Ціна держави

Підтримка залежить від адреси: чому ветеранам у малих громадах важче повернутися до роботи Повернення ветеранів до роботи й підприємництва є важливою умовою економічного відновлення України. Однак можливість знову заробляти часто визначає не лише стан здоров’я чи професійний досвід людини, а й місце її проживання. Про нерівний доступ до підтримки у колонці для 24 Каналу пише Олена Бичкова, експертка CASE Україна з ветеранської політики. За даними Міжнародної організації з міграції, у 2025 році 63% опитаних ветеранів жили в селах або малих містах. Саме тому доступність послуг поза великими центрами впливає не лише на добробут родин, а й на зайнятість, підприємництво та економічну спроможність громад. Серед головних проблем — нестача інформації про реальні потреби ветеранів, обмежене фінансування, дефіцит фахівців і слабка координація між лікарнями, соціальними службами, центрами зайнятості, військовими частинами та органами місцевої влади. В Україні працюють 2 158 фахівців із супроводу в 1 318 громадах, але сама кількість посад не гарантує доступу до психолога, реабілітолога чи послуг догляду. Навіть формально безоплатна допомога може дорого коштувати родині. Якщо потрібні послуги доступні лише в іншому місті, виникають витрати на дорогу, проживання та супровід. Регулярні поїздки також ускладнюють поєднання реабілітації з роботою або навчанням. Коли установи діють розрізнено, координувати підтримку доводиться близьким — і сім’я ризикує втратити одразу два доходи: ветерана та людини, яка за ним доглядає. Вирівняти можливості може гарантований базовий набір підтримки незалежно від місця проживання. Це не означає, що кожне село повинно мати власний реабілітаційний центр. Рішеннями можуть стати спільні послуги кількох громад, виїзди фахівців, організоване перевезення та дистанційні консультації. Водночас держава й місцева влада мають чітко розподілити фінансову відповідальність. План подальшої підтримки варто формувати ще до виписки ветерана з лікарні. А ефективність системи слід оцінювати не кількістю програм чи посад, а реальними результатами: швидкістю отримання допомоги, рівнем самостійності людини, можливістю повернутися до праці та витратами родини. Право на необхідну підтримку має бути однаковим для всіх — незалежно від адреси та можливості людини працювати. Читати статтю повністю Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна» 🤝Підтримати нашу роботу: 💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua 💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join 💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342 💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео") Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Кредити до 1 млрд грн і ширший захист від воєнних ризиків: що змінюється для бізнесу Уряд розширив програми підтримки підприємств, які потерпають від російських атак. Зміни охоплюють компенсацію страхових премій, відновлення пошкоджених об’єктів та фінансування заходів для їхнього захисту. У механізмі компенсації страхових премій до територій підвищеного ризику включили Київ і Київську область. Уточнили умови для майна, яке перебуває на цих територіях або перевозиться через них. Для паливного сектору захист поширюється на весь технологічний ланцюг: будівлі й обладнання АЗС, резервуари, пальне та транспорт для його перевезення. Також розширили перелік майна й врахували різні моделі володіння ним. Підприємства можуть залучати пільгові кредити на відбудову та підвищення стійкості об’єктів, зокрема облаштування підземних резервуарів і заглиблення обладнання. Підтримка охоплює розподілену генерацію, паливну та складську логістику, переробну промисловість. Торговельні підприємства можуть фінансувати відновлення втрачених товарних запасів. Про це повідомило Міністерство економіки та довкілля України за підсумками спільного семінару з Європейською Бізнес Асоціацією. Максимальний кредит — 1 млрд грн на підприємство з урахуванням пов’язаних осіб. Мінімальний ліміт становить 100 млн грн, а для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій — 30 млн грн. Держава компенсує 5,5 відсоткового пункта річних від банківської ставки, яка не може перевищувати 18%. Отже, йдеться про зменшення ставки, а не кредит під 5,5%. Міністерство також пропонує створити спеціальний бюджетний фонд із компенсацією воєнних збитків до $10 млн. Це поки пропозиція. Під час семінару 79 учасників із понад 300 відповіли на експрес-опитування. Із них 81% вважають чинний ліміт покриття у 30 млн грн недостатнім, а 63% підтримують його збільшення до $10 млн. Щодо фінансування фонду, 48% обрали лише внески бізнесу, 39% — поєднання внесків і ПДВ, 13% — лише ПДВ. Ці результати відображають позиції опитаних учасників заходу, а не всього українського бізнесу. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Уряд виділив 518,3 млн грн на резервні системи для держорганів Кабмін спрямував 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. На тлі російських атак на цифрову інфраструктуру ці кошти мають допомогти державним сервісам швидше відновлювати роботу після пошкоджень. Фінансування передбачає створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, розвиток хмарної інфраструктури, закупівлю серверів, програмного забезпечення та систем резервного копіювання й відновлення даних. Про рішення повідомив Сергій Корецький у своєму телеграм-каналі. Резервна інфраструктура покликана скоротити час відновлення державних систем і сервісів у разі обстрілів або кібератак. За словами Корецького, уряд має готуватися до різних сценаріїв, зокрема найгірших. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ірландський завод постачає сировину для російської зброї: ЄС розглядає санкції Ірландія підтримує Україну, проте завод Aughinish Alumina на заході країни залишається важливим постачальником сировини для російської алюмінієвої промисловості. Частина цього металу через посередників потрапляє до виробників озброєння. Найбільший у Європі глиноземний завод належить російському «Русалу». Частка Росії в його експорті зросла з 24% у 2021 році до 68% у 2025-му. Глинозем — сировину для виробництва алюмінію — відправляють на сибірські підприємства концерну. Далі метал купують, зокрема, посередники на кшталт московської компанії АСК, яка постачає його понад сотні російських оборонних підприємств. Серед отримувачів — виробники гіроскопів для крилатих ракет Х-101, двигунів для винищувачів «Сухой» та балістичних ракет «Іскандер-М». Кілька десятків цих компаній перебувають під санкціями ЄС. Як пише The Economist, спираючись на розслідування OCCRP та The Irish Times, окремі держави ЄС хочуть включити обмеження на експорт глинозему до Росії в наступний санкційний пакет. Переговори мають розпочатися на початку жовтня. Засновник «Русалу» Олег Дерипаска перебуває під санкціями ЄС із 2022 року через зв’язки з Кремлем. Однак із 2018-го він має лише міноритарну частку в концерні, що дозволило ірландському заводу уникнути обмежень. Aughinish заперечує будь-які порушення. Керівництво підприємства попереджає: припинення продажів до Росії може призвести до закриття заводу та зашкодити європейській промисловості. The Economist ставить цей аргумент під сумнів. Європейські алюмінієві заводи працюють лише приблизно на 30% потужності, а знайти альтернативний глинозем, на думку видання, можливо. У Європі є ще чотири заводи, які майже не постачають його до Росії. Aughinish забезпечує близько тисячі робочих місць і, за власними даними, продає в мережу надлишкову електроенергію, якої вистачає приблизно на 200 тисяч домогосподарств. Водночас у 2024 році Ірландія була третім найбільшим постачальником глинозему до Росії після Китаю та Індонезії. Під час головування країни в Раді ЄС захист такого експорту ставить під питання послідовність її санкційної позиції. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Витік у Пентагоні: сторонні отримали доступ до даних понад 3 млн людей У кадровій інформаційній системі Пентагону виявили несанкціонований доступ до чутливих персональних даних. Інцидент зачепив 2,76 млн живих людей, а також записи про 294 тисячі померлих. Серед розкритої інформації — номери соціального страхування та відомості про роботу військових і цивільного персоналу. Масштаб витоку й характер цих даних можуть створювати ризики для національної безпеки США. Про це повідомляє ABC News із посиланням на представника американського оборонного відомства. За його словами, невелика кількість неавторизованих користувачів мала доступ до персональної інформації з жовтня 2025 року до липня 2026-го. Уразливість виявили в системі Центру даних про особовий склад Міністерства оборони США — DMDC. У липні її усунули одразу після виявлення. Центр зберігає понад 60 млн кадрових записів: про чинних військовослужбовців, резервістів, цивільних працівників, підрядників, ветеранів, пенсіонерів та членів військових родин. Це загальний обсяг бази, а не кількість постраждалих від витоку. У Пентагоні заявляють, що наразі не виявили доказів зловживання розкритими даними. Постраждалим пропонують засоби захисту від крадіжки особистих даних і моніторинг кредитної історії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛢Нафта дорожчає другий день поспіль: відновлення експорту не знімає тривоги ринку Ціни на нафту 29 вересня продовжили зростання через ризики перебоїв із постачанням із Близького Сходу. Війна США та Ізраїлю проти Ірану переважує позитивні сигнали про відновлення експорту з регіону. Станом на 09:26 за Києвом листопадові ф’ючерси Brent подорожчали на 1,6% — до $106,99 за барель, американська WTI — на 1,5%, до $94. Напередодні обидві марки завершили торги зростанням майже на $1. Як повідомляє Reuters, за попередніми даними Kpler, експорт нафти основних близькосхідних виробників у вересні сягнув 12,8 млн барелів на добу — максимуму з лютого. Зростанню сприяли більші відвантаження із Саудівської Аравії та ОАЕ. Проте частина постачання досі залежить від обхідних схем, зокрема перевантаження нафти між суднами. За оцінкою аналітика KCM Trade Тіма Вотерера, такі операції дорожчі й менш ефективні, тому ціни залишаються високими. США та Іран окремо спілкуються з посередниками, намагаючись завершити семимісячну війну. Невизначеність навколо Ормузької протоки — ключового маршруту постачання нафти й газу — продовжує непокоїти ринок. Тим часом Вашингтон розглядає послаблення правил продажу дизелю з червоним маркуванням, що могло б знизити витрати окремих покупців завдяки звільненню від федерального паливного податку. Цей варіант обговорюють як альтернативу забороні експорту дизелю. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Кривий Ріг скорочує бюджет: промисловий спад змушує місто економити Кривий Ріг перегляне міський бюджет у бік скорочення через падіння податкових надходжень. Зупинка та скорочення виробництва на великих промислових підприємствах змушують місто відкладати частину важливих проєктів і зосередитися на базових потребах. За словами голови ради оборони міста Олександра Вілкула, наразі не працюють «АрселорМіттал Кривий Ріг», Інгулецький і Південний гірничо-збагачувальні комбінати та Криворізький залізорудний комбінат. Інші великі підприємства працюють максимум на чверть довоєнного рівня. Промисловий спад зачепив і підрядників, які обслуговують ці підприємства. Додатково ситуацію ускладнює неможливість повноцінно відвантажувати продукцію через морські порти. Про це Вілкул повідомив у відеозверненні на своїй сторінці у Facebook. «Не йдеться про розвиток. Йдеться про виживання», — заявив він, додавши, що прогноз міського бюджету на наступний рік також несприятливий. Попри скорочення видатків, влада планує забезпечити роботу шкіл, дитсадків, лікарень, водопостачання та опалення. Натомість від реалізації частини інших проєктів доведеться відмовитися. Комунальні підприємства отримали завдання допомогти з працевлаштуванням людям, які втратили роботу через зупинку виробництв. За словами Вілкула, у «Кривбасводоканалі» та «Криворіжтепломережі» є близько тисячі вакансій. Приймати працівників також готові міський електротранспорт та інші комунальні підприємства. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

У добірці - канали, які допоможуть стежити за ринками, знаходити нові ідеї та краще орієнтуватися у світі капіталу та фінансів. Приєднуйтесь! Nick | Cat Invest 🐈 - канал для тих, хто хоче по-справжньому розібратися в інвестиціях, а не просто збирати «сигнали». 🎬 Анімаційні ролики про економіку та інвестиції простими словами. Гранти UA — ваш надійний помічник у світі безповоротного фінансування! Щодня публікуються актуальні грантові програми, можливості для розвитку українського бізнесу та громадських організацій, а також корисні поради з підготовки заявок і тонкощів роботи з донорами. 💰Finance.ua — канал для тих, хто хоче краще розуміти гроші: як працює економіка, куди витрачають бюджет, де вигідніше зберігати кошти та у що інвестувати. Огляди банківських продуктів, корисні статті та лайфхаки — усе на одному каналі. Бухгалтерія для ФОП - твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води. ⚖️ Територія права — все про мобілізацію, зміни у законодавстві та поради від юристів, знай свої права! iPlan.ua - Інвестиції та заощадження - простою мовою про складне. Куди вкладати кошти, щоб вони не просто лежали, а працювали на вас? Як обрати інвестиційні інструменти та не заплутатися у варіантах? Підписуйтесь, будемо разом вчитися змушувати гроші працювати на вас. Добірка організована командою @timvots

Зі збільшенням військових видатків РФ частка витрат у бюджеті-2027 зросте з 27% до до 35% У 2028 і 2029 роках витрати на війну (без прихованих) складатимуть понад 30% 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Путін не планує завершення війни: РФ збільшує військові видатки на 2027 рік на 27% Росія планує витратити у 2027 році на «національну оборону» 17,1 трлн рублів ($202,6 млрд) — приблизно на 27% більше, ніж було передбачено попереднім бюджетним планом. Це найвищий рівень від початку повномасштабної війни проти України у 2022 році, свідчать урядові документи, з якими ознайомилося Reuters. Раніше на 2027 рік на оборону планували спрямувати 13,5 трлн рублів, тобто новий проєкт додає ще 3,6 трлн рублів. Загалом упродовж 2027–2029 років Росія планує витратити на оборону близько 50 трлн рублів. При цьому це лише видатки за офіційною бюджетною статтею «Національна оборона»: частина військових витрат може бути захована в інших розділах бюджету. У чинному бюджеті на 2026 рік на оборону передбачено 12,1 трлн рублів. Фактичний обсяг витрат засекречений і оприлюднюватися не буде. Новий бюджетний план також передбачає значне погіршення стану державних фінансів. Оцінку дефіциту федерального бюджету Росії на 2026 рік підвищено з 1,6% до 3,2% ВВП. Загальні державні видатки у 2026 році мають зрости на 13,2% — до 48,6 трлн рублів, або приблизно 20,9% ВВП. На тлі зростання дефіциту російський уряд готує нові податкові підвищення. Зокрема, у бюджетних документах фігурує новий податок на надприбутки для металургійних і гірничодобувних компаній, від якого влада очікує близько 200 млрд рублів додаткових надходжень щороку. Щоб профінансувати дефіцит, Москва також збільшує запозичення. У 2026 році план чистих запозичень підвищено на 26% — до 5 трлн рублів. Крім того, на покриття бюджетної нестачі планується спрямувати 459 млрд рублів із Фонду національного добробуту — близько 11% його ліквідної частини. Одночасно уряд погіршив прогноз доходів від нафти й газу на 2026 рік — із 8,9 до 7,6 трлн рублів. Боргове навантаження також зростатиме. Державний борг, за прогнозом, збільшиться з 19,9% ВВП у 2026 році до 21,7% у 2027-му, перевищивши рівень 20%, який сама російська влада раніше називала безпечним. У 2027 році загальний обсяг запозичень планується збільшити ще на 43% — до 7,7 трлн рублів. Проєкт бюджету має бути внесений до Держдуми до 1 жовтня. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Балтійська відповідь ЄС: Усманов і Фрідман залишаються під національними обмеженнями Після виключення російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку Євросоюзу країни Балтії вдалися до власних заходів. Литва заборонила їм в’їзд, Естонія запровадила національні санкції, а уряд Латвії доручив підготувати відповідні правові рішення. У Литві заборона діє з 25 вересня протягом п’яти років із можливістю подальшого продовження. Обох бізнесменів внесли до списку небажаних осіб за поданням міністра закордонних справ, повідомляє литовський мовник LRT. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна підписав рішення про санкції 23 вересня, перебуваючи в Нью-Йорку. Як зазначає МЗС Естонії, Таллінн не підтримував виключення бізнесменів зі списку ЄС. Тсахкна заявив, що вони продовжують підтримувати російську агресію, а Москва не демонструє готовності завершити війну. Уряд Латвії пояснив компроміс необхідністю зберегти санкції проти майже 3000 осіб та організацій, пов’язаних із російською агресією. Їх погодилися продовжити одразу на три роки замість перегляду кожні шість місяців. Рига доручила МЗС терміново підготувати національні обмеження, щоб не допустити розмороження активів Усманова та Фрідмана в Латвії. За повідомленням LRT, Франція домагалася виключення Усманова, посилаючись на інтереси національної безпеки. Financial Times пов’язувала це з можливими домовленостями про звільнення французьких громадян, утримуваних в Азербайджані. Зняття санкцій із Фрідмана, за словами дипломатів, вимагав Люксембург: бізнесмен подав проти країни позов на €15 млрд через заморожені активи. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Так, пані слуга народу, тільки наслідки. Наслідки фінансування науки та освіти по залишковому принципу. Наслідки нівелювання науки та освіти через невтомне бажання нардепів та чиновників отримати ще один диплом чи наукове звання в свій своєрідний спосіб, політика на око (тобто відсутність попиту на дослідження), корупція. Можна довго ще продовжувати. Стан науки та освіти - це відображення суспільства і в першу чергу її важливості для слуг народу з часів розвалу совєтів... Безумовно, науку та освіту треба реформувати в Україні і зробити більш конкурентноспроможною. Але з наслідками - просто не туди, пані слуга народу

Друзі, за умови відсутності політичних виборів до місцевих, загальнодержавних органів влади, вибори до рад таких структур як НАБУ, Міноборони і, в тому числі АРМА, набувають надзвичайної ваги. Це фактично один з небагатьох інструментів, що лишився під час війни, для громадського контролю за функціонуванням державних структур, покращення якості управління, запобігання корупції тощо. Тому ваш голос за цей список у 10 разів більше важить, ніж це було б у мирний час. Якщо ви дійсно прагнете змін в країні, то зробіть дві прості вправи: 1) проголосуйте самі; 2) надішліть вашим знайомим, близьким посилання із закликом голосувати, а також поширте у своїх соцмережах заклик. Як проголосувати – ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ: Крок 1: Перейдіть за посиланням https://voting.arma.gov.ua Крок 2: Ознайомтеся зі списком кандидатів та і натисніть на кнопку «Почати голосування». Крок 3: Підтвердіть згоду на обробку інформації, поставивши галочки у відповідні блоки. Крок 4: Введіть ваш email та підтвердіть його за кодом, який буде відправлений на вашу електронну скриньку. Крок 5: Введіть ваш номер телефону та підтвердіть його за кодом, який буде відправлений СМС-повідомленням. Крок 6: Виберіть зі списку 8 кандидатів та підтвердіть свій вибір. Нагадуємо номери наших кандидатів: 3, 5, 8, 13,19, 23, 25, 27 Крок 7: Готово! Ви –  молодці. Дякуємо за ваш голос. Зверніть увагу – на вибір дається 15 хвилин.

Україна — сьома у світі за поширенням криптовалют Україна посіла 7-ме місце серед 117 країн у глобальному індексі поширення криптовалют Chainalysis за 2026 рік. Вона випередила Німеччину, Велику Британію та Росію. Найсильніші українські показники — 6-те місце за внутрішніми переказами між особистими гаманцями та транскордонними потоками. За надходженнями до криптосервісів і залишками криптоактивів Україна посіла 8-ме місце. Такі дані наводить Chainalysis у щорічному дослідженні, яке охоплює період із 1 липня 2025 року до 30 червня 2026-го. Лідером стала Бразилія, далі — США, Нігерія, Японія, Південна Корея та Індія. Цьогоріч компанія оновила методологію: індекс поєднує чотири показники та враховує економічні відмінності між країнами. Тому сьома позиція України характеризує інтенсивність використання криптовалют, а не частку населення, яке ними володіє. Високе місце України припало на складний період для ринку. Попри падіння загальної капіталізації криптовалют приблизно на 50%, виміряна економічна активність у блокчейнах скоротилася лише на 1,6% — до $9,4 трлн. Автори пов’язують цю стійкість із розширенням практичного використання криптовалют. Зокрема, світовий обсяг транскордонних переказів стейблкоїнів зріс на 77,5% — до $220,3 млрд. Криптовалюти дедалі частіше використовують для платежів, переказів і збереження коштів. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

✍️Вибори РГК АРМА стартували! За результатами рейтингового інтернет-голосування з-поміж 27 кандидатів буде обрано 9 членів Ради громадського контролю при АРМА строком на два роки. Голосування триватиме три дні – від сьогодні до 09:00 2 жовтня. Але дуже просимо не відкладати на потім, а проголосувати за нашу команду просто зараз. Ми підтримуємо коаліцію фахових кандидатів ДемСокири, Трансперенсі Інтернешнл Україна, ID Ukraine, Center for Financial Integrity, Ціни держави та Центру суспільного контролю. Просимо приділити 5 хвилин вашого часу та проголосувати за список кандидатів, яким довіряємо: 3. ВЕРЕНЧУК Сергій Олександрович – ГО «Центр суспільного контролю» 5. ІГНАТЕНКО Оксана Вячеславівна – ГО «Центр суспільного контролю» 8. ЛІННИК Євген Анатолійович - ГО «Д7 Фаундейшн» 13. МАЛУХА Микола Валерійович – ГО «Центр суспільного контролю» 19. РЕЗНІКОВА Олена Ігорівна – ГО «Українське правниче товариство» 23. ТКАЧУК Андрій Ярославович -– ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» 25. ШОКАРЄВА Альона Вікторівна – ГО «Українське правниче товариство» 27. ЯЦИК Тетяна Петрівна – ГО «Українське правниче товариство» Просимо підтримати їх! Як проголосувати – ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ: Крок 1: Перейдіть за посиланням https://voting.arma.gov.ua Крок 2: Ознайомтеся зі списком кандидатів та і натисніть на кнопку «Почати голосування». Крок 3: Підтвердіть згоду на обробку інформації, поставивши галочки у відповідні блоки. Крок 4: Введіть ваш email та підтвердіть його за кодом, який буде відправлений на вашу електронну скриньку. Крок 5: Введіть ваш номер телефону та підтвердіть його за кодом, який буде відправлений СМС-повідомленням. Крок 6: Виберіть зі списку 8 кандидатів та підтвердіть свій вибір. Нагадуємо номери наших кандидатів: 3, 5, 8, 13,19, 23, 25, 27 Крок 7: Готово! Ви –  молодці. Дякуємо за ваш голос. Зверніть увагу – на вибір дається 15 хвилин. Голосуйте! І попросіть зробити це друзів, колег, близьких та знайомих. Ставте «+» у коментарях, якщо вже проголосували

CASE Україна — у топ-10 найбільш цитованих аналітичних центрів за підсумками серпня CASE Україна увійшов до десятки найбільш цитованих українських аналітичних та експертних центрів в електронних медіа за серпень 2026 року. У межах моніторингу зафіксовано 32 згадки центру. Порівняно з липнем CASE Україна повернувся до першої десятки та став єдиним центром, який поповнив її склад у серпні. Водночас із топ-10 вибув CEDOS. Такі результати оприлюднив Український інститут політики у щомісячному огляді цитованості. Перше місце посіла «Українська призма» із 74 згадками. До десятки також увійшли VoxUkraine, Transparency International Ukraine, Центр протидії корупції, Київська школа економіки, Український інститут майбутнього, Центр Разумкова, Центр демократії та верховенства права й Український інститут політики. Огляд враховує цитування та згадки організацій, а також доступні в мережі відео- й аудіозаписи їхніх виступів. Автори підраховують результати пошуку Google з обмеженням за відповідний місяць. Сторінки, де назва центру присутня лише як тег, без безпосередньої згадки чи цитування, до підрахунку не включають. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Оборона у 2027 році потребуватиме $175 млрд: у проєкті бюджету передбачено $100 млрд Потреби України на оборону наступного року можуть зрости до $175 млрд проти $155 млрд у 2026-му. Таку оцінку Міноборони озвучив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. В урядовому проєкті держбюджету-2027 наразі закладено близько $100 млрд. Розрив планують покривати за допомогою міжнародних партнерів — як фінансуванням, так і прямими постачаннями озброєння через «Рамштайн», програму PURL та інші механізми. Цього разу Мінфін вирішив одразу передбачити більший оборонний ресурс, щоб уникнути заниження початкових видатків. Порівняно з нинішнім бюджетом їх збільшили на 518 млрд грн — приблизно з 4,4 трлн до 4,9 трлн грн. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» із посиланням на виступ Єрмоличева під час бюджетної дискусії Центру економічної стратегії. У сумі збільшення вже враховано 300 млрд грн на грошове забезпечення військових, підвищене з 1 липня, та пов’язані з обороною соціальні виплати. У бюджеті поточного року ці додаткові видатки ще не відображені, хоча фінансувати їх планують із внутрішніх джерел. Водночас розрахунки на 2027 рік не враховують можливого збільшення чисельності військових: цей чинник, за словами посадовця, складно спрогнозувати. Ресурс Резервного фонду за загальним фондом бюджету також планують наростити — приблизно зі 140 млрд до 200 млрд грн. За даними агентства, із $70–75 млрд оборонних потреб наступного року, не покритих держбюджетом, щодо $20 млрд уже є бачення джерел фінансування. Решта — близько $50–55 млрд — ще потребує пошуку ресурсів. Невирішені потреби залишаються й цього року. Із раніше заявленого дефіциту оборонного фінансування у $27 млрд уряд знайшов $7 млрд за рахунок внутрішніх ресурсів. Для решти $20 млрд покриття поки немає. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇷🇺 Путін засекретив дані про покупців і логістику російського енергоекспорту Диктатор-узурпатор підписав указ, який суттєво обмежує доступ до інформації про російський паливно-енергетичний комплекс. Під заборону на публічне поширення потрапили дані про покупців і продавців енергоресурсів, експортні ціни, перевізників, страховиків, судна, маршрути, термінали та час проведення експортних операцій. 🛢 Окремо закривається інформація про роботу НПЗ: обсяги переробки нафти та виробництва нафтопродуктів. Обмеження також поширюються на плани нафтових компаній щодо продажу бензину й дизеля на біржі та на фактичні обсяги укладених угод. 📦 Найбільший блок нового режиму стосується експорту. У відкритому доступі більше не повинні з’являтися відомості про назву й кількість товару, його вартість і середню експортну ціну, а також про конкретних покупців, продавців, експедиторів і страховиків. 🚢 Засекречуються й деталі логістики: номери контейнерів, транспортні документи, маршрути, місця завантаження та перевалки, назви морських терміналів, координати складів, а також точний час початку й завершення операцій. 🔎 Водночас повністю приховати російський морський експорт не вдасться. Рух танкерів і надалі можна відстежувати через міжнародну систему AIS, комерційні судноплавні сервіси, портові дані, реєстри суден і митну статистику країн-імпортерів. Але саме закриті тепер дані дозволяли встановити не лише куди пішов вантаж, а й хто його продав, купив, перевіз, застрахував, за якою ціною та як відбувалися розрахунки. Це суттєво ускладнює відновлення повного ланцюжка конкретної експортної операції. 📉 Закривати нафтову статистику Росія почала ще після початку повномасштабної війни. У квітні 2022 року перестали публікувати детальні дані про видобуток і експорт нафти, а в червні — про первинну переробку, виробництво нафтопродуктів та ціни виробників. Російське Міненерго тоді пояснювало це ризиком використання статистики для тиску на компанії та ринок. ⛽️ Новий указ також закріплює процес, який почався навесні 2026 року. Ще 21 травня уряд скасував обов’язок біржі публікувати щоденні плани продажу бензину та дизеля. Тепер і ці показники, і фактичні обсяги угод отримали статус інформації з обмеженим доступом. 📌 Поки неясно, яких саме енергоресурсів торкнеться новий режим повністю. Уряд РФ має протягом 10 днів визначити конкретні товарні коди. Сам указ пояснює нові обмеження необхідністю «безвідкладних заходів» у відповідь на дії США та інших держав. Документ набув чинності 28 вересня — у день підписання. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Швидкий збір на АКБ для важких бомберів 1ШБ 1-й штурмовий батальйон 3-ї ОШБр відкриває швидкий збір на акумуляторні батареї для наших важких бомберів. Ціль - 600 тис. грн. Важкі бомбери батальйону працюють на основні напрями: повітряна логістика на нуль, ураження противника важкими боєприпасами, мінування піших шляхів противника. Усі три напрями залежать від запасу АКБ. Акумулятор - витратний матеріал: із кожним циклом він втрачає ємність, а з похолоданням - ще швидше. Закликаємо всіх - долучайтесь донатом і поширюйте збір. Найбільш відчайдушних запрошуємо відкрити дружню банку, по індивідуальний дизайн звертайтесь у дірект нашого Instagram. На АКБ для бомберів. 🎯 Ціль: 600 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/5W1c19RB9L 💳Номер картки банки 4874 1000 3397 7763

📊 Корупція у владі — проблема №1, яка зараз хвилює українців. Більше, ніж російські обстріли Нове опитування КМІС показує: серед окремих проблем найчастіше українці називають корупцію у владі — 50%. Для порівняння, масовані ракетно-дронові удари хвилюють 40%, непрофесіоналізм і некомпетентність влади — 30%, низькі зарплати та пенсії — 28%, діяльність ТЦК — 24%, зростання цін — 23%, ситуація на фронті — 21%. Респонденти могли обрати до трьох відповідей. Якщо об’єднати близькі за змістом відповіді, картина ще показовіша. 64% опитаних назвали або корупцію у владі, або її некомпетентність, тоді як 53% — або масовані удари, або ситуацію на фронті. Тобто невдоволення роботою влади в опитуванні згадувалося дещо частіше, ніж воєнні загрози як група проблем. 📉 Ще один важливий показник — сприйняття динаміки корупції. 72% українців вважають, що від початку повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс. Лише 6% вважають, що він зменшився. Окремо КМІС запитав про відповідальність президента за корупційні дії його оточення. 72% респондентів відповіли, що Володимир Зеленський несе таку відповідальність, 25% — що ні. Водночас соціологи наголошують: у цьому питанні йдеться передусім про політичну відповідальність, а не про твердження щодо особистої причетності президента до корупційних дій. Ця тенденція не нова. У квітні 2026 року КМІС прямо запитував, що є більшою загрозою для країни — корупція у владі чи російське вторгнення. Тоді 54% обрали корупцію, 39% — воєнну агресію Росії. Але є важливий нюанс методології. Коли КМІС раніше ставив відкрите запитання без підказок, 65% респондентів спонтанно називали найбільшим викликом війну та пов’язані з нею проблеми, а корупцію — 29%. Сам КМІС застерігає: коли слово «корупція» прямо присутнє серед варіантів відповіді, воно може сильніше активувати емоційну реакцію. Корупція у владі сьогодні є найчастіше названою окремою проблемою, а загальне невдоволення владою — одним із найсильніших суспільних подразників. Водночас війна залишається не менш фундаментальним фактором тривоги, особливо коли респондентів не підштовхують готовими варіантами відповіді. Опитування КМІС проведене 12–21 вересня 2026 року серед 1002 повнолітніх громадян України, які проживають на підконтрольній уряду території. У нас є відео про корупцію: - Чи може цифровізація перемогти корупцію в Україні? - СРСР - країна хабарів: масштабна корупція - Масштабна корупція в Україні: як знищити зло? 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою