текст читайте тут.

Була вчора на урочистій події. На фото - спеціально випущена до події дріп кава. До речі, ніколи не куштувала каву з Папуа Новоі Гвінеї. Здогадуєтесь, що відзначали? )

Пам’ятаєте історію з одеським рестораном Татарка? Нещодавно був скандал через «циганєй - медведей» на відкритті та свинину в їхньому меню. Потім власниця вибачилася і прибрала свинину з меню. Але тоді справу усугубив саме власник київської франшизи, який в інсті «пожартував» про депортацію. Що і як там у нього я не знаю, він закрив свій аккаунт і поставив на паузу сторінку закладу в інстаграмі А ось власниця Татарки в Одесі, до речі, голова ГО та магістр у сфері дипломатії та конфліктології (так, здається) потоваришувала з кримськотатарською спільнотою, бере участь у заходах і навіть влаштовує лекторій в ресторані про традиції кримськотатарського народу. Скоро обіцяла анонс першого такого заходу. Хто вже був в Татарці, розкажіть, що там як?

О, богі. Виявляється, ще +1 Винне Закарпаття! Все, планую на осінь дегустацію Закарпатських тортів!

Тиждень почався з двох нових тортів у моїй колекції. 🍰 Я вже писала про «Пивний Мукачево», який створила Мирослава Голонич, авторка тортів «Свалява». Так ось, коли лише дізналася про цей торт попросила Мирославу прислати разом із моїм замовленням шматочок нового. Але на жаль, тоді ми не знали як це зробити і тому прийшлось втішатися лише фірмовим пивним желе з цього торту, який приїхав в Одесу у баночці з під варення) Але цими вихідними у Мукачево відбувся великий пивний фестиваль під час якого цей торт був представлений у новому форматі - в пивний банці - і я вважаю, це геніальна ідея! Трохи спаде спека і можна буде замовляти новою поштою! 🍰 Пару днів тому на світ зʼявився «Уманський торт». Його авторка - Ірина Ян з колегами. Основа - фундук , згущенка, карамель. На «фасаді» - парк Софіївка. Купити торт можна в кондитерській «Brownie»

А на завершення одеського обіду - пломбір зі Старою Шаландою. Це вже культове десертне вино з інституту Таірова. Купую його виключно для цього десерту.